Тюлькіна Катерина Олександрівна. Урахування еколого-економічних складових у регулюванні інвестиційних процесів

Краткое описание

Тюлькіна Катерина Олександрівна. Урахування еколого-економічних складових у регулюванні інвестиційних процесів : Дис... канд. наук: 08.08.01 2006

Тюлькіна К.О. Урахування еколого-економічних складових в регулюванні інвестиційних процесів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2006.
Дисертація присвячена розвитку теоретичних і методичних положень, а також розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій з удосконалення економічного механізму урахування еколого-економічних складових в регулюванні інвестиційних процесів. Розширено класифікацію природоохоронних заходів. Удосконалено методичні основи оцінки привабливості регіону поєднанням рейтингу інвестиційної привабливості з допустимим рівнем екологічного навантаження. Запропоновано підхід до коректування показників економічної ефективності інвестиційного проекту з урахуванням екологічного ризику. Проведено оцінку економіко-екологічного потенціалу Одеської області та виділено пріоритетні види діяльності. Запропоновано етапи формування територіальної системи інформаційного забезпечення інвестування.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та отримано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розвитку теоретичних і методичних положень і розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо урахування екологічних складових в регулюванні інвестиційних процесів.
Основні висновки і рекомендації теоретичного і науково-практичного характеру, отримані в ході проведеного дослідження, такі:

В роботі показано, що подальше зростання української економіки потребує активізації процесів інвестування, що супроводжується підвищенням впливу на навколишнє середовище. Це вимагає впровадження природоохоронних заходів, які розглядаються як виробнича, а також організаційна діяльність, що спрямована на максимальне скорочення негативного впливу на довкілля при здійсненні господарських процесів і забезпечує підтримку оптимальних параметрів якості середовища в регіоні. В залежності від рівня впровадження автором природоохоронні заходи підрозділено на три групи (глобальні, регіональні і локальні) та ідентифіковано з класифікаційними рівнями інвестиційних проектів.

Дослідженнями дисертанта встановлено, що динамічний, збалансований розвиток територій та нівелювання наявних соціальних і економічних диспропорцій базується на формуванні привабливості регіональних систем, яка визначається за допомогою інтеграції параметрів, що характеризують їх екологічний та економічний стан. Для цього запропоновано проведення економіко-екологічної оцінки природно-ресурсного потенціалу, у тому числі через розрахунок соціально-оптимального рівня антропогенного навантаження в межах території, а також визначення депресивності адміністративних одиниць. Додатково на базі показників відносної ефективності використання ресурсів встановлюється рейтинг пріоритетності видів економічної діяльності.
Проведений в роботі подальший розвиток методичних підходів до економіко-екологічної оцінки ефективності проектів показав необхідність коректування норми дисконту при обчисленні чистої поточної вартості введенням в алгоритм розрахунку екологічного ризику. Автором рекомендується визначення ризиків з такими причинами виникнення: екстернальні (вплив регіону на проект) та інтернальні (вплив проекту на регіон і на внутрішні складові проекту).
Прикладні аспекти роботи дозволили виявити, що врахування екологічного потенціалу обумовлює досягнення економіко-екологічної результативності інвестування на певних територіях. Визначення потенційно можливого навантаження по забруднюючим речовинам, які характеризуються найбільшою концентрацією в атмосфері, довело відсутність резервів потенційно припустимого викиду по них на території м.Одеси. Використання традиційного підходу до встановлення рівня економічної депресивності сільських і промислових районів, а також міст обласного значення показало, що за більшістю законодавчо запропонованих критеріїв значні території слід віднести до депресивних.Встановлення в роботірейтингу інвестиційної привабливості видів економічної діяльності в області дозволило зробити висновок, що галузі, які мають найбільший інвестиційний потенціал (транспорт і зв'язок, промисловість, сільське господарство) потребують лімітування за ознакою екологічного навантаження.
Регулювання інвестиційних процесів на територіальному рівні автором рекомендується здійснювати на основі формування системи інформаційного забезпечення інвестування (СІЗІ) пріоритетних видів діяльності з урахуванням екологічних складових. Функціонування системи передбачає послідовне проходження при прийнятті рішення п'яти етапів, об'єднаних у два блоки регіонального та конкретного інвестора. У першому визначається економіко-екологічний потенціал території та інвестиційна привабливість видів економічної діяльності, у другому проводиться комплексна економіко-екологічна оцінка проекту. Впровадження СІЗІ базується на запропонованих заходах щодо функціонально-організаційного супроводження дій суб’єктів управління та інвестування в межах адміністративно-територіальних одиниць.