Вільгельм Алла Андріївна. Оцінка якості життя та реабілітація жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу

Краткое описание

Вільгельм Алла Андріївна. Оцінка якості життя та реабілітація жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2004

Вільгельм А.А. Оцінка якості життя та реабілітація жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство і гінекологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2004.
У роботі висвітлені особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок після гістеректомії з приводу генітального ендометріозу. Встановлено, що оперативне лікування без проведення реабілітаційної терапії призводить до поліпшення стану здоров’я і якості життя тільки у третини жінок, що залежить від обсягу оперативного втручання, тривалості, особливостей перебігу захворювання, психоемоційних характеристик особистості. Розроблено критерії прогнозування синдрому виснаження яєчників у жінок після гістеректомії зі збереженням яєчників на основі вивчення клінічного перебігу, гормонального статусу та метаболічних процесів.
Обґрунтовано, розроблено і апробовано диференційовані негормональні та гормональні комплекси післяопераційної реабілітації з визначенням етапності, обсягу, орієнтовної тривалості і критеріїв контролю ефективності у жінок з генітальним ендометріозом.

В дисертаційній роботі, на основі комплексного клініко-лабораторного обстеження жінок після гістеректомії з приводу генітального ендометріозу, вирішено актуальне питання щодо покращення стану здоров’я та якості життя шляхом розробки диференційованих комплексів реабілітаційної терапії з визначенням етапності, обсягу, орієнтовної тривалості і критеріїв контролю її ефективності.

У 64,67% жінок, яким проведена гістеректомія різного обсягу з приводу генітального ендометріозу, на етапі первинної медико-санітарної допомоги не проводиться реабілітаційна терапія, відсутня спадкоємність у проведенні лікувально-профілактичних заходів між різними ланками надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
Оперативне лікування генітального ендометріозу, без проведення післяопераційної реабілітаційної терапії призводить до поліпшення стану здоров’я і якості життя у 36,07% пацієнток, при цьому самооцінка стану здоров’я та якості життя як незадовільної” визначається не тільки обсягом оперативного втручання, але й залежить від попередніх тривалості та перебігу захворювання, психоемоційних характеристик особистості пацієнтки.
У третини жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу, відсутнє клініко-морфологічне обґрунтування проведення тотальної гістероваріоектомії, що підтверджується виявленням при морфологічному дослідженні незміненої структури тканин шийки матки у 16,06% жінок, нормальної гістоструктури яєчників у 8,57% випадків і вікових склеротичних змін, без будь-якої іншої патології, у 20% випадків. У 28,57% випадків розширення обсягу операції (оваріоектомія) проводиться виключно з профілактичною метою.
Вегето-судинні прояви ПОЕС розвиваються у 51,85% жінок після тотальної гістероваріоектомії протягом першого місяця після операції, що корелює зі змінами гормонального балансу. Проведення гістеректомії без видалення яєчників не попереджує розвиток синдрому виснаження яєчників у 59,26% жінок через 12 місяців після оперативного лікування генітального ендометріозу.
У жінок з хірургічною і природною менопаузою виявляється достовірна різниця вираженості симптомів ПОЕС. При рівнях ФСГ 3948 МО/л та естрадіолу 85120 пмоль/л у сироватці крові тяжкий ступінь нейровегетативних розладів (медіана суми балів ММІ 38,5) виявляється у 33,33% жінок з хірургічною менопаузою, а при рівнях ФСГ 3961 МО/л та естрадіолу 5896 пмоль/л - відповідно у 48,15% (медіана суми балів ММІ 43,92). У жінок з тривалістю природної менопаузи 1,5 2 роки при майже аналогічних рівнях ФСГ (39 58 МО/л) і естрадіолу (62110 пмоль/л) тяжкість нейровегетативних порушень достовірно нижче (медіана суми балів ММІ 31,17).
При проведенні реабілітаційних заходів прояви нейровегетативних (5,0%, медіана суми балів 14,0), обмінно-ендокринних (5,0%, медіана суми балів ММІ 9,0) та психоемоційних порушень (середніх - 5,0%, медіана суми балів ММІ 12,0 і тяжких 12,5%, медіана суми балів ММІ 17,5) є достовірно нижчими, ніж у жінок без проведення реабілітаційних заходів.
Ранній розвиток ПОЕС та зміни гормонального балансу у 51,85% жінок після гістероваріоектомії обґрунтовують необхідність проведення реабілітаційних заходів з першого тижня після операції.
Включення у комплекс реабілітації фіто-метаболічного препарату Кратал” дозволяє знизити частоту розвитку синдрому виснаження яєчників до 9,1% (при 59,26% без реабілітаційних заходів).
Критеріями ефективності і адекватності обсягу реабілітаційних заходів у жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу, є величина співвідношення ЛГ/ФСГ та рівень естрадіолу (у межах рівнів ранньої фолікулінової фази у жінок пізнього репродуктивного періоду), самооцінка жінками стану здоров’я і якості життя.
Диференційований підхід до вибору обсягу реабілітаційної терапії, індивідуальний підхід до призначення комплексів реабілітації, впровадження психотерапії, ранній початок відновного лікування, моніторинг ефективності протирецидивної і замісної гормональної терапії в комплексі дозволяє покращити стан здоров’я і якість життя у 62,06 % жінок з незадовільною якістю життя до оперативного втручання (без проведення реабілітаційної терапії у 36,07% жінок).