ЯРОШИНСЬКА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
На правах рукопису
ЯРОШИНСЬКА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК [371.134+372.4](043.3)
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Науковий консультант: Побірченко Наталія Семенівна, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України
Умань – 2015

2 ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………... 4 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ …..……………………………………………………... 22 1.1. Ступінь розробленості проблеми дослідження в науковій літературі та освітньо-виховній практиці ………………………… 22 1.2. Онтологія ключових понять дослідження……………………. 47 1.3. Методологічні засади проектування освітнього середовища... 68 1.4. Система проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи …...................... 93 Висновки до першого розділу……………………………………… 116 РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ………………………………… 118 2.1. Обґрунтування структурних компонентів освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової ланки освіти…………………………..………………… 118 2.2. Організація педагогічного супроводу студентів у навчальновиховному середовищі ……..………………………………...…….. 153 2.3. Освітній потенціал соціально-культурного середовища підготовки майбутніх учителів……………………………………. 176 2.4. Організація та функціонування інформаційнокомунікаційного середовища в межах сучасного освітнього простору……………………………………………………..………. 189 Висновки до другого розділу………………………………………. 208 РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ НАЯВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ УДОСКОНАЛЕННЯ ЇХ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ……..................... 211 3.1. Програма експерименту та аналіз оцінювання стану освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи ………….…..……………………...…. 211 3.2. Методика проведення констатувального етапу експерименту та його результати …………….…………………………………..... 236
3 3.3. Модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в проектованому середовищі та її взаємозумовленість з цілями проектуванням освітнього середовища…………………………………………………………... 249 3.4. Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в проектованому освітньому середовищі…………………………………………………………… 264 Висновки до третього розділу……………………………………… 286 РОЗДІЛ 4. МЕТОДИКА ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ …………………………………. 289 4.1. Проектування змісту професійної підготовки майбутніх учителів визначеного напряму з метою створення інноваційного проекту освітнього середовища…………………………...………. 289 4.2. Конструювання форм, методів і засобів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи ………………. 306 Висновки до четвертого розділу…………………………………… 345 РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ……………………………………………….... 348 5.1. Реалізація методики проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової ланки освіти .................................................................................................. 348 5.2. Інтерпретація результатів дослідно-експериментальної роботи……………………………………………………………….. 391 Висновки до п’ятого розділу………………………………………. 411 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ….…………………………………………….. 413 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. 421 ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 484

4 ВСТУП
Актуальність дослідження. Соціально-політичні процеси, розвиток науки, техніки і технологій зумовили інтенсивність процесів інформаційного обміну, взаємовпливу освітніх структур різних регіонів, країн, міст та окремих навчальних закладів. Про зазначене йдеться в Болонській декларації, метою якої є формування єдиного освітнього простору, зближення освітніх систем країн Європи, надання їм більшої відкритості та мобільності, створення різноманітного поліваріантного освітнього середовища професійної підготовки майбутніх фахівців. Як наслідок, спостерігається підвищення інтересу педагогічної спільноти до таких явищ, як освітній простір і освітнє середовище. Але обсяг теоретико-методологічних знань про феномен сучасного освітнього середовища та вдосконалення його параметрів не відповідає вимогам практики вищої педагогічної школи, а реалізація середовищного підходу в підготовці майбутніх учителів початкової ланки освіти потребує ґрунтовного наукового аналізу. Це підсилюється потребою розв’язання проблеми формування готовності майбутніх учителів до взаємодії з молодшими школярами в умовах реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти та нових вимог до організації середовища початкової школи на засадах компетентнісного підходу. Отже, виникла необхідність вивчення можливості підвищення якості підготовки майбутніх учителів визначеного напряму шляхом проектування освітнього середовища їх професійного становлення. Дослідженню питань професійної підготовки майбутніх учителів приділяли увагу такі вчені, як В. Андрущенко, О. Антонова, І. Бех, Г. Васянович, С. Вітвіцька, О. Дубасенюк, М. Євтух, В. Кузь, В. Луговий, Н. Ничкало, В. Майборода, Н. Побірченко, С. Сисоєва та ін. Проблеми підготовки вчителя початкової школи, зокрема аспекти формування змісту, форм та методів професійної підготовки, розвитку
5 провідних якостей та компетенцій майбутнього фахівця, досліджували: Н. Бібік, В. Бондар, І. Казанжи, Л. Коваль, Я. Кодлюк, О. Комар, А. Крамаренко, С. Мартиненко, О. Матвієнко, І. Осадченко, Л. Пєтухова, О. Савченко, С. Скворцова, Л. Хомич, Л. Хоружа та ін. Необхідність удосконалення підготовки майбутніх учителів початкової школи визначило вибір основних векторів дослідження – освітнє середовище і педагогічне проектування. Теоретико-методологічним основам розв’язання проблеми взаємодії людини та середовища, присвячені дослідження А. Бандури, Р. Бейкера, Л. Виготського, Дж. Гібсона, К. Левіна, М. Хейдметса та ін. Науковцями розкрито його значущість для розвитку особистості (К. АбульхановаСлавська, Н. Крилова, О. Леонтьєв, Ю. Мануйлов, Д. Маркович, М. Черноушек та ін.). Сутність поняття «освітнє середовище» впродовж останніх десятиліть обґрунтовують як вітчизняні, так і зарубіжні психологи, педагоги. Вивчення освітнього середовища здійснюється з позицій, пов’язаних із сучасним розумінням освіти як особливої сфери соціального життя, а середовища як чинника освіти (Н. Гонтаровська, С. Дерябо, В. Желанова, В. Козирєв, Т. Менг, К. Приходченко та ін.); узагальнено моделі освітнього середовища (В. Давидов, Я. Корчак, В. Лебедєва, В. Орлов, В. Панов, В. Рубцов, В. Слободчиков, В. Ясвін та ін.). Сьогодні зростає кількість вітчизняних та зарубіжних досліджень, в яких предметом наукового пошуку стають процеси створення освітнього середовища вищого навчального закладу (В. Іванова, Н. Калашнікова, А. Каташов, О. Макагон, О. Ліннік, І. Палашева, Л. Панченко, Л. Пікулева та ін.) або аналізується його використання з метою формування особистісних та професійних якостей фахівців (А. Вишнякова-Вишневецька, Л. Денисова, К. Дубич, Д. Качалов, Р. Монарьов, О. Петренко, А. Шевченко та ін.). Проте, поза увагою дослідників залишається проблема організації освітнього
6 середовища, що модернізується на основі створення нового проекту, головним орієнтиром якого є розвиток майбутнього вчителя. Педагогічне проектування як механізм розвитку системи діяльності загальноосвітнього закладу та вищої школи досліджували науковці: В. Безрукова, В. Беспалько, І. Зязюн, О. Заїр-Бек, О. Коберник, В. Монахов, Г. Муравйова, В. Радіонов, В. Cтрельніков та ін.; етапи та компоненти проектування освітнього середовища представлено в працях: Є. Алісова, В. Бордовської, Т. Подобєдової, Т. Ткача, Я. Фруктової, А. Цимбалару та ін. Аналіз публікацій науковців засвідчив, що репрезентація основ педагогічного проектування як цілісного виду діяльності в системі підготовки майбутнього вчителя також потребує обґрунтування теоретичних і методологічних засад та експериментальної перевірки. Отже, незважаючи на те, що проблеми, пов’язані зі створенням освітнього середовища, займають важливе місце в історії вітчизняної педагогічної науки, процес проектування освітнього середовища є недостатньо вивченим, а визначення його потенціалу для професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи практично нереалізованим через відсутність методики забезпечення цього процесу. Аналіз наукової літератури, моніторинг досліджень проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи і реальної ситуації їх фахової підготовки дозволяє виявити ряд об’єктивних і суб’єктивних суперечностей між: − розробкою у вітчизняній науці окремих аспектів проектування освітнього середовища і відсутністю їх системного теоретичного і методологічного обґрунтування в контексті професійної підготовки вчителів визначеного напряму; − потребою суспільства у висококваліфікованих, конкурентоспроможних на ринку праці фахівцях початкової ланки освіти й обмеженими можливостями їх підготовки на основі традиційних підходів до організації освітнього середовища;
7 − розвитком інноваційних процесів в освіті як об’єктивної реальності і відсутністю механізму забезпечення їх узгодженого оптимального впливу на якість підготовки майбутніх учителів початкової школи з урахуванням середовищного підходу як цілісної методології пізнання явищ та процесів. Отже, необхідність подолання зазначених суперечностей, нагальна потреба в удосконаленні професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у вищих педагогічних навчальних закладах та недостатня розробленість відповідної проблеми в педагогічній теорії й практиці зумовили вибір теми дослідження: «Теоретичні і методичні засади проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи». Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, теми Науково-дослідної лабораторії педагогічної компетентності «Формування компетентного вчителя в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» (реєстраційний номер 0111U007536). Тему дисертації затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 10 від 21. 02. 2011 р.) та погоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 29. 03. 2011 р.). Мета дослідження – виявити і обґрунтувати теоретико-методичні засади досліджуваного процесу, розробити й експериментально перевірити методику проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Відповідно до мети було визначено завдання дослідження: 1. Проаналізувати ступінь розробленості досліджуваної проблеми в науковій літературі та освітньо-виховній практиці. 2. Визначити термінологічний апарат дослідження.
8 3. Обґрунтувати методологічні основи, складові та алгоритм проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. 4. Виявити структуру освітнього середовища та компоненти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. 5. Виокремити критерії, показники й охарактеризувати рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності, здійснити їх діагностику. 6. Теоретично обґрунтувати модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в проектованому освітньому середовищі. 7. Розробити методику проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів школи першого ступеня. 8. Експериментально перевірити ефективність упровадження в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів методики проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та її ресурсного забезпечення. Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи. Предмет дослідження – теоретико-методичні засади проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Концепцію проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи визначають теоретикометодичні засади, що виконують роль регуляторів у проектуванні освітнього об’єкта і забезпечують завершене уявлення про структуру, зміст, форми, методи та засоби вибудовування доцільної освітньої взаємодії в системі забезпечення якості підготовки майбутніх учителів визначеного напряму. Провідна ідея дослідження полягає в необхідності зміни традиційних підходів до функціонування освітнього середовища професійної підготовки
9 майбутніх учителів початкової школи на основі його проектування та надання цьому процесу інноваційності, неперервності й системності. Мета роботи, її науково-теоретичні засади, поліфункціональні особливості процесу проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи зумовили вироблення концептуальних засад дослідження, які потребують обґрунтування на методологічному, теоретичному та практичному рівнях наукового пошуку. Методологічний концепт відображає взаємозв’язок і взаємодію різних підходів загальнонаукової і конкретно-наукової методології, на основі яких здійснюється проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, а саме: − системний підхід сприяє виявленню структури освітнього середовища як динамічної системи, допомагає дослідити взаємодію його компонентів, що забезпечують його ефективне функціонування; − синергетичний підхід дає можливість дослідити сутність проектування освітнього середовища професійної підготовки з точки зору його відкритості, складності, динамічності й автономності; − середовищний підхід є інструментом пошуку нових ресурсів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах середовищної взаємодії; − особистісно-діяльнісний підхід передбачає створення в проектованому освітньому середовищі відповідних умов для розвитку особистості вчителя як суб’єкта професійно-освітньої діяльності; − культурологічний підхід сприяє створенню оптимальних умов для засвоєння майбутніми вчителями загальнолюдської та національної культури, усвідомленню та самореалізації особистістю культурних потреб, інтересів і здібностей; − аксіологічний підхід створює умови для вибору значущих професійних цінностей у проектованому освітньому середовищі в системі забезпечення якості підготовки майбутніх учителів початкової школи;
10 − акмеологічний підхід визначає напрями переходу освітнього середовища в інноваційний стан, який забезпечує найбільш повну самореалізацію студента в проектованому середовищі; − компетентнісний підхід розширює умови, ресурси, функціональні можливості учасників середовищної взаємодії та забезпечує досягнення високої якості професійної підготовки; − технологічний підхід уможливлює прогнозування мети та етапів проектування, визначає основи розробки методики проектування освітнього середовища, конструювання інструментарію діагностики отриманих результатів. Теоретичний концепт визначає систему психолого-педагогічних ідей, концепцій, вихідних категорій, основних понять, дефініцій, оцінок, без яких неможливе розуміння сутності явища, що досліджується. Проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи як цілісний процес оновлення наявної моделі передбачає отримання очікуваного результату − інноваційного проекту досліджуваного феномена. Зазначений процес вимагає цілеспрямованого створення нових, інноваційних форм, методів, засобів діяльності спочатку за допомогою прогнозованої моделі професійної підготовки в проектованому середовищі, а потім шляхом її реалізації. Методика проектування освітнього середовища виступає комплексним механізмом доповнень та змін освітньої взаємодії в системі забезпечення якості підготовки майбутніх учителів визначеного напряму. Практичний концепт передбачає експериментальну перевірку ефективності запропонованої методики проектування освітнього середовища, яка забезпечує оновлення змісту, форм, методів та засобів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Реалізація методики є спеціально організованим, цілеспрямованим, динамічним процесом, в межах якого послідовно впроваджуються блоки інновацій в основні компоненти освітнього середовища (навчально-виховний, соціально
11 культурний, інформаційно-комунікаційний). Оцінювання ефективності впровадження методики проектування освітнього середовища характеризується системністю, поетапністю та здійснюється шляхом використання засобів діагностики і виражається рівнем готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності. Провідна ідея дослідження, основні положення концепції зосереджені в загальній гіпотезі про те, що проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи як специфічний вид педагогічної діяльності, завдяки якій створюються моделі зміни освітнього середовища та збагачуються його ресурси і можливості для вдосконалення умов професійного та особистісного розвитку майбутнього педагога, здатне забезпечити підвищення рівня готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності. Загальна гіпотеза конкретизована в часткових гіпотезах, зміст яких полягає в тому, що підвищення рівня готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності можливе якщо: − проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи можна уявити як систему діалектично пов’язаних між собою складових (прогнозування, моделювання, конструювання та реалізація), нерозривність та взаємодоповнюваність яких при впровадженні забезпечує цілісність проектування освітнього середовища з метою створення його інноваційного проекту; − підготовка майбутніх учителів здійснюватиметься в умовах проектування освітнього середовища з урахуванням методологічних підходів (системного, синергетичного, середовищного, особистісно-діяльнісного, культурологічного, аксіологічного, акмеологічного, компетентнісного, технологічного) та спеціально розробленої і впровадженої методики проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів школи першого ступеня;
12 − у процесі професійного становлення забезпечувати єдність ціннісномотиваційного (аксіологічного, соціокультурного), гносеологічно-творчого (гносеологічного, когнітивного, творчого), особистісно-діяльнісного (праксеологічного, особистісного, комунікативного) компонентів підготовки та впроваджувати їх з урахуванням моделі професійної підготовки майбутніх педагогів у проектованому освітньому середовищі; − процес формування готовності до професійної діяльності здійснювати з урахуванням відповідних педагогічних умов в проектованому освітньому середовищі (соціальна адаптація студентів у площині взаємодії з освітнім середовищем професійної підготовки, актуалізація розвивального потенціалу освітнього середовища, активізація процесу професійноособистісного розвитку та саморозвитку студентів засобами творчопошукової роботи, оволодіння майбутніми вчителями початкової школи основами інноваційної діяльності); − забезпечити поетапне впровадження методики проектування освітнього середовища через блокову систему інновацій та вдосконалення змісту, форм, методів і засобів освітньої взаємодії в умовах навчальновиховного, соціально-культурного та інформаційно-комунікаційного середовищ. Теоретико-методологічну основу дослідження проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи визначено: загальнотеоретичними і методологічними положеннями наукового пізнання; концептуальними положеннями філософії людиноцентризму як основи становлення системи освіти; сучасними концепціями середовищеорієнтованої освіти; принципами науковості й інноваційності в проектуванні освітнього процесу у вищій школі. Теоретичну основу дослідження складають: концептуальні положення вищої освіти (В. Андрущенко, М. Євтух, В. Кремень, В. Луговий, П. Саух та ін.); основні положення дидактики професійної педагогічної освіти (О. Антонова, Г. Васянович, С. Вітвицька, О. Дубасенюк, С. Лісова,
13 Н. Ничкало, Н. Побірченко, С. Сисоєва та ін.); концептуальні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи (Н. Бібік, В. Бондар, Я. Кодлюк, Л. Коваль, О. Комар, С. Мартиненко, О. Матвієнко, І. Осадченко, О. Савченко, Л. Хоружа та ін.); основні ідеї використання середовища як чинника освіти (Н. Гонтаровська, С. Дерябо, А. Каташов, В. Козирєв, Н. Крилова, В. Орлов, В. Панов, О. Петренко, К. Приходченко, В. Рубцов, В. Слободчиков, В. Ясвін та ін.); основні положення використання середовищного підходу в професійній освіті (В. Іванова, Р. Кассіна, Е. Мамонтова, Т. Менг, І. Палашева, Л. Панченко, І. Шумакова, С. Цимбрило, А. Шевченко та ін.); провідні ідеї методології педагогічного проектування (В. Безрукова, В. Беспалько, О. Заїр-Бек, І. Зязюн, О. Коберник, В. Монахов, Г. Муравйова, В. Радіонов та ін.). У процесі наукового пошуку було використано наступні методи: − теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення наукової та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, що дало змогу з’ясувати ступінь її наукової розробки, напрями розвитку педагогічних ідей у цій галузі, визначити методологічні засади досліджуваної проблеми; моделювання з метою розробки моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в проектованому освітньому середовищі; проектування для визначення структури, етапів, алгоритму проектувальних дій з метою створення інноваційної проекту освітнього середовища; − емпіричні: обсерваційні (пряме та опосередковане спостереження), діагностичні (бесіда, опитування, анкетування, тестування, діагностичні методики, рейтинг, метод аналізу результатів діяльності, експертних оцінок), що дозволило узагальнити аналітичний матеріал про сформованість готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності; педагогічний експеримент (пілотажний, констатувальний та формувальний етапи) для з’ясування вихідного стану професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у визначеному напрямі, перевірки ефективності методики проектування освітнього середовища та її ресурсного забезпечення;
14 − математичні (реєстрування, ранжування, математичний аналіз), статистичні (застосування критерію Пірсона) для статистичної обробки одержаних результатів; − графічні для наочного ілюстрування та порівняння результатів експериментальної роботи в графічних зображеннях і табличних формах. Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2008−2014 років і передбачала чотири етапи наукового пошуку. На теоретико-аналітичному етапі (2008 р.) – виявлено ступінь розробленості проблеми дослідження в науковій літературі та освітньовиховній практиці; висвітлено онтологію ключових понять; розкрито методологічні основи наукового пошуку, цілісно досліджено систему проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. На структурувальному етапі (2009 р.) – обґрунтовано структурні компоненти освітнього середовища та складові професійної підготовки майбутніх учителів початкової ланки; розкрито особливості педагогічного супроводу студентів у навчально-виховному середовищі; проаналізовано освітній потенціал соціально-культурного середовища; представлено теоретичні основи створення інформаційно-комунікаційного середовища в сучасному освітньому просторі. На аналітико-синтетичному етапі (2009−2010 рр.) – розроблено програму дослідно-експериментальної роботи; здійснено аналіз оцінювання суб’єктами стану освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи (пілотажний етап експерименту); проведено констатувальний етап експерименту з метою виявлення вихідного рівня готовності майбутніх педагогів до професійної діяльності; теоретично обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в проектованому середовищі; визначено педагогічні умови їх успішної професійної підготовки.
15 На експериментально-узагальнювальному етапі (2010−2014 рр.) – розроблено методику проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи; проведено підготовку науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів до такого проектування; опубліковано практичні, навчально-методичні посібники та методичні рекомендації як ресурсне забезпечення методики проектування; експериментально перевірено ефективність упровадження авторської методики в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів та її ресурсного забезпечення; здійснено обробку й систематизацію результатів формувального етапу експерименту; оформлено матеріали науково-дослідної роботи. Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі факультетів підготовки вчителів початкової школи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». До участі в дослідженні було залучено 85 викладачів університетів, 686 студентів. На формувальному етапі − 600 студентів експериментальних та контрольних груп напряму підготовки 6.010102 Початкова освіта. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: − цілісно досліджено та обґрунтовано теоретичні і методичні засади проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи; розроблено структуру освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, що поєднує соціально-культурне, навчально-виховне, інформаційно-комунікаційне середовища; визначено складники й етапи педагогічного проектування освітнього середовища (прогнозування, моделювання, конструювання,
16 реалізація) та компоненти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи (ціннісно-мотиваційний − аксіологічний, соціокультурний; гносеологічно-творчий − гносеологічний, когнітивний, творчий; особистіснодіяльнісний − праксеологічний, особистісний, комунікативний); обґрунтовано систему проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи (цільовий, методологічний, суб’єктний, структурний, процесуальний, результативний) та модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в проектованому освітньому середовищі (методологічно-цільовий, змістовопроцесуальний, діагностично-результативний блоки), підтверджено їх взаємозумовленість; розроблено методику проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та інтегровано у вигляді блоків; визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи в проектованому освітньому середовищі: соціальна адаптація студентів у площині взаємодії з освітнім середовищем професійної підготовки, актуалізація розвивального потенціалу освітнього середовища, активізація процесу професійно-особистісного розвитку та саморозвитку студентів засобами творчо-пошукової роботи, оволодіння майбутніми вчителями початкової школи основами інноваційної діяльності; виявлено компоненти (ціннісно-мотиваційний, гносеологічнотворчий, особистісно-діяльнісний), критерії (ціннісний, пізнавальний, діяльнісний), показники та охарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності (низький, середній, високий); визначено сутність понять «освітнє середовище професійної підготовки майбутніх учителів», «проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи»; − удосконалено зміст, форми, методи та засоби забезпечення взаємодії суб’єктів в умовах освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи; уточнено сутність понять «освітній простір
17 вищого навчального закладу», «освітнє середовище вищого навчального закладу»; − набули подальшого розвитку базові поняття – «середовище», «освіта», «освітнє середовище» та наукові уявлення про етапи, алгоритм проектування освітнього середовища. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів науково-методичних та практичних посібників, методичних рекомендацій, авторських програм та електронних ресурсів, які розкривають теоретичні та практичні основи проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи і забезпечують його реалізацію, а саме: − посібників для викладачів, кураторів вищих навчальних закладів: «Педагогічний дизайн», «Інститут кураторства: проектування діяльності»; − методичних рекомендацій: «Організація та функціонування інформаційно-комунікаційного середовища в рамках сучасного освітнього простору», «Організація наукового середовища», «Рекомендації щодо структури, змісту та обсягів наукових та навчальних видань викладачів та студентів УДПУ»; − програми спецкурсу «Сучасний вчитель і педагогічний дизайн»; − посібників для студентів вищих навчальних закладів: «Загальні основи педагогіки», «Дидактика», «Теорія виховання», «Школознавство», «Комплексний кваліфікаційний іспит з педагогіки та методик початкового навчання»; − електронних ресурсів (навчально-методичне забезпечення дисциплін професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та електронні курси в системі дистанційної освіти «Moodle», електронного архіву «Інституційний репозитарій УДПУ», сайту супроводу навчальних посібників).
18 Програми, посібники та рекомендації можуть бути використані для подальшого вдосконалення кредитно-трансферної системи організації навчального процесу у ВНЗ, у наступних дослідженнях із теорії і методики професійної освіти. Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1497/01 від 24. 09. 2014 р.), Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка № 25.1/1620 від 11. 12. 2014 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 5067/01-55/02 від 11. 12. 2014 р.), Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 03-31/01/3983 від 11. 12. 2014 р.), ДВНЗ «ПереяславХмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (довідка № 780 від 17. 09. 2014 р.). Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні результати дослідження представлено в доповідях на наукових, науково-практичних, науково-методичних конференціях різного рівня, зокрема: − міжнародних: «Jan Amos Komenski − the teacher of Europe» (Лєшно, Польща, 2010), «Психология и педагогика инноваций в условиях непрерывного образования» (Ставрополь, Росія, 2011), «Удосконалення форм і методів підготовки професійно компетентних працівників освіти» (Черкаси, 2011), «Технологічний підхід у підготовці майбутніх учителів» (Умань, 2011), «Розвиток освітніх систем у глобальному вимірі: тенденції і прогнози» (Умань, 2011), «Использование передовых технологий обучения в учреждениях образования» (Гродно, Білорусь, 2011), «Інноваційні технології у професійному розвитку педагогічних працівників та керівників закладів освіти» (Біла Церква, 2012), «Дидактика Яна Амоса Коменського: від минулого до сьогодення» (Умань, 2012), Міжнародному форумі фахівців у галузі освітніх вимірювань (Київ, 2012 р.), «Вища освіта в Україні у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2012),
19 «Wykształcenie i nauka bez granic − 2012» (Перемишль, Польща, 2012), Челпанівські психолого-педагогічні читання (Київ, 2013), «Наука і освіта в глобалізованому світі: традиції, сьогодення, перспективи» (Умань, 2013), «Дидактика Яна Амоса Коменського як універсальне мистецтво надання та здобуття освіти» (Умань, 2013, 2014), «Підготовка конкурентоспроможного фахівця дошкільної та початкової освіти: реалії й перспективи» (Луцьк, 2013), «Achievement of high school − 2013» (Софія, Болгарія, 2013), «Основні напрями підготовки сучасного вчителя: глобалізація, стандартизація, інтеграція» (Умань, 2014), «Людина та соціум: сучасні проблеми взаємодії (психологічні та педагогічні аспекти)» (Львів, 2014), «Fundamental and applied science − 2014» (Шеффілд, Британія, 2014); − всеукраїнських: «Сучасні технології розвитку професійності майбутніх учителів» (Умань, 2008), «Організаційно-педагогічні умови управління виховним процесом у підготовці майбутніх педагогів: інноваційний досвід освіти, проблеми, традиції та перспективи» (ПереяславХмельницький, 2009), «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (Умань, 2009−2013), «Актуальні проблеми підготовки сучасного вчителя» (Умань, 2010−2014), «Освіта в інформаційному суспільстві: філософські, психологічні та педагогічні аспекти» (Суми, 2010), «Практично-професійна підготовка студентів у системі вищої освіти: проблеми та шляхи вдосконалення» (Харків, 2011), «Василь Сухомлинський і школа ХХІ століття: традиція й інноваційність» (Умань, 2012), «Професійно-творча самореалізація педагога в умовах інноваційної освіти» (Суми, 2012), «Упровадження нового змісту початкової освіти: теорія і практика» (Полтава, 2012), «Українська педагогіка 1920-х років – сучасні оцінки і виміри» (Умань, 2012), «Педагогічне забезпечення творчої самореалізації особистості в інноваційній освіті» (Суми, 2013), «Неперервна педагогічна освіта в Україні: стан, проблеми, перспективи» (Умань, 2014), «Інформаційно-комунікаційні технології навчання» (Умань, 2014), «Евристична освіта у суспільстві нових соціальних та особистісних
20 цінностей» (Суми, 2014), «Інформаційно-комунікаційні технології у формуванні фахових компетентностей учителів початкових класів: реалії та перспективи» (Слов’янськ, 2014); − науково-методичних семінарах: «Особливості застосування інтерактивних технологій в процесі навчання у ВНЗ» (Умань, 2010), «Сутність застосування технології ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи» (Дрогобич, 2012), «Формування компетентного фахівця в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» (Умань, 2013), «Підготовка компетентного вчителя: традиції та інновації» (Умань, 2014) та ін. Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 65 публікаціях, із них – 1 монографія, 24 статті в провідних наукових фахових виданнях, з них 5 − у зарубіжних, 28 публікацій у збірниках матеріалів конференцій та наукових праць, 8 навчальних, навчальнометодичних і практичних посібників, 3 видання методичного характеру та 1 програма спецкурсу. Особистий внесок здобувача. У публікаціях, підготовлених у співавторстві, внесок здобувача полягає: у виокремленні основних напрямів створення дослідницького середовища педагогічного університету («Формування дослідницького середовища вищого педагогічного навчального закла

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Проведений аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури та педагогічної практики з проблем проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи засвідчив, що питання сутності та змісту освітнього середовища, використання проектної діяльності в процесі його створення частково розроблені в науковій літературі, зокрема ХХ−ХХІ століття. Значну кількість психологопедагогічних досліджень феномену середовища узагальнено в моделях освітнього середовища загальноосвітніх навчальних закладів. Однак, наукові розвідки, в яких би комплексно та системно висвітлювалися теоретикометодичні основи проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та були розроблені способи і прийоми забезпечення цього процесу у вищих педагогічних навчальних закладах, ще не проводилися. Виявлений ступінь розробленості досліджуваної проблеми в науковій літературі та освітньо-виховній практиці дав можливість виокремити етапи розвитку освітнього середовища як об’єкта проектування в професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи. З’ясовано, що середовище досліджують як чинник соціального розвитку, виховання, навчання та професійної освіти. 2. У дослідженні простежено онтологію та обґрунтовано сучасний зміст понять «середовище», «освіта», «освітнє середовище», «освітній простір», «освітній простір вищого навчального закладу», «освітнє середовище вищого навчального закладу», «освітнє середовище професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи». Освітнє середовище вищого навчального закладу тлумачиться як сукупність умов, що впливають на цілеспрямовану взаємодію суб’єктів освіти й забезпечують ефективне функціонування форм, методів та засобів освітнього процесу з метою досягнення цілей його суб’єктами.
414 Освітнє середовище професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи визначено як цілісно педагогічно організовану систему умов, що забезпечують активну взаємодію суб’єктів освітнього процесу в межах освітнього простору закладу, спрямовану на професійний та особистісний розвиток майбутнього педагога та формування його готовності до професійної діяльності. В умовах освітнього простору педагогічного ВНЗ взаємодіють різні середовища підготовки майбутніх учителів, які не є структурними компонентами освітнього середовища закладу, а взаємодіють з іншими середовищами, враховуючи цілі професійної підготовки. Зазначено, що вони не лише використовують ресурси та можливості середовища закладу, а взаємозбагачують та розширюють його. 3. Проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи є специфічним видом педагогічної діяльності для створення моделей зміни освітнього середовища та збагачення його ресурсів і можливостей для удосконалення умов професійного та особистісного розвитку майбутнього педагога. Виділено його структурні складові: прогнозування, моделювання, конструювання та реалізація. Прогнозування як складник проектувального процесу передбачає обґрунтування припущень про доцільність та хід зміни об’єкта проектування та визначення можливих шляхів його вдосконалення. Моделювання − розробка загальної стратегії зміни освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на основі створеної моделі інноваційного проекту. Конструювання забезпечує подальшу деталізацію обґрунтованої моделі та створення реального об’єкта і наближення його до використання в системі професійної освіти. Складова реалізації передбачає експериментальне впровадження розробленої моделі та узагальнення результатів проектування. Подано алгоритм проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та характеристику
415 взаємопов’язаних етапів життєдіяльності об’єкта проектування − освітнього середовища (I етап – вихідний, II етап – організаційно-прогностичний, ІІІ етап − концептуалізація, ІV етап − перетворювальний, V етап − конкретизація, VI етап − реалізація проектного задуму, VII етап − рефлексія). У вирішенні проблеми проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи методологічні основи формуються завдяки науковим підходам, визначеним відповідно до рівнів наукової методології: загальнонаукові (системний, синергетичний) та конкретно-наукові (середовищний, особистісно-діяльнісний, культурологічний, аксіологічний, акмеологічний, компетентнісний, технологічний). Методологічною базою дослідження слугували універсальні принципи наукового пізнання, загальнометодологічні принципи, конкретні методологічні принципи акмеології, принципи суб’єктної взаємодії. 4. На основі соціально-суб’єктного структурування виділено компоненти освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи: соціально-культурний, навчально-виховний та інформаційно-комунікаційний. З’ясовано про їх ключову роль у підготовці майбутнього вчителя до роботи за фахом з огляду на охоплення всіх її сфер, визначення важливості суб’єктного ресурсу освітнього середовища та забезпечення ефективності. Розкриття змісту соціально-культурного, навчально-виховного та інформаційно-комунікаційного середовищ дозволило виявити основні характеристики, які відповідають сучасним тенденціям розвитку професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Охарактеризовано взаємопов’язані і взаємозумовлені компоненти досліджуваної фахової підготовки, що забезпечують позитивний результат професійного становлення майбутнього вчителя початкової школи: ціннісномотиваційний (аксіологічний, соціокультурний); гносеологічно-творчий (гносеологічний, когнітивний, творчий); особистісно-діяльнісний (праксеологічний, особистісний, комунікативний).
416 5. Визначено, що готовність майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності − це особистісне утворення майбутнього педагога, що включає в себе педагогічні цінності і потреби у професійній самореалізації, сукупність професійних знань, умінь та навичок, необхідних для організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах першого ступеня, поєднання яких стає оптимальним на основі сформованості особистісних якостей: професійного мислення, педагогічної спрямованості, творчості, суб’єктної активності, здатності до самовдосконалення та ін. Доведено, що результатом готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності є сформованість ціннісно-мотиваційного, гносеологічно-творчого, особистісно-діяльнісного компонентів. Визначено їх критерії (ціннісний, пізнавальний, діяльнісний) та показники. За кожним компонентом охарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності: низький, середній, високий. 6. Для обґрунтування теоретичних і методичних засад професійної підготовки майбутніх учителів в умовах зміни освітнього середовища розроблено модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в проектованому освітньому середовищі. Вона представлена у вигляді трьох блоків: методологічно-цільового, змістово-процесуального та діагностично-результативного. Їх взаємодія у проектованому освітньому середовищі забезпечує постійний цілеспрямований і послідовний вплив на ефективність підготовки майбутніх учителів через поєднання взаємопов’язаних складників: методологічних засад (підходи, принципи); мети; компонентів підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності; операційно-діяльнісної складової професійної підготовки в проектованому середовищі; етапів досліджуваного процесу; критеріїв та показників готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності та її рівні; а також педагогічних умов, що забезпечують досягнення прогнозованого результату.
417 На основі аналізу психолого-педагогічних джерел, власних суджень, результатів констатувального етапу експерименту та математичностатистичних обрахунків визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи в проектованому освітньому середовищі: соціальна адаптація студентів у площині взаємодії з освітнім середовищем професійної підготовки; актуалізація розвивального потенціалу освітнього середовища; активізація процесу професійно-особистісного розвитку та саморозвитку студентів засобами творчо-пошукової роботи; оволодіння майбутніми вчителями початкової школи основами інноваційної діяльності. 7. Розроблено методику проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, що представлена сукупністю способів побудови та реалізації системи проектування з метою оновлення змісту, форм, методів та засобів взаємодії суб’єктів у процесі створення інноваційного проекту освітнього середовища. Узагальнено методичні рекомендації до реалізації основних напрямів проектування змісту професійної підготовки, а саме: вибіркової частини навчального плану; змісту робочої програми навчальних дисциплін, практик; навчально-методичного забезпечення; позааудиторної діяльності (соціальнокультурної, наукової, спортивної тощо). Розроблено алгоритм конструювання форм, методів та засобів професійної підготовки майбутніх педагогів визначеного напряму. Класифіковано форми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах проектованого освітнього середовища за його компонентами: форми конструювання навчально-виховного середовища (навчального супроводу, наукового співробітництва, виховної взаємодії), соціально-культурного та інформаційно-комунікаційного. Репрезентовано методи, які забезпечують реалізацію суб’єкт-суб’єктної взаємодії, персоніфікованість та гармонізацію впливів, можливість проектування індивідуальної траєкторії професійно-особистісного становлення майбутнього вчителя початкової школи. Відповідно до основних видів
418 діяльності майбутніх педагогів в умовах освітнього середовища виокремлено такі групи методів: навчально-педагогічного супроводу, гармонізації культурно-виховних впливів, наукового співробітництва. Обґрунтовано доцільність використання запропонованих засобів конструювання навчально-виховного, соціально-культурного та інформаційно-комунікаційного середовищ. 8. У ході формувального етапу експерименту перевірено ефективність упровадження в навчально-виховний процес методики проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та її ресурсного забезпечення. Проведено семінарипрактикуми «Педагогічний дизайн» з метою формування в науковопедагогічних працівників (викладачів, кураторів, консультантів) елементів професійної компетентності, необхідних для оптимізації освітньої взаємодії, шляхом реалізації методики проектування освітнього середовища професійної підготовки як нової педагогічної системи підтримки професійного та особистісного розвитку майбутніх учителів. Ефективність її упровадження забезпечувалася шляхом внесення доповнень та змін у компоненти наявного освітнього середовища. Система спроектованих форм, методів та засобів інтегрована у шість блоків, які послідовно реалізувалися на етапах фахової підготовки, зокрема: 1) адаптація студентів у площині взаємодії з освітнім середовищем професійної підготовки; 2) залучення студентів до свідомого професійноособистісного розвитку в умовах освітнього середовища професійної підготовки; 3) проектування індивідуального освітнього маршруту та його реалізація в освітньому середовищі професійної підготовки; 4) проектування науково-дослідної роботи; 5) входження у квазіпрофесійну діяльність в умовах освітнього середовища професійної підготовки; 6) учитель початкової школи – дизайнер освітнього середовища школи першого ступеня. Завдання визначених блоків також були спрямовані на експериментальну перевірку педагогічних умов, що забезпечують
419 ефективність професійної підготовки в проектованому освітньому середовищі. Дієвість реалізації методики проектування освітнього середовища була забезпечена: апробацією форм конструювання навчально-виховного середовища (навчального супроводу, наукового співробітництва, виховної взаємодії), а також традиційних та інноваційних форм конструювання соціально-культурного та інформаційно-комунікаційного середовищ. Упровадження визначених методів навчально-педагогічного супроводу, гармонізації культурно-виховних впливів, наукового співробітництва і організації соціально-культурної та інформаційнокомунікаційної взаємодії забезпечило реалізацію механізму створення ситуації професійно-особистісного розвитку майбутніх учителів початкової школи. Особливого значення у підвищенні якості професійної підготовки в проектованому середовищі набула комплексна програма «Мій освітній маршрут», яка інтегрувала зусилля студентів, викладачів, керівників наукових об’єднань і кураторів на етапі проектування та реалізації освітньої траєкторії професійно-особистісного становлення майбутнього вчителя. На формувальному етапі експерименту по завершенню кожного блоку проведено проміжний контроль за показниками сформованості компонентів готовності студентів експериментальних й контрольних груп. Після комплексного впровадження авторської методики проведено остаточний зріз готовності майбутніх учителів до професійної діяльності. Аналіз результатів експерименту засвідчив позитивну динаміку готовності студентів експериментальних груп за усіма блоках інновацій та на прикінцевому зрізі. Порівняльний аналіз результатів експериментальних і контрольних груп демонструє, що рівень сформованості ціннісно-мотиваційного, гносеологічно-творчого, особистісно-діяльнісного компонентів готовності до професійної діяльності студентів експериментальних груп вищий ніж у студентів контрольних груп, що підтверджує ефективність запропонованої
420 методики проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та загальну гіпотезу. Це дозволяє стверджувати, що завдання дослідження виконані, а мета – досягнута. Викладені наукові результати проведеного дослідження не вичерпують усіх аспектів складної та багатоаспектної проблеми проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів. Подальша розробка теорії і практики проектування освітнього середовища могла б здійснюватися за такими напрямами: застосування елементів розробленої методики проектування освітнього середовища у підготовці фахівців інших спеціальностей; порівняння ефективності впровадження різних моделей освітнього середовища в практику вищої педагогічної школи; дослідження самореалізації особистості в проектованому середовищі тощо.

421 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдракипова Г. Р. Роль культурно-образовательного пространства вуза в формировании социальной ответственности молодежи / Г. Р. Абдракипова // Теория и практика образования в современном мире : материалы междунар. науч. конф. – СПб. : Реноме, 2012. – С. 299–301. 2. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 335 с. 3. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. – М. : Мысль, 1991. – 245 с. 4. Адаптивное тестирование : учеб.-метод. пособие / Н. М. Опарина [и др]. – Хабаровск : Изд-во ДВГУПС, 2007. – 95 с. 5. Алексеев Н. А. Педагогические основы проектирования личностноориентированного обучения : автореф. дис. на соиск. ученой степени докт. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Н. А. Алексеев. – Екатеринбург, 1997. – 41 с. 6. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : підручник / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с. 7. Алисов Е. А. Педагогическое проектирование экологически безопасной среды : дис. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Алисов Евгений Анатольевич. – Курск, 2011. – 405 с. 8. Андреев А. А. Кафедра в системе открытого образования / А. А. Андреев, Ю. Б. Рубин, Л. Г. Титарев // Образование в информационную эпоху : материалы конф. МЭСИ (13 июня 2001 г., Москва). – М. : МЭСИ, 2001. – С. 90–100. 9. Андреев А. А. Прикладная философия открытого образования: педагогический аспект / А. А. Андреев, В. И. Солдаткин. – М. : МГОПУ, 2002. – 168 с. 10. Андреев В. И. Педагогика высшей школы. Инновационно
422 прогностический курс : учеб. пособие для вузов / В. И. Андреев. – Казань, 2005. – 500 c. 11. Андреев В. И. Эвристика для творческого саморазвития : учеб. пособие для вузов / В. И. Андреев. – Казань : [б. и.], 1994. – 247 с. 12. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебноисследовательской деятельности : монография / Валентин Иванович Андреев. – М. : Высш. шк, 1981. – 240 с. 13. Андреева Г. М. Психология социального познания : [учеб. пособие для психол. и педагог. спец. вузов] / Г. М. Андреева. – М. : Аспект Пресс, 1997. – 239 с. 14. Андреева Г. М. Социальная психология : учеб. для вузов / Г. М. Андреева. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 375 с. 15. Андрущенко В. П. Інтеграція цінностей: Педагогічний досвід Європи. Стаття перша. Велика Хартія Університетів / В. П. Андрущенко // Вища освіта України: теоретичний та науково-методичний часопис. – 2013. – № 1. – С. 5–10. 16. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту: статті, нариси, інтерв’ю / В. П. Андрущенко. – К. : Знання України, 2004. – 804 с. 17. Антонова О. Є. Базові знання з педагогіки: становлення, розвиток, технологія формування : [монографія] / О. Є. Антонова. – Житомир : Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. – 208 с. 18. Антонова О. Є. Освітнє середовище вищого навчального закладу як впливовий чинник розвитку обдарованості студентів / О. Є. Антонова // Нові технології навчання : зб. наук. праць. Навчально-виховне середовище та моральність у ХХІ столітті / Спец. випуск № 62. – КиївВінниця : Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки, 2010. – С. 24–28. 19. Антонова О. Є. Теоретичні та методичні засади навчання педагогічно обдарованих студентів : [монографія] / О. Є. Антонова. – Житомир :
423 Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 472 с. 20. Артюхина А. И. Образовательная среда высшего учебного заведения как педагогический феномен (на материале проектирования образовательной среды медицинского университета) : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.08 / Артюхина Александра Ивановна. – Волгоград, 2007. – 377 с. 21. Архангельский С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе / Сергей Иванович Архангельский. – М. : Высшая школа, 1974. – 382 с. – (Мин-во высш. и средн. образ. СССР). 22. Афанасьєва Л. Праксеологічні виміри особистісного зростання майбутнього вчителя / Л. Афанасьєва, А. Орлов // Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціально-педагогічні аспекти : матер. міжнар. наук.-практ. конф (12–13 червня, 2014, Мелітополь) / за заг. ред. Молодиченка В. В. – Мелітополь : Видавництво МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014. – С. 42–44. 23. Ахметжанова Г. В. Принципы сетевого взаимодействия в структуре корпоративно-академического партнерства / Г. В. Ахметжанова, О. А. Захарова // Мир науки, культуры, образования. – 2013. – № 4(41). – С. 41–46. 24. Бабанский Ю. К. Личностный фактор оптимизации обучения / Ю. К. Бабанский // Вопросы психологии. – 1984. – № 1. – С. 51–57. 25. Бабич О. Візуалізація інформації в процесі навчання / О. Бабич // Фізикоматематична освіта : зб. наук, праць. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2013. – № 1(5). – С. 167–170. 26. Багачкина Н. А. Учет индивидуальніх стилей обучения студентов как основа успешной адаптации при организации учебной деятельности / Н. А. Багачки на // Вопросы биологии, экологии и методики обучения : сборник научных статей. – Саратов : Изд-ство Сарат. педин-та, 2000. – Вып. 3. – С. 108–110. 27. Балакина Л. Л. Педагогические принципы реализации коммуникативного подхода в организации урока и формировании
424 коммуникативной компетентности учащихся : автореф. на соиск. ученой степени докт. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Л. Л. Балакина. – Томск, 2010. – 43 с. 28. Балик Н. Р. Активне навчання з використанням технологій Веб 2.0 : навч. посіб. [для студ. пед. спец., учителів, учнів] / Н. Р. Балик, О. О. Лялик. – Тернопіль : Навчальна книга «Богдан», 2009. – 88 с. 29. Балл Г. А. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти / Г. А. Балл // Освіта і управління. – 1997. – № 2. – С. 21–36. 30. Бартків О. Готовність педагога до інноваційної професійної діяльності / О. Бартків // Проблеми підготовки сучасного вчителя : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) та інші. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2010. – Випуск 1. – С. 52–58. 31. Батієвська Т. Проектування навчального процесу майбутніх фахівців як педагогічна проблема / Т. Батієвська // Педагогічні науки. – 2012. – № 54. – C. 64–69. 32. Бачинська Є. М. Механізм формування інноваційного освітнього простору в регіоні / Є. М. Бачинська // Педагогіка і психологія. – № 1(54). – 2007. – С. 79–88. 33. Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика : учеб. пособ. [для инженерно-пед. институтов и индустриально-пед. техникумов] / В. С. Безрукова. – Екатеринбург : Деловая книга, 1996. – 342 с. 34. Бердяев Н. А. Самопознание (опыт философской автобиографии) / Н. А. Бердяев. – М. : Международные отношения, 1990. – 336 с. 35. Бережнова Л. Н. Научно-исследовательская работа студента как гуманитарная технология : учебное пособие / Бережнова Л. Н., Богословский В. И. – СПб. : ООО «Книжный Дом», 2007. – 208 с. 36. Беспалько В. П. Проектирование педагогических систем / В. П. Беспалько // Проектирование в образовании: проблемы, поиски, решения. – М. : Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ, 1994. – С. 28–29.
425 37. Бех В. П. Функціональна модель особистості: пошуки полікультурних детермінант поведінки : монографія / В. П. Бех, О. Є. Шалімова. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – 255 с. 38. Бех І. Д. Національна ідея у становленні громадянина-патріота (програмно-виховний контекст) / І. Д. Бех, К. І. Чорна. – Черкаси, 2010. – 40 с. 39. Биков В. Ю. Навчальне середовище сучасних педагогічних систем [Електронний ресурс] / В. Ю. Биков // Електронний збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – 2010. – № 1. – Режим доступу : http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp1/Bykov.pdf. 40. Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ / В. Ю. Биков // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – № 10. – C. 8–23. 41. Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів : навч.-метод. посіб. для вчителів поч. кл. / Н. М. Бібік. – К. : Інститут змісту і методів навчання, 1997. – 92 с. 42. Біда О. А. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій / О. А. Біда // Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наук. праць / [за заг. ред. проф. В. І. Сипченка]. – Слов’янськ : СДПУ, 2012. – Вип. 10. – С. 37–46. 43. Бірюкова Т. Ф. Основні поняття педагогічної соціології / Т. Ф. Бірюкова. – К. : [б. и.], 1997. – 298 с. 44. Богданова Н. Соціокультурне середовище як визначальний фактор формування культури життєтворчості особистості / Наталія Богданова // Вісник Інституту розвитку дитини. – 2011. – № 15. – С. 25–30. 45. Богомолов В. А. Обзор бесплатных систем управления обучением [Електронний ресурс] / В. А. Богомолов // Educational Technology & Society. – 2007. – № 10(3). – Режим доступу : http://ifets.ieee.org/russian/depository/v10_i3/html/9_ bogomolov.htm.
426 46. Бойко А. Виховуючі суб’єкт-суб’єктні відносини вчителів і учнів як основа модернізації освітньої галузі в Україні / А. Бойко // Рідна школа. – 2004. – № 4. – С. 4–8. 47. Бойчук Ю. Культурологічний підхід у сучасній освіті / Юрій Бойчук // Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціальнопедагогічні аспекти : матер. міжнар. наук.-практ. конф (12–13 червня, 2014, Мелітополь) / за заг. ред. Молодиченка В. В. – Мелітополь : Видавництво МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014. – С. 49–52. 48. Болгаріна В. С. Культурологічний підхід до управління школою : метод. посібник / Болгаріна В. С. – Х. : ВД «Основа», 2006. – 112 с. 49. Болотов В. А. Проектирование профессионального педагогического образования / В. А. Болотов, Е. И. Исаев, В. И. Слободчиков, Н. А. Шайденко // Педагогика. – 1997. – № 4. – С. 66–72. 50. Бондар В. І. Конкурентоздатність педагога як складова його професійної компетентності / В. І. Бондар // Початкова школа. – 2008. – № 7. – С. 22–23. 51. Бондаревская А. И. Культурно-образовательное пространство вуза как среда профессионально-личностного саморазвития студентов : автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / А. И. Бондаревская. – Ростов н/Д., 2004. – 23 с. 52. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования / Е. В. Бондаревская. – Ростов-на-Дону : Изд-во РГПУ, 2000. – 352 с. 53. Бондарєва Л. І. Умови проведення навчального тренінгу для студентів вищої економічної школи / Л. І. Бондарєва // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами : збірник наукових праць. – К. : Університет «Україна», 2011. – № 8 (10). – С. 16–26. 54. Бордовская Н. В. Диалектика педагогического исследования / Н. В. Бордовская. – СПб. : Пзд-во РХГИ, 2001. – 512 с.
427 55. Борисова Н. В. Образовательные технологии как объект педагогического выбора : учеб. пособ. / Н. В. Борисова. – М. : ИЦПКПС, 2000. – 146 с. 56. Борова Т. Формування вмінь щодо професійного розвитку науковопедагогічних працівників вищого навчального закладу на засадах освітнього коучингу [Електронний ресурс] / Т. Борова // Теорія і методика управління освітою. – 2011. – № 5. – Режим доступу : http://tme.umo.edu.ua/docs/5/ 11borbec.pdf. 57. Бродский Ю. С. Педагогизация среды как социально-педагогический результат интеграции воспитательных взаимодействий (организационно- технологический аспект) : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / Бродский Юрий Степанович. – Екатеринбург, 1993. – 212 с. 58. Буева Л. П. Социальная среда и сознание личности / Л. П. Буева. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1968. – 267 с. 59. Буйницька О. П. Використання інтерактивних технологій у навчальному процесі [Електронний ресурс] / О. П. Буйницька // Вісник психології і соціальної педагогіки : збірник наук. праць / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка; Московський гуманітарний педагогічний інститут. – К., М., 2010. – Випуск 2. – Режим доступу : http://www.psyh.kiev.ua/Буйницька_О.П._ Використання_інтерактивних_технологій_у_навчальному_процесі 60. Вакуленко В. М Розвиток теорії й практики вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі на основі акмеологічного підходу : [монографія] / В. М. Вакуленко. – Луганськ : Альма-матер, 2007 – 496 с. 61. Васянович Г. П. Інформатизація як чинник адаптації студента до процесу навчання / Григорій Петрович Васянович // Інформаційнотелекомунікаційні технології в сучасній освіті : досвід, проблеми, перспективи : збірник наукових праць / [за ред. М. М. Козяра та Н. Г. Ничкало]. − Львів : ЛДУ БЖД, 2009. − Вип. 2. − Ч. 2. − С. 29−32. 62. Васянович Г. П. Методологія педагогіки й педагогічна інноватика / Григорій Петрович Васянович // Модернізація вищої освіти у контексті
428 євроінтеграційних процесів : збірник наукових праць учасників Всеукраїнського методологічного семінару з міжнародною участю. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. − С. 3−6. 63. Вашуленко М. С. Інтеграція змісту з навчання грамоти, математики та ознайомлення з навколишнім середовищем у початковій школі / М. С. Вашуленко, Н. М. Бібік, Л. П. Кочіна // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 1(26). – С. 16–20. 64. Ващенко Л. М. Система управління інноваційними процесами в загальній середній освіті регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Л. М. Ващенко. – К., 2006. – 40 с. 65. Вендровская Р. Б. Воспитательные системы школы 20-х годов / Р. Б. Вендровская // Воспитательная система массовой школы: проблемы гуманизации : сб. науч. тр. / под. ред. Л. И. Новиковой. – М. : НИИТиИП, 1992. – С. 137–138. 66. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход : метод. пособие / А. А. Вербицкий. – М. : Высш. шк., 1991. – 207 с. 67. Вербицкий А. А. Кросс-культурный контекст образования и становление новой педагогической парадигмы / А. А. Вербицкий // Высшее образование сегодня. – 2008. – № 8. – С. 28–31. – (Научные сообщения). 68. Верлань А. Ф. Дидактичні принципи в умовах традиційного і комп’ютерного навчання / А. Ф. Верлань, Н. Т. Тверезовська // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 3. – С. 126–132. 69. Винославська О. Проектування інноваційної діяльності як складова педагогічної майстерності викладача вищої школи / О. Винославська, Г. Ложкін // Вісник Львівського університету. Серія Педагогічна. – 2009. – Вип. 25. – С. 48–56. 70. Вишнякова-Вишневецкая А. К. Образовательная среда высшего учебного заведения как фактор развития личностных компетенций
429 учащихся : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / ВишняковаВишневецкая Алла Константиновна. – Санкт-Петербург, 2010. – 243 с. 71. Вища освіта україни і Болонський процес : навчальний посібник / за ред. В. Г. Кременя ; авт. кол.: М. Ф. Степко, Я. Л. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с. 72. Вітвицька С. С. Особистісно орієнтоване виховання студентів у вищих навчальних закладах освіти / С. С. Вітвіцька // Професійна педагогічна освіта: особистісно орієнтований підхід. : монографія / за ред. О. А. Дубасенюк. − Житомир : ЖДУ ім. І.Франка, 2012. − С. 50−78. 73. Вітвицька С.С Ступенева педагогічна освіта: аналіз, досвід, проблеми / С. С. Вітвіцька // Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів : збірник наукових праць учасників Всеукраїнського методологічного семінару з міжнародною участю. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2007. – С. 124−132. 74. Власенко Е. Підготовка екологічних проектів як складник гармонізації культурно-освітнього простору / Елеонора Власенко // Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціально-педагогічні аспекти : матер. міжнар. наук.-практ. конф. (12–13 червня, 2014, Мелітополь) / за заг. ред. Молодиченка В. В. – Мелітополь : Видавництво МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014. – С. 72–74. 75. Воловик П. М. Теорія ймовірностей і математична статистика в педагогіці : [навч. посіб.] / П. М. Воловик. – К. : Рад. школа, 1969. – 222 с. 76. Воронин А. М. Управление развитием инновационной образовательной среды / А. М. Воронин. – Брянск : [б. и.], 1995. – 281 с. 77. Воронин В. Н. Интеграция эвристического и технологического подходов в проектировании дидактических комплексов в ВУЗе : монография / В. Н. Воронин. – Тольятти : ВуиТ-ТолПИ, 1999. – 305 с. 78. Выготский Л. С. Кризис семи лет / Л. С. Выготский // Собр. соч. в 6-ти т. / под ред. Д. Б. Эльконина. – М. : Педагогика, 1984. – Т 4. – С. 376–385. 79. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский / под ред.
430 В. В. Давыдова. – М. : Педагогика, 1991. – 480 с. 80. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр за спеціальністю 6.010100 Початкове навчання напряму підготовки 0101 Педагогічна освіта: ГСВО ДСВО-06-98. – [Чинний від 1998-09-01] – К., Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 1998 р. – 182 с. 81. Гапонова С. А. Особенности адаптации студентов вузов в процессе обучения / С. А. Гапонова // Психологический журнал. – 1994. – № 3. – С. 9–12. 82. Герасимчук А. А. Методологія філософії та методологія науки: порівняльний аналіз / А. А. Герасимчук // Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення : зб. наукових праць / за заг. ред. проф. Сауха П. Ю. − Житомир : Видавничий центр ЖДУ імені Івана Франка, 2010. − С. 5−6. 83. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века (В поисках практикоориентированных концепций) / Б. С. Гершунский. – М. : Изд-во «Совершенство», 1998. – 608 с. 84. Гибсон Дж. Экологический подход к зрительному восприятию / Дж. Гибсон ; общ. ред. и вступ. сл. А. Л. Логвиненко ; пер. с англ. – М. : Прогресс, 1988. – 365 с. 85. Гинецинский В. И. Основы теоретической педагогики : учеб. пособие / В. И. Гинецинский. – М. : СПБГУ, 1992. – 214 с. 86. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стэнли ; пер. с англ. Л. И. Хайрусовой ; общ. ред. Ю. П. Адлера ; послесл. Ю. П. Адлера и А. Н. Ковалева. – М. : Прогресс, 1976. – 494, [1] с. 87. Гонтаровська Н. Б. Освітнє середовище як фактор розвитку особистості дитини : монографія / Н. Б. Гонтаровська. – К. : Вид-во РВА «ДніпроVAL», 2010. – 623 с. 88. Гонтаровська Н. Б. Теоретичні і методичні засади створення освітнього
431 середовища як фактору розвитку особистості школяра : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.07 / Гонтаровська Наталія Борисівна. – Київ, 2012. – 474 с. 89. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 374 с. 90. Гончаренко С. У. Фундаменталізація освіти як дидактичний принцип / С. У. Гончаренко // Шлях освіти. – 2008. – № 1. – С. 2–6. 91. Гора О. В. Освітнє середовище як фактор формування національної ідентичності студентів вищих навчальних закладів / О. В. Гора // Витоки педагогічної майстерності : збірник наукових праць. – Полтава, 2011. – Ч. 1. – С. 97–101. 92. Гриценчук О. О. Електронний підручник і його роль у процесі інформатизації освіти / Гриценчук О. О. // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. праць / за ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К. : Атіка, 2005. – С. 255–261. 93. Громкова М. Т. Психология и педагогика профессиональной деятельности : учеб. пособие для вузов / М. Т. Громкова. – М. : ЮНИТИДАНА, 2003. – 416 с. 94. Гузій Н. В. Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та теоретичні аспекти : монографія / Н. В. Гузій. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 243 с. 95. Гукаленко О. В. Теоретико-методологические основы педагогической поддержки и защиты учащихся-мигрантов в поликультурном образовательном пространстве : автореф. дис. на соиск. ученой степени докт. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика» / О. В. Гукаленко. – Ростов-на-Дону, 2000. – 40 с. 96. Гуменюк Л. Й. Використання інформаційно-комунікаційних ресурсів в організації навчального процесу [Електронний ресурс] / Л. Й. Гуменюк. – Режим доступу : http://ly-bloggy.blogspot.com/2011/03/blog-post.html. 97. Гура В. В. Теоретические основы педагогического проектирования личностно-ориентированных электронных образовательных ресурсов
432 и сред : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.08 / Гура Валериий Васильевич. – Ростов-на-Дону, 2007. – 363 с. 98. Гура О. І. Концептуальні основи дослідження педагогічного професіоналізму викладача вищого навчального закладу / О. І. Гура // Дидактика професійної школи : зб. наук. праць / редкол.: С. У. Гончаренко (голова), В. О. Радкевич, І. Є. Каньковський (заст. голови) та ін. – Хмельницький : ХНУ, 2005. – Вип. 3. – С. 38–42. 99. Гуревич Р. С. Можливості новітніх інформаційних технологій у підготовці педагогічний кадрів / Р. С. Гуревич, A. M. Коломієць // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2002. – № 2. – С. 52–53. 100. Гуренко О. Полікультурний простір вищого навчального закладу: сутність, структура, освітньо-виховні можливості / Ольга Гуренко // Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціальнопедагогічні аспекти : матер. міжнар. наук.-практ. конф (12–13 червня, 2014, Мелітополь) / за заг. ред. Молодиченка В. В. – Мелітополь : Видавництво МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014. – С. 97–100. 101. Давыдов В. В. Теоретические и методические основы моделирования процесса профессиональной подготовки специалиста / В. В. Давыдов, О. Х.-А. Рахимов // Инновации в образовании. – 2002. – № 2. – С. 62–83. 102. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / В. В. Давыдов. – М. : ИНТОР, 1996. – 544 с. 103. Даниленко Л. І. Педагогічні інновації та інноваційні педагогічні технології : сутність і структура / Л. І. Даниленко // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. / кол. авт. – К. : НМЦВО, 2005. – Вип. 40. – С. 270–276. 104. Денисова Л. В. Гіпермедійне інформаційне середовище навчання як засіб професійної підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Л. В. Денисова. – К., 2010. – 22 с.
433 105. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття) // Освіта. – 1993. – груд., № 44–46. – С. 2–15. 106. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2011. – № 7. – С. 1–18. 107. Деркач А. А. Реализация концепции «Я» в системе жизненных отношений личности (акмеологический аспект) / А. А. Деркач, Е. Б. Старовойтенко, А. Ю. Кривокулинский. – М. : РАГС, 1993. – 156 с. 108. Дерябо С. Д. Учителю о диагностике эффективности образовательной среды : монография / С. Д. Дерябо ; под ред. В. П. Лебедевой, В. И. Панова. – М. : ЦКФЛРАО, 1997. – 214 с. 109. Джидарьян И. А. О месте потребностей, эмоций и чувств в мотивации личности / И. А. Джид