Вітренко Олена Володимирівна. Управлінський облік витрат основної діяльності підприємств машинобудівної галузі: методологія і організація

Краткое описание

Вітренко Олена Володимирівна. Управлінський облік витрат основної діяльності підприємств машинобудівної галузі: методологія і організація : Дис... канд. наук: 08.00.09 2009

Вітренко О.В. Управлінський облік витрат основної діяльності підприємств машинобудівної галузі: методологія і організація. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). Тернопільський національний економічний університет. Тернопіль, 2009.
Дослідження організації управлінського обліку витрат основної діяльності підприємств машинобудівної галузі здійснено у двох напрямках: теоретико-методологічному і теоретико-прикладному.
Теоретико-методологічний напрямок дослідження націлений на формування наукової концепції теорії і методології управлінського обліку.
Теоретико-прикладний аспект дослідження полягає в розробці оригінальних методик організації і технології управлінського обліку витрат основної діяльності за функціями діяльності і формування управлінської інформації за господарськими сегментами.Розроблено класифікацію методів оцінки витрат незавершеного виробництва. Запропоновано галузеву методику оцінки і контролю витрат незавершеного виробництва і непродуктивних витрат діяльності. В основу методики покладено виділення об’єктів обліку і об’єктів контролю цих витрат. Визначені принципи і підходи щодо організації і технології обліку витрат основної діяльності на основі уточненої і доповненої автором системи методів управлінського обліку моделювання, сегментування тощо.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукової проблеми, що полягає в удосконаленні методології і організації управлінського обліку витрат основної діяльності підприємств машинобудівної галузі. Дослідження здійснено у двох напрямках: теоретико-методологічному і теоретико-прикладному. Найважливіші результати дослідження такі:
1. Вивчення зв’язків системи обліку дозволило обґрунтувати синергетичний і логістичний підходи до формування методології і визначення наукової концепції теорії сучасного обліку. Концепція синергії визначає управлінський облік як додатковий рівень інформаційної підтримки системи управління, що значно підвищує ефективність цілісної системи обліку на підприємстві. Логістичний підхід визначає стан об’єкту обліку як результат попередніх впливів на нього. Концепція логістики в управлінському обліку реалізується через визначення системи параметрів, що характеризують їх вплив на залежні сегменти діяльності і визначають стан об’єктів обліку і контролю.
2. Управлінський облік потрібно розглядати, по-перше, як альтернативну підсистему господарського обліку синергетичного рівня, орієнтовану на збір, обробку і аналіз релевантної інформації у межах управлінського запиту, з метою оптимізації витрат і максимізації результатів діяльності за сегментами бізнес-процесів; по-друге, як специфічну діяльність бухгалтера-аналітика, що передбачає використання базових елементів методу фінансового обліку і специфічних елементів методу управлінського обліку, до яких віднесено: групування і класифікацію витрат, сегментування, моделювання, внутрішню стандартизацію, бюджетування, калькулювання, документування, оцінку і внутрішню звітність.
3. Аналіз вітчизняної і зарубіжної практики калькулювання собівартості промислової продукції дозволив встановити, що методичною основою обліку і контролю витрат основної діяльності повинне стати розумне поєднання системи стандарт-кост і розвинутого директ-костингу.
4. Використання комп’ютерної мережі є необхідною умовою застосування нормативного методу обліку і калькулювання собівартості продукції машинобудування. Специфіка діяльності підприємств галузі зумовлює доцільність використання матричної будови регістрів калькуляції на всіх етапах її складання. Це дозволить через використання коефіцієнтів виконання виробничої програми розраховувати облікову вартість витрат незавершеного виробництва (НЗВ). Особливого значення у цьому зв’язку набуває система контролю за матеріальними витратами на всіх стадіях їх здійснення. Для вирішення прикладної задачі «Інвентаризація НЗВ» необхідно виокремлювати поняття «об’єкт обліку» і «об’єкт контролю» щодо витрат незавершеного виробництва (НЗВ). Об’єктом обліку НЗВ є витрати, списані на відповідні центри витрат. Об’єктом контролю НЗВ є обліково-контрольні пункти центрів витрат (відділи технічного контролю).
5. Проблемним питанням внутрішньогосподарського обліку витрат підприємств галузі є визначення обліково-розрахункової вартості зворотних відходів, технологічного браку виробництва і кількісних показників деталей, що знаходяться в обробці на різних стадіях виробництва. Запропоновано порядок розрахунку цих витрат з урахуванням коефіцієнтів готовності деталей в операціях, нормативних і фактичних витрат. Рекомендовано форму регістру обліку і контролю витрат НЗВ і зворотних відходів.
6. Для організації ефективної системи управлінського обліку (УО) витрат підприємствам потрібно сформувати певні стандарти діяльності бухгалтера-аналітика, що затверджуються на рівні підприємства, виходячи із системи пріоритетів управління. Стандарти УО характеризуються гнучкістю і дозволяють на практиці реалізувати зворотний зв'язок як функцію бухгалтерського обліку, виробити певні процедури збирання й обробки даних, способів трансляції інформації користувачам. Структурно-логічна модель організації УО витрат визначає систему його зв’язків як таку, що обслуговує оперативне й стратегічне управління ними. Класифікація сегментів витрат операційної діяльності й типовий пакет стандартів УО повинні використовуватись підприємствами залежно від пріоритетності вирішуваних управлінням завдань. Класифікація робочих документів бухгалтера-аналітика складає теоретичну базу організації УО і націлена на вирішення питань його технології.
7. Визначено, що для ефективної організації управлінського обліку, витрати основної діяльності повинні класифікуватись за сегментами, що стають об’єктами управлінського обліку, які уведені у запропоновану класифікацію і обираються залежно від визначених пріоритетів управління. Центрами витрат основної діяльності підприємств машинобудування слід вважати елементи процесу виробництва, продукція яких проходить тестування (технічний контроль), центрами відповідальності коло осіб, які відповідають за витрати функцій діяльності. Витрати бізнес-процесів сукупність витрат діяльності, що складають кінцеву (повну) собівартість продукції і створюють уявлення споживачів про продукцію у співвідношенні «ціна-якість». Сегменти витрат основної діяльності це однорідні частини витрат, за якими ведеться управлінський облік з метою оперативного контролю виконання бюджетів. Витрати сегментів діяльності це сума здійснених витрат сегментів діяльності.
8. Класифікація сегментів витрат забезпечує багатоваріантність і системність організації УО. Варіанти організації УО витрат основної діяльності і порядок формування інформації за господарськими сегментами базуються на ознаках класифікації сегментів витрат.
9. Організаційно-методологічне значення у визначенні технології і механізму УО витрат основної діяльності мають: алгоритми обліку процесів постачання і виробництва, фактографічний опис і графік документообороту, система рахунків. Всі ці документи розроблені автором і наведені у дисертації. Запропонований регістр УО витрат процесу постачання уможливлює постійний контроль виконання бюджету, аналіз запасів і визначення результативності виконання функції постачання.
10. Механізм УО витрат основної діяльності дозволяє підприємствам адаптувати систему обліку до норм П(С)БО №29 «Фінансова звітність за сегментами», яким впроваджено обов’язкову форму річної фінансової звітності за сегментами (ф.№ 6). Запропонований механізм обліку націлений на технічне вирішення доволі складної задачі бухгалтерів щодо формування інформації для складання даної форми звітності.
11. Обґрунтування логістичних зв’язків основних функцій виробничо-господарської діяльності відкриває перспективи подальшого дослідження у цьому напрямку, що дозволить визначати логістичний вплив результатів діяльності певних функцій на пов’язані (забезпечувані) функції