Ярковий Андрій Олексійович. Організаційно-економічні засади функціону-вання фермерських та особистих селянських господарств

Краткое описание

Ярковий Андрій Олексійович. Організаційно-економічні засади функціону-вання фермерських та особистих селянських господарств : Дис... канд. наук: 08.00.04 2009

Ярковий А. О. Організаційно-економічні засади функціонування фермерських та особистих селянських господарств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.
Дисертаційне дослідження присвячено аналізу та розробці пропозицій щодо розвитку фермерських та особистих селянських господарств в сучасних економічних умовах України та підвищенню ефективності їх виробництва. У дисертації розглянуто теоретично-методологічні аспекти функціонування фермерських і особистих селянських господарств та удосконалено відповідний понятійний апарат.
Проведено багатоаспектне дослідження сучасного стану фермерських та особистих селянських господарств України, визначено їх роль, значення і функції, досліджено основні проблеми їхнього розвитку та функціонування.
Проаналізовано структуру сукупних ресурсів і динаміку сукупного доходу сільських домогосподарств, визначено основні джерела поповнення сімейного бюджету. Доведено прямий зв’язок між обсягом виробництва продукції особистих селянських господарств та рівнем життя сільського населення. В результаті досліджень встановлено, що особисті селянські господарства виконують сьогодні переважно споживчу функцію.
Обґрунтовано необхідність поступової трансформації частини особистих селянських господарств у фермерські господарства або інші форми підприємницької діяльності.
Вперше розроблено комплексну методику організації системи заготівлі та реалізації сільськогосподарської продукції фермерських і особистих селянських господарств. Визначено основні напрями та перспективи розвитку фермерських і особистих селянських господарств України.

Вдосконалено понятійний апарат господарств сімейного сектора аграрної економіки України шляхом визначення класифікаційної структури домогосподарств, зокрема, запропоновано авторське тлумачення понять «домашнє господар-ство» та «присадибні ділянки», уточнено визначення понять «господарства населення», «особисте селянське господарство» та проаналізовано суперечності в тлумаченнях даних категорій у сучасній науковій літературі.
На основі аналізу зарубіжного досвіду визначено структуру, класифікацію та основні типи сільськогосподарських виробників, що існують сьогодні у світовому сільськогосподарському виробництві. Згідно з цим, доведено доцільність розробки та впровадження в Україні чіткої класифікації селянських господарств сімейного сектора за розміром земельної площі, яка припадає на 1 господарство, спеціалізацією виробництва та розміром прибутків, які отримані від сільськогосподарської та несільськогосподарської діяльності.
За результатами досліджень організаційно-економічного механізму регулювання діяльності фермерських та особистих селянських господарств запропоновано: вдосконалити нормативно-правову та законодавчу базу, сприяти формуванню і розвитку кооперації на селі; запровадити пільгові умови оподаткування, кредитування, страхування та матеріально-технічного забезпечення.
Проведено аналіз сучасного стану фермерських та особистих селянських господарств, в результаті якого виявлено, що сьогодні основними виробниками валової сільськогосподарської продукції в Україні є особисті селянські господарства на долю яких припадає 61 % всієї виробленої продукції. Фермерські господарства виробляють лише 4 відсотки.
На основі досліджень економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в фермерських та особистих селянських господарствах встановлено, що в особистих селянських господарствах на відміну від фермерських ефективність виробництва є значно вищою, що відбувається за рахунок застосування переважно власної ручної праці, вищого рівня концентрації виробництва та різної структури продукції, що виробляється.
Розрахунки використання (споживання та продажу) виробленої в особистих селянських господарствах сільськогосподарської продукції показали, що в деяких випадках частина виробленої продукції може набувати товарного характеру і реалізовуватися за різними каналами. В інших випадках ця продукція просто є надлишком і пропадає за різними причинами.
Побудовано однофакторні регресійні моделі впливу зміни рівня середньомісячної заробітної плати власника особистого селянського господарства на розмір середньомісячних надходжень від продажу виробленої в особистому селянському господарстві продукції та на вартість спожитої в особистому селянському господарстві продукції в загальній структурі доходів. На основі цього доведено, що при зменшенні рівня заробітної плати збільшується кількість продажу власної продукції та зменшується рівень її споживання, в свою чергу при підвищенні рівня заробітної плати кількість продажу виробленої продукції навпаки зменшується, проте продовжує зменшуватись і кількість її споживання.

Доведено, що обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в особистих селянських господарствах мають пряму залежність від рівня доходів їх власників. Таким чином, виробництво та реалізація продукції в даних господарствах здійснюється в основному з метою забезпечення себе сукупним середньомісячним доходом, який має дорівнювати середній заробітній платі працівників інших галузей економіки.
За допомогою багатофакторного регресійного аналізу встановлено, що основними факторами, які впливають на об'єм виробництва валової сільськогосподарської продукції в фермерських господарствах, є розмір наявної земельної площі, кількість працівників та обсяг наявних матеріальних ресурсів. Крім того, розмір наявної земельної площі та кількість працівників мають більший вплив на об'єм виробництва продукції, ніж кількість матеріальних ресурсів.
Розроблено модель організації системи заготівлі та реалізації сільськогосподарської продукції фермерських і особистих селянських господарств, яка передбачає надання допомоги у виробництві, заготівлі та переробці, а також подальшій реалізації продукції фермерських та особистих селянських господарств шляхом створення єдиної організаційної системи з надання інформаційно-консультаційних послуг.
В результаті дисертаційних досліджень встановлено, що основними заходами для підтримки фермерських та особистих селянських господарств є: створення машинно-тракторних станцій, обслуговуючих та сервісних центрів; сприяння розвитку системи сільськогосподарської кредитної кооперації шляхом створення кредитних спілок; створення мережі заготівлі, переробки та реалізації продукції фермерських і особистих селянських господарств; застосування практики укладання договорів та контрактів на поставку встановлених обсягів продукції для фермерських і особистих селянських господарств, розміщення державних замовлень; забезпечення належного інформаційного середовища, доведення достовірної ринкової інформації до виробників.