Завальнюк Андрій Ростиславович. Освітня діяльність та педагогічні погляди Августа-Германа Франке (1692- 1727)

Краткое описание

Завальнюк Андрій Ростиславович. Освітня діяльність та педагогічні погляди Августа-Германа Франке (1692- 1727) : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Інститут вищої освіти АПН України. - К., 2006

Завальнюк А.Р.Освітня діяльність та педагогічні погляди Авґуста-Германа Франке (16921727 рр.). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки. Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню освітньої діяльності та педагогічних поглядів Авґуста-Германа Франке в умовах заснування, розбудови та розвитку культурно-освітнього центру „Сирітський Дім у Галле (Німеччина).
В роботі визначено соціально-економічні передумови заснування Авґустом-Германом Франке культурно-освітнього центру „Сирітський Дім у Галле (друга половина XVII ст.); проаналізовано процес заснування та функціонування культурно-освітнього центру А.-Г. Франке (кін. XVII поч. XVIII ст.); визначено вплив „Сирітського Дому на розвиток культури та освіти в Європі у XVIII ст.; проаналізовано погляди А.-Г. Франке на виховання особистості періоду 16921727 рр. та їх провідну ідею; обґрунтовано особливості організації навчально-виховного процесу шкіл „Сирітського Дому (16951727 рр.); проаналізовано досвід впровадження педагогічних ідей Авґуста-Германа Франке та розроблено модель соціально-педагогічної діяльності навчально-виховного закладу на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.

Шляхом опрацювання історико-педагогічної літератури, архівних документів та першоджерел у дисертації здійснено цілісний аналіз педагогічних поглядів Авґуста-Германа Франке; досліджено процес заснування, розбудови та функціонування культурно-освітнього центру „Сирітський Дім у Галле; узагальнено та актуалізовано педагогічні ідеї Авґуста-Германа Франке та обґрунтовано можливості їх застосування в сучасних умовах розвитку національної системи освіти України.
1. До соціально-економічних передумов заснування Авґустом-Германом Франке культурно-освітнього центру „Сирітський Дім у Галле на зламі XVIIXVIII ст. відносимо: занепад економіки в Пруссії (наслідки тридцятирічної війни 16181648 рр.); зародження капіталістичних відносин (друга половина XVII ст.); отримання церковними структурами повноважень в освітніх сферах (кін. XVII ст.); необхідність здійснення реформ у галузі освіти; виникнення та поширення пієтичного вчення (6070-ті роки XVII ст.). Значних результатів пієтизм досяг завдяки діяльності теолога та педагога Авґуста-Германа Франке (16631727 рр.).
2. На межі XVIIXVIII ст. А.-Г. Франке вдалося створити великий комплекс різноманітних інституцій, які можна кваліфікувати як навчально-виховні заклади (нижчі школи: німецькі школи, сирітський притулок; вищі школи: латинська школа, педагогіум, ґюнецеум; учительські семінарії: семінаріум прецепторум та семінаріум селектум прецепторум), установи (друкарня, аптека, „медична експедиція, „Московська торгівля, бібліотека, лікарня), виробничі та сільськогосподарські підприємства (панчішна мануфактура, тваринницька ферма, паперова фабрика). Культурно-освітній центр, заснований Авґустом-Германом Франке, функціонував як єдиний комплекс навчально-виховних закладів, установ, виробничих і сільськогосподарських підприємств.
3. Визначено вплив „Сирітського Дому Авґуста-Германа Франке на розвиток освіти та культури в Європі у XVIII ст. „Сирітський Дім зробив вагомий внесок у духовне збагачення як німецького народу, так і інших народів Європи: друкарня культурно-освітнього центру в Галле тиражувала величезну кількість християнської літератури багатьма мовами, що сприяло піднесенню духовного рівня різних націй і народів, учителі „Сирітського Дому були бажаними у Німеччині та за її межами. Педагоги, які отримали підготовку в закладах А.-Г. Франке, працювали в містах інших країн, зокрема, Росії, Польщі, України, Словаччини, Естонії, Індії, Америки. Прихильниками ідей, що поширювалися у „Сирітському Домі, стало багато відомих діячів української культури кінця XVII початку XVIII ст., зокрема, це: Ф. Прокопович, Г. Сковорода, Ф. Кролик, Г. Бужинський, І. Фальковський, С. Прибилович, Я. Маркович, І. Максимович, С. Каліновський.
4. Провідною ідеєю педагогічної творчості А.-Г. Франке періоду 16921727 рр. є виховання людини в кращих християнських традиціях, у пізнанні Бога та служінні ближньому. Основою виховної системи шкіл „Сирітського Дому стали принципи педагогічної концепції А.-Г. Франке, згідно з якою у вихованні особистості основний акцент робився на пізнанні Бога та формуванні благочестивого характеру. Виховання у школах А.-Г. Франке мало дві основні мети: 1) навернення до Бога; 2) прославлення Творця Всесвіту і служіння Йому. До найважливіших завдань християнського виховання особистості А.-Г. Франке відносить: виховання дітей у любові до Бога та ближнього; подолання природної свавільності; навчання практично застосовувати християнські чесноти; набуття корисного досвіду. Виявлено, що завдання з виховання особистості у „Сирітському Домі” реалізовувалися за допомогою низки методів: прикладу, системи заохочень і покарань, нагляду за вихованцями, молитви.
У ході дослідження з’ясовано й охарактеризовано основні дидактичні принципи А.-Г. Франке, які були покладені в основу навчально-виховного процесу шкіл „Сирітського Дому: принцип користі та практичного застосування набутих знань, доступності та послідовності викладання, ґрунтовності знань, самостійного опрацювання матеріалу, індивідуального підходу до учнів, принцип наочності.
5. Обґрунтовано особливості організації навчально-виховного процесу шкіл культурно-освітнього комплексу „Сирітський Дім (16951727 рр.). Основним завданням педагогічної системи „Сирітського Дому було виховання в дусі морально-релігійного благочестя, прищеплення християнських чеснот, практичне впровадження біблійних знань у повсякденне життя віруючих та надання ґрунтовної освіти.
Залежно від типу, кожний навчальний заклад мав свої шляхи реалізації загальних завдань навчально-виховного процесу. Доведено, що основними завданнями навчально-виховного процесу нижчих шкіл „Сирітського Дому було надання початкової освіти, прищеплення морально-релігійних чеснот, здобуття робітничої кваліфікації та успішна інтеграція учнів у виробничий процес. У початкових школах діяла спеціальна програма сприяння обдарованим дітям, згідно з якою учні, котрі навчалися в початкових школах, могли продовжити своє навчання в університеті. Зміст навчання в початкових школах передбачав вивчення елементарних наук: грамоти, читання, рахування. Головними напрямами виховання у всіх школах „Сирітського Дому були морально-релігійне та трудове виховання. Трудове виховання в нижчих школах здійснювалося шляхом залучення учнів до продуктивних робіт на підприємствах „Сирітського Дому. Залучення учнів до виконання продуктивних робіт справило значний вплив на розвиток індустріальної педагогіки Німеччини в XVIII ст.
Вищі школи „Сирітського Дому” надавали середню освіту. У латинській школі навчалися діти-сироти та представники бюргерства, які в подальшому мали обрати професію священика або вчителя. Педагогіум призначався для навчання представників нового дворянства та іншої знаті. Основним завданням закладу була підготовка працівників державного апарату, державних службовців, економістів, юристів.
Викладання у вищих школах „Сирітського Дому А.-Г. Франке здійснювалося згідно з рівневою системою, яка характеризувалась такими особливостями: викладанням предметів у чіткій послідовності; відвідуванням класу відповідно до свого рівня знань; навчанням у декількох класах одночасно; можливістю завчасного закінчення вивчення певного предмета; складанням екзаменів через кожні три місяці; впровадженням репетицій (повторення навчального предмета).
Для учнів вищих шкіл отримані навички християнського виховання мали послужити для християнської мотивації їх світської та професійної діяльності. Крім звичайних предметів фізико-математичного та природничого циклів і мов, які вивчалися у обох типах закладів, навчальний план педагогіуму доповнювався вивченням економіки, права, народного господарства. Постановка мети, зорієнтованої на професійну діяльність панівного стану, стала новим явищем у педагогіці Німеччини XVIII ст.
Учні вищих шкіл залучалися до ремісницько-рекреаційних робіт (педагогіум, ґюнецеум) або мали можливість відмовлятися від роботи (латинська школа).
6. Для підготовки вчителів у „Сирітському Домі було засновано два заклади. Для викладання в початкових школах семінаріум прецепторум; для викладання у вищих школах семінаріум селектум прецепторум. До вчителів ставилися певні вимоги, основними з яких були: висока моральність та рівень освіти, хороше виховання, вчителювання упродовж тривалого терміну, батьківська любов та гуманне ставлення до учнів. Погляди А.-Г. Франке щодо надання освіти вчителям дали імпульси для виокремлення у XVIII ст. педагогіки як науки.
7. Протягом 300-річної історії існування заклади Авґуста-Германа Франке лишалися вірними християнським традиціям. Вони надавали серйозну фундаментальну освіту та підносили моральний і духовний рівень суспільства. Сьогодні заклади А.-Г. Франке є сучасним європейським центром науки й освіти, які складаються із багатьох шкіл та інституцій. Освітній центр А.-Г. Франке у Галле продовжує втілювати в життя християнські принципи та ідеї фундатора „Сирітського Дому.
У дослідженні актуалізовано кращий педагогічний досвід А.-Г. Франке: надання ґрунтовної освіти, прищеплення морально-релігійних чеснот, проведення соціальної роботи з дітьми-сиротами, створення умов для роботи з обдарованими дітьми, професійна підготовка учнів, організація роботи з батьками, духовно-педагогічна підготовка вчителів та студентів, організація навчальних шкільних музеїв, налагодження співробітництва із закордонними навчальними закладами та створення філій. Складовими елементами розробленої нами моделі соціально-педагогічної діяльності навчально-виховного комплексу відповідно до поглядів А.-Г. Франке стали: громадсько-виховна робота (дитячі християнські табори та поселення, інститут батьківства, „вільні столи, дитячі притулки); навчально-виховна робота (педагогічний коледж, професійно-технічне училище, навчальні музеї, експериментальні класи, центр музики та мистецтва), а також співпраця із закордонними навчальними закладами та створення філій.
Отже, освітньо-педагогічна творчість великого педагога і реформатора освіти Авґуста-Германа Франке є яскравим прикладом самовідданого служіння Богу, своєму народові, вірності покликанню та гуманістичним ідеалам. Педагогічні погляди А.-Г. Франке щодо реформування освіти здійснили великий вплив на розвиток освіти в Європі і світі, пережили трансформації часу та набувають актуальності на сучасному етапі розвитку національної системи освіти в Україні.
Наше дослідження не вичерпує всіх питань, пов’язаних із творчістю та освітньо-педагогічною діяльністю Авґуста-Германа Франке. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків могли б стати релігійна діяльність А.-Г. Франке, його вплив на світову систему освіти. Великий педагогічний і освітній спадок А.-Г. Франке може бути успішно використаний для розбудови національної системи освіти в Україні, а його вірність своєму покликанню стати прикладом для кожного громадянина нашої держави.