ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

На правах рукопису

ГЕРМАНЮК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 331.522.4:338.432

ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Рябоконь Василь Петрович
доктор економічних наук,
член-кореспондент НААН

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………....3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ
ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ..........................................................................................10
1.1. Соціально-економічна трансформація категорії «трудові ресурси» …….....10
1.2. Теоретико-методичні підходи до оцінки використання трудових
ресурсів у ринкових умовах……………..….……………...………….……....30
1.3. Диверсифікація зайнятості як провідний чинник використання
трудових ресурсів у сільському господарстві ………………………..…49
Висновки до розділу 1………………………………………………….….......65
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ..…………..........67
2.1. Відтворення сільського населення як природна основа формування та
використання трудових ресурсів у сільському господарстві .……...………67
2.2. Зайнятість сільського населення на сучасному етапі ...…………………......84
2.3. Оцінка ефективності використання трудових ресурсів у
сільськогосподарських підприємствах ………………………..………….…105
Висновки до розділу 2……………………………………………..…...……123
РОЗДІЛ 3. ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ….……………....….126
3.1. Організаційно-економічний механізм регулювання використання
трудових ресурсів…………………………………… ………………….....…126
3.2. Соціалізація трудових ресурсів як передумова ефективного їх
використання …………………….…………………………………………..141
3.3. Мотиваційні та диверсифікаційні процеси підвищення ефективності
використання трудових ресурсів……………………………………….…..160
Висновки до розділу 3…………………………………………………….…188
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...………192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..198
ДОДАТКИ……………………………………………………………...…….......215

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі формування соціально-орієнтованої ринкової економіки особливе місце і роль належать аграрному сектору як життєво необхідній сфері виробництва продуктів харчування для населення та сировини для промисловості. Формування й ефективне використання трудових ресурсів як особливої складової ефективності суспільного виробництва у системі приватної власності на землю і майно набувають пріоритетного значення.
Кризові явища в аграрній сфері, що зумовили зменшення обсягів виробництва, відповідно вплинули на попит робочої сили, зокрема, скорочення зайнятості й зростання безробіття на селі та, як наслідок, погіршення ефективності використання трудових ресурсів у галузі. Виникнення й загострення зазначених проблем у ринкових умовах значною мірою спричинені відсутністю мотиваційних чинників та організаційно-економічного механізму регулювання трудових відносин у галузі, відставанням розвитку об’єктів соціальної інфраструктури і занепадом сфери соціального обслуговування сільського населення.
Дослідженню різних аспектів проблеми використання трудових ресурсів у сільському господарстві присвячено праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників: В.Г. Андрійчука, Д.П. Богині, О.М. Бородіної, О.А. Бугуцького, О.Г. Булавки, В.С. Дієсперова, С.Г. Кафлевської, Г.І. Купалової, Е.М. Лібанової, М.Й. Маліка, В.Ф. Машенкова, В.І. Лишиленка, І.І. Лукінова, С.І. Пирожкова, В.П. Рябоконя, П.Т. Саблука, М.Ф. Самодурової, В.С. Стешенко, С.Г. Струмиліна, В.В. Юрчишина, К.І. Якуби та ін. Разом із тим ряд аспектів цієї багатопланової проблеми залишаються надзвичайно актуальними і потребують подальшого дослідження та нетрадиційного їх розв’язання. Зокрема, це стосується опрацювання соціально-орієнтованого механізму збалансування попиту і пропозиції на робочу силу через збереження й створення нових робочих місць у галузі, активізацію мотивації та стимулювання праці, соціальне облаштування сільських територій і на цій основі подолання безробіття на селі.
Теоретична та практична значимість розв’язання вказаних проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося згідно з планом наукових досліджень відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» за темою «Розробити теоретико-методичні засади відродження села та розвитку сільських територій в умовах становлення багатоукладної економіки аграрного сектора» (номер державної реєстрації 0110U002935). У межах теми здобувачем здійснено аналіз використання трудових ресурсів, обґрунтовано організаційно-економічний механізм регулювання та основні напрями підвищення ефективності їх використання.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є аналіз та узагальнення теоретико-методичних і прикладних засад використання трудових ресурсів, виявлення причин скорочення робочих місць, виникнення безробіття та обґрунтування заходів щодо поліпшення використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах.
Досягнення поставленої мети зумовило постановку та розв’язання наступних завдань:
- узагальнити й систематизувати теоретико-методичні підходи до визначення соціально-економічного змісту категорій: «трудовий потенціал», «трудові ресурси», «робоча сила»;
- виявити фактори, що впливають на зайнятість, та опрацювати систему показників ефективності використання трудових ресурсів у сучасних умовах господарювання;
- обґрунтувати організаційні основи поліпшення використання трудових ресурсів в аграрній сфері шляхом диверсифікації виробництва;
- визначити особливості процесу відтворення сільського населення як природну основу формування і використання трудових ресурсів у сільському господарстві;
- здійснити аналіз формування зайнятості населення у сільській місцевості в регіональному аспекті;
- провести оцінку ефективності використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону;
- обґрунтувати організаційно-економічний механізм регулювання використання трудових ресурсів;
- визначити напрями та опрацювати заходи щодо удосконалення соціальних умов використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах;
- розробити пропозиції щодо поліпшення мотиваційних процесів у галузі й підвищення ефективності використання трудових ресурсів.
Об’єктом дослідження є процеси формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств Вінницької області в ринкових умовах.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних засад використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах, спрямованих на забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід і аналіз, фундаментальні положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти, наукові розробки й публікації вітчизняних і зарубіжних учених із питань формування та використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств.
У процесі виконання дисертаційного дослідження застосовано такі наукові методи і прийоми: діалектичний та абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків); монографічний та системного аналізу (вивчення й аналіз соціально-економічних процесів формування та використання трудових ресурсів); економіко-статистичний і розрахунково-конструктивний (аналіз сучасного рівня й ефективності використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону); економіко-математичний (розробка методики матеріального заохочення, прогнозні розрахунки основної та додаткової оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств Калинівського району, здійснення диверсифікації виробництва на перспективу); графічний метод й ін.
Емпіричною і фактологічною основою дослідження слугували Конституція України, Закони Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державної служби статистики України, Управління статистики Вінницької області й Калинівського району, періодичні видання з досліджуваної проблеми, особисті спостереження та дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному вивченні сучасного стану та обґрунтуванні перспектив підвищення ефективності використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах. Сутність наукової новизни основних результатів полягає у наступному:
вперше:
- обґрунтовано організаційно-економічний механізм підвищення ефективності використання трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах шляхом диверсифікації виробництва та поглиблення спеціалізації виробництва у рослинництві та тваринництві;
- запропоновано методичні підходи щодо матеріального заохочення працівників у сільськогосподарських підприємствах у ринкових умовах з урахуванням рівня освіти працівників, трудового стажу, фактично відпрацьованого часу й складності роботи. За основу прийнято концептуальну модель, що базується на підвищенні частки додаткової заробітної плати та доведенні її рівня в загальному фонді оплати праці до 40 %;
удосконалено:
- сутність категорій: «трудові ресурси», яку слід розглядати як основний елемент кількісної характеристики трудового потенціалу, по відношенню до якого вони відображають не всю сукупність його параметрів, а тільки ту, яка використовується чи буде використана на певному об’єкті й у конкретних умовах виробництва при розв’язанні завдань виробничо-господарської діяльності; «робоча сила», що характеризує частину дієздатного населення (трудових ресурсів), що створює споживчі засоби, виробляє сировину для вітчизняної промисловості та її експорту в інші країни уже через призму соціальної спрямованості – відтворення і примноження трудового потенціалу; „диверсифікація”, яка з погляду зайнятості в сільському господарстві й на селі трактується як проникнення в інші або нові види діяльності, які пов’язані не лише з основною сферою виробництва в сільському господарстві, а і з формуванням стратегічної мети через мотиваційні ознаки та кінцевий виробничий ефект;
- структурно-організаційні підходи до диверсифікації виробництва за економічним, технологічним і соціальним його спрямуванням. Запропоновано поглибити спеціалізацію господарської діяльності та на цій основі створити нові робочі місця у сільськогосподарських підприємствах області;
набули подальшого розвитку:
- основні напрями підвищення ефективності використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах через соціалізацію умов праці й проживання селян, удосконалення мотиваційних чинників тощо;
- функціональні повноваження державних, регіональних і районних центрів зайнятості щодо їх наближення до кожного працездатного і на цій основі поліпшення формування та використання трудових ресурсів на селі.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні напрямів формування і використання трудових ресурсів села та підвищення ефективності виробництва у сільськогосподарських підприємствах регіону за ринкових умов. Результати дослідження використані Департаментом розвитку сільських територій Міністерства аграрної політики та продовольства України (довідка № 17-5/43 від 22.06.2011), а також Головним управлінням праці та соціального захисту населення при розробці Програми зайнятості населення Вінницької області на 2010-2011 роки (довідка № 08-1812 від 12.06.2011), Головним управлінням економіки Вінницької облдержадміністрації при розробці Програми економічного і соціального розвитку на 2010-2011 роки (довідка № 07-1431 від 15.06.2011). Розроблені основні положення і пропозиції щодо поглиблення спеціалізації на основі диверсифікації виробництва запроваджено у СТОВ «Промінь» Калинівського району Вінницької області й використано при розробці виробничих програм та стратегії розвитку підприємства (довідка № 2-23 від 20.06.2011). Окремі теоретичні, методичні й практичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Вінницького національного державного аграрного університету при викладанні дисциплін "Економіка підприємства", "Управління персоналом" (довідка № 011179 від 21.06.2011).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наукові результати, висновки і пропозиції, викладені в дисертації, відображають конкретний особистий внесок здобувача у розв’язання проблеми ефективного використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств регіону.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України» (м. Київ, 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених «Економічний та соціальний розвиток регіону в умовах ринку» (м. Вінниця, 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Напрямки реструктуризації АПК регіону в умовах ринку» (м. Вінниця, 2008 р.).
Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано в 11 наукових статтях у фахових виданнях, із них 9 підготовлено одноосібно. Загальний обсяг публікацій становить 5,95 друк. аркушів.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Викладена на 197 сторінках комп’ютерного тексту, містить 36 таблиць на 28 сторінках, 29 рисунків на 17 сторінках і 22 додатки на 28 сторінках. Список використаних джерел включає 195 найменувань на 17 сторінках друкованого тексту. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 242 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та розроблено практичні рекомендації щодо використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах. Одержані результати дозволяють зробити такі висновки:
1. Трудові ресурси – це основний елемент кількісної характеристики трудового потенціалу і по відношенню до нього вони відображають більш конкретизоване поняття, що охоплює не всю сукупність його параметрів, а тільки ті, що використовуються чи будуть використані на певному об’єкті й у конкретних умовах виробництва при розв’язанні завдань виробничо-господарської діяльності. Категорія «трудовий потенціал» інтегрує в собі генетичний зв'язок і сукупну величину, що характеризує кількість, якість та міру категорій «трудові ресурси» та «робоча сила», їхню здатність до суспільно корисної діяльності в будь-якій сфері економічного життя не лише працездатного, а й певної її частини – непрацездатного населення. Категорія «робоча сила» характеризує частину дієздатного населення (трудових ресурсів), що створює споживчі засоби, виробляє сировину для вітчизняної промисловості та її експорту в інші країни вже через призму соціальної спрямованості – відтворення і примноження трудового потенціалу.
2. Проблеми використання трудових ресурсів у сільському господарстві зумовлені головним протиріччям – відокремленням їх від процесів виробництва, що призвело до скорочення робочих місць, виникнення безробіття та зниження ефективності виробництва в галузі. Разом із тим селяни у ринкових умовах одержали ширші права щодо використання своїх трудових можливостей. Усувається примусовість праці, натомість вона набуває права самостійності й добровільності та за своїм статусом наближається до міжнародних принципів організації праці. Проте надані працюючим такі права поки що не розв’язують проблеми ефективного використання трудових ресурсів.
3. Пошук ефективних шляхів забезпечення та використання трудових ресурсів в окремих підприємствах залежить від простежування змін, що відбуваються в процесі виробництва. Це можливо за допомогою системи показників за таким спрямуванням: за наявністю трудових ресурсів – кількісним (середньорічна чисельність працівників, склад їх за категоріями, показники руху та забезпеченості робочою силою) і якісним (статево-вікова структура зайнятих, розподіл працівників за освітою, професійно-кваліфікаційна їх структура тощо) складом; рівнем (використання фонду робочого часу і показники сезонності праці) та ефектом (продуктивність праці, приріст обсягів виробництва за рахунок підвищення продуктивності праці, показники зростання питомої ваги якісної праці, оплати праці) використання трудових ресурсів.
4. Диверсифікація виробничої діяльності трактується як стратегія розширення асортименту продукції або проникнення у нові сфери діяльності з метою зростання обсягів та ефективності виробництва, підвищення його конкурентоспроможності створенням нових робочих місць і підвищенням зайнятості сільського населення. Диверсифікація діяльності на селі може відбуватися у наступних формах: горизонтальній – це діяльність, спрямована суб’єктом господарювання на збільшення (розширення) номенклатури (асортименту) товарів шляхом впровадження і освоєння однорідних (гомогенних) товарів; вертикальній – діяльність, пов’язана поряд із розширенням номенклатури товарів із запровадженням нових видів товарів; латеральній (боковий) – діяльність, що відбувається у зв’язку із запровадженням нових видів продукції поза технологією існуючого виробництва.
5. Для демографічної ситуації як України, так і Вінницької області характерні такі явища, як зниження народжуваності та підвищення смертності, внаслідок чого скорочуються темпи природного приросту населення. Зростання останнім часом кількості зареєстрованих шлюбів, зменшення розлучень та міграційних процесів дещо поліпшують ситуацію, але не розв’язують проблеми у цілому. Дана проблема має довготерміновий характер і, як показує аналіз, для її розв’язання потрібно розробити довгострокові заходи, передусім на місцевому, а потім на регіональному й державному рівнях. Вони мають бути спрямовані на підвищення рівня зайнятості та поліпшення якості життя населення. Акценти слід робити не на кількісних, а на якісних структурних параметрах демографічного відтворення, а саме – на економічному забезпеченні відтворення населення, належному соціальному захисті сільських сімей із дітьми та осіб похилого віку, поліпшенні екологічної ситуації, популяризації здорового способу життя.
6. Збільшення обсягів виробництва у сільськогосподарських підприємствах супроводжується відчутним зменшенням чисельності працівників в аграрному секторі. Аналіз показує, що по Україні та Вінницькій області зокрема питома вага зайнятих у сільському господарстві, мисливстві, лісовому та рибному господарстві з року в рік знижується. У 2009 р. до загальної чисельності економічно активного населення вона становила лише 14,1%, а до загальної чисельності зайнятих – тільки 15,5%, по Вінницькій області – відповідно 24,9 і 27,8 %. Економічно активного сільського населення на ринку праці було зайнято відповідно по Україні 92,8 %, решта 7,2 % населення були безробітними. У Вінницькій області станом на цей період безробітні становили 9,1 %. В Україні та Вінницькій області – 100% безробітних у працездатному віці. Крім того, збільшується чисельність економічно неактивного населення.
7. Проведений у сільськогосподарських підприємствах Калинівського району Вінницької області кореляційно-регресійний аналіз ефективності використання трудових ресурсів сільського господарства показує наступну залежність: із збільшенням затрат праці на 1 люд.-год вихід валової продукції з розрахунку на одне підприємство зростає на 6,13 тис. грн; підвищення землезабезпеченості на 1 га підвищує продуктивність праці на 1,48 тис. грн; збільшення виходу валової продукції на 1 тис. грн із розрахунку на 100 га підвищує продуктивність праці на 0,14 тис. грн. У свою чергу, підвищення продуктивності праці в підприємствах району на 1 тис. грн зумовлює зростання прибутку з розрахунку на одного працівника на 0,4 тис. грн і відповідно підвищення оплати праці на 1 грн з розрахунку на 1 люд.-год збільшує прибуток на 3,15 тис. грн. На рівні області також було одержано аналогічну залежність. Зокрема встановлено, що при підвищенні оплати праці 1 працівника на 1 тис. грн продуктивність праці зростає на 5,37 тис. грн; збільшення землезабезпеченості на 1 га зумовлює ріст продуктивності праці на 1,06 тис. грн; підвищення ефективності використання землі на 1 тис. грн збільшує продуктивність праці на 0,03 тис. грн.
8. Регулювання зайнятості на регіональному та місцевому рівнях має здійснюватися на основі розробки та запровадження державних програм, які спрямовуються на створення високоефективного і конкурентоспроможного аграрного виробництва й на цій основі на запобігання безробіттю та створення сприятливих умов для праці й проживання селян.
9. Важливою умовою ефективного використання трудових ресурсів є стан соціальної сфери села. В сільській місцевості обмежений доступ до базових можливостей розвитку людського потенціалу: освіти, культури, медичного, побутового, транспортного обслуговування, нормальних житлових умов. Зусилля державних і місцевих органів слід спрямовувати на створення сприятливого соціального середовища, підвищення престижності та мотивації праці, призупинення руйнації об’єктів соціальної інфраструктури тощо. Пріоритетом при цьому повинен стати інтерес людини, її рівень життя. Це новий механізм організації соціального розвитку сільських територій, який має реалізуватися за схемою: село сільська рада район область держава. Тобто, слід враховувати спочатку мікропопит на соціальні послуги, в основі якого мають бути безпосередній інтерес жителів, територіальної громади, з подальшою їх трансформацією на регіональний і державний рівні.
Розвиток взаємовідносин між сільськогосподарським виробництвом та формуванням соціального середовища як визначальний чинник удосконалення зайнятості в сільському господарстві має здійснюватися через прямий і зворотний зв'язок та впливати як на ступінь реалізації виробничого потенціалу, ефективність виробництва у сільськогосподарських підприємствах, так і на розв’язання соціальних проблем працюючих у галузі й на селі в цілому. Саме такий принцип взаємодії систем має бути покладений у фундамент удосконалення механізму взаємовідносин між матеріальним виробництвом, соціальними процесами і зайнятістю сільського населення.
10. Удосконалення системи стимулювання праці повинно ґрунтуватися на концепції, що відповідає підвищенню заінтересованості, з одного боку, керівників сільськогосподарських підприємств у збереженні робочих місць, з іншого –працівників підприємства одержати належну оплату праці та винагороду за висоякісну, в установлений термін виконану роботу. Як показав аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Калинівського району, оптимальним співвідношенням між основною і додатковою заробітною платою, яка стимулює ефективність праці, є 60:40 %. На підставі проведених розрахунків зроблено висновок про те, що матеріальне стимулювання працівників цих підприємств майже відсутнє та потребує удосконалення.
11. Розв’язанню проблем зайнятості на селі сприятиме подальша диверсифікація виробництва й зміна спеціалізації сільськогосподарських підприємств у більш поглиблений стан розвитку шляхом розширення асортименту продукції, що виробляється. Аналіз стану диверсифікації й зайнятості працюючих на прикладі СТОВ «Промінь» Калинівського району Вінницької області показав, що коефіцієнт спеціалізації в ньому становив 0,27. Це означає, що досліджуване підприємство за спеціалізацією має всі можливості для її поглиблення. Проведення запропонованої нами горизонтально-інтегрованої диверсифікації в підприємстві на перспективу дасть змогу поглибити його спеціалізацію і підвищити коефіцієнт диверсифікації до 0,79. Як свідчать висновки учених-економістів, зокрема В.Г. Андрійчука, чим більше значення коефіцієнта диверсифікації, тим поглибленішим стає рівень спеціалізації в підприємстві й тим вищою буде зайнятість працюючого населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аграрний сектор України (стан і перспективи розвитку) / Присяжнюк М. В., Зубець М. В., Саблук П. Т. та ін./ за ред. М. В. Присяжнюка, М. В. Зубця, П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка, М. М. Федорова. – К.: ННЦ ІАЕ, 2011. – 1008 с.
2. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: КНЕУ, 2004. – 624 с.
3. Анішина Н. Мотивація безробітних до проходження професійного навчання / Н. Ані шина, Т. Плішка // Україна: аспекти праці. – 2004. – №3. – С. 30 – 34.
4. Бардиш Г. О. Трансформація економіки України в напрямку соціальної спрямованості: монографія / Г. О. Бардиш. – К.: Хай-Тек-Прес, 2009. – 584 с.
5. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посіб. – 3-тє вид., стар. – К.: Знання-Прес, 2002. – 313 с.
6. Богиня Д. П., Семикіна М. В. Ментальний чинник у сфері праці: проблеми теорії та практики. – К.: Шторм, 2003. – С. 178-265.
7. Большая энциклопедия. – М.: Эксмо, – 2007. – 816 с.
8. Большой энциклопедический словарь. / Гл. ред. А. М. Прохоров. – М.: «Большая Российская энциклопедия», - 1998, с. 1229.
9. Борисов А. Б. Большой энциклопедический словарь. – М.: Книжный мир, 1999. – 895 с., с. 589.
10. Боровик В. С., Ермакова Е. Е., Похвощев В. А. Занятость населения: Учебное пособие. Серия «Учебные пособия». – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2001. – 320 с.
11. Бородіна О. Сільський розвиток в Україні: проблеми становлення / О. Бородіна, І. Прокопа // Економіка України. – 2009. – №4. – С. 74 – 85.
12. Бугуцкий А. А. Повышение эффективности труда в сельском хозяйстве. – К.: Урожай, 1980. – 168 с.
13. Бугуцький О., Лишиленко В. Фактори ефективного використання трудових ресурсів села. // Економіка України. – 1995. – № 8. – С. 59-63.
14. Бугуцький О. А., Купалова Г. І., Орлатий М. К. та ін. Аграрна праця та соціальний розвиток села. – К.: ВІПОЛ, 1996. – 302 с.
15. Булавка О. Г. Зміцнення позицій середнього класу. Взаємозв'язок влади і бізнесу, розвиток системи трипартизму / Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу України / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 182–183.
16. Булавка О. Г. Нові акценти політики доходів. Політика подолання бідності. Підвищення життєвого рівня працюючого населення / Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу України / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 180–182.
17. Булавка О.Г. Організація системи управління соціальним розвитком сільських територій. – К.: ІАЕ УААН, 1998. – 63 с.
18. Булавка О. Г. Основні положення реорганізації об'єктів соціальної сфери // Реформування соціальної сфери села: організаційно-методичні засади / За ред. П. Т. Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 2000.– С. 34–53.
19. Булавка О. Г. Політика продуктивної зайнятості. Забезпечення адресної соціальної допомоги. Пенсійна реформа та забезпечення гідного життя людей похилого віку / Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу України / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 184–186.
20. Булавка О. Г. Посилення уваги до проблем соціального відродження села // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – Т. 2 / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва – Розд. 3. – С. 89-95.
21. Булавка О. Г. Розвиток системи соціального забезпечення/ Внутрішньогосподарські організаційно-економічні механізми забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств. – К.: Інститут аграрної економіки, 2003. – С. 126–130.
22. Булавка О. Г. Сільська територія як ринкове середовище // Формування та функціонування ринку агропромислової продукції (практичний посібник) / За ред. П. Т. Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С. 484–494.
23. Булавка О. Г. Соціальні орієнтири в поселенській мережі [розд. 12, § 12.1]. / Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу – К.: Аграрна наука, 2010. – 986 с.
24. Булавка О. Г. Соціальні орієнтири в поселенській мережі [розд. 12, § 12.1]. / Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу – К.: Аграрна наука, 2010. – 980 с.
25. Булавка О. Г. Соціальні орієнтири в поселенській мережі [розд. 12, § 12.1]. / Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся – К.: Аграрна наука, 2010. – 944 с.
26. Булавка О. Г. Оцінка ефективності використання трудових ресурсів сільського господарства / О. Г. Булавка, Н. В. Германюк // Сталий розвиток економіки. – 2011. – № 1. – С. 64 – 69.
27. Булавка О. Г. Соціалізація трудових ресурсів як передумова удосконалення зайнятості / О. Г. Булавка, Н. В. Германюк // Економіка АПК. – 2011. - № 7 . – С. 129 - 138.
28. Булавка О. Г., Рябоконь В. П., Скупий В. М. та ін. Адміністративно-територіальне розселення сільського населення України / Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (вип. 6) / За ред. П. Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 23–37.
29. Булавка О. Г., Скупий В. М., Рябоконь В. П., та ін. Соціальна інфраструктура – проблеми її вирішення / Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (вип. 6) / За ред. П. Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 97–115.
30. Булавка О. Г., Скупий В. М., Рябоконь В. П., та ін. Трансформація умов зайнятості в АПК / Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П. Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 116–128.
31. Булавка О. Г., Якуба К.І. Трудові ресурси села та економічна активність сільського населення [розд. 1, § 1.2.2] / Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу – К.: Аграрна наука, 2010. – 986 с.
32. Булавка О. Г., Якуба К. І. Трудові ресурси села та економічна активність сільського населення [розд. 1, § 1.2.2] / Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу – К.: Аграрна наука, 2010. – 980 с.
33. Булавка О. Г., Якуба К. І. Трудові ресурси села та економічна активність сільського населення [розд. 1, § 1.2.2] / Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся. – К.: Аграрна наука, 2010. – 944 с.
34. Вишневская И. Рынок рабочей силы в ретроспективе ХХ столетия // Мировая экономика и международные отношения. 2001. – № 9. – С. 52–61
35. Врублевский В. К. Развитой социализм и НТР: Очерки теории труда. – М., 1984, С. 116
36. Г. Демченко, С. Донецкая, К. Дяконов. Диверсификация производства: цели и направления деятельности // Проблемы теории и практики управления. – 1998. – № 1. – С. 107–113.
37. Галузева політика АПК та села на 2010 рік. – К.: УААН ННЦ ІАЕ, 2005. – 39 с.
38. Гальчинський А. С. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 - 2015) шляхом європейської інтеграції / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, П. І. Гайдуцький, П. Т. Саблук та ін., Нац. ін.-т стратег. дослідж., ін-т екон. прогнозування НАН України. – К., 2004. – 414 с.
39. Гаркавенко Н. О. Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку праці / Н. О. Гаркавенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №4. – С. 168 – 172.
40. Германюк Н. В. Відтворення сільського населення як природна основа формування трудових ресурсів в сільському господарстві / Н. В. Германюк // Зб. наук. праць Вінницького держ. аграр. ун-ту. – Вінниця, 2008. – випуск 36. – С. 193 – 201.
41. Германюк Н. В. Диверсифікація виробничої діяльності в аграрній сфері / Н. В. Германюк // Економіка АПК. – 2010. - № 5. – С. 28 – 31.
42. Германюк Н. В. Зайнятість сільського населення на сучасному етапі розвитку сільських територій / Н. В. Германюк // Інноваційна економіка. - № 4. – 2010. – С. 191 – 198.
43. Германюк Н. В. Теоретико-методологічні аспекти диверсифікації в сільському господарстві / Н. В. Германюк // Економіка АПК. – 2010. - № 8. – С. 25 – 29.
44. Гнибіденко І. Ф. Ринок праці та соціальна інфраструктура на селі: можливі перспективи розвитку / І. Ф. Гнибіденко // Демографія та соціальна економіка. – 2009. – №2. – С. 79 – 89.
45. Гнибіденко І. Ф., Гудзинський С. О., Якуба К. І. та ін. Трудовий потенціал села. – Вінниця: Тірас, 2003. – 72 с.
46. Горкавий В. К. Статистика. – К.: Вища школа., 1995. – 415 с.
47. Горянський В. Ф. Виробничо-економічний потенціал АПК. – К.: Урожай, 1990. – 160 с.
48. Грішнова О. А Економіка праці та соціально-трудові відносини: підруч. / О. А. Грішнова. – К.: Т-во „Знання”, 2007. – 559 с.
49. Демографічна ситуація у сільській місцевості / Трудовий потенціал села. Розд. 2. – К.: УАДУ при Президентові України, 2003. – 72 с.
50. Демографічна ситуація: сучасні проблеми та перспективи / Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році ". – К. : Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2003. – 478 с. – С. 108-127.
51. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року. Затверджена постановою КМ України від 19 вересня 2007 р. № 1158. К.: Мінагрополітики України. – 2007. – 68 с.
52. Державна цільова програма сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року [проект]. – К.: ННЦ „Інститут аграрної економіки”. – 2010. – 66 с.
53. Дикарева А. Н., Мирская М. И. Социология труда. – М.: Высшая школа, 1989. – 352 с.
54. Дієсперов В. Сільськогосподарська зайнятість // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 7. – С. 11- 18.
55. Дієсперов В. С. Економіка сільськогосподарської праці. – К.: ІАЕ УААН, 2004. – 488 с.
56. Дієсперов В. С. Економічна робота в господарстві. – К., 2002. – 198 с.
57. Дієсперов В. С. Сільськогосподарська праця в нових умовах. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 186 с.
58. Дієспоров В. С. Бакаївка повинна мати майбутнє / В. С. Дієспоров, К. Д. Бережняк. – К.: ННЦ ІАЕ, 2010. – 48 с.
59. Дієспоров В. С. Ефективність виробництва господарств Київщини / Дієспоров В. С. – К.: ННЦ ІАЕ, 2009. – 80 с.
60. Дієспоров В. С. Іржавець: сьогодення і перспективи / В. С. Дієспоров, П. А. Китичок. – К.: ННЦ ІАЕ, 2010. – 48 с.
61. Дієспоров В. С. Село і сільське господарство: суперечлива єдність / В. С. Дієспоров // Агроінком. – 2007. – № 5/6. – С. 29 – 35.
62. Дмитрук Н. В. Генезис трудових ресурсів в умовах ринку / Н. В. Дмитрук // Вісн. Хмельницького нац. ун-ту. – Хмельницький, 2007– №1. – С. 65 – 69.
63. Дмитрук Н. В. Зайнятість сільського населення Вінниччини / Н. В. Дмитрук // Наук. вісн. Національного аграр. ун-ту. – Київ, 2006. – Вип. 97. – 416 с., С. 93 – 98.
64. Дмитрук Н. В. Основні аспекти формування трудових ресурсів в умовах перехідної економіки / Н. В. Дмитрук // Вісн. Львівського держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК. – Львів. Держ. аграр. ун-т, 2005. – № 12. – 689 с., С. 425 – 430.
65. Дмитрук Н. В. Особливості формування трудових ресурсів у сільському господарстві / Н. В. Дмитрук // Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун-ту. – Умань, 2006. – Вип. 63. – Ч. 2. – 228 с., С. 33 – 40.
66. Дмитрук Н. В. Оцінка економічної активності сільського населення Вінниччини / Н. В. Дмитрук // Зб. наук. праць Вінницького держ. аграр. ун-ту. – Вінниця, 2006. – Вип. 26. – 2006. – 240 с., С. 115 - 119.
67. Довідник соціальних стандартів, нормативів, вимог і обмежень (для використання при плануванні соціально-економічного розвитку сільських громад і територій) / За ред. П. Т. Саблука, М. Ф. Кропивка, О. Г. Булавка, М. М. Ксенофонтова. – К.: ННЦ ІАЕ, 2009. – 92 с.
68. Долинський В. П. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Вища школа, 1999. – 164 с.
69. Економіка сільського господарства: навч. посібник / Збарський В. К., Мацибора В. І., Чалий А. А./ За ред. В. К. Збарського, К.: Каравела, 2009. – 263 с.
70. Економічна активність населення області у 2007 році: Стат. збірник/ Головне управління статистики у Вінницькій області. – Вінниця, 2008.
71. Економічна активність населення області у 2008 році: Стат. збірник / Головне управління статистики у Вінницькій області. – Вінниця, 2009.
72. Економічна активність населення області у 2009 році: Стат. збірник / Головне управління статистики у Вінницькій області. – Вінниця, 2010.
73. Економічна активність населення України 2007: Стат. збірник / Державний комітет статистики України. – Київ, 2008.
74. Економічна активність населення України 2008: Стат. збірник / Державний комітет статистики України. – Київ, 2009.
75. Економічна активність населення України 2009: Стат. збірник / Державний комітет статистики України. – Київ, 2010.
76. Економічна енциклопедія: у трьох томах, Т. 1 / Ред. С.В. Мочерний. – К.: Вироб. центр „Академія”, 2000. – 864 с. (344–345)
77. Економічний і соціальний стан аграрного сектора України. Науково-аналітична розробка. – К.: “Віпол”, 1997. – 373 с.
78. Економічний словник бізнесмена: менеджмент, маркетинг, інформатика / Під заг. ред. М. І. Молдованова. – К.: Техніка, 1993. – 856 с.
79. Загальнодержавна комплексна програма підтримки та розвитку українського села „Добробут через аграрний розвиток”. – К., 2005.
80. Закон України "Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу у народному господарстві" // Відомості Верховної Ради, № 45, від 6 листопада 1990. – С. 828 - 835.
81. Закон України „Про зайнятість населення” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №14. – С. 361 - 365.
82. Закон України від 05 лютого 1993 р. № 2998-ХІІ „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” // Відомості ВРУ, 1993. – № 16. – С. 167.
83. Закон України від 10 липня 1996 р. № 290/96-ВР „Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” // Відомості ВРУ, 1996. – № 41. – С. 188.
84. Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3721-ХІІ „Про основні засади соціального захисту ветеранів та інших громадян похилого віку в Україні” // Відомості ВРУ, 1994. –№ 4. – С. 18.
85. Закон України від 18 жовтня 2005 р. № 2982-ІV „Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” // Відомості ВРУ, 2006. – № 1. – С. 17.
86. Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР „Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості ВРУ, 1997. – № 24. – С. 170.
87. Закон України від 23 березня 2000 р. № 1602-ІІІ „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” // Відомості ВРУ, 2000. – № 25. – С. 195.
88. Закон України від 24 червня 2004 р. № 1877-ІV „Про державну підтримку сільського господарства України” // Відомості ВРУ, 2004. – № 49. – С. 527.
89. Зведений короткий звіт Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” з НТП № 44 „Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва” за 2006–2010 роки та 2010 рік. – К.: ННЦ „Інститут аграрної економіки”. – 128 с.
90. Зміни і доповнення до Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року [пропозиції]. – К.: ННЦ „Інститут аграрної економіки”. – 2010. – 100 с.
91. Калиниченко И. Л. Мотивы и стимулы в труде руководителя сельскохозяйственного предприятия. – Симферополь: Таврия, 2001 . – 142 с.
92. Киселев И. П. Трудовой договор: вопросы регулирования найма и увольнений. – М.: Институт труда, 1997. – С. 88.
93. Кованов С. И., Свободин В. А. Экономические показатели деятельности сельскохозяйственных предприятий: Справочник. – М.: ВО Агропромиздат, 1991. – 302 с.
94. Колєшня Л. Безробіття в умовах формування ринкових відносин // Україна: аспекти праці. – 1997. – №6. – С. 9 – 11.
95. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 230 с.
96. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.  1996.
97. Концепція Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року. Газ. „Урядовий кур’єр” від 3 березня 2010 р. – № 40 – с. 14.
98. Концепція соціального відродження села / За ред. П. Т. Саблука. – К.: Інститут аграрної економіки, 2000. – 18 с.
99. Корінкько М. Д. Диверсифікація: теоретичні та методологічні основи. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – С. 488.
100. Корінько М. Д. Диверсифікаці, як економічна категорія. Теорія і практика // Актуальні проблеми економіки. – К.: Європейський університет. – 2005, Вип. 1. – С. 118–131.
101. Корінько М. Д. Диверсифікація як економічний процес // Економічні проблеми економіки. – 2007.– № 4 (70). – С. 48–53.
102. Корінько М. Д. Диверсифікація як стратегія розвитку // Актуальні проблеми економіки. – 2006.– № 5 (59).– С. 12–17.
103. Костаков В., Попов А. Интенсификация использования трудового потенциала // Социалистический труд. – 1982. – № 7. – С. 61.
104. Крилова І. Г. Шляхи підвищення зайнятості сільського населення / І. Г. Крилова // Економіка АПК. – 2006. – №2. – С. 130 - 132.
105. Куликов Г. Т. Мотивация труда наемных работников. – К.: Институт экономики НАН Украины, 2002. – 340 с.
106. Купалова Г. І. Зайнятість на селі / Г. І. Купалова, В. М. Скупий. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 44 с.
107. Лишиленко В. І. Раціональне використання трудового потенціалу сільського господарства в умовах агарної реформи. // Вісник аграрної науки. – 1998. – №6. – С. 73–76.
108. Лібанова Е. М. Населення України. Соціально-демографічні проблеми українського села: монографія / Е. М. Лібанова. – К.: ІДСД НАНУ, 2007. – 468 с.
109. Лібанова Е. М. Ринок праці. – К.: Інститут підготовки кадрів ДСЗ, 1996. – 132 с.
110. Лібанова Е. М. Ринок праці: Навч. посібн: Навчальне видання. – К.: ЦНЛ, 2003. – 224 c.
111. Лузан Ю. А. Соціально-трудовий потенціал українського села / Ю. А. Лузан // Економіка АПК. – 2010. – № 1. – С. 123.
112. Лузан Ю. Я. Стратегічні напрямки розвитку аграрного сектору економіки і українського села / Ю. Я. Лузан , П. Т. Саблук // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право); (наук. жур., вип. 1-2). – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2007. – 536 с.
113. Лукинов И. И. Некоторые проблемы воспроизводства и использование трудового потенциала // Социалистический труд. – 1981. – № 8., С. 101-110.
114. М. Ф. Самодурова. Актуальные вопросы перераспределения и использования постоянной и сезонной рабочей силы в сельскохозяйственных предприятиях АПК. – Саратов, 1986. – 172 с.
115. Магомедов М. М. Трудовой потенциал. М.: 2000. – 169 с.
116. Малік М. Й., Шпикуляк О. Г. Кадровий потенціал підприємств: управлінський аспект. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 370 с.
117. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 46. – Ч. 2., С. 1263.
118. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – Т. 23. – 907 с.
119. Матеріальний добробут сільських жителів / За ред. П. Т. Саблука, М. К. Орлатого. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. – 369 с.
120. Машенков В. Ф. Использование трудовых ресурсов сельской местности. – М.: Экономика, 1965. – 166 с.
121. Мескон М. Х. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1994. – 464 с.
122. Михайлова Л. І. Людський капітал: формування та розвитк в сільських регіонах.: Монографія. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 388 с.
123. Міграційні втрати сільського населення в умовах реформування аграрної сфери / Демографічні дослідження. Міжвід. наук. зб. наук. праць. – Вип. 23. – К.: НАУ, ІЕ, 2002.
124. Міграція сільського населення України і США / Матеріали Четвертих річних зборів всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників. – К.: АЕА, 2003. – 635 с.
125. Напрями поглиблення аграрної реформи на сучасному етапі розвитку АПК. – К.: Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки”, 2011. – 35 с.
126. Население и трудовые ресурсы: Справочник. / Сост. А. Г. Новицкий. – М.: Мысль, 1990. – 398 с.
127. Населення і трудові ресурси села / Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (вип. 6) / За ред. П. Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С.60– 80.
128. Населення і трудові ресурси села: Навч. посіб. / За ред. П. Т. Саблука, М. К. Орлатого. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. – 277 с.
129. Некоторые аспекты формирования и эффективного использования трудового потенциала. / За ред. Косаев А. Г., Кубишин Е. С. М., 1988, с.
130. Немченко Г., Донецкая С., Дьяконов К. Диверсификация производства: цели и направления деятельности // Проблемы теории и практики управления. – 1998. – № 1. – С. 107–113.
131. Онікієнко В. В., Ткаченко Л. Г., Молодіжний ринок праці України: проблеми та шляхи вирішення. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України; Український інститут соціальних досліджень, 2003. – 159 с.
132. Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві: Збірник матеріалів Дванадцятих річних зборів Всеукраїнського конгр. вчен. економістів-аграрників, Київ, 25-26 лют. 2010 р. / Редкол.: П. Т. Саблук та ін. – К.: ННЦ „ІАЕ”, 2010. – 618 с.
133. Павлов О. І. Постіндустріальна модель зайнятості сільського населення України / О. І. Павлов // Україна: аспекти праці. – 2009. – №5. – С. 8 – 14.
134. Павлов О. І. Сільські території України: функціонально-управлінська модель: монографія. – Одеса „Астропринт”, 2009. – 340 с.
135. Паскье М. Диверсификация и эффективность // Проблемы теории и практики управления, 1994. – № 3. – С. 79–82.
136. Паспорт сільського населеного пункту [проект]. – К.: ННЦ „Інститут аграрної економіки”. – 2010. – 53 с.
137. Пирожков С. Відтворення трудового потенціалу // Економіка радянської України. - № 7. – 1991 – С. 8–19.
138. Попов О. С. Управління трудовими ресурсами як складовою конкурентоспроможності промислового підприємства: Автореф. дис. …канд. екон. наук: 08.09.01 / Харківський національний економічний університет. – Х., 2005. – 16 с.
139. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних».
140. Праця Вінниччини 2007: Стат. збірник/ Головне управління статистики у Вінницькій області. – Вінниця, 2008.
141. Праця Вінниччини 2008: Стат. збірник/ Головне управління статистики у Вінницькій області. – Вінниця, 2009.
142. Праця Вінниччини 2009: Стат. збірник/ Головне управління статистики у Вінницькій області. – Вінниця, 2010.
143. Праця України 2007./ : Стат. збірник/ Державний комітет статистики України. – Київ, 2008.
144. Праця України 2008./ : Стат. збірник/ Державний комітет статистики України. - Київ, 2009.
145. Праця України 2009./ : Стат. збірник/ Державний комітет статистики України. – Київ, 2010.
146. Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року. Указ Президента України від 3 серпня 1999 р. № 958/99 // Людина і праця. – 1999. – № 3. – С. 32–37.
147. Програма економічного і соціального розвитку області на 2010 рік / Головне управління економіки облдержадміністрації у Вінницькій області. – Вінниця, 2010.
148. Програма зайнятості населення Вінницької області на 2010-2011 роки / Головне управління економіки облдержадміністрації у Вінницькій області. – Вінниця, 2010.
149. Продуктивність та оплата праці / Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (вип. 6) / За ред. П. Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 81.
150. Регіональна середньострокова програма соціально-економічного розвитку Вінницької області до 2011 року / Головне управління економіки облдержадміністрації у Вінницькій області. – Вінниця, 2007.
151. Рофе А. И., Збышко Б. Г., Ишин В. В. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда. Учеб. пособие. – М.: Изд-во «МИК», 1997. – 160 с.
152. Рябоконь В. П. Кадри села: проблеми формування і закріплення / В. П. Рябоконь // Економіка АПК. – 2010. - № 5. – С. 115 – 119.
153. Рябоконь В. П. Основні напрями соціально-економічної перебудови та розвитку українського села / В. П. Рябоконь // Економіка АПК. – 2008. – №6. – С. 3 – 6.
154. Рябоконь В. П. Тенденції і закономірності структурних змін робочої сили в сільському господарстві / В. П. Рябоконь // Економіка АПК. – 2010. – № 11. – С. 118 – 121.
155. Рябоконь В. П. Формування фінансової стабільності розвитку соціальної сфери на селі / В. П. Рябоконь // Економіка АПК. – 2007. - №5. – С. 57 – 60.
156. Саблук П. Т, Малік М. Й., Булавка О. Г. Концепція розвитку сільських територій до 2030 року (проект). – Київ: Українська Академія Аграрних Наук ННЦ „Інститут аграрної економіки”. – 46 с.
157. Саблук П. Т. Особливості аграрної реформи в Україні / Саблук П. Т. – К.: Ніч лава, 1997. – 304 с.
158. Саблук П. Т., Якуба К. І. Демографічні проблеми українського села (наукова доповідь) / Відп. ред. академік УААН П. Т.Саблук. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. – 37 с.
159. Сільське населення. Демографічна ситуація в сільській місцевості. трудові ресурси села, зайнятість населення та ринок робочої сили / Населення і трудові ресурси села. Навч. посіб. За ред. П. Т.Саблука, М. К.Орлатого. – К.: ІАЕ, 2002. – 277 с. – С. 10-48, 49-97, 98-166.
160. Смирнов Н. В., Дунин-Борковский И. В. Курс теории вероятностей и математической статистики. М., Наука – 1969. – 512 с.
161. Советский энциклопедический словарь. / А. М. Прохоров, М. – 1990, С. 1043.
162. Советский энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. М. Прохоров. – М.: “Советская энциклопедия”, 1984, 1209 с.
163. Соціальна інфраструктура села: Навч. посіб. / За ред. П. Т. Саблука, М. К. Орлатого. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. – 465 с.
164. Соціально-економічне становище сільських населених пунктів України. Стат. зб. – К.: – Держкомстат України, 2006. – 197 с.
165. Стан ринку праці та соціальний захист незайнятого населення Вінницької області у 2007 році / аналітично-статистичний огляд. Вінниця. – 2008.
166. Стан ринку праці та соціальний захист незайнятого населення Вінницької області у 2008 році / аналітично-статистичний огляд. Вінниця. – 2009.
167. Стан ринку праці та соціальний захист незайнятого населення Вінницької області у 2009 році / аналітично-статистичний огляд. Вінниця. – 2010.
168. Статистический словарь / Гл.ред. Ю. А. Юрков. – М.: Финстатинформ, 1996. – 479 с.
169. Статистичний щорічник Вінниччини за 2007 рік: Стат. збірник/ Головне управління статистики у Вінницькій області. – Вінниця, 2008.
170. Статистичний щорічник Вінниччини за 2008 рік: Стат. збірник/ Головне управління статистики у Вінницькій області. – Вінниця, 2009.
171. Статистичний щорічник Вінниччини за 2009 рік: Стат. збірник/ Головне управління статистики у Вінницькій області. – Вінниця, 2010.
172. Статистичний щорічник України за 2007 рік./ : Стат. збірник/ Державний комітет статистики України. – Київ, 2008.
173. Статистичний щорічник України за 2008 рік./ : Стат. збірник/ Державний комітет статистики України. – Київ, 2009.
174. Статистичний щорічник України за 2009 рік./ : Стат. збірник/ Державний комітет статистики України. – Київ, 2010.
175. Стешенко В., Рудницький О., Хомра О., Стефановський А. Демографічні перспективи України до 2020 року. – К.: ПД Інституту економіки НАН України, 1999. – С. 54.
176. Стешенко В. С. Демографический аспект важнейших деформаций реального социализма //Демографические исследования, 1993. – Вып. 16.– С. 3
177. Струмилин С. Г. Проблемы экономики труда. – М.: Госполитиздат, 1957 – 733 с.
178. Травин В. В., Дятлов В. А. Менеджмент персонала предприятия. – М.: Дело, 2000. – 272 с.
179. Трубич С. Ю. Трудовий потенціал і зайнятість населення України в умовах переходу до ринку. – Тернопіль, 1996. – 198 с.
180. Трудовой потенциал Украинской СССР. – Киев, 1982, С. 4.
181. Трудовые ресурсы: эффективность использования / И. С. Маслова, В. М. Москович, А. Г. Косаев и др. – М.: Наука, 1988. – 264 с.
182. Управление человеческими ресурсами / Под ред. М. Пула, М. Уорнера. – СПб.: Питер, 2002. – 1200 с.
183. Управління комплексним розвитком агропромислового виробництва і сільських територій / Саблук П. Т., Кро