Туманова Олена Анатоліївна. Розвиток інвестиційної діяльності в аграрних підприємствах

Краткое описание

Туманова Олена Анатоліївна. Розвиток інвестиційної діяльності в аграрних підприємствах : Дис... канд. наук: 08.00.04 2009

Туманова О.А. Розвиток інвестиційної діяльності в аграрних підприємствах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2009.
У роботі систематизовані наукові положення в області інвестиційної діяльності. Уточнена суть інвестицій як складного явища у вигляді: економічній категорії; економічного ресурсу; правовій категорії; організаційно-управлінській категорії; капітального ресурсу, що впливає на природне середовище. Виділені основні елементи інвестиційної діяльності: фінансові кошти; матеріально-технічні і технологічні ресурси; інновації; політичні умови; природні і екологічні умови; соціальний фактор; кінцевий результат інвестиційної діяльності. Запропоновано методичній підхід через використання кластерного підходу; обґрунтовано економетричні моделі впливу окремих факторів на інвестиційну діяльність в кластерах. Обґрунтовані підходи щодо визначення обсягів, складу і структури фінансових коштів для реалізації інвестиційних проектів, що базуються на розробленій економіко-математичній моделі. Запропоновано створення Регіонального Фонду фінансування інвестицій в аграрному секторі з метою пошуку інвестиційних ресурсів для аграрних підприємств.

Головним результатом дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання щодо розвитку інвестиційної діяльності в аграрних підприємствах. Складовою частиною головного результату дослідження є наступні висновки і положення наукового й практичного характеру.
1. У ринковій економіці інвестиції спрямовані на підвищення ефективності розвитку підприємства, регіону і всієї соціально-економічної системи держави. Теоретичне узагальнення поглядів учених, дозволило авторові визначити сутність інвестицій як складного багатогранного явища, де інвестиції розглядаються у вигляді: економічної категорії; економічного ресурсу; правової категорії; організаційно-управлінської категорії; капітального ресурсу, що впливає на навколишнє природне середовище і екологічну безпеку людини. Таке розширене тлумачення сутності інвестицій дозволяє розробити нові механізми практичного використання капіталу в господарській діяльності на мікро-, мезо- і макроекономічному рівнях.
2. Використовуючи системний підхід при структуризації інвестиційної діяльності в аграрних підприємствах, було виявлено базові елементи цієї діяльності та встановлені взаємозв'язки між ними, серед яких можна назвати:а) фінансові кошти; б) матеріально-технічні й технологічні ресурси; в) інновації; г) політичні умови; д) природні й екологічні умови; е) соціальний фактор; ж) процес інвестиційної діяльності; з) кінцевий результат інвестиційної діяльності.Виявлені базові елементи і їх взаємозв'язок дозволяють обґрунтувати ієрархічну структуру й розробити нову загальну схему організації інвестиційної діяльності на підприємствах аграрного сектора регіону. Це в сукупності дає можливість розширити пізнання в теорії інвестування і підвищити ефективність управління процесом вкладання капіталу в реальний сектор економіки на рівні країни, окремих регіонів і підприємств.
3. Розробка нової загальної схеми організації інвестиційної діяльності, дозволило авторові систематизувати і запропонувати ряд принципів, які в сукупності розкривають все різноманіття і основні особливості інвестиційної діяльності в аграрних підприємствах. Застосування сформульованих принципів дозволяє більш ефективно управляти інвестиційною діяльністю на різних рівнях господарювання, досягати максимального результату при сформованих різних умовах.
4. На основі загальної схеми і сформульованих принципах організації інвестиційної діяльності, були визначені десять етапів реалізації процесу інвестування на підприємствах аграрного сектора. У сукупності сформульовані етапи, їх чітке виконання дають можливість поліпшити умови для залучення нових інвесторів, вчасно здійснювати необхідні заходи з метою досягнення максимального ефекту з відносно мінімальними витратами капіталу.
5. Результати досліджень, що базуються на основі системного підходу, дозволили прийти до обґрунтованого висновку, що інвестиційна діяльність в аграрних підприємствах неможлива без добре організованого фінансового забезпечення. Розглядаючи суть фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, було систематизовано підходи до використання основних джерел коштів і методів фінансування інвестицій в аграрному секторі. Це в сукупності дозволило авторові запропонувати нову схему регулювання фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, шляхом розробки графічних алгоритмів, що дають змогу раціонально розподіляти й направляти фінансові ресурси на поліпшення фінансування інвестицій в аграрних підприємствах.
6. Обґрунтування наукових положень щодо здійснення фінансового забезпечення процесу інвестування в аграрних підприємствах дозволило авторові систематизувати різні погляди вчених на існуючі механізми інвестиційної діяльності. Запропоновано розглядати ці механізми не як один механізм, а як сукупність взаємозалежних механізмів, що включає п'ять основних груп: а) за видами інвестування; б) за цілями інвестування; в) за напрямками впливу; г) за формами здійснення; д) за функціями управлінського впливу. При цьому між всіма виділеними механізмами існують вертикально-ієрархічні й горизонтально-функціональні зв'язки, що припускає координацію дії окремих елементів, методів, способів, прийомів і важелів на процес фінансування інвестиційної діяльності.
7. У процесі всебічного наукового дослідження інвестиційної діяльності в аграрних підприємствах, було виявлено особливості, які впливають на процес вкладення капіталу. Серед таких особливостей можна виділити: а) більш низьку динаміку росту інвестицій у сільському господарстві, в порівнянні із загальним вкладанням капіталу в економіку регіону (в 2000 р. доля інвестицій в сільське господарство складала 6,1% від суми інвестицій в регіоні, в 2003 р. 8,4%, в 2007 г. 6,6%); б) невідповідність між зростанням інвестицій і зниженням обсягу основних засобів підприємств аграрного сектора (с 2000 по 2007 рр. інвестиції в сільське господарство збільшились практично в 8 разів, основні засоби зменшились до 70,3% або на 1/3); в) недостатні обсяги інвестицій у соціальну сферу села (частка введеного в експлуатацію житла на селів 2007 р., практично в 1,5 рази менша ніж в 2000 р.); г) зростання інвестицій в аграрне виробництво супроводжується стабільним збільшенням показників капіталозабезпеченості і зниженням економічної віддачі сільського господарства (в 2007 роців порівнянні з 2000 інвестиції на 1 га сільгоспугідь збільшились в 8,3 рази; інвестиції на 1 га рілля зросли в 11,4 рази; сума іинвестиций на 1 працівника сільського господарства зросли в 16,9 раз; величина інвестицій на 1 грн. основних засобів в 11,4 рази); д) нестача фінансових коштів для інвестування через специфічні умови господарювання в аграрному секторі (в цілому в економіці АР Крим об’єм фінансування інвестицій в 2007 році складав 5444,9 млн. грн. в фактичних цінах, інвестиції в сільське господарство було профінансоване на суму 444,7 млн. грн.). У сукупності названі особливості негативно впливають на збільшення інвестицій, не стимулюють інвесторів вкладати кошти в аграрний сектор.
8. Відповідно до виявлених особливостей на основі кластерного підходу була проведена оцінка впливу адміністративно-територіального розподілу регіону на інвестиційну діяльність аграрних підприємств. У результаті були виділені три групи кластерів по результуючій ознаці, що базується на сукупному впливі процесу інвестування й фінансово-господарської діяльності. Це дозволило визначити райони, які можуть бути більш привабливими для подальшого вкладання капіталу вітчизняними та іноземними інвесторами.
9. Результати досліджень дозволили обґрунтувати перспективу збільшення вкладання капіталу за рахунок використання методу SWOT-аналізу. На основі оцінки умов і факторів, було виявлено ті з них, які найбільшою мірою впливають на величину інвестицій за кластерами. Це дало можливість розробити багатофакторні регресійні моделі, використання яких дозволяє розрахувати прогнози зміни інвестицій у майбутньому (для підприємств 1 кластеру в 2009 році розмір інвестицій може бути збільшенийна 342,3 тис. грн. і буде складати 1073,635 тис. грн.;для підприємств 2 кластеру в 2009 році розмір інвестицій може бути збільшенийна 213,5 тис. грн. і буде складати 444,638 тис. грн.;для підприємств 3 кластеру в 2009 році розмір інвестицій може бути збільшенийна 137,8 тис. грн. и буде складати 423,572 тис. грн.). На основі проведених розрахунків сформульовані умови, що визначають можливості підвищувати ефективність інвестиційної діяльності.
10. У результаті проведених досліджень було визначено напрями вдосконалення фінансового забезпечення інвестиційної діяльності на підприємствах аграрного сектора, що включають: а) раціональне використання власних коштів; б) розширення обсягів позикового фінансування; в) активне використання методу акціонування; г) розширення використання фінансового лізингу; д) створення інтегрованих господарських структур. У сукупності ці напрями вдосконалювання фінансування інвестицій дозволяють забезпечити кращі умови формування капіталу для вкладення в аграрний сектор.
11. У роботі запропоновано і реалізовано у вигляді економіко-математичної моделі підхід до визначення складу і структури фінансових ресурсів для інвестування в аграрний сектор. Це дає можливість визначати фінансові кошти як для аграрних підприємств, так і для фінансування соціальної інфраструктури села, системи природоохоронних і екологічних заходів у сільській місцевості, зменшити витрати аграрних підприємств на залучення зовнішніх фінансових ресурсів для інвестування майже на 20 %.
12. У процесі дослідження було розроблено пропозиції щодо створення Регіонального Фонду фінансування інвестицій в аграрних підприємствах. Визначений його правовий статус, організаційна структура й механізм фінансово-господарської діяльності. Це дозволяє концентрувати фінансові ресурси для реалізації найбільш великих і значимих інвестиційних проектів для всього аграрного сектора.