Ващенко Ліна Олександрівна. Інформаційне та методичне забезпечення аналізу фінансового стану підприємств

Краткое описание

Ващенко Ліна Олександрівна. Інформаційне та методичне забезпечення аналізу фінансового стану підприємств : Дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.І.Туган-Барановського. — Донецьк, 2005. — 235арк. — Бібліогр.: арк. 157-172.

Ващенко Л.А. Інформаційне та методичне забезпечення аналізу фінансового стану підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 Бухгалтерський облік, аналіз та аудит.Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. Київ, 2005.
Дисертація присвячена актуальним проблемам інформаційного та методичного забезпечення аналізу фінансового стану підприємств. Проведено дослідження аналізу фінансового стану як системи.
Фінансова звітність головне джерело інформації, необхідної для оцінки фінансового стану. Моделювання фінансової звітності спрямовано на підвищення її інформаційної ємності, значущості в процесі управління підприємством і об'єктивності даних.
Розроблено організаційно-інформаційну модель аналізу фінансового стану. Головний напрямок моделювання методичного забезпечення аналізу: оптимізація комплексної оцінки, реалізація якого неможлива без удосконалення логічної послідовності аналізу.
Запропоновано технологію прийняття управлінських рішень. Представлено кореляційно-регресійні моделі прогнозування фінансового стану на основі комплексної бальної оцінки.

Сучасний стан досліджень аналізу фінансового стану підприємств можна оцінити як такий, що викликає необхідність удосконалення інформаційного і методичного забезпечення. Проведений автором розгляд теоретичних і прикладних аспектів аналізу дозволив сформулювати такі висновки і представити конкретні пропозиції щодо їх практичної реалізації:

Систематизація історичних етапів становлення та розвитку економічного аналізу як науки є необхідною умовою визначення її теоретичних засад та практичних аспектів використання в контексті трансформації економіки. Дослідження концептуальних основ аналізу фінансового стану дозволило з’ясувати, що основним при його розгляді повинен бути системний підхід: вивчення взаємозв'язків системи аналізу і системи підприємства через діяльність апарату управління дозволило уточнити такі компоненти системи аналізу фінансового стану як мета, засоби, результати, забезпечення і т.п. і на цій основі представити власну дефініцію аналізу фінансового стану.

Розгляд необхідного ресурсного забезпечення функціонування системи аналізу фінансового стану привів до формалізованого подання предмета дослідження: інформаційного та методичного забезпечення.
2. Якість управлінських рішень залежить від адекватності аналітичних висновків, одержаних на основі інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану. За результатами дослідження сутності інформаційного забезпечення аналізу виокремлені такі категорії: інформаційна система; комунікативне середовище; інформаційні технології. Сукупність інформаційних потоків та інформації складає інформаційну систему аналізу фінансового стану підприємства. Побудова системи раціонального інформаційного забезпечення потребує визначення змісту необхідної інформації. З цією метою розкритий взаємозв’язок між функціональними підсистемами підприємства, який простежується завдяки інформаційним потокам.
3. Розгляд якісних характеристик інформаційного забезпечення привів до виділення поняття «оптимальна організація інформаційних потоків» без урахування якої у практичній діяльності підприємств істотно підвищується ризик недоодержання необхідної і достатньої інформації для прийняття управлінських рішень. Запропонований порядок робіт щодо удосконалення інформаційної системи аналізу фінансового стану суб'єкта господарювання.
Проведення критичної оцінки звітності підприємства обґрунтували необхідність використання фінансової звітності як основного джерела інформації при проведенні аналізу фінансового стану.
4. Пріоритетним напрямком удосконалення інформаційного та методичного забезпечення аналізу фінансового стану, здатного на практиці реалізовувати принципи ефективного управління, є моделювання. Практична реалізація теоретичних основ моделювання проведена шляхом формування організаційно-інформаційної моделі, яка включає такі елементи: суб’єкти та об’єкти дослідження, мета і завдання, система показників, інформаційне та методичне забезпечення і є одним з прийомів формалізації аналітичного процесу в управлінні діяльністю підприємства.
5. Дослідження генезису фінансової звітності дало можливість класифікувати фактори її розвитку, серед яких виділено такий внутрішній фактор, як необхідність ефективного управління підприємством. Розгляд інформаційного значення фінансової звітності для окремих функцій управління дозволив виокремити необхідні якісні характеристики і властиві їй недоліки. Викладене стало основою для обґрунтування концепції моделювання аналітичних форм фінансової звітності. Запропонована методика моделювання спрямована на підвищення ефективності процесу управління шляхом удосконалення інформаційного забезпечення його аналітичної функції. Головні напрямки реалізації цієї методики полягають у: структурному перегляді звітних форм; уточненні оцінки окремих статей у відповідності до принципу обачності; укрупненні розділів для запобігання надмірної деталізації; доповненні форм фінансової звітності відносними показниками структури.
6. Моделювання методичного забезпечення аналізу фінансового стану проведено за такими напрямками:
виділення трьох етапів аналізу фінансового стану підприємств залежно від мети і змісту робіт на кожному етапі, з урахуванням взаємозв'язку результатів аналізу й управління підприємством;
обмеження кількості показників і коефіцієнтів для оцінки фінансового стану підприємств без зниження якості та глибини аналізу;
використання розробленої здобувачем методики комплексної оцінки фінансового стану.
7. Представлена методика комплексної оцінки фінансового стану заснована на ранжированому присвоєнні балів (від 0 до 2) чотирьом показникам, що характеризують фінансовий стан підприємства: коефіцієнт проміжної ліквідності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості і рентабельності продажу. Підсумовування присвоєних балів дає можливість віднести одержані результати до однієї з трьох груп залежно від фактичного стану підприємства: оптимальний, задовільний, незадовільний. Запропоновані значення коефіцієнтів призначаються для оцінки фінансового стану підприємств роздрібної торгівлі. Практична апробація запропонованого методу на матеріалах сукупності, яка складається з п'ятдесятьох підприємств роздрібної торгівлі, підтвердила відповідність одержуваних результатів комплексної оцінки і розрахованих показників і фінансових коефіцієнтів.
8. В управлінні підприємством як відкритою соціально-економічною системою аналіз фінансового стану має забезпечити: гнучкість й адаптивність управління, можливості швидкої перебудови та реагування на зміни зовнішнього середовища. З урахуванням цього розроблена і запропонована формалізована технологія прийняття управлінських рішень з огляду на проблеми, що найбільш часто зустрічаються у підприємства: неефективна діяльність; залежність від зовнішніх джерел фінансування; низька ділова активність та відсутність фінансової стійкості.
9. Комплексна оцінка фінансового стану покликана надати відповідну інформацію апарату управління. Однак реалізація аналітичної функції не може вважатися ефективною без усунення невизначеності про майбутній стан об'єкта управління. Практична реалізація методу кореляційно-регресійного аналізу на матеріалах досліджуваних підприємств дозволила обчислити параметри багатофакторних рівнянь регресії, що обумовлюють залежність майбутнього фінансового стану від ряду факторів. Упровадження запропонованої методики дає можливість ідентифікувати прогнозний фінансовий стан підприємства і розробити конкретні своєчасні рекомендації з його поліпшення.
Викладені результати дисертаційного дослідження дозволяють покращити інформаційне і методичне забезпечення аналізу фінансового стану підприємств, а їх використання в практичній діяльності забезпечує підвищення якісного рівня управління підприємством, наслідком чого є створення необхідних умов для досягнення мети діяльності суб'єкта господарювання.