Яковюк Іван Васильович. Правові основи європейської інтеграції та її вплив на державно-правовий розвиток України

Краткое описание

Яковюк Іван Васильович. Правові основи європейської інтеграції та її вплив на державно-правовий розвиток України.- Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.01, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2014.- 187 с.

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
На правах рукопису
Яковюк Іван Васильович
УДК 340.0
СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І ШЛЯХИ ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ
Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави
і права; історія політичних та правових вчень
Д И С Е Р Т А Ц І Я на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент
Ткаченко
Володимир Данилович
Харків - 2000
З М І С Т
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО СОЦІАЛЬНУ ДЕРЖАВУ 11
1.1. Виникнення та розвиток концепції соціальної держави 11
1.2. Розвиток концепції прав людини як передумова формування соціальної держави 48
1.3. Поняття соціальної держави як продукту громадянського суспільства . 65
РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗРОБКИ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ 114
2.1. Функції соціальної держави 114
2.2. Формування соціального законодавства і права 142
2.3. Розбудова соціальної держави в Україні: сучасний стан і перспективи. 162 ВИСНОВКИ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179
ДОДАТОК А. Довідка про впровадження результатів дисертації 200
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В умовах сьогодення особливої актуальності набувають дослідження умов і тенденцій розвитку державності в Україні, як складовій частині европейського співтовариства, і особливо теоретичної концепції демократичної, соціальної правової державності. Необхідно узагальнити і перевірити можливості використання в Україні кращих результатів, які були отримані теорією і перевірені практикою в процесі визначення змісту і методів діяльності держави, її оптимальної форми в різних країнах.
Особливий інтерес для науковців у цій концепції становить така її складова, як соціальна держава. Вона не може бути віднесена до числа аксіоматичних і незаперечних характеристик державності. Одна з важливих перешкод цьому - невизначеність поняття "соціальна держава". Хоча як фундаментальний принцип конституційного ладу вона закріплена більш ніж в 10 конституціях країн континентальної Європи, серед науковців досі існують розбіжності в питаннях визначення її змісту, притаманних їй принципів і виконуваних функцій, співвідношення з традиційними конституційними засадами.
Актуальність дослідження соціальної держави для вітчизняної науки випливає як із конституційного закріплення за Україною означеного статусу, так і з таких обставин.
По-перше, на відміну від "правової", поняття "соціальної держави" не розглядалося радянською юридичною наукою навіть з позиції його критики. Це обумовлює його новизну, проблематичність і нерозробленість.
По-друге, очевидним є те, що західноєвропейська модель державності не може автоматично втілюватись в Україні, не зазнавши попереднього критичного аналізу. Необхідність його проведення пов'язана як з відсутністю загальних для постсоціалістичних і західних країн умов і закономірностей становлення соціальної держави, так і з тією кризою, якої ця державність сьогодні в цих країнах зазнає.
Все це є підставою для визнання існування двох різновидів моделі соціальної держави, що надає особливої актуальності проблемі розробки вітчизняної концепції "соціальної держави".
Формування означеної концепції неможливо здійснити, не усвідомивши попередньо сутності її найбільш важливих і принципових положень і інститутів. Так, наприклад, зміст поняття "соціальна держава" неможливо визначити, не встановивши притаманних їй принципів і виконуваних функцій.
Окреслення особливостей розвитку соціальної держави в Україні повинно мати своєю передумовою встановлення під час дослідження її західної моделі закономірностей її формування. Правова конкретизація положення про соціальну державу може бути здійснена після того, як буде визначена позиція науковців щодо перспектив розвитку соціального права в Україні і завершення процесу систематизації соціального законодавства (прийняття Соціального кодексу). Надзвичайною актуальністю відрізняється проблема урахування в процесі завершення судової реформи можливості започаткування в Україні спеціалізованих соціального і трудового судів як ключових інститутів соціальної держави.
В цілому необхідно визнати, що проблема соціальної держави ще недостатньо досліджена, особливо у визначенні її правової природи, співвідношення з традиційними засадами державного ладу, шляхів її втілення в життя України. Це обумовлює потребу у монографічному, комплексному дослідженні сутності і правової природи соціальної держави.
Тема кандидатської дисертації Яковюка І.В. «Соціальна держава: питання теорії і шляхи її становлення» обговорена кафедрою та затверджена науковою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 24 січня 1997 року (протокол № 6). Робота виконана відповідно до комплексної цільової програми «Розвиток демократичних процесів у правовій державі» (номер державної реєстрації 0186.0.070866).
Об'єктом дослідження є загальні закономірності становлення і функціо¬нування соціальної держави.
Предметом дослідження є поняття «соціальна держава», становлення її теоретичної конструкції, місце в політичній системі, порядок функціонування.
Метою дослідження є забезпечення внеску у вдосконалення теоретичних і конституційно-правових основ соціальної держави, сприяння вирішенню деяких спірних теоретичних питань, пошук оптимальних шляхів її розбудови в Україні.
Завдання дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу наукових дже-рел, узагальнення нормативно-правового матеріалу і практики:
• здійснитити аналіз теоретико-методологічних передумов розбудови соціаль¬ної держави;
• провести відмежування соціальної держави як від поліцейської, ліберальної (мінімальної) держави, так і від держави добробуту, що взята у вузькому значенні цього поняття;
• розкрити зміст теоретичної конструкції соціальної держави, дати аналіз при¬таманних їй принципів;
• визначити і обгрунтувати місце соціальної держави серед основних засад державного ладу;
• проаналізувати зв'язок між процесами формування концепції прав і свобод людини і громадянина і становленням теорії соціальної держави;
• розкрити притаманні соціальній державі функції і дати їх аналіз;
• обгрунтувати необхідність розвитку самостійної галузі права - соціального права і відповідної йому галузі законодавства - соціального законодавства;
• завданням дисертаційного дослідження також є спроба визначення і обгрун¬тування відповідних науково-теоретичних і практичних пропозицій і реко¬мендацій щодо реалізації конституційної норми, яка закріплює соціальний характер Української держави.
Методологічна і теоретична основа дослідження. В основу методології дослідження покладений комплексний підхід до аналізу місця, ролі і функціо¬нування соціальної держави. Для дослідження використовувався діалектичний метод і сучасні наукові підходи - функціональний, розкриття багатоаспектності і багатоваріантності предметів дослідження, традиційні для юриспруденції методи - логічний, історико-порівняльний, соціологічний та інші.
Дисертант прагнув вести дослідження через розгляд проблемних питань у світлі нового політико-правового мислення, орієнтуючись на загальнолюдські цінності.
Нормативну базу дослідження складають Конституція України, політико- правові документи, законодавчі акти України, конституції та інші нормативно- правові акти зарубіжних країн, міжнародно-правові документи.
Дисертант спирався на результати теоретичних досліджень представників вітчизняної і зарубіжної наукової думки, роботи вчених, які працюють у галузі теорії і історії держави і права, конституційного права, соціального і трудового права, історії України, політології, філософії та інших наук.
Важливе місце в дисертаційному дослідженні посідають положення, які розробили в своїх працях видатні мислителі і науковці минулого: Арістотель, І.Бентам, К. Гельвецій, І. Кант, Гегель, Ад. Пренс, Г. Хеллер, Б.А. Кистяківський, С.А. Котляревський, П.І. Новгородцев, М. Палієнко, Ф. Тарановський, Г.Ф. Шер- шеневич та інші зарубіжні і вітчизняні науковці. Дисертант використовує роботи сучасних науковців : М. Арагона, В.Д. Бабкіна, К. Біденкопфа, К.С. Гаджиєва, Р.Дарендорфа, А.П. Зайця, М.Г. Кобця, В.В. Копєйчикова, М.І. Козюбри,
О.А. Лукашевої, О.В. Петришина, Ю.С. Пивоварова, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабіновича, Є. Танчева, В.Д. Ткаченка, Ю.М. Тодики, Ф. Фабриціуса, Л. Хайнца, К. Хессе, Х. Цахера, М.В. Цвіка, В.А. Четверніна, Ю.С. Шемшученка,
О. Шлехта та ін. В дисертації використовувались також роботи інших вітчизняних і зарубіжних науковців, в яких досліджувались проблеми, що відносяться до теми дослідження.
Наукова новизна дослідження. Дисертація є першим у незалежній Україні комплексним монографічним дослідженням сутності, місця і ролі соціальної держави в теорії і практиці державотворення, шляхів її розбудови в Україні.
Особливість роботи полягає у розгляді питання становлення і функціо¬нування соціальної держави у порівнянні з конституційними засадами держав¬ності сучасних країн Заходу . Цей підхід логічно привів до висновків про мож¬ливість використання певною мірою передового досвіду цих країн, на базі чого було сфомульовано ряд пропозицій і рекомендацій по реалізації концепції «со-ціальної держави» в Україні.
У дисертаційному дослідженні знайшли відображення такі основні положення, які виносяться на захист :
• вперше докладно досліджуються історико-теоретичні передумови становлення теорії соціальної держави. Проводиться порівняння принципово різного розуміння загального блага цією теорією і теоріями поліцейської і ліберальної держави;
• вперше аналізується зв'язок між становленням теорії соціальної держави і формуванням західними (католицькою і протестантською) церквами власних соціальних доктрин;
• акцентується увага на існуванні концепції «культурної держави» як проміжного етапу в процесі переходу від мінімальної до соціальної держави;
• уточнюється і розвивається підхід до визначення сутності соціальної держави, як держави перехідного типу;
• доводиться необгрунтованість протиставлення соціальної держави і громадянського суспільства. Вперше соціальна держава подається як продукт останнього;
• обгрунтовується доцільність розгляду соціальної держави як елементу дескриптивної концепції демократичної, соціальної правової держави;
• робиться наголос на необхідності розгляду соціальної держави в єдності з правовою державою, обгрунтовується неможливість дослідження соціальної держави без встановлення її зв'язку з правовою державою;
• здійснюється науковий аналіз принципів соціальної держави, причому вперше робиться спроба їх системного розгляду;
• досліджуються особливості функціонування соціальної держави;
• уточнюється питання щодо правової природи соціально-економічних прав та їх місця в соціальній державі. Висунуто і обгрунтовано тезу про те, що зміст соціальної держави як конституційної характеристики правової держави не вичерпується соціально-економічними правами людини;
• конкретизується зміст поняття «соціальний захист», яке розглядається у взаємозв'язку з поняттями «соціальне забезпечення» і «соціальне страхування»;
• обгрунтовується необхідність становлення самостійної галузі права - соці¬ального права, яке має власний предмет і метод, принципи і прийоми правового регулювання;
• вносяться пропозиції щодо завершення процесу формування соціального законодавства, здійснення кодифікації правових актів (прийняття Соціального кодексу), що регулюють відносини у соціальній сфері;
• удосконалюється підхід до бачення правової природи соціальної держави в Україні. Пропонуються шляхи втілення в життя конституційної норми про соціальну державу.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки і рекомендації мають безпосереднє відношення до реальної політики України. Вони можуть бути використані для обгрунтування: необхідності внесення змін в Конституцію України ( статті 1; 46; 157); становлення соціального права і формування соціаль¬ного законодавства; започаткування соціального і трудового судів.
Матеріали дослідження можуть використовуватися як у науково-дослідній роботі, так і в практичній діяльності народних депутатів, працівників інших гілок влади, оскільки вони поглиблюють знання про одну з важливих конституційних характеристик держави, що розбудовується в Україні, сприяють практичному застосуванню цих знань, пропонують напрямки розвитку соціального законо¬давства в Україні.
Теоретичні положення дисертації можуть відіграти позитивну роль у нав¬чальному процесі при викладанні курсів «Загальна теорія держави і права», «Історія вчень про державу і право», «Конституційне право».
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною нау¬ковою працею, першим комплексним монографічним дослідженням місця, сутності, принципів і функцій соціальної держави. Сформульовані в ній поло¬ження і наукові результати мають наукове і практичне значення, оскільки вони обгрунтовані на основі особистого дослідження і критичного розгляду більше двохсот наукових і нормативних джерел, аналізу практики реалізації концепції соціальної держави ряду країн Заходу. Автор наводить теоретичні положення, а також дає практичні рекомендації щодо розбудови соціальної держави в Україні. Окремі питання піднімаються вперше, деякі розглянуті по-новому, додатково обгрунтовані.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обго¬ворювались на засіданнях кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого у 1997, 1998, 1999 рр., на науково- практичній конференції у Харківській філії Української академії державного управління при Президентові України у 1997 р., на Дев'ятих Харківських політологічних читаннях у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у 1999 р., на наукових конференціях молодих вчених та аспірантів у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у 1998, 1999, 2000 рр.
Окремі аспекти дослідження використані автором у процесі викладання навчального курсу «Загальна теорія держави і права».
Структура і обсяг роботи. Структура дисертації обумовлена завданнями і логікою дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які включають шість підрозділів, висновків та списку використаної літератури (230 найменувань). Обсяг дисертації 178 сторінок.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в шести наукових статтях, п'ять з яких опубліковані у фахових виданнях, та чотирьох тезах доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведений у цій роботі теоретичний аналіз дозволяє зробити деякі найбільш загальні висновки.
1. Соціальна держава виникає наприкінці ХІХ ст. і остаточно утверджується як нова якісна характеристика правової держави у другій половині ХХ ст. Трансформацію ліберальної (мінімальної) правової держави в соціальну правову необхідно розглядати як процес, що відбувався у політико-правовій сфері під впливом переходу буржуазного громадянського суспільства до громадянського правового суспільства соціальної демократії. Таким чином, соціальна держава повинна розглядатися як продукт громадянського суспільства.
2. Формування теорії соціальної держави слід розцінювати як результат до¬сягнутого широким спектром суспільних сил консенсусу в питанні визначення напрямку розвитку суспільства і місця в ньому держави. Ця теорія стала кон¬центрованим виразом ідей, що були сформульовані в соціальних доктринах західних церков, програмних положеннях соціал-демократичних і ліберальних партій, у теорії культурної держави.
3. На початку свого становлення соціальна держава розроблялась політико- правовою думкою країн Європи, включаючи Російську імперію. Радянською юридичною наукою правове обгрунтування цієї теорії не проводилося. З огляду на це в ХХ ст. соціальна держава утверджується як структурний елемент виключно політичної системи ряду країн континентальної Європи.
4. "Соціальна держава" і "держава добробуту", що взяті в найбільш за¬гальному значенні цих термінів, - це поняття тотожні. Вони використовуються для позначення перехідного типу держави, зорієнтованого на соціальну демократію. Однак традиційно поняття "соціальна держава" вживається у вузькому значенні цього терміну. При такому підході соціальна держава розглядається як один з різновидів держави добробуту. Його специфіка полягає в тому, що соціальна держава закріплюється як принцип конституційного ладу ряду країн континентальної Європи.
5. Доповнення традиційних конституційних аксіом принципом соціальної держави дає підстави розглядати її як один з елементів дескриптивної концепції "демократичної, соціальної правової держави". Це означає, що соціальна держава функціонує в рамках, створених демократичною, правовою державою, в якій визнаються і реалізуються фундаментальні права і свободи людини та діє принцип верховенства права.
6. Зміст поняття "соціальна держава" на конституційному рівні традиційно не розкривається. Своєї конкретизації соціальна держава набуває через властиві їй принципи, у соціально-економічних правах і нормах соціального права. Разом з тим із наявності соціального законодавства і закріплення соціально-економічних прав не випливає висновок про те, що держава є соціальною, якщо означений принцип прямо не закріплено в конституції країни.
7. Серед держав соціально-демократичної орієнтації виділяють два різно¬види. Це держави соціально орієнтованого капіталізму і постсоціалістичні країни, які стали на шлях демократичних перетворень. Україна належить до другої категорії країн. Її специфіка полягає в тому, що соціальні начала, які потребують свого оновлення, в ній доповнюються правовими і демократичними засадами, а не навпаки, як це заведено в теорії і практиці соціальної держави.
8. Україною в цілому сприйнята європейська традиція щодо соціальної дер¬жави. Однак через використаний законодавцем спосіб її викладення в Конституції України виникла потреба в уточненні співвідношення конституційних положень про соціальну і правову державність. З метою їх узгодження, як того вимагає теорія соціальної правової держави, пропонується внести зміни до Преамбули і статті 1 Конституції України, які полягали б у вилученні розділового знаку (коми) між словами "соціальна" і "правова держава".
9. Соціальна держава разом з демократичною і правовою державою утво¬рюють фундаментальні засади конституційного ладу України. Однак на консти¬туційному рівні вони недостатньо захищені і можуть бути скасовані. З метою недопущення цього пропонується внести зміни до статті 157 Конституції України, які б передбачали заборону скасування демократичного, соціального і правового статусу України.
10. Проголосивши себе соціальною державою, закріпивши широкий спектр соціально-економічних прав, Україна зробила перший крок до інтеграції в "соціальну" Європу. Наступним її кроком в цьому напряму має стати приведення законодавчої бази у відповідність з діючими міжнародно-правовими стандартами в соціальній сфері. Розпочинати необхідно з Конституції. Пропонується внести зміни до статті 46 Конституції України, що передбачають поширення права на соціальний захист не лише громадян, але й на кожну людину, як це впливає із змісту статті 3 Конституції.
11. Соціальна держава отримує свою розгорнуту конкретизацію в соціаль¬ному праві, яке в європейських країнах виділилося в самостійну галузь права. Закріплення за Україною соціального статусу надало актуальності проблемі досягнення визначеності в питанні про прийнятність чи неприйнятність для неї європейської концепції соціального права. З метою вирішення цієї проблеми пропонується провести міжнародну науково-практичну конференцію.
12. Формування вітчизняного соціального права є процесом тривалим. Кро¬ком, який сприятиме його прискоренню, є здійснення систематизації чинного соціального законодавства. В контексті цього завдання пропонується обговорити питання про доцільність розробки і прийняття Соціального кодексу України.
13. Важливим чинником ефективного функціонування соціальної держави традиційно вважається суд. В умовах соціально-економічної кризи в Україні особливого значення набуває необхідність захисту соціально-економічних прав людини. В цьому зв'язку надзвичайно позитивною визначається діяльність Конституційного Суду України, який дотримується означеної вимоги при прийнятті своїх рішень. Разом з тим визнається, що діяльність судів загальної юрисдикції недостатньо спрямована на захист прав цієї категорії. Пропонується обговорити можливість, у рамках процесу реформування судової системи, створення спеціалізованих соціальних і трудових судів, які є традиційними атрибутами соціальної держави. Започаткування цих судів обумовлене необхідністю забезпечення з боку держави соціальних і правових гарантій прав людини і розширення змісту конституційної функції держави щодо захисту соціально-економічних прав .
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абсолютный рационализм и современный кризис: Интервью с В. Хесле // Вопр. философии.- 1990. - №11.- С.107-114.
2. Ажаева В.С. "Государство благосостояния" в Канаде: Науч.-аналит.обзор.- М.: РАН ИНИОН, 1992. - 41 с. (Соц.-экон. пробл. развитых стран ).
3. Албеда В. Государство и социальное партнерство в Голландии // Вопр. экономики.-1994. - №5. - С.97-102.
4. Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия: Опыт комплексного исследования.- М.: Статут, 1999. - 712 с.
5. Альбрехт А. Правовое государство // Актуал. пробл. правоведения за рубежом: Пробл. правового государства: Реф. сб. Вып. 2. - М.: АН СССР ИНИОН, 1989. - С.49-67.
6. Андреевский И.Е. Благосостояние // Энциклопедический словарь / Под. ред. И.Е. Андреевского.- СПб.: Изд- ли Ф.А.Брокгауз, И.А.Ефрон, 1891. - Т.4.- С.55.
7. Аннерс Э. История европейского права / Пер. со швед. Ин-т Европы.-М.: Наука, 1996.- 395 с.
8. Антонович А.Я. Курс государственного благоустройства / Полицейское право: Ч.1 и 2. - К.,1890.- 410 с.
9. Aragon M. Los problemas del Estado social // Sistema.-Madrid, 1994.- №118-119. Р.23-32.
10. Арбластер Э. Взлет и падение западного либерализма / Обзор Чаликовой В.А. // Либерализм, консерватизм, марксизм: Пробл.-темат. сб. / Гл. ред. С. Пиво-варов. - М.: РАН ИНИОН, 1998.- С.5-28. ( Полит. наука).
11. Бабкін В.Д. Соціавльна держава та захист прав людини // Правова держава: щорічник наук. праць. / НАН України Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького.- К.: Ін Юре, 1999. - Вип.9. - С.3-11.
12. Баталов Э. Доживет ли Россия до социального государства? // Рос. Федерация.-1997.- №8.- С.49-50.
13. Большая энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания.- СПб.: Книгоизд. т- во "Просвещение", 1904.- Т.17. - 794 с.
14. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских.- М.: ИНФРА-М,
1998. - 790 с.
15. Бородкин Ф.М. Движение российского социума к государству благо-состояния // Социол. исслед. -1997. - №7.- С.20-29.
16. Бочаров М.П. От социальных ценностей к социальному государству.- М.: Луч,1997.- 174 с.
17. Бринчук М.М. Экологические права: условия и гарантии реализации // Социальное государство и защита прав человека / Отв. ред. Е.А.Лукашева.- М.: РАН ИГП, 1994.- С.102-117.
18. Брицкая Л. А. Сущность концепции социального государства // Соц. политика и формирование новых общ. отношений.- Воронеж, 1994.- С.28-33.- Деп. в ИНИОН РАН 10.01.95., № 49949.
19. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия. Учеб. пособие.- М.: Изд. корпорация Логос, 1998.- 168 с.
20. Вильданов Р.Х. Социальная политика и правовое регулирование труда в западноевропейском "Общем рынке" // Сов. государство и право. -1987.- №8.- С.98-106.
21. Вильховченко Э. Новое в культуре труда, производства, компании // МЭ и МО.- 1995.- №3.- С.136-147.
22. Водовозов В. Католическая церьковь. Католический социализм // Энцик-лопедический словарь / Под ред. К.К. Арсеньева и Ф.Ф. Петрушевского. - СПб.: Изд-ли Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон, 1895. - Т. 14 -А. - С.740-748.
23. Водовозов В. Социальный вопрос и социальная политика // Энциклопе-дический словарь / Под ред. К.К.Арсеньева и Ф.Ф.Петрушевского. - СПб.: Изд-ли Ф.А.Брокгауз, И.А.Ефрон,1900.- Т.23.- С.72-75.
24. Brockhaus - Enzyklopadie: in 24 Bd.- 19., vollig neubearb. Aufl.- Mannheim: Brockhaus, 1993.- P.736.
25. Гаджиев К.С. Буржуазные концепции "государства благосостояния": Особенности эволюции в современных условиях // Концепция "государства благосостояния": Дискус. в запад. лит. 80-х гг.: Реф. сб. в 2-х ч. / Редкол.: Борко Ю.А. (отв. ред.).- М.: АН СССР ИНИОН, 1988.- Ч.1.- С.172-217.
26. Гаджиев К.С. "Государство благосостояния" в трактовке современных западных политологов // Эволюция теории и практики "государства благо-состояния" в 80-е годы: Сб. обзор. / Отв. ред. О.В. Сальковский.- М.: АН СССР ИНИОН, 1991.- С.13-42. ( Соц.- экон. пробл. развитых капиталист. стран).
27. Галаганов В. П. Российское социальное обеспечение: проблемы и перспективы развития // Государство и право.- 1992.- №12.- С.38-46.
28. Гальчинський А. Соціально відповідальна держава // Політика і час.-1992.- №4.-С.54-61.
29. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Пер. с нем.: Ред. и сост. Д.А.Керимов и В.С.Нерсесянц.- М.: Мысль, 1990.- 524 с.
30. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция прав человека и Европейская Социальная Хартия: право и практика. - М.: Изд-во МНИМП, 1998.- 600 с.
31. Государственное право Германии: В 2 т. Сокр. пер. с нем. 7-ми том. издания.- М.: ИГП РАН, 1994.- Т.1.¬311 с.
32. Государственное право Германии: В 2 т. Сокр. пер. с нем. 7-ми том. издания.- М.: ИГП РАН, 1994.- Т.2.¬320 с.