ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ (АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

СЕРГЄЄВ РОМАН СЕРГІЙОВИЧ

УДК 342.951:621.31(043.5)

ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО
ВИКОРИСТАННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
В УКРАЇНІ (АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:

Васильєв Анатолій Семенович,
академік Національної академії правових наук України,
доктор юридичних наук, професор

Одеса – 2010

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРЕГІЇ В УКРАЇНІ………………………………………….………………………………...…13
1.1. Електроенергетична галузь як об’єкт адміністративно-правового регулювання……………………………………………………………………………...13
1.2. Поняття та зміст адміністративно-правових відносин у електроенергетичній галузі……………………………………………………………………………………...30
1.3. Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин у електроенергетичній галузі ……………………………………………………………..53
Висновки до Розділу 1………………………………………………………………….70

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ………………………….……………………………………….74
2.1. Поняття та види адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні …………………………..74
2.2. Переконання та заохочення в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні.…………………………………………………………………………………...98
2.3. Місце адміністративного примусу в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні ……………………………………………………………………………….....113
Висновки до Розділу 2……………………………………………………………...…125

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ…………………...…127
3.1. Поняття та види адміністративних деліктів в галузі електроенергетики…...…127
3.2. Види санкцій за порушення в галузі електроенергетики та порядок їх застосування………………………………………………………………………….…144
Висновки до Розділу 3……………………………………………………………...…171

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….………………..179

ВСТУП

Актуальність теми зумовлена необхідністю визначення прогалин у науковій, практичній і законодавчій сферах енергозбереження з тим, щоб запропонувати власне бачення основних проблем адміністративно-правового регулювання сфери використання електричної енергії в Україні та визначити напрямки удосконалення адміністративно-правових засобів забезпечення збереження електричної енергії в Україні.
Розвиток відносин в галузі енергозбереження на ринкових засадах об’єктивно вимагає внесення суттєвих змін до чинного законодавства, приведення правової бази у відповідність до реальних механізмів державного регулювання діяльності у сфері енергозбереження на основі застосування економічних, нормативно-технічних заходів управління. Аналіз нормативно-правової бази, яка регулює суспільні відносини у сфері електроенергетики, дозволяє зробити висновок про те, що механізм правового впливу на загальнодержавну політику України у галузі збереження електроенергії має суттєві недоліки. Цей висновок підтверджується тим, що адміністративно-правові норми, які регулюють політику енергозбереження і, зокрема, збереження електричної енергії, надзвичайно розпорошені. У сфері енергозбереження насьогодні діють близько 100 нормативно-правових актів, різноманітних державних стандартів та величезна кількість нормативно-методичних документів, що спричиняє невизначеність у багатьох істотних аспектах адміністративно-правового регулювання енергозбереження та енергопостачання, особливо у питаннях застосування заходів забезпечення раціонального використання та збереження електроенергії. Останні є важливою складовою механізму адміністративно-правового регулювання сфери використання електроенергії в Україні, безпосередній прояв яких реалізується через застосування заходів переконання, заохочення як стимулюючих мір впливу на суб’єктів відносин енергопостачання та використання електричної енергії, а також застосування заходів адміністративного примусу, як мір реагування на порушення законодавства у цій сфері. На необхідність удосконалення системи заходів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні та порядку їх застосування постійно вказується в різних нормативних актах, якими визначаються загальнодержавні програми енергозбереження в Україні, зокрема: Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 р.; Плану пріоритетних напрямів діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження на 2008-2009 роки, затверджених розпорядженням КМУ від 16 жовтня 2008 р.
Разом із тим, при всій очевидній теоретичній і практичній значущості засобів забезпечення раціонального використання і збереження електроенергії, їх комплексного адміністративно-правового дослідження в Україні ще не проводилось. На терені незалежної України на дисертаційному рівні вцілому досліджувались питання правового регулювання енергетичної сфери та організації державного управління у галузі електроенергетики в роботах: П.Д.Гуйвана "Правовое регулирование снабжения электрической энергией" (Харків, 2000 р.); Клітко О.В. "Формування механізму оцінки передпроектних рішень в енергозбереженні" (Київ, 2001); Губрієнко О.М. "Організаційно-правові засади державного управління в галузі електроенергетики в Україні (Ірпінь, 2006); Костюхіної В.М. "Організаційно-правові засади галузевого управління: на прикладі електроенергетики" (Київ, 2010). Дослідженням проблем удосконалення організаційних і правових аспектів збереження електричної енергії постійно приділяється увага в юридичній літературі як на загальнотеоретичному рівні, так і в науці адміністративного права у роботах - А.М. Шафир, О.Ю. Блавдзевича, Є.І. Галиновського, Д.К. Турченко, О.В. Клітко, Ц.В. Бичкова, С.М. Корнєєва, В.В. Вітрянського, А.К. Шидловського та ін. Проблеми адміністративної відповідальності за порушення в енергетичній сфері протягом тривалого часу досліджувались науковцями-юристами, зокрема, в Україні – А.С. Васильєвим, О.І. Миколенко, Л.В. Ковалем, С.Т. Гончаруком, Ю.П. Битяком, А.Т. Комзюком; в Росії - Б.М. Лазарєвим, А.Б. Агаповим, Д.Н. Бахрахом, І.А. Галаганом, В.С. Анохіним та іншими.
В той же час не недостатньо висвітленою залишається система заходів, спрямованих на раціональне використання та зберігання електричної енергії в Україні, які здійснюються в межах адміністартивно-правового регулювання відносин у цій сфері.
Зазначені обставини обумовили вибір теми дослідження та свідчать про її актуальність для теоретичного аналізу та практики діяльності державних органів щодо контролю за використанням та збереженням електричної енергії в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлене на кафедрі адміністративного та господарського права економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та є частиною наукових досліджень як пріоритетний напрям наукових досліджень відповідно до Плану науково-дослідних робіт Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова на 2010 р. (п.4.15). Актуальність цього напряму досліджень випливає із Національної енергетичної стратегії України на період до 2030 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145-р. Тема дисертаційного дослідження зареєстрована в Управлінні координації та планування наукових досліджень Академії правових наук (п.452, 2008 року). Тему дисертації затверджено вченою Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова 29 жовтня 2007 року (протокол №2).
Мета і завдання дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу наукових джерел, узагальнення нормативно-правових актів та практики їх застосування, вирішити наукове завдання щодо визначення адміністративно-правових засад використання електроенергії, систематизації заходів забезпечення раціонального використання і збереження електроенергії в Україні та напрацювання пропозиції щодо удосконалення законодавства в даній сфері.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення завдань, спрямованих на:
- визначенння поняття та розкриття змісту адміністративно-правових відносин у сфері використання електричної енергії;
- здійснення аналізу адміністративно-правового регулювання відносин у сфері використання електричної енергії;
- визначення поняття "адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії" здійснення їх класифікації;
- видокремлення місця заходів переконання та заохочення в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні;
- визначення місця адміністративного примусу в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні та розкриття його змісту;
- визначення особливостей застосування заходів адміністративної відповідальності за порушення законодавства в галузі електроенергетики.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають у сфері використання електричної енергії.
Предметом дослідження є засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів та прийомів наукового пізнання. Всезагальний діалектичний метод пізнання було використано при дослідженні сутності та змісту адміністративно-правових відносин у сфері використання електричної енергії (підрозділи 1.1-1.3). Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності соціального змісту та юридичної норми. В дисертаційному дослідженні були використані загальнонаукові методи: історико-правовий – для дослідження процесу формування та розвитку наукових концепцій щодо визначення засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії (підрозділи 2.1. і 2.2.), для з’ясування існуючої системи адміністративних стягнень, що застосовуються за порушення в електроенергетичній сфері (підрозділ 3.2.); для з’ясування суті і співвідношення категорій "енергозбереження", "заходи адміністративно-правового примусу", "заходи адміністративної відповідальності" – використані методи аналізу та синтезу (підрозділи 2.3, 3.1.). Методи системно-структурний, структурно-функціональний, аналізу і синтезу застосовано для дослідження заходів, що входять в систему заходів адміністративно-правового стимулювання та примусу (підрозділи 2.3, 3.1). Методи класифікації, групування, структурно-логічний застосовано для дослідження видів засобів забезпечення раціонального використання електроенергії (підрозділ 2.1). Серед спеціальних методів використовувались: порівняльний метод – під час здійснення аналізу різних точок зору провідних науковців щодо природи правового регулювання засобів забезпечення раціонального використання електричної енергії (підрозділи 1.1, 1.2.). За допомогою статистичного методу та документального методу визначено недоліки та прогалини законодавчої бази, яка регулює порядок застосування вищевказаних засобів (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1).
Емпіричну основу дослідження складають узагальнення практичної діяльності Міністерства палива та енергетики України, Національної комісії регулювання електроенергетики в Україні, Державної інспекції по експлуатації електричних станцій і мереж, Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; матеріали опитування керівників 120 підприємств, зокрема із них 35 у галузі машинобудування, харчової промисловості, підприємств в сфері житлово-комунального господарства з метою визначення системності застосування заходів збереження електричної енергії; аналіз наукових публікацій, довідкових видань щодо застосування засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в українській юридичній науці комплексним дослідженням адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні.
У роботі сформульовано наукові положення, висновки, пропозиції, що відображають її наукову новизну, зокрема:
уперше:
- обгрунтовано пріоритетність адміністративно-правового регулювання електроенергетичної галузі з урахуванням її публічно-правової специфіки, походження, джерел, предмета регулювання та суб’єктів відносин;
- визначено поняття "засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії" як адміністративно-правової категорії, під якими слід розуміти урегульовану нормами адміністративного права сукупність прийомів та способів впливу суб’єктів владних повноважень на діяльність господарюючих суб’єктів, юридичних та фізичних осіб з метою дотримання останніми вимог щодо ефективного видобування, переробки, транспортування, зберігання, вироблення та використання електричної енергії;
- визначено місце адміністративного примусу в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, та розкрито його сутність, що виявляється в застосуванні суб’єктами владних повноважень передбачених адміністративно-правовими нормами заходів впливу морального, майнового, особистісного (фізичного) та іншого характеру з метою охорони відносин у сфері використання і збереження електричної енергії шляхом попередження і припинення правопорушень, а також покарання за їх вчинення.
удосконалено:
- класифікацію засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, виокремлено основний критерій їх поділу в залежності від характеру функцій, які вони виконують на: засоби переконання; засоби заохочування або стимулювання та засоби адміністративного примусу;
- класифікацію адміністративно-правових засобів стимулювання раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні за такими групами: розробка державних цільових програм розвитку іноваційних технологій у електроенергетичній сфері; запровадження спрощеної системи оподаткування підприємствам, які використовують устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, альтернативних видах палива; запровадження пільгового кредитування заходів щодо забезпечення раціонального використання та економії електроенергетичних ресурсів; надання цільових державних та інші субсидії на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері енергозберігаючих технологій і нетрадиційних видів енергії; інвестування в енергозберігаюче обладнання; проведення державної політики щодо застосування енергоефективних освітлювальних приладів.
дістали подальший розвиток:
- дослідження сутності електронергетичної галузі як об’єкта адміністративно-правового регулювання через уточнення таких її елементів: енергетичних ресурсів; об’єкту електроенергетики; суб’єкту електроенергетики; споживачів енергії; органів державної влади та місцевого самоврядування, які забезпечують контроль за раціональним використанням та споживанням електроенергії та діяльністю щодо виробництва, переробки, передачі та використання електроенергії;
- теоретичні підходи до розуміння сутності адміністративно-правового регулювання функціонування електроенергетики як комплексного і системного за змістом адміністративно-правого режиму, утвореного системою нормативних регуляторів, що закріплюють організаційно-правову структуру управління галуззю, цілі і завдання діяльності суб’єктів електроенергетики; встановлюють відповідальність за порушення встановлених правил; передбачають конкретні процедури вирішення завдань галузі;
- науково-методичні підходи до класифікації нормативно-правової бази функціонування електроенергетики за такими ознаками, як: ієрархія нормативно-правових актів за юридичною силою; наявність у якості регуляторів міжнародних нормативно-правових актів та міжурядових угод; комплексний міжгалузевий характер правого регулювання; поєднання матеріальних та процесуальних адміністративно-правових норм.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
- науково-дослідній роботі – для подальшого наукового дослідження засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні;
- правотворчості – для вдосконалення Закону України "Про енергозбереження", "Про електроенергетику", Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють порядок застосування засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні;
- правозастосовчій діяльності – для вдосконалення адміністративно-правового регулювання порядку застосування засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні (акт впровадження результатів дослідження в адміністративно-господарську діяльність ВАТ "Одесаобленерго" від 31.05.2010 року);
- навчальному процесі – положення та висновки дисертації використовуються при викладанні навчальних дисциплін "Адміністративне право України" у Одеському національному університету ім. І.І.Мечникова (акт впровадження від 31.05.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри адміністративного та господарського права Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова. Підсумки розробки проблем, які висвітлювались в дисертації, окремі її аспекти оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях, а саме: ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегические вопросы мировой науки" (Софія, 15-28 лютого 2008), Міжнародній інтернет-конференції "Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми" (Тернопіль, 15 березня 2008 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дні" (Дніпропетровськ, 1-15 квітня 2008 г.), Щорічній Міжнародній науково-практичній конференції "Запорізькі правові чинання" (м.Запоріжжя, 15-16 травня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку", ОНУ ім.І.І.Мечникова (Одеса, 30 травня 2008 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективні наукові дослідження" (Софія, 17-25 лютого 2009 г.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Наука та технології: крок у майбутнє" (Прага, 27 лютого - 5 березня 2009 г.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Наукова мисль інформаційного віку" (Пшемишль, 07 – 15 березня 2009 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у восьми наукових статтях, опублікованих у виданнях, визначених ВАК України як фахові з юридичних наук, та одинадцяти тезах доповідей.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 205 сторінок, з них 178 – основний текст, 4 – додатки, список використаних джерел охоплює 210 найменувань і займає 23 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті здійсненого дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його застосування, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, була досягнута мета дослідження, яка полягає у визначенні адміністративно-правових засад використання електроенергії, систематизації заходів забезпечення раціонального використання і збереження електроенергії в Україні та вироблення пропозицій щодо удосконалення законодавства в окремій сфері.
У результаті дослідження сформульовано висноки, пропозиції і рекомендації, спрямовані на досягнення поставленої мети. Серед них найбільш суттєвими є:
1. Під адміністративно-правовими відносинами в електроенергетичній галузі слід розуміти урегульовані адміністративно-правововими нормами суспільні відносини, що виникають у зв’язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об’єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.
2. Вадами адміністративно-правового регулювання відносин у сфері раціонального використання електричної енергії є: недостатня правова регламентація застосування засобів забезпечення раціонального використання та зберігання електроенергії на законодавчому рівні і, як наслідок, підміна законодавчої регламентації підзаконними нормативними актами; неузгодженість норм підзаконних правових актів з нормами законів України у цій сфері; відсутність належної систематизації нормативно-правових актів, що ускладнює їх ефективне застосування.
3. Напрямки удосконалення нормативного забезпечення сфери раціонального використання електричної енергії вбачаються у: 1) необхідності доповнення Закону України "Про енергозбереження" нормами, які б, по-перше, розширювали коло засобів забезпечення раціонального використання та зберігання електричної енергії, зокрема: популяризації економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері; поєднання методів економічного стимулювання та фінансової відповідальності; встановлення плати за прямі втрати і нераціональне електроенергетичних ресурсів; стимулювання раціонального використання електроенергетичних ресурсів шляхом комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (когенерації), а також шляхом надання пільг в оплаті послуг за електропостачання сумлінним споживачам та надання безвідсоткових кредитів платникам таких послуг (фізичним та юридичним особам); поступовий перехід до масового застосування приладів обліку та регулювання споживання електроенергетичних ресурсів; обов’язковість визначення постачальниками і споживачами обсягу відпущених електроенергетичних ресурсів за показаннями приладів обліку споживання електроенергетичних ресурсів у разі їх наявності; запровадження системи енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення; 2) приведенні норм Закону України "Про енергозбереження" у відповідність з іншими нормативними актами, в першу чергу з нормами Закону України "Про електроенергетику", ГКУ, КУпАП, щодо чіткого відмежування засобів раціонального використання та зберігання електроенергії та інших заходів впливу та господарюючі суб’єкти; 3) необхідності законодавчої систематизації засобів раціонального використання та зберігання електроенергії у відповідності до їх правової природи, підстав застосування та способу впливу на суб’єктів електроенергетики та споживачів елекроенергії; 4) необхідності спрямування підзаконних нормативних актів на визначення чітких форм та алгоритмів діяльності компетентних органів щодо застосування конкретних засобів раціонального використання та зберігання електроенергії.
4. Під адміністративно-правовими засобами забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії слід розуміти урегульовану нормами адміністративного права сукупність прийомів та способів впливу суб’єктів владних повноважень на діяльність господарюючих суб’єктів, юридичних та фізичних осіб з метою дотримання останніми вимог щодо ефективного видобування, переробки, транспортування, зберігання, вироблення та використання електричної енергії, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження. В основу класифікації засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, що має прикладне значення, взято критерій їх поділу в залежності від характеру функцій, які вони виконують: засоби переконання; засоби заохочування або стимулювання та засоби адміністративного примусу.
5. Визначено основні напрямки державної політики щодо стимулювання раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні, зокрема: фінансування заходів, спрямованих на раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів; розробка державних цільових програм, впровадження податкових пільг підприємствам, які використовують устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, альтернативних видах палива; пільгове кредитування заходів щодо забезпечення раціонального використання та економії електроенергетичних ресурсів; встановлення підвищених норм амортизації енергозберігаючих основних фондів; цільові державні та інші субсидії на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері енергозберігаючих технологій і нетрадиційних видів енергії, на виробництво та освоєння нових видів енергозберігаючої техніки та технології; інвестування в енергозберігаюче обладнання; проведення державної політики щодо застосування енергоефективних освітлювальних приладів; обґрунтовання системи тарифів, з тим, щоб додаткові витрати споживачів, викликані регулюванням режимів споживання, компенсувалися зниженою тарифною ставкою; розробка відповідних навчальних програм та проведення широкої інформаційної кампанії через засоби масової інформації стосовно ідеї енергозбереження.
6. Адміністративний примус в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні знаходить своє вираження через застосування заходів адміністративного попередження, адміністративного припинення та адміністративних санкцій. Серед заходів адміністративного попередження, що використовуються в сфері забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, найбільш ефективними є ті, що знаходять свій прояв в: приписах, рішеннях, постановах, розпорядженнях органів, які здійснюють державний контроль в галузі раціонального використання і збереження електроенергії (Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій); роз’ясненнях, листах Національної комісії регулювання електроенергетики України; наказах, вказівках, розпорядженнях та листах Міністерства палива та енергетики України, Держенергонагляду та НКРЕ. Найбільш ефективні заходи адміністративного попередження в цій сфері є: вимога про припинення порушень правил експлуатації об’єктів електроенергетичної сфери; заборона чи зупинення експлуатації цих об’єктів; огляд та вилучення предметів (електроенегретичного обладання); анулювання дозволу на здійснення певного виду діяльності, пов’язаної з експлуатацією об’єктів еелектроенергетичної сфери.
7. На основі аналізу юридичного складу адміністративних правопорушень у сфері раціонального використання та збереження електричної енергії зроблено висновок про необхідність їх об’єднання в окрему главу Кодексу України про адміністративні правопорушення – "Адміністративні проступки у сфері раціонального використання та збереження електричної енергії України", у якій необхідно викласти їх послідовно відповідно до належності до певної складової паливно-енергетичного комплексу України з урахуванням об’єкта посягання із зазначенням відповідних видів адміністративних санкцій за їх вчинення.
8. До адміністративних санкцій, що застосовуються за правопорушення у сфері використання і збереження електричної енергії України, відносяться: адміністративні стягнення, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення; інші адміністративні санкції, що передбачені Законом України "Про енергозбереження", Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією. На основі їх юридичного аналізу та практики застосування, визначено необхідність підвищення їх ефективності, зокрема шляхом збільшення штрафних санкцій та можливості їх застосування переважно в судовому порядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – М.: Советская энциклопедия, 1984. – 1600 с.
2. Кнорринг В.И. Искусство управления: Учебник. – М.: БЕК, 1997. – 288 с.
3. Дідківська Л. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – 5-те вид. – К.: Знання, 2006. – 231 с.
4. Карсекін В., Сипливий Ю. Удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання діяльності підприємств сфери послуг // Економіка України. – 1996. – С.67-72.
5. Чистов С.М. Державне регулювання економіки: Навч. метод. посіб. – К.: КНЕУ, 2002. – 212 с.
6. Швайка Л.А. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 435 с.
7. Административное право и процесс: Полный курс. – 2-ое изд., перераб. и доп. / Под ред. Ю.А. Тихомирова. – М.: Изд-во. Тихомиров, 2005. – 697 с.
8. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С.27-38.
9. Регуляторна реформа – інноваційний підхід до державного управління економікою. // BIZPRO. – 2003. – № 10. – С. 2–7.
10. Ожегов С.И. Словарь русского язика / Под ред. Ю.Ю. Шведовой. –М.: Советская энциклопедия, 1973. – 846 с.
11. Даль В.И. Толковый словарь русского языка. Современная версия. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. – 736 с.
12. Словник синонімів української мови: в 2-х т. – Т. 2 / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головощук та ін. – К.: Наукова думка, 1999-2000. – 954 с.
13. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. – Т.2 – К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1999. – 744 с.
14. Кравцова Т.М. Правова природа державного регулювання підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 3-6.
15. Ластовецький А. Необхідність, межі та критерії доцільністі державного регулювання підприємницького сектору економіки // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8. – С. 72-76.
16. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – 2-ге вид. – К.: Знання, 2004. – 262 с.
17. Коломоєць Т.О., Гулевська Г.Ю. Адміністративне право: Навчально-методичний посібник. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – 140 с.
18. Авер’янов В.Б. Державне управління: теорія і практика. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
19. Тихомиров Ю. Курс административного права и процесса. – М.: Юринформцентр, 1998. – 798 с.
20. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.
21. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. Ч. 1. – М.: «Зерцало», 1996. – 640 с.
22. Тихомиров Ю.А. Управление делами общества: (субъекты и объекты управления в социалистическом обществе). – М.: Мысль, 1984. – С. 27.
23. Тихомиров Ю.А. Механизм управления в развитом социалистическом обществе. – М., 1978. – 336 с.
24. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право. М. – Изд-во МГУ, 1986. – 248 с.
25. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйко. – Л.: Видавництво Національного ун-ту „Львівська політехніка”, 2002. – 352 с.
26. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К.: Атіка, 2003. – 576 с.
27. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю. Ведєрнікова, В. Шкарупи. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 312 с.
28. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.А. Дмитриева, А.А. Евтеева, С.М. Петрова. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 1008 с.
29. Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник Української мови у 4-х т. – Т.2. – К.: Вид. Аконіт, 1998. – 910 с.
30. Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник Української мови у 4-х т. – Т.2. – К.: Вид. Аконіт, 1998. – 910 с.
31. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). – Х.: Вид-во «Право», 1996. – 164 с.
32. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – 3-є вид. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
33. Загальна теорія держави і права:Підручник/ За ред. М.В. Цвік. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
34. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
35. Ківалов С.В. Адміністративне право України: Підручник. – Одеса: Юрид. літ, 2003. – 896 с.
36. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право. М. – Изд-во МГУ, 1986. – 248 с.
37. Энергетика: история, настоящее и будущее. Т. 1. От огня и воды к электричеству. – К., 2005. – 304 с.
38. Про електроенергетику: Закон України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1998.-N 1.-ст.1
39. Варламова А. «Особенности договора энергоснабжения» // «Хозяйство. Право», ежемесячный юридический журнал. №12, 2006.
40. Комментарий к Гражданскому Кодексу Российской Федерации. Ч. 3 (постатейный): Под ред.доктора юрид.наук, профессора А.П.,Сергеева. – 2-е издание, перераб. И доп. М. : ТК Велби. Изд-во Проспект, 2005.
41. Мурзин Д.В. Ценные бумаги – бестелесные деньги. Правовые проблемы современной теории ценных бумаг. М.: «Статут», 1998.
42. Gai, 2, 12-14 // Пам’ятники римського права: Законь ХІІ таблиц. Институции 1. – М.Зерцало, 1997 .
43. Корнеев С. М. Договор о снабжении электроэнергией между социалистическими организациями: Дисс. ... канд. юрид. наук. - М., 1953. 271с.
44. Карякин П.И., Быстров К.Н., Киреев Н.С., Краткий справочник по физике. – М.: Высшая школа, 1969.
45. Большая Советская энциклопедия в 30 т.т.. Гл.ред. А.М.Прохоров. – М.: Изд-во «Советская энциклопедия» 1978. т. 30.
46. Інструкція про порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з енергозбереження на виконання п. 4 постанови Кабінету Міністрів від 15 липня 1998 р. № 1094:
затв. Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 9 березня 1999 року № 15 (Із змінами і доповненнями).
47. Національний класифікатор України Державного Комітету статистики України «Класифікація видів економічної діяльності» ( Із змінами і доповненнями).
48. Пугинский Б.И. Коммерческое право. – М. : Зерцало, 2006.
49. Адміністративне право України: Підруч. для юрид. вузів і ф-тів / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 528 с.
50. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підруч. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
51. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії та поняття): Посібник. – Ірпінь, 1998. – 110 с.
52. Курінний Є.В. Предмет адміністративного права України: тенденції трансформації в умовах реформування: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2002. – 88 с.
53. Про звернення громадян. Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
54. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2005. № 35-36, № 37. - Ст.446.
55. Гончарук С.Т. Адміністративне право України: Навч. посібник. – К., 2000. – 240 с.
56. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права. – М.: Из-во Московского ун-та, 1967. – 160 с.
57. Петров Г.И. Советское административное право: Часть общая. – Л.: Из-во ЛГУ, 1961. – С.85-86.
58. Курінний Є.В. Правоутворюючі стадії реалізації об’єкта адміністративного права: Посібник. – Д.: Юридична академія МВС України, 2003. – 89 с.
59. Курінний Є.В. Предмет адміністративного права України: тенденції трансформації в умовах реформування: Навч. посібник. – Д.: Юридична академія МВС України, 2002. – 92 с.
60. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Х.: Консул, 2000. – 730 с.
61. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.: БЕК, 1996. – 368 с.
62. Курінний Є.В. Державна митна служба в системі контрольно-наглядових органів України // Митна справа – 1999. – № 5. – С. 3-5.
63. Про Національну комісію з питань регулювання електроенергетики: Указ Президента України за № 738 від 08.12.1994 р.
64. Васильєв А.С. Государственно-правовое управляющее воздействие на экономику и хозяйственную деятельность // Право и экономика: актуальные проблемы науки и практики: Сборник научных статей / Сост. И.С.Канзафарова; Под общ. ред. И.С.Канзафаровой. – Одеса: Астропринт, 2008. – 416 с.
65. Енергетична стратегія України на період до 2030 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 р. № 145-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.rada.gov.ua.
66. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. (зі змінами, внесеними згідно із Рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2010 від 30.09.2010 р.) [Електронний ресурс]. –
Режим доступу :http://www.rada.gov.ua.
67. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 груд. 1984 р. № 8073-Х – К. : Школа, 2009. – 239 с.
68. Енергетичне законодавство: зб. нормативно-правових актів; за заг. ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка і члена-кореспондента АПрН України В. П. Нагребельного : [у 2 т.] – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Т. 1. Збірник нормативно-правових актів України. – 2003. – 732с.
69. Про енергозбереження: Закон України із змінами та доповненнями № 74/94-ВР від 01.06.1994 р. // Відомості Верховної ради України.-№ 30.-1994.
70. Правила користування електричною енергією: Затв. постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (із змінами і доповненнями).
71. Правила користування електричною енергією для населення: Затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р. (із змінами і доповненнями).
72. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. Учебник: курс лекций. М.: БК 1994. Т.1.: Общие положения. – 1994. – 312 с.
73. Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів : Указ Президента України № 174/2008 від 28.02.2008 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 7. – Ст. 328. – 21 березня.
74. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 р: затв. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 145-р від 15.03.2006 р.
75. Зеркалов Д.В. Правова основа енергозбереження: Довідник. – К.: Дакор, 2008. – 480 с.
76. Щербина О. Енергія для всіх: технічний довідник з енергоощадності та відновних джерел енергії. – Вид. 4-е, доп, і перероб. – Ужгород: Вид-во Валерія Падяка, – 2007. – 340с.
76. Про затвердження плану заходів на 2006–2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 квіт. 2006 р. № 436-р.: станом на 17 груд. 2008 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
77. Про затвердження плану заходів з реформування та розвитку енергетичного сектору: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 черв. 2007 р. № 408-р / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
78. Про Комплексну державну програму енергозбереження України: затв. постановою Кабінету Міністрів України № 148 від 5 лютого 1997 р.
79. Основні напрямки розвитку паливно-енергетичного комплексу України : рішення Міністерства палива та енергетики України від 24 черв. 2005 р. № 1.1 // Відомості Міністерства палива та енергетики України. – 2005. - № 6.
80. Рішення Ради Національної безпеки і оборони України «Про розвиток ринків паливно-енергетичних ресурсів в рамках реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року»: введено в дію Указом Президента № 681/2009 від 27.08.2009 р.
81. Васильєв А.С., Сергєєв Р.С. Організаційно-правові аспекти збереження електроенергії в Україні \\ Ринкова економика: сучасні теорія і практика управління. Том 12 (випуск 25, ч. 2). – Одеса, 2009. – С. 339.
82. Про альтернативні джерела енергії : Закон України від 20 лют. 2003 р. № 555 IV : станом на 25 верес. 2008 р. // Відомості Верховної Ради

України. – 2009. – № 13. – Ст. 155. – 27 берез.
83. Блавдзевич О.Ю. Методи та засоби підтримки прийняття рішень в задачах управління регіональними системами енергопостачання з позицій енергозбереження. К. – 1996.
84. Маляренко В.А., Лисак Л.В. Енергетика, довкілля, енергозбереження.-Харків: “Рубікон», 2004.
85. Програма з енергозбереження в Одеській області: затв. Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації «Про проведення заходів з енергозбереження, енергетичного обстеження та паспортизації підприємств в Одеській області» № 784/А-97 від 06.11.1997 р.
86. Баку О. Енергозбереження: програми є – результату немає // Чорноморські новини. - № 106 (20711) від 29.09.2007р.
87. Про внесення змін до деяких законів України (щодо оплати електричної енергії, проданої на оптовий ринок електричної енергії України): проект Закону України № 2018 від 29.08.2006 р. (автр законодавчої ініціативи – народний депутат України Д.Сандлер).
88. Гладун З. Поняття і зміст державного управління: адміністративно-правовий аналіз / Зиновій Гладун. – Львів, 1996, 16 с.
89. Державне управління і менеджмент : навч. посіб. у таблицях та схемах / (Г. С. Одінцова, Г. І. Мостовий, О. Ю. Амосов та ін.); за заг. ред. д-ра економ. наук, проф. Г. С. Одинцової ]. – Х. : ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
90. Кострубицька О.Є. «Адміністративна відповідальність за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України»: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний університет внутрішніх справ. – К., 2010. – 222с.
91. Дерзский В.Г., Мозенков О.В. Анализ эффективности функционирования оптового рынка электроэнергии // Енергетика та електрифікація. - № 5 (309), 2009.
92. Турецкий О.А. Национальная экономика и ее регулирование. – Одесса: СМИЛ. – 2002.
93. Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України: Затв. Указом Президента України за № 213 від 14.03.1995 р.
94. Васильєв А.С. Государственно-правовое управляющее воздействие на экономику и хозяйственную деятельность // Право и экономика: актуальные проблемы науки и практики: Сборник научных статей / Сост. И.С.Канзафарова; Под общ. ред. И.С.Канзафаровой. – Одеса: Астропринт, 2008. – 416 с.
95. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження: Закон України № 760-V від 16.03.2007 р.
96. Мельник А.Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду: Світовий досвід і проблеми України. – Тернопіль, 1995.
97. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний феномен: Монографія – Київ: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
98. Михайлов В.В. Тарифы и режимы электропотребления. 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1986. - 216 с: ил.- (Экономия топлива и электроэнергии).
99. Гнедой Н.В. Энергопользование и энергоэкономические вопросы развития Украины // Промышленная энергетика. – 1996 - №7.
100. Огурцов А.П., Залищук В.В. Энергия и энергосбережение. Днепропетровск. «Системные технологии», 2002 г. – 865 с.
101. Порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві: Затв.постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 15.07.1997 р.
102. Подцерковний О.П., Ломакіна О.А. Проблеми визначення методів та форм державного регулювання господарських відносин // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 8.
103. Хозяйственное право Украины: учебник. Изд-е третье, перераб. Под ред.А.С.Васильева, О.П.Подцерковный.-Харьков: «Одиссей», 2008.
104. Про здійснення заходів щодо скорочення споживання електричної енергії бюджетними установами: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1337-р від 16.10.2008 р.
105. Поліщук В.В. Українське енергозбереження за європейськими стандартами. // Енергетика та ринок-№ 3 (48).-2008.
106. Про джерела фінансування органів державної влади : Закон України від 30.06.1999 р. № 783-XIV (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 34. – Ст.274.
107. Про загальнодержавний позабюджетний фонд енергозбереження : затв. постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 07.02.1996 р.
108. Про ліквідацію Державного комітету України з енергозбереження : Указ Президента України № 678 від 20.04.2005 р.
109. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України № 334/94-ВР від 28.12. 1994 р. (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.-№ 4.-1995.-ст. 28.
110. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. М.: «Статут», 2000.
111. Джумагельдиева Г. К вопросу о правовом обеспечении экономии в сфере энергопотребления // Підприємництво, господарство і право. –

- № 4 (136) – 2007.
112. Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію пріоритетів діяльності центральних органів виконавчої влади у 2008 році : Розпорядження Кабінету Міністрів України № 569-р від 02.04.2008 р.
113. Енергетики просять прискорити реформи // Енергетика та ринок, № 4 (49), 2008.
114. Гуйван П.Д. Правовое регулирование снабжения электрической энергией: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Университет внутренних дел. - Х., 2000. - 189л. - Бібліогр.: л. 172-189.
115. Находов В.Ф., Замулко А.И., Федоренко Л.Н. Тарифы на электрическую энергию как средство управления энергоснабжением- энергопотреблением в рыночных условиях. К.: 2001.
116. Асланян Г.С., Молодцов С.Д. Организационные структуры энергосбережения зарубежных стран. // Теплоэнергетика. –1999. - №4. С.70-75; Коган Ю.М., Гаврилов Е.И. Основные положения концепции энергосбережения в области электроэнергетики. // Энергетик. - 1998. - №9.
117. Клітко О.В. Формування механізму оцінки передпроектних рішень в енергозбереженні: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.14.01. Нац. техн. ун-т України "Київ. політехн. ін-т". — К., 2001. – 16 с.
118. Даковскі М., Вянцковски С.К. Про енергетику для споживачів та скептиків. – Львів: ЕКОінформ, 2007. – 212 с.
119. Константинов А. Этапы развития Федерального законодательства США об энергосбережении. // Хозяйство и право. Ежемесячный журнал для деловых людей. № 7 (258) 1998 г.
120. Оніщук Г.І. Структура енерговитрат в існуючому житловому фонді та ефективність впровадження енергоощадних заходів // Енергетика та електрифікація. № 2 (294), 2008.
121. Сергєєв Р.С. Организационно-правовые проблемы энергосбережения // Сбірник наукових статей студентів, аспірантів та здобувачів економіко-правового факультету Одеського Національного університету ім.І.І.Мечникова (23-25 квітня 2008 р.). - Т. 7. - Одеса, 2008. – 232 с.
122. Жердецький В.Ф., Іванов Ю.І. Питання реалізації державної політики в сфері енергоефективності та енергозбереження // Енергетика та електрифікація. - № 41 (308), 2009.
123. Волинець В.В. Засоби переконання та стимулювання (заохочення) у забезпеченні зобов’язань за трудовим договором / В. В. Волинець // Форум права. – 2009. – № 1. – С.92–98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2009-1/09vvvztd.pdf
124. Венедіктов С.В. Матеріальне та моральне стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ України : наук.-практ. посіб. / С.В. Венедіктов. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – 328 с.
125. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Основные вопросы общей теории социалистического права : курс лекций. – В 2-х т. / С.С. Алексеев. – Свердловск, 1973– . – 1973. –Т. 2. – 402 с.
126. Яковлєв А.М. Теорія криминологии и социальной политики. – М., 1985. – 378с.
127. Кудрявцев В.Н., Казимирчук В.П. Современная социология права. – М., 1995. – 406с.
128. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение // Правовая система социализма: функционирование и развитие. – М., 1987. – Т. 2. – 296с.
129. Стрельченко О. Законодавче регулювання системи заохочень в Україні // Підприємництво, господарство і право. № 4 (148), 2008.
130. Колпаков В.К. Адміністративне право України. – К., 1999. – 498 с.
131. Про державні нагороди України: Закон України № 1549-ІІІ від 16.03.2000 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.-2000.-№ 21.-ст.162.
132. Про пенсії та особливі заслуги перед Україною: Закон України № 1767-III від 01.06.2000 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.-2000.-№ 35.-ст.289.
133. Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України № 3460-IV від 22.02.2006 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.- 2006.-№ 29.-ст.245.
134. Про дисциплінарний статут митної служби України: Закон України № 2805-IV від 06.08.2005 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.-2005.-N 42.-ст.467.
135. Про охорону праці: Закон України № 2694-XII від 14.10.1992 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.-1992.-N 49.-ст.668.
136. Про державну службу: Закон України № 3723-XII від 16.12.1993 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.-1993.-N 52.-ст.490.
137. Лист Національної комісії регулювання електроенергетики України «Щодо роз’яснень про порядок індивідуального встановлення величини «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену турбодетандерними установками» № 5021/23/17-09 від 27.07.2009 р.
138. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К., 2004. – 1426с.
139. Положення про відомчі відзнаки Міністерства палива та енергетики: затв. Наказом Міністерства палива та енергетики України № 489 від 30.09.2008 р.
140. Про дипломатичну службу: Закон України від 20 вересня 2001 року № 2728-III (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.-2002.-N 5.-ст.29.
141. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. Учебное пособие. – Свердловск: Издательство Уральского университета, 1989. – 204с.
142. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М., 1966. – 187с.
143. Білий П.М. Заходи адміністративного примусу та їх класифікація // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - № 4. – 1999.
144. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления. – М.: «Юрид.лит», 1974. – 160с.
145. Еропкин М.И. Управление в области общественного порядка. М.: Изд. «Юрид.лит», 1965. – 162с.
146. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией. Учебное пособие. – М.: МВШМ МВД СССР, 1987. – 60с.
147. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій: Для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1996. – 208с.
148. Комзюк А.Т. Підстави застосування заходів адміністративного примусу // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою: Міжвідомчий науковий збірник. – Том 18. – К.: Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 1999. – С. 492-496.

149. Коломоєць Т. Адміністративний примус в Україні: деякі аспекти ґенези та пріоритетності доктринального дослідження й нормативної регламентації // Підприємництво, господарство і право. - № 11. – 2002. – С. 60-62.
150. Миколенко А.И. О проблемах в сфере применения мер административного принуждения // Правова держава. – Одеса: Астропрінт, 2000. - № 2. – С. 124 -128.
151. Чабан В.П. Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 144с.
152. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине. Учебное пособие. – Харьков: «Одиссей», 2004. – 272с.
153. Продаєвич В.О. Місце адміністративної відповідальності в системі заходів адміністративного примусу: Дис. …кан. юрид. наук. – Ін-т законодавства Верх. Ради України. - О., 2007. - 198с.
154. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / За заг.ред.доц. А.Т.Комзюка. – Х., 1998.;
Андрійко О.Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади України. – К., 1999;
Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис. …канд.. юрид. наук. – Х.: Укр.. юрид. академія, 1994;
Бахрах Д.Н. Виды административного принуждения. Ученые записки ВНИИСЗ. – Вып. 5. – Проблемы совершенствования законодательства об административной ответственности. – 1965;
Безсмертний Е.О. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: Дис. …канд. юрид. наук. – Х.: Ун-т внутр.справ, 1997;

Гавриленко Д.А. Вопросы предупреждения правонарушений общественного порядка средствами административного принуждения // Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка: Сб.науч.тр. - К., 1982;
Іванов В.А. Гаранти прав личности в сфере административного принуждения // Сов. Государство и право. – 1972. - № 8;
Розин Л.М. Проблемы классификации мер административного принуждения // Управление и право. – 1982. – Вып. 7. – С. 182-186;
Юролов О.С. Проблеми правового регулювання і практики застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу працівниками органів внутрішніх справ: Дис. … канд.юрид.наук. – Х.: Ун-т внутр. справ, 2000.
155. Битяк Ю.П. , Зуй В.В.Административное право Украины. (Общая часть): Учебное пособие. – Х.: Одиссей, 1999.
156. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие. – Изд. 3-е. – М.: Юристъ, 2002.
157. Тихомиров С.В. Административное право Российской Федерации: Учебное пособие. – М.: Юрлитинформ, 2003.
158. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
159. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1996.
160. Миколенко О.І. Адміністративний процес та адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник. – Х.: «Одіссей», 2010. – 368 с.
161. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України: Конспект лекцій. – Харків: Нац. юрид. акад.. України ім. Я. Мудрого, 1996. –
160 с.
162. Іванов В.В. Матеріально-правові та процесуальні гарантії законності притягнення до адміністративної відповідальності: Навч. посібник - Одеса: Астропрінт, 2001. – 156 с.
163. Новини [Електронний ресурс]. –
Режим доступу :
http://www.ukrenergo.energy.gov.ua/ukrenergo/control/uk/publish/category?cat_id=35377
164. Денисенко В.В. Теория административно-деликтных отношений: дис. д.ю.н.: 12.00.14 / Санкт-Петербургский університет МВД РВ. – СПб., 2002. – 394 с.
165. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение. – К.: Вища школа, 1996. – 230 с.
166. Лук’янець Д.М. Адміністративно-деліктні відносини в Україні: теорія та практика правового регулювання: Монографія – Суми: Від. «Університетська книга», 2006. – 367 с.
167. Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки: зат.постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20.12.2006 р.
168. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : (учеб. Пособие). – (2-е изд., доп.) / Миколенко А. И. – Харьков : Одиссей, 2006. – 352 с.
169. Беленчук І. А. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / Беленчук І. А. – К. : А.С.К., 2004. – 176 с.
170. Колпаков В.К. Адміністративне право: проект програми навчального курсу // Юрид. вісник України. – К., 1997 – № 44.
171. Левицкий Г.А. Квалификация преступлений. – М., 1981.
172. Рарог А.И. Понятие и принципы квалификации преступлений // Проблемы разработки нового уголовного законодательства. // Сб. науч. тр. – М., 1990.
173. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – К., 1985.
174. Остапенко О.І. Кваліфікація адміністративних правопорушень: Навч.–практ. посіб. – Л., 2000.
175. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар / За заг. ред. А.С.Васильєва, О.І. Миколенка. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2010. – 1024с.
176. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 8 лют. 1995 р. № 39/95 ВР : станом на 25 черв. 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 55. – Ст. 1895. – 31 лип.
177. Гладун З. С. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / Гладун З. С. – Тернопіль : Карт-бланш, 2004. – 579 с.
178. Про остаточне зупинення Чорнобильської АЕС : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листоп. 2000 р. № 1747 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 48. – Ст. 2087. – 15 груд.
179. Котюк В. Адміністративне законодавство // Закон і бізнес. – 1999, 24 квіт. - № 17.
180. Лук’янець Д. О законодательном определении административной ответственности // Юридическая практика. – 1999. 1-15 апр. - № 7.
181. Місце адміністративної відповідальності в системі заходів адміністративного примусу [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.lawbook.org.ua/aref/12.00.07/2007-1579.shtml.
182. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право).. – К., 2008. – 256 с.
183. Анохін В.С. Предпринимательское право. М.: ВЛАДОС – 2003 – 392 с.
184. Альохін А.П. Административное право России. Учебник в 2-х частях. М.: Зерцало. – 2009.
185. Овсянко Д.М. Административное право в схемах и определениях. М.: Юристї. – 2002.
186. Бєльский К.С. Административная ответственность: генезис, основные признаки, структура