Заремба Ольга Олександрівна. Облік і аудит виробничих витрат та формування собівартості швейної продукції

Краткое описание

Заремба Ольга Олександрівна. Облік і аудит виробничих витрат та формування собівартості швейної продукції : Дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний торговельно- економічний ун-т. — К., 2004. — 303арк. — Бібліогр.: арк. 184-199.

Заремба О.О. Облік і аудит виробничих витрат та формування собівартості швейної продукції .- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2005.
В дисертаційній роботі визначено основні проблеми швейного виробництва та напрями їх вирішення; досліджено стан і розвиток теорії обліку витрат та формування собівартості продукції; критично оцінено їх організацію та методологію щодо відповідності сучасним вимогам управління швейними підприємствами. З метою підвищення оперативності та достовірності обліково-економічної інформації запропоновано єдину інтегровану базу даних на основі використання новітніх комп’ютерних технологій. Розроблена класифікація виробничих витрат. Обґрунтовано необхідність впровадження удосконаленого нормативного обліку, організованого за місцями виникнення витрат і центрами відповідальності. Подано рекомендації щодо вдосконалення обліку прямих та непрямих витрат швейного виробництва, їх розподілу та віднесення на собівартість продукції досліджуваної галузі. Рекомендовано впровадження маршрутної технології документування відповідно технологічного процесу. Досліджено теоретичні, методичні та практичні питання щодо процесу калькулювання собівартості швейної продукції. Доведено доцільність нормативного попередільного калькулювання собівартості продукції. Розроблено пропозиції щодо удосконалення організації та методики аудиту виробничих витрат та формування собівартості швейної продукції. Математично описано аналітичні процедури аудиту для встановлення кількісного взаємозв’язку між витратами, їх визначальними факторами та управлінням діяльністю підприємства.

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та рекомендації щодо удосконалення організації та методології обліку і аудиту виробничих витрат, які спрямовані на зниження собівартості швейної продукції, підвищення рентабельності виробництва та конкурентоспроможності підприємств на ринку. Результати проведеного дослідження дали підставузробити наукові висновки та дати на їх основі наступні пропозиції.

Підвищення ефективності діяльності швейних підприємств в умовах ринку є одним із пріоритетних напрямків розвитку економіки України. Формування нового економічного середовища та необхідність отримання прибутку нерозривно пов’язані з пошуком ефективних методів управління, з удосконаленням існуючої системи обліку і аудиту виробничих витрат.
На основі дослідження вітчизняних і зарубіжних наукових шкіл та практичної діяльності швейних підприємств знайшла подальший розвиток класифікація виробничих витрат за економічними напрямками. В класифікації запропоновані нові елементи групування, зокрема за місцями виникнення витрат та центрами відповідальності, відповідно до яких розроблена типова номенклатура місць виникнення витрат швейних

підприємств і перелік показників, що доцільно використовувати для оцінки ефективності і результативності виробничих підрозділів в якості дієвих механізмів управління ними.

Дістала подальшого розвитку методологія нормативного обліку і аудиту витрат на основі маршрутної технології за місцями виникнення, причинами та центрами відповідальності відповідно до розроблених машинограм (Паспорт куска”, Карта на розкрій”, Промірочна відомість”, Маршрутна карта”, Відомість витрат матеріалів на виробництво продукції” та інші) в системі автоматизованої обробки даних ПЕОМ. В тому числі, вперше розроблено: алгоритм визначення мінімального рівня запасів, незавершеного виробництва і готової продукції; метод розкрою матеріалів за висотою настилів з врахуванням бракованих полотен; оперограму документального оформлення руху матеріалів, що дозволяє делегувати повноваження і відповідальність конкретним виконавцям та структурним підрозділам, усунути подвійний документообіг, виявити непродуктивні витрати за всіма переділами технологічного процесу.
Відповідно до організаційно-технологічних особливостей швейного виробництва запропоновано склад статей непрямих витрат, нормативно-коефіцієнтний метод їх розподілу, розраховано (за допомогою кореляційно-регресійного аналізу) змінну та постійну складову та тісноту зв’язку статей непрямих витрат із базами розподілу; обґрунтовано вибір методу віднесення витрат допоміжних цехів на підрозділи основного виробництва. В дослідженні доведено, що загальновиробничі витрати в цехах з ручною працею, доцільно розподіляти між видами продукції пропорційно сумі прямих матеріальних витрат; в автоматизованих виробництвах за базу розподілу рекомендується обирати машино-години роботи устаткування. За базу розподілу адміністративних та збутових витрат в управлінському обліку рекомендується обирати виробничу собівартість продукції. Впровадження викладених рекомендацій щодо удосконалення обліку непрямих витрат швейних підприємств сприятиме підвищенню оперативності розподілу витрат, контролю за їх рівнем з метою усунення понаднормативних втрат.
Удосконалено алгоритм зведеного обліку шляхом застосування нормативного попередільного методу калькулювання собівартості продукції за центрами відповідальності; який у поєднанні із використанням автоматизованих вихідних форм дає можливість виявити результати роботи кожного з центрів, здійснювати оперативний контроль відхилень від норм та попереджати втрати безпосередньо за місцями їх виникнення.
Розроблено рекомендації, на основі запропонованої організаційно-інформаційної моделі аудиту, щодо класифікації його видів, методики проведення відповідно до конкретизованих елементів з врахуванням оцінки ризику, суттєвості досліджуваного об’єкта, що дозволяє уніфікувати та підвищити дієвість процесу аудиту, вчасного виявити і попередити негативні явища при формуванні собівартості швейної продукції.
Дістали подальшого розвитку аналітичні процедури аудиту виробничих витрат, шляхом удосконалення методики оперативно-виробничого планування та механізму збалансування виробничо-збутової політики, використання яких в процесі ведення господарської діяльності сприятиме ефектному управлінню ресурсами підприємства.
Вперше розроблено та впроваджено алгоритм комплексної автоматизації управління підприємством на основі використання єдиної інтегрованої бази даних та трьохрівневої мережі АРМ із зворотнім зв’язком між рівнями. Використання запропонованого комплексу дозволяє вирішувати стратегічні задачі швейних підприємств та приймати оперативні рішення щодо недопущення негативних відхилень при формуванні собівартості продукції в режимі реального часу.

Розроблені рекомендації та пропозиції, отримані за результатами дисертаційного дослідження, пройшли апробацію на вітчизняних швейних підприємствах і отримали позитивну оцінку.