ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

ГРЕЧКОСІЙ ІННА ДМИТРІВНА

УДК 330.33.015:334.716

ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ
ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління
підприємствами (за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Бутенко Анатолій Іванович,
доктор економічних наук, професор

Одеса – 2013

ЗМІСТ
стор.
ВСТУП.................................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТРАНС-ФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІ-КИ...................................................................................11
1.1. Концептуальні підходи щодо антикризового управління промисловими підпри-ємствами в умовах трансформаційної економі-ки...........................................................11
1.2. Чинники розвитку українських промислових підприємств в наявних умовах гос-подарюван-ня.......................................................................................................................19
1.3. Системний і комплексний підходи до антикризового управління промисловими підприємства-ми..................................................................................................................36
Висновки до 1 розділу ......................................................................................................45
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВ-ЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО СЕРЕДОВИ-ЩА......................................................................................................................................47
2.1. Обґрунтування антикризового регулювання для промислових підприємств в умовах нестабільного середови-ща...................................................................................47
2.2. Створення ефективних форм структурних перетворень на підприємствах промисловос-ті...............................................................................................................................53
2.3. Моделювання структурних перетворень на підприємст-вах...................................66
Висновки до 2 розділу ....................................................................................................106
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИ-ЄМСТВ.............................................................................................................................109
3.1. Вдосконалення економічних відносин в період оздоровлення промислових підп-риємств.............................................................................................................................109
3.2. Розробка стратегії підвищення інвестиційної привабливості підприємства ...........................................................................................................................................118
3.3. Заходи щодо вдосконалення системи антикризового управління промисловими підприємства-ми................................................................................................................122
Висновки до 3 розділу ....................................................................................................136
ВИСНОВ-КИ....................................................................................................................138
ДОДАТ-КИ.......................................................................................................................145
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕ-РЕЛ...................................................................175

ВСТУП

Актуальність теми. Проведення економічних перетворень в Україні, спрямо-ваних на становлення соціально-економічного механізму господарювання, супрово-джується змінами принципів регулювання відносин товаровиробників всіх форм власності як між собою, так і з державою. Одним із напрямів регулювання відносин є формування системи антикризового управління, що встановлює якісно нові типи відповідальності всіх суб’єктів підприємницької діяльності.
Необхідною умовою цих змін є формування комплексної системи профілакти-чних заходів запобігання банкрутству, що відбивається в сучасних способах відпо-відальності суб’єктів господарювання, як у разі відносної стабільності підприємни-цької діяльності, так і в кризовому стані. Предметом наукових досліджень і практи-чних рішень повинні стати питання вдосконалення системи антикризового управ-ління промисловими підприємствами із урахуванням досягнень та практичних роз-робок сучасної економічної науки.
Проблеми підвищення ефективності діяльності господарюючих суб’єктів в нових умовах господарювання достатньою мірою розроблені в працях багатьох віт-чизняних і зарубіжних учених: Амоші О., Беренса В., Буркинського Б., Бутенка А., Валуєва Б., Ван Хорна Дж., Друкера П., Друрі К., Ковальова А., Комарова В., Кузь-міна О., Козьменка С., Лисенка Ю., Котлубая О., Мерзлікіної Г., Осипова В., Пітерса Т., Росса С., Петровича Й., Савчука В., Савицької Г., Слюсаренко О., Чумаченка М., Шмалена Г., Шеремета А., Холта Р.
Особливістю сучасних умов роботи вітчизняних промислових підприємств яв-ляється високий рівень невизначеності та нестабільності змін у зовнішньому сере-довищі. Недостатня розробка механізмів вдосконалення системи антикризового управління в таких умовах посилює швидкий розвиток кризових явищ у суб’єктів господарювання. А тому слід достатньо оперативно визначати послідовність кроків у плануванні та на практиці з урахуванням подій, що створюють різні можливості та загрози. На думку автора, необхідним є наукове вдосконалення системи антикризо-вого управління з передплановими дослідженнями та профілактичними заходами, яке відкрило б можливості оперативного реагування на протидію зовнішнім негати-вним впливам та підвищенню стійкості роботи вітчизняних підприємств.
Однак відсутність достатнього теоретичного обґрунтування, нестача відповід-них практичних розробок та наявність значної кількості нерозв’язаних питань впли-нули на вибір теми дисертаційної роботи і обумовили її основні напрями, визначили мету, зміст та новизну.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робо-та виконувалась у відповідності до тематики комплексних науково-прикладних дос-ліджень Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН Укра-їни, а саме за темами: «Механізми прискорення інноваційної динаміки регіону» (но-мер держреєстрації 0107U001069, 2007–2009 рр.), де особисто автором визначено напрями структурного оздоровлення економіки машинобудівних підприємств регіо-ну; «Управління ризиком в інноваційних проектах з розробки і модернізації високо-технологічних систем» (номер держреєстрації 0107U003790, 2008–2012 рр.), де осо-бисто автором запропоновано технологію формування базової схеми побудови біз-нес-групи у верстатобудуванні із забезпеченням умов для збереження і розвитку ви-сокотехнологічних підприємств; «Формування конкурентоспроможної економіки регіону Українського Причорномор’я із урахуванням екзогенних та ендогенних фа-кторів інноваційного розвитку» (номер держреєстрації 0109U005904, 2009–2012 рр.), де особисто автором сформульовано причини порушення стабільного роз-витку на основі критеріїв оцінки рівня спроможності, життєздатності підприємства.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретичних і методичних засад антикризового управління та розробці прикладних рекомендацій щодо вдосконалення системи антикризового управління промислови-ми підприємствами у нестійкому ринковому середовищі.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких за-вдань:
- виявити сутність сучасних концепцій антикризового управління підприємст-вом, а саме: уточнити категорії «антикризове управління», «система антикризового управління» та їх вплив на типологію різновидів криз на підприємстві;
- визначити місце і роль антикризового управління в розвитку соціально-економічної системи в умовах трансформаційної економіки;
- проаналізувати основні тенденції розвитку підприємств машинобудування в сучасних умовах для виявлення чинників, що спричиняють виникнення кризової си-туації в їх діяльності;
- дослідити інструментарій профілактичного оздоровлення промислового під-приємства в умовах нестабільного ринкового стану;
- розробити комплексний підхід із науково обґрунтованими рекомендаціями та передплановим дослідженням щодо економічного оздоровлення підприємства;
- визначити та обґрунтувати заходи щодо вдосконалення системи антикризо-вого управління в умовах сучасних змін на підприємствах машинобудування м. Одеси.
Об'єктом дослідження є процеси розвитку системи антикризового управління промисловим підприємством на основі профілактичних заходів.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади антикри-зового управління на підприємствах промисловості в умовах нестійкого ринкового середовища.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженні були використані загальнонаукові методи – абстракції, логічного узагальнення, аналізу та синтезу – для уточнення понять з антикризового управління; прийоми аналізу і синтезу для обробки первинної інформації; специфічні методи дослідження: монографічний та абстрактно-логічний – для дослідження основних підходів до реформування підприємств, економіко-статистичний – для визначення ефективних форм структурних перетворень на підприємствах, матричний – при розробці стратегії підвищення інвестиційної привабливості підприємства; методи фінансового аналізу – при формуванні ефективного стратегічного управління структурним оздоровленням економіки підприємства та експертного опитування – для проведення аналізу привабливості варіантів проектів випуску високотехнологічної продукції; економіко-математичного моделювання – для розробки моделі структурного оздоровлення підприємства.
Інформаційною базою дослідження є теоретичні та науково-методичні дослі-дження вітчизняних та зарубіжних учених, законодавчі й нормативні акти Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, дані Державної служби статистики України та Одеського облстатуправління, а також первинна бухгалтерська звітність підприємств машинобудування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних положень, основ розробки комплексної системи профілактичних заходів антикризового управління промисловим підприємством. Дисертантом отримано наукові результати, що становлять особистий внесок автора у розробку теми і виносяться на захист, а саме:
удосконалено:
- концептуальні елементи формування програми економічного оздоровлення підприємства, які передбачають виявлення кризоутворюючих факторів, класифікацію та ранжування проблем, форматування базових документів, постановку та градацію завдань, розробку заходів щодо реінжинірингу - та дозволяють в межах анти-кризового управління попередньо оцінити рівень економічної спроможності підпри-ємства й моделювати розробку управлінських рішень, що направлені на економічне оздоровлення активів і пасивів господарюючого суб’єкту;
- інструментарій діагностування кризової ситуації на промисловому підприєм-стві, а саме: запропоновано систему показників ринкової конкурентоспроможності, виробничої потужності, фінансової стійкості, гнучкості розвитку, які передбачають оцінку ринкової, виробничої та фінансової спроможності, що дозволило знайти нові зв’язки та обґрунтовано оцінити структуру балансу підприємства на стадії перед-планових досліджень;
- понятійно-термінологічний апарат дослідження проблеми, зокрема поняття «економічна спроможність підприємства», яке, на відміну від існуючих, є системоу-творюючим та передбачає усунення диспропорцій і дисфункцій структури антикри-зового комплексу профілактичних заходів;
- методичні підходи до розвитку організаційно-економічних відносин, а саме: диференціація етапів, зворотні зв’язки, передпланові заходи в період фінансового оздоровлення промислових підприємств на основі створення бізнес-групи на умовах фінансової інтеграції, що підвищить ринкову стійкість та інвестиційну привабливість машинобудівного підприємства за рахунок комплексу міжпідприємницьких взаємодій та удосконалення технології виробництва, об’єднання логістики, перероз-поділу засобів та коштів, реорганізації структури;
дістало подальшого розвитку:
- поняття «антикризове управління» та «система антикризового управління», які, на відміну від існуючих, використовуються як система попередніх профілактич-них, науково обґрунтованих заходів щодо економічного оздоровлення підприємства, що дозволяє органічно «вбудувати» заходи стосовно попередження економічних за-гроз в систему управління підприємством;
- наукові положення щодо принципів багатоциклічності та гнучкості, заходів щодо спрощення процедури реєстрації та софінансування програм оздоровлення, які обґрунтовано характеристикою визначальної ролі й місця антикризового управління в практиці вітчизняних промислових підприємств в системі управління, реалізація яких веде до переходу в наступну стадію життєвого циклу досліджуваного підпри-ємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені рекомендації є комплексною системою профілактичних заходів у процесі економіч-ного оздоровлення промислового підприємства в період його системної трансфор-мації, і використовуються в практиці функціонування підприємств машинобудуван-ня, що підтверджується документами ВАТ «ХК «Краян» (довідка № 123 від 29.10.2009 р.), АТВТ «Первомайськдизельмаш» (акт № 26/2828 від 11.11.2009 р.), ДПІ у Приморському районі м. Одеси (довідка № 15-2 від 10.03.2010 р.), ВАТ «ОЗРСВ» (довідка № 656 пс від 12.05.2011 р.).
Апробація основних висновків роботи на машинобудівних підприємствах продемонструвала можливість розв’язання досліджуваного завдання, а також прак-тичну ефективність його використання як на фінансово нестійких підприємствах, так і на стабільно функціонуючих за рахунок попередніх профілактичних заходів.
Основні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі в межах викладання навчальних курсів «Економіка підприємств», «Регіона-льна економіка», при підготовці фахівців у сфері «Фінанси і кредит» та «Бухгалтер-ський облік і аудит» в Одеському інституті фінансів Українського державного уні-верситету фінансів та міжнародної торгівлі (довідка № 304 від 26.10.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно викона-ною науковою роботою, в якій одержано теоретичні й практичні результати з фор-мування та розвитку ефективної системи антикризового управління підприємствами в трансформаційній економіці. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджен-ня були обговорені та схвалені на науково-практичних конференціях: V міжнародній науково-практичній конференції «Наукові технології: крок до благополуччя – 2009» (м. Прага, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Ключові аспекти наукової діяльності - 2010» (м. Пшемишль, 2010 р.), міжвузівському практичному семінарі «Євроінтеграційна Україна: проблеми і перспективи» (м. Одеса, 2010 р.), Науково-практичній конференції «Потенціал підприємництва в парадигмі сталого розвитку регіонів України» (м. Одеса, 2012 р.); на наукових семінарах в Одеському регіональному інституті державного управління при Прези-дентові України, ОНУ імені І.І. Мечникова, Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеському інституті фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опу-бліковано в 15 наукових працях, з них – 2 статті у наукових журналах, 7 статей у фахових збірниках наукових праць, 6 – у збірниках тез та матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 4,01 др. арк., з них особисто авторові належить 3,95 др. арк.

Список литературы

ВИCНОВКИ
Перетворення в економіці України супроводжуються створенням ряду нових інститутів, одним з яких є інститут антикризового управління. Після закін-чення періоду планової економіки та відсутності практики ринкового регулювання відносин між товаровиробниками виникла необхідність формування нового економічного і юридичного інструментарію створеного інституту. Криза 1990-х років, виражена, перш за все, у взаємних неплатежах суб'єктів господарювання, і що призвела до зростання кількості підприємств-банкрутів, з одного боку, до-зволила накопичити початковий досвід регулювання банкрутства в Україні, а з іншого, призвела до збільшення кількості завдань, котрі вимагають вирішення ситуації, що склалася. Одним з таких завдань є підвищення ефективності системи антикризового управління промисловими підприємствами в сучасних умовах господарювання.
В результаті проведеного дисертаційного дослідження автор дійшов насту-пних висновків.
1. Неплатоспроможність і банкрутство українських підприємств на сучасному етапі розвитку є результатом структурної кризи економіки трансформацій- ного типу. Основні причини її виникнення визначають наступні економічні категорії:
- циклічність розвитку, який може мати загальносвітовий характер, і разом з найруйнівнішою фазою – економічною кризою, визнається як своєрідна форма забезпечення поступального розвитку економіки. Циклічний розвиток економіки нерозривно пов'язаний з періодично виникаючими кризовими ситуаціями, своєчасне подолання яких веде до плавнішого переходу в нову фазу циклу. Кожне підприємство, має власну стратегію економічного розвитку, власні умови господарювання, але його життєвий цикл підпорядковується загальним закономірностям циклічного розвитку всієї соціально-економічної системи. Вона знаходиться в стані певного відношення до загальних циклів економіки, маючи при цьому власні цикли й кризовий розвиток, які в свою чергу також обумовлюють циклічний розвиток всієї соціально-економічної системи;
- іншою важливою економічною категорією є зміна в сфері прав власності, результатом якої стало створення інституту приватної власності, через проведення приватизації, через формування в цілях ефективного управління новим приватним капіталом бізнес-груп, необхідних для того, щоб система була такою, що самопідтримується, і не вимагала постійного втручання ззовні.
2. Структурна криза в Україні має виробничу й методологічну складові.
Виробнича складова визначається неконкурентоспроможністю більшої час-тини оброблювальної промисловості на світовому ринку і технологічною багато-укладністю національної економіки, що складається з декількох замкнених груп, принципово різних за своїм технічним рівнем виробництв.
Методологічна складова визначається неадекватною ринковим відносинам структурою організаційно-господарських зв'язків, яка тягне за собою відповідні стереотипи господарської поведінки.
3. Подолання структурної кризи і приведення економічної системи в стан стійкості і самоорганізації, можливо з урахуванням тих факторів, що об'єктивно впливають на циклічність відтворення, а також чинників, що є за своєю природою суб'єктивними. Пе¬реплетення суб'єктивних і об'єктивних чинників буває настільки велике і практично неподільне, що суб'єктивні, іноді випадково малі впливи можуть породжувати у всій структурі такої системи незворотні й значні зміни.
Стабілізації економіки і посиленню її власного внутрішнього механізму, направленого на цю стабільність, сприяє державне втручання і його ефективні механізми регулювання. Ринок не може розвиватися у вакуумі, він потребує пра-вової і регулюючої основи. І держава формує таку основу для розвитку, захищаю-чи й охороняючи права власності, створюючи правові та інші регулюючі системи, сприяючи ефективній підприємницькій діяльності громадян і збереженню навко-лишнього середовища.
4. Низька ефективність, відсутність дієвих стимулів підприємницької активності, великі структурні диспропорції, втрата керованості економіки загострюють до крайнощів проблему платоспроможності і є передумовами постановки питання про масове банкрутство підприємств.
Одним з фундаментальних заходів в ході економічної реформи, супутньої становленню економіки трансформаційного типу і встановле¬нню стабільності в економічній системі, є вдосконалення механізму банкрутства, створення умов для фінансового оздоровлення господарюючих суб'єктів, подолання структурної кризи як на мікро-, так і на макрорівні. Механізм банкрутства повинен виконувати дві основні функції – ефективний розподіл і виконання макроекономічних функцій. Поєднання двох функцій - справедливого розподілу майна боржника серед кредиторів і виконання макроекономічних завдань - дозво¬лить створити максимально ефективний механізм для виконання головного завдання – забезпечення стабільності і стійкого зростання національної економіки. Ефективний механізм – механізм, який, по-перше, повинен базуватися на використанні традиційних правових засобів: конкурсного виробництва, мораторію на стягнення, звернення із забезпечувальними пра¬вами, спеціальних умов недійс-ності знижок тощо; по-друге, в цьому механізмі має бути знайдений розумний баланс між створенням максимальних умов для збереження підприємств, що діють, і ступенем утиску прав кредиторів; по-третє, зовсім не обов'язково спосіб забезпечення стабільності і стійкого зростання економіки бачити саме в створенні механізму, призначеного для збереження підприємства.
5. Оздоровлення економіки починається з оздоровлення її основних елемен-тів – підприємств, реструктуризації господарських зв'язків.
Діяльність щодо економічного оздоровлення підприємства може мати як стратегічний характер, пов'язаний із збереженням підприємства як діючого, так і полягати в реструктуруванні "хворих" підприємств, спрямованому на «оздоровлення» неплатоспроможності в межах прове¬дення процедур зовнішнього управління і санації, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою повернення цих підприємств в стан діючих. Реструктурування може бути єдиним способом уникнення банкрутства і лі¬квідації підприємства.
І реструктурування "хворих" підприємств і стратегічне реструкту¬рування ґрунтуються в більшості випадків на використанні однакової техніки економічного оздоровлення для досягнення своїх цілей.
У роботі основну увагу приділено систематизації, теоретичному обґрунту-ванню і механізмам практичної реалізації методики формування програми відбору варіантів фінансування проектів, операційного і організаційно-правового реструк-турування в межах антикризового управління. Запропонована система розробки, аналізу і відбору варіантів антикризової стратегії оздоровлення припускає об'єд-нання в послідовний, структурований процес, різних способів і методів дослідження фінансово-економічного стану підприємства і їх вдосконалення, з метою виявлення «вузьких місць» в його діяльності і проектування варіантів реформування бізнесу.
Більшість підприємств, що знаходяться на тій або іншій стадії кризи, відчувають нестачу власних вільних фінансових ресурсів. Ситуації кризи для кредиторів, законодавчого регулювання відносин неспроможності характери-зуються, як правило, ще більшими проблемами з фінансуванням унаслідок низької інвестиційної привабливості, обумовленої іміджем неплатника, що сформувався у підприємства-боржника. Тому в систему розробки і відбору варіантів стратегії структурного оздоровлення, пріоритетним напрямом якої є пошук внутрішніх резервів підвищення ефективності, були введені механізми аналізу можливостей досягнення цілей структурного оздоровлення при мінімальних змінах в складі і структурі найбільш капіталомісткого елементу підприємства як системи основних виробничих фондів.
Невід'ємною частиною системи структурного оздоровлення економіки підприємства є розробка і відбір варіантів реформування підприємства. В зв'язку з цим в процесі дисертаційного дослідження проведено теоретичне обґрунтування методики розробки варіантів змін в операційній, інвестиційній і фінансовій сферах діяльності підприємства, розробки варіантів реорганізації і визначення режиму реаліза¬ції намічених процедур структурного оздоровлення економіки підпри-ємства: в загальному правовому режимі або в процедурах банкрутства.
В зв'язку з тим, що частиною системи ліквідації структурної кризи економіки підприємства є розробка і відбір варіантів реформування підприємства, в процесі дисертаційного дослідження вдосконалено методику вибору заходів структурного оздоровлення і визначення моментів початку, тривалості їх реалізації з урахуванням наявних можливостей підприємства.
Розроблена і впроваджена програма, що дозволяє аналізувати спроможність, життєздатність підприємства в межах аналізованої галузі, проводити аналіз і розрахунок середньогалузевих значень показників, робити визначення рейтингу підприємства на відповідному ринку. Програма може також використовуватися в процесі виявлення взаємозв'язків між діями менеджерів і: 1) вартістю акціонерного капіталу (у разі ліквідації кризи першого рівня – «кризи власників») та 2) рівнем платоспроможності, у разі ліквідації кризи другого і третього рівнів.
За допомогою запропонованої системи проектування і відбору варіантів економічного оздоровлення як підприємства, так і економіки галузі в цілому розроблена і успішно здійснюється програма реформування ВАТ «ОЗРСВ». Модель використовується спе¬ціалістами підприємства для моделювання наслідків управлінських рішень, направлених на ліквідацію структурної кризи. Сумарний економічний ефект (прогнозований) від впровадження основних положень дисертації оцінюється в 75 тис. грн.
6. Для виведення з кризи економіки підприємства необхідно координувати процес економічного оздоровлення підприємств відповідної галузі. Машинобудування за своїм масштабом, функціями, що виконуються і займаним місцем в системі суспільного розподілу праці, є самостійним і специфічним об'єктом дослідження. Весь цикл виробництва устаткування слід розглядати системно, в межах єдиної технологічної системи. У дисертаційній роботі на основі системного підходу розроблена модель, що враховує взаємозв'язки всіх структурних елементів, котрі входять в машинобудівний комплекс, обмежений рамками певного регіону. Розгляд проблем верстатобудівних заводів м. Одеси в єдиній системі (бізнес-груп) дозволив конкретно сформулювати технологічні завдання окремих підсистем, вивчити закономірності їх впливу на кінцеві ре-зультати функціонування системи.
Аналіз стану і основних тенденцій розвитку машинобудівного комплексу України за останні п'ятнадцять років привів дисертанта до ряду висновків: 1) розвиток машинобудівного комплексу країни здійснювався в цей період переважно інституційно-правовими, а не інвестиційними способами, 2) має місце зменшення у виробничій базі машинобудівного комплексу питомої ваги прогресивного устаткування, 3) машинобудування втратило момент великого структурного зрушення, пов'язаного з організацією серійного виробництва високотехнологічної продукції на базі сучасної техніки і технології з широким використанням гнучких інтелектуалізованих технологій, 4) економіка країни, як і раніше, орієнтована на поточний платоспроможний попит внутрішнього і зовнішнього ринку, не пов'язаного з підтримкою виробничо-технологічних систем до яких відноситься машинобудівний комплекс, 5) має місце неефективна кооперація з провідними зарубіжними виробниками при розриві зв'язків з підприємствами в СНД, 6) в обговорюваний період виник економічний і технологічний розрив між технологічними переділами, 7) відбувається спрощення і примітивізація схем комплектування компонентами вітчизняної машинобудівної продукції; 8) зросла ресурсомісткість машинобудівного виробництва, 9) машинобудівний комплекс заради свого виживання йде шляхом збільшення питомої ваги ремонтно-сервісних робіт; 10) відбувається різке зменшення питомої ваги наукомістких виробів в загальних обсягах виробництва продукції.
7. З метою підвищення ефективності функціонування машинобудівної галузі регіонального господарського комплексу розроблені пропозиції:
- виявлення етапу кризової ситуації за допомогою визначення відповідних критеріїв наявності останніх, визначення стратегій з подолання кризової ситуації є важливим етапом формування плану структурного оздоровлення економіки підприємства; основною перевагою є те, що стратегії формуються не експертно, а визначаються з допомогою розроблених в дисертації математичних методів: системи рівнянь, матричного підходу, методів математичної статистики – визначення обґрунтованої ринкової вартості підприємства;
- розробляти стратегію структурного оздоровлення економіки підприємства слід з урахуванням використання зовнішнього фінансування;
- обрання того або іншого варіанту проекту структурного оздоровлення економіки підприємства рекомендується здійснювати з використанням моделі, що включає алгоритм вибору джерел фінансування, за рахунок ко¬трих здійснювати-муться заходи, передбачені проектом;
- для забезпечення сталого розвитку вітчизняного промислового комплексу у роботі зроблені наступні пропозиції:
1) формування комплексу діагностики фінансово-економічного стану про-мислових підприємств в регіоні/галузі з побудовою відповідної системи моніто-рингу;
2) створення спеціалізованих інжинірингових структур, які направлені на реалізацію антикризових програм і процедур банкрутства на підприємстві;
3) розробка і реалізація спеціальних антикризових програм для підприємст-ва/регіону/галузі;
4) уточнення загальних параметрів інвестиційного клімату в місті/регіоні/ країні, розробка та реалізація маркетингових програм різних рівнів;
5) для підвищення ефективності функціонування галузі передбачається ко-ординація дій господарюючих суб'єктів в машинобудівному комплексі за трьома напрямами: а) підвищення економічної ефективності верстатозаводів із забезпе-ченням комплектуючими і напівфабрикатами на оптимальну тривалість виробни-цого процесу; б) підвищення продуктивності роботи верстатозаводів із впрова-дженням в їх структуру гнучких виробництв; в) вдосконалення системи управлін-ня і структури відносин між верстатозаводами м. Одеси за допомогою організації бізнес-групи з включенням до її складу банку і страхової компанії;
- розробка заходів з пом’якшення наслідків реалізації антикризових програм і розвитку соціальної сфери.
Оздоровлення може проходити комплексно через процедури банкрутства.
8. Апробація результатів дисертаційного дослідження підтверджується: відповідними документами підприємств машинобудування та державної податкової інспекції; публікацією – 9-ма статтями в спеціалізованих виданнях, 6-ма публікаціями у вигляді тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Концептуальні підходи, викладені в дисертаційному дослідженні, на думку автора, знайдуть підтримку акціонерів різних підприємств і сприятимуть їх кон-солідації. В цей час основною причиною сповільненого просування ринкових перетворень все частіше справедливо називається відсутність ефективного і незалежного власника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гражданский кодекс Украины — Харьков: Одиссей, 2005. — 400 с.
2. Хозяйственный кодекс Украины. — Харьков: Одиссей, 2005. — 256 с.
3. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України: Закон України // Офіційний вісник України, 2011. — № 60. — 2403 с.
4. Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: Закон України // Підприємництво, 2012. —№ 6,7 (806,807). — C. 4–30.
5. Про банкрутство: Закон України // Відомості ВР України, 1992. —№ 31. — C. 1038–1043.
6. Про Державний бюджет України на 2012 рік: Закон України // Відомості ВР України, 2012. — № 34-35. — 414 с.
7. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України // Инвест–газета, 2006. — № 41. — C. 4–8.
8. Про захист економічної конкуренції: Закон України // Офіційний вісник України, 2001. — № 7. — C. 51—84.
9. Про державні цільові програми: Закон України // Урядовий кур’єр, 2004. — № 75.
10. Про інноваційну діяльність: Закон України // Урядовий кур’єр, 2002. — № 143. – C. 1–7.
11. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України // Урядовий кур’єр, 2003. — № 32. — C. 1–4.
12. Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про промислово-фінансові групи в Україні» та внесення змін до деяких законодавчих актів України: Закон України // Відомості ВР України, 2010. — № 46. — С. 539.
13. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості ВР України, 1991. — № 47. — C. 1351—1359.
14. Про господарські товариства: Закон України // Відомості ВР України, 1991. — № 49. — C. 1403–1424.
15. Про основи національної безпеки України: Закон України // Урядовий кур’єр, 2003. — № 139. — C. 1—6.
16. Про податок на додану вартість: Закон України // Відомості ВР України, 1992. — № 14. — C. 382–386.
17. Не люди для реформ, а реформи для людей: Послання ПрезидентаУкраїни Януковича В. // Урядовий кур’єр, 2010. — № 101. — C. 4–6.
18. Концепція науково–технологічного та інноваційного розвитку України // Відомості ВР України, 1999. — № 37. — C. 770–776.
19. Концепція державної політики. - № 102 / 203. – 12.02.2003р.
20. Положення про Державне агентство України з інвестицій ті інновацій // Урядовий кур’єр, 2006. — № 14.
21. План заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні // Дело, 2005. — № 29.
22. Державна програма розвитку машинобудування на 2006-2011 роки // Офіційний вісник України, 2006. — № 16. — C. 136—144.
23. Програма соціально-економічного розвитку м. Одеси до 2010 від 15.10.2002р. // Думська площа від 01.11.2002р.
24. Матеріали науково–практичної конференції «Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України». – Київ: 20-21.10.2003р. //Урядовий кур’єр, 2003. — № 34–35.
25. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства // Инвест–газета, 2006. — № 43. — С. 40–53.
26. Методика аналізу фінансово–господарської діяльності підприємств державного сектору економіки // Инвест–газета, 2006. — № 14. — С. 4–29.
27. Амоша А.И. Инвестиционная деятельность банков в Украине / А.И. Амоша. — Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. — 51 с.
28. Анализ финансовой деятельности фирмы. — М.: Ист-сервис, 1994. — 224 с.
29. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф — СПб.: Питер, 1999. — 416 с.
30. Антикризисное управление / под ред. Э.М. Короткова. — М.: ИНФРА, 2000. — 432 с.
31. Антикризисное управление : учеб. пособие для технических вузов / под ред. Э.С. Минаева и В.П. Панагушина — М.: Приор. — 1998. — 423 с.
32. Антикризисное управление: от банкротства к финансовому оздоровлению / под ред. Г.П. Иванова. — М.:ЮНИТИ, 1995. — 320 с.
33. Антикризисный менеджмент / Под ред. А.Г. Грязновой. — М.: ЕКМОС, 1999. — 368 с.
34. Антонюк Л. Эконометрические методы анализа международной конкурентоспособности стран / Л. Антонюк, В. Сацик // Экономика Украины. — 2004. № 4. — С. 46–52.
35. Баканов М.И. Теория экономического анализа: учеб. пособие / М.И. Баканов, А.Д. Шеремет. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 416 с.
36. Батенко Л. Реструктуризация как путь к оздоровлению и прибыльности предприятия / Л. Батенко // Бизнес, 2000. — № 3. — С. 116–119.
37. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. — М.: Дело, 1994. — 720 с.
38. Бойко Е.И. Организация технологических систем промышленного производства / Е.И. Бойко. — К.: Наукова думка, 1985. — 168 с.
39. Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азриляна. — 5-е изд. — М.: Институт новой экономики, 2002. — 1280 с.
40. Борисов Н.В. Машиностроение в производственном процессе / Н.В. Борисов. — М.: МАКС, 2000. — 182 с.
41. Бревнов А.А. Организация частного предприятия в Украине / А.А. Бревнов — Харьков: Одиссей, 2004. — 672 с.
42. Буайе Р. Теория регуляции: критический анализ: пер. с фр. / Р. Буайе. — М.: РГТУ, 1997. — 182 с.
43. Буркинський Б.В. Трансформація моделей розвитку підприємства / Б.В. Буркинський. — Одеса: ІПРЕЕД НАНУ, 2001. — 356 с.
44. Буркинский Б.В. Активизация инвестиционной деятельности в регионе / Б.В. Буркинский, Е.В. Молина. — Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2003. — 494 с.
45. Бутенко А.И. Управление предпринимательством: критерии эффективности / А.И. Бутенко, И.Н. Сараева. — Одеса: Фенікс, 2004. — 364 с.
46. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами: пер. с англ. / Дж.К. Ван Хорн. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 801 с.
47. Вуд Филипп Р. Обзор международного законодательства о банкротстве. Проект Европейского банка реконструкции и развития / Филипп Р. Вуд. — Лондон, 1997. — 130 с.
48. Гелбрейт Дж. Экономические теории и цели общества / Дж. Гелбейт. — М.: Прогресс, 1979. — 315 с.
49. Грейсон Дж. К. Американский менеджмент на пороге ХХ века: пер. с англ. / Дж. К. Грейсон, К. Делл. – М.: Экономика, 1991. — 319 с.
50. Гречкосей И.Д. Совершенствование автоматизированной системы бюджетирования и управленческого учета на предприятии / И.Д. Гречкосей // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Одеса, 2009. – Т.11. – Вип. 22. – С. 44–49.
51. Гречкосей И.Д. Формирование взаимодействия элементов системи управления деятельностью корпорации / И.Д. Гречкосей // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Одеса, 2009. – Т.12. – Вип. 24. – С. 26–29.
52. Гречкосей И.Д. Прогнозний анализ финансових результатов организации / И.Д. Гречкосей // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Одеса, 2009. – Т.12. – Вип. 27. – С. 51–58.
53. Гречкосій І.Д. Оценка конкурентного потенциала промышленного предприятия в трансформационной экономике / И.Д. Гречкосей // Прометей: регіональний зб. наук. пр. з економіки ДЕГІ. – Донецьк, 2009. - Вип. 1(28). – С. 316-318.
54. Гречкосей И.Д. Инновационный характер франчайзингового бизнеса в условиях глобализации / И.Д. Гречкосей // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: зб. наук. пр. ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2009. – Т.12. - Вип. 25. – С. 106-119.
55. Гречкосей И.Д. Структура инновационного потенциала предприятия и бенчмаркинг / И.Д. Гречкосей // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: зб. наук. пр. ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2009. – Т.12. - Вип. 26. – С. 98-113.
56. Гречкосей И.Д. Оценка инновационной привлекательности предприятия в нестабильной рыночной среде / И.Д. Гречкосей // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. ДНУ. – Дніпропетровськ, 2009. – Т.9. - Вип. 255. – С. 2185-2189.
57. Гречкосій І.Д. Розробка заходів антикризового управління підприємств для подолання інноваційно-інвестиційної кризи в Україні / І.Д. Гречкосій // Економіка харчової промисловості ОНАХТ. – Одеса, 2011. - Вип. 4(12). – С. 5-9.
58. Гречкосей И.Д. Социальная значимость регулирования несостоятельности предприятия-должника / И.Д. Гречкосей // Вісник економічної науки України. – Донецьк, 2011. - Вип. 2 (20). – С. 29-31.
59. Грузнов И.И. Механизмы интенсификации обновления продукции( теоретические и прикладные основы) / И.И. Грузнов. — Одесса: ОНПУ, 2004. — 288 с.
60. Дамодаран А. Инвестиционная оценка: пер. с англ. / А. Дамодаран. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. — 1342 с.
61. Джонс Дж. К. Методы проектирования: пер. с англ. / Дж. К. Джонс — М.: Мир, 1986. — 326 с
62. Долан Э.Дж. Рынок: микроэкономическая модель / Э.Дж. Долан, Д. Линдсей. — СПб.: Автокомп, 1992. — 496 с.
63. Дорошук Г.А. Антикризове управління підприємством. / Г.А Дорошук, Н.М. Дащенко. — Одеса: Стандарт,2007. — 320 с.
64. Друкер П. Задачи менеджмента в 21 веке: пер. с англ. / П. Друкер. — М.: Вильямс, 2002. — 272 с.
65. Друкер П. Управлении, нацеленное на результат / П. Друкер. — М.: Технологическая школа бизнеса, 1992. — 192 с.
66. Друри К. Управленческий учет для бизнес- решений: учебник / К. Друри. — М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2003. — 655 с.
67. Дугельный А.П. Структурные преобразования промышленного предприятия / А.П. Дугельный, В.Ф. Комаров. — НГУ: Новосибирск, 2001. — 256 с.
68. Економіка України у 2006 році // Урядовий кур’єр, 2007. — № 15.
69. Забарная Э.Н. Инновационно- инвестиционная система: методология формирования и развития / Э.Н. Забарная, С.К. Харичков. — Одеса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2002. — 140 с.
70. Запоточний І.В. Державне регулювання регіональної економіки / І.В. Запоточний, В.І. Захарченко. — Харків: Одіссей, 2003. — 592 с.
71. Захарченко В.И. Экономический механизм процесса нововведений / В.И. Захарченко — Одесса: ИРЭНТ и Т,1999. — 200 с.
72. Захарченко В.И. Взаимоотношение управленческих структур / В.И. Захарченко. — М.: РИСК, 2000. — № 3–4. — C.32–34.
73. Захарченко В.И. Научно–технологическое прогнозирование и развитие региона / В.И. Захарченко, В.А. Вайсман, Е.В. Молина. — Одесса: Наука и техника, 2004. — 64 с.
74. Захарченко В.И. Реструктуризация машиностроительного производства / В.И. Захарченко, О.Г. Борисов, Н.Н. Меркулов. — Одесса: Феникс, 2006. — 104 с.
75. Захарченко В.И. Реструктуризация и аутсорсинг на предприятии / В.И. Захарченко, О.Г. Борисов. — Одесса: Феникс, 2006. — 128 с.
76. Захарченко В.И. Государственная политика инвестирования реального сектора экономики / В.И. Захарченко, О.Г. Борисов, Е.В. Молина. — Одесса: ИИЦ, 2005. — 80 с.
77. Золотарев А. Организационные аспекты развития машиностроения / А. Золотарев // Экономика Украины, 2004. — № 12. — C. 37–41.
78. Иванов И.В. Высокотехнологичные предприятия в эпоху глобализации / И.В. Иванов, В.В. Баранов, Г.И. Лысак, О.В. Кирсанов. — М.: Альпина Паблишер, 2003. — 416 с.
79. Идрисов А.Б. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций / А.Б. Идрисов, С.В. Картышев, А.В.Постников. — М.: Филинъ, 1996. — 272 с.
80. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: навч. Посібник / С.М. Ілляшенко. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 220 с.
81. Клейнер Г.Б. Предприятие в нестабильной экономической бреде: риски, стратеги, безопасность / Г.Б. Клейнер, В.Л. Тамбовцев, Р.М. Качалов. — М.: Экономика, 1997. — 288 с.
82. Ковалев В.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / В.В. Ковалев, О.Н. Волкова — М.: ПБОЮЛ, 2000. — 424 с.
83. Коллинз Дж. Построенные навечно. Успех компаний , обладающих влиянием: пер. с англ. / Дж. Коллинз, Дж. Паррас. — СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт–Петербурге, 2004. — 352 с.
84. Комаров В.Ф. Управленческие имитационные игры / В.Ф. Комаров. — Новосибирск: Наука, 1989. — 272 с.
85. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры / Н.Д. Кондратьев // Вопросы коньюнктуры, 1925. — № 1.
86. Котлер Ф. Основы маркетинга: пер. с. англ. / Ф. Котлер. — М.: Прогресс, 1990. — 698 с.
87. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз. — М.: Дело, 1993. — 269 с.
88. Крейнина А.Д. Оценка финансового состояния / А.Д. Крейнина. — М.: Дело, 1998. — 277 с.
89. Кремень В. Україна: проблеми самоорганізації: в 2 т. Т. 1/ В. Кремень, Д. Табачник, В. Ткаченко. — К.: Промінь, 2003.
90. Кузнєцов Е.А. Теорія управління в умовах трансформації економічних систем / Е.А. Кузнєцов // Ринкова економіка: сучасна теорія та практика управління, 2003. - Т.1. — Вип. 1 — C. 9–26.
91. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: навч. посібник / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. — Львів: НУ «Львівська політехніка», 2002. — 228 с.
92. Липсиц И.В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа / И.В. Липсиц, В.В. Косов. — М.: БЕК, 1996. — 306 с.
93. Литвак Б.Г. Экспертные технологии в управлении: Учебное пособие. – М.: Дело, 2004. — 400 с.
94. Лисенко Ю.Г. Экономическая кібернетика: учеб. пособие / Ю.Г. Лисенко, П.В. Егоров, Г.С. Овечко, В.Н. Тимохин. — Донецк: Юго-Восток, 2004. — 516 с.
95. Мазур И.И. Управление проектами / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро. — М.: Высшая школа, 2001. — 875 с.
96. Марка Д.А. Методология структурного анализа и проектирования / Д.А. Марка, К. Мак Гоуэн. — М.: Мета Технология, 193. — 422 с.
97. Менеджмент для магистров: учеб. пособие / под. ред. А.А.Епифанова, С.Н. Кузьменко. — Сумы: Университетская книга, 2003. — 762 с.
98. Мерзликина Г.С. Оценка экономической состоятельности / Г.С. Мерзликина. — М.: Дело, 1999. — 335 с.
99. Методичні вказівки щодо проведення реструктуризації державних підприємств // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію, 1998. — № 7. — 45 с.
100. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов / Рук. авт. кол. В.В. Косов. — М.: Экономика, 2000. — 421 с.
101. Муэрс Р. Эффективное управление / Р. Муэрс. — М.: Финпресс, 1998. — 128 с.
102. Осипов В.И. Экономика предприятия / В.И. Осипов. — Одесса: Маяк, 2005. — 720 с.
103. Отчет о состоянии сектора малых и средних предприятий в Польше в 2000-2001 г.г. — Варшава: Польское агентство развития предпринимательства, 2002. — 423 с.
104. Панков В. Інноваційний менеджмент великого акціонерного товариства / В. Панков // Економіка України, 2002. — № 12. – C. 4–11.
105. Пасс К. Большой толковый словарь бизнеса / К.Б. Пасс, Лоус, Э. Педлтон, Л. Чедвик. — М.: АСТ, 1998. — 688 с.
106. Петрович И.М. Організація виробництва: підруч. / И.М.Петрович, Г.М. Захарчин. — Львів: Магнолія плюс, 2004. — 400 с.
107. Питерс Т. Представьте себе! Певосходство в бизнесе в эпоху разрушений: пер.с англ. / Т. Питерс. – СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт–Петербурге, 2004. — 352 с.
108. Политика мобилизации интегрального ресурса региона: в 2 кн./ рук. авт.коллектива: член–корр. НАН. Украины Б.В. Буркинский, проф. С.К. Харичков – Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ. – 2002.
109. Стратегія конкуренції / М.Е. Портер. — К.: Основи, 1998. — 390 с.
110. Реформирование и реструктуризация предприятий. Методика и опыт / под. ред. В.А. Ирикова, С.В. Леонтьева. — М.: ПРИОР, 1998. — 320 с.
111. Реформирование предприятия. (Типовая программа. Методические рекомендации. Опыт реструктуризации). — М.: Издательский центр «Акционер», 1998. — 106 с.
112. Росс С. Основы корпоративных финансов / С. Росс, Р. Венстерфилд, Б. Джордан. — М.: ЛБЗ, 2000. — 720 с.
113. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Г.В. Савицкая. — 2-е изд. — Минск: Экоперспектива, 1996. — 498 с.
114. Савчук В.П. Управление прибылью и бюджетирование / В.П. Савчук. — М.: БИНОМ, 2005. — 432 с.
115. Самуэльсон П. Экономика: в 2 т. / П. Самуэльсон. — М.: Алгон, 1992.
116. Санто Б. Инновация и глобальный интеллектуализм / Б. Санто // Инновации, 2006. — № 9. — С. 32–44.
117. Сіденко В.Р. Концептуальні засади стратегії інтеграції України в структури Європейського союзу / В.Р. Сіденко // Економіка і прогнозування, 2001. — № 2. — С. 26–41.
118. Скворцов Н.Н. Как избежать банкротства предприятия? От выживания к процветанию / Н.Н. Скворцов. — К.: Будівельник, 1995. — 143 с.
119. Слюсаренко О.А. Диагностика банкротства / О.А. Слюсаренко. — Одесса: Инноцентр, 1996. — 350 с.
120. Справочник кризисного управляющего / под. ред. проф. Э.А. Уткина. – М.: ЭКМОС, 1999. — 432 с.
121. Статистика СНГ (статистический бюллетень) — М.: Межгосударственный статистический комитет, 2006. — № 18(393). — 178 с.
122. Статистичний щорічник Одеської області за 2009 рік. — Одеса: Вид. «Астропринт», 2010. — 549 с.
123. Статистичний щорічник України за 2004 рік. — К.: Консультант, 2005. — 590 с.
124. Статистичний щорічник України за 2010 рік. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2011. — 559 с.
125. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой / под ред. А.П. Градова. — СПб.: Питер, 1996. — 513 с.
126. Степанов В.В. Несостоятельность (банкротство) в России, Франции, Англии, Германии / В.В. Степанов. — М.: Статут, 1999. — 175 с.
127. Теория и практика антикризисного управления: учеб. для вузов / под ред. С.Г. Беляева и В.В. Кошкина. — М.: ЮНИТИ, 1996. — 469 с.
128. Тітов М.І. Банкрутство: матеріально – правові та процесуальні аспекти / М.І. Тітов. — Харків: Консул, 1996. — 192 с.
129. Томпсон В. Стратегический менеджмент: искусство разработки и реализации стратегии: пер. с англ. / В. Томпсон, А. Стрикланд. — М.:Банки и биржи, 1998. — 576 с.
130. ТОП–100. Лучшие компании Украины. — К.: Инвестгазета, 2006. — № 2. — 145 с.
131. ТОП–100. Лучшие компании Украины. — К.: Инвестгазета, 2012. — № 3. — 160 с.
132. Туган-Барановский М.І. Політична економія / М.І. Туган-Барановский. — К.: Наукова думка, 1994. — 263 с.
133. Турецкий О.А. Экономика Украины: на пороге ХХІ века: уроки прошлого и шаги в будущее / О.А. Турецкий. — Одесса: АСП, 1999. — 196 с.
134. Украина – Чехия. — К.: Экономика, 2007. — № 2.
135. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: учеб. для вузов / Р.А. Фатхутдинов. — М.: ЗАО «Бизнес-школа»Интел-синтез», 1998. — 600 с.
136. Филиппова С.В. Трансформационные процессы в промышленном производстве в условиях нестабильности / С.В. Филиппова. — Одесса: ОРИГУ НАГУ, 2005. — 420 с.
137. Финансовый менеджмент: учеб. для вузов / под ред. Г.Б. Поляка — М.: Финансы, 1997. — 518 с.
138. Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение: в 2 т. / Д.Н. Хайман. — М.: Финансы и статистика, 1992.
139. Хаммер М. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Дж. Чампи. — СПб.: Санкт-Петербургский университет, 1997. — 332 с.
140. Хикс Дж.Р. Стоимость и капитал: пер. с англ. / Дж.Р. Хикс; пер. с англ. общ. ред. и вступ. ст. Р.М.Энтова. — М.: Прогресс, 1993. — 488 с.
141. Холт Р. Планирование инвестиций / Р. Холт, С. Барнес. — М.: Дело, 1994. — 120 с.
142. Хучек М. Инновации на предприятиях и их внедрение / М. Хучек. — М.: Луч, 1992. — 290 с.
143. Черваньов Д.М. Менеджмент інноваційного розвитку підприємств України / Д.М. Черваньов, Л.І. Нейкова. — К.: Знання, 1999. — 514 с.
144. Чечетов М. Концептуальные основы управления объектами государственной собственности / М. Чечетов, И. Жадан //Экономика Украины, 2005. — № 3. — C. 20–31.
145. Чумаченко М. Напрями інвестиційної політики в промисловості / М. Чумаченко // Економіка України, 1999. — № 11. — C. 11–18.
146. Чухно А. Актуальные проблемы стратегии экономического и социального развития на современном этапе / А. Чухно // Экономика Украина, 2004. — № 4. — C. 15–23.
147. Чухрай Н. Товарна інноваційна політика: управління іноваціями на підприємстві: підруч. / Н. Чухрай, Р. Патора. — К.: КОНДОР, 2006. — 398 с.
148. Шаблистая Л. Тенденции убыточности промышленных предприятий и обусловливающие ее факторы / Л. Шаблистая // Экономика Украины, 2006. —№ 12. — C. 38–48.
149. Швец И. Экономические проблемы смены технологий предприятий машиностроения / И. Швец // Экономика Украины, 2001. — № 8. — C. 43–52.
150. Шесть шагов к успешной реструктуризации // Фондовый рынок, 2000. — № 22–29.
151. Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия: пер. с нем. / Г. Шмален. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 512 с.
152. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. — М.: Прогресс, 1998. — 456 с.
153. Экономика предприятия: пер с нем. под ред. Ф. Беа, Э. Дихтла, М. Швайтцера. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 928 с.
154. Экономическая стратегия фирмы: учеб. пособие / под. ред. А.П. Гридова. —4-е изд. — СПб.: Специальная литература, 2003. — 959 с.
155. Яковец Ю. Стратегия научно инновационного прорыва / Ю. Яковец // Экономист, 2002. — № 5—6. — C. 3–11.
156. Яковлев А.И. Экономико–организационные аспекты промышленных инноваций / А.И. Яковлев, Н.А. Макаренко. — Харьков: Бизнес-информ, 2003. — 168 с.
157. Янукович В.Ф. Замість ефективності — ефективність / В.Ф. Янукович // Урядовий кур’єр, 2006. —№ 213.
158. Anthony W.P. Human Resource Management. A Strategic Approach / W.P. Anthony, K.M. Kacmar. — 4th ed. — South-Western, 2003. — 898 p.
159. Armstrong G. Marketing: an introduction / G. Armstrong, P. Kotler. — 7th ed. — Pearson, 2004. — 581 p.
160. Bean R. Comparative Industrial Relations / R. Bean. — 6th ed. — Routledge, 1998. — 298 p.
161. Farnham D.. Understanding Industrial Relations / D. Farnham, J. Pimlott. — 5th ed. — Cassell, 1999. — 449 p.
162. Frame J.D. The New Project Management. Tools for an Age of Rapid Change, Corporate Reengineering, and other Business Realities / J.D. Frame. — Jossey–Bass Publ., 1999. — 328 p.
163. Griffin R. International Business. A managerial perspective / R. Griffin, M. Pustay. — Addison–Wesley Publ. Co., 1998. — 765 p.
164. Isard W. Methods of interregional and Regional Analysis / W. Isard, I. Azis, M. Drennan, R. Miller, S. Saltzman, E. Thorbecke. — Ashgate, 2004. — 490 p.
165. Kerin R. Strategic marketing problems. Cases and Comments / R. Kerin, R. Peterson. —9th ed.. - Prentice Hall, 2003. — 729 p.
166. Kotabe M.. Global Marketing Management / M. Kotabe, K. Helsen. — 6th ed. . — John Wiley and Sons Inc, 2001. — 739 p.
167. Mankiw N.G. Macroeconomics / N.G. Mankiw. — 5th ed. — Worth Publ., 2005. — 548 p.
168. Manganelli R. Reengineering / R. Manganelli, M. Klein. — Warszawa Polskie Wyd.
169. Economiczne — Jossey–Bass Publ. — 1998. — 445 p.
170. Mansfield E. Microeconomics / E. Mansfield. — Shorter 7th ed. — W.W.Norton and Co., 1997. — 440 p.
171. Pindyck R. Microeconomics / R. Pindyck, D. Rubinfeld. — 4ed. — Prentice Hall, 1998. — 726 p.
172. Robbins S.P. Organizational Behavioz / S.P. Robbins. — 8th ed. — Prentice Hall, 1999. — 675 p.
173. Schoell W. Marketing: comtemporary concepts and practices / W. Schoell, J. Guiltinan. — 6th ed. — Prentice Hall, 1998. — 762 p.
174. Solberg E. Microeconomics for Business Decisions / E. Solberg. — D.C. Heath and Co., 1992. — 716 p.
175. Turner J.R. The handbook of project - based management. Improving the processes for achieving strategic objectives / J.R. Turner. — McGraw– Hill Book Co., 1999. — 540 p.
176. Welford R. European Business / R. Welford, K. Prescott. — 3th ed. — Putman Publ., 1999. — 482 p.
177. htth://www.gue.odessa.gov.ua. — Про затвердження Програми розвитку промисловості Одеської області на 2011-2014 роки [Електроний ресурс]: рішення Одеської обласної ради: офіційний веб-ресурс. — Текст. дан. — О., 2011.