УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ КАМПІЛОБАКТЕРІОЗУ ПТИЦІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

САХАЦЬКА ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК: 619. 516-085.636.5

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ
КАМПІЛОБАКТЕРІОЗУ ПТИЦІ

Спеціальність 16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
доктор ветеринарних наук,
професор Фотіна Т.І.

Суми 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Значення кампілобактерій в інфекційній патології птиці
1.2. Характеристика збудника
1.2.1. Історична довідка
1.2.2. Морфологія та біологія кампілобактерій
1.2.3. Фізичні властивості
1.2.4. Біохімічні властивості
1.2.5. Культуральні властивості
1.2.6. Антигенна структура
1.2.7. Патогенність
1.3. Стійкість кампілобактерій до лікарських препаратів
1.4. Епізоотологічні відомості
1.5. Патогенез захворювання
1.6. Клінічні ознаки хвороби
1.7. Патологоанатомічні зміни
1.8. Діагностика кампілобактеріозу
1.9. Диференціально-діагностичні ознаки мікроорганізмів
роду Campylobacter
1.10. Лікування та профілактика кампілобактеріозу
в птахогосподарствах
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи ізоляції та ідентифікації кампілобактерій
2.2. Диференціація кампілобактерій за видами і типами
2.3. Ідентифікація культур кампілобактерій за
термолабільними антигенами

2.4. Визначення вірулентності та патогенності ізолятів
Campylobacter jejuni subspecies jejuni
2.5. Визначення чутливості культур до антибактеріальних препаратів
2.6. Зберігання ізолятів кампілобактерій
2.7. Порівняльне вивчення поживних середовищ для культивування термофільних кампілобактерій виду C. jejuni
2.8. Вивчення експериментальної кампілобактеріозної
інфекції у бройлерів
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Епізоотичні дані по кампілобактеріозу птиці
3.2. Морфологічні та культуральні властивості C. jejuni
3.3. Біохімічні та біологічні властивості ізолятів C. jejuni
3.4. Спектр патогенності та вірулентності бактерій
Campylobacter jejuni
3.5. Серологічна типізація ізольованих культур
3.6. Чутливість культур до антибактеріальних препаратів
3.7. Результати вивчення рістзабезпечуючих та селективних
властивостей модифікованого агару для кампілобактерій
3.8. Вивчення особливостей перебігу експериментальної
кампілобактеріозної інфекції у бройлерів
3.9. Профілактика кампілобактеріозу птиці в птахогосподарстві
РОЗДІЛ 4 Аналіз ТА узагальнення отриманих результатів
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНI ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

4
6
11
11
12
12
15
16
17
17
20
21
24
26
30
32
32
34

36

39
43
44
49

51

52
54
56

57

59
61
61
68
75

75
81
82

84

87
89
99
109
111
112
136

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГКІ гострі кишкові інфекції
ЗЕКА - залізо-еритрит кров’яний агар
ЗКМ загальна кількість мікроорганізмів
ІФА імуноферментний аналіз
КА кампілобактер агар М 994 фірми Himedia”
КФБ колі-форми бактерій
LD50 летальна доза - 50
м.к. мікробні клітини
мкг - мікрограм
мкм мікрометр
МПА м’ясо пептонний агар
МПБ м’ясо пептонний бульйон
МПНРА м’ясо пептонний напіврідкий агар
МППА м’ясо пептонний печінковий агар
МППНРА м’ясо пептонний печінковий напіврідкий агар
МПС модифіковане поживне середовище
НВО науково-виробниче об’єднання
НВФ науково-виробнича фірма
НДІ науково-дослідний інститут
НЕСК нове елективне середовище для кампілобактерій
НРА напіврідкий агар
НРС напіврідке середовище
ОЕВС організація та економіка ветеринарної справи
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
ППК птахопромисловий комплекс
ПС поживне середовище
РА реакція аглютинації
РЗД рістзабезпечуюча домішка
РЗК реакція зв’язування комплементу
РНГА реакція непрямої гемаглютинації
РТЗК - реакція тривалого зв’язування комплементу
САГ струйний аерозольний генератор
СД селективна домішка
СЗН сафраніно-залізо-новобіоцинове середовище
СППА серцево-печінковий пептонний агар
УААН Українська академія аграрних наук

ВСТУП

Актуальність теми. Євроінтеграційний шлях розвитку України обумовлює в галузі птахівництва більш складні вимоги та завдання у справі охорони здоров’я птиці, забезпечення населення високоякісною продукцією птахівництва. Продукти харчування тваринного походження повинні відповідати міжнародним стандартам якості та безпеки, бути вільними від залишків токсичних речовин, патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів [9, 65].
Найважливішу роль у вирішенні цих завдань відіграють заходи, спрямовані на забезпечення благополучної епізоотичної ситуації щодо інфекційних захворювань птиці [5, 8, 27, 58].
Дослідження вказують на зростаючу роль умовно-патогенних мікроорганізмів в етіології гострих шлунково-кишкових захворювань птиці, що завдають значних економічних збитків галузі [43, 66].
Особлива увага надається захворюванням, збудник яких є спільним для птиці і людей, оскільки продукти птахівництва, контаміновані патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами, є потенційним джерелом інфекцій, токсикоінфекцій та токсикозів у людей [2, 17, 38, 110, 125, 134].
Серед шлунково-кишкових захворювань, які спричинюються умовно-патогенною мікрофлорою, значну роль відіграють мікроорганізми роду Campylobacter [29, 67].
Зацікавленість до кампілобактеріозу птиці пояснюється надмірно широким географічним поширенням інфекції, тенденцією до стаціонарності та інтенсивністю циркуляції збудника (Campylobacter jejuni) серед птахів та людей [100, 127, 229].
Взаємозв’язок між епізоотичним та епідеміологічним процесами кампілобактеріозної інфекції робить дане захворювання актуальним зооантропонозом [73, 125, 162, 176, 181, 230, 244].
Випадки захворювання птиці на кампілобактеріоз зареєстровані на всіх континентах світу. Велику кількість контамінованої продукції птахівництва збудником C. jejuni виявлено в США, Японії, Швеції, Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Австралії, країнах Африки і Латинської Америки [69, 84, 87, 122, 143, 155, 156].
Згідно з даних Національного центру по боротьбі з хворобами птиці в США, вважається, що для ефективного здійснення нагляду за кампілобактеріозною інфекцією необхідна обов’язкова реєстрація усіх випадків захворювання [125].
Питання про поширення кампілобактеріозу в птахогосподарствах України на сьогодні залишається невизначеним, оскільки більшістю діагностичних закладів ветеринарної медицини не проводиться цілеспрямована бактеріологічна діагностика кампілобактеріозу як окремої нозологічної форми гострої шлунково-кишкової інфекції [2].
Методи діагностики даного захворювання потребують вдосконалення, також недостатньо вивчені дані щодо патогенезу, особливості перебігу кампілобактеріозу у птиці та патологоанатомічних змін, які виявляють при розтині, стримує розробку ефективних методів профілактики та лікування даної інфекції [128, 129, 153, 163].
Економічні збитки, що наносить захворювання, визначаються смертністю курчат та дорослої птиці, зниженням приросту, якості готової продукції, витрат на проведення діагностичних та лікувально-профілактичних заходів [5, 8, 87].
З метою вирішення цих питань необхідно всебічно вивчити біологічні властивості збудника кампілобактеріозу, який циркулює в птахогосподарствах України [21, 43].
Виявлення збудника на ранніх стадіях хвороби вимагає розробки та вдосконалення вже існуючих методів діагностики, а своєчасне та ефективне проведення профілактичних та лікувальних заходів дозволить оздоровити стадо без значних економічних втрат. Успіх боротьби з кампілобактеріозом визначається високою ветеринарно-санітарною культурою ведення галузі птахівництва. [40, 43, 48, 57, 58, 64].
Досвід країн з розвинутою економікою свідчить, що ефективний контроль якості продуктів птахівництва можливий при застосуванні лише комплексу заходів [126, 137, 175, 179].
Зв’язок роботи з науковими програмими, планами та темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною комплексних наукових досліджень кафедри вірусології, патанатомії та ветеринарно-санітарної експертизи і кафедри фармакології та внутрішніх незаразних хвороб факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету за тематичним планом науково-дослідної роботи Впровадження більш досконалих методів діагностики, лікування і профілактики заразних хвороб птиці загону курячих: кури, індики, перепела” (2000 2004 р.р.), № державної реєстрації 0198U001290 (реєстр. № 41/1).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження визначити та обгрунтувати роль C. jejuni в спричиненні захворювання птиці в птахогоспосподарствах України та розробити лікувально-профілактичні заходи щодо кампілобактеріозу птиці.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
- визначити розповсюдження кампілобактеріозної інфекції в птахогосподарствах України;
- вивчити біохімічні властивості, патогенність та чутливість до антибактеріальних препаратів Campylobacter jejuni, ізольованих від птиці та з об’єктів зовнішнього середовища;
- удосконалити методи індикації кампілобактерій виду Campylobacter jejuni;
- розробити та впровадити в практику ветеринарної медицини систему профілактичних та лікувальних заходів кампілобактеріозної інфекції птиці, дати їй економічну оцінку.
Об’єкт дослідження кампілобактеріозна інфекція птиці.
Предмет дослідження розповсюдження кампілобактеріозної інфекції, збудник хвороби, засоби діагностики, профілактики та лікування.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні одержано дані щодо поширення збудника Campylobacter jejuni в птахогосподарствах. Встановлено прямий взаємозв’язок між контамінацією продукції птахівництва C. jejuni і виникненням токсикоінфекцій людини.
Експериментально обгрунтовано, розроблено та впроваджено: удосконалені лабораторні методи індикації та ідентифікації Campylobacter jejuni з застосуванням модифікованого поживного елективного середовища; визначено ефективність застосування Ізатізону” та Ц-люкс” в системі лікувально-профілактичних заходів при кампілобактеріозі птиці, впровадження яких дає можливість контролювати епізоотичну ситуацію та запобігати поширенню інфекції серед птахопоголів’я.
Випробувана і запропонована лабораторна модель (білі миші та курчата) для відтворення захворювання на кампілобактеріоз птиці, яка придатна для лабораторної діагностики цієї інфекції. Визначено доцільність і ефективність застосування біопроби при діагностиці кампілобактеріозу птиці.
Практичне значення отриманих результатів. На основі результатів експериментальних досліджень розроблено Рекомендації з діагностики, заходів боротьби та профілактики кампілобактеріозу птиці”, які ухвалені науково-методичною радою (секція Ветеринарна медицина”) Міністерства аграрної політики України, протокол № 1 від 12.12.2003 року та затверджені Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.
В птахогосподарствах Київської та Сумської областей впроваджено систему заходів з профілактики кампілобактеріозу птиці. Удосконалені методи лабораторної діагностики кампілобактеріозу птиці впроваджені в практику Конотопської та Сумської районних державних лабораторій ветеринарної медицини.
Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі, включені до спецкурсу Хвороби птиці” для студентів факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету.
Особистий внесок здобувача. Основний обсяг експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів і їх статистичну обробку та узагальнення виконано дисертантом особисто. Самостійно опрацьований літературний огляд, освоєні методи, складені схеми досліджень, організовані, проведені лабораторні та виробничі експерименти.
У співавторстві з П.І. Вербицьким, А.В. Березовським, Т.І. Фотіною, Г.А. Зоном, А.І. Фотіним, Г.А. Фотіною та М.М. Степаніщенко розроблено Рекомендації з діагностики, заходів боротьби та профілактики кампілобактеріозу птиці”.
Апробація результатів дисертації. Основні положенння дисертації доповідались, обговорювались та отримали схвалення на:
- щорічних засіданнях ради факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету (Суми, 2002-2004 рр.);
- щорічних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (Суми, 2001-2004 рр.);
- IV і V Українській конференції з питань птахівництва з міжнародною участю (Харків, Алушта, 2003 рр., 2004 рр.);
- Міжнародній науково-практичній конференції Ветеринарна медицина 2004: сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів” (Харків, АР Крим, Феодосія, 2004 р.);
- ІІ і ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Молоді вчені майбутнє вітчизняної науки України” (Суми, 2002р., 2004р.);
- ХХІІ-му Всесвітньому конгресі з птахівництва (Стамбул, Туреччина, 2004).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, із них 9 у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК Украіни, 1 методичні рекомендації та тези конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 111 сторінках комп’ютерного друку, ілюстрована 21 таблицями, 12 рисунками і складається з: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та 5 додатків. Список літератури включає 244 найменування джерел, із них 173 далекого зарубіжжя.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Визначено поширення та етіологічну роль бактерій роду Campylobacter jejuni у птахогосподарствах України, удосконалено засоби лабораторної діагностики кампілобактеріозу птиці на основі нового модифікованого елективного поживного середовища для культивування C. jejuni та відтворення захворювання на білих мишах і курчатах, які пропонуються як лабораторна модель, випробувані та впроваджені засоби лікувально-профілактичних заходів щодо кампілобактеріозу птиці.
2. Перебіг захворювання на кампілобактеріоз характеризується ураженням органів травлення, проявляється ентеритами, переважний прояв інфекції серед птиці в перехідні періоди зима весна чи літо осінь при наявності стрес-факторів.
3. За даними санепідемстанції Сумської області 10,7 14,31% токсикоінфекції людини зумовлено кампілобактеріями, що підтверджено індикацією Campylobacter jejuni із тушок птиці в місцях їх реалізації.
4. При серологічній типізації 352 (78,4%) культур, ізольованих з патологічного матеріалу від загиблої птиці з ураженням шлунково-кишкового тракту, з застосуванням моноспецифічних аглютинуючих сироваток до кампілобактерій 69,7% культур було віднесено до С. jejuni; 18,8% - до С. fetus і 11,5% - до С. coli від загальної кількості ізольованих та ідентифікованих мікроорганізмів роду Campylobacter.
5. Розроблено напіврідке поживне середовище на основі 0,35% агару з селективною добавкою, що включає 3% протеозопептону, 0,5% печінкового перевару, 1% дріжджевого екстракту, 0,5% сукцинату натрію, 1% хлориду натрію, скорочує на 1-2 години лаг-фазу росту і забезпечує отримання чистої культури C. jejuni.
6. Бактерії Campylobacter jejuni вибагливі до умов культивування (мікроаерофільність і температура 42ºС), їх ріст ускладнюється сторонньою мікрофлорою, вони продукують ентеротоксини (індекс дилатації кишечника 14,2 ± 1,29), основне місце колонізації сліпа кишка.
7. Культури C. jejuni, які виділені від хворої птиці, є патогенними для ембріонів курей, курчат і білих мишей. Їх летальність складає, відповідно, 100; 96±0,6; та 100%. Вірулентність отриманої культури досягає 8,73·107 ЛД50/см3.
8. При вивченні чутливості C. jejuni до антибактеріальних препаратів встановлено, що ізольовані культури високочутливі до лимоксину, інтерфлоксу, доксину (доксицикліну гіклату), біоциліну, тетрацикліну, еритроміцину, а також до пробіотику Ц-люкс”, зона затримки росту складає 30±0,7 мм. Бактерицидна концентрація Бровафому - нового” та „Ізатізону” по відношенню до кампілобактерій становить 0,2 мг/см3 та 1,25 мг/см3, відповідно.
9. Встановлено, що ефективним лікувально-профілактичним заходом при кампілобактеріозі є застосування пробіотика Ц - люкс”, який забезпечує підвищення збереження поголів’я вирощуваного молодняку курей на 3%. Розрахункова економічна ефективність при вирощуванні 1000 голів курчат складає 495 гривень.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. Рекомендації з діагностики, заходів боротьби та профілактики кампілобактеріозу птиці, ухвалені науково-методичною радою Міністерства аграрної політики України, протокол № 1 від 12.12.2003 року та затверджені Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.

2. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі вірусології, патанатомії та ветсанекспертизи і на кафедрі епізоотології та ОЕВС факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрейчик М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи // К.: Здоровье, 1998. С. 123-128.
2. Анисимова Ю.Н., Фильчаков И.В. Эпизоотология, эпидемиология, средства диагностики, терапии и специфической профилактики инфекционных болезней, общих для человека и животных: Материалы всесоюзных конференций. Львов. - 1988. 249 с.
3. Антонов В.Я., Блинов П.Н. «Лабораторные исследования в ветеринарии». 1986.
4. Апатенко В.М. Ассоциированные инфекции птиц в иммуноморфологическом аспекте // Межвуз. сб. науч. Трудов. - Харьков. 1991.- С. 30-31.
5. Байдевлятов А.Б., Фотина Т.И. Дезинфекция птичников при ассциированных бактериозах // Материалы межгосударственной конф. по научным и прикладным проблемам паразитоценологии. Киев Харьков. Луганск. 1992. - С.34.
6. Богданов А.И., Борисенкова А.Н., Коровин Р.Н., Придыбайло Н.Д. Разработка математических моделей прогнозирования эпизоотического процесса // «Ветеринария». 2003. - № 10. С. 25-29.
7. Бортнічук В.А., Скибицький В.Г., Ібатулліна Ф.Ж. Ветеринарна мікробіологія: Практикум. Київ: Вид-во УСГА: 1993. 208 с.
8. Бессарабов Б.Ф. Ветеринарно-санитарные мероприятия по профилактике болезней птиц. Москва, Россельхозиздат.- 1990. С. 187.
9. Безрукава І. Епізоотичне благополуччя птахогосподарств це рентабельність галузі птахівництва // Тваринництво України. 2001. -№4. С. 19.
10. Белик В.В. Профилактика и ликвидация заразных болезней сельскохозяйственных животных. Львов. - 1989. 411 с.
11. Белоусов В.И. Средства специфической профилактики и диагностики хламидиоза, кампилобактериоза, сальмонелеза и лептоспироза животных: Автореферат дисиртации на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук. ВГНКИ. М. - 1997. 41с.
12. Богданов В.Г. Вплив вібріозу на ріст і розвиток бройлерів. Вісник с. г. науки. 1983. - №5. - с.57.
13. Бондаренко В.М. Факторы патогенности бактерий и их роль в развитии инфекционного процесса // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1999. - №5 С. 34 38.
14. Бондаренко В.М. Острова патогенности бактерий // Журнал микробиология. 2001. - №4 С. 64-74.
15. Бондаренко В.М., Мавзюков А.П. Секретируемые факторы патогенности энтеробактерий // Журнал микробиология. 2002. - №1. С.84-90.
16. Бортнічук В.А., Скибицький В.Г., Ібатуліна Ф.Ж. Ветеринарна мікробіологія. К.: Видавництво УСГА. 1993. С. 162-167.
17. Волинець Л.К. Харчові токсикоінфекції // Ветеринарна медицина. 2003. - № 4. С. 43-44.
18. Выделение термофильных кампилобактерий (вибрионов) и их дифференциация. Информационный листок №30. 1985. с. 4.
19. Голиков А.В., Зенин И.В. Селективная среда для выделения термофильных кампилобактерий // Ветеринария. 1987. - №4. - с.66-68.
20. Госпонов Р. Некультивируемые формы микроорганизмов // Ветеринарная газета. 2000. - №5. С.5 8.
21. Грачева Н.М., Партин О. С., Щербаков И. Г. Опыт лечения больных кампилобактериозом // Епидемиология и инфекционные болезни. 1997. - №2. С. 47-49.
22. Дородников А.И. Гигиенические аспекты загрязнения водных объектов кампилобактериями // Гигиена и санитария. 1988. - №8. с.59-62.
23. Ігнатов В.В. Епізоотичний моніторинг інфекційних хвороб птиці // Ветеринарна медицина України. 2001. - №6. - С. 21-25.
24. Карабченцев В.И. Применение твердой сердечно-мозговой кровяной сафранино-новобиоциновой среды (среда ВИЭВ) для выделения кампилобактерий. // Бюл. ВНИИ экспериментальной ветеринарии. 1982. - № 48. - с. 26-27.
25. Кампилобактериоз сельскохозяйственных животных / Коромыслов Г.Ф., Михайлов Н.Н., Лучко Н.А., Голиков А.В./ Бюлл. ВИЭВ: ВАСХНИЛ. - М., 1984. - Вып. 56. С. 13-18.
26. Киприч В.В., Бабкин В.Ф. Организация ветеринарно-санитарных мероприятий в птицеводческих хозяйствах. Харьков. 1990. С. 16-20.
27. Кіприч В.В., Трускава Т.Ю. Діагностика бактеріальних інфекцій птиці // Ветеринарна медицина. Харків. 2000. - № 79. С. 114-119.
28. Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Васильченко А.А., Кролевецкая Н.М. и др. Некоторые современные параметры эпидемиологического процесса кампилобактериоза // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1996. - № 5. - С. 29-32.
29. Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Плугатарь В.М., Ралко Н.М., Кролевецкая Н.М., Васильченко А.А., Пономарева В.Е., Кикоть В.И. Цитопатогенная активность кампилобактерий, выделеных из различных источников // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1996. - № 1. - С 20 22.
30. Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Чайка Н.А. Современные методы лабораторной диагностики кампилобактериоза // Мікробіологічний журнал. . К.: Наукова думка. 1992. - № 4. - С. 100-106.
31. Киселева М.К., Смирнова Т.И., Щербатых И.П. Роль дикой и домашней птицы в распространении C. jejuni // Сб. Н. тр. Лен. Вет. ин-т. 1987. - Т.87. С. 423 426.
32. Кожемяка Н.В., Кудрявцев Ф.С., Грошева Г.А. Справочник ветеринарного врача птицеводческого предприятия. М.: Колос. - 1982. С. 145-147.
33. Козак С., Гусев А., Чурукба Т. Микробная обсемененность тушек: [Ветеринарно-санитарная обработка] // Птицеводство. 1992. - №2. С. 23-25.
34. Коротеева Л.А. Питательные среды для культивирования кампилобактерий. // Бюл. ВИЭВ. 1989. - Вып. 49. - С. - 90-91.
35. Краткий определитель бактерий Берги. Москва Мир”. 1980. С. 107-108.
36. Кузьмин В.А., Бойцов А.Г., Иванов В.П., Порин А.А. Кампилобактериозная инфекция в Северо-Западной зоне РСФСР. Сборник научных трудов. Ленинградский ветеринарный институт. 1988. - Т. 95. - С. 53-60.
37. Кудрявцев Ф.С., Зеленский В.Н., Малыгин М.М. Профилактика болезней птиц. Ленинград: 1991. - 119 с.
38. Куликовский А.В. Кампилобактериоз: пищевая зоонозная инфекция // Ветеринарная газета. 1997. - №14(128). С. 2-3.
39. Литвин В.П., Олійник Л.В., Корнієнко Л.Є., Ярчук Б.М., Домбровський О.Б., Корнієнко Л.М. Факторні хвороби сільськогосподарських тварин. Біла Церква: Білоцерківський ДАУ. - 2002. 342 с.
40. Логунов В.И. Птицеводческим хозяйствам эпизоотическое благополучие // Ветеринария. 1998. - №2. - С. 3-6.
41. Лучко М.А., Шманов К.С. Изоляция Campylobacter jejuni от овец. Изучение культурально-биохимических свойств // Бюл.ВИЭВ. - 1986. - Вып. 62. - С 51-54.
42. Ляшенко Ю.И, Иванов А.И. Смешаные инфекции. Л.: Медицина. - 1989. 240 с.
43. Міланко О.О., Фотіна Т.І. Профілактика бактеріозів птиці, зумовлених умовно-патогенними мікроорганізмами // Птахівництво. Міжвідомчий тематичний збірник інститута птахівництва УААН. Харків. - 2001. Вип.51. - С. 542-544.
44. Минаев В.И., Черкасский Б.Л., Волохович Т.Т. Ведущие пути и факторы в передаче возбудителя кампилобактериоза в современных условиях // Журн. Микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1995. - № 2. С. 39-42.
45. Митрохин С.Д., Минаев В.И., Зайцева О.Н. Факторы персистенции условно патогенных микроорганизмов при дисбактериозе желудучно кишечного тракта // Микробиология. 1997. - № 4. С. 84-87.
46. Методика определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий / утвенрждена ГУБ МСХ СССР/. М.: 1983. 10 с.
47. Методические указания по определению чувствительности к антибиотикам возбудителей инфекционных болезней с.х. животных. М., 1972. 4 с.
48. Методы выявления Campylobacter jejuni у домашних животных и продуктах животного происхождения // Бюллетень Всесоюзного научно-исследрвательского института экспериментальной ветеринарии. 1984. - Вып. 56. - с. 22-28.
49. Определитель бактерий Берджи. Т.1. Пер. с англ. / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. М.: Мир. - 1997. С. 44-45, 61-64.
50. Панікар І.І., Скибіцький В.Г., Калініна О.С. Практикум з ветеринарної вірусології. Суми: Козацький вал: 1997. - 236 с.
51. Покровский В.И., Малеев В.В. Пищевые токсикоинфекции // Инфекционные болезни: Руководство для вречей / Под ред. В.И. Покровского / - М.: Медицина. - 1996. С. 144-154.
52. Покровский В.И., Смагулов К.З., Машилов В.П. Состояние и перспективы совершенствования диагностики острых кишечных инфекций на догоспитальном этапе // Журн. Микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1993. - № 1. С. 88-92.
53. Покровский В.И. Поздеев О.К. М.: ГЭОТАР Медицина. - 1999. 459 с.
54. Поспелова В., Грачова Н., Ханина Г. Эубиотики эффективное средство нормализации микрофлоры и вклад МНИИЭМ в их разработку // Врач. 1997. № 4. С. 30-32.
55. Пыхтарева Е.И. Выделение и биологические свойства термофильных кампилобактерий: Автореферат дисертации на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук. ВИЕВ М: 1990. - 13с.
56. Радчук Н.А. Профилактика и лечение бактериозов птиц в условиях птицефабрик // Материалы науч. производ. конф. Харьков. 1990. С. 37-41.
57. Ветеринарная микробиология и иммунология / Н. А. Радчук, Г.В. Дунаев, Н.М. Колычев. М.: Агропромиздат: 1991. 383 с.
58. Рекомендації Центральної ветеринарної лабораторії по приготуванню та використанню сафраніно-залізо-новобіоцинового середовища (СЗН) при лабораторній діагностиці кампілобактеріозу (вібріоза). 1989. с. 6-9.
59. Рыбальченко В.О., Чайка Н.А. Електронно-микроскопическое изучение возбудителей кампилобактериоза // Острые кишечные инфекции. 1986. - №10. С. 123-129.
60. Рыженко В.П., Манченко В.М. Влияние ассоциированных инфекций на эпизоотический процесс // Материалы междунар. Конф. Харьков. - 1995. С. 37-40.
61. Свирина С.В. Выделение и идентификация кампилобактерий от кур // Проблемы ветеринарной санитарии. М. 1992. - Вып. 2. С. 32-37.
62. Сидоров М.А., Скородумов Д.И., Федотов В.Б. Определитель зоопатогенных микроорганизмов.- М.: Колос. - 1995. С. 272.
63. Тараненко Л.А., Сафонова Т.Б. и др. Кампилобактериоз и чувствительность Campylobacter к антибиотикам //Антибиотики и химиотерапия. 1988. - №11. С.862-867.
64. Фотіна Т.І. Умовно-патогенні мікроорганізми та інфекції птиці, які вони викликають. Суми: Сумський НАУ. - 2001. 141 с.
65. Царенко О.М. Економічні основи використання ресурсозберігаючих, екологічно чистих і безвідходних технологій у тваринництві і птахівництві. Суми: Козацький вал. - 2002. с. 455.
66. Чайка Н.А. Иммунология и иммунодиагностика кампилобактериоза // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1988. - №12. С.105-114.
67. Чайка Н.А., Хазенсон Л.Б., Бутулер Ж.А. Кампилобактериоз. М.: Медицина. - 1988. 389 с.
68. Часнык Н.Г., Волошин В.Г., Клецов М.А. Особенности профилактики и меры борьбы со смешанными инфекциями птиц в хозяйствах Сумской области // Материалы науч. конф. Сумского СХИ. Сумы. - 1995. С. 136-137.
69. Шалыгина Н.Б. О роли микробных токсических субстанций в патогенезе острых кишечных инфекций // Арх. Патологии. 1991. Т. 53. - № 6. С. 3 6.
70. Штукарева М.Ю., Ленченко Е.М., Завертанная Л.В. Экспериментальный кампилобактериоз птицы. Тез. докл. 2-ой Международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы ветеринарно санитарного контроля сельско-хозяйственной продукции». М. 1997. - Ч. 2. С. 33.
71. Шумилов К.В., Скляров О.Д., Мельниченко Л.П. Кампилобактериоз животных // Ветеринария. 1999. - №9. С. 6-13.
72. Achen M., Morishita T.Y., Ley E.C. Shedding and colonization of Campylobacter jejuni in broilers from day-of-hatch to slaughter // Avian Diseases. 1998. Vol. 42. N 4. P. 732-737.
73. Ahmed M.M., Ahmed F.A. Occurrence of Campylobacter spp. in broilers and laying hens suffering from diarrhea // J. Assiut veter. med. 1994. Vol. 32, № 63. P 119 125.
74. Accuf, G.R., Vandertant, C., Hanna, N.O.,ehlers, J.G., Golan. E.A., Gardner,F.A. Prevalence of Campylobacter jejuni in turkey carcass processing and further processing of turkey products // Food Protection.- 1986. Vol.49. P 712-717.
75. Ahmed I.H., Manning G., Wassenaar T.M., Cawthraw S. and Newell D.G. Identification of genetic differences between two Campylobacter jejuni strains with different colonization potentials // Microbiologyю 2002. Vol. 148. - P. 12031212.
76. Aho M. and Hirn J. Prevalence of campylobacteria in the Finnish broiler chicken chain from the producer to the concumer // Acta Veterinaria Scandinavica. 1988. Vol. 29. P. 451-462.
77. Akhtar S.Q., Hug F. Effect of Campylobacter jejuni extracts and culture super-natans on cell culture // J. Trop Med. Hyg. 1989. Vol.92 №2. P. 80-85.
78. Allos B.M. and Blaser, M.J., Campylobacter jejuni and the expanding spectrum of related infections // Clin. Infection. Diseases. 1995. Vol. 20. - P. 10921101.
79. Altekruse F., Stern N.J., Fields P.I., Serdlow D.L. Campylobacter jejuni: an emerging foodborne pathogen // Emerging Infection Diseases. 1999. - Vol. 5 - P. 2835.
80. Anon. Campylobacyer in poultry and its control. // Turkeys. 1988. T. 36. N 3. P. 24, 31, 33.
81. Anon. The effect of vitamin E on turkey perfomance // World poultry. 1995/ - Vol. 11. P. 13-15.
82. Atanassova V. Prevalence of Campylobacter spp. in poultry and poultry meat in Germany // Food Microbiolog. 1999. Vol. 51, - № 2. P. 187-190.
83. Avrain L., Humbert F., L'Hospitalier R., Sanders P., Kempf I. Antimicrobial resistance in Campylobacter from broilers // Brit. Poultry Science. 2001. - Vol. 42. - P. 3233.
84. Ayasan T., Okan F. The effect of diet with different probiotic level on the fattening perfomance and carcass characteristics of Japanese quails // Proceedings of 15th symposium on the quality of poultry meat. Kusadasi. 2001. P. 169.
85. Baker R.C., Paredes M.D.C.. Qureshi R.A. Prevalence of Campylobacter jejuni in eggs and poultry meat in New-York state // Poultry Science. 1987. - Vol.66., №11. - P.1766-1770.
86. Bacon D.J., Alm R.A., Burr D.H., Hu L., Kopecko D.J., Ewing C.P., Trust T.J., Guerry P. Involvement of a plasmid in virulence of Campylobacter jejuni // Infect. Immunology. 2000. Vol. 68. - P. 43844390.
87. Bailey R., Williams S., Henderson P., Wareing D. R. A., Bolton F. J., Frost J. A., Ward L. and Humphrey T. J. Prevalence and numbers of Salmonella and Campylobacter spp. on raw, whole chickens in relation to sampling methods // Food Microbiology. 2002. Vol. 76, № 2. P. 151-164.
88. Baylis C.L., MacPhee S., Martin K.W., Humphrey T.J,. Betts R.P., Comparison of three enrichment media for the isolation of Campylobacter spp. from foods // . Appl. Bacteriology. 2000.- Vol. 89. - P. 884891.
89. Beery J.T., Hugdahl M.B., Doyle M.P. Colonization of gastrointestinal tracts of chicks by Campylobacter jejuni // Appl. Environ. Microbiology. 1988. Vol. 54. P. 23652370.
90. Beumer R.R., J. de Vries and Rombouts F.M. Campylobacter jejuni non-culturable coccoid cells // Food Microbiology. 1992 Vol. 15. P. 153163.
91. Boc H. E., Holzapfel W. H., Odendall E.S., van der Linde H.J. Incidence of foodborne pathogens on retail broilers // International Journal of Food Microbiology. Vol. 3. P. 273-285.
92. Bolton F.J., Wareing D.R.A., Skirrow M.B., Hutchinson D.N. Identification and biotyping of campylobacters // Identification Methods in Applied and Environmental Microbiology, Academic Press, London. 1992. - p. 151161.
93. Bolton F.J., Coates D. // Appl. Bacteriol. 1983. V. 54. P. 462-467.
94. Boucher S.N., Slater E.R., Chamberlain A.H., Adams M.R. Production and viability of coccoid forms of Campylobacter jejuni // Bacteriology. 1994. Vol. 77. P. 303307.
95. Boer E. and Hahné M. Cross-contamination with Campylobacter jejuni and Salmonella spp. from raw chicken products during food preparation // Food Protection. 1990. Vol. 53. P. 10671068.
96. Bras A.M., Chatterjee S., Wren B.W., Newell D.G., Ketley J.M. A novel Campylobacter jejuni two-component regulatory system important for temperature-dependent growth and colonization // Bacteriology. 1999. Vol. 181. P. 32983302.
97. Bruse D. Zochowski W // Vet. Res. 1990. V.107. P. 200-201.
98. Bryan, F.L.,Doyle, M.P. Health risks and consequences of Salmonella and Campylobacter jejuni in raw poultry // Food protection. 1995. Vol.58. P 326-344.
99. Burfoot, James D., Foster S. J., Self A. M., Wilkins K. P. Temperature uniformity after reheating in domestic microwave ovens // Process Engineering in the Food Industry: 2 Convenience Foods and Quality Assurance. - 1990. - P 114.
100. Butzler J. Campylobacter infection in men and animals. Baca Raton CRC Press Inc., 1994. P.1-20.
101. Byrd J. A. Lactic acid in drinking water of pre-slaughter broillers to reduse Salmonella and Campylobacter in carcasses // World Poultry. Magazine on Production Processing and Marceting. 2001. - №5. Volume 17. P. 14-16.
102. Cabrita J., Rodrigues J., Braganca F. Prevalence, biotypes, plasmid profile and antimicrobial resistance of Campylobacter isolated from wild and domestic animals from Northeast Portugal // Journal of applied bacteriology. 1992. Vol. 73 P. 279-285.
103. Campylobacter: epidemiology, pathogenesis and biochemistry. Processing of the First International Workshop on Campylobacter infections. Lancaster e. a.: MTP Press. 1993. P. 27-37.
104. Castillo-Ayala A. Comparison of selective enrichment broths for isolation of Campylobacter jejuni / coli freshly deboned market chicken // Journal of food protection. 1992. Vol. 55. P.333-336.
105. Cawthraw S., Ayling R., Nuijten P., Wassenaar T., Newell D.G. Isotype, specificity, and kinetics of systemic and mucosal antibodies to Campylobacter jejuni antigents, including flagellin, during experimental dral infections of chickens // Avian Diseases. 1994. Vol. 38, № 2. P. 341-349.
106. Chattopadhyay U.K., Rathore R.S., Pal D., Das M.S. Enterotoxigenicity of human isolates of Campylobacter jejuni in ligated rat ileal loops // Diarrhoeal Dis. Res. 1991. Vol. 9, №1. P. 20-22.
107. Christopher F.M. Characterization of Campylobacter fetus in foods // Dissertation abstract international. 1982. Vol. 42. P. 3622.
108. Corry J.E.L. and Atabay H.I. Poultry as a source of Campylobacter and related organisms // Appl. Microbiology. 2001. Vol. 90. P. 96114.
109. Corry J.E.L., Post D.E., Colin P., Laisney M.J. Culture media for the isolation of campylobacters // Food Microbiology. 1995. Vol. 26. - P. 4376.
110. De Boer E. and Hahnè, M. Cross-contamination with Campylobacter jejuni and Salmonella spp from raw chicken products during food preparation // Food Protection. - 1990. Vol. 53. P. 10671068.
111. De Cesare, Manfreda G., Bondioli V., Franchini A. Antibiotic resistance and ribotyping profiles of campylobacter isolates from poultry meat processign plan // Proceedings of 11th XV European Poultry Conference. Bremen. 2002. Vol. 66. P. 62.
112. De Cesare, Manfreda G., Bondioli V. Isolation and genotyping characterization of campylobacter strains isolated in poultry production // Proceedings of 15th European symposium on the quality of poultry meat. Kusadasi. 2001. P. 231.
113. Deibel K.E. A study of Campylobacter jejuni // Dissertation abstract international. 1985. Vol. 46. P. 1812-1813.
114. Diker K.S., Aydin N., Yardimci H., Arda M. Isolation of Campylobacter jejuni, Campylobacter coli, Campylobacter laridis from intestine of broilers. Ankara univ. Veter. Fac. Derg. 1987. - T 34. N 2. p. 207-215.
115. Dogra M.S.C., Ayyagari A. Isolation of Campylobacter jejuni from quails: An initial report. // Brit. veter. J. 1988; T. 144, № 4. P 411 412.
116. Dova E., Chinou E., Georgouli M. Campylobacter coursed septiccemia // Acta microboil. 1991. Vol. 36, № 6. P. 729-739.