Жигайло Ганна Іванівна. Методичні засади бухгалтерського обліку в установах Національного банку України

Краткое описание

Жигайло Ганна Іванівна. Методичні засади бухгалтерського обліку в установах Національного банку України : дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний економічний ун-т. — К., 2005. — 244арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 182-196

Жигайло Г.І. Методичні засади бухгалтерського обліку в установах Національного банку України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 „Бухгалтерський облік, аналіз та аудит”. Київський національний економічний університет, Київ, 2005.
Дисертація присвячена актуальним проблемам удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової і управлінської звітності в установах Національного банку. У роботі узагальнено результати і окреслено переваги реформованої системи бухгалтерського обліку, виявлено існуючі проблеми застосування облікового інструментарію. Розкрито недоліки застосування окремих принципів фінансової звітності та методик обліку фінансових інструментів. Проведено узагальнення методик обліку фінансових інструментів Національного банку, процедур формування фінансової та управлінської звітності і запропоновано їх вдосконалити з урахуванням міжнародних стандартів фінансової звітності та Директиви Європейського Союзу.
Розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення банківського законодавства, покращення методик обліку банківських операцій та процедур складання звітності.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні методик обліку операцій Національного банку України. У результаті дослідження сформульовано низку висновків теоретичного, методичного та практичного характеру, які забезпечили вирішення завдань дисертаційного дослідження.
1. У рамках інтеграції України у світову спільноту та Європейський Союз Національний банк набуває ознак ефективного важеля розвитку економіки. Одним із ключових чинників відновлення реального економічного зростання України є монетарна політика Національного банку, спрямована на підтримку купівельної спроможності гривні та стабільність банківської системи України.
2. Послідовне втілення принципів ринкової економіки вимагає формування якісно нової інформації як базової в макроекономічному та оперативному управлінні державою. Розширення ринкових відносин у сфері банківської діяльності зумовило активізацію механізму прояву аналітичної функції бухгалтерського обліку та її реалізацію через звітну інформацію, зокрема управлінську звітність. Інформація, отримана в результаті удосконалення облікових процедур, набуває ознак цінного банківського ресурсу. Автором запропоновано активізувати аналітичну функцію, забезпечивши таким чином контроль емісійних коштів.
3. Запровадження в облікову практику реформованих принципів бухгалтерського обліку важливий крок на шляху інтеграції України в Європейський Союз. Розширення інструментарію регулювання грошово-кредитного ринку наближує операції Національного банку до стандартів розвинутих країн і, зокрема, практики Європейського центрального банку. Це сприяє зростанню золотовалютного резерву і зрештою захищеності валютних активів від знецінення, спричиненого коливанням валютних курсів.
4. У комплексному процесі вдосконалення облікової системи Національного банку акценти перенесено на бухгалтерський облік. Удосконалений обліковий інструментарій дозволяє забезпечити реальну оцінку активів і зобов’язань, об’єктивний підхід до визнання доходів та витрат з метою уникнення несанкціонованої емісії.
5. Основний напрям реформування бухгалтерського обліку прямо пов’язаний з виходом вітчизняного банківського сектору на міжнародний фінансовий ринок, орієнтований на формування бухгалтерської інформації нового типу та вдосконалення системи обліку через запровадження міжнародних принципів його ведення. Разом з тим процес інтеграції України у Європейський Союз потребує зміни підходів до визнання активів й зобов`язань, доходів та витрат Національним банком. Це зумовило розроблення та обґрунтування відмінних від міжнародних стандартів бухгалтерського обліку процедур обліку результатів переоцінки активів та зобов`язань Національного банку.
6. Підвищення точності оцінки об’єктів обліку та фінансових результатів, пов’язаних з переоцінкою активів і зобов`язань Національного банку, зумовлює потребу в опрацюванні нової методики розрахунку нереалізованих і реалізованих результатів від переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті (банківських металах). Запропонована автором методика розрахунку дає змогу точніше визначити суму нереалізованого і реалізованого результату та врахувати особливості конкретних операцій.
7. Бухгалтерський облік інформаційна база для формування управлінської та фінансової звітності. Директива Європейського Союзу висуває інші вимоги до обсягу та якості бухгалтерської інформації, що потребує глибокої її деталізації. Запровадження в облікову практику процедури деталізованої аналітики підвищить якість інформації, а в підсумку й ефективність прийнятих управлінських рішень.
8. У діючих нормах вітчизняного фіскального законодавства особливості діяльності Національного банку, його емісійна природа не враховані. Автором доведено необхідність перегляду існуючої процедури розподілу фінансового результату діяльності Національного банку та запропоновано методику нарощування його капіталу.
9. Прозорість звітної інформації Національного банку створює сприятливі умови для формування загальноприйнятої практики бухгалтерського обліку, яка в свою чергу сприяє зміцненню довіри до фінансової системи України.
10. Монетарній стабільності в країні сприятиме зняття елементів невизначеності в частині обліку нереалізованих результатів золотовалютного резерву, розподілу фінансового результату Національного банку та нормування обсягу його капіталу. Це наблизить ідеологію бухгалтерського обліку Національного банку до Директиви Європейського Союзу. За такого підходу до обліку нереалізованих результатів переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті (банківських металах) відпаде потреба в розподілі емісійних коштів, посилиться незалежність Національного банку, зміцниться довіра до національної валюти.