Ярощук Олексій Вікторович. Аналіз формування капіталу підприємства

Краткое описание

Ярощук Олексій Вікторович. Аналіз формування капіталу підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Тернопільська академія народного господарства. - Т., 2004

Ярощук О.В. Аналіз формування капіталу підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2004.
У роботі розглянуто теоретичні, методичні та практичні проблеми формування капіталу підприємства, проаналізовано сутність капіталу підприємства як економічної категорії, висвітлено значення його в умовах становлення ринкових відносин, систематизовано термінологію та запропоновано класифікацію капіталу за різними ознаками.
Досліджено пасив балансу як інформаційну базу аналізу формування капіталу підприємства та запропоновано шляхи його вдосконалення.
Проаналізовані діючі методики аналізу формування капіталу підприємства, розроблено та обґрунтовано наукові положення щодо методики перспективного аналізу його формування, запропоновано застосування показників „межа платоспроможності” та „межа байдужості”.
Побудована імітаційна модель розрахунку потреби в капіталі для визначеного масштабу діяльності підприємства.
Основні результати дисертаційної роботи схвалені до впровадження на підприємствах спиртової галузі харчової промисловості Тернопільської області.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у вдосконалені методики аналізу формування капіталу підприємств. Сформовано ряд висновків концептуально-теоретичного, методичного та науково-практичного характеру, що відображають вирішення основних завдань відповідно до поставленої мети:

У системі управління підприємством управління капіталом займає визначальну роль. Від ступеня розуміння процесу руху капіталу підприємства значною мірою залежить адекватність і обґрунтованість управлінських рішень адміністрації підприємства, ефективність її роботи в ході досягнення основної мети. Однак сьогодні не існує чітко визначеної методики аналізу формування капіталу підприємства, нагальність розробки якої назріла через посилення конкурентної боротьби за наявні ресурси. Існуюча методика аналізу використання капіталу здатна визначити ефективність використання капіталу лише в минулих періодах. Тому актуальними є дослідження процесу формування капіталу та побудова відповідної методики аналізу для пошуку оптимальних варіантів управлінських рішень.
Під поняттям „капітал”, в контексті побудови методики аналізу формування капіталу, слід розуміти сукупність економічних благ у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які залучаються в економічний процес діяльності суб’єкта господарювання і здатні приносити дохід.
Ретроспективний аналіз вітчизняної літератури свідчить про панування хибного підходу до розуміння суті пасиву балансу та невідповідність його міжнародним стандартам фінансової звітності. Оскільки пасив балансу підприємства повинен, перш за все, характеризувати джерела утворення капіталу, доцільним є виокремлення понять „джерело утворення капіталу” та „капітал підприємства” та представлення розділів пасиву балансу на загальнодержавному рівні у наступному порядку: поточні зобов’язання; довгострокові зобов’язання; зобов’язання з цільового фінансування; резерви та забезпечення наступних витрат та платежів; внутрішні джерела формування капіталу; капітал учасників (власників).
Оскільки метою здійснення аналізу формування капіталу є оцінка його стану, руху, як необхідної умови ефективного здійснення господарської діяльності, та доцільності вибору шляхів її фінансування, то напрямки дослідження процесу формування капіталу варто визначати відповідно до мети аналізу, потреб управління в отриманих результатах в наступному порядку: аналіз структури капіталу підприємства; аналіз вартості капіталу та її вплив на платоспроможність підприємства; обґрунтування оптимальної структури капіталу підприємства; аналіз потреби в капіталі для здійснення майбутньої діяльності підприємства.
Результатом аналізу структури капіталу підприємства є загальна оцінка джерел формування капіталу на підприємстві, напрямків його розміщення, що дозволяє оцінити характер застосовуваних методів фінансування діяльності та інвестиційного процесу, зробити загальний висновок про вплив вибору джерел фінансування і напрямків розміщення капіталу на фінансову стійкість і платоспроможність підприємства. Тому традиційний підхід до методики аналізу структури капіталу слід доповнити аналізом показників фінансової стійкості й платоспроможності та ввести показник необхідного рівня оборотного капіталу, що дасть можливість поглибити висновки щодо оптимальності структури капіталу за джерелами утворення, дозволить визначити повноту використання вкладених коштів, прогнозувати потребу в оборотному капіталі для здійснення заданого рівня діяльності, виявити його надлишок або дефіцит.
Вартість капіталу є основним детермінантом, що здійснює вплив на ефективність роботи підприємства та управлінські рішення щодо руху капіталу і його структури. В контексті аналізу формування капіталу під вартістю капіталу слід розуміти витрати, які несе підприємство внаслідок використання капіталу, сформованого з певного джерела. Обсяг позиченого капіталу та витрати на відшкодування його вартості мають безпосередній вплив на формування прибутку від звичайної діяльності та показники ліквідності й платоспроможності підприємства.

Для підтримки високого рівня платоспроможності підприємства рекомендовано проведення розрахунку економічно обґрунтованої межі платоспроможності підприємства.

Існуюча методика розрахунку оптимальної структури капіталу дозволяє визначити таке співвідношення власного та позиченого видів капіталу, при якому показник фінансової рентабельності максимізується. Проте за допомогою неї не можна передбачити вплив коливання рівня реалізації продукції на зміну ефективності діяльності підприємства. Для врахування впливу коливання майбутнього обсягу реалізації продукції на оптимальність структури капіталу слід застосовувати коефіцієнти еластичності, що дасть можливість прогнозувати коливання показника фінансової рентабельності та враховувати при цьому операційний та фінансовий ризики. Крім того, доцільно застосовувати показники „межа платоспроможності” та „межа байдужості”, що дозволить встановити оптимальний обсяг залучення короткотермінового позиченого капіталу підприємствами та визначати вигідність фінансування активів підприємства за рахунок власного або позиченого капіталу при прогнозованому обсягу реалізації продукції.
Необхідність ефективного управління капіталом підприємства вимагає аналізу граничного росту обсягу реалізації за рахунок внутрішніх резервів формування капіталу. Для аналітичного обґрунтування потреби підприємства в капіталі слід застосовувати показники „темп внутрішнього росту” та „темп стійкого росту”, що дозволить оцінити потенціал зростання обсягу реалізації продукції за рахунок приросту внутрішніх джерел і провести взаємозв’язок між операційною ефективністю, ефективністю використання активів, політикою виплат з прибутку та фінансовою політикою при збереженні існуючої структури капіталу підприємства. Крім того, рекомендовано проведення аналізу чутливості при аналізі потреби в капіталі, що створить можливість для виявлення наслідків невизначеності та її вплив на потребу підприємства в капіталі.
Для вивчення потреби підприємства в додатковому капіталі та вибору джерел його формування рекомендовано застосовувати імітаційну модель розрахунку потреби в капіталі, яка складається з дев’яти секторів: сектору галузевого обсягу реалізації, виробничого сектору, сектору капіталу, сектору цін, сектору реалізації і витрат, сектору фінансових результатів, сектору оцінки ризику, сектору вартості капіталу, сектору потреби в додатковому капіталі. Практичне застосування її забезпечить прискорення пошуку оптимальних варіантів управлінських рішень щодо формування капіталу підприємства.