УРЯДОВИЙ PR: ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Мінаєва Владислава Олексіївна

УДК 35.072:659.44

УРЯДОВИЙ PR: ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Спеціальність 25.00.02 — механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Кальниш Юрій Григорович,
доктор наук з державного управління
старший науковий співробітник

Київ — 2009

ЗМІСТ
ВСТУП.. 4

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТІ, ЗМІСТУ Й ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ .....................................16
1.1 Історіографія та теоретична феноменологізація поняття «зв’язки з громадськістю» у світовій і вітчизняній науковій думці 16
1.2 Теоретико-методологічна інтерпретація й типологізація зв’язків з громадськістю в сучасному державному управлінні......................................45
1.3 Особливості впровадження зв’язків з громадськістю в систему державного управління: світовий і вітчизняний досвід. 74
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1. 86

РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЇ, МЕХАНІЗМИ, ТЕХНОЛОГІЇ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ДЕРЖАВИ................................................................................................................89
2.1 Сучасні технології зв’язків з громадськістю в державному управлінні: механізми й перспективи застосування в Україні 89
2.2 Зв’язки з громадськістю: методологія дослідження і впровадження в державному управлінні 104
2.3 Пріоритетні напрями розвитку зв’язків з громадськістю в процесі формування іміджу державної влади. 115
2.4 Механізми взаємодії органів державної влади та недержавних організацій у розвитку зв’язків з громадськістю в Україні 132
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2. 141

РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ... 143
3.1 Організаційно-правове забезпечення зв’язків з громадськістю в державному управлінні України: реалізація заходів, планів, програм. 143
3.2 Особливості формування комунікаційного процесу за допомогою зв’язків з громадськістю в державному управлінні України. 155
3.3 Практика впровадження новітніх технологій як один з пріоритетів розвитку зв’язків з громадськістю в державному управлінні України. 167
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3. 188

ВИСНОВКИ.. 191

ДОДАТКИ..................198

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 242

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах подальшої демократизації системи державного управління постійно зростає вплив громадської думки на процеси формування та реалізації державної політики, державного управління та місцевого самоврядування в Україні. За таких умов, йдеться, перш за все, про створення в масовій свідомості сприятливого ставлення до державної політики й тому дедалі більше зростає потреба держави апелювати в своїх рішеннях і діях до громадськості, що й визначає акту­аль­ність дослідження цих питань вітчизняною наукою державного управ­ління. На сучасному етапі також виникає необхідність у чіткому позна­ченні структурного змісту зв’язків з громадськістю, детальному розгляді комунікативних особливостей, у встановленні причинно-наслідкових зв’язків між процесами, що відбуваються в межах здійснення цих зв’язків.
Актуальність системного дослідження принципів організації та засобів забезпечення урядового PR, передусім, зумовлена розвитком процесів демократизації українського суспільства та владних інституцій, зростанням ролі зв’язків з громадськістю як процесу ефективного зворотнього зв’язку влади з суспільством при прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях політичного та державного управління, недостатнім висвітленням у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі низки важливих аспектів формування і розвитку таких зв’язків.
Законодавчу базу дослідження склали: Конституція України, Закони України «Про рекламу», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», «Про науково-технічну інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про інформаційні агентства», «Про телебачення і радіомовлення», матеріали роботи Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Львівської міської громадської організації «Інститут політичних технологій», Міжнародного інституту порівняльного аналізу, Інституту соціологічних досліджень та «Соціального моніторингу», Інституту соціології й політичної психології, Української асоціації паблік рилейшнз, Інституту реклами.
Науково-теоретичну основу дослідження складають праці та публікації з питань зв’язків з громадськістю президента Української асоціації паблік рилейшнз Г.Почепцова [177-180], українських вчених Д.Антоновича, Е.Афоніна, В.Бакуменка, В.Бебика, Р.Войтович, Л.Гонюкової, Н.Дніпренко, Ю.Кальниша, В.Королька, М.Логунової, Н.Нижник, В.Ребкала, С.Серьогіна [3, 4, 5, 6, 10, 83-86, 101-103, 126, 127, 157-160, 190, 191, 205, 206, 225], російських авторів — Т.Абанкіної, Б.Борисова, А.Горбенка, С.Лісовського, Ю.Михайлова, О.Панаріна, О.Чумікова [1, 17, 35, 122, 141, 169, 238, 239], праці зарубіжних авторів: У.Агі, Р.Блей, С.Блек, Дж.Мутон, Г.Камерон, Ф.Олт, Д. Уилкокс, Д.Груніг, Ф.Зайтель [2, 12-15, 258, 262] та інші.
Роль і значення зв’язків з громадськістю досліджується вже протягом тривалого часу. У західних джерелах дослідники звертаються здебільшого до шляхів побудови позитивного іміджу державного управління. Щодо висвітлення даної проблеми у вітчизняній літературі варто зауважити, що, незважаючи на праці, присвячені різним аспектам зв’язків з громадськістю, які з’явилися останнім часом, комплексних досліджень про розвиток зв’язків з громадськістю практично немає.
Автори вважають, що за своїм змістом паблік рилейшнз є складовою частиною стратегії менеджменту й виконує подвійну функцію: з одного боку — реагування на очікування тих, чия поведінка, судження, точка зору можуть впливати на функціонування та розвиток державної структури, а з іншого — мотивування поведінки цих людей.
Серед дисертаційних досліджень, дотичних до теми нашої роботи, [див.додаток А] можна назвати працю Ю.Работи, в якій розглядаються основні теоретико-методологічні засади зв’язків із громадськістю як інституту державного управління через виявлення особливостей, зв’язків та відмінностей, визначення сутності, понятійного апарату, відстеження тенденцій його становлення в умовах демократизації суспільного життя. Автором зроблено оцінку стану зв’язків із громадськістю та визначено потребу в їх оформленні як важливого чинника подальшого вдосконалення комунікативної складової діяльності апарату державного управління й підвищення ефективності та результативності його діяльності в Україні [189]. Таким є й дослідження Л.Руіс Мендісабаль, яка аналізує функціональний статус зв'язків з громадськістю як комунікативного аспекту державно-управлінської діяльності в контексті сучасних процесів системної трансформації українського суспільства. Автором запропонована оригінальна концептуальна модель зв'язків з громадськістю, що дозволяє виявити специфіку соціальних комунікативних характеристик даного феномену в державно-управлінській діяльності в перехідному суспільстві [138]. Дослідниця О.Мех аналізує діяльність служб зі зв’язків з громадськістю в органах виконавчої і законодавчої влади та місцевого самоврядування в Україні на сьогоднішній день. Особливу увагу автор приділяє розвитку та функціонуванню прес-служб державних органів влади, визначає місце і роль цих підрозділів в органах виконавчої і законодавчої влади та місцевого самоврядування [139].
Викликає певний інтерес і робота У.Ільницької, де здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних та структурно-функціональних аспектів інституту паблік рилейшнз Збройних сил України. Обгрунтовано визначну роль цього феномену в процесі демократизації й оптимізації цивільно-військових відносин. Паблік рилейшнз розглядається автором як ефективний засіб регулювання взаємодії силової структури та громадськості, як механізм налагодження двосторонніх комунікацій і важливий чинник створення нової моделі спілкування української армії з населенням. Аргументовано доведено доцільність застосування PR-технологій для формування системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами України. Усебічно висвітлено роль інформаційно-комунікативних підрозділів Збройних сил у реалізації PR-стратегії, налагодженні взаємодії зі ЗМІ та формуванні позитивного політичного іміджу структури. Значну увагу зосереджено на комплексному дослідженні іміджу армії, який є елементом моделі комунікацій силової структури з масовою свідомістю. У дисертації обґрунтована та послідовно доведена теза, що професійно створений позитивний імідж Збройних сил є одним із факторів легітимації функціонування силової структури, подано авторське бачення стратегічної моделі іміджу української армії та розроблено іміджеву PR-стратегію Збройних сил. Також усебічно досліджено та систематизовано PR-технології, які становлять основу тактичного забезпечення реалізації іміджевої стратегії Збройних сил України [81].
У роботі С.Колоска комплексно досліджуються зв’язки з громадськістю у формуванні іміджу органів державного управління. Автор акцентує увагу на концептуальних підходах, визначеннях категорій, понять, які стосуються формування позитивного іміджу органів державного управління в сучасному українському суспільстві. Удосконалено підхід щодо застосування новітніх інформаційних технологій у діяльності органів управління й доведено доцільність впровадження в практику органів державного управління форм і методів паблік рилейшнз як ефективного механізму формування іміджу органів державної влади, який уможливлює реалізацію принципу відкритості та прозорості державного управління, зростання рівня підтримки дій державної влади з боку населення. Запропоновано напрями формування позитивного іміджу органів державного управління за допомогою створення моделі комунікативного простору, яка ґрунтується на ефективному прямому й зворотному зв’язку з населенням та системному дослідженні громадської думки. На основі наукового аналізу існуючої практики зв’язків органів державного управління з громадськістю вносяться пропозиції та рекомендації щодо створення спеціальних підрозділів у системі державного управління та технологій конструювання позитивного корпоративного іміджу державної влади в Україні [96].
Дослідження В.Водолазького присвячене аналізу соціальної сутності зв'язків із громадськістю, у ньому розглянуто специфіку моделей на рівні місцевого самоврядування. За допомогою даних соціологічних досліджень, на прикладі міст Донецька й Одеси, з’ясовано основні принципи функціонування PR в Україні та критерії їх ефективності, визначено шляхи переходу зв'язків муніципальних органів із громадськістю від асиметричних до двосторонніх, збалансованих комунікацій [28].
Аналіз позитивного іміджу органу державної виконавчої влади та регулятивні відносини в галузі публічної діяльності здійсненено в дисертаційному дослідженні О.Порфімович [176]. Автором запропоновано концептуальний підхід до створення іміджу об’єкта позиціонування, заснований на комплексному поєднанні управлінських та організаційних форм, з метою формування публічного та корпоративного його аспектів. На прикладі системи МВС України проаналізовано основні засади внутрішньої (корпоративної) культури та ідеології в органі державної виконавчої влади України та її вплив на формування політичної культури, внутрішнього (корпоративного) іміджу. Уперше в теорії PR запропоновано розглядати побудову корпоративного іміджу на рівнях ідеологем, технік і технологій впровадження, на рівні певного управлінського циклу.
Але слід зазначити, що ці роботи торкаються лише окремих аспектів багатопланової й складної проблеми, яка лягла в основу нашого дослідження, і цілий ряд питань, які мають важливе теоретичне й практичне значення, не знайшли належного висвітлення в українській науковій літературі. Далеко не всі проблеми формування зв’язків з громадськістю в державному управлінні України виступали предметом комплексного розгалуженого наукового аналізу, зокрема:
- не вивчено питання шляхів впровадження нових моделей державного управління на прикладі кращих західних зразків комунікації між державою та суспільством;
- не досліджено комплексно та системно вплив зв’язків з громадськістю на якість державного управління, проблематику встановлення збалансованих зв’язків між владою та громадськістю;
- недостатньо розроблено наукових програм з викладання зв’язків з громадськістю;
- не визначено стратегію формування та розвитку зв’язків з громадськістю в державному управлінні України.
Це зумовлює визначення пріоритетів формування системи зв’язків з громадськістю в державному управлінні України. Проведення даного дослідження базується на теоретичних і методологічних положеннях, які накопичені в галузях науки державного управління, менеджменту, теорії комунікацій, маркетингу, реклами.
Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є самостійною завершеною роботою здобувача, що проводилось в рамках Комплексної програми наукових досліджень «Державне управління та місцеве самоврядування» Національної академії державного управління при Президентові України (номер державної реєстрації № 0199U002827) за темами науково-дослідних робіт: «Політико-управлінська культура державних службовців: стан, суперечності розвитку та шляхи адаптації до стандартів ЄС» (номер державної реєстрації № 0105U000839); «Державне управління в умовах політичної реформи: шляхи формування дієвої системи стримувань і противаг» (номер державної реєстрації № 0107U005907), де автор була співвиконавцем і праналізувала практичні аспекти реалізації зв’язків з громадськістю в державному управлінні.
Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні та науковому обґрунтуванні пріоритетних напрямів і принципів розвитку системи зв’язків з громадськістю (PR) в процесах демократизації державного управління сучасної України, вдосконаленні механізмів їх забезпечення.
Реалізація цієї мети зумовила постановку та вирішення таких взаємопов’язаних завдань:
- проаналізувати стан наукової розробки проблеми формування системи зв’язків з громадськістю в державному управлінні України;
- охарактеризувати традиційні та сучасні підходи у визначенні поняття «зв’язки з громадськістю» та «PR», їхні недоліки і переваги, можливості щодо використання їх на практиці з метою вдосконалення системи зв’язків з громадськістю в державному управлінні;
- визначити способи поліпшення функціонування системи зв’язків з громадськістю в державному управлінні та напрями їх здійснення;
- виявити перспективні шляхи впровадження зарубіжного досвіду в практику діяльності системи зв’язків з громадськістю державного управління сучасної України;
- виділити основні пріоритети формування, розвитку та трансформації урядової системи PR в Україні;
- розкрити можливості використання новітніх інформаційних технологій у системі зв’язків з громадськістю державного управління України; розробити науково-практичні пропозиції щодо автоматизації інформаційно-комунікативних ресурсів зв’язків з громадськістю в державному управлінні України.
Об’єкт дослідження — зв’язки з громадськістю в процесах державного управління.
Предмет дослідження — принципи організації та засоби забезпечення урядового PR.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що визначення пріоритетів розвитку та принципів, а також розроблення сучасних механізмів їх впровадження в систему зв'язків з громадськістю державного управління підвищить ефективність взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю в процесі формування та реалізації державної політики і сприятиме закріпленню позитивного іміджу держави серед широких верств населення.
Методологічної базою дослідження виступає сукупність прийомів аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів, внутрішніх документів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій, результатів соціологічних досліджень, періодичних видань, публіцистичних статей та Інтернет-джерел. У дослідженні застосовано наступні наукові методи: історичний для дослідження процесу становлення зв'язків з громадськістю як суспільно-політичного феномену; структурно-функціональний для визначення функції зв'язків з громадськістю в державному управлінні; порівняльний для зіставлення зарубіжного та вітчизняного досвіду застосування методів зв'язків з громадськістю органами державної влади; соціологічні методи для вивчення громадської думки щодо ролі інституту зв'язків з громадськістю на сучасному етапі державотворення. Особлива увага приділялася системному та функціональному підходам, які дозволили дослідити та визначити пріоритети й механізми формування зв’язків з громадськістю урядового PR.
Наукова новизна полягає, насамперед, у тому, що дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням, у якому розроблено науково обґрунтовану цілісну методологічну концепцію з виявлення принципів і пріоритетних напрямів та обґрунтування необхідності вдосконалення механізмів їх забезпечення в системі урядового PR сучасної України. У дисертаційній роботі
уперше:
- виявлено та обґрунтовано перспективні напрями (використання новітніх технологій, співробітництво з недержавними організаціями, впровадження зарубіжного досвіду в принципах організації й плануванні PR-кампаній) і механізми вдосконалення зв’язків з громадськістю в державному управлінні України (організація PR-відділів, створення інтерактивного Урядового порталу тощо), що сприятиме підвищенню якості державного управління, розвитку демократії в Україні та активному позиціонуванню політично активних суб’єктів громадянського суспільства, європейської та світової інтеграції країни;
- визначено в якості інноваційного напряму розвитку та вдосконалення системи зв’язків з громадськістю в державному управлінні автоматизацію її інформаційно-комунікативних ресурсів, яка полягає в створенні та впровадженні унікальних програмних продуктів з метою забезпечення підвищення рівня управління і контролю інформаційних потоків між ієрархічними ланками державного управління; контролю виконання функціональних обов’язків різними елементами державного управління; підвищення ефективності реагування на звернення громадян, що в результаті сприятиме збільшенню зацікавленості громадян у процесах державотворення в Україні;
дістали подальшого розвитку:
- категоріально-понятійний апарат науки державного управління, зокрема, виділено базові елементи дефініції «Public Relations», такі як: комплексний спланований комунікаційний процес; управління корпоративною репутацією й іміджем; постійна діяльність, яка підтримує рекламні та маркетингові комунікації, управління як репутацією, так і сприйняттям державних організацій населенням країни;
- механізми вдосконалення діяльності структурних підрозділів із зв'язків з громадськістю в органах державної влади України шляхом підвищення освітнього рівня їх працівників державних службовців в даній сфері та залучення «зовнішніх» фахівців з PR, що дозволить заощадити витрачання державних коштів на неякісно сплановані PR-стратегії та програми;
- шляхи впровадження зарубіжного досвіду в практику державного управління у сфері зв’язків з громадськістю в Україні, а саме: впровадження інтерактивних додатків CRM-програм, таких як «Web-touch», в систему державного управління, зокрема, в роботу відділів зв’язків з громадськістю, що сприяє вирішенню проблеми «роздування» штату державних службовців і поліпшує роботу органів державної влади зі зверненнями громадян;
- розроблення механізмів взаємодії органів державної влади та комерційних інституцій в Україні щодо розвитку інституту зв’язків з громадськістю у напрямі високоякісного планування масштабних державних PR-програм.
Практичне значення одержавних результатів полягає в тому, що опрацьований фактологічний матеріал, основні теоретичні положення та висновки можуть бути використані для: підготовки нормативних та інструктивних документів у сфері зв’язків з громадськістю в діяльності відповідних служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування; вдосконалення відповідних навчальних програм у вищих навчальних закладах з підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців; розширення тематики наукових досліджень з державного управління, політології, журналістики, соціології тощо.
Ідеї і висновки дисертаційної роботи можуть бути реалізовані також безпосередньо на прикладних рівнях, а саме: а) при введенні в дію інтерактивних CRM-програм у практику державного управління, що забезпечить підвищення рівня управління та контролю інформаційними потоками (внутрішніми та зовнішніми); б) у процесі розробки конкретних PR-програм органів державної влади та органів місцевого самоврядування в галузі зв’язків з громадськістю, з метою вдосконалення системи державного управління та місцевого самоврядування України на сучасному етапі.
Результати дисертаційної роботи у формі теоретико-методичних розробок та рекомендацій впроваджені у практичній діяльності [див. додаток Л]:
- Інститут законодавства Верховної Ради України (довідка про впровадження №22/12-1-4 від 21 січня 2009 р.): надання консультацій та рекомендацій практичного характеру щодо роботи з експертним середовищем, обговорень громадських ініціатив;
- Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (довідки про впровадження № 237 від 07.09.2006 р. та № 247 від 28.09.2007 р.), де підтримується й розвивається сайт в мережі Інтернет, проводяться науково-практичні конференції та круглі столи, в результаті яких збільшено рівень поінформованості та зацікавленості населення про дані види послуг;
- компанії «High River Rentals» (Канада), (довідка про впровадження від 10.01.2008 р.), де впроваджується CRM-програма у внутрішньому корпоративному управлінні та зовнішній роботі з клієнтами, що дозволило збільшити кількість запитів на послуги компанії, а також підвищити ефективність реагування на них, поліпшити рівень управління компанією;
- Державного підприємства «Науково-виробничий центр «Євроатлантикінформ» (довідка про впровадження № 229 від 05 березня 2008 р.), в якому впроваджується інтерактивний додаток CRM-програми, що допомагає організації контролювати внутрішні інформаційні потоки, підвищуючи таким чином, ефективність виконання функціональних обов’язків різних ієрархічних ланок підприємства;
- Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (довідка про впровадження № 738/УП від 08 жовтня 2008 р.): автором дослідження розроблено довгострокові PR-програми в мережі Інтернет, запропоновано нові технології управління репутацією підприємства;
- Громадської організації «Батьки проти наркотиків» (довідка про впровадження від 10 липня 2008 р.): здійснено допомогу у підготовці оригінальних PR-заходів щодо донесення інформації до цільових груп населення про діяльність організації: круглі столи, лекції за участю провідних українських лікарів-психологів;
- Департамент громадських приймалень Виконавчого секретаріату Політичної ради партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» (довідка про впровадження № ДГП-09-011 від 19 січня 2009 р.), де впроваджується інтерактивний додаток CRM-програми, що дозволяє підвищити ефективність реагування на звернення громадян і в результаті сприяє збільшенню поінформованості населення про діяльність партії.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження здійснено самостійно. За темою дослідження автором опубліковано одну статтю у співавторстві з Ю.Г.Кальнишем, де дисертанту належить матеріал щодо використання новітніх інформаційних технологій у системі зв’язків з громадськістю державного управління України.
Апробація результатів. Основні положення й результати дослідження були апробовані у вигляді доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях за міжнародною участю в Національній академії державного управління при Президентові України: «Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції» (Київ, 2003 р.) та «Новітні стратегії розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід» (Київ, 2008 р.), а також на методичних семінарах кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України, на міжкафедральному семінарі кафедри державного управління та місцевого самоврядування, управління муніципальним розвитком Академії муніципального управління (Київ, 2008 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження опублікований у 8 працях, в тому числі в 6 статтях, 5 з яких надруковано у наукових фахових виданнях з державного управління, та у 2 тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Загальний обсяг дисертації становить 266 сторінок. Обсяг основної частини — 197 сторінок. Список використаних джерел містить 263 найменування на 24 сторінках, із них іноземною мовою — 13 джерел, а також джерела Інтернет.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі наукового доробку з державного управління, PR, маркетингу та реклами, нормативно-правових актів, матеріалів періодичної преси, а також власних досліджень дисертанта наведено вирішення наукового завдання, визначення та наукового обґрунтування пріоритетних напрямів і принципів розвитку системи зв’язків з громадськістю (PR) в процесах демократизації державного управління сучасної України, вдосконалення механізмів їх забезпечення. На основі виконаного дослідження сформульовані такі висновки:
1. Проаналізовано стан наукової розробки проблеми формування системи зв’язків з громадськістю у державному управлінні України. З’ясовано, що існує дві тенденції у поглядах на зв’язки з громадськістю: конкретно-прагматична, відповідно до якої ефективність комунікації залежить від професіоналізму суб’єктів комунікативного процесу та історико-культорологічна, із якої виходить, що комунікації можуть долати культурні межі, виступати засобом поширення культурної практики тощо.
Процес виникнення та професіоналізація діяльності у сфері зв'язків з громадськістю співпадає з періодом формування масової інформації як явища, і безпосередньо зв'язків з громадськістю як її галузі. Незважаючи на те, що термін «зв’язки з громадськістю» та його англомовний аналог «Public Relations» (скорочено PR) з’явилися відносно недавно, вони досить швидко увійшли в наш повсякденний словниковий запас.
На сучасному етапі розвитку система зв’язків з громадськістю в державному управлінні сучасної України являє собою особливу функцію управління, що покликана налагоджувати й підтримувати взаємозв’язок, взаєморозуміння, взаємовизнання та співробітництво між державою та громадськістю; здійснювати управління процесом розв’язання проблем або спірних питань; допомагати керівництву в справах дослідження громадської думки й реагування на неї; визначати і наголошувати відповідальність керівництва в питаннях служіння громадським інтересам; допомагати керівництву ефективно змінюватися, щоб бути на рівні вимог часу; допомагати передбачити тенденції розвитку, функціонуючи як система завчасного попередження; використовувати наукові методи, гідні етичні засади спілкування як свої головні знаряддя.
2. Охарактеризовано традиційні та сучасні підходи у вивченні понять «зв’язки з громадськістю» та «PR», а також можливості щодо використання їх у діяльності органів державного управління України.
Етимологія поняття «зв’язки з громадськістю» в різних мовах зафіксувала основні параметри цієї діяльності: її інформаційну наповненість, масову адресованість, емоційну насиченість. Аналогічні якості тексту притаманні не тільки для реклами, але й для інших потоків масової комунікації публіцистиці й пропаганді. У цих явищах є багато спільних рис і в реальному житті вони часто переплітаються між собою. Однак, слід зазначити, що існує ряд особливостей, методів, засобів кожного зі вказаних комунікативних явищ.
Незважаючи на те, що на сьогоднішній день існує багато різних дефініцій, підходів та визначень «Public Relations» нами виділені спільні елементи: встановлення і підтримка взаєморозуміння між організаціями та їх цільовими групами, формування й підтримка взаємної довіри, поваги й соціальної відповідальності; управлінська діяльність, де необхідна ефективна робота всіх видів запланованих комунікацій; управління відносинами між організацією й ключовими суспільними групами; створення розуміння через свідомість, підтримка позитивного уявлення і трансформування негативних уявленнь в позитивні; гармонізація приватних і суспільних відносин, тобто комплексний спланований комунікаційний процес, який включає управління корпоративною репутацією й іміджем; постійна діяльність, яка підтримує рекламні й маркетингові комунікації; управління як репутацією, так і сприйняттям організацій, брендів, особистостей.
Доведено, що наразі в сучасній українській науці триває пошук відповідної назви для визначення такого об’ємного терміну з урахуванням усіх його характеристик.
3. Розкрито можливості використання новітніх інформаційних технологій у системі зв’язків з громадськістю в державному управлінні України.
Періодичні видання, радіо і телебачення виступають як механізм, що формує масову свідомість. Ці засоби й канали поширення інформації являють собою комунікативні системи і перебувають у постійному розвитку. Але останнім часом значного поширення набули комп’ютерні інформаційні мережі. Зокрема, з’являються нові технології ефективної взаємодії між владою та суспільством, такі як Інтернет-PR. Інформаційна концепція Ради Європи будується саме на засадах надання пріоритету новітніх інформаційних технологій, особливо сторінкам в Інтернеті.
У той же час, будучи практично неконтрольованим, легко доступним, а в перспективі повсюдним і всеосяжним, Інтернет стає високоефективним засобом політичної боротьби. Можливості електронної пошти для розсилання відповідей на запитання, запитів тощо більші й оперативніші за пошту традиційну.
Таким чином, державні організації можуть дати більш широким прошаркам населення доступ до своєї інфраструктури для того, щоб головні цінності електронної епохи — «швидше, краще, дешевше, доступніше» — були застосовані й до державних послуг. Каналами надання послуг для населення в Інтернеті можуть бути урядовий портал, електронний магазин або громадські веб-сайти.
4. Визначено способи поліпшення функціонування системи зв’язків з громадськістю в державному управлінні України та напрями їх здійснення.
Офіційні особи, коментуючи певні ситуації перед громадськістю, приречені на скептичне відношення до себе, тому що відношення до сьогоднішньої влади негативне. Інша справа, коли офіційну точку зору починають роз’яснювати «незалежні експерти», які повинні бути задіяні посадовими особами. Такий непрямий вплив значно ефективніший. Для української аудиторії, якій властива персоніфікація влади, характерний пріоритет особистості лідера. При побудові іміджу державної влади потрібно вміти «згладжувати гострі кути», які звертають на себе увагу громадськості, і зробити непомітним те, що не працює на підтримку її реноме. У процесі створення іміджевих характеристик певну роль відіграє формування тих чи інших потрібних організації характеристик, зміщення акцентів у сприйнятті громадськістю саме цих аспектів. Необхідно акцентувати увагу на важливих моментах для суспільства, створити й підтримувати зрозумілий для громадськості образ, імідж спозиціонувати об’єкт. В іншому випадку будь-яка «розкрутка» буде непізнаної, тобто взагалі неефективною.
Окремим аспектом урядового PR є співробітництво між державними органами та PR-агентствами, яке може здійснюватися в наступних напрямах: консалтинг, здійснення діючої PR-діяльності, проведення різних видів прес-заходів, підготовка й проведення Інтернет-кампаній, підтримка партнерських програм, розробка та виготовлення поліграфічної продукції.
5. Виявлено перспективні шляхи впровадження зарубіжного досвіду в практику діяльності системи зв’язків з громадськістю державного управління в Україні.
Світова практика засвідчує, що поступово між представниками преси та спеціалістами зі зв’язків з громадськістю створюються стосунки, які базуються на принципі професійної етики. Представники преси починають поступово усвідомлювати значення контактів з організаціями: використовуючи їх, можна швидко отримати достовірну інформацію. Компетентні PR-спеціалісти, в свою чергу, високо цінують роль представників преси в наданні громадськості зваженої інформації і розуміють проблеми, пов’язані з доцільністю тих чи інших публікацій та обмеженістю місця на шпальтах газет. Ще одна важлива деталь полягає в тому, що преса визнає роль спеціалістів зі зв’язків з громадськістю в роз’ясненні керівникам державних структур того, наскільки важливо бути чесним і відкритим. Найвищих практичних результатів у PR-діяльності можливо досягти лише завдяки вдалому поєднанню теорії й практики. А отже, вміло користуючись досвідом зарубіжних країн та знаючи особливості української дійсності, потрібно переходити до практичної реалізації планів, задумів, PR-програм.
Таким чином, найважливішим чинником при розробці стратегії й тактики PR-кампанії є корекція на місцеві етнопсихологічні особливості, які притаманні певному електоральному полю, відтак і сегменту. При цьому слід зазначити, що запрошення іноземних фахівців дає змогу отримати найбільш професійний продукт. Але неврахування ментальних відмінностей населення однієї країни від іншої призводить до того, що ідеї, які бездоганно спрацьовували за кордоном не є ефективними в нашій країні. Тому роль іноземних іміджмейкерів є дещо завищена, а вплив на громадськість може бути успішним завдяки залученню власних, тобто українських фахівців та достатньому фінансовому забезпеченню.
У той же час дуже важливим є використання світового досвіду у створенні та підтримці інформаційного ресурсу «Урядовий портал». Але при цьому необхідно суворо дотримуватись балансу між тим, що відбувається в організації в дійсності і тим, що її керівництво та працівники розповідають про свою діяльність, тобто імідж повинен відповідати реальності. Як тільки цей баланс порушується, страждає репутація організації.
Головними методологічними засадами PR-діяльності в державному управлінні України виступають: визначення основних потреб аудиторії для побудови каркасу іміджу (загальні суспільні, окремих сегментів суспільної аудиторії: жіночої, молодіжної, старшого віку, жителів міста, села, тих, хто працює, безробітних тощо). А методологічними принципами: наближеність до потреб аудиторії, окремих її сегментів (надання значимості службовцю), впізнаваність, привабливість, спрощеність.
6. Виділено основні пріоритети трансформації, формування й розвитку урядової системи PR в Україні.
Світовий досвід репрезентує традицію постійної звітності органів державної влади про свою діяльність перед населенням та інформування про поточні справи, дії, роз’яснюючи їх через ЗМІ. Тому зараз перед українською владою постало завдання щодо створення інституцій та розробки процесів демократичного державного управління, що базується на принципах прозорості та відкритості, і буде краще відповідати потребам пересічних громадян.
Для співробітників служб зі зв’язків з громадськістю державних органів влади необхідно налагодити міцні робочі стосунки з журналістами, які працюють у сфері політики. Необхідно здійснювати ретельний аналіз інформаційної продукції та відслідковувати редакційну політику, тобто журналістський погляд на матеріал, що публікується.
7. Розроблено науково-практичні пропозиції щодо автоматизації інформаційно-комунікативних ресурсів системи зв’язків з громадськістю в державному управлінні України.
Зокрема, сформульовано такий її напрям, що допомагає створювати унікальні продукти для державного сектору, одним з яких є CRM-програма «Відродження». Метою такої програми є контроль у реальному масштабі часу якості роботи службовців усіх ланок управління; отримання реальної оперативної статистики без втручання людського фактору за результатами роботи міністерств, відомств в цілому, а також по департаментах управління й окремим посадовим особам; можливості створення електронного уряду; вивчення причин потрапляння запитів на більш вищі рівні державної ієрархії в одному й тому функціональному розрізі.
Дана програма покликана вирішувати наступні завдання: управління і контроль інформаційних потоків між ієрархічними ланками державного управління; контроль виконання функціональних обов’язків різними елементами державного управління; підвищення задоволення запитів громадян; збільшення зацікавленості громадян у державотворенні.

Головна функція запропонованої програми, яку вона повинна виконувати це забезпечення двосторонньої взаємодії між владою та суспільством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абанкина Т. В. PR некоммерческой организации: теоретические основы современных PR-технологий и моделей коммуникации / Абанкина Т. В. // Музей будущего: информационный менеджмент. — М. : Прогресс-Традиция, 2001. — С. 168—191.
2. Аги У. Самое главное в PR / У. Аги, Г. Камерон, Ф. Олт, Д. Уилкокс. — Сн.-Пт. : Питер, 2004. — 560 c.
3. Антонович Д. Українська культура / Дмитро Антонович — К. : Либідь, 1993. — 592 c.
4. Афонін Е. А. Громадська участь у творенні та здійсненні державної політики [Електронний ресурс] : Серія «Бібліотека молодого державного службовця» / Афонін Е., Войтович Р., Гонюкова Л. — Режим доступу : http://www.center.gov.ua/ua/publication/content/157.htm#top
5. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : Навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній. — К. : Міленіум, 2003. — 256 c.
6. Бакуменко В. Д. Проблемні аспекти становлення адміністративної культури в органах державної влади в Україні (за матеріалами експертного дослідження) / Бакуменко В. Д., Кальниш Ю. Г., Губа П. О. // Актуальні проблеми державного управління : Зб. наук. пр. НАДУ : Одеський регіональний інт. — 2004. — № 3 (19). — С. 4—12.
7. Басков А. Прикладное исследование семиотики визуальных образов в агитации и пропаганде — [Електронний ресурс] — режим доступу : http://www.newideology.ru/#section=case — Заголовок з екрану.
8. Багаєва Т. Комунікативний аспект державного управління / Багаєва Т. // Зб. наук. пр. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. — 2000. — Вип. 1. — С. 122—130.
9. Бебик В. М. Служби зв’язків з громадськістю / Бебик В. М. // Командор. — 1999. — №1. — С. 29—32.
10. Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг / Бебик В. М. — К. : МАУП, 2001. — 214 с.
11. Бебик В. М. PR в органах державної влади та місцевого самоврядування / В. М. Бебик, С. В. Куніцин — КиївСімферополь : МАУП, 2003. — 238 с.
12. Блей Р. Р. Научные методы управления / Р. Р. Блей, Дж. С. Мутон. — Киев, 1992. — 310 с.
13. Блэк С. PR: международная практика / Самюель Блек — М. : Изд. дом «Довгань», 1997. — 370с.
14. Введение в паблик рилейшнз / С. Блэк ; [пер. с англ. В. Г. Днепровский, И. А. Черничкина ] — Ростов н - Д. : Феникс, 1998. — 320с.
15. Блэк С. Паблик Рилейшнз. Что это такое? / Самюель Блэк — М. : Модино пресс, 1990. — 618с.
16. Боброва И. Черный PR? Белый GR! Цветной IRJ. Менеджемент информационной культуры / И. Боброва, В. Зимин — М. : Вершина, 2006. — 464с.
17. Борисов Б. Л. Технологии рекламы и PR / Борисов Б. Л. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2001. — 670с.
18. Буари Ф. А. Паблик рилейшнз, или стратегия доверия / Буари Ф. А. — М. : ИМИДЖ-Контакт, 2001. — 178 с.
19. Букша К. С. Управление деловой репутацией. Российская и зарубежная PR-практика / Букша К. С. — К. : Вильямс, 2007. — 250 с.
20. Василенко И. Связь с общественностью в государственных организациях и местных органах власти: западный опыт / Василенко И. // Проблемы теории и практики управления. — 2003. — №4. — С. 39—43.
21. Василик М. А. Основы теории коммуникации / Василик М. А.— М. : Гардарика, 2007. — 531c.
22. Вебер М. Избранные произведения / Макс Вебер — М. : Прогресс, 1990. — 452с.
23. Вибори — шлях до демократичного суспільства : Метод. матеріали з питань виборчого процесу : [Посібник] / Редкол.: В. М. Князєв, В. А. Ребкало, В. А. Шахов та ін.; Кол. авт: Ю. Бакаєв, В. Борденюк, О. Валевський та ін. — К. : Вид-во УАДУ, 2002. — 78 c.
24. Викентьев И. Л. Приёмы рекламы и Public Relations, ч. 1 / Викентьев И. Л. — СПб : ООО «Триз-ШАНС» : Изд. дом «Бизнес-Пресса», 1999. —127 с.
25. Виноградов В. Г. Эффективный PR-отдел в компании. Управление, кадры, реальный результат / Виноградов В. Г. // Управление персоналом. — 2004. — № 4. — С. 17—18.
26. Вища освіта України : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції [«Безперервна освіта: реалії та перспективи»] (Київ, 11—13 жовт. 2003) / Голов. ред. В. Андрущенко. — К. : Інт вищ. освіти АПН України, 2004. — 271 с.
27. Войнов И. Как PR шагает до северных морей / Войнов И. // Советник. — 2004. — №2. — С. 36—38.
28. Водолазький В. А. Формування зв'язків з громадськістю в органах місцевого самоврядування України: соціологічний аналіз моделей : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. соціол. Наук : спец. 22.00.03 / НАН України; Інститут соціології / Водолазький В. А. — К., 2003. — 16 с.
29. Гетьмани України: Історичні портрети. — К. : Україна, 1991. — 216 с.
30. Головатий М. Ф. Професія — політик / Головатий М. Ф. — К. : Наукова думка, 2000. — С. 58—70.
31. Головко О. Головним агітаційним матеріалом уряду на виборах буде ефективна професіна робота / Головко О. // Урядовий кур’єр. — 2002. — №15. — С. 7—8.
32. Головков В. Ф. Рекламный реализм в России / Головков В. Ф. // Независимая газета. — 2000. — №11. — С. 5—7.
33. Голядкин Н. А. Творческая телереклама / Голядкин Н. А. ; [Учебное пособие для вузов]. — М. : Аспект-пресс, 2005. — 172 с.
34. Гонюкова Л. В. Суспільно-політичні реформи / Гонюкова Л. В., Логунова М. М., Пірен М. І. та ін. — К. : Центр навч. л-ри, 2004. —199 c.
35. Горбенко А. Неординарное эстество / Горбенко А. // Деловой журнал. — 2003. — №3. — С. 7073.
36. Гордієнко Л. Ю. / [ Гордієнко Л. Ю., Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Расіна А. Ю.] Державне управління : навчальний посібник. — Київ, «Знання-прес», 2003. — С. 343.
37. Горн Л. Я. Политическая психология / Л. Я. Горн, Е. Б. Шестопал — Ростов-на-Дону : Феникс, 1996. — 400 с.
38. Государственная служба: «Паблик рилейшнз» в государственном управлении // Гос. служба: общ. пробл. зарубеж. опыт. — М., 1998. — Вып. 1. — С. 5124.
39. Грушевський М. Від редакції / Михайло Грушевський // Літературно-Науковий Вісник. — 1906. — Т. 33. — 346 с.
40. Гринберг Т. Э. Политические технологии. ПР и реклама / Гринберг Т. Э. — К. : Аспект-пресс, 2007. — 311с.
41. Громадська думка щодо євроатлантичної інтеграції України: шляхи забезпечення діалогу влади з населенням : Дайджест (наукове видання) / [авт. кол. Ю. П. Сурмін (кер.), Т. П. Крушельницька, В. Д. Бакуменко, С. В. Бутівшенко, С. Щ. Зайцев, Ю. Г. Кальниш, С. Щ. Кравченко, О. М. Руденко, І. В. Шкурат, Л. Г. Штика]. — К. : Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, 2004. — 10 с.
42. Губерников И. Дела и жизнь «Рекламных королей» / Губерников И. — К. : Макрос, 2003. — 194 с.
43. Гудим Ф. Связующее звено: нынешние специалисты по связям с общественностью освоили не только древние, но и высокие технологии / Гудим Ф. // Карьера. — 2002. — №12. — С. 3843.
44. Гуленко В. В. Менеджмент слаженной команды / Гуленко В. В. — Новосибирск : РИПЭЛ, 1995. — 212 с.
45. Гундарин М. Книга руководителя отдела PR / Гундарин М. — С.-Пт. : Питер, 2006. — С. 268—288.
46. Гуревич П. С. Философия человека. — Ч. 1 / Гуревич П. С. — М., 2001. — 217с.
47. Дементьев И. С. С новым блоком, с новым счастьем / Дементьев И. С. // День. — 2001. — №1. — С. 3—4.
48. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні : [Навч. посіб.] / Кол. авт.: О. І. Валевський, В. А. Ребкало, М. М. Логунова та ін.; За заг. ред. В. А. Ребкала, В. В. Тертички. — К. : Вид-во УАДУ, 2000. — 230 с.
49. Державне управління в Україні: реалії та перспективи : [Зб. наук. пр.] / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. — К. : Вид-во НАДУ, 2005. — 432 c.
50. Державне управління перехідних суспільств в умовах глобалізації : Матеріали засідання міжнар. круглого столу, м. Київ / Б. Губський, О. Онищенко, Ф. Рудич та ін. ; Фонд інтелектуал. співпраці «Україна — ХХІ ст.», Укр. Акад. держ упр. при Президентові України. — К. : Українські пропілеї, 2001. — 32 с.
51. Джей Э. Эффективная презентация / Джей Э. — Х. : Баланс клуб, 2002. — С. 158—160.
52. Джером А. Креативні стратегії в рекламі / Джером А., Джулер І., Боні Л. — Санкт-Петербург : Нева, 2002. — 360 с.
53. Джефкинс Ф. Реклама / Джефкинс Ф. — М. : Группа ИДТ, 2002. — 400с.
54. Диккинсон С. Презентация. Технология успеха / Диккинсон С. — К. : Олим-Бизнес, 2003. — 256 с.
55. Ділове спілкування у сфері державного управління [Нижник Н. Р., Пашко Л. А., Олуйко В. М., Кіндзерський С. А.] — Хмельницький : Поліграфіст, 2005. — 195 c.
56. Дніпренко Н. К. Імідж-практикум / Дніпренко Н. К. // Командор. — 1997. — №2. — С. 47—48.
57. Дніпренко Н. К. Інформаційна політика в контексті сучасного державотворення в Україні / Дніпренко Н. К. // Зб. наук. пр. УАДУ. / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. — К. : Вид-во УАДУ, 2001. — Вип. 1. — С. 421—430.
58. Дніпренко Н. К. Координація як комунікативна складова управління: визначення та механізми / Дніпренко Н. К. // Вісник державної служби України, — 2005. — № 2. — С. 12—14.
59. Друга «аполітична» молодість телеканалу «ТЕТ» // Деловой журнал. — 2004. — № 3. — С. 119—120.
60. Дубенко С. Д. Державна служба в Україні : [навч. посібник] / Дубенко С. Д. — К. : Вид-во УАДУ, 1998. — 120с.
61. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні [монографія] / [В. Д. Бакуменко (кер. авт. кол.), Л. М. Гогіна, І. В. Козюра та ін.] ; За заг. ред.: В. Д. Бакуменка, В. М. Князєва. — Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Ін-т пробл. держ. упр. та місц. самоврядування. — К. : Вид-во НАДУ, 2005. — 172 с.
62. Єфремов С. Відгуки з життя та письменства. Про українську пресу, її становище та завдання / Єфремов С. // Нова громада. — 1906. — Кн. 1. — С. 118—128.
63. Егорова-Гантман Е. В. Политическая реклама / Е. Егорова-Гантман, К. Плешаков. — М. : Центр полит. консультирования «Никколо М», 1999. — 237 с.
64. Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних голів» [Електронний ресурс] : — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi.
65. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про рекламу» [Електронний ресурс] : — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi.
66. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» [Електронний ресурс] : — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi.
67. Закон України «Про інформацію» [Електронний ресурс] : — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi.
68. Закон України «Про політичну рекламу і політичну агітацію: проект» [Електронний ресурс] : — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi.
69. Закон України «Про рекламу» [Електронний ресурс] : — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi.
70. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» [Електронний ресурс] : — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi.
71. Закон України «Про центральну виборчу комісію» [Електронний ресурс] : — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi.
72. Законодавство України про охорону інтелектуальної власності (за станом на 4 серпня 1999 р.) — К. : Парламентське вид-во, 1999. — 96с.
73. Реконтрукция России: масс-медиа и политика в 90-е годы / И. Засурский — М. : Издательство МГУ, 2001. — 288 с.
74. Збірник досліджень з ефективності роботи державних організацій України / Швед. інт держ. упр. ; Центр дослідж. адм. реформи ; Кол. авт. — К. : 2003. — 156 с.
75. Здоровега В. Влада інтелекту чи інтелектуальне прислужництво істини? / Здоровега В. // Дзеркало тижня. — 2004. — №24. — С. 19—21.
76. Злобін С. В. Робота уряду у сфері взаємодії з громадськістю / С. Злобін, С. Майданевич, Н. Окша. — ТОВ «Консоль» К. : 2007. — 32 с.
77. Иванченко Г. В. Реальность Паблик рилейшнз / Иванченко Г. В. — М. : Смысл, 1999. — 250 с.
78. Искусство Возрождения // Всемирная теория искусств. Т. 3. — М. : Комиссар-пресс, 19