УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ АКТИВНІСТЮ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

На правах рукопису

КОРЖОВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК [658:621]:330.341.1

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ АКТИВНІСТЮ
МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

за спеціальністю
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Сімченко Наталія Олександрівна
доктор економічних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
1.1. Дефініція «інноваційна активність» в понятійно-категоріальному апараті теорії інноваційного розвитку 11
1.2. Концептуальні підходи до управління інноваційною активністю підприємств на принципах стратегування 27
1.3. Використання програмно-цільового підходу до розроблення стратегічних карт забезпечення інноваційної активності підприємств 41
Висновки до розділу 1 53
РОЗДІЛ 2 ПЕРЕДУМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ 56
2.1. Стратегічний моніторинг стану інноваційної активності підприємств машинобудівної галузі України 56
2.2. Обґрунтування методичного підходу до оцінювання інноваційної активності машинобудівних підприємств 70
2.3. Аналіз та оцінювання інноваційної активності машинобудівних підприємств Донецького регіону 80
Висновки до розділу 2 99
РОЗДІЛ 3 СТРАТЕГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ УПРАВЛІННЯ ПІДВИЩЕННЯМ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ 103
3.1. Моделювання змінювання стану інноваційної активності підприємств з урахуванням стратегічних орієнтирів інноваційного розвитку 103
3.2. Імплементація стратегічних карт для забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств 133
3.3. Програмно-цільове управління підвищенням інноваційної активності машинобудівних підприємств 152
Висновки до розділу 3 170
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178
ДОДАТКИ 203

ВСТУП

Актуальність теми. Пріоритетність формування та ефективного
використання інноваційного, виробничого та експортного потенціалу
підприємств машинобудівної галузі, як однієї з пріоритетних у промисловості України, визначається Національною стратегією розвитку галузі машинобуду-вання. Однією з передумов економічного піднесення вітчизняного машинобуді-вного комплексу є орієнтування економічної бізнес-спільноти на забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств та підвищення їх
інвестиційної привабливості на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Досягненню визнаних стратегічних пріоритетів розвитку машинобудівних підприємств України значною мірою перешкоджає низький рівень інноваційної активності в галузі. Так, за підсумками 2011 р. лише 16 % машинобудівних підприємств здійснювали інноваційну діяльність, зокрема було впроваджено 2510 нових технологічних процесів, з них тільки 517 – маловідходних і
ресурсоощадних. Однією з основних причин низької інноваційної активності галузі машинобудування є незначні обсяги її фінансування. Так, обсяг держав-ного фінансування за 2011 р. становив 161,4 млн грн (2 % від фактичного
загального обсягу витрат на інновації в промисловості).
Прогресуюча невідповідність рівня інноваційного й техніко-технологічного розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств стратегіч-ним орієнтирам їх функціонування та розвитку в Україні значною мірою визна-чається низькою якістю управління інноваційною діяльністю підприємств, не-достатньою обґрунтованістю цільових орієнтирів інноваційної активності й неузгодженістю програм стимулювання інноваційної активності на різних
економічних рівнях.
Дослідженню проблем управління інноваційним розвитком промислових підприємств присвячено праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених – О. Амоші, І. Ансофа, С. Аргакова, Л. Антонюка, А. Балашова, К. Безгіна, В. Білопольської, Дж. Бернала, В. Ващенка, О. Гавриша, В. Геєця, А. Гершуна, С. Глазьєва, А. Гриньова, В. Дергачової, П. Друкера, С. Ілляшенка, В. Ірікова, В. Кандалинцева, Г. Клейнера, Г. Кокінзе, Д. Кокуріна, Н. Краснокутської, І. Крейдич, В. Кудашової, Б. Мізюка, А. Міщенка, В. Панкова, Я. Плоткіна, С. Покропивного, Н. Сімченко, Д. Стеченка, В. Соловйова, Р. Фатхутдинова, Л. Федулової, М. Хаммера, В. Хобта, Й. Шумпетера, Г. Ялового та ін.
Проблемні питання забезпечення стратегічного управління інноваційним розвитком підприємств розкрито у працях В. Герасимчука, А. Гриньова, О. Гребешкової, Л. Ємельяненка, І. Ігнатьєвої, С. Ілляшенка, Р. Каплана, Л. Костіної, В. Пономаренка, Г. Скударя, Л. Шульгіної та ін. Наукові здобутки більшості вітчизняних учених присвячено формуванню концептуальних засад
управління інноваційним розвитком суб’єктів господарювання на різних
рівнях економічної системи, дослідженню передумов забезпечення інновацій-ного розвитку підприємств, виявленню економічних і техніко-технологічних
чинників активізації інноваційних процесів у діяльності підприємств. Поряд із цим недостатньо дослідженими залишаються питання формування та реалізації управлінських механізмів, які забезпечують підвищення інноваційної активності машинобудівних підприємств на принципах стратегування, що потребує про-ведення ґрунтовних економічних досліджень у сфері управління інноваційною активністю підприємств щодо забезпечення їх конкурентоспроможності.
Вищевикладене свідчить про актуальність теми дисертаційної роботи
і стало підставою для вибору теми, об’єкта та предмета дисертаційного
дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційну роботу виконано на кафедрі менеджменту в межах держбюджетної
науково-дослідної теми Національного технічного університету України
«Київський політехнічний інститут»: «Удосконалення організаційно-економічних механізмів управління інвестиційно-інноваційним розвитком
підприємств України (на прикладі машинобудівної галузі)» (№ ДР 0111U000333, 2009–2011 рр.), у якій автором розроблено науково-методичні підходи до управління інноваційно активними машинобудівними підприємства-ми, а також запропоновано методичні положення щодо оцінювання стану
інноваційно активних машинобудівних підприємств Донецького регіону.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення
теоретичних засад, розроблення науково-методичних положень з управління інноваційною активністю машинобудівних підприємств.
Для досягнення поставленої мети дисертаційної роботи визначено такі
завдання:
– розвинути понятійно-категоріальний апарат теорії інноваційного
розвитку в частині виокремлення дефініції «інноваційна активність» і визна-чення її місця в системі базових понять науки управління;
– визначити чинники управління інноваційно активними підприємствами
в контексті реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України;
– запропонувати науково-методичні засади управління інноваційною
активністю машинобудівних підприємств на принципах стратегування;
– обґрунтувати використання програмно-цільового підходу до розроблен-ня стратегічних карт забезпечення інноваційної активності підприємств;
– здійснити стратегічний моніторинг стану розвитку інноваційно
активних підприємств машинобудівної галузі України;
– розробити науково-методичні підходи до оцінювання стану інноваційної активності машинобудівних підприємств;
– здійснити моделювання зміни стану інноваційної активності машинобу-дівних підприємств з урахуванням розвитку підприємств;
– визначити й обґрунтувати стратегічні детермінанти впровадження
моделей створення інноваційного продукту в діяльність машинобудівних
підприємств.
Об’єктом дослідження є процеси управління інноваційною активністю машинобудівних підприємств.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, науково-методичних та прикладних положень з управління інноваційною активністю
машинобудівних підприємств.
Методи дослідження. Теоретичним та методологічним базисом
дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання,
загальнонаукові принципи й положення парадигми інноваційного розвитку.
Для досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань у
дисертації використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів аналізу, а саме: методи наукової абстракції та логічного узагальнення – для
обґрунтування підходів до управління інноваційною активністю підприємств на принципах стратегування; методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції – для
дослідження передумов забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств; методи структурно-логічного та семантичного аналізу – для розро-блення стратегічних карт забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств та логічних моделей створення інноваційного продукту в діяльності машинобудівних підприємств; метод порівняльного аналізу – для здійснення стратегічного моніторингу стану розвитку інноваційно активних підприємств машинобудівної галузі України; економетричні та статистичні методи – для
оцінювання стану інноваційної активності машинобудівних підприємств; метод кореляційного аналізу – для знаходження функціональних і статистичних зв’язків між змінними, що характеризують стан розвитку інноваційної активнос-ті підприємств; метод кореляційного і регресійного аналізу – для встановлення статистичних зв’язків між змінними у рівняннях множинної регресії; метод множинної регресії – для прогнозування зміни показників інноваційного
розвитку підприємств.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі акти України,
постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, дані
статистичної звітності машинобудівних підприємств Донецької області, дані Державної служби статистики України, дані Донецького обласного управління статистики, дані Донецької обласної державної адміністрації, а також наукові праці вітчизняних та закордонних учених й інформаційно-аналітичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого наукового завдання – поглиблення та вдосконалення теоретичних,
науково-методичних та прикладних положень з управління інноваційною
активністю машинобудівних підприємств.
Основні положення дисертації, які мають наукову новизну і виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
 розроблено науково-методичні засади управління інноваційною
активністю машинобудівних підприємств, які ґрунтуються на принципах стратегування, що передбачають визначення та імплементацію стратегічних орієнтирів підвищення інноваційної активності підприємств та дозволяють розробити програмно-цільову модель розвитку підприємства задля підвищення його конкурентоспроможності;
удосконалено:
 науково-методичний підхід до оцінювання стану інноваційної активно-сті підприємств, який, на відміну від наявних, ґрунтується на розрахуванні
«індексу інноваційної активності підприємства», який визначається коефіцієн-тами, що характеризують економічну, фінансову, виробничу, технологічну,
інноваційну діяльність підприємства та дозволяє оцінити спроможність
підприємств здійснювати інноваційну діяльність;
 методичні підходи до моделювання зміни стану інноваційної активності машинобудівних підприємств, які, на противагу наявним, використовують економіко-математичні методи, що дозволяють визначати детермінанти
підвищення інноваційної активності підприємств залежно від трендів змін
показників економічного та інноваційного розвитку підприємства та виявити ті з них, що суттєво впливають на підвищення їх інноваційної активності;
 організаційно-економічний інструментарій управління підвищенням інноваційної активності машинобудівних підприємств, який, на відміну від
наявних, акумулює та забезпечує внутрішню взаємодію основних елементів
інноваційної діяльності машинобудівного підприємства для розроблення і
комерціалізації інноваційної продукції, що дозволяє підвищити якість
управління інноваційною активністю підприємства;
набуло подальшого розвитку:
 трактування поняття інноваційної активності підприємства як
стратегічно орієнтованої діяльності підприємства у сфері конструювання,
створення, освоєння та виробництва якісно нових видів техніки, технологій, об’єктів інтелектуальної власності, а також упровадження більш досконалих форм організації праці, управління виробництвом, спрямованих на комерціалі-зацію накопичених знань у забезпеченні підвищення конкурентоспроможності підприємства;
 концептуальні підходи до розроблення стратегічних карт забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств, які, на відміну від наяв-них концептів теорії стратегічного управління враховують причинно-наслідкові зв’язки між сукупністю стратегічних цілей підприємства та дозволяють сфор-мувати стратегічні прерогативи підвищення його інноваційної активності;
 програмно-цільове забезпечення комплексного організаційного
супроводу функціонування системи управління підвищенням інноваційної
активності підприємства, яке, вирізняється тим, що передбачає створення
інноваційного продукту із застосуванням комп’ютеризованих технологій та
дозволяє оптимізувати організацію процесів управління інноваціями на
машинобудівних підприємствах.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні
науково-методичних положень та конкретних практичних рекомендацій щодо управління інноваційною активністю машинобудівних підприємств.
Результати дисертаційної роботи впроваджено на машинобудівних
підприємствах України, зокрема: динамічний комплексний методичний підхід до оцінювання інноваційної активності підприємства, методичні положення формування інтегрованих стратегічних карт управління підвищенням іннова-ційної активності підприємства використовуються ПАТ «Енергомашспецсталь»
(довідка №100.5/480 від 19.07.2012 р.), ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» (довідка №3104/657 від 04.07.2012 р.), ПрАТ «Горлівський машинобуді-вник» (довідка №4106/575 від 06.07.2012 р.), ПАТ «Донецькгірмаш»
(довідка №616/621 від 10.07.2012 р.). Зазначені науково-практичні пропозиції та система управління «Створення інноваційного продукту на засадах науково-технічних розробок і підвищення інноваційної активності підприємства»
впроваджено на ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (довідка
№ 023/197 від 15.06.2012 р.). Науково-методичні підходи до оцінювання стану інноваційної активності машинобудівних підприємств та здійснення моделю-вання зміни стану інноваційної активності машинобудівних підприємств
з урахуванням обраних програмно-цільових орієнтирів розвитку прийняті до уваги Донецькою обласною державною адміністрацією (довідка №1.11/1670
від 10.08.2012 р.), Краматорської міської Ради (довідка №01-01-27-1875
від 14.08.2012 р.). Розроблена стратегічна карта забезпечення інноваційної ак-тивності машинобудівних підприємств знайшла практичне застосування під час розробки розділу «Машинобудування» Програми економічного і соціального розвитку Донецької області до 2015 року Головним управлінням розвитку
базових галузей промисловості, енергетики та егергоефективності Донецької обласної державної адміністрації (довідка №1.11/1670 від 10.08.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. полягає в розробці методичних рекомен-дацій щодо оцінки інноваційної активності машинобудівних підприємств; стру-ктури програмно-цільового управління технічним розвитком та підвищенням ефективності виробництва на машинобудівному підприємстві для забезпечення інноваційної активності; стратегічної карти підвищення інноваційної активності з урахуванням основних рівнів стратегічної спрямованості діяльності
підприємства.
Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею.
Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано автором особисто на основі вивчення, аналізу й узагальнення теоретичних та науково-практичних матеріалів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дослідження доповідалися та були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції ДДУЕТ ім. М. Туган-Барановського (Україна, м. Донецьк, 20–21 січня 2005 р.), VI Міжнародній науково-практичній
конференції молодих фахівців ММК (Росія, м. Магнітогорськ 18–21 квітня 2006 р.), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих фахівців ВАТ «ММК» (Україна, м. Маріуполь, 22–24 серпня 2008 р.), Міжнародних
науково-практичних конференціях ДДМА (Україна, м. Краматорськ, 2009 р.), Х Міжнародній науково-практичній конференції молодих фахівців ММК
(Росія, м. Магнітогорськ 21–23 квітня 2010 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Інтелект молодих – виробництву 2010» ЗАТ «НКМЗ» (Україна, м. Краматорськ, 2010 р.), X Міжнародній науково-технічній конфере-нції «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку» ДДМА (Україна, м. Краматорськ, 5–7 червня 2012 р.) та ін.
Публікації. За результатами проведених наукових досліджень
опубліковано 17 наукових праць, зокрема 8 статей у наукових фахових
виданнях, 11 публікацій в інших виданнях, у т.ч. як матеріали доповідей на конференціях. Загальний обсяг публікацій – 6,9 ум.-друк. арк., особисто автору належить 5,3 ум.-друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена загалом на 263 сторінках машинописного тексту, містить 31 таблицю, 79 рисунків, список використаних джерел з 232 найменувань на 25 сторінках, 9 додатків на 60 сторінках, офіційних документів про впровадження результатів дослідження. Обсяг основного тексту дисертації становить 178 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуального
науково-практичного завдання – узагальнення теоретико-концептуальних засад, розроблення науково-методичних положень з управління інноваційною
активністю машинобудівних підприємств. Проведені дослідження дозволили сформулювати такі висновки:
1. Поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії інноваційного розвитку в частині виокремлення дефініції «інноваційна активність» і визначення її місця в системі базових понять науки управління. Під інноваційною активністю підприємства розуміємо стратегічно орієнтовану діяльність підприємства у сфері конструювання, створення, освоєння та виробництва якісно нових видів техніки, технологій, об’єктів інтелектуальної власності, а також упровадження більш досконалих форм організації праці, управління виробництвом, спрямованих на комерціалізацію накопичених знань у забезпеченні підвищення конкурентоспроможності підприємства.
2. Обґрунтовано доцільність розроблення концептуальних положень з управління інноваційною активністю машинобудівних підприємств на засадах стратегування, що дозволяє визначати стратегічні орієнтири підвищення
інноваційної активності підприємств та імплементувати їх у діяльність
підприємств, використовуючи програмно-цільові моделі. Стратегування інноваційного розвитку як сукупність управлінських процесів, реалізація яких
забезпечує якісні інноваційні зміни в техніко-технологічній, виробничій,
соціальній та організаційній підсистемах підприємства, спрямовано на
досягнення прогнозованого стану інноваційної активності у майбутньому.
3. Запропоновано концептуальні підходи до розроблення стратегічних карт забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств, які, на відміну від наявних концептів теорії стратегічного управління, дозволяють сформувати сукупність стратегічних прерогатив підвищення інноваційної
активності підприємств. В основу розроблення стратегічних карт забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств покладено
управлінський апарат стратегічного планування та цілеполагання, реалізація якого здійснюється на основі управлінських технологій програмно-цільового управління.
4. У процесі комплексного дослідження стану інноваційної активності підприємств машинобудівної галузі України з’ясовано, що темпи змінювання співвідношення інноваційно активних підприємств машинобудування до
загальної кількості інноваційно активних підприємств у промисловості України не відповідають установленим стратегічним напрямам розвитку вітчизняної
машинобудівної галузі як флагмана інноваційного зростання інших галузей промисловості. Підприємства машинобудівного комплексу здебільшого
впроваджують інновації, основою яких є освоєння нових продуктів, проте
характерні достатньо низькі темпи впровадження інноваційних процесів у
діяльність підприємств. Окрім цього, спостерігається тенденція до зниження кількості провідних виробничих технологій з терміном упровадження до
одного року та збільшення кількості складних інноваційних технологій, які
мають пролонгований період упровадження.
5. Запропоновано науково-методичні положення щодо оцінювання стану інноваційної активності машинобудівних підприємств, які, на відміну від
наявних, дозволяють здійснювати комплексні розрахунки індексу інноваційної активності машинобудівних підприємств залежно від динаміки ключових
техніко-економічних показників діяльності. Під індексом інноваційної
активності слід розуміти покажчик економічної спроможності підприємства здійснювати інноваційну діяльність, ураховуючи динаміку обсягу продажу
товарної продукції; чисельність співробітників, зайнятих у НДДКР; обсяг
витрат на дослідження та розробки; обсяг витрат на одного розробника;
відношення реалізованих раціоналізаторських пропозицій до загальної
кількості висунутих раціоналізаторських пропозицій; обсяг інноваційної
техніки у загальному обсязі товарної продукції підприємства.
6. Для визначення стратегічних напрямів забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств важливим є виявлення тих економічних й техніко-технологічних важелів, які вирішально впливають на підвищення
інноваційної активності підприємств. Розроблено методичні підходи до
моделювання зміни стану інноваційної активності машинобудівних
підприємств, які дозволяють визначити детермінанти підвищення інноваційної
активності підприємств залежно від трендів динамічних змін показників
економічного та інноваційного розвитку. За результатами кореляційно-регресійного аналізу зпрогнозовано змінювання стану інноваційної активності підприємств на 2013–2015 рр. за реальним сценарієм розвитку, а також сценаріями зростання та спадання.
7. Доведено, що підвищення значень таких техніко-економічних
показників, як обсяг продажу товарної продукції, обсяг продажу нової техніки, витрати на технічне переозброєння, кількість реалізованих раціоналізаторських пропозицій, розмір середньомісячної заробітної плати, призводить до зростання індексу інноваційної активності. Для забезпечення позитивної динаміки
зростання індексу інноваційної активності необхідно розробити ґрунтовну стратегічну інноваційну програму розвитку підприємства та конкретні
інструменти її реалізації та підвищення. З огляду на це запропоновано
стратегічні карти для забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств.
8. Обґрунтовано, що імплементацію стратегічних карт інноваційної
активності машинобудівних підприємств слід здійснювати на основі
програмно-цільового управління. Розроблено систему створення інноваційного продукту на основі науково-технічних розробок і підвищення інноваційної
активності. Визначено програмно-цільові орієнтири та системні засади
створення інноваційного продукту як основного джерела отримання доданої вартості та збільшення прибутковості машинобудівного підприємства на основі науково-технічних розробок і підвищення інноваційної активності. Для досягнення найвищого ефекту від запровадження системи створення
інноваційного продукту на основі науково-технічних розробок запропоновано напрями організаційного забезпечення управління інноваційною активністю
підприємств.
9. Визначено стратегічні детермінанти впровадження логічних моделей створення інноваційного продукту в діяльність машинобудівних підприємств. Запропоновано комплексний організаційний супровід функціонування системи управління за рахунок підвищення інноваційної активності підприємства, що дозволяє зменшити терміни й оптимізувати витрати на проведення
передпроектних робіт, раціональніше управляти людськими ресурсами на
етапах проектування, вдосконалювати інноваційний продукт, забезпечити управління інноваційною активністю підприємства, застосовуючи комп’ютеризовані технології створення інноваційного продукту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков С. А. Инновационный менеджмент и государственная
инновационная політика: моногр. [Электронный ресурс] / С. А. Агарков,
Е. С. Кузнецова, М. О. Грязнова // Издательство «Академия Естествознания», 2011 г. – Режим доступа: http://www.rae.ru/monographs/112
2. Агломерація «Північний Донбас» як перспективна модель інноваційного розвитку економіки старопромислового регіону. Аналітична записка [Електронний ресурс] // Національний інститут стратегічних досліджень. –
Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/759/
3. Айвазян С. А. Прикладная статистика и основы эконометрики / С. А. Айвазян, В. С. Мхитарян // М.: ЮНИТИ, 1998. – 1022 с.
4. Амоша О. І. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення / О. І. Амоша, В. П. Антонюк, А. І. Землякін та ін. / НАН України. Інститут економіки промисловості. –
Донецьк, 2007. – 328 с.
5. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф; пер. с англ.; под ред. Ю. Н.Каптуревского. – СПб: Питер, 1999. – 416 с.
6. Антонюк Л. Л. Інновації: теорія, механізми розробки та комерціалізації / Л. Л. Антонюк. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
7. АО «Горловский машиностроитель» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт НПК «Горные машины». – Режим доступу: http://www.mmc.kiev.ua/plants/detail.php?ID=2
8. Балашов А. И. Инновационная активность российских предприятий: проблемы измерения и условия роста: моногр. / А. И. Балашов, Е. М. Рогова, Е. А. Ткаченко. – СПб.: Издательство Санкт-Петербургского государственного политехнического университета, 2010. – 207 с.
9. Баранчеев В. П. Измерение инновационной активности компании как её конкурентной силы [Электронный ресурс] / В. П. Баранчеев // Менеджмент сегодня. – 2005. – № 4. – С. 17–21 – Режим доступа:
http://innovatika.boom.ru/Innov_act.htm
10. Баранова И. В. Методические подходы к оценке инновационной активности и инновационного потенциала вуза [Электронный ресурс] /
И. В. Баранова, М. В. Черепанова // Новосибирская инновационно-инвестиционная корпорация «НОВИНКОР». – Режим доступа:
http://novinkor.com/biblioteka/innoworld/71-innoactive.html
11. Безгін К. С. Аналіз інноваційних процесів створення цінності в
машинобудівній галузі України / К. С. Безгін // Аналітично-інформаційний
журнал «Схід»: збір. наук. праць. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2011. –
№ 1 (108). – С. 28–32.
12. Безгін К. С. Система категорій і понять, пов’язаних з мотивацією інноваційно активного персоналу підприємства / К. С. Безгін // Вісник Донецького національного університету: збір. наук. праць. – Донецьк: ДнНУ, 2011. – №1, том 1. С. 208–212.
13. Белінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій: підруч. / П. І. Белінський. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.
14. Бернал Дж. Наука в истории общества / Дж. Бернад. – М.:
ИЛ, 1956. –735 с.
15. Білозубенко В. С. Роль національної інноваційної системи у підтриманні інноваційної активності [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко //
Вісник Донецького нац. ун-ту економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Науковий журнал. – 2009. – № 4. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/econ/2009_4/3.pdf
16. Білопольська В. М. Програмно-цільовий метод: його сутність та
наукове обґрунтування необхідності використання в управлінні бюджетними ресурсами / В. М. Білопольська, К. О. Чурікова // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності = Theoretical and Practical Aspects of Economics and Intellectual Property : зб. Наук. праць: у 3-х т. / ПДТУ. – Маріуполь, 2011. – Т. 3. – С. 55–63.
17. Бубенко П. Т. Перспективи інноваційного розвитку регіонів. Інновації : проблеми науки і практики / П. Т. Бубенко, В. П. Семиноженко,
О. І. Амоша та ін. – Харків : ВД «Інжек», 2006. – 335 с.
18. Бурков В. Н. Переход территорий на инновационный сценарий развития. Пример стратегии инновационного развития муниципального образования и системы управления ее реализацией / В. Н. Бурков, В. В. Зубарев и др.; под ред. В. А. Ирикова. – М.: ИПУ РАН, 2010.
19. Бурков В. Управление инновационным развитием регионов: современный подход [Электронный ресурс] / В. Бурков, И. Буркова, В Ириков // Проблемы теории и практики управления. – Режим доступа: http://www.uptp.ru/content/Disp_Art.php?Num=2234
20. Бутнік-Сіверський О. Трансформація інтелектуальної власності в
інноваційний продукт [Електронний ресурс] / О. Бутнік-Сіверський // Інтелектуальний капітал № 5’2003. – С. 3 – 12. – Режим доступу: http://www.ndiiv.org.ua/-ua/library/view-transformatsija-intelektualnoji-vlasnosti-v-innovatsiynyy-produkt.-html?action=print
21. Валеева Е. О. Роль инновационной активности в осуществлении инновационной деятельности туристической фирмы / Е. О. Валеева // Актуальные проблемы экономики и новые технологии преподавания (Смирновские чтения): материалы IV – междунар. науч.-практ. конф. – Санкт-Петербург: Из–во Междунар. банк. ин-та, 2005. – С. 25–31.
22. Валінкевич Н. В. Проектування пріоритетів модернізації підприємств: теоретичний та практичний аспекти / Н. В. Валінкевич // Європейський вектор економічного розвитку. – 2012. – № 1 (12). – С. 22–29.
23. Ващенко В. В. Інноваційна активність підприємства:економічна сутність та оцінювання / В. В. Ващенко // Управління інноваційним розвитком. – 2010. – № 19(95). – С. 112–115.
24. Ветлужских Е. Стратегическая карта, системный подход и KPI:
Инструменты для руководителей / Е. Ветлужских. – М. : АльпинаБизнес Букс, 2008. – 208 с.
25. Винокуров В. И. Основные термины и определения в сфере инноваций / В. И. Винокуров // Инновации. – 2005. – № 4. – С. 6–22.
26. Воробьев Ю. Новые технологии в производстве [Электронный
ресурс] / Ю. Воробьев // Официальный сайт ПАО Энергомашспецсталь. –
Режим доступа: http://www.emss.krm.net.ua
27. Востряков О. В. Концепція управління знаннями в стратегічному процесі сучасного підприємства [Електронний ресурс] / О. В. Востряков, О. М. Гребешкова // Economica.org.ua. – Режим доступу: http://economica.org.ua/ 2009/upravlinnya-znannyami1/
28. Воєводзинська О. В. Сутність та особливості маркетингового управління інноваційною активністю підприємств [Електронний ресурс] / О. В Воєводзинська // Матеріали міжнар. наук. конф. «Наука и технологии: шаг в будущее – 2008» – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/8_NIT_2008/ Tethis/Economics/26866.doc.htm
29. Гавайлер А. Стратегирование как новая культурная парадигма /
А. Гавайлер, В. Г. Гедич [Электронный ресурс] // Стратегии комплексного социально-экономического развития территории: сб. науч. тр. – Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2007. – 196 с. – Режим доступа: http://andrey.gavailer.ru/articles/ articles.php?id_article=2
30. Гавриш О. А. Інтеграція України в світову економіку шляхом розвитку трансферу інноваційної продукції / О. А. Гавриш, К. С. Кліменко Електронний ресурс] // Економічний вісник НТУУ «КПІ». Наук. екон. журнал. – 2010. № 7 – Режим доступу: http://economy.kpi.ua/files/files/11_kpi_2010_7.pdf
31. Ганущак-Єфіменко Л. М. Бізнес-модель управління інноваційно
активними підприємствами на ринку /Л. М. Ганущак-Єфіменко // Актуальні проблеми економіки. Наук. екон. журнал. – 2010. – № 7. – С. 81–93.
32. Ганущак-Єфіменко Л. М. Концептуальні основи управління розвитком інноваційно-активних підприємств [Електронний ресурс] /
Л. М. Ганущак-Єфіменко // Аграр. вісник причорномор’я, Екон. науки. – 2010. – № 53. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol
/avpch/En/2010_53/Ganushch.pdf
33. Герасимчук В. І. Забезпечення інноваційно-технологічних зрушень в розвитку економіки та зайнятості / Герасимчук В. І. – К., 2001. – 33 с.
34. Герасимчук В. Г. Ідеї насамперед вітчизняних новаторів мають соціалізуватися в стратегії інноваційного розвитку [Електронний ресурс]/ В. Г. Герасимчук. – Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/ 123456789/13836/1/14.pdf
35. Герасимчук В. Г. У пошуках «ефективності» управління інноваційним розвитком / В. Г. Герасимчук // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Секція ЕКОНОМІКА. – 2009. –
Вип. 3 (47). – Ч. IІІ. – С. 78–87.
36. Гершун А. М. Разработка сбалансированной системы показателей. Практическое руководство / А. М. Гершун, Ю. С. Нефедьева. — М.: ЗАО Олимп-Бизнес, 2004. – 88 с.
37. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В. М. Геєць. – К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
38. Геєць В. М. Інноваційні перспективи України: [моногр.] / В. М. Геєць, В. П. Семиноженко // Константа. – 2006. – 272 с.
39. Гильярди Ю. А. Управление инновационной деятельностью предпринимательских структур в рыночной среде: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Ю. А. Гильярди – Великий Новгород.: Новгородский гос. ун-т им. Ярослава Мудрого. – 2009. – 24 с.
40. Глазьев С. Ю. Длинные волны: НТП и социально-экономическое развитие / С. Ю. Глазьев // Новосибирск: Наука, 1991. – 224 с.
41. Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития: [моногр.] / С. Ю. Глазьев – М.: ВлаДар, 1993. – 310 с.
42. Глоссарий сайта Balanced Scorecard Collaborative [Электронный
ресурс]. – Режим доступа: http://www.bscol.com
43. Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика: учеб. пособие / В. Е. Гмурман – 9-е изд. – М.: Высш. шк., 2003. – 479 с.
44. Гохберг Л. Экономический рост без инноваций? / Л. Гохберг,
И. Кузнецова // Экономика и жизнь. – 2000. – № 49. – С. 3
45. Гринько Т. В. Сутність, складові та особливості категорії «інноваційна активність підприємства» / Т. В. Гринько // Финансы и инвестиции. – 2010. – № 10. – С. 14–17.
46. Гринько Т. Щодо інноваційного потенціалу як складової інноваційної активності підприємств [Електронний ресурс] / Т. Гринько // Економіст. – 2010. – № 2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/
Ekonomist/2010_2/56_58.pdf
47. Гриньов А. В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / А. В. Гриньов // Проблеми науки. – 2003. – № 12. – С. 12–17.
48. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегія управління / А. В. Гриньов. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 304 с.
49. Гриньов А. В. Стратегія інноваційного розвитку підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук. – Донецьк, 2004. – 37 с.
50. Груба Г. І. Державна політика розвитку інноваційної діяльності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. екон. наук : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Г. І. Груба. – К., 2010. – 39 с.
51. Груба Г. І. Розвиток інноваційної діяльності в Україні : теорія, методологія, стратегія державної політики: [моногр.] / Груба Г. І. – К.:
ТОВ «ДКС центр», 2009. – 364 с.
52. Ґудзь П. В., Методичні основи використання програмно-цільового підходу в управлінні інвестиційною програмою розвитку металургійного
підприємства / П. В. Гудзь, І. А. Нечаєва // Економічний вісник Донбасу. – 2010. – № 1 (19). – С. 103–109.
53. Денисюк В. Інноваційна активність національної економіки: вдосконалення методології, показники промислових підприємств, державна
підтримка / В. Денисюк // Економіст. – 2005. – № 8. – С. 45–49.
54. Дергачева В. В. Инновационно-инвестиционная составляющая устойчивого развития энергетики Украины / В. В. Дергачева // Економічний вісник НТУУ «КПІ». Наук. екон. журнал. – 2012. № 9 – Режим доступу: http://economy.kpi.ua/files/files/9_kpi_2012.doc
55. Джидарьян И. А. Категория активности и ее место в системе психологического знания. Категории материалистической деятельности и
психологии / И. А. Джижарьян. – М.: Наука, 1988. – 322 с.
56. Димченко О. В. Роль програмно-цільових механізмів удосконалення бюджетного процесу в реформуванні житлово-комунального господарства / О. В. Димченко, В. В. Димченко // Економіка та держава. – 2010. –
№ 6. – С. 40–44.
57. Дзюба М. І. Аналіз стану машинобудівних підприємств України на зовнішніх та внутрішніх ринках [Електронний ресурс] /
М. І. Дзюба // Міжнар. наук.-практ. Internet-конфер.// 1. Формування та оцінка ефективності функціонування механізмів управління діяльністю підприємств. – Режим доступу: http://mev-hnu.at.ua/load/2-1-0-91
58. Донець Л. І., Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків: навч. посіб / Л. І. Донець, О. В. Шепеленко, С. М. Баранцева та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 472 с.
59. Доугерти К. Введение в економетрику / К Доугерти. М.: Инфра-М, 1997. – 402 с.
60. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХI в. / П. Друкер – М.:
ООО «И. Д. Вильямс», 2006 – 235 с.
61. Економічна енциклопедія // ред. кол.: С. В. Мочерний (відп. ред)
та ін. – К.: Академія, 2000. – Т. 1. – 864 с.
62. Єфремов О. С. Реалізація стратегії інноваційного розвитку підприємства на основі збалансованої системи показників [Електронний ресурс] /
О. С. Єфремов // ПВНЗ «Буковинський університет».: Зб. наук. праць «Економічні науки». – 2012. –№ 8. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/znpen/2012_8/11RSI.pdf
63. Жаліло Я. А. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України / Я. А. Жаліло, С. І. Арієреєв, Я. Б. Базилюк та ін. – К.: НІДС, 2006. – 120 с.
64. Жибер Т. В. Удосконалення процесу бюджетування в Україні / Т. В. Жибер // Фінанси України. – 2009. – № 8. – С. 76–81.
65. Завьялов Ю. Инновационная активность предприятий и организаций региона как ключевой фактор его инновационного развития (на примере
Пермского края) – [Электронный ресурс] / Ю. Завьялов. – Режим доступа: http://www.perm.ru/files/konf_zavyalov.doc.
66. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – К. : Знання, 2007. – 1027 с.
67. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ / Верховна
Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2343-12.
68. Закон України «Про інвестиційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – С. 646.
69. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 р. № 40-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. − № 36. – 266 с.
70. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – C. 165.
71. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. − № 13. – С. 93.
72. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки
і техніки» // Урядовий кур’єр. – 2001. – 8 серпня.
73. Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний
режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» від 24 грудня 1998 р.
№ 356-XIV // Урядовий кур’єр. – 1999. – 14 січня.
74. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – С. 363.
75. Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 6 вересня 2012 року № 5205-VI // Урядовий кур’єр. – 2012. – № 184.
76. Закон України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для АПК» // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2002. – № 21. – 252 с.
77. Зеленко О. О. Технологія формування інноваційної активності підприємства [Електронний ресурс] / О. О. Зеленко, М. О. Наталенко // Наукові вісті Далівського університету. – 2012. – № 6. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nvdu/2012_6/12zooiap.pdf
78. Зелінська А. М. Технологічні платформи як ефективний інструмент інноваційного розвитку біоенергетики / А. М. Зелінська // Інноваційна економіка, Всеукраїнський науково-виробничий журнал. –2012. – № 4. – С. 36–41.
79. Зорин В. «Евразийская мудрость от А до Я»: толковый словарь
[Электронный ресурс] / В. Зорин. – Режим доступа: http://www.terme. ru/dictionary/470.
80. Ілляшенко С. М. Проблеми управління інноваційним розвитком підприємств у транзитивній економіці / С. М. Ілляшенко, О. В. Прокопенко. –
Суми: Університетська книга, 2005. – 420 с.
81. Ілляшенко С. М. Стратегічне управління інноваційною діяльністю підприємства на засадах маркетингу інновацій / С. М. Ілляшенко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 12 (114). – С. 111–119.
82. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком. Проблеми, концепції, методи / С. М. Ілляшенко. – Суми: Університетська книга, 2003. – 218 с.
83. Ілляшенко С. М. Управління портфелем замовлень науково-виробничого підприємства: моногр. / С. М. Ілляшенко, О. М. Олефіренко;
за ред. д.е.н., проф. С. М. Ілляшенка. – Суми: Університетська книга, 2008. – 272 с.
84. Иванов А. В. Стратегическое управление промышленным предприятием в контексте его вхождения в состав регионального производственного кластера [Электронный ресурс] /А. В. Иванов // Инженерный Вестник Дона. Режим доступа: http://ivdon.ru/magazine/archive/n4y2010/320
85. Инструкция по заполнению формы федерального государственного статистического наблюдения № 4-инновация «Сведения об инновационной деятельности организации», утвержденная постановлением Госкомстата России от 22.07.2002 г. № 156.
86. Информационно-аналитический обзор машиностроительных
предприятий Донецкой области – 2012. – Краматорск: НКМЗ, 2012. – 54 с.
87. Ириков В. А. Целостная система государственно-частного управления инновационным развитием как средство удвоения темпов выхода России из кризиса и посткризисного роста / В. А. Ириков, Д. А. Новиков, В. Н. Тренев – М.: ИПУ РАН, 2009.
88. Ириков В А. Методы программно-целевого управления, включая бюджетирование, ориентированное на результат: учеб.-метод. пособие / В. А. Ириков. – М.: РосНОУ, 2007.
89. Каменнова М. С. Технология Balance Scorecard: стратегическое управление каждый день [Электронный ресурс]/ М. С. Каменнова,
О. Л. Вишняков // ЗАО «ПиЭмТим». – Режим доступа: http://www.pmteam.ru/upload/image/article16.pdf
90. Камилова С. Р. Введение нового продукта как основа развития бизнеса и инновационного менеджмента [Електронний ресурс] // Бібліотека українських авторефератів – Режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load.php? s=business_economic_science&id=300
91. Кандалинцев В. Г. Сбалансированное управление предприятием / В. Г. Кандалинцев. – М.: КНОРУС, 2006. – 224 с.
92. Каплан Р. Организация ориентированная на стратегию. Как в новой среде преуспевают организации, применяющие сбалансированную систему показателей / Р. Каплан, Д. Нортон; [пер. с англ.] – М.: Олимп-Бизнес, 2004. – 416 с.
93. Каплан Р. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Р. Каплан, Д. Нортон; [пер. с англ.] – М.: Олимп-Бизнес, 2005. – 320 с.
94. Каплан Р. Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты / Р. Каплан, Д. Нортон; [пер. с англ.] –
М.: Олимп-Бизес, 2005. – 512 с.
95. Каракай Ю. В. Пріоритети інноваційного розвитку підприємств /
Ю. В. Каракай // Формування ринкових відносин. – 2007. – № 9. – С. 146–150.
96. Карлюка Д. О. Удосконалення управління інноваційним розвитком підприємств льонопереробної галузі:автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / Д. О. Карлюка. – К., 2006. – 32 с.
97. Касьян З. Е. Аналіз та формування складових інноваційної активності підприємств легкої промисловості / З. Е. Касьян // Вісник КНУТД. – 2012. – № 2. – С. 168–172.
98. Кваша Т. К. Технологічні платформи: досвід ЄС, Росії та пропозиції щодо підходів до створення технологічних платформ в Україні [Електронний ресурс] / Т. К. Кваша // BILAT-UKR. Режим доступу: http://www.bilat-ukr.eu/_media/BILAT-UKR- FC_03b1_Kvasha_Technology-Platforms.pdf
99. Клейнер Г. Б. Стратегия предприятия / Г. Б. Клейнер // Дело. –
2008. – 568 с.
100. Козлов К. Инновационная активность российских фирм / К. Козлов, Д. Соколов, К. Юдаева // Экономический журнал ВШЭ. – 2004. – № 3. –
С. 399–419.
101. Кокинз Г. Управление результативностью: как преодолеть разрыв между объявленной стратегией и реальными процессами / Г. Кокинз;
[пер. с англ.] – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 315 с.
102. Кокурин Д. И. Инновационная деятельность: моногр. /
Д. И. Кокурин. – М.: Экономика, 2001. – 576 с.
103. Коломоец А. Н/ Программа модернизации: вертикальная спрейерная установка [Электронный ресурс] // Официальный сайт ПАО «Энергомашспецсталь». – Режим доступа: http://www.emss.krm.net.ua
104. Комарецька П. В. Реструктуризація промислових підприємств в системі антикризового фінансового управління / П. В. Комарецька // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 6(73). – С. 61–64.
105. Концепция развития машиностроения [Электронный ресурс] //
Донецька державна обласна адміністрація, Регіональній комітет з економічних реформ. – Донецк. // Официальный сайт Донецької обласної державної адміністрації. – Режим доступу: http://www.donoda.gov.ua/
106. Концепція реформування державної політики в інноваційній сфері / Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2012 р. № 691-р // Урядовий кур’єр. – 2012. № 180.
107. Коржов Є. О. Застосоване (ефективне) стимулювання на інноваційно орієнтованих підприємствах / Є. О. Коржов, Т. Г. Симоненко // Зб. наук. праць «Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем». – 2012. – № 30. – Краматорськ: ДДМА, 2012. – С. 381–386.
108. Коржов Е. А. Организация инновационного менеджмента на крупном машиностроительном предприятии. Риск-менеджмент в инновационных проектах / Е. А. Коржов, А. А. Кривчиков // Зб. наук. праць «Торгівля і ринок України», 2004 р. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – С. 180–185.
109. Коржов Є. О. Оцінка ефективності впровадження системи створення інноваційного продукту в діяльність машинобудівних підприємств / Є. О. Коржов // Матеріали X міжнар. наук.-техн. конф. [«Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку»], (Краматорськ, 5–7 червня 2012 р.) – Краматорськ, ДДМА, 2012. – С. 57.
110. Коржов Є.О. Оцінка ефективного управління інноваційною діяльністю ЗАТ «НКМЗ» [Електронний ресурс] / Є. О. Коржов // Вісник ДДМА. –
2010. – № 1(6Е) – Краматорськ: ДДМА, 2010. – С. 312–318. –
http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/-VDDMA/2010_1/article%5C10KEAIAN.pdf
111. Коржов Є. О. Пріоритетні підходи до забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств [Електронний ресурс] / Є. О. Коржов // Ефективна економіка. – 2012. – № 10 – Режим доступу до журн.: http://www.ekonomy.nayka.com.ua
112. Коржов Є. О. Пріоритетні підходи до розроблення стратегічних карт забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств / Є. О. Коржов, Н. О. Сімченко // Зб. наук. праць «Вісник ДДМА». – 2012. – № 1(26). – Краматорськ: ДДМА, 2012. – С. 224–229.
113. Коржов Є. О. Реалізація інноваційної політики великого машинобудівного підприємства на основі широкомасштабного техніко-технологічного переозброєння на прикладі ЗАТ «НКМЗ» / Є. О. Коржов, Г. С. Суков, О. І. Волошин // Зб. наук. праць «Вісник ДДМА». – 2009. – № 2(16). – Краматорськ: ДДМА, 2009. – С. 6–10.
114. Коржов Є. О. Системні засади створення інноваційного продукту на базі науково-технічних розробок підприємства [Електронний ресурс] / Є. О. Коржов // Ефективна економіка. – 2012. – № 5 – Режим доступу до журн.: http://www.ekonomy.nayka.com.ua
115. Коржов Є. О. Системні засади створення інноваційного продукту на базі науково-технічних розробок підприємства / Є. О. Коржов // Матеріали X міжнар. наук.-техн. конф. [«Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку»], (Краматорськ, 5–7 червня 2012 р.). – Краматорськ, ДДМА, 2012. – С. 56.
116. Коржов Є. О. Система створення інноваційного продукту на базі науково-технічних розробок та підвищення інтелектуального потенціалу підприємства / Є. О. Коржов, Г. М. Скударь, В. А. Панков та ін.// Патент на корисну модель № 24891 від 25.07.2007 р.
117. Коржов Є. О. Сучасні аспекти стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств / Є. О. Коржов // Зб. наук. праць «Інвестиції: практика та досвід». – 2012. – № 12. – С. 73–75.
118. Коржов Е. А. Инновационная модель стратегического развития ЗАО «НКМЗ» / Е. А. Коржов, И. В. Александров, В. А. Белозерцев, Ю. П. Гавриш // Материалы VI междунар. науч.-практ. конф. молодых специалистов (Магнитогорск, 18–21 апреля 2006г.). – Магнитогорск: ОАО «ММК», 2006. – С. 39–42.
119. Коржов Е. А. Инновационная модель стратегического развития ЗАО «НКМЗ» / Е. А. Коржов, И. В. Александров, В. А. Белозерцев, Ю. П. Гавриш // Материалы VI междунар. науч.-практ. конф. [«Маркетинг ХХІ століття: інтеграція науки і бізнесу»], 25–28 апреля 2006 г. – Донецьк:
ДонУЕП, 2006. – С. 10–12.
120. Коржов Е. А. Инновационная политика ЗАО «НКМЗ» / Е. А. Коржов, И. В. Калашникова // Материалы X междунар. науч.-практ. конф. молодых специалистов (Магнитогорск, 21–23 апреля 2010 г.). – Магнитогорск: ОАО «ММК», 2010. – С. 143–145.
121. Коржов Е. А. НКМЗ – мир уникальных возможностей / Е. А. Коржов // «Діловий вісник». – № 7 (194). – Виробничо-практичний журнал ТПП України. – Донецьк: ТПП України, 2010. – С. 17.
122. Коржов Е. А. Организация инновационного менеджмента на крупном машиностроительном предприятии. Риск-менеджмент в инновационных проектах / Е. А. Коржов, А. А. Кривчиков // Матеріали міжнар. наук. праць конф. [«М. І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщина та новації»] (Донецьк, 20–21 січня 2005 р.). – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – С. 173–175.
123. Коржов Е. А. Оценка результатов инновационной политики / Е. А. Коржов // Материалы VI междунар. науч.-практ. конф. молодых ученых и специалистов [«Интеллект молодых – производству 2010»] (Краматорск,
1–4 сентября 2010 г.). – Краматорск: ЗАО «НКМЗ», 2010. – С. 124–125.
124. Коржов Е. А. Реализация прогрессивной инновационной политики на ЗАО «НКМЗ» / Е. А. Коржов // Материалы VI междунар. науч.-практ. конф. молодых специалистов (Мариуполь, 24–26 сентября 2008 г.). – Мариуполь: ОАО «ММК» им. Ильича, 2008. – С. 109–110.
125. Коржов Е. А. Система создания инновационного продукта на базе научно-технических разработок и повышения интеллектуального потенциала ЗАО «НКМЗ» / Е. А. Коржов, Г. М. Скударь, В. А. Панков и др. // Науковий твір. Свід. №16972 від 14.06.2006 р.
126. Коткова Н. С. Концептуальний підхід до формування системи показників інноваційно активного промислового підприємства / Н. С. Коткова // Економіка та підприємництво: зб. наук. праць молодих учених та аспірантів / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана»; відп. ред. С. І. Дем’яненко. – 2008. – Вип. 20. – С. 126–139.
127. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Н. В. Краснокутська. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.
128. Крейдич І. М. Дослідження показників та критеріїв оптимальності забезпечення інноваційного розвитку підприємства [Електронний ресурс] / І. М. Крейдич, С. А. Ткаченко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. – 2009. – Вип. 16, ч. ІІ. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Npkntu_e/2009_16_2/index.html
129. Кудашов В. И. Устойчивое и эффективное функционирование предприятий: проблемы и пути достижения: моногр. / авт. к-в В. И. Кудашов и др. – Мн.: Изд-во МИУ, 2007. – 408 с.
130. Кучерява З. Правове забезпечення інноваційного розвитку в Україні [Електронний ресурс] / З. Кучерява // Міністерство юстиції України. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/13958
131. Лагоша А. О. На ОАО «ЭМСС» внедряется программа модернизации производства [Электронный ресурс] / А. О. Лагоша // Официальный сайт ПАО «Энергомашспецсталь». – Режим доступа: http://www.emss.krm.net.ua
132. Леоненко М. М. Теоретико-ймовірнісні та статистичні методи в економетриці та фінансовій математиці / М. М. Леоненко, Ю. С. Мішура, В. М. Пархоменко, М. Й. Ядренко/ К.: Інформтехніка, 1995. – 380с.
133. Литвинова Р. Н. Основы использования программно-целевого подхода при формировании стратегического управления в сетевых торговых предприятиях / Р. Н. Литвинова // Вісник СевНТУ: зб. наук. праць Вип. 116/2011. – Серія: Економіка і фінанси. – Севастополь, 2011. – С. 109–112.
134. Лобанова І. С. Побудова стратегічної карти в рамках реалізації процесу бюджетування / І. С. Лобанова // Управління розвитком. – 2012.– № 1. – С. 63–67.
135. Лук’яненко І. Економетрика / І. Лук’яненко, Л. Краснікова. К.:
Знання, 1998. – 495 с.
136. Макогон Ю. Инновационные процессы и конкуренция на мировых рынках / Ю. Макогон, Т. Медведкин // Економіст. – 2007. – № 9. – С. 66 – 67.
137. Малиновський Ю. В. Особливості стратегічного планування розвитку підприємств України / Ю. В. Малиновський, О. О. Маслак // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.4. – С. 179–183.
138. Маняева В. А. Теоретическое обоснование и построение контрольно-аналитической системы управления расходами / В. А. Маняева // Вестник Самарского государственного экономического университета. – 2011. – № 8 (82). – С. 50–56.
139. Мартякова Е. В. Управление производством: проблемы теории и практики: [моногр.] / Е. В. Мартякова // Донецк : ДонНТУ, 2008. – 474 c.
140. Мізюк Б. М. Стратегічне управління: підруч. / Б. М. Мізюк. –
2-ге вид., переробл. і доповн. – Львів: Магнолія плюс, 2006. – 392 с.
141. Міщенко А. П. Стратегічне управління: навч. посіб. / А. П. Міщенко. – К.: Центр навч. л-ри, 2004. – 336 с.
142. Михальчик С. О. Факторний аналіз і збалансована система показників як інструменти підвищення ефективності управління інноваційними проектами виробничого підприємства / С. О. Михальчик // Вісник Хмельницького нац. ун. – 2007. – № 3. – Т. 2. – С. 45–48.
143. Минцберг Г. Школы стратегий / Г. Минцберг, Б. Альстренд, Д. Люмпел. – СПб.: Питер. – 2001. – 331 с.
144. Наукова та інноваційна діяльність Донецької області 2010:
статист. зб. // Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Донецькій області. Управління статистики не фінансових послуг, 2011. – Д. – 24 С.
145. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний щорічник / Державна служба статистики – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2011. – 282 с.
146. Наукова та інноваційна діяльність [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
147. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2011 році. Державна служба статистики України / Державна служба статистики. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2012. – 305 с.
148. Науменко П. О. Патент як інструмент захисту результатів інноваційної діяльності підприємства / П. О. Науменко, Т. І. Крахмальова //
Юридичний журнал. – 2004. – № 4. – Режим доступу: http:www.justinian.com.ua/article.php?id=1123
149. Недосекин А. Balanced Scorecard: плюсы, минусы, проблемы внедрения / А. Недосекин // Антикризисный менеджмент. – 2003. – № 12. – С. 19–22.
150. Нейкова Л. І. Фінансові механізми і стимули технічного розвитку промислового комплексу України / Л. І. Нейкова. – Одеса: ОНФА, 1995. – 235 с.
151. Нивен П. Сбалансированная система показателей – шаг за шагом: Максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов / П. Нивен; пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2002. – 328 с.
152. Никитина О. В. Методы оценки инновационной активности промышленных предприятий: Автореф. канд. на здобуття наук. ступеня / О. В. Никитина– СПб: Санкт-Петербургский государственный инженерно–экономический университет, – 2007. – 17 с.
153. Нили Э. Призма эффективности: Карта сбалансированных показателей для измерения успеха в бизнесе и управления им / Э. Нили, К. Адамс, М. Кеннерл