Вовк Марина Олегівна Фінансова звітність за сегментами у системі управління підприємством

Краткое описание

Вовк Марина Олегівна, фінансовий аналітик компанії «Віза Міддл Іст ФЗ - ЛЛС»: «Фінансова звітність за сегментами у системі управління підприємством» (08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит - за видами економічної діяльності). Спец- рада Д 26.006.06 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» МОН України (03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1; тел. (044) 371-62-42). Науковий керів­ник - Озеран А. В., доктор екон. наук, доцент, доцент кафедри обліку і оподаткування (ДВНЗ «Київський національний еконо­мічний університет імені Вадима Гетьмана»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ “КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
На правах рукопису
ВОВК МАРИНА ОЛЕГІВНА
УДК 657.37:005.93(043.5)
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЗА СЕГМЕНТАМИ
У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
08.00.09 - БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, АНАЛІЗ ТА АУДИТ
(за видами економічної діяльності)
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник: Озеран Алла Володимирівна, доктор економічних наук, доцент
КИІВ-2017
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗВІТНОСТІ ЗА СЕГМЕНТАМИ 11
1.1. Звітність за сегментами: сутність, еволюція та місце в системі
управління 11
1.2. Проблеми облікової регламентації порядку складання та
представлення звітності за сегментами: напрями гармонізації 39
1.3. Організаційно-технологічні особливості фармацевтичної галузі та
їх вплив на формування звітності за сегментами 64
Висновки до розділу 1 88
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
ОБЛІКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ ЗА СЕГМЕНТАМИ 90
2.1. Облікова політика підприємства як організаційно-методична
основа формування показників звітності за сегментами 90
2.2. Порядок формування фінансової звітності за сегментами: управлінський аспект 112
2.3. Напрями удосконалення інформаційного забезпечення складання
звітності за сегментами 136
Висновки до розділу 2 152
РОЗДІЛ 3. АУДИТ ЗВІТНОСТІ ЗА СЕГМЕНТАМИ
ПІДПРИЄМСТВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ 154
3.1. Організаційні засади аудиту звітності за
сегментами 154
3.2. Методика аудиту фінансової звітності за сегментами підприємств
фармацевтичної галузі 166
3.3. Аналітичні процедури в ході аудиту фінансової звітності за
сегментами 178
Висновки до розділу 3 205
ВИСНОВКИ 207
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 211
ДОДАТКИ 234
ВСТУП
Актуальність теми. Міжнародна інтеграція економічних відносин та специфіка діяльності структурних підрозділів підприємств різних географічних регіонів, процеси виокремлення операційних сегментів призводять до необхідності укрупнення інформації бухгалтерського обліку, особливо в частині складання звітності. З огляду на це актуалізується проблема сегментації діяльності підприємств, оскільки узагальнена звітна інформація формує основу здійснення аналізу господарської діяльності структурних підрозділів та підприємства загалом, що важливо для обґрунтування перспектив його розвитку, оцінки привабливості інвестицій та можливості кредитування. З використанням достовірної інформації, представленої у звітності підприємства, користувачі можуть визначити вартість майна, джерела його формування, обсяг власних та залучених коштів, джерела отримання прибутку та напрями його розподілу.
Головне завдання звітності за сегментами полягає у наданні інформації та формуванні показників як інформаційної бази ухвалення рішень користувачами. Завдяки звітності за сегментами можливо представити користувачам релевантну та достовірну інформацію для оцінки діяльності підприємства та його структурних підрозділів через призму управлінського обліку та ефективного менеджменту. Зміни, що відбулися в економіці країни, суттєво позначилися на всіх галузях економіки, зокрема і на фармацевтичній галузі, та призвели до формування сучасної системи інформаційного забезпечення процедур розрахунку показників фінансової звітності за сегментами. З огляду на це потребують розвитку питання організаційно-методичних засад бухгалтерського обліку та аудиту для формування достовірної та своєчасної облікової інформації й складання та подання звітності за сегментами.
Аналіз нормативно-правового забезпечення, наукових публікацій та видань практичного характеру з питань організації та методики складання фінансової звітності за сегментами дає підстави стверджувати про багатоаспектність напрямів їх дослідження, необхідність вирішення проблемних питань та потреби в удосконаленні. Вагомий внесок у розробку теоретичних, організаційно-методичних та методологічних положень щодо вдосконалення процесу складання звітності за сегментами здійснили вітчизняні вчені, зокрема: С. І. Грібова, С. Ф. Голов, О. В. Гудима, Т. В. Ігнатенко, Л. О. Жилянська, Т. М. Кондрашова, С. О. Левицька, С. Ф. Легенчук, А. В. Озеран, В. І. Шевцова, М. П. Лучко, А. А. Соколов, Л.
B. Івченко, В. В. Ходзицька, Н. О. Лоханова, а також зарубіжні вчені: П.
C. Безруких, Л. А. Бернстайн, М. Ф. Ван Бреда, Г. А. Велш, Д. Колдуел, Б. Нідлз, В. Д. Новодворський, В. Ф. Палій, Ж. Рішар, Я. В. Соколов, С. В. Сороченко, Е. С. Хендріксен, А. Н. Хорін, А. Д. Шеремет.
Отримані теоретичні та практичні наукові результати мають важливе значення для удосконалення процесу складання звітності за сегментами. Проте сучасні економічні умови ведення бізнесу, зокрема і фармацевтичними підприємствами, вимагають перегляду та дослідження наявних проблемних питань. Передусім важливо уточнити понятійний апарат щодо звітності за сегментами, окреслити роль та місце звітності за сегментами у системі звітності підприємства з урахуванням факторів зовнішнього середовища та його невизначеності, обґрунтувати підходи до сегментації фармацевтичних підприємств. До невирішених проблем організаційно- методичного характеру відносяться такі: формування облікової політики як базису складання звітності за сегментами фармацевтичних підприємств; удосконалення інформаційного забезпечення складання звітності за сегментами; обґрунтування організаційно-методичних засад аудиту звітності за сегментами підприємств фармацевтичної галузі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку та оподаткування ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за темами “Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки” (державний реєстраційний номер 0108U001858), “Удосконалення обліку, аналізу та аудиту в умовах інноваційного розвитку економіки” (державний реєстраційний номер 0113U004263). У межах зазначених тем автором проведені дослідження, пов’язані з розробкою організаційно-методичних засад облікового забезпечення процесу складання фінансової звітності за сегментами.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення облікового забезпечення процесу складання фінансової звітності за сегментами та її аудиту на фармацевтичних підприємствах.
Мета дослідження обумовила необхідність вирішення таких завдань:
- уточнити сутність звітності за сегментами для обґрунтування напрямів її розвитку з урахуванням сучасних потреб системи управління підприємством;
- здійснити аналіз положень вітчизняного та міжнародного законодавства щодо порядку складання та подання звітності за сегментами з метою визначення напрямів гармонізації регламентації даної звітності;
- виокремити особливості фармацевтичної галузі з метою розробки підходів до формування фінансової звітності за сегментами фармацевтичних підприємств;
- розкрити елементи облікової політики як організаційно-методичної основи формування показників звітності за сегментами фармацевтичних підприємств;
- проаналізувати методичні підходи до формування фінансової звітності за сегментами задля підвищення релевантності облікової інформації в ухваленні управлінських рішень;
- розробити методику створення інформаційного забезпечення складання звітності за сегментами з метою подання повної та достовірної інформації про діяльність підприємства;
- розглянути організаційні засади аудиту звітності за сегментами для оптимізації її перевірки на предмет підтвердження достовірності наведеної інформації;
- обґрунтувати напрями розвитку методичного забезпечення аудиту фінансової звітності за сегментами підприємств фармацевтичної галузі;
- визначити аналітичні процедури та можливості їх застосування під час проведення аудиту звітності за сегментами фармацевтичних підприємств.
Об ’єктом дослідження є процес формування облікової інформації для потреб складання фінансової звітності за сегментами підприємств фармацевтичної промисловості.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, організаційно-методичних і практичних положень формування облікової інформації для складання фінансової звітності за сегментами та її аудиту з метою ефективного управління фармацевтичними підприємствами України.
Методи дослідження. В процесі дослідження використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання. При опрацюванні матеріалу щодо сутності, еволюції та визначення місця звітності за сегментами у системі управління підприємством, дослідженні методичних аспектів її формування застосовано методи теоретичного узагальнення, групування, порівняння та історичний підхід. При розробці положень облікової політики, вдосконаленні методичних аспектів формування показників звітності за сегментами використано методи наукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, моделювання. З використанням системного підходу та економіко-математичних методів окреслено сучасні можливості бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу для забезпечення формування показників звітності за сегментами та їх відповідність потребам користувачів і вимогам управління. Метод формалізації дозволив розробити методичні засади аудиту фінансової звітності за сегментами для цілей управління підприємством. Табличний і графічний прийоми застосовувалися для наочного представлення результатів дослідження.
Інформаційною базою дослідження є чинні законодавчі та нормативно- правові документи, що регламентують різні аспекти формування звітності за сегментами; національні й міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності; наукова монографічна література, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій; облікова та статистична інформація фармацевтичних підприємств; інша навчально-методична література за тематикою дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці організаційно-методичних і практичних рекомендацій з удосконалення облікового забезпечення формування звітності за сегментами та її аудиту для підвищення ефективності управління фармацевтичних підприємств. Положення та результати дослідження, які визначають наукову новизну, полягають у наступному:
удосконалено:
- порядок формування звітності за сегментами фармацевтичних підприємств з урахуванням галузевих особливостей їх діяльності: запропоновано порядок виокремлення сегментів з огляду на їх значимість; визначено формат звітності й представлено методичні засади розподілу активів та зобов’язань між звітними сегментами. Це дозволить обґрунтовано підходити до розробки комплексного методичного забезпечення формування звітності за сегментами;
- групування сегментів діяльності фармацевтичних підприємств за значимістю розкриття звітної інформації (першочергова та другорядна). В процесі обґрунтування підходів до сегментації їх діяльності ідентифіковано центри відповідальності відповідно до видів фармацевтичної продукції (центри прибутку, центри доходів та центри витрат), що сприяє отриманню достовірної інформації про результати діяльності окремих звітних сегментів та оцінюванню ефективності задля забезпечення сталого розвитку суб’єкта господарювання в умовах ризику;
- порядок підготовки інформації для формування показників звітності за сегментами через розробку: Проекту Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку “Звітність за сегментами”, що забезпечує підвищення якісних характеристик звітної фінансової інформації суб’єкта господарювання та обґрунтованість ухвалення управлінських рішень на її основі; форми представлення звітних показників за сегментами, до яких включено EBIT (операційний прибуток) та результат діяльності сегмента EBITDA, розрахунок яких проводиться на основі запропонованого порядку формування фінансового результату звітного сегмента фармацевтичного підприємства, що забезпечує відображення вкладу окремого сегмента у загальний результат діяльності підприємства;
- порядок складання звітності за сегментами фармацевтичних підприємств у частині виділення організаційної та методичної фаз її підготовки та запропонованого переліку звітних показників (на основі управлінського підходу до її складання), врахування ймовірності настання ризику та норми прибутковості для кожного окремого сегмента з метою підвищення рівня інформативності звітності та більш обґрунтованого й ефективного управління;
- систему внутрішньої бухгалтерської звітності за сегментами фармацевтичних підприємств, яка акумулює інформацію про активи, зобов’язання, доходи, витрати та фінансові результати сегментів задля формування показників зовнішньої звітності за сегментами та аналізу ключових показників ефективності діяльності сегментів і підприємства загалом;
- організаційні положення аудиту звітності за сегментами: визначено мету, завдання, об’єкти та суб’єкти аудиту, а також виокремлено етапи проведення аудиту звітності за сегментами фармацевтичних підприємств, що сприяє підвищенню ефективності здійснення перевірки активів, зобов’язань, доходів, витрат та фінансових результатів окремих звітних сегментів;
- порядок проведення аудиту звітності за сегментами підприємств у частині розробки плану і програми перевірки, робочих документів аудитора у розрізі запропонованих етапів аудиту, що забезпечує оптимізацію процесу контролю звітних показників за сегментами та визначення напрямів перевірки внутрішньої управлінської звітності як основи інформаційного забезпечення аудиту звітності за сегментами;
дістало подальший розвиток:
- теоретичне обґрунтування концептуальних засад складання звітності за сегментами в частині змістового наповнення її основних складових (зміст, мета, завдання, особливості визначення звітних сегментів, фактори впливу на порядок формування звітності за сегментами) та визначення її місця у системі звітності підприємства, що дозволило вдосконалити теоретико-організаційні засади складання звітності за сегментами для підвищення її інформативності;
- розширення напрямів використання аналітичних процедур у процесі аудиту звітності за сегментами (аналіз тенденцій розвитку сегментів; аналіз показників звітності за сегментами), які дозволяють всебічно аналізувати та синтезувати показники діяльності окремих сегментів та підприємства загалом і сформувати на цій основі цілісну методику аудиту звітності за сегментами.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій із удосконалення організаційно-методичних аспектів формування облікового забезпечення складання звітності за сегментами та її аудиту на фармацевтичних підприємствах. Впроваджено у практичну діяльність суб’єктів господарювання такі основні теоретичні та практичні розробки:
- методичні рекомендації щодо формування звітних показників за сегментами на основі розроблених форм внутрішньої звітності для забезпечення прозорості діяльності та підвищення інформативності фінансової звітності за сегментами (ТзОВ “СБІ КОМПАНІ”, довідка № 12-1/2 від 10.01.2014 р.);
- комплексне облікове забезпечення формування звітності за сегментами (порядок ідентифікації сегментів, звітні показники, методика розподілу активів, зобов’язань та капіталу між сегментами) (ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”, довідка № 44-48/3 від 04.12.2015 р.);
- пропозиції щодо вдосконалення аудиту звітності за сегментами в частині планування перевірки із застосуванням аналітичних процедур щодо аналізу звітних показників сегментів підприємства та визначення тенденцій їх розвитку (ТзОВ “СКАР”, довідка № 20-561 від 20.11.2015 р.);
- пропозиції щодо вдосконалення організаційних положень та методики аудиту звітності за сегментами (ТОВ АФ “УкрЗахідАудит”, довідка № 23 від 30.11.2016 р.).
Пропозиції з удосконалення звітності за сегментами використано у навчальному процесі ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” при викладанні навчальних дисциплін “Звітність підприємства”, “Облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами” та розробці їх навчально-методичного забезпечення (довідка від 10.11.2016 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наведені у дисертації розробки, висновки та пропозиції належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувана, що полягають у дослідженні комплексу організаційно- методичних і практичних питань, пов’язаних із удосконаленням процесу формування фінансової звітності за сегментами у системі управління підприємством.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися, пройшли апробацію на 11 міжнародних та всеукраїнських науково- практичних конференціях, а саме: «Еколого-соціальні орієнтири бухгалтерського обліку, контролю, економічного аналізу: цивілізаційні виклики» (м. Житомир, 13-15 жовтня 2011 р.); «Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: теорія, методологія, організація» (м. Київ, 30 березня 2012 р.); «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» (м. Львів, 26-28 квітня 2012 р.); «Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки і практики» (м. Київ, 6-7 грудня 2012 р.); «Стан і перспективи розвитку обліково-інформаційної системи в Україні» (м. Тернопіль, 29-30 листопада 2012 р.); «Актуальные проблемы бухгалтерского учета, анализа, аудита и контроля в условиях открытой экономики» (г. Душанбе, 6-7 июля 2012 г.); «The 14th Annual Doctoral Conference of Faculty of Finance and Accounting» (Prague, 31 of May 2013); «Бухгалтерський облік, економічний аналіз та контроль в умовах формування і розвитку сучасних концепцій управління» (м. Житомир, 24-25 жовтня 2013 р.); «Бухгалтерський облік, контроль і аналіз у сучасній економічній науці та практиці» (м. Київ, 3-4 квітня 2014 р.); «Актуальні проблеми сучасної економіки: реалії сьогодення» (м. Ужгород, 6-7 березня 2015 р.); «Сучасні проблеми управління підприємствами в умовах глобалізації та інтернаціоналізації: теорія, практика» (м. Одеса, 27-28 березня 2015 р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано дисертантом 23 наукові праці загальним обсягом 6,8 друк. арк., з них 6 - у наукових фахових виданнях, 4 - у наукових виданнях України, які зареєстровано у міжнародних наукометричних базах, 1 - у міжнародному виданні, 12 - в інших виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення важливого наукового завдання в частині обґрунтування теоретичних положень та розробки практичних рекомендацій із удосконалення процесу складання та аудиту звітності за сегментами в системі інформаційного забезпечення ухвалення обґрунтованих рішень її користувачами. Відповідно до поставленої мети та завдань дисертації отримані такі наукові й практичні результати:
1. На основі критичного аналізу наукових поглядів щодо сутності звітності за сегментами та дослідження інформаційних потреб її користувачів з’ясовано сутність, роль та місце звітності за сегментами у системі звітності підприємства. Під звітністю за сегментами запропоновано розуміти звітність, що містить систему підсумкових, узагальнених показників про фінансовий стан та результати діяльності окремих звітних сегментів суб’єкта господарювання, отриманих із даних бухгалтерського та управлінського обліку, для формування релевантної інформації в системі управління діяльністю звітних сегментів та підприємства загалом.
2. Наявні відмінності між вимогами МСФЗ 8 “Операційні сегменти” та П(С)БО 29 “Звітність за сегментами” щодо складання та подання звітності за сегментами значно ускладнює процес її підготовки. Взаємозв’язок складових зовнішнього середовища та системи бухгалтерського обліку і його вплив на формування звітності за сегментами підтверджує необхідність розробки моделі формування звітності за сегментами залежно від принципів їх формування (зі створенням юридичної особи та без створення юридичної особи) та в частині визначення видів звітних сегментів (за видами діяльності, центрами відповідальності, видами продукції (товарів, робіт, послуг), ринками збуту продукції, розташуванням активів). Задля усунення неузгодженостей у змісті нормативних документів вітчизняного та міжнародного рівнів, а також з метою вдосконалення порядку складання звітності за сегментами та підвищення її інформативності й корисності для користувачів розроблено Проект Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку “Звітність за сегментами”. Використання запропонованого НП(С)БО спростить процедуру визначення на підприємстві звітних сегментів та порядок формування в системі бухгалтерського обліку інформації щодо діяльності звітних сегментів.
3. Розвиток системи обліково-аналітичного забезпечення формування показників звітності за сегментами потребує дослідження галузевої специфіки підприємства, що, як правило, обумовлена типом і масштабами виробництва, складністю технологічних процесів, ступенем та видами спеціалізації цехів. На основі урахування специфічних особливостей фармацевтичної промисловості (використання європейських та міжнародних стандартів (GMP, ISO/IEC, ДСТУ тощо), матеріало-, енерго-, інтелекто- та інформоємність виробничого процесу, сировинна база з фізико-хімічними та біологічними властивостями і мікробіологічними характеристиками препарату, специфічна система упакування, система контролю якості фармацевтичної продукції, механізм ціноутворення) сформульовано пропозиції щодо визначення підходів до сегментації діяльності фармацевтичних підприємств: відповідно до видів фармацевтичної продукції та відповідно до сегментації діяльності за географічною ознакою через виокремлення центрів прибутку, центрів доходів та центрів витрат, з урахуванням організаційної структури окремо взятого фармацевтичного підприємства.
4. У дослідженні обґрунтовано пропозиції щодо порядку виокремлення сегментів діяльності, встановлення першочергових та другорядних сегментів і використання розробленої методики розподілу активів та зобов’язань між сегментами, які дозволяють сформувати облікову політику підприємства щодо сегментів із урахуванням його галузевої специфіки. Зазначені пропозиції сприяють упорядкуванню облікових процесів на підприємстві та формують основу взаємозв’язку внутрішніх підрозділів, які беруть участь у підготовці звітності за сегментами.
5. Задля підвищення інформативності удосконалено форму представлення звітності за сегментами, до якої включено EBIT та EBITDA. Їх розрахунок здійснюється відповідно до запропонованого порядку формування фінансового результату звітного сегмента на фармацевтичному підприємстві, з урахуванням вкладу окремого сегмента у загальний обсяг прибутку підприємства, що сприяє оцінці реального стану його діяльності.
6. Повнота та оперативність формування інформаційної бази складання звітності за сегментами з належним рівнем деталізації для потреб управління передбачає розвиток системи управлінської звітності. В контексті розвитку інформаційного забезпечення формування показників звітності за сегментами представлено пакет форм внутрішньої бухгалтерської звітності І-го та ІІ-го рівнів, у яких наводиться розшифровка зведених показників звітів І-го рівня та розкриваються їх суттєві статті. Запропонований пакет внутрішньої звітності дає змогу бухгалтерській службі надавати управлінському персоналу суб’єкта господарювання деталізовану інформацію про активи, зобов’язання, доходи, витрати та фінансовий результат сегментів підприємства у розрізі руху необоротних активів, грошових коштів, капітальних інвестицій, довгострокових та короткострокових зобов’язань, бюджетів продажу, виробництва, собівартості реалізованої продукції, оплати праці, а також обсягів надходження та витрачання грошових коштів у результаті операційної діяльності сегментів, інших доходів і витрат.
7. Відсутність методики аудиту звітності за сегментами негативно позначається на результативності перевірки звітності підприємства. Представлено орієнтовна стратегія та план аудиту звітності за сегментами з деталізацією аудиторських процедур у розрізі запропонованих етапів перевірки (вивчення нормативно-правового забезпечення аудиту звітності за сегментами; перевірка критеріїв визначення звітних сегментів; перевірка повноти висвітлення інформації про сегменти у фінансовій звітності; перевірка узгодження показників звітності за сегментами з показниками інших форм фінансової звітності). Використання методики аудиту суттєво спрощує процес перевірки інформації за сегментами, оскільки дає чіткий орієнтир для перевірки внутрішньої (управлінської) звітності як основи інформаційного забезпечення аудиту звітності за сегментами.
Особливості та недоліки аналізу звітності за сегментами важливо враховувати при виокремленні варіантів аналітичних процедур у ході аудиту звітності за сегментами, які передбачають комплексний розгляд питань щодо діяльності окремих звітних сегментів та підприємства загалом. Це забезпечує формування завершеної методики аудиту звітності за сегментами.