Запухляк Олег Зіновійович. Вплив акцентуацій характеру особистості на агресивність в підлітковому віці

Краткое описание

Запухляк Олег Зіновійович. Вплив акцентуацій характеру особистості на агресивність в підлітковому віці : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2006. — 391арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 207-219

Запухляк О. З. Вплив акцентуацій характеру особистості на агресивність в підлітковому віці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю вікова та педагогічна психологія 19.00.07. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2006.
Дисертаційне дослідження спрямоване на вивчення проблеми впливу акцентуацій характеру підлітків на їхню агресивність, структурними елементами якої є ворожість, конфліктність, тривожність. Детальне аналітичне вивчення наукових джерел з проблем агресії та акцентуацій характеру, дозволило визначити основний зміст і структурно-функціональні компоненти названих феноменів, здійснити базову класифікацію типів акцентуацій характеру в підлітковому віці.
Розроблено цілісну систему для діагностики типів акцентуацій характеру у підлітковому віці, до якої включено авторську методику виявлення акцентуйованих характерологічних рис. Створено діагностичну програму визначення рівнів агресивності, ворожості, конфліктності, тривожності, до якої ввійшла авторська психодіагностична методика.
На базі емпіричного дослідження доведена наявність специфічного впливу певних типів акцентуацій характеру підлітків на певні структурні компоненти їх агресивності. Виділено дві великі групи типів акцентуацій характеру: «агресивні» і «ворожі» на підставі переважання у них, відповідно, агресивних чи ворожих поведінкових патернів. Це групування стало основою для розробки та впровадження психотренінгових програм, завданням яких було зменшення рівня агресивних проявів і сприяння успішній адаптації акцентуйованих підлітків до соціуму. Ефективність розроблених заходів загалом підтверджується коефіцієнтами кореляції, отриманих за результатами повторного діагностичного обстеження досліджуваних підлітків.

1. Теоретичне дослідження проблеми агресивності розкриває цілу низку проблем та суперечностей, пов’язаних з розумінням суті даного явища і з його визначенням. Розмаїття тлумачень та дефініцій показує, що «агресія» - синтетичне утворення, структурно-функціональними складовими якого є тривожність, конфліктність та деструктивна дія. Наявність цих трьох елементів у суб’єкта в сукупності дозволяє з впевненістю стверджувати, що йому притаманна агресивність.
2. Базуючись на теорії акцентуйованих рис характеру у підлітковому віці А. Е. Лічко у співставленні з поглядами інших дослідників даної проблеми (К. Леонгарда, П. Б. Ганнушкіна, Р. Е. Сухаревої, О. В. Кебрікова) розкрито визначальні ознаки типології цих рис.
3. Створено цілісну систему діагностики акцентуацій характеру і агресивності у підлітковому віці, яка включила відповідні існуючі та самостійно розроблені, авторські методики.
4. За допомогою застосування психодіагностичних методик і математичного опрацювання емпіричного матеріалу доведена наявність впливу акцентуацій характеру особистості на її агресивність в підлітковому віці: кожен тип акцентуації характеру підлітка сприяє певним проявам його агресивності.
5. На основі показників агресивності та ворожості, одержаних психодіагностичними методами, досліджувані підлітки з різними типами акцентуацій характеру поділені на дві групи: «агресивну», до якої на підставі більш властивих їм агресивних поведінкових реакцій ввійшли: гіпертимні, циклоїдні, шизоїдні, эпілептоїдні, психастенічні, істеричні; «ворожу», котру утворили підлітки з астено-невротичними, лабільними, сензитивними, нестійкими типами акцентуацій характеру на підставі переважаючих у них патернів ворожої поведінки.
Підлітки першої групи характеризуються високими показниками реактивної тривожності і конфліктності; підліткам другої властивий дещо нижчий показник конфліктності, а їх тривожність носить особистісний характер.
6. На основі поділу типів акцентуйованих підлітків на дві групи «агресивні» і «ворожі» - розроблено відповідні психотренінгові програми зменшення у їх представників рівня агресивності, ворожості, конфліктності, загальна ефективність яких підтверджена порівнянням результатів показників названих проявів, одержаних методом тестування до і після психотренінгу. Однак, не всі названі показники знизились достатньою мірою внаслідок і об’єктивних причин, і недосконалості застосованих психотренінгових методик, які, відтак, потребують подальшої розробки і вдосконалення.
Перспективами дослідження є: поглиблене вивчення властивостей акцентуацій характеру підлітків, з метою більш адекватного прогнозування їхніх агресивно-деструктивних проявів, вдосконалення засобів діагностики агресивності, ворожості, тривожності, конфліктності акцентуйованих рис характеру; створення на основі розробленої і апробованої психотренінгової програми більш досконалих засобів зниження рівнів агресивності, ворожості, конфліктності, тривожності підлітків з акцентуаціями характеру.