Ясінська Олена Вікторівна. Особливості фотоперіодичних змін прооксидантних процесів, антиоксидантної системи та надниркових залоз за умов екзогенної гіпоксії

Краткое описание

Ясінська Олена Вікторівна. Особливості фотоперіодичних змін прооксидантних процесів, антиоксидантної системи та надниркових залоз за умов екзогенної гіпоксії : дис... канд. мед. наук: 14.03.03 / Буковинський держ. медичний ун-т. — Чернівці, 2006. — 200арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 144-162.

Ясінська О.В. Особливості фотоперіодичних змін прооксидантних процесів, антиоксидантної системи та надниркових залоз за умов екзогенної гіпоксії.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 нормальна фізіологія.- Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2006.
Дисертація присвячена вивченню особливостей реагування прооксидантних процесів, антиоксидантної системи організму, структури та функції надниркових залоз на дію тривалої переривчастої (інтервальної) гіпобаричної гіпоксії в залежності від тривалості фотоперіоду, віку та статі.
Автором уперше встановлено характер змін показників про- та антиоксидантної систем на організмовому (плазма крові) та органному (надниркові залози) рівнях у відповідь на тривалу дію переривчастої гіпобаричної гіпоксії залежно від тривалості фотоперіоду, віку та статі лабораторних щурів. Отримані результати виявили виражені вікові та статеві відмінності реагування на гіпобаричну гіпоксію за різної тривалості фотоперіоду. На основі даних про вміст глюкокортикоїдів у сироватці крові та гістологічої характеристики надниркових залоз за дії переривчастої гіпобаричної гіпоксії на тлі зміненого фотоперіоду зроблено висновок про їх участь у реагуванні на гіпобаричну гіпоксію та залежність від функціонального стану шишкоподібної залози, віку й статі.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей реагування організму щурів на дію тривалої переривчастої гіпобаричної гіпоксії залежно від тривалості фотоперіоду, віку і статі тварин. Переривчаста тривала гіпобарична гіпоксія спричиняє активне реагування з боку прооксидантних процесів та антиоксидантної системи щурів різного віку та статі на органному і системному рівнях, характер якого залежить від тривалості фотоперіоду.

Зміни освітлення впливають на характер реагування на тривалу переривчасту гіпобаричну гіпоксію органних і системних неспецифічних показників стану організму. У плазмі крові дорослих щурів гіпоксія на тлі постійного освітлення призводить до зменшення вмісту малонового альдегіду на 34,0 % з одночасним зростанням активності супероксиддисмутази на 63,3 % та зниженням активності каталази на 43,5 %, а на тлі постійної темряви спричиняє зміни протилежного спрямування: підвищення вмісту малонового альдегіду на 65,8 %, дієнових кон’югатів на 72,7 % зі зростанням активності антиоксидантних ферментів, особливо каталази на 64,8 %.
У надниркових залозах статевозрілих самців гіпоксія на тлі постійного освітлення призводить до зниження вмісту дієнових кон’югатів на 32,6 %, та зростання активності каталази на 76,3 %, а на тлі постійної темряви підвищує вміст дієнових кон’югатів на 24,2 % та зменшує активність антиоксидантних ферментів порівняно з інтактними твринами.
У надниркових залозах статевозрілих самців зміни активності антиоксидантних ферментів мають обернені сильні кореляційні зв’язки зі змінами вмісту дієнових кон’югатів. Зміни окиснювальної модифікації білків у плазмі крові цієї вікової групи тварин під впливом гіпобаричної гіпоксії та зміненого фотоперіоду мають сильні прямі кореляційні зв’язки з відповідними змінами пероксидного окиснення ліпідів. Зміни показників пероксидного окиснення ліпідів у статевонезрілих самиць мають прямі сильні кореляції з відповідними змінами у статевонезрілих самців. Такої ж сили і напрямку кореляційний зв’язок виявлено й щодо змін інтенсивності окислювальної модифікації білків.

У самців щурів установлені значні вікові відмінності реагування показників про- та антиоксидантної систем на гіпобаричну гіпоксію за зміненого фотоперіоду як на організмовому, так і на органному рівнях за їх відсутності в інтактних щурів. У статевонезрілих тварин за зміненої тривалості фотоперіоду інтегральний показник співвідношення антиоксидантної активності до інтенсивності прооксидантних процесів у плазмі крові нижчий від такого показника у статевозрілих тварин: на 37,8 % за гіпоксії на тлі постійного освітлення та на 36,6 % за гіпоксії на тлі постійної темряви. У надниркових залозах цей показник за гіпоксії на тлі постійної темряви у статевонезрілих самців на 32,9 % вищий, ніж у статевозрілих.
Статеві відмінності показників про- та антиоксидантної систем за зміненого фотоперіоду найбільше виражені за умови постійного освітлення, а за постійної темряви ці відмінності практично відсутні щодо всіх досліджуваних показників. У інтактних статевонезрілих самиць рівень пероксидного окиснення ліпідів та активність супероксиддисмутази й каталази вищі, ніж у статевонезрілих самців, однак за поєднаної дії гіпоксії та зміненого фотоперіоду ці відмінності нівелюються.
У статевозрілих щурів гіпобарична гіпоксія викликає підвищення функціональної активності надниркових залоз за всіх режимів освітлення з морфологічними проявами розвитку адаптації до застосованих впливів потовщенням пучкової зони кори надниркових залоз та гістологічними ознаками функціонального напруження.
У інтактних статевонезрілих самиць вміст глюкокортикоїдів на 20,3 % вищий, та зазнає більших коливань, ніж у статевонезрілих самців. У статевонезрілих щурів обох статей гіпобарична гіпоксія призводить до виснаження функціональних резервів надниркових залоз з початковими ознаками дегенерації на структурному рівні, що свідчить про перенапруження й можливий зрив адаптаційного процесу, особливо за зміненого фотоперіоду.