ЄВСЄЄВ АНТОН ВОЛОДИМИРОВИЧ. Морфогенез селективної загибелі та відновлення нейронів головного мозку при постреанімаційній енцефалопатії

Краткое описание

ЄВСЄЄВ АНТОН ВОЛОДИМИРОВИЧ. Морфогенез селективної загибелі та відновлення нейронів головного мозку при постреанімаційній енцефалопатії. : Дис... канд. наук: 14.03.02 2009

Євсєєв А.В. Морфогенез селективної загибелі та відновлення нейронів головного мозку при постреанімаційній енцефалопатії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2009.
Дисертація містить результати комплексних нейроморфологічних досліджень головного мозку хворих на ПРЕ, які визначили особливості селективної загибелі та відновлення нейронів ЦНС після перенесеної КС для використання в патологоанатомічній діагностиці.
Визначено, що в перші години ПРП початкові ішемічні зміни нейронів проявляються набряканням мітохондрій, що призводить до активації внутрішніх шляхів апоптозу. Апоптоз нейронів стимулюють внутрішні мітохондріальні фактори (Bax) і активовані домени Fas-APO-рецепторів. Вах-індукований апоптоз блокується при одночасній експресії білка Всl-XL.
Головними типами селективної загибелі нейронів в ПРП є апоптоз, каріоцитолізис, коагуляційний некроз та ретроградне руйнування, які розвиваються внаслідок постішемічно-реперфузійних і ексайтотоксичних ушкоджень, а також стійкого невідновлення кровообігу в капілярах мозку.
Основними умовами відновлення частково ушкоджених нейронів є розвиток у ранньому ПРП адаптивного сателітозу з експресією гліоцитами білка Всl-XL, збільшення числа спеціалізованих гліо-нейронних контактів, аутофагоцитоз зруйнованих компонентів, а також відновлення мітохондрій та інших органел.
При стійкому невідновленні кровотоку в капілярах виникає селективний некроз перикапілярних нейронів або дрібні вогнища перикапілярного некрозу нервової тканини з наступним формуванням вогнищ гліофіброзу.

У дисертації приведено теоретичне узагальнення і нове рішення важливої для патологоанатомічної діагностики наукової задачі щодо морфогенезу селективної загибелі нейронів ЦНС, яка є основою коматозного стану хворих після реанімації, а також щодо структурного відновлення нервових клітин, ушкоджених після КС.
1. Головними морфогенетичними типами селективної загибелі нервових клітин в ПРП є патогенно-індукований апоптоз, каріоцитолізис і коагуляційний некроз, а також ретроградне руйнування нейронів, які розвиваються внаслідок постішемічно-реперфузійних і ексайтотоксичних ушкоджень, а також внаслідок стійкого невідновлення кровообігу в капілярах головного мозку. Апоптоз і селективний некроз нейронів мозочка, гіпокампа, стовбура та кори головного мозку найбільш виражений з 1-ї по 58-му добу ПРП, ретроградне руйнування кортикальних і стовбурних нейронів проявляється через 2 тижні 2 і більше місяців після КС.
2. Початкові ішемічні ушкодження нейронів головного мозку проявляються через 60 хвилин 24 години після КС з успішною реанімацією значним вакуолеподібним набряканням мітохондрій з руйнуванням крист, руйнуванням органел аксо-дендритних синапсів з редукцією синаптичних везикул, а також каріопікнозом і ішемічним ущільненням цитоплазми або набряканням каріоплазми і цитозолю нервових клітин.
3. За даними ІГХ та електронної мікроскопії, апоптоз нейронів у ПРП стимулюють внутрішні (Bax) мітохондріальні фактори і активовані внутрішньоклітинні домени мембранних Fas-APO-рецепторів, далі розвивається маргінація ущільненого хроматину і каріопікноз із збереженим великим ядерцем, ущільнення цитоплазми із збереженими мітохондріями і іншими органелами, каріорексис на гіперхромні «апоптотичні тільця», фрагментація нервових клітин і фагоцитоз відростками CD68+ макрофагів.
4. Порівняння даних ІГХ, світлової і електронної мікроскопії показує, що в ПРП значно розповсюджений каріоцитолізис і коагуляційний некроз нейронів головного мозку, в той час як апоптоз розвивається лише в частині нейронів, що експресують Bax і CD95/Fas. Вах-індукований апоптоз блокується при одночасній експресії нейроном антиапоптотичного білка Всl-XL.
5. У процесі каріоцитолізису руйнуються мітохондрії, хроматин ядра і інші цитоплазматичні органели, що проявляється при світловій мікроскопії набряканням і спустошенням каріо-цитоплазми нейрона, який трансформується в «клітинну тінь». При коагуляційному некрозі спостерігається значне набрякання мітохондрій, коагуляція хроматину і руйнування ядерця, каріопікноз і ущільнення цитозолю, значне розширення цистерн ЕПС.
6. Ретроградне руйнування/дегенерація нейрона в ПРП починається з ішемічної деструкції органел і мієлінової оболонки аксона або із сегментарного руйнування аксона у вогнищі перикапілярного некрозу. Надалі, при відсутності перинейронального астроцитарно-олігодендрогліального сателітозу, наростає «хроматоліз» невідновлення полірибосом і гранулярної ЕПС в цитоплазмі ушкодженого нейрона, що завершується ареактивним каріоцитолізисом нервової клітини.
7. При стійкому невідновленні кровотоку в церебральних капілярах виникає селективний некроз перикапілярних нейронів або дрібні вогнища перикапілярного некрозу нервової тканини з фагоцитозом зруйнованих структур CD68+ макрофагами і мікрогліоцитами.
8. Прогностичними ознаками відновлення ушкоджених нейронів є розвиток у перші 60 хвилин після КС перинейронального астроцитарно-олігодендрогліального сателітозу з експресією гліоцитами антиапоптотичних молекул Всl-XLі збільшенням числа спеціалізованих гліо-нейронних контактів. При регенерації в ішемічно ушкоджених нейронах активується лізосомальний аутофагоцитоз зруйнованих ультраструктур цитоплазми, репарація ДНК мітохондрій із включенням у них бромдезоксиурідину, а також поступово зростає число мітохондрій, рибосом, ультраструктур зернистої та гладкої ЕПС.
9. У хворих, що померли в коматозному стані через 8127 діб після КС, при нормальних макроскопічних параметрах головного мозку, у ділянках селективної загибелі нейронів мозочка, кори й стовбура головного мозку виявляються клітинні «випадіння» і дрібні вогнища астроцитарного гліозу, а також дрібні вогнища астроцитарного гліофіброзу в ділянках перикапілярного некрозу.