ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Коріняк Ольга Миколаївна

УДК 343.13

ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кожевніков Геннадій Костянтинович
кандидат юридичних наук,
доцент

Київ – 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................4
ВСТУП……………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ…14
1.1. Захист прав і свобод людини з точки зору міжнародних стандартів та його розуміння як засади кримінального судочинства України………………..14
1.2. Захист прав і свобод учасників кримінального процесу, до яких можуть бути застосовані запобіжні заходи………….……………………………....25
1.3. Юридичні гарантії захисту прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів…………………………………...……………….....…..41
Висновки до першого розділу………………………………………………..……55
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ПРИ ЇХ ЗАСТОСУВАННІ……....57
2.1. Загальна характеристика мети, підстав та умов застосування запобіжних заходів у кримінальному судочинстві України…...………………………...57
2.2. Захист прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів, що не пов’язані з позбавленням волі …………………………...………….……….66
2.3. Захист прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів, що пов’язані з позбавленням волі ……….……………………...….……………90
2.4. Захист прав і свобод людини при застосуванні застави, як специфічного запобіжного заходу……………………………………………...……….…..126
Висновки до другого розділу…………………………………………………......139
РОЗДІЛ 3. СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ І ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ …………………………………………...……….142
3.1. Судовий контроль як гарантія захисту прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів у кримінальному судочинстві…....……142
3.2. Прокурорський нагляд за додержанням прав і свобод осіб, відносно яких застосовуються запобіжні заходи на досудовому слідстві………….…….160
Висновки до третього розділу………………………………..…………………..180
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..……..183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..…….188
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..….221

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВР - Верховна Рада
ВСУ - Верховний Суд України
КК - Кримінальний кодекс
КПК
ОБСЄ - Кримінально-процесуальний кодекс
- Організація з безпеки і співробітництва у Європі
ОВС - Органи внутрішніх справ
ООН - Організація Об’єднаних Націй
РРФСР - Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
РСР - Радянська Соціалістична Республіка
РФ
СК - Російська Федерація
- Сімейний кодекс
СНД - Співдружність Незалежних Держав
СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік
США - Сполучені Штати Америки
УРСР - Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦК - Цивільний кодекс
ЦК КПРС - Центральний комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
п. - пункт
ст. - стаття
ч. - частина

ВСТУП

Актуальність теми. Після ратифікації Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 17 липня 1997 року та основних протоколів до неї, яка стала невід'ємною частиною вітчизняної правової системи, українське законодавство в кримінальній сфері поступово переймало європейські стандарти захисту прав і свобод людини. Однак найбільш проблемним у кримінальному судочинстві України є приведення у відповідність до Конвенції чинного законодавства і практики його застосування щодо обрання запобіжних заходів. Так, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Н.І. Карпачова у своїй доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні щорічно повідомляє про проблеми, пов’язані з необхідністю неухильного дотримання під час затримання та застосування інших запобіжних заходів вимог міжнародного та національного законодавства, у яких передбачено право людини на свободу та особисту недоторканність. Моніторинг з цього питання засвідчив, що правоохоронці та судді часто не усвідомлюють наслідків своїх рішень, які призводять до брутального порушення конституційних прав та свобод людини.
Особливість застосування запобіжних заходів полягає в тому, що їх реалізація в житті відбувається до набрання обвинувальним вироком законної сили, тобто стосовно особи, яка відповідно до вимог принципу презумпції невинуватості вважається невинуватою у вчиненні злочину. А тому, законність їх обрання та вимоги щодо належного забезпечення прав і свобод людини при реалізації цього інституту вимагають від правоохоронних органів та суду надзвичайної зваженості й обґрунтованості при прийнятті рішення про їх застосування, оскільки завжди існує імовірність притягнення невинного до кримінальної відповідальності. У цьому зв’язку особливої актуальності набувають наукові дослідження, присвячені проблемним питанням захисту прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів у кримінальному судочинстві України, які недостатньо теоретично опрацьовані й потребують подальшого розроблення та практичного впровадження.
Проблемам функціонування інституту запобіжних заходів, а водночас,
і висвітленню питань щодо захисту прав та свобод учасників кримінального судочинства, відносно яких застосовуються ці заходи, присвячені наукові праці, які є теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи, таких відомих вчених, як: О.Г. Александровського, Ю.П. Аленіна, О.І. Білоусова, Н.В. Буланової, Д.Л. Василенка, Н.В. Глинської, Ю.М. Грошевого, Ю.О. Гурджі, І.М. Гуткіна, Л.М. Давиденка, З.Д. Єнікєєва, В.С. Зеленецького, З.З. Зінатуліна, О.В. Капліної, П.М. Каркача, В.Г. Клочкова, Є.Г. Коваленка, З.Д. Ковріги, Г.К. Кожевнікова, О.В. Кондратьєва, В.М. Корнукова, Є.М. Клюкова, Ф.М. Кудіна, Ю.Д. Лівшица, А.А. Лієде, В.Т. Маляренка, В.І. Мариніва, М.І. Мельника, О.Р. Михайленка, В.О. Михайлова, В.Т. Нора, І.Л. Петрухіна, П.П. Пилипчука, М.А. Погорецького, О.П. Рижакова, Г.П. Середи, С.М. Стахівського, В.В. Сташиса, М.С. Строговича, В.М. Тертишника, О.І. Тищенко, А.Р. Туманянц, Л.Д. Удалової, А.Я. Хитрої, А.К. Чернової, О.О. Чувільової, В.П. Шибіка, О.Г. Шила та ін.
Слід зазначити, що за наявності значної кількості наукових робіт, присвячених проблемам застосування інституту запобіжних заходів та конкретних їх видів, водночас питання захисту прав і свобод людини при застосуванні цього виду кримінально-процесуального примусу не були самостійним об’єктом дисертаційних досліджень, які проводились в Україні. Разом із тим, розроблення вказаних питань набуває особливого значення в умовах реформування кримінально-процесуального законодавства відповідно до вимог європейської спільноти з метою врахування та виправлення наявних на цей час законодавчих прогалин у цій сфері.
Викладене зумовлює необхідність комплексного аналізу захисту прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів у кримінальному судочинстві України та розроблення нових пропозицій щодо законодавчого вдосконалення процесуального статусу осіб, стосовно яких застосовуються вказані заходи кримінально-процесуального примусу. Про необхідність вивчення даної проблеми свідчать і результати проведеного анкетування прокурорсько-слідчих працівників, відповідно до якого 55,5 % опитуваних осіб вважають, що на сьогодні стан захисту прав і свобод людини при застосуванні до неї запобіжних заходів не є задовільним, а сучасна правова регламентація механізму дії цього інституту – недосконала (72,9 % опитуваних).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає досягненню завдань, передбачених Планом заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, затвердженого Указом Президента України від 12 січня 2011 року № 24/2011, Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 31/2008. Дисертація виконана відповідно до загального напряму наукових досліджень Національної академії прокуратури України «Правові основи діяльності органів прокуратури України та їх реалізація в національному законодавстві» (державний реєстраційний номер 0111U004001).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення сутності захисту прав і свобод людини як засади кримінального судочинства України при реалізації інституту запобіжних заходів та доведення, що її порушення призводить до неправомірного обмеження прав і свобод людини в кримінальному провадженні, що потребує розроблення нових законодавчих пропозицій.
Мета дослідження зумовлює виконання таких задач:
– проаналізувати загальноправові принципи кримінального процесу для формування дефініції засади захисту прав і свобод людини як основоположної панівної ідеї відправлення кримінального судочинства України;
– визначити перелік основних прав і свобод учасників кримінального процесу, стосовно яких застосовуються запобіжні заходи, та виокремити їх процесуальні гарантії захисту;
– з’ясувати реалізацію засади (принципу) захисту прав і свобод людини у кримінальному судочинстві на прикладі дії інституту запобіжних заходів;
– виявити недоліки застосування запобіжних заходів на практиці з конкретизацією їх видів, врахуванням категорії осіб, стосовно яких вони обираються, та особливостями стадії кримінального провадження, з метою розроблення теоретичних положень та практичних рекомендацій удосконалення стану захисту прав і свобод людини в сфері дії зазначеного інституту;
– розглянути судовий контроль та прокурорський нагляд як особливі гарантії захисту прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів та запропонувати рекомендації щодо їх посилення і значущості у забезпеченні режиму захищеності людини у кримінальному судочинстві України.
Об’єктом дослідження є процесуальний порядок забезпечення прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів у кримінальних справах.
Предметом дослідження є захист прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів у кримінальному судочинстві України.
Методи дослідження. У ході наукового дослідження вказаної теми використані історико-правовий метод, за допомогою якого розглянуто дію інституту запобіжних заходів у часі; метод компаративізму дав змогу порівняти чинне кримінально-процесуальне законодавство з існуючими проектами КПК України та законодавством зарубіжних країн, а також правові статуси учасників кримінального судочинства; формально-догматичний метод сприяв вивченню мети, підстав та обставин застосування запобіжних заходів, аналізу їх видів та визначенню основних прав і свобод, які потребують захисту у зв’язку з реалізацією інституту запобіжних заходів; статистичний метод забезпечив узагальнення показників органів досудового слідства щодо обрання ними конкретних видів запобіжних заходів; соціологічне опитування у формі анкетування сприяло висвітленню думки прокурорсько-слідчих працівників щодо стану захисту прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів, законності їх обрання, періодичності застосування положень Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тощо.
Емпіричну базу дисертації становлять: практика Європейського суду з прав людини, матеріали 250 кримінальних справ органів досудового слідства Запорізької області, результати анкетування 233 прокурорсько-слідчих працівників, а також статистичні дані щодо застосування запобіжних заходів у Запорізькій області та в Україні загалом за 2008–2010 роки. Разом із тим, при написанні наукового дослідження враховано також власний досвід дисертанта, набутий під час роботи в органах прокуратури Запорізької області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером розглянутих питань дана наукова робота є новим за змістом комплексним дисертаційним дослідженням проблем захисту прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів у кримінальному судочинстві України. Зокрема, положеннями, які мають наукову новизну, є такі:
Вперше одержано:
– висновок про те, що захист прав і свобод людини є окремою засадою кримінального судочинства України. Вона розглянута на прикладі дії інституту запобіжних заходів, зміст якої полягає в зобов’язанні державних органів, які здійснюють кримінальне переслідування, та суду визнавати, дотримувати, захищати та поновлювати (в разі порушення) права, свободи й законні інтереси учасників кримінального провадження;
– наукову позицію, що затримання особи за підозрою у вчиненні злочину строком до 72 годин слід застосовувати виключно на місці злочину чи безпосередньо після його вчинення або для негайного доставлення до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. При цьому обґрунтовано, що законодавчі положення про обрання найсуворішого запобіжного заходу щодо підозрюваного, тобто до пред’явлення особі обвинувачення, суперечить засаді захисту прав і свобод людини у кримінальному судочинстві України;
– висновок щодо необхідності врахування додаткової обставини при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо неповнолітнього – відсутність і неможливість здійснення належного контролю за його поведінкою батьками, іншими близькими родичами, опікуном чи піклувальником;
– обґрунтовано положення про те, що застосування запобіжних заходів на стадіях досудового слідства повинно здійснюватись із забезпеченням всіх передбачених чинним законодавством прав та свобод особи, та визнано, що обрання прокурором будь-якого виду запобіжного заходу при протокольній формі досудової підготовки матеріалів грубо порушує ідею захисту прав і свобод людини, оскільки при цьому відсутні процесуальні гарантії, передбачені для підозрюваного та обвинуваченого при загальній формі досудового слідства;
удосконалено:
– перелік обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачений ст. 150 КПК України. Зокрема, цей перелік доповнено такими обставинами: займана посада, ведення антисоціального способу життя (пияцтво, наркозалежність, злочинні зв’язки), наявність або відсутність попередньої судимості;
– порядок обрання запобіжного заходу у вигляді нагляду командування військової частини за підозрюваним або обвинуваченим, який є військовослужбовцем, для чого запропоновано в ст. 163 КПК України визначити, що нагляд за підозрюваним, обвинуваченим військовослужбовцем здійснюють особи з найближчого керівництва військових частин та інших військових формувань, які спроможні безпосередньо забезпечити застосування цього заходу, та закріпити в законі можливість його реалізації командуванням іншого військового формування, не за місцем проходження служби військовослужбовцем;
– наукову думку щодо необхідності посилення прокурорського нагляду за дотриманням захисту прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів на досудовому слідстві, для чого, по-перше, запропоновано визначити в законі обов’язок прокурора при розгляді подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту спростувати перед судом можливість залишення особи на свободі; по-друге, обґрунтовано доцільність внесення змін до ст. 228 КПК України про те, що при вивченні прокурором кримінальної справи з обвинувальним висновком слід звертати увагу на виявлення підстав, передбачених ст. 148 КПК України, для обрання будь-якого запобіжного заходу та правильності визначення його виду;
дістали подальшого розвитку:
– наукові погляди щодо розкриття змісту належної поведінки особи, щодо якої обирається запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, через такі обов’язки: не ухилятися від дізнання, слідства чи суду; не перешкоджати встановленню істини у справі; не продовжувати злочинну діяльність; не перешкоджати виконанню вироку; з’являтися за викликом органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду й повідомляти їх про зміну свого місця проживання; а також інші обов’язки, передбачені ст. 149–1 КПК України при їх застосуванні;
– пропозиції щодо вдосконалення порядку обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки шляхом необхідності складання протоколу, в якому передбачити права та обов’язки особистих поручителів, серед яких наводити зміст належної поведінки особи, яку вони беруть на поруки, через призму виконання нею конкретних зобов’язань;
– система гарантій захисту прав заставодавця – третьої особи, до складу якої входять: 1) процесуальні гарантії, а саме: зобов’язання слідчого або судді роз’яснити заставодавцю відомості про злочин, у якому підозрюється чи обвинувачується особа, стосовно якої обрано запобіжний захід, його права й обов’язки, а також можливість відмовитись від прийнятих на себе зобов’язань у разі неналежної поведінки підслідного чи підсудного; право заставодавця оскаржити в апеляційному порядку рішення суду про звернення застави в дохід держави; 2) гарантії матеріального характеру, серед яких: забезпечення права на повернення предмета застави в разі добросовісного виконання заставодавцем своїх зобов’язань; недопущення в будь-якому випадку звернення застави в рахунок забезпечення цивільного позову.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації сформульовані та аргументовані положення, висновки, пропозиції та рекомендації щодо доцільності внесення змін та доповнень до КПК України, удосконалення проектів КПК України, які мають вигляд конкретних змін до чинного законодавства, чітко сформованих для використання у правотворчій діяльності (акт впровадження в законодавчий процес Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України № 04-19/14-2230 від 02.11.2011). Водночас, отримані результати можуть бути використані в подальшій науково-дослідній роботі з питань захисту прав і свобод людини в межах дії інституту запобіжних заходів у кримінальному судочинстві України; у практичній діяльності органів дізнання та досудового слідства, прокуратури й суду для підвищення рівня забезпечення захисту прав і свобод осіб, стосовно яких застосовуються запобіжні заходи; в навчальному процесі – при викладанні курсу «Кримінальний процес України» (акт впровадження в навчальний процес юридичного факультету Запорізького національного університету від 20.04.2011), а також при підготовці підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені та отримали свою апробацію під час виступів автора на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми державотворення в сучасних умовах» (м. Київ, 29–30 листопада 2010 року); «Правова система України у світлі сучасних активних реформаційних процесів» (м. Київ, 29–30 грудня 2010 року); «Дослідження проблем права в Україні очима молодих вчених» (м. Запоріжжя, 10–11 лютого 2011 року); «Правові реформи в Україні: проблеми реалізації» (м. Київ, 16–17 лютого 2011 року).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в шести наукових статтях, які були опубліковані у фахових виданнях, визначених відповідним переліком Вищої атестаційної комісії України, та чотирьох тезах виступів на наукових конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, до яких входять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 230 сторінок, з яких основний текст – 183 сторінки, список використаних джерел, який охоплює 299 найменувань – 33 сторінки, додатки – 10 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного наукового дослідження з питань захисту прав і свобод людини при застосуванні запобіжних заходів у кримінальному судочинстві України були розглянуті теоретичні питання, що стосуються прав і свобод людини, проаналізовано правовий статус кожного з учасників кримінального провадження, відносно яких застосовуються заходи кримінально-процесуального примусу, висвітлено правові недоліки існуючого механізму застосування цих заходів, внаслідок чого порушуються права і свободи особи, та розроблено відповідні теоретичні положення й пропозиції щодо вдосконалення застосування інституту запобіжних заходів, зокрема:
1. Захист прав і свобод людини в кримінальному судочинстві України визнано окремою науковою засадою (принципом), яка полягає в зобов’язанні державних органів, які здійснюють кримінальне переслідування, та суду визнавати, додержувати, захищати та поновлювати (у разі їх порушення) права і свободи людини. Водночас, дія цієї засади проявляється в тому, що законодавець при регулюванні кримінально-процесуальних відносин повинен упередити можливість порушення прав і свобод людини органами досудового слідства та суду в нормотворчій діяльності. При застосуванні запобіжних заходів дія сформованої засади поширюється не тільки на забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого та підсудного, як це передбачено в ст. 21 КПК України, а й охоплює таких учасників кримінального провадження, як засуджений, потерпілий, свідок, цивільний позивач, цивільний відповідач, особистий поручитель, заставодавець – третя особа та інших осіб. У дисертаційній роботі дію визначеної засади висвітлено щодо процесуальних статусів конкретних учасників кримінального судочинства, з урахуванням виду запобіжного заходу та стадії провадження.
1. Серед юридичних гарантій захисту прав і свобод людини в сфері дії інституту запобіжних заходів на стадіях досудового слідства особливе місце надано судовому контролю та прокурорському нагляду, що продиктовано необхідністю посилення режиму захисту особи у кримінальному судочинстві України.
2. Розширено існуючий у ст. 150 КПК України перелік обставин, які повинні враховуватись при обранні запобіжних заходів, та доповнено його такими новими обставинами, як займаною посадою, веденням антисоціального способу життя (пияцтво, наркозалежність, підтримання злочинних зв’язків), наявністю або відсутністю попередньої судимості.
3. У науковій роботі досліджено всі передбачені в КПК України запобіжні заходи, не пов’язані із позбавленням волі, та запропоновано вдосконалити механізм їх застосування відповідно до засади захисту прав і свобод людини у кримінальному судочинстві, зокрема:
- зазначено, що зміст належної поведінки особи, відносно якої обираються запобіжні заходи, не пов’язані із позбавленням волі, визначають такі обов’язки: не ухилятися від дізнання, слідства чи суду; не перешкоджати встановленню істини у справі; не продовжувати злочинну діяльність; не перешкоджати виконанню вироку; з’являтися за викликом органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду й повідомляти їх про зміну свого місця проживання; а також інші обов’язки, передбачені ст. 149-1 КПК України при їх застосуванні;
- запропоновано в ст. 152 КПК України запровадити складання «протоколу ознайомлення з правами та обов’язками поручителя», де розкрити зміст належної поведінки, відносно якої застосовується особиста порука;
- наголошено на необхідності внесення змін у ст. 163 КПК України, відповідно до яких закріпити в законі здійснення обов’язків з нагляду за військовослужбовцем безпосереднім керівником по вертикалі підлеглості у складі військової частини та інших військових формувань (командир полку, начальник штабу полку, заступники командира полку, начальник артилерії полку, командир дивізіону, начальник служби полку, начальник «галузевих» служб полку), який спроможний забезпечити належну реалізацію заходу у вигляді передачі під нагляд командування військової частини. Відповідно до дії принципу захисту прав і свобод людини при застосуванні даного виду запобіжного заходу, запропоновано закріпити в наведеній статті КПК України можливість його здійснення командуванням іншої військової частини чи формування, не за місцем проходження служби військовослужбовцем;
- сформовано систему гарантій захисту заставодавця – третьої особи, до складу якої входять: гарантії процесуального характеру, а саме: 1) зобов’язання слідчого або судді роз’яснити такому заставодавцю відомості про злочин, у якому підозрюється чи обвинувачується особа, відносно якої обрано запобіжний захід; 2) його обов’язки; 3) механізм відмови від прийнятих на себе заставодавцем зобов’язань у разі неналежної поведінки підслідного чи підсудного; 4) право заставодавця оскаржити в апеляційному порядку рішення суду про звернення застави в дохід держави. Матеріальними гарантіями захисту прав вказаного учасника кримінального судочинства є: 1) забезпечення гарантії повернення предмета застави в разі добросовісного виконання заставодавцем своїх зобов’язань; 2) недопущення в будь-якому випадку звернення застави в рахунок забезпечення цивільного позову.
5. На підставі аналізу кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування в дослідженні висвітлені актуальні питання застосування запобіжних заходів, пов’язаних з позбавленням волі та запропоновані окремі положення щодо захисту прав і свобод людини шляхом вдосконалення механізму їх застосування, а саме:
- аргументовано необхідність внесення наступних змін у ч. 8 ст. 106 КПК України: «в разі надходження скарги на незаконне утримання підозрюваного у вчиненні злочину, начальник підрозділу органів внутрішніх справ, де утримується затриманий, невідкладно відправляє таку скаргу до органу оскарження - прокурору чи судді, які, у свою чергу, зобов’язані негайно, але не пізніше наступного дня, розглянути її з моменту надходження її до прокуратури чи суду»;
- запропоновано ч. 11 ст. 106 КПК України викласти в такій редакції: «затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше сорока восьми годин з моменту фактичного захоплення особи та негайного складання протоколу затримання»;
- водночас, доведено наукову позицію, що затримання повинно здійснюватись безпосередньо на місці вчинення злочину чи одразу ж після його вчинення або з метою невідкладного доставлення особи до суду для вирішення питання щодо обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. У той же час, визначено, що обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного не відповідає засаді захисту прав і свобод людини у кримінальному судочинстві України, а тому запропоновано обрання цього запобіжного заходу виключно відносно обвинуваченого;
- при дослідженні виключних випадків ув’язнення неповнолітніх запропоновано ч. 1 ст. 434 КПК України доповнити обставиною, яка повинна враховуватись при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту – відсутність контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного неповнолітнього з боку батьків або осіб, які їх замінюють, інших близьких родичів (дід, баба, повнолітні брат, сестра) та відсутність реальної можливості попередження, з боку названих осіб, неналежної поведінки неповнолітнього.
6. Визначенням меж судового розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на досудовому слідстві підтверджено наукову точку зору про необхідність вирішення цього питання виключно щодо обвинуваченого на підставі перевірки додержання процесуального порядку пред’явлення обвинувачення, з’ясування стану додержання, при цьому, процесуальних прав особи, мети, підстав і обставин, які повинні враховуватись при обранні запобіжного заходу.
Дослідженням судового контролю, як гарантії захисту прав і свобод людини на досудовому слідстві при прийнятті рішень про застосування запобіжних заходів, визначено необхідність запровадження його періодичності, для чого в ст. 165-3 КПК України строки утримання особи під вартою скоротити до чотирьох, восьми та дванадцяти місяців. При розгляді питання щодо можливості продовження строку перебування особи під вартою судом повинно встановлюватись стан додержання органами, які виконують постанову суду про ув’язнення обвинуваченого, не тільки процесуальних прав, але й стану його здоров’я, умов утримання під вартою і можливості обрання йому запобіжного заходу, не пов’язаного із позбавленням волі, докази, добуті у ході досудового слідства, часовий інтервал слідчих дій тощо.
7. На підставі власного досвіду дисертанта, а також вивчених матеріалів кримінальних справ зроблено висновок щодо необхідності посилення прокурорського нагляду за додержанням законів при застосуванні запобіжних заходів на досудовому слідстві, у зв’язку з чим вирішено ряд проблем у сфері захисту прав і свобод людини, зокрема:
- запропоновано конкретизувати обов’язок прокурора щодо перевірки правильності застосування запобіжного заходу при отриманні від слідчого кримінальної справи з обвинувальним висновком, для чого п. 8 ст. 228 КПК України викласти в такій редакції: «прокурор зобов’язаний перевірити наявність підстав, передбачених ст. 148 КПК України, для застосування будь-якого запобіжного заходу та правильність його обрання»;
- обґрунтовано активну позицію прокурора в судовому розгляді подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, відповідно до чого ч. 5 ст. 165-2 КПК України запропоновано доповнити реченням наступного змісту: «Під час розгляду в суді подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту прокурор повинен довести перед судом, що обвинуваченого не можна залишати на свободі»;
- доведено, що обрання прокурором будь-якого виду запобіжного заходу при протокольній формі досудової підготовки матеріалів грубо порушує принцип захисту прав і свобод людини через відсутність матеріалів, які відповідно до КПК України відповідають доказам у кримінальній справі, та фактичне позбавлення особи процесуальних прав захисту, у зв’язку з чим, відповідні законодавчі положення ст. 430 КПК України підлягають виключенню.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. И. Права человека и закон : историко-теоретические аспекты / М. И. Абдулаев. – Спб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 322 с.
2. Азаров В. А. Функция судебного контроля в истории, теории и практике уголовного процесса России / В. А. Азаров, И. Ю. Таричко. – Омск : Омский гос. ун-т, 2004. – 379 с.
3. Александровский А. Г. Задержание подозреваемого в совершении преступления и применение в отношении лица меры пресечения в виде заключения под стражу до предъявления ему обвинения : автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Криминальний процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / А. Г. Александровский ; Киевский гос. ун-т. – К., 1992. – 26 с.
4. Антонович М. М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини : [монографія] / М. М. Антонович. - К. : Academia, 2000. – 262 с.
5. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юриди¬ческая литература, 1997. – 398 с.
6. Атаманчук Г. В. Свободи і права радянських людей / Г. В. Атаманчук, Н. Г. Кузнєцова. – Львів : Каменяр, 1980. – 95 с.
7. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом / В. Г. Афанасьев. – М. : изд-во полит. лит., 1977. – 381 с.
8. Ахпанов А. Н. Обеспечение прав и законных интересов личности при применении органами дознания мер процессуального принуждения : автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / А. Н. Ахпанов. – М., 1986. – 24 с.
9. Басиста І. В. Кримінальний процес України : навч. посібник / І. В. Басиста, І. І. Галаган, Ж. В. Удовенко. – К. : Центр учбової літ., 2010. – 352 с.
10. Баулін О. В. Сучасні проблеми забезпечення прав і законних інтересів особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину / О. В. Баулін, О. С. Мазур // Держава та регіони. Сер. : Право. – 2008. – № 3. – С. 108-112.
11. Бессарабов В. Г. Прокурорский надзор : учебник / Бессарабов В. Г. – М. : Проспект : Велби, 2008. – 544 с.
12. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого : (проблеми комплексного вивчення особи обвинуваченого в стадії попереднього слідства) : монографія / П. Д. Біленчук. – К. : Атіка, 1999. – 352 с.
13. Білоусов О. І. Проблеми визначення поняття «затримання підозрюваного» / О. І. Білоусов // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 1. – С. 22.
14. Білоусов О. І. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі України : монографія / І. О. Білоусов, С. М. Смоков. – Одеса : [б. в.], 2009. – 112 с.
15. Бірюченський О. Застосування законів, що забезпечують підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист : за матеріалами узагальнення судової практики / О. Бірюченський, О. Панєвін // Право України. – 1995. – № 11. – С. 40 – 48.
16. Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотношения / В. П. Божьев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 175 с.
17. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації / І. Бородін // Право України. – 2001. – № 12. – С. 32-34.
18. Буланова Н. В. Заключение под стражу при предварительном расследовании преступлений : науч.-метод. пособие / Н. В. Буланова ; [под ред. докт. юр. наук М. Е. Токаревой]. – М. : Юрлитинформ, 2005. – 256 с.
19. Бутов В. Н. Уголовный процесс Австрии / В. Н. Бутов. – Красноярск : [б. и.], 1988. – 200 с.

20. Бущенко А. П. Застосування статей 3 та 5 Європейської конвенції і прав людини в національній судовій практиці / А. П. Бущенко. – Харків : Права людини, 2007. – 216 с.
21. Бущенко А. П. Проти катувань. Стаття 2 Конвенції про захист прав людини та основних свобод : систематизований дайджест рішень Європейського суду з прав людини / А. П. Бущенко. – Харків : Права людини, 2006. – 244 с.
22. Бущенко А. П. Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод : систематизований дайджест рішень Європейського суду з прав людини / А. П. Бущенко. – Харків : Права людини, 2008. – 432 с.
23. Варфоломеєва Т. В. Суб’єкти надання правової допомоги / Т. В. Варфоломеєва // Адвокат. – 2001. – № 6. – С. 3-5.
24. Василенко Д. Л. Обмеження окремих прав громадян під час досудового провадження : автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Д. Л. Василенко ; Київський нац. ун-т внутр. справ – К., 2008. – 16 с.
25. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. - К. : Ірпінь : Перун, 2002. – 1440 с.
26. Верцюх В. Щодо правової невизначеності запобіжного заходу у вигляді нагляду командування військової частини / В. Верцюх, І. Верцюх // Право України. – 2001. – № 5. – С. 76-78.
27. Віхров В. В. Правове забезпечення судового контролю в Україні / В. В. Віхров // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (30 жовтня 2009 року, м. Запоріжжя). – Запоріжжя : [б. в.], 2009. – С. 6-10.
28. Волинка К. Г. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти / К. Г. Волинка // Право України. – 2000. – № 11. – С. 30-33.
29. Воронцова В. Основания применения мер пресечения по УПК РФ / В. Воронцова // Рос. следователь. – 2002. – № 9. – С. 8-11.
30. Гіда Є. О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01/ Є. О. Гіда ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2000. – 200 с.
31. Глинська Н. В. Підстави прийняття рішення про обрання запобіжних заходів, не пов’язаних із взяттям під варту / Н. В. Глинська // Роль захисника у досудовому слідстві при обранні запобіжних заходів, не пов’язаних із взяттям під варту : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (22-23 лютого 2006 р., м. Харків) – Х. ; К. : [б. в.], 2006. – С. 124-128.
32. Годунов А. А. Социально-экономические проблемы управления социалистическим производством / А. А. Годунов. – М. : Экономика, 1975. – 133 с.
33. Горелкіна К. Стандарти, які регулюють правовий статус учасників правовідносин у сфері законного обмеження права на свободу та особисту недоторканість під час провадження досудового слідства / К. Горелкіна // Юридична України. – 2007. – № 4. – С. 74-77.
34. Граділь О. І. Особа у кримінальному судочинстві: проблема забезпечення її прав з огляду на міжнародні стандарти / О. І. Граділь // Держава і право : зб. наук. праць. юрид. і політ. науки. – К. : Ін-т д-ви і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – Вип. 32. - С. 409-415.
35. Гриненко А. В. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе / А. В. Гриненко, Г. К. Кожевников, С. Ф. Шумилин. – Х. : Консум, 1997. – 97 с.
36. Грошевой Ю. М. Проблема удосконалення законодавства, що регулює кримінально-процесуальну діяльність / Ю. М. Грошевой // Вісник Акад. правових наук України. – 2003. – № 2 (33) – 3 (34). – С. 686-698.
37. Грошевой Ю. М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе / Ю. М. Грошевой – Х. : Вища школа, 1979. – 143 с.
38. Гурджі Ю. О. Правовий захист особи в кримінальному процесі України: теорія та методологія : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / Ю. О. Гурджі ; Одеська нац. юрид. акад. – Одеса, 2007. - 442 с.
39. Гурджі Ю. О. Правовий захист особи в кримінальному процесі: системний підхід / Ю. О. Гурджі // Право України. – 2007. – № 8. – С. 116-120.
40. Гурджі Ю. О. Проблеми формування і реалізації кримінального процесу активності потерпілого на досудових стадіях : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ю. О. Гурджі ; Нац. юридична акад. ім. Я. Мудрого. – Х., 2000. – 276 с.
41. Гуренко М. М. Зародження та становлення ідеї гарантій прав і свобод людини і громадянина у ліберальній теоретико-правовій думці : монографія / М. М. Гуренко. – К. : [б. в.], 2000. – 167 с.
42. Гуренко М. Н. Основы конституционного права : учеб. пособие /
М. Н. Гуренко. – К. : [б. и.], 2000. – 203 с.
43. Гуськова А. П. О практике судебного контроля за законностью и обоснованностью применения заключения под стражу в предварительном расследовании / А. П. Гуськова, В. А. Емельянова // Российский судья. – 2004. – № 4. – С. 11-14.
44. Гуткин І. М. Меры пресечения в советском уголовном процессе / І. М. Гуткін – М. : Высшая школа МООП РСФСР, 1963. – 43 с.
45. Давиденко С. В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування : монографія / С. В. Давиденко. – Х. : Фінн, 2008. – 296 с.
46. Давыдов В. А. Заключение под стражу как мера пресечения : автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминалогия; уголовно-исполнительное право» / В. А Давыдов. – М., 1978. – 23 с.
47. Давыдов П. М. Обвинение в советском уголовном процессе / П. М. Давыдов. – Свердловск : [б. и.], 1974. – 175 с.
48. Давыдов П. М. Применение мер процессуального принуждения по основам уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик / П. М. Давыдов, П. П. Якимов. – Свердловск : Уральский рабочий, 1961. – 117 с.
49. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4-х т.
Т. 2 : И-О / В. И. Даль. - М. : Русский язык, 1998. – 2030 с.
50. Данченко Т. В. Застава в системі запобіжних заходів в кримінальному процесі України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Т. В. Данченко. – Ірпінь, 2007. – 193 с.
51. Даньшина Л. И. Меры пресечения при производстве по уголовному делу : учеб. пособие / Л. И. Даньшина. – М. : Учеб.-метод. центр, 1991. – 37 с.
52. Декларація про державний суверенітет України [Електронний ресурс] : від 16 липня 1990 р. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
53. Дерев’янко О. В. Обмеження свободи при затриманні особи, що підозрюється у вчиненні злочину / О. В. Дерев’янко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 3. – С. 124-131.
54. Добрянський С. П. Актуальні проблеми загальної теорії прав людини : автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правових учений» / С. П. Добрянський ; Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2003. – 20 с.
55. Долежан В. Проблеми участі прокурора у кримінальному судочинстві в аспекті судової реформи / В. Долежан // Право України. – 2010. – № 5. – С. 48-53.
56. Донченко Ю. В. Застава як запобіжний захід за кримінальним судочинством України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ю. В. Донченко. – Львів, 2003. – 180 с.
57. Дроздов О. М. Право підозрюваного на захист при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту / О. М. Дроздов // Юридичний вісник України. – 2005. – № 29. – С. 6-7.
58. Дроздов О. М. Роль захисника при обранні застави, особистої поруки та поруки громадської організації і трудового колективу / О. М. Дроздов // Роль захисника у досудовому слідстві при обранні запобіжних заходів, не пов’язаних із взяттям під варту : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (22-23 лютого 2006 р., м. Харків). – Х. ; К. : [б. в.], 2006. – С. 118-121.
59. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел : учеб. пособие / А. Я. Дубинский – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987. – 53 с.
60. Дуванський О. Затримання особи та обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту: у чинному КПК України та у його проекті / О. Дуванський // Право України. – 2005. – № 6. – С. 61-63.
61. Дячук С. І. Превентивне затримання (ув’язнення) у світлі Європейської конвенції з прав людини / С. І. Дячук // Проблеми захисту прав людини і громадянина в кримінальному судочинстві : зб. матеріалів круглого столу / [за ред. канд. юр. наук Л. А. Остапенко]. – Чернігів : Чернігівські обереги, 2007. – С. 62-74.
62. Європейська конвенція з прав людини : основні положення, практика застосування, український контекст / [під ред. О. Л. Жуковської]. – К. : ВІПОЛ, 2004. – 957с.
63. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс] : від 04 листопада 1950 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
64. Европейский суд по правам человека. Избранные решения : в 2 т. Т.1 / [председ. редкол. В. А. Туманов]. – М. : НОРМА, 2001. – 856 с.
65. Європейський Суд з прав людини : матеріали практики, (2004-2005 рр.) // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України. Серія ІІ : Коментарі прав і законодавства. – Вип.6. – Львів : [б. в.], 2006. – 440 с.
66. Еникеев З. Д. Применение мер пресечения по уголовным делам (в стадии предварительного расследования) / З. Д. Еникеев. – Уфа : Башкирский гос. ун-т, 1988. – 83 с.
67. Еникеев З. Д. Проблемы эффективности мер уголовно-процессуаль¬ного пресечения / З. Д. Еникеев. – Казань : изд-во Казанского ун-та, 1982. – 104 с.
68. Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Т. М. Заворотченко ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2002 – 222 с.
69. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс] : від 10 грудня 1948 р. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
70. Задорожній В. Затримання у кримінальному процесі: чиї інтереси потребують захисту? / В. Задорожній // Юридичний вісник України. – 2005. – № 42. – С. 7.
71. Заєць Н. Місце органів внутрішніх справ у реалізації прав людини / Н. Заєць // Право України. – 1999. – № 9. – С. 26-29.
72. Заїка С. О. Строки у кримінальному процесі України в контексті європейських стандартів : автореф. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / С. О. Заїка. – К., 2006. – 20 с.
73. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» [Електронний ресурс] : від 23 лютого 2006 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. –Назва з екрана.
74. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)» [Електронний ресурс] : від 15 грудня 2011 року № 4025-VI. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
75. Закон України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України» [Електронний ресурс] : від 21 червня 2001 року № 2333-ІІІ. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
76. Закон України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо права свідка на захисника та іншу правову допомогу» [Електронний ресурс] : від 01 липня 2010 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
77. Закон України «Про збройні сили України» [Електронний ресурс] : від 6 грудня 1991 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
78. Закон України «Про міліцію» [Електронний ресурс] : від 25 грудня 1990 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
79. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» [Електронний ресурс] : від 18 лютого 1992 р. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
80. Закон України «Про попереднє ув’язнення» [Електронний ресурс] : від 30 червня 1993 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. –Назва з екрана.
81. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду» [Електронний ресурс] : від 30 червня 1993 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
82. Закон України «Про прокуратуру» [Електронний ресурс] : від 31 грудня 1991 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
83. Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» [Електронний ресурс] : від 24 березня 1999 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
84. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту : метод. рекомендації / В. В. Гевко [та ін.]. – К. : Атіка, 2004. – 64 с.
85. Застосування примусу під час провадження слідчих дій : навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / [А.О. Ляш, А. А. Благодир]. – К. : Освіта України, 2010 – 190 с.
86. Затримання та взяття під варту в процесі дізнання та досудового слідства в Україні / В. І. Борисов, Н. В. Глинська [та ін.]. – Х. : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2004. – 160 с.
87. Затримання та взяття під варту: рекомендації, практика застосування та досвід / [за заг. ред. Н. О. Верещінської, А. Г. Алєксєєва]. – К. : Центр суддівських студій, 2007. – 214 с.
88. Зейкан Я. П. Право на захист у кримінальному процес: [практичний посібник] / Я. П. Зейкан. – К. : Юридична практика, 2004. – 288 c.
89. Зеленецкий В. С. Обеспечение безопасности субъектов уголовного процесса / В. С. Зеленецкий, Н. В. Куркин. – Х. : КримАрт, 2000. – 404 с.
90. Зинатулин З. З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность : вопросы теории и практики / З. З. Зинатулин. – Казань : изд-во КГУ, 1981. – 136 с.
91. Ісакович С. Механізм діяльності ООН щодо захисту прав людини / С. Ісакович // Український часопис прав людини. – 1994. – № 1. – С. 23-28.
92. Капліна О. В. Проблеми обмеження конституційних прав особи і громадянина на досудовому слідстві при обранні запобіжних заходів, не пов’язаних із взяттям під варту / О. В. Капліна // Роль захисника у досудовому слідстві при обранні запобіжних заходів, не пов’язаних із взяттям під варту : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (22-23 лютого 2006 р., м. Харків) – Х. ; К. : [б. в.], 2006. – С. 77-80.
93. Карагодіна В. А. Забезпечення конституційних прав і свобод при застосуванні запобіжних заходів / В. А. Карагодіна // Вісник Запорізького національного університету. Серія : Юридичні науки. – 2006. – № 3. – С. 186-190.
94. Каркач П. М. Координаційна функція прокуратури України : навч.-метод. посібник / П. М. Каркач, В. Л. Синчук. – Х. : Право, 2005. – 96 с.
95. Каркач П. М. Роль прокурора у забезпеченні законності при визначенні міри запобіжного заходу – взяття під варту / П. М. Каркач // Роль захисника у досудовому слідстві при обранні запобіжних заходів, не пов’язаних із взяттям під варту : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (22-23 лютого 2006 р., м. Харків) – Х. ; К. : [б. в.], 2006. – С. 60-64.
96. Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні : доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Н. І. Карпачова. – К. : АДЕФ-України, 2008. – 400 с.
97. Карпачова Н. І. Стан дотримання Україною міжнародних стандартів у галузі прав і свобод людини : спеціальна доповідь Уповноваженого ВР України з прав людини / Н. І. Карпачова. – К. : АДЕФ-Україна, 2008. – 266 с.
98. Карпачова Н. І. Стан дотримання Україною міжнародних стандартів у галузі прав і свобод людини : спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з нагоди 60-річчя Загальної декларації прав людини / Н. І. Карпачова. – К. : Право України, 2009. – 73 с. – Додаток до журн. : Право України, № 1.
99. Карпов Н. С. Теоретичні основи та практика використання передового досвіду органів внутрішніх справ у протидії злочинній діяльності / Н. С. Карпов ; [під наук. ред. В. П. Бахіна]. – К. : [б. в.], 2003. – 119 с.
100. Кирилюк В. А. Теоретичні засади правового регулювання виконання попереднього ув’язнення / В. А. Кирилюк // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 3. – С. 100 – 106.
101. Клочков В. Г. Прокурорський нагляд за додержанням строків тримання під вартою / В. Г. Клочков // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 8. – С. 57-64.
102. Клочков В. Г. Прокурорський нагляд за законністю та обґрунтованістю обрання запобіжного заходу / В. Г. Клочков // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 6. – С. 41-50.
103. Клочков В. Г. Судебный контроль за соблюдением законности и обоснованности применения меры пресечения – заключение под стражу / В. Г. Клочков. – К. : Правник, 1998. – 75 с.
104. Клюков Е. М. Меры процессуального принуждения / Е. М. Клюков. – Казань : изд-во Казанского ун-та, 1974. – 109 с.
105. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : підручник / Коваленко Є. Г. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 631 с.
106. Коврига З. Ф. Уголовно-процессуальное принуждение / З. Ф. Коврига. – Воронеж : изд-во Воронежского ун-та, 1975. – 174 с.
107. Когутич І. І. Прокурорський нагляд в Україні : курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів / І. І. Когутич, В. Т. Нор, А. А. Павлишин ; [за ред. проф. В. Т. Нора]. – К. : Атіка, 2004. – 352 с.
108. Кожевніков Г. Проблеми визначення ефективності боротьби з злочинністю як складового елементу захисту прав і законних інтересів громадян України / Г. Кожевніков, В. Бабкова // Вісник Академії прокуратури. – 2007. – № 2. – С. 82–88.
109. Кожевніков Г. К. Деякі питання закриття справ про злочини неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру / Г. К. Кожевніков, Т. Г. Христенко // Вісник Університету внутрішніх справ. – Х., 1999. – № 5. – С. 16-25.
110. Козаченко А. В. Уголовный процесс Украины : учеб.-практич. пособие / А. В. Козаченко. – Николаев : Илион, 2007. – 344 с.
111. Козюбра М. І. Права і свободи людини і громадянина у новій Конституції України / М. І. Козюбра // Адвокат. – 1996. – № 2. – С. 3-5.
112. Колоколов Н. А. Прокурорский надзор и судебный контроль в стадии предварительного следствия / Н. А. Колоколов // Законность. – 1997. – 1997. – № 10. – С. 7-10.
113. Коментар до Конституції України / [В. Б. Авер’янов та ін. ; за заг. ред. В.Ф. Опришко]. – К. : [б. в.], 1996. – 376 с.
114. Кондратьев А. В. Прокурорский надзор и судебный контроль в стадии досудебного следствия за законностью применения норм уголовно-процессуального принуждения / А. В. Кодратьев, Л. М. Давиденко, П. М. Каркач. – Донецк : изд-во Донец. нац. ун-та, 2003. – 99 с.
115. Конституційне право України :[підручник для студ. вищ. навч. закладів / [за ред. В. П. Колесніка, Ю. Г. Барабаша]. – Х. : Право, 2008. – 416 с.
116. Конституційне право України / [за ред. проф. В. В. Погорілка]. – Вид. 4-те. – К. : Наукова думка, 2003. – 732 с.
117. Конституційне право України : підручник для студ. вищ. юрид. закладів і факультетів / В. Я. Тацій, В. Ф. Погоріло [та ін. ; ред. В. Я.Тацій]. – К. : Укр. центр правничих студій, 1999. – 376 с.
118. Конституции зарубежных государств: Соединенные Штаты Америки. Великобритания. Франция. Германия. Италия. Япония. Канада : офиц. тексты : перевод / [cост. В. В. Маклаков]. – М. : изд-во БЕК, 1996. – 406 с.
119. Конституция Российской Федерации [Электронный ресурс] : от 12 декабря 1993 г. – Режим доступа : http://www.gov.ru. – Загл. с экрана.
120. Конституція України [Електронний ресурс] : від 28 червня 1996 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
121. Концепція реформування кримінальної юстиції України : затв. Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
122. Коріняк О. М. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту / О. М. Коріняк // Вісник прокуратури. – 2011. – № 3. – С. 13-18.
123. Коріняк О. М. Правові аспекти конституційного та судового контролю в сфері захисту прав і свобод людини у кримінальному судочинстві України / О. М. Коріняк // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2010. – № 4. – С. 117-123.
124. Корнуков В. М. Меры процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве / В. М. Корнуков. – Саратов : изд-во Саратовского ун-та, 1978. – 136 с.
125. Костерина Н. В. Судебный контроль на досудебных стадиях уголовного судопроизводства : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Н. В. Костерина ; Волгоград. акад. МВД России. – Волгоград, 2005. – 271 с.
126. Косюта М. В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства / М. В. Косюта. – Одеса : Юридична літ., 2002. — 375 с.
127. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посібник / Кравченко В. В. – Вид. 4-те, виправ. та доп. – К. : Атіка, 2007. – 568 с.
128. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посібник / Кравченко В. В. – К. : [б. в.], 1998. – 88 с.
129. Криворучко А. В. Правові гарантії обвинуваченого та шляхи їхнього вдосконалення у кримінальному процесі / А. В. Криворучко // Економіка та право. – 2003. – № 1. – С. 80-85.
130. Крижанівський С. Про деякі концептуальні положення конституційної регламентації прав і свобод людини і громадянина в Україні / С. Крижанівський // Право України. – 1998. – № 7. – С. 30-32.
131. Кримінальний Кодекс України [Електронний ресурс] : від 05 квітня 2001 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
132. Кримінальний процес України / [за ред. Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної]. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
133. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : від 28 грудня 1960 року. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
134. Кримінально-процесуальний кодекс України : науково-практич. Коментар : станом на 01 січня 2010 р. / В. І. Бояров [та ін.] ; Верховний Суд України ; [за заг. ред. В. Т. Маляренко, В. Г. Гончаренко]. – Вид. 6-те перероб. та доп. – К. : Юрисконсульт Юстініан, 2010. – 893 с.
135. Кримінально-процесуальний кодекс УРСР // Зб. Уз. УРСР. – 1927. – № 36-37.
136. Кримінально-процесуальне право України : підручник / [за заг. ред. Ю. П. Аленіна]. – Х. : Одіссей, 2009. – 816 с.
137. Кримінальний процес України : підручник / [В. Т. Маляренко, Є. Г. Коваленко]. – К. : Юрінком-інтер, 2004. – 316 с.
138. Кримінальний процес України : підручник / [В. Т. Маляренко, Є. Г. Коваленко]. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 712 с.
139. Кузьмин-Караваев В. Д. Пресечение способов уклонения от следствия и суда / В. Д. Кузьмин-Караваев. – СПб. : [б. и.], 1902. – 59 с.
140. Курило О. М. Проблеми організації та застосування альтернативних запобіжних заходів у практиці апеляційного суду / О. М. Курило // Роль захисника у досудовому слідстві при обранні запобіжних заходів, не пов’язаних із взяттям під варту : матеріали міжнар. наук.-практич. конф., (22-23 лютого 2006 р., м. Харків). – Х. ; К., 2006. – С. 73-76.
141. Курочка М. Й. Прокурорський нагляд в Україні / М. Й. Курочка, П. М. Каркач ; [за ред. проф. Є. О. Дідоренка]. – К. : Центр навч. літ., 2005. – 424 с.
142. Куцин М. М. Функції суду як органу влади у кримінальних справах / М. М. Куцин // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 1. – С. 148-153.
143. Кучинська О. П. Домашній арешт як запобіжний захід в кримінально-процесуальному законодавстві / О. П. Кучинська // Адвокат. – 2010. – № 7 (118). – С. 17-19.
144. Лазарева В. А. Судебная власть и уголовное судопроизводство / В. А. Лазарева // Государство и право. – 2001. – № 5. – С. 49-56.
145. Леньо В. В. Проблеми захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного у кримінальному процесі / В. В. Леньо // Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина : матеріали всеукр. наук.-практич. конф., (30 травня 2009 р., м. Чернівці). – Чернівці, 2009. – С. 494-500.
146. Лившиц Ю. Д. Меры пресечения в советском уголовном процессе / Ю. Д. Лившиц. – М. : Ю