Жолнович Оксана Іванівна Система трудового права України

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Жолнович Оксана Іванівна

УДК 349.2(477).

Система трудового права України

Спеціальність: 12.00.05
трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук
професор Пилипенко Пилип Данилович

Львів 2008

З М І С Т
Вступ....3
РОЗДІЛ 1 Загальнотеоретичні аспекти систематизації
норм трудового права........................10
1.1. Система права та її структурні елементи.......10
1.2. Предмет трудового права основа систематизації
галузевих норм ...23
1.3. Трудове право як система юридичних норм..35
1.4. Система трудового права та система трудового законодавства..49
Висновки до розділу 1........61

РОЗДІЛ 2 Загальна характеристика структурних елементів
системи трудового права України...64
2.1. Основна підсистема трудового права та її інститути...64
2.2. Загальна підсистема трудового права та її інститути..77
2.3. Спеціальна підсистема трудового права та її інститути...102
Висновки до розділу 2..137

РОЗДІЛ 3 Місце трудового права в системі права України.140
3.1. Трудове право визначальна галузь для формування
соціального права140
3.2. Співвідношення трудового права з деякими суміжними
галузями права149
Висновки до розділу 3.162
Висновки.165
Перелік використаних джерел...........171

В с т у п.

Актуальність теми. Вітчизняна система права потребує обґрунтування нових концептуальних засад свого розвитку і перебуває у стані реформування в умовах незалежності України та ринкових відносин. Уже тепер можна констатувати повернення вітчизняної юридичної науки і практики до пануючого у світі поділу права на публічне й приватне, а також формування поряд з ними соціального права, що є правовою спільністю, яка об’єднує галузі, орієнтовані на забезпечення соціальних прав громадян і передбачає механізми їхньої реалізації за допомогою публічних і приватних важелів впливу.
Ці об’єктивні перетворення української системи права зумовлюють необхідність глибокого і всебічного аналізу трудового права, як однієї з провідних галузей та визначення його місця серед інших правових спільностей. Такі дослідження неможливі без виявлення системних властивостей галузевих норм і детальної характеристики внутрішньої структури цієї галузі.
Відхід від надмірного централізованого правового регулювання, розширення сфери договірного встановлення умов праці, збільшення питомої ваги локальних норм зумовили появу нових елементів у системі трудового права.
Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад побудови системи трудового права зробили відомі українські науковці Г.О.Барабаш, Я.І.Безугла, Н.Б.Болотіна, В.Я.Бурак, В.С.Венедиктов, Г.С.Гончарова, П.І.Жигалкін, В.В.Жернаков, М.І.Іншин, З.Я.Козак, Р.І.Кондратьєв, Л.І.Лазор, А.Р.Мацюк, П.Д.Пилипенко, С.М.Прилипко, В.І.Прокопенко, О.І.Процевський, В.Г.Ротань, З.К.Симорот, Н.М.Хуторян, І.В.Зуб, С.Б.Стичинський, Г.І.Чанишева, О.М.Ярошенко та багато інших.
Загальнотеоретичним підґрунтям для з’ясування багатьох наукових проблем теорії трудового права стали дослідження В.Л.Костюка, Л.А.Луць, О.О.Нечитайленка, Н.М.Оніщенко, О.В.Петришина, П.М.Рабіновича, О.Ф.Скакун, В.Д.Ткаченка та ін.
Разом з тим впродовж останніх десятиліть комплексні дослідження системи трудового права не проводились. А тому ще й досі залишаються нерозкритими та дискусійними окремі аспекти систематизації галузевих норм, які унеможливлюють формування якісно нової системи трудового права України.
Гостроту проблеми посилює необхідність відображення системи трудового права у новому Трудовому кодексі України (підготовка якого триває), оскільки відомо, що ефективність системи законодавства безпосередньо залежить від того, наскільки чітко відтворено у ній систему галузі права.
Ці та інші обставини й визначають актуальність дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової роботи кафедри трудового, аграрного та екологічного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка на тему "Проблеми становлення і розвитку соціального права в Україні", яка затверджена наказом ректора Львівського національного університету імені Івана Франка № Н-350 від 15 червня 2005 року (державна реєстрація №0105U007455).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування об’єктивно існуючої системи трудового права, виявлення усіх її структурних елементів для подальшого відтворення цієї системи у трудовому законодавстві. На основі комплексного аналізу української системи права та співвідношення галузей права із трудовим правом розкривається його соціальна сутність і роль у забезпеченні основних соціальних прав громадян.
Для досягнення зазначеної мети важливим є вирішення наступних завдань:
· розкрити поняття системи трудового права, визначити й проаналізувати її основні елементи;
· обґрунтувати об’єктивні критерії систематизації норм трудового права;
· визначити структуру системи трудового права та з’ясувати взаємодію її складових елементів;
· сформулювати пропозиції щодо вдосконалення системи трудового законодавства України;
· окреслити роль та значення трудового права для формування соціального права у системі права України.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, які становлять предмет трудового права, а також наукові положення, що стосуються систематизації вітчизняного трудового права, визначають єдність і взаємодію усіх елементів його системи та роль і місце цієї галузі права у системі права України.
Предметом дослідження є система трудового права України, її структурні елементи та їхня взаємодія.
Методологічну основу дослідження становлять базові науково-теоретичні положення, що є загальноприйнятні юридичною наукою. За допомогою порівняльного методу з’ясовувались спільні та відмінні проблеми побудови системи трудового права в Україні та за межами нашої держави. Методом історичного аналізу досліджувався процес формування системи права загалом і системи трудового права зокрема, розглядалися особливості становлення та розвитку їхніх структурних утворень. Системно-структурний підхід дав можливість розглянути досліджувані явища в єдності та багатоманітності їхніх елементів, розкрити внутрішню будову трудового права та відобразити об’єм і зміст відповідних понять, а також місце вказаної галузі права поміж іншими правовими категоріями. Формально-логічний та структурно-функціональний методи використані для дослідження чинного трудового законодавства, локально-правових актів, колективних договорів та угод з метою групування норм трудового права і виявлення недоліків правового забезпечення трудових відносин. З їхньою допомогою вироблено пропозиції щодо приведення у відповідність структури і змісту окремих нормативно-правових актів до науково обґрунтованої системи трудового права.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним дослідженням системи трудового права України.
Найважливішими результатами дослідження, що містять елементи новизни, є:
1. Обґрунтовано неприйнятність виокремлення у системі права так званих комплексних інститутів. Оскільки у системі права не існує правових норм, які перебувають поза сферою галузевої приналежності, то не може одна і та ж норма водночас належати до різних галузей права. Комплексними можуть бути лише інститути законодавства, а не права.
2. Суттєво скориговано поняття предмета трудового права. За висновком дисертанта, його структуру формують два рівноцінні блоки суспільних відносин індивідуально-трудові та колективно-трудові. При цьому відносини працевлаштування і нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю за своєю юридичною природою не вписуються до складу предмета трудового права і є інститутами інших галузей права.
3. Систематизацію норм трудового права пропонується здійснювати з огляду на структуру галузевого предмета та з урахуванням принципів єдності і диференціації правового регулювання. За цими критеріями структурними елементами системи трудового права, окрім правових норм та інститутів, вважатимуться також правові підсистеми. Останні, за висновком автора, є своєрідними елементами нижчого від системи галузі права рівнями систематизації, але у багатьох випадках можуть забезпечувати автономне правове регулювання відповідних суспільних відносин.
4. Вперше у науці трудового права система галузі права вибудовується на єдності трьох підсистем основної, загальної та спеціальної. Визначальною є основна підсистема. Її інститути пронизують правовим регулюванням інші підсистеми трудового права. Ця підсистема задіяна у всіх випадках регулювання трудових відносин. Другою за значенням вважається загальна підсистема. Вона поєднує норми, що мають загальний характер, регулюють індивідуальні та колективні трудові відносини, які є типовими для предмета трудового права. Остання, спеціальна підсистема, містить норми, що здійснюють свій вплив з урахуванням диференціації правового регулювання: в залежності від особливостей суб’єктів трудових правовідносин, галузевої специфіки підприємств та територіального їх розташування.
5. У роботі спростовується теза, що основну підсистему формують лише правові норми і положення. Автор обґрунтовує, що основні норми різняться за своєю природою і регулюють трудові відносини не відособлено, а організаційно формують правові інститути. Залежно від призначення, в основній підсистемі пропонується розмежовувати інститути, що містять норми, які визначають: 1)предмет і метод правового регулювання, його завдання і функції; 2)принципи правового регулювання; 3)джерела права; 4)суб’єкти; 5)строки та 6)підстави виникнення, зміни чи припинення правовідносин.
6. Вперше пропонується виокремити у загальній підсистемі дві взаємопов’язані частини індивідуальне трудове право і колективне трудове право. Норми цих частин відображають різні блоки відносин предмета трудового права, регулюють їх за допомогою відмінних методів впливу, адресовані різним суб’єктам, однак не можуть існувати самостійно, а є половинками єдиної підсистеми. Саме тому, на переконання автора, термін «частина», який означає пайку, шматочок, елемент цілого, найбільш повно позначає такі утворення.
7. Трудове право розглядається як центральна (основна) галузь соціального права, яка покликана забезпечувати реалізацію соціальних прав людини і спрямована на досягнення балансу інтересів найманих працівників, роботодавців і держави, а також забезпечення соціальної злагоди і спокою у суспільстві.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані як для майбутніх наукових досліджень у науці трудового права, так і під час кодифікації трудового законодавства.
Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі, під час викладання курсу «Трудове право України», а також для написання підручників, навчальних посібників, практикумів, тощо.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорили на засіданнях кафедри трудового, аграрного та екологічного права Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні положення дисертації висвітлено у доповідях на науково-практичних конференціях, зокрема, на ІХ, ХІІ, ХІІІ, XIV регіональних науково-практичних конференціях «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (Львів, лютий 2003, 2006, 2007, 2008р.р.); Міжнародних наукових конференціях «Четверті осінні юридичні читання», «П’яті осінні юридичні читання» та «Шості осінні юридичні читання» (м.Хмельницький, жовтень 2005, 2006, 2007р.р), Міжнародній науково-практичній конференції "Гарантії прав суб’єктів трудових правовідносин в умовах ринкової економіки", (м.Хмельницький, 29-30 вересня 2006р.), IVМіжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 1-2 червня 2007 р.) та VМіжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м.Луцьк, 30 31 травня 2008р).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження відображені у 12 публікаціях, з яких три надруковано у фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел, який налічує 208 найменувань. Обсяг дисертації становить 170 сторінок (без списку використаних джерел).

Список литературы

Висновки

1. Система права формується об’єктивно, незалежно від волі якихось осіб, внаслідок природних та історичних закономірностей розвитку суспільства. Вона охоплює всі чинні норми держави, які, об’єднуючись у правові інститути, галузі права і, нарешті, правові спільності, утворюють складну ієрархічну структуру. Найбільшими структурними утвореннями необхідно вважати правові спільності: приватне, публічне і соціальне право.
2. Норми права є первинними і найважливішими елементами системи права. Розуміння сутності правової норми визначає зміст права загалом. Тому правовими нормами можна вважати лише ті правила, які відповідають засадам демократичної держави та уособлюють загальнолюдські цінності.
3. Оскільки система права є логічною і послідовною побудовою права, у якій кожна норма має своє місце у правовому інституті та галузі права, не можна вести мову про існування комплексних (міжгалузевих) інститутів. Одні і ті ж норми не можуть бути одночасно складовою різних галузей права. Такий поділ прийнятний для системи законодавства, а не системи права.
4. Кожна галузь права має свою специфічну внутрішню структуру, що може містити, окрім норм та інститутів, ще й більш об’ємні утворення. Галузі права забезпечують своїм регулюванням широку сферу однорідних суспільних, а тому визначення критеріїв розмежування галузей права є важливим, як для побудови чіткої логічної системи права, так і для ефективного застосування правових норм.
Систематизацію норм трудового права необхідно здійснювати з огляду на структуру галузевого предмета та з урахування принципів єдності і диференціації правового регулювання.
6. Найбільшим структурним утворенням у системі права можна вважати правові спільності приватне, публічне і соціальне право.
Існування приватного права зумовлене юридичним визнанням сфер суспільного життя, втручання в які держави та її органів заборонено чи обмежено правом. Приватне право охоплює норми тих галузей права, які регулюють відносини, засновані на рівності сторін і забезпечують захист приватних інтересів. Натомість, публічне право включає в себе галузі права, основним покликанням яких є забезпечення публічних (державних) інтересів. Предметом регулювання публічно-правових норм є відносини влади-підпорядкування за участю держави, як владного суб’єкта.
Соціальне право об’єднує норми, які увібрали в себе як публічно-правові, так і приватно-правові засади та становлять своєрідне функціонально-структурне утворення, яке регулює відносини соціального захисту індивідів, що складаються внаслідок здійснення державою своєї соціальної функції.
Особливістю соціально-правових норм є те, що вони закріплюють, по-перше, соціальні права громадян, по-друге, механізм здійснення та захисту цих прав, і по-третє, визначають державу зобов’язаним суб’єктом у суспільних відносинах, що виникають з реалізації соціальних прав.
7. Предмет трудового права, як об’єктивно зумовлена спільність трудових відносин, є певною системою, яка має бути покладена в основу систематизації галузевих норм. До предмета трудового права належать відносини, що виникають із використання найманої праці на підставі трудового договору. Всі трудові відносини, що формують предмет галузі, необхідно розподілити на два рівноцінні блоки індивідуально-трудові та колективно-трудові.
До першого належать відносини найманої праці, що виникають на підставі укладеного трудового договору між працівником і роботодавцем та відносини, пов’язані з підготовкою кадрів безпосередньо на виробництві, підвищенням кваліфікації та перекваліфікацією працівників і вирішення індивідуальних трудових спорів. Вони завжди індивідуальні та виникають між працівником і роботодавцем, визначаючи їх взаємні права й обов’язки у процесі трудової діяльності.
Колективно-трудові об’єднують відносини щодо утворення і діяльності профспілок, об’єднань роботодавців, щодо укладення і виконання колективних договорів та угод і встановлення умов праці, а також щодо вирішення колективних трудових спорів.
При цьому відносини працевлаштування і нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю за своєю юридичною природою не вписуються до складу предмета трудового права і регулюються іншими галузями права.
8. Система трудового права є складним багаторівневим утворенням. Структура системи трудового права відображає взаємодію галузевих норм на різних ієрархічних щаблях. На її побудову впливають, окрім предмета трудового права, ще й принцип єдності та диференціації правового регулювання. З огляду на ці особливості у структурі системи трудового права сформувалися властиві лише цій галузі утворення підсистеми.
Поширена у науці трудового права назва цих утворень "частина" не відображає їх суттєвих системних властивостей, оскільки означає щось часткове, несамостійне, незавершене. Натомість, термін "підсистема" є більш прийнятним, оскільки норми, які утворюють кожну із частин, діють на різних рівнях системи трудового права, залежно від обсягу їх чинності. А кожен із рівнів є самодостатньою системою, тобто може здійснювати правове регулювання без допомоги норм іншого рівня, які допомагають тільки у випадках неповного регулювання.
9. Зважаючи на те, що за обсягом регулювання і функціональною спрямованістю норми трудового права поділяються на основні, загальні та спеціальні, правові інститути, які об’єднують ці групи норм, формують, відповідно, три підсистеми: основну, загальну та спеціальну.
Основна підсистема закріплює загальні засади правового регулювання, визначає основні завдання та поняття трудового права, окреслює напрями і межі чинності норм загальної та спеціальної підсистем.
Натомість загальна підсистема містить регулятивного та охоронного типу норми, що мають загальний характер. ЇЇ структуру утворюють дві групи правових інститутів індивідуально-трудове право та колективно-трудове право.
І, нарешті, спеціальна підсистема покликана відображати диференціацію норм трудового права. Норми цього підрозділу відображають специфіку умов праці, встановлюють залежно від характеру праці та особи працівника спеціальні або підвищені вимоги до кваліфікації працівників, до трудової дисципліни, організації праці, порядку прийняття на роботу, підстав звільнення та ін.
10. Формою зовнішнього виразу системи трудового права поряд із системою законодавства є локально-правові акти, нормативно-правові договори і угоди, в тому числі трудовий договір, а також акти вищих судових органів. Однак основні засади, єдині методи регулювання трудових відносин, окреслення меж дії галузі права обов’язково мають бути закріплені у Трудовому кодексі України, оскільки у системі джерел права України домінуючими є законодавчі акти.
Враховуючи недосконалість структури зазначеного законопроекту, законодавцю необхідно внести відповідні зміни з тим, щоб сформувати новий Трудовий кодекс відповідно до ринкових вимог і системи трудового права.
11 Основна підсистема є стрижнем трудового права і забезпечує єдність норм галузі та їх цілісність. Її утворюють найважливіші норми трудового права, які визначають основні засади застосування інших норм галузі, окреслюють їх сферу дії та призначені для регулювання всіх трудових відносин у цілому.
Залежно від призначення, у основній підсистемі пропонується розмежовувати інститути, що містять норми, які визначають: 1)предмет і метод правового регулювання, його завдання і функції; 2)принципи правового регулювання; 3)джерела права; 4)суб’єкти; 5)строки; та 6)підстави виникнення, зміни чи припинення правовідносин.
12. Загальна підсистема безпосередньо нормує поведінку учасників трудових відносин, її структура найбільше залежить від особливостей системи предмета трудового права. Беручи до уваги те, що предмет трудового права складається з двох блоків: індивідуально-трудових відносин і колективно-трудових відносин загальна підсистема також містить дві частини: індивідуально-трудове право та колективно-трудове право.
Виділені групи норм не становлять окремих підгалузей чи галузей права, а є лише структурними підрозділами у загальній підсистемі. Використання для позначення цих формувань терміну "частина" є виправданим, оскільки вони становлять половинки єдиного цілого і не можуть повноцінно існувати одна без одної. Однак вони різняться всередині єдиної підсистеми за підставами виникнення, суб’єктами, методами правового регулювання. Індивідуальне трудове право регулює індивідуально-трудові відносини найманої праці, а колективне трудове право об’єднує норми, що регулюють колективно-трудові відносини, засновані на принципах соціального партнерства.
13. Спеціальні норми, які закріплюють диференціацію у трудовому праві, утворюють спеціальну підсистему. Норми цієї підсистеми диференціюють регулювання трудових відносин за трьома напрямами: 1)суб’єктна диференціація; 2)галузева диференціація; 3)територіальна диференціація.
Суб’єктну диференціацію визначать інститути, що містять норми, які регулюють трудові відносини молоді, жінок та осіб із сімейними обов’язками, а також осіб зі зниженою працездатністю й іноземців.
Особливості умов праці відображають норми інститутів про роботу у важких, шкідливих і небезпечних умовах, на гірничих підприємствах, на транспорті. Це також інститути, які регулюють трудові відносини державних службовців, наукових та науково-педагогічних працівників, надомників, тимчасових і сезонних працівників.
Інститути, що закріплюють спеціальний правовий статус працівників у гірських населених пунктах, осіб, які працюють на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та інших місцевостях, передбачають територіальну диференціацію правового регулювання.
14. Проголошені Конституцією України основні соціальні права в більшості реалізуються за допомогою трудового права, яке забезпечує певні стандарти використання найманої праці. Завдяки своїй соціальній спрямованості трудове право поєднує приватні та публічні механізми правового регулювання. Хоча трудове право історично виникло як приватно-правова галузь, вагомий вплив на регулювання трудових відносин здійснює держава, як суб’єкт публічного права. А тому в наш час трудове право розглядається як центральна (основна) галузь соціального права, яка покликана забезпечувати соціальну функцію держави.
15. Система права є цілісним утворенням, правове регулювання якої досягається завдяки спільній взаємодії всіх елементів її структури. Трудове право має багато спільних ознак з іншими суміжними галузями права, однак воно є самостійною галуззю права, виконує властиві лише йому завдання, стало центральною галуззю соціального права, і покликане, насамперед, досягнути балансу інтересів найманих працівників, роботодавців і держави, а також забезпечувати соціальну злагоду і спокій у суспільстві.

Перелік використаних джерел.

1. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. Учебник. / Л.И.Спиридонов М.: Проспект, 1999. 301с.
2. Тлумачний словник української мови. [За ред. В.С.Калашника.] 2-ге вид., випр. і доп. Х., 2004. 992с.
3. Нечитайленко А.А. Основы теории права: Учебное пособие. / А.А.Нечитайленко Харьков: Фирма «Консум», 1998. 174с.
4. Общая теория права и государства. Учебник / Под ред. В.В. Лазарева 3-е изд., перераб., и доп. М: Юристъ, 1999. 517с.
5. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. / П.М.Рабінович К.: Атіка., 2001. 176с.
6. Поленина С.В. Взаимодействие системы права и системы законодательства в современной России. / С.В.Поленина. //Государство и право. 1999. №9. С.5 12.
7. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу. Навчальний посібник / Л.А.Луць. Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. 247с.
8. Вишновецька С.В. Види норм трудового права. / С.В.Вишновецька // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип..18. Правознавство. Чернівці: ЧДУ, 1997. 206с.
9. Марченко Н.М. Теория государства и права: учеб. / Н.М. Марченко 2-е изд., пере раб. и доп. М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. 640с.
10. Общая теория права: Учебник для юридических вузов. /Под общ. Ред. А.С. Пиголкина 2-е изд., испр. и доп. М., 1995 334с.
11. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Том 2. /За ред. М.Н. Марченко. Изд. 2-е, переаб. и доп. М.: ЗЕРЦАЛО-М., 2001. 528с.
12. Алексеев С.С. Проблеми теории государства и права: Учебник. / С.С.Алексеев М.: Юрид. Лит., 1987. 448с.
13. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права: Монографія. / П.Д.Пилипенко Львів: Видавничий центр Львів. Національного ун-ту ім. Івана Франка, 1999. 214с.
14. Хохлов Е.Б. Субьективное трудовое право в системе права. / Е.Б.Хохлов // Правоведение. 1996. - №2. С. 54-70.
15. Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. / Л.И.Петражицкий. СПб.: Изд. "Лань", 2000. 608с.
16. Гончарук О.В. Дихотомія права: право публічне та право приватне: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових вчень." / О.В.Гончарук. Київ, 2004 20с.
17. Полякова А.В. Общая теория права. Курс лекций. / А.В.Полякова. СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2001. 642с.
18. Бірюков І. Предмет і метод приватного права. / І.Бірюков // Право України. 2002. №3. С.34 37.
19. Козлихин И.Ю. Правовое государство: История и современность. / И.Ю.Козлихин. СПб., 1993. 278с.
20. Алексеев С.С. Право: азбука теория философия: Опыт комплексного исследования. / С.САлексеев. М.: «Статут», 1999. 712с.
21. Пилипенко П.Д. Право соціального забезпечення у системі соціального права. / П.Д.Пилипенко // Право України. 2004. №10. С.97 100.
22. Мамут Л.С. Социальное государство с точки зрения права. / Л.С.Мамут //Государство и право. 2001. №7. с.5 14.
23. Варламова Н. Конституционный статус социально-економических прав. / Н.Варламова // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. 2000. №1 С.141-147.
24. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність. / Л.Прокопець //Право України. 2000. №12. С.16 19.
25. Скрипнюк О. Проблема соціальної держави в контексті концепції „державного мінімалізму”. / О.Скрипнюк //Право України. 2000. №11. с.17 20.
26. Бермічева О.В. Соціальна функція держави в Україні: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових вчень." / О.В.Бермічева Харків, 2002. 20с.
27. Болотіна Н. Соціальне право України: окремі теоретичні проблеми формування та розвитку. / Н.Болотіна // Право України. 2000. №12. С.24-27.
28. Рабінович П., Панкевич О. Соціальне право: деякі питання загальної теорії. / Рабінович П., Панкевич О. //Право України. 2003. №1. С.103-106.
29. Тихомиров Ю.А. Публичное право: Учебник для юридических факультетов и вузов. / Ю.А.Тихомиров М., Из-во БЕК, 1995. 485с.
30. Гурвич Г. Декларация социальных прав / Антология мировой правовой мысли. В 5т. Т.III. Європа. Америка: ХVII XXвв. / Г.Гурвич. М., 1999. 829с.
31. Банчук О. Погляди українських представників теорії соціального права на проблему розмежування публічного і приватного права. / О.Банчук // Право України. 2005. №2. С. 118 120.
32. Право соціального забезпечення: Підруч. Для студ. вищ. навч. закл./ [П.Д.Пилипенко, В.Я.Бурак, С.М.Синчук та ін.] / за ред. П.Д.Пилипенка. [2-ге вид., переробл. і доп.] К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. 504с.
33. Лившиц Р.З. Теория права: Учебник. / Р.З.Лившиц 2-е изд. М.: Издательство БЕК, 2001. 224с.
34. Яковюк І.В. Соціальна держава: питання теорії і шляхи її становлення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук за спеціальністю 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень" / І.В.Яковюк. Х., 2000. 19с.
35. Лепихов М.И. Право и социальная защита населения (социальное право). / М.И.Лепихов М., 2000. 289с.
36. Жолнович О.І. Соціальна спрямованість трудового права України. / О.І.Жолнович // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 42. Львів, 2006. С.231-238.
37. Молодцов М.В. Система советского трудового права и система законодательства о труде. / М.В.Молодцов. М., „Юридическая литература”, 1985. 234с.
38. Дуюнова О.М. Поняття та ознаки найманої праці. / О.М.Дуюнова // Підприємництво, господарство і право. 2001. №8. С.49-51.
39. Поникаров В.Д. Трудове право. Конспект лекцій. / В.Д.Поникаров Харків: Вид. ХДЕУ, 2002. 108с.
40. Чанишева Г., Болотіна Н. Окремі теоретичні проблеми сучасного трудового права України ( до постановки питання). / Г.Чанишева, Н.Болотіна //Право України. 1999. №9. С.13 19.
41. Полозов В., Ионова Е. Нельзя подменять трудовой договор гражданско-правовым. / В.Полозов, Е.Ионова //Российская юстиция. 2002. №7. С.32-37.
42. Жернаков В.В. Правове регулювання праці: співвідношення трудового і цивільного права. / В.В.Жернаков // Право України. 2000. №7. С.51-55.
43. Закон України „Про зайнятість населення” від 01.03.1991р. №803-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1991. №14. Ст.170. (з наступними змінами і доповненнями).
44. Пилипенко П.Д. Деякі аспекти правового регулювання трудових відносин в умовах розвитку різних форм підприємництва. / П.Д.Пилипенко. // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. Випуск ІХ. Івано-Франківськ, 2006. С.133-138.
45. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2006р №1640 "Про затвердження положення „Про Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду”. // Офіційний вісник України. 2006. №47 стор.62.
46. Яресько А. Доцільність функціонування комісій з трудових спорів. / А.Яресько // Право України. 1998. №4. С.53-55.
47. Забродіна О.В. Розв’язання індивідуальних трудових спорів: світовий досвід та законодавство України. / О.В.Забродіна //Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. К.: Ін-т держави і права ім.. В.Корецького НАН України, 2003. 483с.
48. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории. / Иванов С.А., Лившиц Р.З., Орловский Ю.П. М.: Наука, 1978. 368с.
49. Процевський О. Про предмет трудового права України. / О.Процевський // Право України. 2001. №12. С.81 86.
50. Жернаков В. Новий погляд на систему трудового права України. / В.Жернаков // Право України. 1999. №11. С.141-143.
51. ЧанишеваГ. Теоретичні проблеми правового регулювання колективних трудових відносин в сучасних умовах. / Г.Чанишева // Право України. 2000. №8. С.31-38.
52. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. [2-ге вид., стер.] / Н.Б.Болотіна К.: Вікар, 2004. 725с.
53. Закон України "Про колективні договори та угоди" від 01.07.1993р. / №3356 ХІІІ. // Відомості Верховної Ради України. 1993. №36. Ст.361. (з наступними змінами і доповненнями).
54. Закон України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.1999р. №1045-ХІV // Відомості Верховної Ради України. 1999. №45. Ст.397. (з наступними змінами і доповненнями).
55. Закон України „Про організації роботодавців” від 24.05.2001р/ №2436 ІІІ. // Відомості Верховної Ради України. 2001. №32. Ст.171. (з наступними змінами і доповненнями).
56. Закон України „Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 03.03.1998р/ №137/98 ВР. // Відомості Верховної Ради України. 1998. №34. Ст.227. (з наступними змінами і доповненнями).
57. Постанова Верховної Ради України від 20.05.2008р.№283-VI "Про прийняття за основу проекту Трудового кодексу України". [електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законопроекти. Режим доступу до журн.: http: // www.rada.gov.ua / pls/zweb_n/webroc4_1.
58. Грищук В.К. Кримінальне право України: Загальна частина: Навч. посіб. [для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл.] / В.К.Грищук К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. 568с.
59. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн../ [О.В.Дзера (кер.авт.кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.]; за ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. [2-е вид., доповн. і перероб.] К.: Юрінком Інтер, 2005. Кн.1. 736с.
60. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. 2-е вид. / Нац. ун-т внутр. справ Харків: Консум, 2005. 655с.
61. Загальна теорія держави і права: ( Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів). / [М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, Л.Л.Рогачова та ін.]; за ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. Харків: Право, 2002. 432с.
62. Вишновецька С.В. Поняття системи трудового права. / С.В.Вишновецька // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Випуск 91: Правознавство. Чернівці: ЧДУ, 2000. 104с.
63. Сыроватская Л.А. Трудовое право:Учебник. / Л.А.Сыроватская. М., Высшая школа. 1997. 255с.
64. Трудовое право: Ученик. / Под ред. Смирнова О.В. М.: Проспект, 1998. 448с.
65. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. / В.І.Прокопенко. Х., 1998. 360с.
66. Мельникова В.Г. Система трудового права Российской Федерации: автореферат дисс. на соиск. ученой степени канд. юрид. наук: 12.00.05 "Трудовое право; право социального обеспечения". / В.Г. Мельникова Томск, 2004. 15с.
67. Венедиктов В.С. Сучасний стан розвитку трудового права та законодавства України: проблеми кодифікації. / В.С.Венедиктов // Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції. (Запоріжжя, 25-26 червня 2004р.) / За заг ред Венедиктова В.С. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. 340с.
68. Лебедев В.М. Трудовое право: проблемы общей части. / В.М.Лебедев. Томск: Томский государственный педагогический университет, 1998. 184с.
69. Словник української мови. Т.3. [За заг. Ред. М.Л.Мандрика]. К. 1972. 779с.
70. Гоц О.В. Галузева диференціація та її значення у регулюванні праці професорсько-викладацького складу вищої школи. / О.В.Гоц //Вісник Запорізького юридичного інституту. 2002. №1. С.47 51.
71. Ярошенко О.М. Окремі питання єдності та диференціації правового регулювання праці. // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Матеріали науково-практичної конференції; м. Сімферополь, 19-20 травня 2003р. /За ред. проф..В.С.Венедиктова. Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. С.51-54.
72. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Монографія. / Н.М.Оніщенко К.: Ін-т держави і права ім..В.М.Корецького НАН України, 2002. 352с.
73. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. / В.Н.Хропанюк. М.: Интерстиль, 2000. 377с.
74. Лившиц Р.З. Современная теория права. / Р.З.Лившиц. М.: Юрист, 1992. 484с.
75. Лещух Д. Трудовий договір в системі форм права України. / Д.Лещух // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 39. 2004. С.357-359.
76. Теория права и государства: Учебник для вузов. / Под ред.. проф.. Г.Н.Манова.. М.: Издательство БЕК, 1996. 336с.
77. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство") від 09.07.1998р. №12-рп/98. // Офіційний вісник України. 1998. №32 стор.59.
78. Вишновецька С.В. Поняття та деякі дискусійні проблеми системи трудового законодавства. / С.В.Вишновецька // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Випуск 105. Правознавство. Чернівці: ЧДУ, 2001. С.76-79.
79. Трудове право України: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / [Пилипенко П.Д., Буряк В.Я., Козак З.Я. та ін.]; за ред..П.Д.Пилипенка. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 536с.
80. Костюк В.Л. Особливості вдосконалення джерел трудового права в сучасних умовах. / В.Л.Костюк // Наукові записки. Том 26. Юридичні науки. К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2004. С.50-55.
81. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. Учебник для вузов. / И.Я.Киселев М.: Норма-Инфра, 1998. 263с.
82. Журавльов Д.В. Співвідношення системи трудового права і системи законодавства про працю. / Д.В.Журавльов // Вісник Запорізького юридичного інституту. 2004. №1. С.44-51.
83. Пилипенко П.Д. Про підготовку нового трудового кодексу. / П.Д.Пилипенко // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 38. 2003. С.357-361.
84. Жолнович О.І. Предмет трудового права, як критерій систематизації галузевих норм. / О.І.Жолнович // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету і права. 2006. № 3-4. С.271-276.
85. Жолнович О.І. Ще раз до питання про сферу дії норм трудового права. / О.І.Жолнович // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. Випуск ХVI. Івано-Франківськ, 2006. С.133-138.
86. Жолнович О.І. Норми, що закріплюють соціальні гарантії працівників у системі трудового права. / О.І.Жолнович // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез Міжнародної наукової конференції [«Шості осінні юридичні читання»] (Хмельницький, 26-27 жовтня 2007р.): У 3-х частинах. Частина друга: Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право. Цивільний процес. Трудове право. Право соціального забезпечення. / Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2007. С.315-318.
87. Жолнович О.І. Систематизація норм, що закріплюють особливості умов праці працівників залежно від галузі господарства. / О.І.Жолнович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали XIV регіональної науково-практичної конференції. (Львів, 6 лютого 2008р.) / Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. С.194-197.
88. Жолнович О.І. Деякі особливості систематизації загальних норм трудового права. / О.І.Жолнович // Проблема державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІІ регіональної науково-практичної конференції. (Львів, 8-9 лютого 2007р.) / Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. С.382 385.
89. Сыроватская Л.А. Трудовое право. / Л.А.Сыроватская. М., 1999. 345с.
90. Смолярчук В.Н. Источники советского трудового права. / В.Н.Смолярчук. М., 1978. 196с.
91. Трудовое право России. / [