Янус Ольга Вікторівна. Фармакологічна корекція метаболічних факторів прогресування IXC триметазидіном MR та його вплив на клінічний перебіг післяінфарктного періоду

Краткое описание

Янус Ольга Вікторівна. Фармакологічна корекція метаболічних факторів прогресування IXC триметазидіном MR та його вплив на клінічний перебіг післяінфарктного періоду : Дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / АМН України; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2006. — 164арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 142-164.

Янус О.В. Фармакологічна корекція метаболічних факторів прогресування ІХС триметазидіном MR та його вплив на клінічний перебіг післяінфарктного періоду. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Інститут кардіології ім.акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2006.
Досліджувались особливості клінічного перебігу ЇХС, зміни функціональних властивостей серця в післяінфарктному періоді в залежності від вираженості системних порушень метаболізму, активності системного запалення, оксидантного стресу та атерогенного потенціалу плазми; визначались механізми дії та терапевтична ефективність фармакологічних втручань із застосуванням триметазидіну MR. Дослідження мало клініко-експериментальний характер. В клінічній частині показано, що застосування триметазидіну MR протягом 6 місяців супроводжувалось прискоренням відновлення функціональних можливостей серця та толерантності до фізичного навантаження у поєднанні з пригніченням системного запалення, оксидантного стресу, підвищенням чутливості до інсуліну, зниженням атерогенного потенціалу плазми. В експериментальному фрагменті роботи встановлено наявність у триметазидіна MR прямої протизапальної, антиоксидантної, антиатерогенної та системної метаболічної дії незалежно від його кардіотропних властивостей. Отримані дані свідчать про ефективність та доцільність використання триметазидіну MR у хворих ІХС в післяінфарктному періоді.

В дисертаційній роботі на підставі аналіза результатів власних досліджень та даних сучасної літератури узагальнені теоретичні та практичні аспекти особливостей клінічного перебігу, толерантності до фізичного навантаження, стану гемодинаміки у хворих на ІХС в післяінфарктному періоді в залежності від характеру системних метаболічних порушень, активності системного запалення, а також визначено можливість підвищення ефективності лікування шляхом застосування триметазидіну MR.
1. У хворих з ГІМ та в післяінфарктному періоді відмічено наявність ІР, системних порушень метаболізму ліпідів, ЛП та вуглеводів.
2. ГІМ та післяінфарктний період характеризуються високим рівнем системного запалення, оксидантного стресу та атерогенності плазми незалежно від вмісту в крові загального ХС та ХС ЛПНЩ.
3. Застосування триметазидіну MR здійснює позитивний вплив на клінічний перебіг захворювання у післяінфарктному періоді і супроводжується вірогідним зменшенням на 50%частоти виникнення приступів стенокардії на всіх етапах спостереження. Вірогідно збільшується на 63%кількість хворих, у яких знижується потреба у прийомі нітратів.
4. Застосування триметазидіну MR у хворих в післяінфарктному періоді сприяє вірогідному прискоренню відновлення толерантності до фізичного навантаження із збільшенням об’єму виконаної роботи на 86%у порівнянні з 63,7%у хворих групи контролю вже до кінця 3-го місяця. Це поєднується з більш швидким та інтенсивним відновленням економічності роботи серця.
5. Ефективність впливу триметазидіну MR на відновлювальні процеси в післяінфарктному періоді знаходиться в зворотньому зв’язку з вираженістю порушень функціонального стану серця у вихідному стані, що свідчить про первинно метаболічний характер його дії.
6. Кардіотропний ефект триметазидіну MR у хворих в післяінфарктному періоді поєднується з системною метаболічною дією у вигляді підвищення чутливості до інсуліну (на 73%), значною статистично вірогідною нормалізацією обміну ліпідів, ЛП та вуглеводів.
7. Застосування триметазидіну MR у хворих в післяінфарктному періоді сприяє зниженню активності факторів атерогенеза: системного запалення, оксидантного стресу, накопичення в крові модифікованих ЛП, що зумовлює його антиатерогенну дію.
8. На експериментальній моделі системних метаболічних порушень встановлено прямий нормалізуючий вплив триметазидіну MR на активність системного запалення, рівень ВЖК в крові та ступінь ІР, вираженість порушень обміну ЛП та глюкози.