ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ У НАПРЯМІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СЛЄПЦОВ Володимир Анатолійович

УДК 631.115.11:338.43

ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ У НАПРЯМІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Іртищева Інна Олександрівна,
доктор економічних наук, професор

Миколаїв – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ............................... 11
1.1. Теоретичні основи функціонування особистих селянських господарств.………………………………………………………..……........... 11
1.2. Закономірності та особливості використання трудового потенціалу в особистих селянських господарствах ……….…...................... 29
1.3. Методичні підходи до оцінки трудового потенціалу в особистих селянських господарствах………………………………………. 44
Висновки до розділу 1............................................................................. 51
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ НАСЕЛЕННЯ……………………………………………………….. 54
2.1. Економіко-статистичний аналіз розвитку особистих селянських господарств ..………………............………………………………............. 54
2.2. Сучасний стан використання трудового потенціалу в сільському господарстві………………………………………………………. 78
2.3. Ефективність використання трудового потенціалу в особистих селянських господарствах …………………….…………............. 99
Висновки до розділу 2........................…............................................... 119
РОЗДІЛ 3. ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ У НАПРЯМІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ……………………………………………………… 122
3.1. Концептуальна модель оптимізації використання трудових ресурсів в особистих селянських господарствах ……..…………………… 122
3.2. Удосконалення структури виробництва в особистих селянських господарствах.……………………………………….…………… 130
3.3. Трансформація особистих селянських господарств як базису суспільного розвитку сільських територій…………………..……………............. 155
Висновки до розділу 3........................................................................... 187
ВИСНОВКИ........................................................................................................... 189
ДОДАТКИ.............................................................................................................. 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….......................................................... 276

ВСТУП

Актуальність теми. Реформування аграрного сектору економіки та створення організаційно-правових формувань на засадах приватної власності значно вплинули на створення та розвиток особистих селянських господарств в Україні. Так, в процесі впровадження ринкових відносин у сфері аграрної праці спостерігається значне вивільнення працівників із суспільного сектору, які поповнюють лави безробітних. Це спричинило значне загострення кон’юнктури ринку праці на селі і в цілому в країні. Багатомісячні невиплати заробітної плати працівникам сільськогосподарських підприємств, падіння доходів селян навчили їх самостійно адаптуватися до даної ситуації, виживати за рахунок власної праці на земельних ділянках та реалізації продукції на ринку. Тому на селі спостерігається значна активізація трудової зайнятості селян в особистих господарствах.
За роки ринкової трансформації за загального зниження валового виробництва сільськогосподарської продукції в Україні особисті господарства населення не тільки зберегли свій потенціал й обсяги виробництва, але відносно деяких видів продукції їх різко наростили. На сьогодні особисті господарства населення виробляють понад 70% продукції тваринництва, 98% картоплі і майже 90% овочів і ягід. В сучасних умовах, при обмеженому ресурсному потенціалі, вони в значній мірі забезпечують продовольчу безпеку країни, зайнятість сільського населення, знижуючи соціальну напруженість в суспільстві.
Однією з найбільш значущих для сталого соціально-економічного розвитку України є проблема збереження і зміцнення трудового потенціалу. Перехід до нової моделі суспільного розвитку в системі світових відносин обумовлює важливість та своєчасність досліджень зазначеної проблеми, а потреба у створенні повноцінних умов для розвитку трудового потенціалу посилює значущість її розв’язання. Це пов'язано також із значним скороченням сільського населення, зменшенням його щільності, загальним погіршенням демографічної ситуації, значними диспропорціями на ринку праці на селі. Кількість безробітних селян, особливо серед жінок та молоді, набула загрозливих масштабів. Вказані чинники спричиняють соціальну напруженість, бідність серед широких верств населення.
Дослідження проблеми ефективного використання трудового потенціалу займає одне з провідних місць у наукових працях вітчизняних вчених О.Ю. Амосова, А.Є. Ачкасова, Д.П. Богині, О.А. Бугуцького, М.Х. Вдовиченко, О.А. Грішнової, В.С. Дієсперова, М.І. Долішного, О.В. Загвойської, О.І. Здоровцова, Г.І. Купалової, Е.М. Лібанової, Л.О. Мармуль, І.Н. Топіхи, А.А. Нікіфорової, І.Л. Петрової, В.М. Петюх, К.І. Якуби та ін. Особливості функціонування особистих селянських господарств досліджували: М.В. Додонова, В.К. Збарський, М.В. Дубініна, П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, В.Я. Месель-Веселяк, О.М. Онищенко, Л.В. Транченко, Г.І. Шмельов та ін. У їх працях основна увага приділена оцінці та прогнозуванню виробничої спеціалізації особистих господарств. Проте, проблема формування дієвого механізму впливу на формування зайнятості на селі особистих селянських господарств залишається недостатньо дослідженою.
Поглибленого вивчення потребують всі джерела та засоби збільшення зайнятості сільського населення, у т. ч. особисті господарства. Саме вони є найменш дослідженими як об'єкти прикладання праці на засадах самоорганізації. Необхідним є аналіз чинників формування та використання трудового потенціалу особистих господарств, механізм управління ним на засадах кооперування, агропромислової інтеграції та державної підтримки.
Актуальність, важливість, практичне значення, специфічність та недостатня наукова розробка вищезазначених проблем обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її теоретичну спрямованість, структурну побудову і характер дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, виконаних автором згідно плану науково-дослідних робіт у межах тематики Європейського університету «Теоретичні основи і методи організації маркетингової діяльності з використанням потенціалу соціально-економічних систем» (номер державної реєстрації – 0101U007349), «Організація та управління стратегічним розвитком агропромислових підприємств» (номер державної реєстрації 0107U002007). У їх межах автором обґрунтовано механізми збільшення зайнятості сільського населення в особистих господарствах на засадах кооперації та агропромислової інтеграції, впровадження інноваційних технологій у виробництво з метою підвищення продуктивності праці та збільшення доходів домогосподарств.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в науковому обґрунтуванні, розробці теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування особистих селянських господарств з метою удосконалення використання трудового потенціалу сільських жителів.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались наступні наукові завдання:
- узагальнити теоретичні основи функціонування особистих селянських господарств;
- виявити закономірності та особливості використання трудового потенціалу в особистих селянських господарствах;
- систематизувати методичні підходи до оцінки трудового потенціалу в особистих селянських господарствах;
- здійснити статистико-економічний аналіз сучасного стану особистих селянських господарств;
- здійснити діагностику сучасного стану використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах;
- проаналізувати ефективність використання трудового потенціалу в особистих селянських господарствах;
- розробити концептуальну модель оптимізації використання трудових ресурсів в особистих селянських господарствах;
- обґрунтувати напрями удосконалення структури виробництва в особистих селянських господарствах;
- розробити напрями трансформації особистих селянських господарств як базису суспільного-економічного розвитку сільських територій
Об’єктом дослідження є процеси функціонування особистих селянських господарств з метою ефективного використання трудового потенціалу.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні, методичні і практичні засади підвищення ефективності використання трудового потенціалу в особистих селянських господарствах.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної науки, системний підхід до вивчення економічних процесів, відповідні наукові праці вітчизняних економістів-аграрників, зарубіжних фахівців, практиків, законодавчі та нормативні акти щодо розвитку особистих господарств та використання трудового потенціалу населення.
У процесі дослідження використовувалися такі методи: діалектичний та абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків); монографічний та системно-структурного аналізу (при виявленні та аналізі тенденцій розвитку особистих селянських господарств, оцінці зайнятості в сільській місцевості); розрахунково-конструктивний та економіко-математичного моделювання (обґрунтування концептуальної моделі оптимізації використання трудових ресурсів в особистих селянських господарствах); хронометражні спостереження (визначення витрат часу в особистих селянських господарствах на виробничі операції, ); опитування (з метою виявлення проблем та перспектив організації праці у селянських господарствах); маркетингові (при здійсненні моніторингу ринку праці на селі та місця на ньому особистих господарств населення) та інші.
Джерелами інформації були: матеріали Держслужби України та Полтавського обласного управління статистики щодо розвитку особистих селянських господарств та стану зайнятості в сільському господарстві, розробки науково-дослідних установ, а також результати власних спостережень.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:
вперше:
- розроблена соціально-економічна концепція визначення трудового потенціалу особистих селянських господарств, що заснована на поєднанні особистих якостей членів селянських господарств та умов їхньої реалізації з метою досягнення оптимальних виробничо-господарських результатів функціонування досліджуваних виробничих форм і реалізується на основі алгоритму оцінки трудового потенціалу особистих селянських господарств;
удосконалено:
- визначення терміну «особисті селянські господарства» як унікальної форми господарювання сільських жителів, які притаманна широка варіація типів, - від споживчих до товарних, висока мобільність асортименту виробленої продукції, використання праці тих груп населення, які до трудових ресурсів у суспільному виробництві не відносяться, тісний зв'язок з домашнім господарством;
- концептуальну модель взаємодії суб’єктів політики розвитку особистих селянських господарств в напрямі використання трудового потенціалу через створення системи дорадництва, що сприятиме формуванню позитивних зовнішніх ефектів особливого характеру, пов'язаних зі специфікою поширення інформації;
- напрями здійснення подальших комплексних структурних перетворень в аграрній сфері та заходів щодо підготовки особистих селянських господарств в умовах повноцінного функціонування ринку землі через ідентифікацію державних та муніципальних земель, організацію та планування сільських територій, окремих земельних ділянок;
дістали подальшого розвитку:
- методичні основи статистико-економічного аналізу розвитку та економічної ефективності діяльності, шляхом розуміння особистих селянських господарств як стабілізуючої форми господарювання, що сучасних умовах стримує спад виробництва сільськогосподарської продукції у своїх категоріях господарств і за умов безробіття стримує різкий спад рівня життя селян;
- стратегічні цілі розвитку особистих селянських господарств з метою ефективного використання трудового потенціалу через поетапне підвищення рівня життя і соціального статусу, задоволення особливостей поведінки, самореалізація в соціальному просторі.
Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки і пропозиції викладені в роботі можуть бути використані в діяльності органів центральної та місцевої виконавчої влади з метою підвищення ефективності діяльності особистих селянських господарств та використання в них трудового потенціалу. Результати дисертаційного дослідження було використано СТОВ «Вітчизна» Карлівського району Полтавської області з метою оцінки само зайнятості трудових ресурсів в особистому господарстві та побудови стратегії діяльності товариства зі зменшенням залучення найманих працівників (довідка № 125/01-09 від 20.05.2010 р.). Результати дисертаційного дослідження було використано ТОВ ім. А.Л. Фисуна Карлівського району Полтавської області з метою визначення затрат часу в сукупній трудовій діяльності сільського населення основних соціально-демографічних груп, а також технологічної і галузевої структури зайнятості сім'ї за виробничими типами особистих господарств населення (довідка № 126/70-1 від 14.10.2010 р.).
Результати дисертаційного дослідження було використано СВК «Перше травня» Хорольського району Полтавської області з метою оцінки розвитку особистих селянських господарств, самозайнятості трудових ресурсів в особистому господарстві для підвищення забезпеченості рівня життя населення (довідка № 03-17/3114 від 03.02.2011 р.). результати дисертаційного дослідження було використано ПП «Агроекологія» Шишацького району полтавської області для розробки методичних підходів щодо визначення оптимальної структури виробництва в особистих господарствах населення в залежності від площі землекористування, що дає можливість виконувати властиву їм функцію самозабезпечення і самозбереження селянських сімей (довідка № 289/02-37 від 05.05.2011р.).
Результати дисертаційного дослідження було використано Карлівською районною державною адміністрацією Полтавської області з метою оцінки ефективності діяльності особистих господарств, що виконують властиву їм функцію самозабезпечення і самозбереження селянських сімей і водночас є складовою частиною всього сільськогосподарського виробництва (довідка № 01-17/1154 від 06.07.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено власну точку зору щодо обґрунтування перспектив розвитку особистих селянських господарств та запропоновано напрями підвищення їх ефективності з метою ефективного використання трудового потенціалу. Отримані наукові результати і висновки в дисертації є особистими розробками автора.
Апробація одержаних результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи та результати проведених досліджень доповідалися і обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Держава, регіон, підприємство: теорія та практика економіко-правового регулювання» (м. Херсон, 26-27 листопада 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування та розвиток інтеграційних процесів в АПК» (м. Полтава, 20-21 жовтня 2011 р.); Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Strategiczne pytania światowej nauki – 2012» (Przemysl, 07-15 lutego 2012 r.); щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївської філії Європейського університету (м. Миколаїв, 2009-2012 рр.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 3,6 д.а., в т.ч. 2,1 – у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 191 сторінці комп’ютерного тексту. Робота включає 42 таблиці, 11 рисунків, 12 додатків. Список використаних джерел налічує 174 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження напрямів трансформації розвитку особистих селянських господарств в напрямі використання трудового потенціалу дають змогу зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення.
1. Особисті селянські господарства – це унікальна форма господарювання сільських жителів. Їм належать ряд характеристик, властиві тільки таким господарствам (широка варіація типів від споживчих до товарних, висока мобільність асортименту виробленої продукції, використання праці тих груп населення, які до трудових ресурсів у суспільному виробництві не відносяться, тісний зв'язок з домашнім господарством). Теоретичне обґрунтування трансформації особистих селянських господарств у напрямі збільшення зайнятості на селі доцільно здійснити через розробку алгоритму визначення трудового потенціалу особистих селянських господарств; обґрунтування змісту його складових; удосконалення системи показників трудового потенціалу, що пов’язано з їх формалізаціє.
2. Основним методичним принципом визначення та оцінки трудового потенціалу особистих селянських господарств повинна стати концепція, що заснована на поєднанні особистих якостей членів селянських господарств та умов їхньої реалізації з метою досягнення оптимальних виробничо-господарських результатів функціонування досліджуваних виробничих форм. При цьому важливим є порівняння продуктивності зайнятості в особистих господарствах та сільськогосподарських підприємствах обґрунтування напрямів кооперації та інтеграції особистих господарств з метою збільшення зайнятості та підвищення соціального статусу зайнятих. Важливе значення має вивчення державної підтримки ринку праці на селі.
3. На 1 січня 2010 р. в сільських населених пунктах, що знаходяться в їхньому підпорядкуванні, зареєстровано 4,4 млн. домогосподарств. Площа сільськогосподарських угідь в користуванні особистих селянських господарств за період 1990-2010 рр. зросла в 1,8 разів. Лише за період 2007-2010 рр. кількість осіб, що ведуть приватні господарства (без створення юридичної особи) в Полтавській області зросла на 202,3%, а площа земель у їх власності відповідно на 106,5%. Основна частка особистих селянських господарств (50,6%) мала в користуванні земельні наділи до 0,5 га, або 11,9% сільськогосподарських угідь. 22,1% особистих господарств мали наділи більше 1,01 га та використовували в обробітку 72,1% земельної площі, наданої в користування даною формою господарювання.
4. За період 1991-2011 років відбулися структурні зміни у виробництві особистих селянських господарств. Зросла питома вага зернових і соняшника, і, відповідно, зменшилася питома вага картоплі та овоче-баштанних культур. У структурі посівних площ зернові і зернобобові займали 43,7%, картопля та овоче-баштанні – 17,9%, кормові – 16,6%, соняшник – 11,2%, цукровий буряк – 0,4%, не засіяна площа – 10,2%. За період 1991-2011 років поголів’я великої рогатої худоби зросло на 48,3%, у т.ч. корів на 81,5%, овець і кіз на 25,2%, а коней у 6,4 разів.
5. Особисті селянські господарства забезпечують значний рівень зайнятості сільського населення, особливо неактивної частини трудових ресурсів, - осіб пенсійного віку, жінок та молоді до 18 років. Самозайнятість населення дозволяє отримувати грошові доходи та здійснювати процеси відтворення. Проте праця в особистих господарствах є не престижною через низький соціальний статус, нестабільні доходи, ризики аграрного виробництва, віддаленість від урбаністичних центрів та гірші умови життєдіяльності. Порівняно з сільськогосподарськими підприємствами, вона має нижчу продуктивність через недостатнє впровадження інновацій.
6. З метою удосконалення зайнятості на селі розроблено концептуальну модель взаємодії суб’єктів політики розвитку особистих селянських господарств в напрямі використання трудового потенціалу. ЇЇ реалізація передбачає формування та здійснення моніторингу ринку праці на селі. Це сприятиме поширенню інформації про нього, оскільки попит на послуги такої інформаційної системи буде зростати зі збільшенням масштабів охоплення нею ринку праці сільських територій. Вагомим її складником є державна підтримка розвитку особистих господарств у напрямі виділення дотацій на соціально важливі але збиткові види діяльності а також на підтримку процесів агропромислової кооперації та інтеграції.
7. В умовах встановлення повноцінного ринку землі особливого значення для розвитку особистих господарств набуватиме ідентифікація земельних ділянок, організація та планування сільських територій. Уточнення земельного кадастру та бонітету ґрунтів. При цьому державна та муніципальна підтримка особистих господарств та самозайнятості в них сільського населення повинна враховувати рентні особливості, рівень землезабезпеченості, спеціалізацію виробництва, загальний рівень зайнятості населення за регіонами.
8. Важливе значення у трансформації особистих селянських господарств з метою удосконалення зайнятості сільського населення та підвищення її рівня має соціально-економічна мотивація їх розвитку. Мова йде про постійну оцінку сільськими громадами та органами місцевого самоврядування рівня організації та облаштування особистих господарств, участі їх членів у вирішенні соціально-економічних та екологічних проблем сільських територій.
9. Враховуючи великий рівень самозайнятості сільського населення в особистих господарствах та збереження такого становища у найближчій перспективі, доцільною є розробка та впровадження програм їх розвитку у регіонах із залученням адміністративних та економічних важелів, послуг дорадчих структур, обґрунтування створення мережі професійно-технічної освіти на селі, інфраструктурного облаштування сільських територій та загального покращення умов і якості життя сільських жителів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агирбов Ю. Личные подсобные хозяйства в многоукладной экономике/ Ю. Агирбов, Д. Рингинова // Международный сельскохозяйственный журнал. – 2009. – № 2. – С.31––33.
2. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно–аналітичний збірник (випуск 5) / За ред. П.Т. Саблука та ін. К.: ІАЕ УААН. 2009. – 646с.
3. Балян А.В. Стан та перспективи розвитку особистих підсобних господарств Закарпаття / А.В. Балян, Г.В. Спаський // Економіка АПК. – 2007. – № 7. – С.15–18.
4. Березівський П.С. Господарства населення Львівщини як організаційна форма господарювання/ П.С. Березівський // Економіка АПК. – 2009. – № 11. – С.128–133.
5. Березівський П.С. Приватний сектор у виробництві продукції скотарства на Львівщини / П.С. Березівський // Економіка АПК. – 2008. – №3. – С.103–10 .
6. Блекборн С. Планирование и организация производства на фермах / С. Блекборн. – М.: Прогресс, 1964 – 443с.
7. Брус В.Х. Про науково–методологічні та організаційні аспекти розвитку різноукладності на селі / В.Х. Брус // Економіка АПК. – 2009. – № 8. – С.29–34.
8. Бугуцький О. Фактори ефективного використання трудових ресурсів села / О. Бугуцький, В. Лишиленко // Економіка України. – 2002. – №8. – С.59–68.
9. Вакуленко А. Дослідження проблем зайнятості в аграрному секторі економіки України / А. Вакуленко // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7–8. – С.12–15.
10. Вдович В.Г. Регіональні аспекти зайнятості населення / В.Г. Вдович // Економіка АПК. – 2007. – № 10. – С.85–88.
11. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2009. – 1440с.
12. Вовканич С. Структура та особливості мотивації зайнятості / Вовканич С., Копистянська Х., Риндзак О. // Економіка України. – 2009 – №3. – С.43–51.
13. Галанець В.Г. Приватний сектор сільськогосподарського виробництва: стан, проблеми та перспективи / В.Г. Галанець, М.Г. Шульський // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С.49–58.
14. Горкавий В.К. Товарність та ефективність особистих підсобних господарств населення / В.К. Горкавий, Н.Г. Гончаренко // Економіка АПК. – 2008. – № 12. – С.93–98.
15. Горкавий В.К. Тенденції і діалектика розвитку особистих підсобних господарств: економіко–статистичний аспект / В.К. Горкавий // Статистика України. – 2008. – № 2. – С.42–46.
16. Григорук В.В. Аграрная реформа в Казахстане / В.В. Григорук// Економіка АПК. – 2005. – № 4. – С.3––12.
17. Грішнова О. Система трудової мотивації працівників в умовах соціально–економічних перетворень в Україні / О. Грішнова, А. Жигірь // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7–8. – С.72.
18. Гудзинський С. Сільська зайнятість: стан, перспективи й напрями регулювання / С. Гудзинський // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 3. – С.11–18.
19. Демьяненко С.И. Формирование производственных затрат крестьянских (фермерских) хозяйств в условиях рыночной экономики / С.И. Демьяненко. – К.: Урожай, 2001. – 152с.
20. Дем’янчук О.І. Розвиток процесу самозайнятості на селі / О.І. Дем’янчук // Економіка АПК. – 2009. – № 7. – С.131––135.
21. Державна програма зайнятості населення на 2008–2004 роки //Праця і зарплата. – 2009. – № 17 (309). – С.4–11.
22. Дієсперов В. Злободенні проблеми сільськогосподарської праці / В. Дієсперов // Економіка України. – 2008. – № 10. – С.62–67.
23. Дієсперов В.С. Потенціал особистих господарств / В. Дієсперов // Економіка АПК. – 2008. – № 9. – С.91–96.
24. Дієсперов В. Сільськогосподарська зайнятість / В. Дієсперов // Україна: аспекти праці. – 2009. – № 7. – С.11–18.
25. Довжук Б. Трансформація сільської зайнятості в умовах аграрної реформи / Б. Довжук // Україна: аспекти праці. – 2010. – № 3. – С.16–21.
26. Додонова М.В. Особисті підсобні господарства жителів Криму: стан, перспективи розвитку / Автореф. дис. на здоб. наук. Ступ. канд. екон. наук. – Сімферополь, 2007. – С.11
27. Дубініна М.В. Деякі аспекти розвитку особистих селянських господарств Миколаївської області / М.В. Дубініна // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Випуск 2. – 2007. – С.62–66.
28. Дубініна М.В. Сучасний стан та основні напрями підвищення конкурентоздатності особистих селянських господарств / М.В. Дубініна // Зб. наук. пр. ЛНАУ: Матер. Міжнар. наук.–практ. конф. – в 3––х т. – т. 3 / за ред. В.І. Ткаченко. – Луганськ: Ельтон. – 2. – 2009. – № 14. – С.160–163.
29. Закон України “Про фермерське господарство” від 19.06.2010 р. № 973–IV // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2010. – № 17. – С. 25–33.
30. Закон України від 15.05.03 р. № 742–IV “Про особисте селянське господарство” // Баланс Агро. – 2010. – №6–2 (54) – С.4–7.
31. Закон України “Про оренду землі” від 06.10.98 р. № 161–XIV // Збірник систематизованого законодавства. Земельні відносини в Україні. – Вип. 3, 2010. – С.99–104.
32. Законодавчо скасовано прибутковий податок з особистих підсобних господарств // Сільський час. – 2004. – № 9. – С.5
33. Занятость и рынок труда: новые реалии, национальные приоритеты, перспективы. – М.: Наука, 2005. – 254с.
34. Збарський В. Аграрні перетворення в Україні: стан та перспективи стабілізації / В. Збарський // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2009. – № 4. – С.22–26.
35. Збарський В. Індивідуальний сектор – основа становлення малих форм господарювання на селі / В. Збарський // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2009. – № 8. – С.11–15.
36. Збарський В. Моніторинг багатоукладної економіки аграрного сектора / В. Збарський // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2009. – № 9. – С.12–16.
37. Збарський В.К. Особисті селянські господарства в становленні малих форм господарювання / В. Збарський // Економіка АПК. – 2004. – № 1. – С.48–53.
38. Збарський В. Приватна власність на землю як основа становлення малих форм господарювання на селі / В. Збарський // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2004. – № 2. – С.20–24.
39. Збарський В. Розвиток форм господарювання на селі в умовах реформування аграрного сектора економіки України / В. Збарський // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2008. – № 8. – С.19–25.
40. Збарський В. Роль людського фактора у забезпеченні стійкого розвитку сільськогосподарського виробництва / В. Збарський // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2009. – № 19. – С.10–13.
41. Збарський Б. Стан і перспективи розвитку особистих господарств населення / В. Збарський // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2008. – № 10. – С.24–28.
42. Збір врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду в Україні у 2009 році, К.: – 2010. – 282с.
43. Збір врожаю сільськогосподарських культур, плодоягідних і виноградних насаджень в Україні в 2002 році, Київ. – 2003. – 172с.
44. Земельний кодекс України // Сільський час. – 2008. – № 66 (268) – 16 листопада. – С.3–24.
45. Зіновчук В.В. Місце і роль кооперативів в агробізнесі країн Європейського Союзу / В.В. Зіновчук // Економіка АПК. – 2007. – №2. – С.80–86.
46. Злупко С. Національні та регіональні особливості посткомуністичної зайнятості / С. Злупко // Шанс. – 2003. – № 4 (53). – С.10.
47. Калугина З.И. Личное подсобное хозяйство сельского населения: проблемы и перспективы / З.И. Калугина, Т.П. Антонова. – К., 1984. – 154с.
48. Кільницька О.С. Особисте підсобне господарство населення як форма самозайнятості в сільському господарстві / О.С. Кільницька // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С.93–95.
49. Кільницька О.С. Форми самозайнятості населення у сільському господарстві / О.С. Кільницька // Економіка АПК. – 2006. – № 12. – С.75–80.
50. Клас Еклунд. Эффективная экономика. Шведская модель / Клас Еклунд. – М.: Экономика, 1990. – С.224.
51. Ковальська Н.І. Приватний сектор в системі реформування відносин власності АПК / Н.І. Ковальська // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – Випуск 9. – С.104–107.
52. Козырь М.И. Совершенствование правового регулирования личного подсобного хозяйства граждан СССР / М.И. Козырь. – М., 1981. – С.42.
53. Кононенко В. Реструктуризація державного управління соціальним розвитком села / В. Кононенко // Україна: аспекти праці. – 2010. – № 7. – С.38–41.
54. Корецький М. Підсобні господарства населення в нинішній і перспективній моделі аграрної економіки / М. Корецький// Вісник Української Академії державного управління. – 2008. – № 3. – С.104–111.
55. Коровников Г. Яка форма господарювання краща? / Коровников Г., Колот І., Гламазда В. // Сільський час. – 2009. – № 75(355). – С.6.
56. Краснов Ю. Економічний механізм регулювання зайнятості сільського населення/ Ю. Краснов // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 3–4. – С.12–16.
57. Кузнєцова О.П. Теоретичні основи самостійної зайнятості населення як одного з напрямків зниження безробіття / Кузнєцова О.П., Карнаухова О.В., Шевченко Л.В. // Зайнятість та ринок праці. Вип. 4. – К.: НЦ ЗРП, 2003. – С.31–34.
58. Куліш М.Ю. Особисті селянські господарства – єдина стабільна форма господарювання у сільському господарстві України / М.Ю. Куліш, М.В. Дубініна // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2007. – Випуск 2. – С.3–8.
59. Купалова Г.І. Аналіз кон’юнктури ринку праці на селі / Г.І. Купалова // Економіка АПК. – 2009. – № 1. – С.87–92.
60. Купалова Г. Концепція формування ринку праці на селі в Україні / Г.І. Купалова, Є. Клименко // Економіка України. – № 12. – С.56–60.
61. Купалова Г.І. Зайнятість на селі / Г.І. Купалова, В.М. Скупий. – К.: ІАЕ УААН, 2006. – С.22.
62. Купалова Г.І. Соціально–економічний аналіз самозайнятості сільського населення: методологічні та практичні аспекти / Г.І. Купалова // Зайнятість та ринок праці. Випуск 17. – К.:НЦ ЗРП, 2009. – С.3–13.
63. Кушнір Л.А. Розвиток особистих господарств населення в умовах перехідної економіки / Автореф. дис.на здоб. Наук. Ступ. Канд. Екон. Наук. – Львів, 2006. – 14с.
64. Липчук В.В. Перспективи розвитку особистих господарств населення / В.В. Липчук, С.М. Курило // Економіка АПК. – 2008. – № 3. –С.106–109.
65. Лишиленко В.І. Відтворення трудових ресурсів аграрної сфери / В.І. Лишиленко// Економіка АПК. – 2003. – № 1. – С.56––61.
66. Лібанова Е.М. Ринок праці / Е.М. Лібанова. – К.: Бріг, 2003. – 132с.
67. Лотоцький І.І. Особисті підсобні господарства та зайнятість сільського населення / І.І. Лотоцький // Агроінком. – 2005. – № 7–8. – С.44–45.
68. Лотоцький І.І. Реформування аграрного сектора економіки та зайнятість сільського населення регіону / І.І. Лотоцький // Збірник наукових праць. Випуск 8. – Кам’янець–Подільський. – 2007. – С.238–239.
69. Макаренко П.М. Соціально-економічні аспекти використання людського капіталу особистих селянських господарств / П.М. Макаренко, Н.М. Бондаренко // Бізнес–навігатор. – 2009. – № 2. – С.117–124.
70. Макаренко П.Н. Организация и экономический механизм адаптации аграрного хозяйствования к рыночно-предпринимательской бреде / П.Н. Макаренко. – К.: Наукова думка. – 2006. – 621с.
71. Макарова И.В. Резервы личного подсобного хазяйства / И.В. Макарова. – М.: Россельхозиздат, 1986. – 141с.
72. Мармуль Л. О. Фактори і показники продуктивності праці у сільській місцевості / Л. О. Мармуль, Л. В. Транченко // Наукові записки. Серія «Економіка» зб. наук. праць. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. – Випуск 18. С. 332–340.
73. Марьяновский В.М. Кооперативные формы хозяйствования при социализме / В.М. Марьяновский // Вопросы экономики. – 1985. – № 7. – С.56.
74. Матвєєва Г.Ю. Особливості регулювання зайнятості сільського населення в Київській області / Г.Ю. Матвєєва // Економіка АПК. – 2009. – № 1. – С.117–120.
75. Матюха М.М. Формування зайнятості сільського населення / М.М. Матюха // Економіка АПК. – 2005. – № 1. – С.80–83.
76. Мельник Л.Е. Подсобные хозяйства населения : реалии и перспективы / Мельник Л.Е., Макаренко А.П., Любович А.А. // Економіка АПК. – 2006. – № 8. – С.28–35.
77. Мельник Л.Ю. Особистий сектор сільськогосподарського виробництва: стан, тенденції та перспективи / Л.Ю. Мельник, П.М. Макаренко // Економіка АПК. – 2009. – № 11. – С.119-127.
78. Михайлова Л.І. Особисті підсобні господарства населення: сутність, класифікація, ефективність / Л.І. Михайлова // Економіка АПК. – 2008. – № 7. – С.113-118.
79. Могильний О.М. Деякі аспекти аграрної політики щодо приватного сектора / О.М. Могильний // Економіка АПК. – 2007. – № 8. – С.42–47.
80. Мордвінов О. Особисте підсобне господарство в перехідній економіці України / О. Мордвінов // Віче. – 2007. – № 3. – С.76–85.
81. МОТ. Международная организация труда. Сессия 7. Женева. Доклад Содействие самостоятельной занятости. – Женева: МОТ, 1990. – 214с.
82. Народне господарство Полтавської області у 2004 р., Дніпропетровськ 2005. – 387с.
83. Національна програма розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 2006-2010 рр. // Економіка АПК. – 2006. – № 6. – С.3-47.
84. Наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях / Статистичний збірник. – Київ. 2009. – 75с.
85. Никифорова А.А. Рынок труда: занятость и безработица / А.А. Никифорова. – М.: Междунар. Отношения, 1990. – 184с.
86. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах. – т.3. / Укладачі В. Яременко, О. Сліпушко. К.: вид–во “Аконт”, 2006. – 927с.
87. Онищенко О. Господарства населення: підсумкові оцінки, прогнози / О. Онищенко // Економіка України. – 2010. – № 3. – С.59–68.
88. Онищенко О. Ефективність господарств населення / О. Онищенко // Економіка України. – 2010. – № 1. – С.60–69.
89. Онищенко О. Порівняльна оцінка продуктивності господарств населення / О. Онищенко // Економіка України. – 2009. – № 11. – С.59–67.
90. Онищенко О. Особисті селянські господарства у пореформеному розвитку аграрного сектора / О. Онищенко // Економіка України. – 2010. – № 6. – С.57–69.
91. . Онищенко О. Сучасний етап формування аграрної політики: особливості та проблеми / О. Онищенко, В. Юрчишин // Економіка України. 2004. – №9. – С.4–15.
92. Онікієнко В.В. Продуктивна зайнятість: зміст, актуальні проблеми і шляхи досягнення / В.В. Онікієнко, Н.І. Коваленко. – К.: Вид-во Принт Експрес, 2006. – 50с.
93. Онікієнко В.В. Самозайнятість населення: процес формування та деякі проблеми / В.В. Онікієнко // Зайнятість та ринок праці. Вип. 3. – К.: НЦ ЗРП, 2003. – С.31–34.
94. Основи аграрного підприємництва / За ред. М.Й. Маліка. – К.: ІАЕ, 2007. – 582с.
95. Особисті підсобні господарства населення Полтавської області / Статистичний збірник, Дніпропетровськ 2007. – 56с.
96. Паламарчук Т.М. Особисті підсобні господарства – резерв збільшення виробництва яловичини / Т.М. Паламарчук // Агроінком. – 2006. – № 7. – С.47–48.
97. Пасхавер Б. Аграрне ціноутворення в умовах кризи / Б. Пасхавер // Економіка України. – 2006. – № 7. – С.67–76.
98. Позняк О.В. Джерела інформації та система показників самозайнятості в контексті моніторингу ринку праці / О.В. Позняк // Зайнятість та ринок праці. Випуск 14. – 2008. – С.121–130.
99. Позняк О.В. Розвиток самозайнятості в Україні на сучасному етапі / О.В. Позняк // Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки. Міжнарод. науково–практ. конф. Наукові доповіді. 1 том, Київ, 2007. – С.167–173.
100. Позняк О. Теоретико–методичні основи дослідження самозайнятості в Україні / О. Позняк // Україна: аспекти праці. – 2007. – № 8. – С.3–7.
101. Попова О. Зайнятість в аграрному виробництві: реструктуризація і ефективність / О. Попова // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 2. – С.6–15.
102. Попова О.Л. Личное подсобное хозяйство: кооперация и интеграция / О.Л. Попова / АН УССР; Ин-т экономики; Отв. Ред. Л.А. Шепотько. – Киев: Наук. Думка, 1990. – 84с.
103. Попова О.Л. Особисте підсобне господарство населення: ринкові тенденції в розвитку / О.Л. Попова // Економіка АПК. – 2003. – № 10-11. – С.56-61.
104. Порядок визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства // Все про бухгалтерський облік. – 2004. – №11. – С.17–18.
105. Посевные площади и фактический сбор урожая сельскохозяйственных культур, плодово–ягодных и виноградных насаждений по Украинской ССР в 1990 г. – Киев, 1990. – 440с.
106. Праця 2007 / Статистичний збірник, Полтава 2008. – 147с.
107. Праця України 2008: Статистичний збірник \ Державний комітет статистики України: № 6–2–7 / 160 від 29.07.2009 р. – 436с.
108. Праця в Україні у 2004році: Статистичний збірник \ Державний комітет статистики України, Київ 2005. – 350с.
109. Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності і господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т.2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2008. – 851с.
110. Прокопишак К. Удосконалення розвитку господарств населення / Прокопишак К., Біттер О., Кушнір Л. // Регіональна економіка. – 2006. – № 4. – С.255–258.
111. Пушкаренко П. Проблеми соціально відродження села / П. Пушкаренко // Економіка України. – 2009. – № 2. – С.58-63.
112. Развитие индивидуального сектора сельского хозяйства России (экономический обзор) // АПК: экономика, управление.–2006. – № 3. – С.57-66.
113. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва: Посібник у питаннях і відповідях / За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ, 2006. – 532с.
114. Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. Ч. 1 Соціально-економічні проблеми розвитку села. – К.: ІАЕ, 2009. – 571с.
115. Ринок праці та зайнятість працівників Полтавської області / Статистичний збірник. – Дніпропетровськ, 2010. – 100с.
116. Рофе А.И. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда / Рофе А.И., Збышко Б.Г., Ишин В.В. – М.: МИК, 2004. – 160с.
117. Рябоконь В.П. Селянин на ринку праці (кадрові аспекти) / В.П. Рябоконь// економіка АПК. – 2005. – № 10. – С.85-90.
118. Саблук П.Т. Підвищення ролі аграрної економічної науки у формуванні та реалізації аграрної політики в України / П.Т. Саблук // Економіка АПК. – 2008. – № 3. – С.3––10.
119. Саєнко М.Г. Про розробку Державної програми розвитку трудового потенціалу в Україні / М.Г. Саєнко // Економіка АПК. – 2007. – № 4. – С.89-91.
120. Саєнко М.Г. Реструктуризація зайнятості сільського населення на Тернопільщині / М.Г. Саєнко // Економіка АПК. – 2006. – № 12. – С.70-75.
121. Свиноус І.В. Розвиток особистих селянських господарств в умовах перехідної економіки / І.В. Свиноус // Економіка АПК. – 2010. – № 6. – С.30-33.
122. Слепцов В.А. Соціально-економічні проблеми організації зайнятості в особистому селянському господарстві / В.А. Слепцов // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць. – Вип. 65. – Херсон: Айлант, 2009. – С. 230-235.
123. Слепцов В.А. Оптимізація раціональної структури виробництва в особистих селянських господарствах / В.А. Слепцов // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет». – Вип. 121. – Сімферополь, 2009. – С. 68-72.
124. Слепцов В.А. Методичні засади оцінки самозайнятості в особистих господарствах населення / В.А. Слепцов // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць. – Вип. 70. – Херсон: Айлант, 2010. – С. 289-295.
125. Слепцов В.А. Пріоритети Особистих господарств населення у системі регіонального розвитку / В.А. Слепцов // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Вип. 1(4). – Т.2. – Полтава : ПДАА, 2012. – C. 283-292.
126. Слепцов В.А. Особливості використання трудового потенціалу в особистих селянських господарствах / В.А. Слепцов // Зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. [Держава, регіон, підприємство: теорія та практика економіко-правового регулювання], (м. Херсон, 26-27 листопада 2009 р.). – Херсон: ХДУ, 2009. – С. 25-27.
127. Слепцов В.А. Формування самозайнятості населення в особистих господарствах та його оцінка / В.А. Слепцов // Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [Формування та розвиток інтеграційних процесів в АПК], (м. Полтава, 20-21 жовтня 2011 р.). – Полтава : ПДАА, 2011. – С. 150-152.
128. Слепцов В.А. Обґрунтування виробничих бюджетів домогосподарств / В.А. Слепцов // Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji [Strategiczne pytania światowej nauki - 2012], (Przemysl, 07-15 lutego 2012 r.). – Przemysl. Ekonomiczne nauki.: Przemyśl. Nauka i studia. – С. 23-25.
129. Соколенко Т. Розвиток ОПГ населення і підвищення їх товарності / Т. Соколенко // Економіка України. – 2004. – № 8. – С.46-50.
130. Статистичний бюлетень “Праця” у 2006 році, Полтава 2007. – 130с.
131. Статистичний збірник “Наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях” / Держ. Ком-т стат-ки Укр. К.: 2010. – 75с.
132. Статистичний збірник “Праця у 2010 році”. Головне управління статистики у Полтавській області, 2004. – 350с.
133. Статистичний збірник “Рослинництво України”. – Київ, 2007. – 556с.
134. Статистичний збірник “Сільське господарство Полтавської області за 2008 рік” / Полтавське обласне управління статистики: Під заг. керівництвом О.М. Шпильової. – Дніпропетровськ 2009. – 150с.
135. Статистичний збірник “Сільськогосподарська діяльність населення у Полтавській області у 2010 р.” / Головне управління статистики у Полтавській області: Під загальним керівництвом О.М. Шпильової. – Полтава, 2004. – 62с.
136. Статистичний збірник “Заключні підсумки обліку худоби та птиці” за 2009 рік/ Державний комітет статистики України. К.: 2010. – 61с.
137. Статистичний збірник “Чисельність худоби” на 1 січня 2004 р. / Полтавське обласне управління статистики: Під загальним керівництвом О.М. Шпильової. – Полтава, 2004 – 22с.
138. Статистичний збірник “Економічна активність населення Полтавської області у 2010 році” / Головне управління статистики у Полтавській області. Полтава, 2004 – 131с.
139. Статистичний щорічник Полтавської області за 2010 рік. Полтава, 2004. – 601с.
140. Статистичний щорічник Полтавської області за 2009 р. – 589с.
141. Статистичний щорічник Полтавської області за 2007 рік, Полтава, 2008. – 459с.
142. Статистичний щорічник Полтавської області за 2006 рік, Полтава, 2007. – 469с.
143. Статівка А. Аграрні перетворення і роль особистих підсобних господарств громадян / А. Статівка // Право України. – 2007. – № 5. – С.27–29.
144. Сус Т.Й. Зайнятість населення на Івано-Франківщині / Т.Й. Сус// Економіка АПК. – 2009. – № 9. – С.137––140.
145. Сус Т.Й. Регіональні особливості зайнятості населення в особистих селянських господарствах Івано-Франківщини / Т.Й. Сус // Економіка АПК. – 2010. – № 11. – С.127––132.
146. Транченко Л. В. Методологічні засади дослідження значення соціальної інфраструктури й соціальної діяльності підприємств у сільській місцевості / Л. В. Транченко // Економічні науки. Серія «Облік і фінанси» Зб. наук. Праць. Луцький національний технічний університет, Випуск 8 (29). – Ч. 4 – Редкол.: відп. Ред. д.е.н., професор Герасимчук З.В. Луцьк, 2011. – С. 306–315.
147. Транченко Л. В. Проблеми прикладного інструментарію діагностики, системного контролю, аналізу та оцінки ефективності випуску продукції для управлінського персоналу / Л. В. Транченко // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Вип. 2. – Т. 2. Економічні науки. – Полтава : ПДАА. – 2011. С. 282–289.
148. Транченко Л. В. Закономірності та принципи формування і прогнозування ринку праці на селі / Л. В Транченко // зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету / [редкол. А. Ф. Головчук (відп. ред.) та ін.] – Умань : УНУС, 2012. – Вип. 77, Ч. 2 : Економіка. – С. 185–196.
149. Туган-Барановський М.І. Політична економія: курс популярний / М.І. Туган-Барановський. – К.: Наукова думка, 1995. – 261с.
150. Тунеев М.М. Экономико-математические методы в организации и планировании сельскохозяйственного производства: [Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп.] / М.М. Тунеев, В.Ф. Сухоруков. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 144с.
151. Тюрев К.И. Воспроизводство в колхозах, совхозах и личном подсобном хозяйстве / К.И. Тюрев. – Ижевск, 1981. – 31с.
152. Удотова Л.Ф. Соціальна статистика: [Підручник] / Л.Ф. Удотова. – К.: КНЕУ, 2009. – 376с.
153. Указ Президента України “Про основні напрямки земельної реформи в Україні 2005-2008 рр.” від 20.05.2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 2. – С.34–44.
154. Указ Президента України “Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи” від 12.04.2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 15. – С.27–30.
155. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” №1529/99 від 03.12.2006 // Економіка АПК. – 2007. – № 1. – С.3–6.
156. Указ Президента України “Про основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період 2010 року” від 3.08.2006 р. № 958/99 // Праця і зарплата. – 2006. – № 18 (178). – С.1–2.
157. Шепотько Л.О. Господарство особисте – вигода спільна / Л.О. Шепотько, І.В. Прокопа. – К.: Урожай, 2006. – 128с.
158. Шкільов О.В. Аграрні соціально–трудові відносини: [Підручник] / О.В.Шкільов, О.І. Здоровцов, М.Г. Лобас, С.С. Барабан. – К.:, 2004. – 304с.
159. Шмелев Г.И. Личное подсобное хозяйство: возможности и перспективы / Г.И. Шмелев. – М.: Политиздат, 1983. – 95с.
160. Шмідт Р.М. Коментар до Закону України “Про особисте селянське господарство” / Р.М. Шмідт // Сільський час. – 2010. – 13 червня. – С.7
161. Шпичак О.М. Економічні проблеми виробництва тваринницької продукції в особистих підсобних господарствах України / О.М. Шпичак, Л.Л. Попова // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 10. – С.5–14.
162. Шпичак О.М. Ціноутворення та інфраструктура формування ринкових відносин в АПК / О.М. Шпичак // Економіка АПК. – 2006. – № 1. – С.44–47.
163. Шульський М.Г. Особливості розвитку особистих господарств населення / М.Г. Шульський // Аграрний вісник Причорномор’я. Економічні науки. – 2006. – № 2(4). – С.93–99.
164. Чаянов А.В. Краткий курс кооперации / А.В. Чаянов. Кемеровское кн.. изд–во, 1989. – 88с.
165. Чаянов А.В. Крестьянское хозяйство: избранные труды / Под. ред. Л.И. Абалкина. – М.: Экономика, 1989. – 492с.
166. Чаянов В.А. Чаянов – человек, ученый, гражданин / В.А. Чаянов. – М.: Изд–во МСХА, 2005. – С.37
167. Юрчишин В. Господарства населення: проблеми майбутнього / В. Юрчишин // Економіка України. –. 2010. – С.67–72.
168. Якуба К. Людський фактор у реформуванні аграрної економіки / К. Якуба // Економіка України. – 2004. – № 5. – С.69–75.
169. Horvath P. Controlling. 4., uberarb. Aufl. – Munchen;Vahlen, 1990. – S.447.
170. Villa F. Elementi di Amministratione e Contabilita. 3. Aufl. – Pavia, 1857. – S.67.
171. Tillack P. Rolle und Zukunft der Haushaltwirtscaften und Nebenwerbsbetribe im Agrarsektor der MOEL // Grune Woche. – Berlin. – 2007. – 14 Januar. – s.2.
172. Zuend A. Treasurer und Controler – Umrisse zweier moderner Berufsbilder im Finanz–und Rechnungswesen grosserer Unternehmungen. – Buro und Verkauf, 1973. – S.99–73.
173. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] / Держкомстат України, 2009. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
174. Український аграрний портал [Електронний ресурс] / Украгропортал 2009. – Режим доступу: http://www.ukragroportal.com.