Завгородня Ганна Миколаївна. Діагностичні критерії та медикаментозна корекція церебрального ішемічного інсульту з урахуванням структурно-функціонального стану судинного ендотелію

Краткое описание

Завгородня Ганна Миколаївна. Діагностичні критерії та медикаментозна корекція церебрального ішемічного інсульту з урахуванням структурно-функціонального стану судинного ендотелію : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2008.

Завгородня Г.М. Діагностичні критерії та медикаментозна корекція церебрального ішемічного інсульту з урахуванням структурно-функціонального стану судинного ендотелію. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15. нервові хвороби. ДУ Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”. Харків, 2007.
Дисертація присвячена вивченню структурно-функціональних особливостей судинного ендотелію в патогенезі церебрального ішемічного інсульту (ЦІІ), розробці діагностичних критеріїв та медикаментозної корекції захворювання з урахуванням виявлених змін.
Встановлено, що функціональний стан ендотелію у хворих з ЦІІ характеризується порушенням балансу в системі вазорегулюючих агентів окису азоту та ендотеліну-1 в крові, при цьому відбувається активація процесів вільнорадикального окиснення (ВРО), структурні зміни ендотеліальних клітин. Проведено кореляційний аналіз між вазорегулюючими ендотеліальними факторами, рівнями показників ВРО, десквамованих ендотеліоцитів, тяжкістю стану хворих на ЦІІ.
Розроблені діагностичні критерії оцінки тяжкості ЦІІ та запропонована медикаментозна корекція із призначенням комплексу препаратів L-лізину есцинату та тіотріазоліну на основі отриманих даних про зміни структурно-функціональних властивостей судинного ендотелію.

У дисертації на основі комплексного клініко-неврологічного, біохімічного, біофізичного та імуноцитохімічного дослідження наведено теоретичне узагальнення та нове рішення актуального наукового завдання: визначення патогенетичної ролі ендотеліальної дисфункції при церебральному ішемічному інсульті в динаміці медикаментозної корекції з метою розробки діагностичних критеріїв та лікувальних рекомендацій із урахуванням отриманих даних.
Клініко-неврологічна оцінка стану хворих, включених у дослідження, показала розбіжності у клінічній картині у хворих на церебральний ішемічний інсульт у каротидному та вертебробазилярному басейнах, у хворих з різним ступенем тяжкості захворювання, що корелює зі змінами структурно-функціональних властивостей ендотелію (кількісна густина десквамованих ендотеліоцитів склала при каротидних інфарктах: І група 9,79±0,35, ІІ група 9,51±0,31; при вертебробазилярних інфарктах: І група 7,52±0,36, ІІ група 7,39±0,55).
У хворих у 1-шу добу церебрального ішемічного інсульту відбувається зниження в крові рівня стабільного метаболіту окису азоту нітриту (І група 3,47±0,20 мкмоль/л, ІІ група 3,87±0,19 мкмоль/л), що максимально виражено у хворих у вкрай тяжкому стані та в осіб старше 60 років, більшою мірою у жінок.
Суттєві зміни у вазорегулюючій системі ендотелію у хворих у 1-шу добу церебрального ішемічного інсульту характеризуються підвищенням концентрації в крові ендотеліну-1 (І група 0,70±0,02 пмоль/л, ІІ група 0,68±0,01 пмоль/л), що найбільш виражено в осіб віком 60-79 років та у хворих у вкрай тяжкому стані. Співвідношення вмісту нітриту та ендотеліну-1 прогресивно знижується у хворих тяжкого та вкрай тяжкого ступеня, що свідчить про ендотелійзалежні патогенетичні механізми інсульту.
Для хворих на церебральний ішемічний інсульт у 1-шу добу захворювання характерна активація вільнорадикального окиснення, про що свідчить підвищення рівня карбонільованих білків (І група 1,43±0,04 ОД/мл, ІІ група 1,52±0,05 ОД/мл) та Шіфових основ (І група 3,29±0,37 ОД/мл, ІІ група 3,33±0,17 ОД/мл) у сироватці крові, що корелює із ступенем тяжкості захворювання, рівнем ендотеліну-1 (r=+0,25; р<0,05), рівнем нітриту (r=-0,28; р<0,05). За даними хемілюмінесценції рівень оксидантних реакцій збільшується, а антиоксидантного захисту знижується при зростанні ступеня тяжкості ішемічного інсульту, що є одним із вузлових патогенетичних ланцюгів захворювання, які приводять до ендотеліальної дисфункції.
За допомогою імуноцитохімічного методу дослідження у хворих на ішемічний інсульт у 1-шу добу захворювання виявлено збільшення кількості десквамованих ендотеліоцитів у крові (І група 8,74±0,25, ІІ група 8,81±0,27), що корелює зі ступенем тяжкості захворювання, вмістом у сироватці крові Шіфових основ та карбонільованих білків.
Діагностичними критеріями церебрального ішемічного інсульту слід вважати зниження рівня нітриту й зростання концентрації ендотеліну-1 в крові; підвищення рівня карбонільованих білків та Шіфових основ у крові, рівнів спонтанної та Н2О2-індукованої хемілюмінесценції і показника амплітуди «швидкого» спалаху, а також кількості десквамованих ендотеліоцитів, що залежить від ступеня тяжкості хвороби.
При порівнянні ефективності застосованих методів лікування в групах хворих на ішемічний інсульт виявлено, що додаткове призначення комплексу препаратів L-лізину есцинат та тіотріазолін приводить до вірогідного регресу неврологічного дефіциту за середнім балом оригінальної шкали Гусєва Є.І., Скворцової В.І., більш значущих змін у системі окису азоту (рівень нітриту після лікування становить у І групі 3,46±0,13 мкмоль/л, у ІІ групі 3,72±0,11 мкмоль/л), ендотеліну-1 (на 10-ту добу лікування цей показник становить у І групі 0,66±0,01 пмоль/л, у ІІ групі 0,56±0,01 пмоль/л), більш вираженої динаміки рівнів показників карбонільованих білків (на 10-ту добу лікування у І групі 1,47±0,05 ОД/мл, у ІІ групі 1,14±0,03 ОД/мл), Шіфових основ (у І групі 2,56±0,14 ОД/мл, у ІІ групі 2,05±0,13 ОД/мл), хемілюмінесценції, десквамованих ендотеліоцитів, що свідчить про корекцію ендотеліальної функції у цих хворих.