УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ В УКРАЇНІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

ПЛЕЦЬ ІВАН ІВАНОВИЧ

УДК 336.276

УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Ткачук І. Г.

Івано-Франківськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ……………………………..….. 12
1.1. Теоретичні засади формування державного боргу................................................................................................................. 12
1.2. Місце внутрішнього державного боргу в системі кредитних відносин за участю держави…………………………………..…..……..… 36
1.3. Теоретико-прагматичні основи управління внутрішнім державним боргом.……………………………………...………….……… 49
Висновки до розділу 1…………………………………………...…... 59
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ……………………………...………... 62
2.1. Ретроспективний аналіз формування внутрішньої складової державного боргу України …………………………………………….…... 62
2.2. Статистика внутрішнього державного боргу України та структуризація фінансово-аналітичної інформації щодо нього……….... 78
2.3. Прогнозування внутрішньої заборгованості держави на основі динаміки бюджетного дефіциту і ВВП……………………...……. 85
2.4. Моделювання граничної величини внутрішньої заборгованості у взаємозв’язку з бюджетним дефіцитом і зовнішньою складовою державного боргу …………………………….……………….. 102
Висновки до розділу 2…………………………………………...…... 112
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ………...………….. 116
3.1 Внутрішньоборгова доктрина як основа стратегічного управління заборгованістю держави……………………...………………. 116
3.2. Обґрунтування напрямів підвищення ефективності системи управління внутрішнім боргом України …………………..……………...
142
Висновки до розділу 3…………………………...…………………... 157
ВИСНОВКИ……………………………………………...…………... 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………….. 169
ДОДАТКИ………………………………………..…………………... 187

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах формування та функціонування ринкової економіки істотно посилюються роль і значення такої складової державних фінансів, як заборгованість. Державний борг утворюється внаслідок використання запозичень для забезпечення реалізації соціально-економічних функцій держави. Тим часом неконтрольованість фінансування призводить до деформації економіки, грошово-кредитної системи, фінансового ринку. Зростання боргових зобов’язань зумовлює збільшення виплат з державного бюджету на їх обслуговування й погашення, що негативно впливає на фінансову незалежність, платоспроможність і кредитоспроможність держави, збільшує боргове навантаження на реальний сектор економіки і населення, знижує інвестиційний і споживчий попит, зменшує обсяги чистих інвестицій.
Особливої актуальності питання державної заборгованості набуває в умовах світової фінансово-економічної нестабільності та кризових явищ у вітчизняній економіці. Саме тому зростає роль внутрішньої складової державного боргу, що включає заборгованість уряду щодо державних цінних паперів, невиплати заробітної плати, заборгованості державних підприємств, а також виданих урядом гарантій стосовно вдосконалення ефективних механізмів державної фінансової політики, спрямованої на стійке зростання соціально-економічного розвитку України. На відміну від зовнішньої, внутрішня заборгованість має більш гнучкі умови виникнення; є інструментом непрямого перерозподілу доходів усередині країни, впливу на структуру і динаміку розвитку внутрішнього фінансового ринку; залишає доходи кредиторів у країні; не має ризику коливання валютного курсу, втрати фінансової незалежності. Це є вкрай важливим для України в умовах критичного рівня зовнішнього державного боргу та стрімкого зростання його сукупної величини. Важливість окресленої проблематики та необхідність її вирішення є вагомими аргументами актуальності теми цього дослідження.
Теоретичні основи державного боргу та управління ним були предметом дослідження науковців різних часів та країн. Важлива роль у дослідженні цієї проблеми належить працям вітчизняних та зарубіжних учених: О. Д. Василика, М. І. Виклюк, А. С. Гальчинського, В. М. Федосова, В. М. Федоренка, І. Г. Ткачук, І. О. Луніної, Т. П. Вахненко, Г. В. Кучер, В. Б. Тропіної, С. І. Юрія, М. І. Карліна, Р. Барро, У. Беверіджа, Дж. Б’юкенена, Дж. Кейнса, А. Лаффера, А. Лернера, Р. Масгрейва, Р. Мандела, К. Рейнхарта, Д. Рікардо, К. Рогоффа, А. Сміта, М. Фрідмана та інших.
Однак у вітчизняній науці питання теоретичних та методичних основ формування, регулювання і управління внутрішнім державним боргом в Україні залишається недостатньо дослідженим.
Тим часом нагальною є необхідність стратегічних змін у системі управління державним внутрішнім боргом, коли рівень зовнішнього критичний, а ринок внутрішніх державних запозичень є нерозвинутим, що й визначає актуальність, науково-теоретичне і практичне значення теми дисертаційної роботи, основні напрями її дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з основними напрямами теоретичних досліджень та науково-дослідної роботи, виконаної на кафедрі фінансів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в межах держбюджетних тем «Фінансово-економічні проблеми сталого розвитку регіону» (номер державної реєстрації 010U001368) та «Інноваційно-інвестиційні моделі забезпечення соціально-економічного розвитку регіону» (номер державної реєстрації 0110U000473).
Внесок автора полягає у розробці теоретико-методичних засад управління державною внутрішньою заборгованістю України.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування внутрішньої складової боргу держави та розробка на цій основі методичних засад формування системи стратегічного управління державною внутрішньою заборгованістю України, рекомендацій щодо їх застосування.
Для досягнення визначеної мети автором поставлено низку завдань, головними з яких є:
- розкрити економічну сутність понять «державний кредит», «внутрішній державний борг», взаємозумовленість цих дефініцій з метою визначення підходів до регулювання внутрішнього державного боргу;
- дослідити особливості формування внутрішнього державного боргу в системі кредитних відносин за участю держави;
- обґрунтувати теоретичні засади формування системи, механізмів управління внутрішнім державним боргом;
- провести ретроспективний аналіз внутрішнього державного боргу України, виявити умови його виникнення, оцінити ефективність його управління, регулювання;
- розкрити особливості фінансово-аналітичних показників внутрішнього державного боргу, обґрунтувати їх застосування відповідно до етапів, принципів управління заборгованістю;
- розробити економіко-математичну модель взаємозв’язку внутрішнього державного боргу та основних макроекономічних показників, здійснити прогнозування внутрішнього державного боргу залежно від динаміки бюджетного дефіциту і ВВП;
- побудувати модель оцінки і прогнозування внутрішнього державного боргу з урахуванням тенденцій та закономірностей його зовнішньої складової, обґрунтувати доцільність конверсії зовнішнього державного боргу у внутрішній;
- розробити внутрішньоборгову доктрину держави як цілісну систему стратегічного управління внутрішнім державним боргом, практичні засади реалізації боргових відносин;
- обґрунтувати концептуальні засади формування фінансово-економічного механізму управління внутрішнім державним боргом;
- розробити програму заходів з удосконалення управління внутрішньою заборгованістю України.
Об’єктом дослідження є фінансові відносини між державою як позичальником та її кредиторами щодо формування, регулювання, управління внутрішньою державною заборгованістю.
Предметом дослідження є теоретико-методичні засади, проблеми, принципи стратегічного управління внутрішнім боргом держави.
При написанні дисертаційної роботи використовувались законодавчі і нормативні акти, які регулюють систему державного боргу та механізм його управління, матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та торгівлі України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного агентства України з реконструкції та розвитку. В роботі над дисертацією були використані офіційні публікації органів державної влади, видання фінансових і статистичних установ країн з ринковою економікою та країн, що трансформуються, а також статистичні дані МВФ, ЄБРР. Важливе значення мали праці українських та зарубіжних економістів, матеріали науково-практичних конференцій та семінарів, довідкова, періодична література та інші публікації.
Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи застосовувалися такі загальнотеоретичні та спеціальні наукові методи: наукового пізнання, аналізу і синтезу (для розкриття дефініцій «державний кредит», «внутрішній державний борг», «управління внутрішнім державним боргом»); історичний та логічний (для ретроспективного аналізу розвитку внутрішнього боргу в Україні); логічного аналізу, класифікації, систематизації (при дослідженні формування внутрішнього державного боргу в системі кредитних відносин за участю держави; обґрунтуванні фінансово-аналітичних показників внутрішнього державного боргу; визначенні теоретичних основ системи стратегічного управління внутрішньою заборгованістю держави та обґрунтуванні її складових); наукового пізнання, діалектичного аналізу (для розробки методичного підходу до аналізу внутрішнього державного боргу як об’єкта управління; визначення концептуальних засад внутрішньоборгової доктрини); економіко-статистичні (при проведенні комплексного аналізу динаміки, структури внутрішньої державної заборгованості); економіко-математичного моделювання (при дослідженні і прогнозуванні взаємозв’язку внутрішнього державного боргу і макроекономічних показників; побудові моделі оцінки та прогнозування його залежно від величини зовнішнього боргу).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що визначають механізм управління внутрішнім державним боргом, офіційні статистичні матеріали Державної служби статистики України, звітні дані Міністерства фінансів України, Національного банку України, Рахункової палати України.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання, що полягає в розробці теоретико-методичних засад управління внутрішнім державним боргом України.
Найважливішими результатами дослідження, які містять наукову новизну, є такі:
вперше:
- сформульовано та обґрунтовано сутність внутрішньоборгової доктрини: як науково обґрунтованого підходу до використання внутрішніх запозичень у реалізації стратегії соціально-економічного розвитку держави, що має вплив на інтереси та добробут суспільства; як цілісної системи теоретичного обґрунтування понять, концепцій, законів, закономірностей, принципів, методів, дій на рівні держави щодо стратегічного управління внутрішнім боргом з урахуванням реальної фінансово-економічної ситуації в країні. Це є підґрунтям вироблення ефективного механізму залучення, розподілу, використання, обслуговування запозичених державою коштів, контролю за величиною внутрішнього боргу, а також створення теоретичної бази для формування концепцій, стратегій, програм управління державними фінансами;
удосконалено:
− трактування поняття «внутрішній державний борг», що, на відміну від існуючих, розкриває логіку його виникнення (внаслідок використання державного кредиту для покриття бюджетного дефіциту), двоаспектність ролі в соціально-економічному розвитку держави та слугує розвитку теорії боргових фінансів;
− модель впливу величини бюджетного дефіциту, зовнішньої складової державного боргу на внутрішню заборгованість держави, що, на відміну від відомих, дає змогу визначити граничне значення внутрішнього боргу та вплив на нього показників ставки процента, темпу зміни валютного курсу, темпу зміни ВВП, списання зовнішнього боргу, а також обґрунтувати доцільність конверсії зовнішнього боргу в національну валюту;
− обґрунтування процедури розробки та впровадження моделі прогнозування величини внутрішнього державного боргу залежно від динаміки ВВП і бюджетного дефіциту, що дасть можливість спрогнозувати інерційний сценарій внутрішньої державної заборгованості;
отримали подальший розвиток:
− періодизація розвитку внутрішнього боргу в Україні на основі аналізу чинників виникнення, структури, методів управління, що дає змогу обґрунтувати заходи з удосконалення статистики, оцінки, окремих елементів управління внутрішньою заборгованістю держави на перспективу;
− система фінансово-аналітичних показників внутрішнього державного боргу, яка, на відміну від прийнятої, передбачає групування за результатами дослідження властивостей боргу та алгоритми їх розрахунку й оцінки з урахуванням принципів та етапів управління боргом, що дає можливість підвищити якісний рівень аналізу, визначити обмеження та обґрунтувати вибір методів управління внутрішнім державним боргом;
− теоретико-методичний підхід до формування механізму управління внутрішнім державним боргом як сукупності фінансово-економічних методів, важелів, інструментів, індикаторів, систем забезпечення (інформаційна, правова, нормативна, інституційна), впровадження якого дасть можливість розв’язати проблеми і суперечності сучасного стану внутрішньої заборгованості та окреслити напрями підвищення ефективності управління нею, обрати шляхи реалізації цих напрямів;
− система рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління внутрішнім державним боргом України, яка, на відміну від існуючих, включає обґрунтування заходів, одночасно спрямованих на оптимізацію величини боргу, строків, вартості, ліквідності, ризику, що уможливить підвищення ефективності організації боргових стосунків держави з кредиторами.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані у діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертації, що стосуються підвищення ефективності управління внутрішнім державним боргом України, знайшли практичне застосування у діяльності Головного фінансового управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка №1761/03.03-28/46 від 15.10.2012 р.), Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області (довідка №09-23/294 від 30.10.2012 р.) та Прикарпатського науково-аналітичного центру (довідка №05-07/92 від 17.10.2012 р.).
Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка №01-08/03-1301 від 18.10.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно написаною науковою працею. Наукові положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: «Управління фінансами в умовах вступу до СОТ» (Харків, 2 жовтня 2009 р.), «Nastoleni moderni vedy – 2010» (Praha, 27 zari – 05 rijna 2010), «Фінансово-економічний механізм інноваційного розвитку і формування конкурентних переваг підприємств і територій» (Чернівці, 17-18 листопада 2011 р.), «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (Київ, 22-23 грудня 2011 р.), «Ключови вьпроси в сьвременната наука – 2011» (София, 17-25 април 2011 г.), «Сучасні проблеми фінансового моніторингу» (Харків, 2 червня 2011 р.), «Перспективи розвитку фінансової системи України» (Тернопіль, 19-20 квітня 2012 р.), «Стратегії стійкого розвитку економіки» (Київ, 17 квітня – 17 жовтня 2012 р.); наукових семінарах кафедри фінансів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 15 наукових працях, з яких 11 написані індивідуально. Загальний обсяг публікацій складає 4,64 друк. арк. Із зазначених робіт 7 є наукові праці, в яких опубліковано основні наукові результати дисертації (особистий внесок автора складає 2,82 друк. арк.), 8 – наукові праці апробаційного характеру (1,42 друк. арк.).
Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації – 200 сторінок друкованого тексту, в тому числі 17 таблиць, 39 рисунків. Список використаних літературних джерел включає 167 позицій і займає 18 сторінок, додатки – 13 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі теоретично обґрунтовано систему управління внутрішнім боргом держави, розроблено науково-методичні рекомендації щодо її впровадження і вдосконалення, практичної реалізації. В результаті дослідження зроблено такі висновки:
1. З посиленням фінансово-економічної нестабільності вітчизняної і світової економіки та за відсутності належного методичного забезпечення управління державними фінансами в умовах ринкових відносин виникла необхідність запровадження нового підходу до управління внутрішнім державним боргом. Такий підхід являє собою інструментарій управління, що дає змогу фінансово забезпечити реалізацію економічної, соціальної функцій держави; мінімізувати боргові ризики, витрати на обслуговування державного боргу у видатковій частині державного бюджету; створити умови макроекономічної та фінансової стабільності в теперішньому і майбутньому.
2. Основою концептуального підходу до визначення внутрішнього боргу держави як суми її зобов’язань внаслідок фінансово-кредитних відносин, де держава виступає позичальником тимчасово вільних коштів резидентів на добровільних засадах, є розуміння логіки виникнення боргу в результаті використання державного кредиту як джерела покриття бюджетного дефіциту, фінансування програм соціального забезпечення, розвитку окремих суб’єктів господарювання, галузей, регіонів, держави в цілому.
Отже, використання державного кредиту і, як наслідок, виникнення державної заборгованості зумовлено прагненням держави фінансово забезпечити соціально-економічний розвиток. Проте це призводить до зростання навантаження на бюджет боргових виплат, що спричиняє зниження споживчого, інвестиційного попиту і може спричинитися до втрати платоспроможності, кредитоспроможності, фінансової незалежності держави. Саме тому управління внутрішнім державним боргом як сукупність заходів з оптимізації його величини і структури, мінімізації витрат на його обслуговування, погашення, зменшення боргових ризиків, максимізації вигод від використання залучених коштів має базуватися на принципах раціонального запозичення, ефективного використання позик і безумовного (своєчасного та повного) виконання зобов’язань.
3. Управління внутрішнім державним боргом – це система нормативно-правових, організаційних, інституційних, фінансових, облікових та контрольних заходів, спрямованих на регулювання величини, структури та вартості заборгованості. Необхідність забезпечення довгострокового балансу державних фінансів зумовлює стратегічний характер цієї системи і визначає її відповідність стратегії соціально-економічного розвитку держави, що має вплив на інтереси та добробут суспільства, з урахуванням реальної фінансово-економічної ситуації в країні. Відповідно основними завданнями стратегічного управління внутрішнім державним боргом є: поліпшення якості структури внутрішнього державного боргу шляхом зниження витрат на його обслуговування; забезпечення фінансової спроможності обслуговувати, погашати зобов’язання, не зважаючи на кризові коливання; підвищення довіри до держави як до позичальника; забезпечення ефективного механізму моніторингу, контролю за борговими відносинами, їх прогнозованості для попередження боргових ризиків, зокрема кредитних (ризик дефолту, девальвації національної валюти, ліквідності бюджету, реверсу потоків капіталу інвесторів, процентний, рефінансування тощо) і суспільних (ризик недовіри до національної валюти, інституційні ризики, ризик некомпетентності відповідальних за виникнення і обслуговування заборгованості, нецільового використання тощо); створення ефективної комплексної системи оперативного управління державною заборгованістю на основі прогресивних фінансових технологій управління боргом.
4. Ретроспективний аналіз динаміки та структури внутрішнього державного боргу України дав можливість виявити шість основних етапів його формування залежно від причин виникнення, чинників, методів управління, соціально-економічних наслідків, рівня розвитку фінансово-економічного механізму регулювання. Перший етап (1991–1994 рр.) – єдиним джерелом фінансування внутрішніх запозичень уряду є кредити НБУ; другий етап (1995–1996 рр.) – випуск облігацій внутрішньої державної позики та стрімкий розвиток ринку ОВДП; третій етап (1997 р. – перша половина 1998 р.) – дестабілізуючий вплив структури внутрішнього боргу на грошово-кредитну систему України; четвертий етап (друга половина 1998 р. – 2000 р.) – масштабна реструктуризація боргу, інституційно-організаційне реформування боргових відносин внаслідок краху піраміди державних позик; п’ятий етап (2001–2007 рр.) – політика, орієнтована на оптимізацію структури державного боргу за рахунок збільшення внутрішньої складової; шостий етап ( 2008 р. – 2011 р.) – вимушена політика розширення внутрішніх запозичень унаслідок відтоку іноземних інвестицій, зумовлена глобальною фінансово-економічною нестабільністю, зростанням потреби держави у відновленні фінансово-економічної стійкості. 2012 р. можна вважати початком сьомого етапу, особливістю якого є якісне оновлення портфеля державних цінних паперів.
5. Проведене дослідження уможливило визначення та згрупування факторів, що впливають на величину внутрішнього державного боргу, й розподіл їх на систематичні (фіскальна політика; обсяг боргу, що сформувався у попередній період; компетентність фахівців (професіоналізм); інфляція) і несистематичні, або випадкові (коливання відсоткових ставок зовнішньому боргу; частота зміни політичного правління; нецільове використання залучених ресурсів; незбалансованість бюджету; соціальна нестабільність; демографічний спад).
6. Двоаспектність ролі внутрішнього державного боргу (з одного боку, це важіль впливу на економічні процеси в країні, а з другого – об’єкт управління: держава сама визначає співвідношення між різними видами боргової діяльності, їх структуру, механізми побудови) визначає, що інформаційне забезпечення аналізу та розробки управлінських рішень щодо боргових відносин має базуватися на оціночних характеристиках: обсяг, доступність (відкритість), цінність (потреба), достовірність (якість), насиченість (інтенсивність). Враховуючи, що ці характеристики не є статичними і залежать від завдань управління, в роботі запропоновано модель взаємозв’язку принципів управління внутрішнім боргом та підходами до його розрахунку залежно від етапу управління (визначення потреби в додаткових коштах, дохідності, спроможності їх повернення; процес залучення коштів; їх акумуляція на рахунках держави; цільове використання коштів, погашення позики; розрахунок величини боргу, реструктуризація), що дало змогу встановити базові фінансово-аналітичні показники внутрішнього боргу та обґрунтувати їх економічний зміст з метою підвищення рівня прогнозованості, контрольованості, пошуку резервів оптимізації боргового портфеля, мінімізації витрат на його утримання в контексті підвищення ефективності управлінських рішень.
Зокрема визначено, що найбільш універсальними показниками є не ті, що характеризують загальну величину боргу та її співвідношення з основними макроекономічними показниками, а ті, що відображають здатність держави своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов’язання щодо обслуговування державного боргу (боргова платоспроможність), підтверджують здатність без приросту заборгованості, за рахунок своєчасної реструктуризації у разі потреби, підтримувати стійке економічне зростання національної економіки (боргова стійкість).
7. Критичний аналіз методів моделювання внутрішнього державного боргу з метою ідентифікації причин виникнення надмірної боргової залежності та прогнозування цього показника на перспективу дав можливість виявити недоцільність використання економіко-статистичних моделей, які встановлюють залежність між параметрами у формі статистичного зв’язку, та обґрунтувати застосування динамічних моделей (трендові; криві зростання; моделі із сезонними компонентами (моделі періодичних коливань); багатофакторні моделі динаміки), обмеження (недоліки) яких запропоновано усунути шляхом специфікації взаємозв’язків між причинно-наслідковими факторами (зокрема бюджетний дефіцит, ВВП), що впливають на формування показника внутрішнього державного боргу та його короткострокову і довгострокову динаміку. Розрахунки, проведені в роботі, засвідчують, що темп внутрішнього державного боргу значно залежить від темпу бюджетного дефіциту (коефіцієнт детермінації R2 = 0,6737), а також перевищує темп зростання ВВП. Враховуючи істотну залежність внутрішнього боргу від бюджетного дефіциту, було спрогнозовано величини останнього на 2012–2015 рр. Отримані результати можна вважати інерційним сценарієм внутрішнього державного боргу, який є базовим для подальшого обґрунтування напрямів удосконалення системи управління внутрішнім державним боргом.
8. У контексті розв’язання проблеми надмірної частки зовнішнього боргу України та критичного рівня його сукупної величини запропоновано методичний підхід до моделювання зв’язку між зовнішнім, внутрішнім державним боргом, сукупним випуском, бюджетним дефіцитом. Виходячи з того, що зовнішні боргові зобов’язання та умови їх обслуговування (ставка дохідності, темп інфляції, темп зміни реального курсу валюти) також впливають на внутрішній борг, запропоновано модель визначення граничного рівня внутрішньої заборгованості залежно від «навантаження» на неї зовнішньої складової та сформульовано умови доцільності конверсії зовнішнього боргу у внутрішній.
9. Стратегічний характер управління внутрішнім державним боргом потребує розробки нових підходів до його реалізації. З огляду на зазначене запропоновано використати внутрішньоборгову державну доктрину як інструмент методичного вдосконалення процесу формування ефективної системи стратегічного управління і регулювання, що є задекларованим державою науково обґрунтованим підходом до використання внутрішніх запозичень для реалізації стратегії соціально-економічного розвитку держави і має вплив на інтереси та добробут суспільства, з урахуванням реальної фінансово-економічної ситуації в країні.
Організаційно внутрішньоборгова доктрина є системою фінансових принципів, розрахункових, прогнозних, аналітичних методів, розроблених з метою запобігання негативним наслідкам утворення внутрішнього державного боргу відповідно до нормативно-правових, інституційних, економічних, фінансових засад, що визначає основні положення реалізації боргових відносин всередині країни, встановлює їх майбутню перспективу (норми-начала). Можливі варіанти реалізації положень доктрини та їх обґрунтування визначаються концепціями (норми-принципи), які дають змогу побудувати стратегії як сукупність цінностей, засобів, методів щодо реалізації доктрини (визначально-установчі документи). Останні є базисом практичної щоденної діяльності з управління і регулювання внутрішньої державної заборгованості. Конкретизація дій з реалізації стратегії на основі визначення норм, правил поведінки суб’єктів боргових відносин відображається в програмах (норми-правила), а планова деталізація їхньої поведінки в конкретних умовах – у планах (норми-правила поведінки).
В контексті теоретико-методичного обґрунтування мети, завдань доктрини, класифікації боргових ризиків, принципів управління формуванням, розподілом, використанням, обслуговуванням, погашенням внутрішніх запозичень в дисертаційній роботі запропоновано внутрішньоборгову доктрину України.
10. Стратегічні заходи з удосконалення системи управління внутрішнім державним боргом спрямовані на боргові відносини, які реалізуються на основі фінансово-економічного механізму управління і регулювання внутрішнього державного боргу. Зазначений механізм являє собою сукупність фінансових і економічних методів (планування, прогнозування, ціноутворення, оцінка, контроль, моніторинг, мотивація); важелів: (кредит (види, вартість, строк), цінні папери (види, дохідність) витрати на обслуговування боргу, податки, фінансові санкції, пільги); інструментів (реструктуризація, рефінансування, уніфікація, конверсія, консолідація, капіталізація, відстрочка, анулювання); індикаторів (фінансово-аналітичні показники внутрішнього державного боргу та їх граничні значення); системи забезпечення (інформаційна, правова, нормативна, інституційна), за допомогою яких держава реалізує свої фінансові відносини з кредиторами-резидентами та які спрямовані на забезпечення платоспроможності, кредитоспроможності держави, створення умов стійкого економічного зростання, макроекономічної та фінансової стабільності в теперішньому і майбутньому.
Основу реалізації фінансово-економічного механізму управління і регулювання внутрішнього державного боргу необхідно формувати згідно з принципами: відповідність внутрішньоборговій державній доктрині; фінансове забезпечення потреб держави; економічна обґрунтованість; ефективність; прогнозованість і планування; координованість з грошово-кредитною і бюджетно-податковою політикою; фінансово-економічна безпека держави; відповідальність; прозорість і публічність.
11. Аналіз проблем внутрішнього державного боргу України уможливив розробку програми дій з удосконалення системи управління внутрішнім державним боргом в Україні, основними напрямами якої є: удосконалення системи планування і прогнозування внутрішнього державного боргу; удосконалення нормативно-правової бази щодо державного кредиту і державного боргу; посилення ринкової взаємодії внутрішньоборгової політики з бюджетно-податковою, грошово-кредитною, політикою розвитку фінансового ринку; організаційно-інституційне удосконалення механізмів управління борговими ризиками; оновлення портфеля державних цінних паперів на основі підвищення його конкурентоспроможності, ліквідності; оновлення та диверсифікація структури; збільшення середнього строку зобов’язань; мінімізація ризиків; удосконалення системи регулювання ринку державних цінних паперів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А. с. «Проект Концепції державної боргової доктрини України» / Плець І. І., Перевозова І. В. -№ 34526 від 11.08.2010.
2. Алехин Б. И. Государственный долг. Пособие для студентов Академии бюджета и казначейства / Б. И. Алехин. – М., 2007. – 315 с.
3. Аналітичний огляд ринку облігацій України за 1 півріччя 2011 року. [Електронний ресурс] / офіційний сайт національного рейтингового агентства Рюрик. – Режим доступу: http://www.rurik.com.ua/Publication/ cbonds_II_kv_2011_review.pdf.
4. Балацкий Е. Принципы управления государственной задолженностью / Е. Балацкий // МЭиМО. –1997. – № 5. – С. 36–51.
5. Барановський О. Державний борг України в системі економічної безпеки / О. Барановський // Вісник Національного банку України. – 1997. – № 4. – С. 42–46.
6. Баровська А. В. Оптимізація структури керівних документів державної політики (на прикладі інформаційної сфери): аналіт. доп. / А. В. Баровська – К.: НІСД, 2011. – 88 с.
7. Богдан Т. Боргова безпека та її роль у гарантуванні фінансової стабільності / Т. Богдан // Вісник НБУ. – 2012. – С.8–15.
8. Бондарук Т. Г. Державний борг України: механізм управління та обслуговування: Автореф. дис. … канд. економ. наук / Т. Г. Бондарук; Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України. – К., 2001. – 17 с.
9. Бондарук Т. Г. Механізм управління та обслуговування державного боргу / Т. Г. Бондарук // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 14–19.
10. Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 р. №2456–VI // Голос України. – 2010. –№143.–4 липня.
11. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2010 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/ Monitor%20Quarter2011/KV_IV_2010_Monitoring_ukr.pdf.
12. Бюджетный менеджмент: учебник / В. Федосов [и др.]; под общ. ред. В. Федосова. – К.: КНЭУ, 2007. – 864 с.
13. Вавилов А. Стабилизация и управление государственным долгом России / А. Вавилов, Г. Трофимов // Вопросы экономики. – 1997. – № 12. – С. 62–81.
14. Вавилов А. П., Ковалишин Е. А. Доверие инвесторов и оптимальное управление государственным долгом / А. П. Вавилов, Е. А. Ковалишин // Экономическая наука современной России. – 2002. – № 1. – С. 10–27.
15. Вавилов Ю. Я. Государственный долг: учеб. пособие для вузов / Ю. Я. Вавилов. – 2-е изд., доп. – М.: Перспектива, 2004. – 144 с.
16. Варфоломєєв С. Український ринок внутрішніх державних облігацій [Текст]: аналіт. огляд / С. Варфоломєєв. – Проект технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвиткy. – К.: ПАДКО, 2003. – 78 с.
17. Василик О. Д. Державні фінанси: навч. посібник / О. Д. Василик. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.
18. Вахненко Т. Граничний розмір державного боргу України / Т. Вахненко // Банківська справа. – 2004. – № 4. – С. 33–45.
19. Вахненко Т. Напрями вдосконалення боргової політики держави / Т. Вахненко // Економіка України. – 2002. – № 5. – С. 16–24.
20. Вахненко Т. Обслуговування внутрішнього державного боргу та інструменти грошово–кредитного регулювання у 2001 році / Т. Вахненко // Банківська справа. – 2000. – № 5. – С. 60–62.
21. Вахненко Т. Проблема обслуговування державного боргу України та шляхи її розв’язання / Т. Вахненко // Економіка. Фінанси. Право. – 2000. – № 7. – С.10–13.
22. Вахненко Т. П. Державний борг України та його економічні наслідки / Т. П. Вахненко // НАН України; Інститут економічного прогнозування. – К.: Альтерпрес, 2000. – 152 с.
23. Вахненко Т. П. Зовнішні боргові зобов’язання у системі світових фінансово-економічних відносин / Т. П. Вахненко: Ін-т економіки та прогнозування НАН України. – К.: Фенікс, 2006. – 536 с.
24. ВВП Украины в 2011 году – 1,322 трлн грн (расчет) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://mppconsulting.com.ua/newsa/0068.html. – Назва з екрана.
25. Верхолаз В. В. Формирование современных механизмов управления государственным долгом: Автореф. дис. … канд. экон. наук. – М.: 2002. – С. 26.
26. Виклюк М. І. Система управління державним боргом України / М. І. Виклюк // Ефективна економіка. – К., 2012. – Вип. 11. – Електронний журнал /URL [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/.
27. Висоцький В. Управління ризиками державного боргу: від теоретичних концепцій до практичних кроків в Україні [Текст] / В. Висоцький, В. Калитчук, Ю. Драчук, Т. Котович // Світ фінансів.– 2008. – №1. – С.40–48.
28. Воронин Ю. Управление государственным долгом / Ю. Воронин // Экономист. – 2006. – №1. – С. 58–68.
29. Воронова Л. К. Финансовое право : учеб. пособ. [для студ. юрид. вузов и фак.] / Л. К. Воронова, И. Е. Криницкий, Н. П. Кучерявенко. – Харьков : Право, 2006. – 384 с.
30. Головачев Д. Л. Государственный долг. Теория, российская и мировая практика / М. А. Сажина (ред.). – М.: ЧеРо, 1998. – 176 с.
31. Государственные финансы: Учебное пособие / В. М. Федосов, Л. Д. Буряк, Д. Д. Бутаков и др.; под ред. В.Л. Федосова, С. Я. Огородника, С. Я. Суторминой. – К.: Лыбидь, 1991. – 276 с.
32. Государственный кредит и государственный долг: политические причины и правовые последствия. [Електронний ресурс] // RSS–канал «Lawmix.ru». – Режим доступу : http:// http://www.lawmix.ru/comm/4152. – Назва з екрана.
33. Грачёва Е. Ю. Финансовое право: Учебник / Е. Ю. Грачёва, Г. П. Толстопятенко – М.: Изд-во “ООО “ТК Велби”, 2003. – С. 304.
34. Греція заборгувала більше, ніж очікувалося. [Електронний ресурс] // RSS–канал «Deutsche Welle: DW–WORLD.DE». – Режим доступу: http://www.dw=world.de/dw/article/0.15030937.00.html . – Назва з екрана.
35. Данилов Ю. Л. Рынки государственного долга: мировые тенденции и российская практика / Ю. Л. Данилов. – М.: ГУ ВШЭ, 2002. – С. 21.
36. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э. Дж. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Р. Д. Кэмпбелл. – М.–Л., 1991. – С. 402.
37. Долг Израиля вырос на 14 млрд шекелей за квартал. В минфине настроены оптимистично. [Електронний ресурс] // RSS–канал «NEWSru.co.il». – Режим доступу : http://newsru.co.il/finance/28oct2009/gosdolg_604.html. – Назва з екрана.
38. Долг Украины возрос за 11 месяцев 2011 г. на 30,7% – до 51,9 млрд долл. [Електронний ресурс] // RSS–канал «РБК». – Режим доступу : http://www.rbc.ru/rbcfreenews/20101228232928.html . – Назва з екрана.
39. Дудченко В. Державний борг як об’єкт регулювання / В. Дудченко // Економічний аналіз: зб. наук. праць Тернопільського національного економічного університету. Випуск 2 (18). – Тернопіль: Економічна думка, 2008. – С. 82–87.
40. Дудченко В. Державний внутрішній борг: особливості формування та структуризації / В. Дудченко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Економічна серія. – 2004. – № 634. – С. 140–144.
41. Дудченко В. Управління державним боргом в трансформаційній економіці України / В. Дудченко // Праці П’ятої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Ч. 3. / Ред. кол. Ступін О. Б., Александров І. О. та ін. – Донецьк: Дон ДУ, 2004. – С. 61–63.
42. Дудченко В. Сутність та основні засади програми регулювання державного боргу / В. Дудченко // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи : тези доп. 3 Всеукраїнської наук.-практ. конф. аспірантів та молодих учених, 25–26 жовтня 2007 р. / відп. за вип. Б. І. Пшик. – Львів: ЛІБС УБС НБУ, 2007. – С. 36–38.
43. Дудченко В. Шляхи вдосконалення механізму державних запозичень на внутрішньому ринку / В. Дудченко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (9–10 листопада 2006 р.). Ч. 2. – Суми: УАБС НБУ, 2006. – С. 19–21.
44. Економічна енциклопедія. – У 3-х т. – Т. 2 / за ред. С. В. Мочерного та ін. – К.: Академія, 2002. – 952 с.
45. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. / [Мочерний С. В., Ларіна Я. С., Устенко О. А., Юрій С. І.]; за заг. ред. С. В. Мочерного. – Львів: Світ. – Т. 1. – 2005. – 616 с.
46. Енциклопедія банківської справи України / редкол.: В. Стельмах (голова) та ін. – К.: Молодь, ІнЮре, 2001. – 680 с.
47. Заверуха І. Правові проблеми аудиту державного боргу / І. Заверуха // Юридична Україна. – 2006. – № 12. – С. 31– 38.
48. Заверуха І. Правові проблеми класифікації державного боргу / І. Заверуха // Право України. – 2007. – № 3. – С. 51–55.
49. Заверуха І. Теоретико-правові передумови визначення інституту державного боргу / І. Заверуха // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 127–131.
50. Заверуха І. Фінансово-правова природа відносин у сфері державного боргу / І. Заверуха // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 53–57.
51. Заверуха І.Б. Проблеми правового регулювання державного боргу України. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2007.– 441 с.
52. Закон України “Про державний внутрішній борг” вiд 16 вересня 1992 р. № 2604–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 41. – С. 59.
53. Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 р. [Електронна версія]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
54. Звіт Рахункової палати за 2009 рік // Режим доступу: http://www. acrada. gov. ua / control / main / uk / publish / category / 32826; jsessionid =66855CDBE0538609E8772B544D44DA6B.
55. Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за 2010 рік // Урядовий кур’єр.–2011. – 29 лютого.
56. Калач Г. М. Проблеми управління державним боргом України / Г. М. Калач // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права. – Ірпінь, 2007. – С. 107–109.
57. Карасева М. В. О предмете финансового права на современном этапе / М. В. Карасева // Государство и право. – 1997. – № 11. – С. 22– 31.
58. Карлін М. І. Державні фінанси України: навч. посіб. / М. І. Карлін. – К.: Знання, 2008. – 348 с. (Вища освіта ХХІ століття).
59. Керівництво з використання показників ризику і формування стратегії запозичень. Інтегральна оцінка ризику [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.finrep.kiev.ua / download / risk_indicators_ manual_2011.pdf.
60. Киреев А. П. Международная экономика: В 2-х ч. Ч. 2: Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование: Учебное пособие для вузов / А. П. Киреев. – М.: Междунар. отношения, 1998. – 488 с.
61. Козюк В. В. Державний борг в умовах ринкової трансформації економіки України : монографія / В. В. Козюк. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 238 с.
62. Козюк В. В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури: монографія / В. В. Козюк. – Тернопіль: Астон, 2005. – 512 с.
63. Козюк В. В. Проблема державного боргу в перехідній економіці України / В.В. Козюк // Фінанси України, 2009. – № 5. – С. 85–90.
64. Кондрат І. Ю. Прогнозування показників Державного боргу як фактора економічної безпеки України / І. Ю. Кондрат, С. Я. Фаріон // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. – Львів: РВВ НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.9. – С. 211–215. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua.
65. Концепція розвитку ринку ОВДП в Україні. [Електронний ресурс] / сайт журналу «Цінні папери в Україні». – Режим доступу : http: // www.securities.org.ua/securities_paper/review.php?id=560&pub=4013.
66. Коркин В. Государственный внешний долг: причины кризиса и пути преодоления / В. Коркин // Финансовый бизнес. – 2001. – № 11. – С. 39–46.
67. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов // СПб. : ЮриВВР Украины. – 2006. – № 31. – С. 268.
68. Корнєєв В. Боргові парадокси і орієнтири державних запозичень / В. Корнєєв // Економіка України. – 2000. – № 6. – С. 30–38.
69. Корнєєв В. Реструктуризація заборгованості в Лондонському і Паризькому клубах кредиторів / В. Корнєєв // Економіка України. – 2001. – № 3. – С. 13–21.
70. Крисоватий А. І. Податкова система: [навч. посібник] / А. І. Крисоватий, О. М. Десятнюк. – Тернопіль: Карт-бланш, 2006. – С. 55.
71. Кучер Г. В. Державна боргова криза та перспективи її врегулювання у контексті світового досвіду / Г. В. Кучер // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 2. – С. 24–30.
72. Кучер Г. В. Управление государственным долгом: учебник / Г. В. Кучер. – Киев: Киев. нац. торг.-экон. ун-т, 2004. – 342 с.
73. Лановий В. Якісне оновлення державних фондових інструментів – передумова подолання проблеми ліквідності ринку облігацій / В. Лановий, О. Дубихвіст // Вісник НБУ. – 2012. – № 1. – С. 3–6.
74. Лебедєв О. Потрібна концепція управління державним боргом / О. Лебедєв // День. –1999. – 9 лютого. – С. 5.
75. Логвин О. Регулювання ринку державних цінних паперів: методи, інструменти, технології / О. Логвин, П. Бездєтнов // Фінансовий ринок України. – 2004. – № 10 (12). – С. 40–42.
76. Лубкей Н. Державний кредит як система кредитних відносин за участю держави / Н. Лубкей // Світ фінансів. – 2008. – № 4(17). – С. 28 – 34.
77. Лубкей Н. Становлення та проблеми розвитку державного кредиту в Україні / Н. Лубкей // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Л. Українки. – 2010. – № 4. – С. 76–79.
78. Лысенко Е. Правительство не перестает одалживать / Е. Лысенко // Комментарии. – 2008. – № 26. – С. 320.
79. Любимов Н. Н. Финансы капиталистических государств / Н. Н. Любимов – М.: Госфиниздат, 1956. – С. 13.
80. Лютий І. О. Проблеми реструктуризації зовнішнього боргу України / І.О. Лютий // Фінанси України. – 2000. – № 6. – С. 70–75.
81. Лютый И. А. Государственный кредит в финансовой системе Украины / И. А. Лютый // Финансы, деньги и кредит. – 2011. – № 2. – С. 33.
82. Лянной И. Правительство должно занимать под конкретные проекты, считает Юрий Иваненко, главный контролер, директор департамента по вопросам государственного долга, международной деятельности и финансовых учреждений Счетной палаты Украины / И. Лянной // БИЗНЕС . – 2010. – № 6. – С. 16–17.
83. Макконел Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика / Р. Макконел, С. Брю. – Таллин: Реферто, 1995. – С. 365.
84. Макконел Р. Макроекономіка: Пер. з англ. / Р. Макконел, С. Брю. – Львів: Просвіта, 1997. – 671 с.
85. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. – Т.1. – Кн.1: Процесс производства капитала / К. Маркс. – М.: Политиздат, 1988. – С. 764.
86. Маркс К. Сочинения. Т. 2. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М.: Прогресс, 1985. – 432 с.
87. Маркс К. Сочинения. Т. 23. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М.: Прогресс, 1985. – 894 с.
88. Маркс К. Сочинения. Т. 27. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М.: Прогресс, 1985. – 600 с.
89. Маркс К. Сочинения. Т. 3. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М.: Прогресс, 1985. – 498 с.
90. Матеріали Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
91. Матеріали Національного банку України [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.nbu.gov.ua.
92. Машко А. І. Бюджетний дефіцит: двоєдинство проблем та перспектива / А.І. Машко // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. –Вип. 181. –Т 2. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 307.
93. Мельник О. П. Державний борг України та його вплив на її економічну незалежність / О. П. Мельник // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: науковий збірник [за ред. І. Г. Ткачук.] – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2010. – Вип. 6. – Т. 2. – C.417–427.
94. Меморандум про економічну та фінансову політику [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // bank. gov. ua / Publication / other / Memorandum. pdf.
95. Миль Дж. С. Основы политической экономии с некоторыми приложениями к социальной философии / Дж. С. Миль; [пер. с англ.]. – М.: Эксмо, 2007. – С. 887, 889.
96. Мінфін планує в 2012 р. залучити 98,4 млрд грн запозичень // 09.02.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // rss. novostimira. com / n_2166867. html.
97. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України» від 2 березня 2007 р. № 60 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://minfin.gov.ua/.
98. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про управління ризиками, пов’язаними з державним боргом» від 16 червня 2010 р. № 461 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: // minfin. gov. ua / control / uk / publish / article?art_id=255474&cat_id=255473.
99. Наказ Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію України та її запровадження» від 27 грудня 2001 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Бюджетне законодавство. – 2002. – № 2.
100. Накопленный внутренний государственный долг Великобритании достиг 857,7 миллиарда фунтов стерлингов. [Електронний ресурс] // Российская газета. – Режим доступу : http: // www. rg. Ru / 2010 / 03 / 18 / dolg – anons.html (18.03.2010). – Назва з екрана.
101. Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України (проект) // Економіка АПК. – 2011. – № 4. – С. 3–7.
102. ОВДП, які знаходяться в обігу, за сумою основного боргу. Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: // www.bank.gov.ua/files/T–bills_debt.xls.
103. Ожидает ли Украину дефолт в 2013 году? [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://economics.lb.ua/state/2012/06/26/157868.
104. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навчальний посібник: Навчальне видання / В. М. Опарін. – К.: КНЕУ, 1999. – 164 c.
105. Орлюк О. П. Фінансове право. Академічний курс : підручник / О. П. Орлюк. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – С. 365.
106. Особливості та пріоритети боргової політики України. Гальчинський А. С., Варналій З. С., Майстришин В. Я. та ін. – К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2004. – 110 с. // Режим доступу: http://www.tsaruk.com/docs/NISS.pdf.
107. Парламентська асамблея. Чрезмерная задолженность государств: угроза для демократии и прав человека. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.coe.int/T/r/Parliamentary_Assembly/[Russian_documents]/%5B2011%5D/%5BApril2011%5D/Rec1961_rus.asp.
108. Перевозова І. В. Теоретичні засади економічної сутності категорії «прибуток» / І. В. Перевозова // Формування економічних відносин в умовах становлення ринку: зб. наук. праць ТАНГ. Вип. 5. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. –С. 27 – 39.
109. Перевозова І. В. Структуризація та аналіз спектра фінансово-аналітичної інформації щодо внутрішнього державного боргу / І. В. Перевозова, С. В. Рудейчу, І. І. Плець // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: зб. наук.-техн. праць. – Львів: РВВ НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.5. – С. 274–282.
110. Перевозова І. В. Теоретичні аспекти виникнення внутрішнього державного боргу та його місце в системі суспільних відносин / І. В. Перевозова, С. В. Рудейчук, І. І. Плець // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка». – Тернопіль: СМП «ТАЙП». – 2012. – №3’ 2012 [29]. – С. 294–301.
111. Плець І. І. Актуальність досліджень А. Сміта та Д. Кейнса щодо внутрішнього державного боргу в контексті сучасного економічного стану України / І. І. Плець, І. В. Перевозова, С. В. Рудейчук // Фінансово-економічний механізм інноваційного розвитку і формування конкурентних переваг підприємств і територій: матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. (Чернівці, 17–18 листопада 2011 р.). – Тернопіль: Астон, 2011. – С. 33–39.
112. Плець І. І. Аналіз функціонування ринку державних облігацій в Україні / І. І. Плець // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Сталий розвиток економіки». – Тернопіль: СМП «ТАЙП». – 2012. – №4’2012 [14]. – С. 349–354.
113. Плець І. І. Доктрина внутрішнього державного боргу як складова загальної боргової доктрини України / І. І. Плець // Перспективи розвитку фінансової системи України: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 19 –20 квітня 2012 р.). – Тернопіль: ТНЕУ, 2012. – С. 168–170.
114. Плець І. І. Зміст державного боргу в контексті сучасного економічного розвитку країни / І. І. Плець, І. В. Перевозова, С.В. Рудейчук // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття. Том 2. Нові орієнтири національних стратегій економічного розвитку: матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції. (Київ, 22–23 грудня 2011 р.). – Дніпропетровськ: Видавець Біла К.О., 2011. – С. 67–70.
115. Плець І. І. Концептуальні засади Державної боргової доктрини України / І. І. Плець // Materialy VI Mezinarodni vedecko-praktica conference “Nastoleni moderni vedy – 2010”, 27 zari – 05 rijna 2010. Dil 1 Ekonomike vedy : Praha. Publishing House “Education and Science” s.r.o. – S. 39–42.
116. Плець І. І. Механізми фінансового регулювання державного боргу в Україні / І. І. Плець, А. Д. Шпак // Моделювання регіональної економіки: зб. наук. праць. – Івано-Франківськ: Видавець Віктор Дяків, 2011. – №2 (18).– С. 207–213.
117. Плець І. І. Моделювання факторів та динаміки внутрішнього державного боргу / І. І. Плець // Економіка та держава – К.: ТОВ «Редакція журналу «Економіка та держава», 2012. –№8. – C. 84–87.
118. Плець І. І. Особливості концептуальних підходів теорії формування державного боргу в контексті становлення державної боргової доктрини / І. І. Плець // Ключови въпроси в съвременната наука : материали за 7-а межд. научн.-практ. конф. (София, 17–25 април. 2011 г.). – София. «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2011. – Том 3. Икономики. – С. 55–60.
119. Плець І. І. Проблема державного боргу в Україні: сценарії її вирішення / І. І. Плець // Управління фінансами в умовах вступу до СОТ: матеріали Всеукр. наук.-прак. конф. (Харків, 2 жовтня 2009 р.). – Х .: ХНЕУ, 2009. – С. 116–118.
120. Плець І. І. Роль моніторингу у процесі формування боргової політики держави / І. І. Плець // Сучасні проблеми фінансового моніторингу: матеріали Другої Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 2 червня 2011 р.). – Харків: ХНЕУ, 2011. – С. 88–90.
121. Плець І. І. Теоретико-концептуальні засади формування внутрішнього державного боргу / І. І. Плець // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: наук. зб. [за ред. І. Г. Ткачук.] – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2012. Вип. 8. – Т. 2. – C. 76–81.
122. Плець І.І. Теоретико-прагматичні основи управління внутрішнім державним боргом України / І.І. Плець // Стратегії стійкого розвитку економіки: матеріали Всеукр. наук.-прак. інтернет-конф. (Київ, 17 квітня – 17 жовтня 2012 р.). – Київ : Видавництво Європейського університету, 2012. – С. 19-22 (0,19 д. а.).
123. Плець І. І. Теоретичні аспекти дослідження формування державного боргу / І. І. Плець // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: наук. зб. [за ред. І. Г. Ткачук.] – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2011. Вип. 7. – Т. 2. – C.417–427.
124. Попова Г. В. Государственный кредит и госдолг: Учеб. пособие / Г. В. Попова. – Ростов-н/Д: РГЭУ «РИНХ», 2004. – 269 с.
125. Постанова Кабінету Міністрів України року «Про випуск конверсійних облігацій внутрішньої державної позики 1998 року» від 25 серпня 1998 р. № 1343 [Електронна версія]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
126. Постанова Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1995 року» від 23 червня 1994 р. № 586 [Електронна версія]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
127. Постанова Кабінету Міністрів України «Про третій випуск облігацій внутрішньої державної позики 1995 року» від 11 грудня 1995 р. № 994 [Електронна версія]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
128. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2011 – 2013 роки» від 2 березня 2011 р. № 170 [Електронна версія]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov. ua.
129. Постанова Кабінету Міністрів України №416 «Про другий випуск конверсійних облігацій внутрішньої державної позики 1998 року» від 10 вересня 1998 р. [Електронна версія]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
130. Поста