УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОЮ МЕРЕЖЕЮ НА БАЗІ МЕТОДІВ ТЕОРІЇ КАТАСТРОФ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

На правах рукопису

Лещенко Ольга Олександрівна

  удк 621.391

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОЮ МЕРЕЖЕЮ

НА БАЗІ МЕТОДІВ ТЕОРІЇ КАТАСТРОФ

05.12.02 – телекомунікаційні системи та мережі

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Науковий керівник –

Беркман любов

наумівна

доктор технічних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 1.5. 1.6. 2.1. 2.2. 2.3. 2.4. 2.5. 2.6. 2.7. 3.1. 3.2. 3.3. 3.4. 3.5.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………........ ВСТУП…………………………………………………….……………….…..… РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ ПРИНЦИПІВ ПОБУДОВИ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ інфокомунікаційними МЕРЕЖами Постановка задачі………………………………………………………………… Мета і завдання системи управління інфокомунікаційними мережами…......... …………………….……..…. Аналіз сучасного стану розвитку мереж та послуг телекомунікацій………….. Задача проектування оптимальної системи управління…………………..……. Принципи впровадження FN мереж ……..……………………………………… Дослідження надійності функціонування інфокомунікаційних мереж……….. Висновки………………………………………………………………………….. РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОЮ МЕРЕЖЕЮ……………….. Постановка задачі……………………………………………………………….… Основні завдання  системи моніторингу інфокомунікаційної мережі ………. Функціональна схема системи моніторингу та управління     інфокомунікаційною мережею…………… ……………………….……………. Математичні методи моделювання інфокомунікаційних мереж …………….... Основні задачі оптимізації…………………………………………………….… Класифікація оптимізаційних задач…………………………………………...... Методи оптимізації системи управління інфокомунікаційною мережею…………………………………….…..………………………………… 2.6.1.Застосування критерію Сильвестра до задач  оптимізації……......................................................................................................... 2.6.2. Застосування методу Ньютона до задач оптимізації ……………….…... Метод математичного моделювання поліноміальними кубічними сплайнами……………………………………………………………………… 2.7.1. Відновлення дискретного сигналу поліноміальними кубічними сплайнами……………………………………………………………………….… 2.7.2. Відновлення дискретного сигналу поліноміальними кубічними В-сплайнами…………………………..…………………………………………….. Висновки………………………………………………………………..………… РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ТЕОРІЇ КАТАСТРОФ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ…….. Постановка задачі………………………………………..………………………. Особливості методів катастроф……………………………………………  Дослідження станів системи управління………………………………………... Методи класифікації критичних точок цільової функції………………............. 3.3.1.Вироджені та невироджені точки ………………….……………………... 3.32. Визначення виду цільової функції ……………….………….……………. Класифікація елементарних катастроф……………………………….…………. 3.4.1. Функція катастрофи, що залежить від одного керуючого параметру...… 3.4.2. Функція катастрофи, що залежить від двох керуючих параметрів…....... 3.4.3. Функція катастрофи, що залежить від трьох керуючих параметрів......... Синтез алгоритму поведінки системи управління ………………..………..… Висновки……………………………………………………………………….… ВИСНОВКИ………………………………………………………………………СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..….… ДОДАТОК А: Акти впровадження………………………………………….…

4 5 11 11 12 17 26 29 35 42 43 45 46 46 51 52 62 67 69 73 77 84 86 92 96 98 98 100 102 103 109 111 114 109 116 120 127 128 131 133 148

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

NGN – Next Generation Network – мережа зв'язку наступного покоління;  

TMN – Telecommunication Management Network – мережа управління зв’язком;

FN – Future Network – мережа майбутнього;

ГІІ – Глобальна інформаційна інфраструктура;

ЗКС –  загальноканальна сигналізація;

ІМ – інтелектуальна мережа;

МПД – мережа передачі даних.

ПСП – правила системної політики;

СУ – система управління;

ТКМ – телекомунікаційна мережа;

ТМЗК – телефонна мережа загального користування.

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні інфокомунікаційні мережі (ІКМ) – це складні організаційно-технічні структури, які знаходяться в динамічному нестаціонарному стані, визначаються великою кількістю параметрів, функціональними можливостями, конкурентоспроможністю, жорсткими вимогами до забезпечення захисту інформації, високою надійністю та точністю, розгалуженою інфраструктурою та наданням послуг із заданою якістю.

Існуючі засоби управління мережними ресурсами в інфокомунікаційних мережах нездатні враховувати одночасно декілька ймовірнісно-часових показників (середня затримка, втрати, швидкість передачі тощо). Існують параметри, дисперсія яких може бути нескінченною, тому статистичні методи для ІКМ мають обмежене використання. Традиційний опис мереж майбутнього призводить до багатопараметричності, оскільки нелінійна динамічна система описується нескінченною кількістю параметрів. Варто зазначити, що більшість існуючих засобів не управляють мережею, а лише здійснюють спостереження за її роботою. У результаті основною причиною розглянутих недоліків є недосконалість моделей, методів і алгоритмів, на яких базуються технологічні засоби управління мережними ресурсами.

Проведення точного аналізу нелінійної динамічної системи, якою є інфокомунікаційні мережі, можливо лише в окремих випадках: серед нелінійних диференціальних рівнянь, що описують динаміку систем, лише для деяких вдається одержати точний розв'язок. На практиці, при роботі мережі, важливішим є опис поведінки мережі в цілому, а не точне чисельне значення параметрів мережі у задані моменти часу, та визначення, за яких умов стійкі стани системи змінюються нестійкими.

Для ефективного функціонування, оперативного і якісного надання послуг, забезпечення надійності елементів мереж, інфокомунікаційні мережі потребують удосконалення методів оптимізації основних показників мережі в умовах її еволюції. Має місце тенденція до залучення оптимальних методів для вирішення завдань управління. Тому завдання пошуку нових методів оптимального управління, ефективних в нестаціонарних стохастичних ситуаціях та впровадження їх в практику телекомунікаційних технологій є актуальною науковою задачею.

Одним з найважливіших завдань надійності інфокомунікаційних мереж є створення ефективної системи управління (СУ). Аналіз науково-технічної літератури показує, що проблемам дослідження побудови ефективних СУ, розвитку теорії оптимізації та інформації присвячена велика кількість наукових робіт вітчизняних і закордонних вчених – Афанасьєва В.В., Лазарєва В.Г., Неймана В.І., Нетеса В.А., Кривуци В.Г., Поспєлова Г.С., Зайцева Г.Ф.,    Стеклова В.К., Беркман Л.Н., Балашова В.О., Волкової В.Н., Красовського А.А., Фельдбаума А.А., Новосьолова А.І., Гайворонської Г. С. та багатьох інших.

 У відомій науково-технічній літературі на сьогодні недостатньо досліджені принципи побудови ефективних СУ інфокомунікаційною мережею в умовах нестаціонарності, що характеризуються непередбачуваною поведінкою та різкими змінами стану. Можливим способом подолання цих проблем є прогнозування. Статистичні методи прогнозування не задовольняють  ситуації, коли мережа конвергентна, мультисервісна та з динамічно змінною структурою. Тому для дослідження границь стійкості простору параметрів запропоновано використати теорію катастроф.

Серед невирішених проблем залишається задача синтезу алгоритму  для підвищення ефективності системи управління ІКМ в нестаціонарних умовах. Недостатньо досліджено методи оптимізації цільової функції в умовах нелінійності  та за вироджених точок екстремуму.

Тема дисертаційної роботи, що присвячена удосконаленню методів оптимізації системи управління інфокомунікаційною мережею на базі методів теорії катастроф, є актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень дисертаційної роботи безпосередньо пов’язаний з напрямком науково-дослідної роботи, яка виконувалась в Державному підприємстві «Український науково-дослідний інститут зв’язку» (ДП «УНДІЗ»), а саме: розробка концепції створення Національного центру оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України з урахуванням вимог забезпечення техногенної та інформаційної безпеки України (договір № П71/2010-1) та в навчальному процесі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, що підтверджується актами впровадження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розв’язання комплексу науково-технічних питань, пов’язаних з удосконаленням методів оптимізації системи управління інфокомунікаційною мережею на базі теорії катастроф.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішуються такі наукові задачі:

-       аналіз сучасного стану мереж та послуг інфокомунікацій, визначення і обґрунтування конкретних напрямів і задач досліджень;

-       дослідження особливостей застосування та можливостей вдосконалення системи моніторингу для оцінки ефективної роботи мережі;

-       дослідження існуючих методів оптимізації інфокомунікаційних мереж та шляхів удосконалення;

-       розробка методики синтезу алгоритмів управління в надзвичайних умовах;

-       синтез алгоритму для підвищення ефективності системи управління в надзвичайних умовах за двома показниками якості на базі методів теорії катастроф.

Об’єктом дослідження є процес управління інфокомунікаційною мережею.

Предмет дослідження: параметри системи управління інфокомунікаційної мережі.

Методи дослідження: методи теорії автоматичних систем управління, оптимізації пристроїв і систем зв’язку, лінійної алгебри, математичного аналізу функцій однієї та багатьох змінних, математичної статистики, математичного моделювання, теорії оптимальних систем управління, теорії катастроф.

Наукова новизна одержаних результатів. У ході виконання дисертаційної роботи здобуто нові результати:

-       виконано системний аналіз стану мереж та послуг інфокомунікацій, що дозволяє реалізувати оптимальне проектування СУ інфокомунікаційної мережі;

-       доведено, що у випадку нелінійності цільової функції доцільно застосовувати метод Ньютона; 

-       запропоновано для оптимального управління мережею, мережними елементами і режимами мережних елементів використовувати математичні методи теорії катастроф;

-       вперше розроблено методику оптимізації інфокомунікаційної мережі в нестаціонарних умовах  на базі методів теорії катастроф;

-       синтезовано алгоритм оптимальної оцінки стану мережних елементів в надзвичайних умовах, вперше визначені межі області стійкості  інфокомунікаційної мережі за двома показниками якості.

Зазначені наукові дослідження дають можливість вирішити одну із задач удосконалення методів оптимізації системи управління інфокомунікаційною мережею на базі теорії катастроф.

Вірогідність наукових результатів, висновків та рекомендацій, викладених в дисертаційній роботі, обґрунтована результатами експериментальних досліджень, коректним використанням математичного апарату та числовими розрахунками з використанням комп’ютерного моделювання..

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в наступному: запропоновані математичні моделі й методи управління інфокомунікаційною мережею рекомендовані і використані при вирішенні важливих прикладних завдань управління мережами й мережними елементами в умовах надзвичайного стану інфокомунікаційної мережі. Теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.  

Особистий внесок здобувача. В дисертації узагальнено результати досліджень, виконаних автором самостійно та у співавторстві. В наукових публікаціях у співавторстві автором проведені теоретичні та експериментальні дослідження, обґрунтування висновків.

У наступних роботах здобувачу належать: [44, 77] – представлено апроксимацію сигналів  кубічними сплайнами; [75, 73] – узагальнено принципи побудови та завдання систем моніторингу різнорідних телекомунікаційних мереж;  [69, 7] – аналіз методів оптимізації системи управління інфокомунікаційної мережі; [70, 68] – обґрунтовано застосування теорії катастроф до підвищення ефективності СУ інфокомунікаційної мережі; [71, 72] – використання статистичних оцінок для дослідження експериментальних даних; [76, 74] – застосування теорії катастроф до аналізу поведінки системи управління в нестаціонарній ситуації; [78, 79] – проаналізовано методи математичного моделювання системи управління інфокомунікаційною мережею. Наукові положення, що виносяться на захист, та висновки і рекомендації в дисертації належать автору. Основна частина отриманих в дисертації результатів доповідалась автором особисто на міжнародних науково-технічних конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-технічних конференціях та семінарах професорсько-викладацького складу і наукових співробітників Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, Українського науково-дослідного інституту зв’язку 2004 – 2012р.; на  Міжнародному науково-технічному симпозіумі  «Нові технології в телекомунікаціях», Вишків, 2010 р.; на науковій конференції «Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті» (Харків, 2010 р.); на Міжнародних науково-технічних конференціях «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології COMІNFO – Livadia», 2011 р., 2012р.; на наукових конференціях «Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті» Київ, 2011 р., 2012р.

Публікації. На тему дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, з них: 5 статей у фахових наукових журналах ВАК України (2 одноосібно), 9 матеріалів доповідей у збірниках наукових праць та на науково-технічних конференціях, симпозіумах (5 одноосібно).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 134 сторінок друкованого тексту, у тому числі містить 32 рисунки, 8 таблиць, 4 сторінки документів, що підтверджують впровадження результатів досліджень. Список використаних джерел на 13 сторінках містить 153 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Сукупність наукових положень, сформульованих та обґрунтованих в дисертаційній роботі складає вирішення науково-технічних завдань, пов’язаних з вдосконаленням і оптимізацією параметрів системи управління інфокомунікаційною мережею.

В дисертаційній роботі отримано такі теоретичні та науково-практичні результати:

1.     Проаналізовано сучасний стан проблематики проектування системи управління інфокомунікаційною мережею, сформульовано концепцію побудови мережі наступного покоління, виділено напрямки ефективної роботи системи управління при умові нелінійності та нестаціонарності мережі.

2.     Розглянуто особливості застосування та можливі напрямки вдосконалення системи моніторингу інфокомунікаційної мережі. Запропоновано поділ задач системи моніторингу на два етапи: задачі поточного моніторингу (вимірювання поточних характеристик мережі) та задачі довгострокового моніторингу (оптимізація та розрахунок параметрів мережі). Визначено основні завдання системи моніторингу. Розроблено функціональну схему системи моніторингу та управління нфокомунікаційною мережею.

3.     При порівняльному аналізі та дослідженні існуючих методів мінімізації цільової функції, які враховують структуру градієнта функції та матриці Гессе, зроблено висновок на користь методу Ньютона, що базується на квадратній апроксимації функції , має високу швидкість локальної збіжності.

4.     Розроблено методику побудови алгоритму управління інфокомунікаційною мережею в нестаціонарних умовах, з використанням теорії катастроф. Доведено, що незначні зміни параметрів мережі можуть призвести до різних траєкторій розвитку системи. Знайдено загальний вигляд цільової функції катастрофи залежно від двох керуючих параметрів. 

5.     Проведено аналіз критичних точок цільової функції з метою визначення стійких станів системи. Доведено, що наявність вироджених критичних точок призводить до раптової зміни стану системи (катастрофи). 

6.     Досліджено тип катастрофи системи управління залежно від двох керуючих параметрів.

7.     Розроблено алгоритм дослідження поведінки системи управління в околі критичної точки залежно від двох керуючих параметрів: затримка та ймовірність помилки управляючого сигналу.

Наукові положення, отримані в дисертаційній роботі, є наступним кроком у розвитку інфокомунікаційних мереж, а їх застосування при розробці й впровадженні конкретних систем управління дозволяє підвищити якість управління цими мережами та послугами телекомунікацій.

1.            А. В. Лемешко, Е. В. Старкова. Анализ устойчивости прогнозирования развития транспортной системы глобальной информационной инфраструктуры. Радиотехника. 2008. № 155,  ст. 73-77

2.            Аболиц И.А. и др. Многоканальная связь – М.: Связь, 1971. - 493 с.

3.            Алберг Дж., Нильсон Э., Уолш Дж. Теория сплайнов и ее приложения.-М.: Мир, 1972.– 318с.

4.            Арнольд В.И. Теория катастроф/Арнольд В. И. - М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 128 с., 1990.

5.            Артеменко М.Ю., Беркман Л.Н., Олешко Т.І., Ткаченко О.М., Коршун Н.В. Принципи побудови інтелектуальних систем управління мережами зв’язку // Зв'язок. – 2006. - №7. – С. 43-46.

6.            Банкет В.Л., Дорофеев В.М. Цифровые методы в спутниковой связи. - М.: Радио и связь, 1988. - 240 с.

7.            Барковський В. В., Лещенко О. О., Майсак Т. В. Підвищення ефективності модернізації інфокомунікаційних мереж // Зв'язок. – 2012. - №2. -С. 18-21.

8.            Беркман Л.Н. Архитектура интеллектуальной сети // Информатика и связь: сб. научн. Трудов УГАС им. А.С. Попова Одесса. - 1996. – 30 с.

9.            Беркман Л.Н., Рудик Л.В., Стец О.С. Локальні системи управління мережами зв’язку // Вісник. Українського будинку економічних та науково-технічних знань. – 2005 - №3. - С. 18-23.

10.       Беркман Л. Н. Математичні методи вирішення задач оптимізації проектування систем і мереж зв'язку / Л. Н. Беркман, Є. В. Кільчицький, Н. М. Скоблілова. – К.: ДП УНДІЗ, 2002. – 92 с.

11.       Болтянский В.Г. Математические методы оптимального управления. – М.: Наука, 1969. – 363 с.

12.       Бурнашев М.В. О минимаксном обнаружении неточно известного сигнала на фоне белого гауссовского шума. – Теор. вероятн. и ее примен., 1979. – т.24, №3. – С. 106-118.

13.       Бутрименко А.В. Два критерия обслуживания и методы управления сетью коммутации сообщений. – В кн.: Построение управляющих устройств и систем. – М.: Наука, 1974. – С. 142-153.

14.       Бутрименко А.В., Гинзбург С.Л. Об одном способе децентрализованного динамического распределения потоков информации. – В кн.: Информационные сети и коммутация. – М.: Наука, 1968. – С. 32-69.

15.       В.К Стеклов, Л.Н.Беркман, Є.В.Кільчицький. Оптимізація та моделювання пристроїв і систем зв’язку.- К.: Техніка, 2004, 576с.

16.       В.К. Стеклов, М.М. Милих, Л.В. Рудик, И.Н. Срибная. Автокорреляционная обработка фазомодулированных сигналов // Зв’язок – 2004. - № 4 – С. 57-60

17.       Варфоломеєва О.Г. Застосування теорії експертних оцінок при проектуванні систем управління телекомунікаціями. // Сборник научных трудов 1-го МРФ «Прикладная радиоэлектроника», Харьков. – 2002. – С. 460-463.

18.       Варфоломеєва О.Г. Методика розрахунку показників ефективності системи управління мережами телекомунікацій із застосуванням методу експертних оцінок // Зв’язок. - 2005. -  №7(59). - С. 22-25.

19.       Винницкий В.П., Хиленко В.В. Методы системного анализа и автоматизации проектирования телекоммуникационных сетей: Монография.- К. Интерлинк, 2002. - 192 с.

20.       Волкова В.Н., Воронков В.А., Денисов А.А. Теория систем и методы системного анализа в управлении и связи. – М.: Радио и связь, 1983. – 248 с.

21.       Гайворонская Г.С.  Уровневая  модель   представления инфокоммуникационных  услуг / Г.С.Гайворонская  // Зв’язок. – 2007. – №1.– С. 49–55.

22.       Гилл Ф. Практическая оптимизация / Ф. Гилл, У. Мюррей, М. Райт ; пер. с англ. – М.: Мир, 1985. – 509с.

23.       Гилмор Р. Прикладная теория катастроф/ Гилмор Р. — М.: Мир, 1984. — T. 1. 350 с.

24.       Гинзбург Б.М. Декомпозиционный алгоритм оптимизации распределения потоков в сети связи ЭВМ. - В кн.: Управление на сетях и узлах связи. - М. Наука, 1979. - С. 65-78.

25.       Гинзбург Б.М. Об одном подходе к ограничению нагрузки в сети связи ЭВМ. – В кн.: Информация и информационные сети. – М.: Наука, 1977. – С. 187-195. 

26.       Гинзбург Б.М., Шварцман В.О. Статистический способ управления сетью передачи данных с коммутацией сообщений. – В кн.: Информация и информационные сети. – М.: Наука, 1977. – С. 179-186.

27.       Глобальна інформаційна інфраструктура / Вісник ІАЦ МЗУ.- 1997. - 45 с.

28.       Гольденберг Л.М., Матюшкин Б.Д., Поляк М.Н. Цифровая обработка сигналов: Справочник // М.: Радио и связь, 1990. – 150 с.

29.       Гольдштейн  Б.С.   Протоколы    сети   доступа. Т.2 /  Б.С. Гольдштейн. – СПб: BHV- СПб, 2005. – 296 с. 

30.       Гольдштейн Б.С.     IP-телефония   /      Б.С.Гольдштейн,      А.В.Пинчук,   А.Л. Суховицкий. – М.: Радио и связь, 2001. – 336 с.

31.       Гордеев Э.Н. Использование современных технологий в системах управления сетями // Электросвязь.– 1998.– № 7. – С. 10-18.

32.       Гостев В.И., Худолий Д.А., Баранов А.А. Синтез цифровых регуляторов систем автоматического управления. – К.: Радиоаматор.- 2000. – 400 с.

33.       Гребешков А.Ю. Стандарты и технологии управления сетями связи.// М.: Эко-Трендз, 2003. - 288 с.

34.       Григорьев Р.Ф., Назаров А.Н. Анализ основных направлений цифровизации взаимосвязанной сети связи России: проекты и предложения. // Информационные технологии и вычислительные системы. - 1996. - №1.                       - С. 77-94.

35.       Де Бор К. Практическое руководство по сплайнам.—М.: Радио и связь, 1985.— 304 с.

36.       Денисов А.А. Теория больших систем управления: Уч. пособие для вузов / А.А. Денисов, Д.Н. Колесников. – Л.: Энергоиздат, Ленингр. отделение, 1982. – 288с.

37.       Дехтярев Ю.И. Методы оптимизации. – М.: Сов.радио, 1980. – 272 с.

38.       Деякі особливості управління мережами NGN / Л.Н. Беркман, В.О. Слюсар, Г.Ф. Колченко  [та ін.]  // Зв’язок. – 2007. –  №7. – С.19–25.

39.       Дьяченко В.Ф., Лазарев В.Г., Савин Г.Г. Управление на сетях связи. – М.: Наука, 1967. – 223 с.

40.       Завялов Ю. С., Квасов Б. И., Мирошниченко В. П. Методы сплайн функций.— М.: Наука, 1980.— 352 с.

41.       Зайцев Г.Ф. Анализ линейных импульсных систем автоматического регулирования и управления. – К.: Техника, 1967. – 182 с.

42.       Зайцев Г.Ф., Стеклов В.К. Системы автоматического управления с дифференциальными связями. К.: Техника, 1989. – 167 с.

43.       Зайцев Г.Ф., Стеклов В.К., Бріцький О.І. Теорія автоматичного управління. – К.: Техніка, 2002 – 688 с.

44.       Закутній П. С., Лещенко О. О. Задачі вимірювання геометричних розмірів великогабаритних виробів // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції «ІІРТК-2009». Київ, 25-28 травня 2009. С.

45.       Закутній П. С., Лещенко О. О., Щербак Л. М. Цифрові інформаційні технології вимірювань складних геометричних конструкцій // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2009. №6/7 (42).  - С. 30-35.

46.      Застосування методів оптимізації в системах управління сучасними телекомунікаційними мережами / Н.І. Кунах, О.І. Чумак, Н.М. Лєсна [та ін.] // Вісник. – 2002. –№2. – С.119–121.

47.       Ивахненко А.Г. Кибернетические системы с комбинированным управлением. – К.: Техника, 1966. – 511 с.

48.       Иващенко Н.Н. Автоматическое регулирование. – М.: Машиностроение, 1978. – 736 с.

49.       Изерман Р. Цифровые системы управления. – М.: Мир, 1984 – 541 с.

50.       Карякин В.Л. Синтез оптимальных по быстродействию импульсных систем синхронизации. //Оптимизация систем передачи информации по каналам связи. Сб. науч. тр. учеб. ин-тов связи. ЛЭИС.-Л.: 1986. - С. 107-112.

51.       Карякин В.Л. Синтез оптимальных по быстродействию систем синхронизации.//Изв. Вузов СССР. сер. Радиоэлектроника. – 1985. – т.28, № 12. – С. 15-20.

52.       Касти Дж. Большие системы. Связность, сложность и катастрофы: пер. с англ. – М.: Мир, 1982, - 216 с.

53.       Кожин Н.А., Мирошников В.В., Филькин, Улеев А.П. Построение и техническое обслуживание сетей и систем телекоммуникаций. – К.: УНИИС, 2004. – 416 с.

54.       Красносельский Н.И., Воронцов Ю.А., Аппак М.А. Автоматизированные системы управления в связи. – М.: Радио  и связь, 1988. – 272 с.

55.       Красовский А.А., Поспелов Г.С. Основы автоматики и технической кибернетики. – М.-Л., 1962 – 607 с.

56.       Кривуца  В.Г.   Економіко-математичне    моделювання   / В.Г. Кривуца,   О.С. Довгий. – К.:Либідь, 2001. – 201 с.

57.       Кривуца В.Г. Імітаційне моделювання   та прогнозування  /  В.Г. Кривуца. –К.: НАУ, 2000. – 205 с.

58.       Кривуца В.Г. Математичне   моделювання  телекомунікаційних   систем  / В.Г. Кривуца, В.В. Барковський, Л.Н. Беркман.  – К.: Зв’язок, 2007. – 270с.

59.       Кривуца В.Г. Математичні аспекти технологій комунікацій та систем управління.   Навчальний   посібник  / В.Г. Кривуца,  В.В. Барковський, В.Л.Булгач. – К.: ДУІКТ, 2005. – 304 с.

60.       Кривуца В.Г. та інші Система управління сучасними телекомунікаційними мережами/ Беркман Л.Н., Климаш М.М., Костік Б.Я., Олійник В.Ф., Поповський В.В., Проживальський О.П., Скляренко С.М., Слюсар В.О. та ін./  К.: Зв'язок, 2009.- 352 с.

61.       Куо Б. Теория и проектирование цифровых систем управления. Пер. с анг. – М.: Машиностроение, 1986. – 448 с.

62.       Куркин О.М., Коробочкин Ю.Б., Шаталов С.А. Минимаксная обработка информации. – М.: Энергоиздат, 1990. – 216 с.

63.       Лазарев В.Г. Вопросы управления распределением информации на сетях связи. – В кн.: Дискретные автоматы и сети связи. – М.: Наука, 1970. – С. 3-13.

64.       Лазарев В.Г., Лазарев Ю.В. Динамическое управление потоками информации в сетях связи. – М.: Радио и связь, 1983. – 216 с.

65.       Лапа В.Г. Математические основы кибернетики. – К.: Вища шк., 1974. – 452с.

66.       Левин Л.С., Плоткин М.А. Цифровые системы передачи информации. – М.: Радио и связь, 1982. – 216 с.

67.       Лернер А.Я. Начала кибернетики. – М., 1967. – 478 с.

68.       Лещенко О. О. Аналіз стійкості телекомунікаційних систем // Матеріали VІІ наукової конференції «Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті». Харків, 25-26 листопада 2010. - С. 301-304.

69.       Лещенко О. О. До питання підвищення ефективності системи управління інфокомунікаційними мережами // Зв'язок. – 2011. - №2. -С. 51-53.

70.       Лещенко О. О. Застосування теорії катастроф до аналізу поведінки систем управління телекомунікаційними мережами // Зв'язок. – 2011. - №3. -С. 39-42.

71.       Лещенко О. О. Оцінка точності вимірювання виробів складної геометричної конфігурації // Матеріали lX міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених “ПОЛІТ”, НАУ, Київ, 08-10 квітня 2009. - С.61.

72.       Лещенко О. О. Оцінка точності вимірювання геометричних параметрів об’єктів// Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції «ІІРТК-2010». Київ. - 25-28 травня 2010. - С. 175.

73.       Лещенко О. О. Принципи моніторингу різнорідних телекомунікаційних мереж// ІІІ Міжнародний науково-технічний симпозіум «Карпати, Вишків». - 02-05 лютого 2010. - С. 24-25.

74.       Лещенко О. О., Майсак Т. В. Дослідження розвитку інфокомунікаційних мереж// Матеріали VІІІ науково-методичної конференції ДУІКТ “Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті”. Київ, 24-25 листопада 2011. - С.269 - 270.

75.       Лещенко О. О., Майсак Т. В. Завдання  систем моніторингу різнорідних телекомунікаційних  мереж // Зв'язок. 2010. - №3. – С.49-51.

76.       Лещенко О. О., Майсак Т. В. Особливості розвитку інфокомунікаційних мереж// Збірник тез VІІ Міжнародної науково-технічної конференції “Сучасні інформаційно-комунікаційні технології COMSNFO’2011 - Livadia”. АР КРИМ, Ялта – Лівадія. 3-7 жовтня 2011. – С. 116-117.

77.       Лещенко О. О., Щербак Л. М. Математичне представлення складних поверхонь виробів кубічними сплайнами // Матеріали VII Міжнародної науково-технічної конференції “АВІА-2009”. Том. 1. – Київ. 25-27 квітня 2009. - С.11.17-11.20.

78.       Лещенко О. О. Нові підходи до математичного моделювання системи управління інфокомунікаційною мережею // Збірник тез VІІI Міжнародної науково-технічної конференції “Сучасні інформаційно-комунікаційні технології COMINFO’2012 - Livadia”. АР КРИМ, Ялта – Лівадія. 1-5 жовтня 2012. – С. 86-87.

79.       Лещенко О. О. Оптимальні методи управління інфокомунікаційними мережами // Матеріали ІХ науково-методичної конференції ДУІКТ “Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті”. Київ, 22-23 листопада 2012. - С.150.

80.       Лещенко О. О., Щербак Л. М. Статистичні моделі віброакустичних сигналів та їх характеристики // Наукоємні технології. – 2009. -  №1. - С. 65-68.

81.       Ляпунов А. М., Собр. соч., т. 2, М.-. Л., 1956.

82.       Математичні основи теорії телекомунікаційних систем/ В. В. Попівський, С. О. Сабурова, В. Ф. Олійник, Ю. І. Лосєв, Д. В. Агеєв та ін.:За загальною редакцією В. В. Поповського. – Харків: ТОВ «Компанія СМІТ», 2006. – 564 с.

83.       Мехалович В.С., Волович В.А. Вычислительные методы исследования и проектирования сложных систем. – М.: Наука, 1982. – 256 с.

84.       Мирошніков В.В., Мілих М.М., Чумак О.І. Системи передачі цифрової інформації: Навчальний посібник. – К.: УНДІЗ, 2001. – 82 с.

85.       Мерриэм, К. У. Теория оптимизации и расчет систем управления с обратной связью / К. У. Мерриэм ; пер. с англ. - Москва : Мир, 1967. - 549 с.

86.       Олейников В.А., Зотов Н.С., Пришвин А.М. Основы оптимального и экстремального управления. – М.: Высшая школа, 1969. – 296 с.

87.       Острейковский В.А. Анализ устойчивости и управляемости динамических систем методами теории катастроф/ Острейковский В.А. . -  Учеб. пособие для вузов. М.: Высш. шк., 2005. -  326 с.

88.       Пантелеев А.В., Летова Т.А. Методы оптимизации в примерах и задачах. - М.: Высшая школа, 2002. - 544 с.

89.       Пенин П.И. Системы передачи цифровой информации. – М.: Сов. радио, 1976. – 368 с.

90.       Питухин А. В. Вероятностно-статистические методы механики разрушения и теории катастроф в инженерном проектировании/ Питухин А. В. -  Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 1998. -  304 с.

91.       Подиновский В.Н., Гаврилов В.М. Оптимизация по последовательно применяемым критериям. – М.: Сов. радио, 1975. – 192 с.

92.       Попов Г.Х. Эффективное управление. – М.: Экономика, 1985. – 336 с.

93.       Поспелов Д.А. Большие системы. Ситуационное управление. – М.: Знание, 1975. – 64 с.  

94.       Постон Т., Стюарт И. Теория катастроф и её приложения, — М.: Мир, 1980.

95.       Приймання дискретних повідомлень в пристроях зв’язку / Л.Н. Беркман,      Л.В. Белоус, Л.В. Рудик, О.П. Улєєв; За ред. Стеклова В.К. – Навч. посіб. - К.: ДП УНДІЗ, 2002 – 46 с.

96.       Пуанкаре А. О кривых, определяемых дифференциальными уравнениями/ Пуанкаре А.  – М. –Л.:ГИТТЛ, 1947.-392 с.

97.       Растригин Л.А. Современные принципы управления сложными объектами. – М.: Сов. радио, 1980. – 232 с.

98.       Расчет объема управляющей информации для обеспечения необходимой точности параметров сети / Л.Н. Беркман, А.В. Дробик, О.Г. Варфоломеева [та ін.] // Зв’язок.– 2000. – №1. –С. 33–35.

99.       Розенвассер Е.М., Юсупов Р.М. Чувствительность систем управления. – М.: Наука, 1981. - 464 с.

100.  Современные методы проектирования систем автоматического управления. Анализ и синтез. / Под ред. Б.Н. Петрова, В.В. Солодовникова, Ю.И. Топчеева. – М.: Машиностроение, 1967. – 704 с.

101.  Спилкер Д. Цифровая спутниковая связь. – М.: Связь, 1979. – 592 с.

102.  Стеклов В.К. Проектування систем автоматичного керування.- Вища школа, 1995. – 231 с.

103.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Оценка параметров системы управления интеллектуальной сети // К.: Праці науково-практичної конференції: "Стратегія входження України у світовий інформаційний простір", 1997. - С. 82-84.

104.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Проектування телекомунікаційних мереж. –                    К.: Техника, 2002. – 792 с.

105.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Системы управления для глобальной информационной инфраструктуры // Одеса: Труды 4 Международной научно-технической конференции по телекоммуникациям “Телеком-99”.- 1999. –         С. 16-19.

106.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Телекомунікаційні мережі. – К.: Техніка, 2001.–   392 с.

107.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Карпенко Н.Ф. Многокритериальная оптимизация системы управления телекоммуникационными сетями // Зв’язок.-1999. - №6. -С. 13-16.

108.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Кільчицький Е.В. Оптимізація та моделювання пристроїв і систем зв”язку. – К.: Техніка, 2004. – 576 с.

109.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Костик Б.Я. Метод векторного синтеза систем управления разнорордными телекоммуникационными сетями // Радиотехника. – Выпуск 133. – 2003. – С. 174-182.

110.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Рудик Л.В., Стец О.С. Підходи до ситуаційного управління телекомунікаційними мережами // Зв’язок. – 2005. - № 1 – С. 47-57.

111.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Рудык Л.В. Система управления сетью связи второго уровня TMN (замкнутая система) // Зв’язок. – 2005. - № 4 – С. 49-54.

112.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Рудык Л.В., Стец А.С. Система управления сетью связи второго уровня TMN (разомкнутая система) // Зв’язок – 2005. - № 3 – С. 10-13.

113.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Рудык Л.В., Стец А.С. Система управления сетью связи второго уровня TMN с комбинированным принципом управления // Зв’язок. – 2005. - № 5 – С. 66-69.

114.  Стеклов В.К., Кільчицький Є.В. Основи управління мережами та послугами телекомунікацій. – К,: Техніка, 2002. – 438 с.

115.  Стеклов В.К., Мирошников В.В. Синтез параметров обратной связи из условия минимизации векторного критерия качества системы ФАП. – Зв’язок, № 4, 2004. – С. 61-62.

116.  Стеклов В.К., Мірошніков В.В., Кожин І.А. Моделювання пристроїв та систем зв’язку: Навчальний посібник. – К.: ДП УНДІЗ, 2000. – 74 с.

117.  Стеклов В.К., Мірошніков В.В., Кожин І.А. Оптимізація системи автоматичного управління в пристроях зв’язку: Навчальний посібник. – К.: ДП УНДІЗ, 2003. –106 с.

118.  Стеклов В.К., Стародуб Н.М., Беркман Л.Н. Выбор обобщенного критерия оптимальности систем управления информационными сетями // Зв'язок. – 2000. – №5. – С. 48-50.

119.  Стелов В.К., Костік Б.Я., Беркман Л.Н. Сучасні системи управління в телекомунікаціях. За заг.ред. В.К. Стеклова. – К.: Техніка, 2005.- 400 с.

120.  Стиффлер Дж.Дж. Теория синхронной связи. Пер. с англ. Под ред.                          Э.М. Габидулина. - М.: Связь, 1975. – 438 с.

121.  Телекомуникационные систем ы и сети: Учебное пособие. В з томах. Том 3. – Мультисервисные сети / В.В. Величко, Е. А. Субботин, В. П. Шувалов, А. Ф. Ярославцев; под ред. В. П. Шувалова. – М.: Горячая линия – Телеком, 2005.-592 с.: ил.

122.  Тельдбаум А.Л. Основы теории оптимальных автоматических систем. М.: Наука, 1966. - 623 с.

123.  Терсков В.Г. Метод расчета систем с комбинированным управлением. // Теория инвариантности в системах автоматического управления - М.: Наука, 1964. –  260 с.

124.  Ткаченко О.М., Нацик Д.О. Оптимізація параметрів систем управління телекомунікаційними мережами // Вісник ДУІКТ. – 2005. - том 3, № 3-4. – С. 71-73.  

125.  Томпсон Дж. М. Т. Неустойчивости и катастрофы в науке и технике: Пер. с англ.: М.: Мир, 1985. 254 с.

126.  Ту Ю. Современная теория  управления / Ю. Ту. – М.: Машиностроение, 1971. – 472с.

127.  Фульдбаум А.А. Основы теории оптимальних автоматических систем. – М.: Физматгиз, 1963. – 668 с. 

128.  Хадыма Р., Деборх И. Фелс. Причины отказов в информационно-технологических телекоммуникационных сетях // Перевод с англ. Тараненко В. В.

129.  Хиленко В.В. Методы системного анализа при решении задач исследования адаптивных систем связи и управления .//К.: Интерлинк, 2002. – 216 с.

130.  Хиленко В.В., Колченко Г.Ф., Варфоломеева О.Г. Восстановление функционирования телекоммуникационных сетей как одна из задач управления сетями. //  Праці 3 міжнародної конференції “Проблеми управління мережами та послугами телекомунікацій в умовах конкурентного ринку”: “Вісник” УБЕНТЗ - 2004 - №2. - С. 6-15.

131.  Хиленко В.В., Михайлов В.Ф. Сетевой интеллект и сети нового поколения NGN: тактика и стратегия операторов.// Зв’язок.-2002.- №2. - С. 6-10.

132.  Цифровая связь. Справочник. /Под ред. В.К. Стеклова.- К.: Техника, 1992.–    230 с.

133.  Чуднов А.М. О минимаксных алгоритмах формирования и приема сигналов // Пробл. передачи информ., 1986. – Т.22, №4. – С. 49-54.

134.  Шварц М. Сети связи: протоколы, моделирование и анализ // ч.2., М.: Наука, 1992. - 272 с.

135.  Шеннон К. Работы по теории иформатики и кибернетике // Иностр. Литература, 1963. – 830 с.

136.  Юревич Е.И. Теория автоматического управления. – Л.: Энергия. Ленингр. отделение, 1975. – 416 с.

137.  Якубайтис Э.А. Открытые информационные сети. - М.: Радио и связь, 1991. - 208 с.

138.  Янченко Н.В., Рудик Л.В. Послуги інтелектуальної мережі // ІІ Міжнародна науково-технічна конференція студентства та молоді. “Світ інформацій та телекомунікацій. – Київ: ДУІКТ, 12-13 травня 2005. - С. 120-12.

139.  Recommendation ITU-T Y.2001 (2004), General overview of NGN.