ЗМАГАЛЬНІСТЬ У ДОСУДОВОМУ ПРОВАДЖЕННІ (за матеріалами діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ)

Краткое описание

Міністерство внутрішніх справ України
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

Рогальська Вікторія Вікторівна

УДК 343.13

ЗМАГАЛЬНІСТЬ У ДОСУДОВОМУ ПРОВАДЖЕННІ
(за матеріалами діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ)

12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Лобойко Леонід Миколайович -
доктор юридичних наук, професор

Дніпропетровськ – 2012
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………… 3
ВСТУП …………………………………………………………… 4
Розділ 1 Сутність змагальності у досудовому провадженні 15
1.1 Прояви змагальності і розвиток законодавства та теоретичних поглядів на неї у досудовому провадженні ….................
15
1.2 Предмет та функціональне призначення змагальності у досудовому провадженні..........................................................................
33
Висновки до розділу 1……….…………………………………. 61
Розділ 2 Передумови змагальності у досудовому провадженні ……………………………………………………………
65
2.1 Рівність сторін як передумова змагальності у досудовому провадженні ……………………................…………………………….
65
2.2 Незалежний та неупереджений суд як передумова змагальності у досудовому провадженні ……………...............………
93
Висновки до розділу 2…………………………..………………... 118
Розділ 3 Регламентація змагальності у досудовому провадженні держав-учасниць СНД та держав-членів Ради Європи …………............................................................……...................

121
3.1 Регламентація змагальності у досудовому провадженні в законодавстві держав-учасниць СНД………….....................................
121
3.2 Регламентація змагальності у досудовому провадженні в законодавстві держав-членів Ради Європи ……………………………
140
Висновки до розділу 3……………………………......................... 164
ВИСНОВКИ………………………………………….................... 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................
ДОДАТКИ………………………………………………………... 171
202

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Великобританія Сполучене Королівство Великобританії та Півничної Ірландії
ЄКПЛ Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод
ЄСПЛ Європейський суд з прав людини
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
Нацкомісія Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права
Німеччина Федеративна Республіка Німеччина
ОВС Органи внутрішніх справ
ООН Організація Об’єднаних Націй
п. пункт
РФ Російська Федерація
с. сторінка
СНД Співдружність незалежних держав
ст. стаття
Франція Французька Республіка
ч. частина

ВСТУП
Актуальність теми. У зв’язку з комплексним реформуванням кримінального судочинства першочерговим завданням є визначення напрямку його здійснення. Відповідно до зобов’язань, які взяла на себе Україна при вступі до Ради Європи, та згідно із положеннями Конституції України (ст. 129) цей курс реалізується шляхом запровадження змагального судочинства на всіх стадіях вітчизняного кримінального процесу. Обрання саме такого напрямку є цілком закономірним, оскільки світовий досвід функціонування кримінального судочинства свідчить про те, що на сьогодні людство ще не винайшло кращої, аніж змагальна, моделі справедливого кримінального судочинства, яка здатна задовольнити потреби демократичного суспільства та забезпечити повноцінний захист прав і свобод людини при вирішенні кримінально-правового спору.
Згідно з КПК України досудове провадження залишається в цілому розшуковим, хоча і з окремими елементами змагальності – більшою мірою на стадії досудового розслідування, меншою – на стадії порушення кримінальної справи.
У цьому контексті великої значущості набуває дослідження кримінально-процесуальних норм, що регулюють механізм забезпечення змагальності у досудовому провадженні та вивчення законодавства іноземних держав, а саме держав-учасниць СНД та держав-членів Ради Європи, з метою визначення оптимальних шляхів ширшої імплементації змагальності у досудові стадії вітчизняного кримінального процесу.
Проблемам змагальності у різних її проявах на окремих стадіях кримінального процесу присвячені праці українських вчених Ю. М. Грошевого, В. С. Зеленецького, Л. Б. Ісмаілової, О. В. Капліної, С. О. Ковальчука, Л. М. Лобойка, В. Т. Маляренка, М. А. Маркуш, О. Р. Михайленка, Є. О. Мірошниченка, О. О. Мохонько, В. В. Назарова, М. О. Ноздріної, М. А. Погорецького, В. О. Попелюшка, К.Р. Сейтназарова, М. І. Сірого, С. В. Слінька, В. М. Тертишника, А. Р. Туманянц, О. Г. Шило, Б. І. Яворського, О. Г. Яновської, Ю. П. Яновича та ін.
Серед зарубіжних процесуалістів, які займалися цією проблематикою, слід виокремити таких учених, як Ф. М. Аббасова, Р. В. Багдасаров, Д. В. Ванін, О. В. Вишневська, Є. О. Галоганов, Е. Г. Гусаков, С. В. Дадонов, С. М. Даровських, Т. М. Добровольська, А. В.Долгушин, П. С. Елькінд, Є. О. Карякін, Ю. О. Курохтін, Т. А. Лотиш, М. О. Лукічова, А. І. Макаркін, А. О. Машовец, Ю. В. Мещеряков, К. В. Митрофанова, Я. О. Мотовіловкер, Н. О. Моряшова, С. А. Мукасєєва, І. Я. Нажимов, Н. К. Панько, С. А. Пашин, І. О. Пікалов, М. М. Полянський, О. М. Резепнік, К. В. Рябцева, О. Б. Семухіна, О. В. Смірнов, М. С. Строгович, В. О. Трофімов, І. Я. Фойницький, М. О. Чельцов-Бебутов, О. Б. Чічканов, Р. З Шамсутдінова, С. Д. Шестакова та ін.
Однак попри те, що змагальність притаманна всім стадіям кримінального процесу у проявах форми кримінального судочинства, принципу процесу та методу правового регулювання, увага науковців здебільшого акцентувалася лише на проблемах реалізації принципу змагальності під час судового провадження або під час застосування заходів процесуального примусу на стадії досудового розслідування.
З огляду на вищевикладене і враховуючи те, що новий КПК України досі не прийнято, дослідження змагальності у досудовому провадженні в різних її проявах набуває особливої актуальності, а факт того, що саме слідчі підрозділи ОВС здійснюють досудове провадження у переважній більшості всіх злочинів, зумовлює вирішення наукової задачі, зміст якої полягає у комплексному дослідженні змагальності у досудовому провадженні за матеріалами діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація ґрунтується на основних положеннях Закону України від 11 липня 2001 р. «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» (п. 1 ст. 3), Концепції судово-правової реформи України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992р. (II розділ), Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 р. №361/2006 (IV розділ) та Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. №311/2008 (II розділ).
Дисертація є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України, передбачених, зокрема, п. 4.1 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347.
Роботу виконано згідно з Планом науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2012 р. (п. 3.54) у межах наукової теми кафедри кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ «Досудове провадження, здійснюване органами внутрішніх справ».
Тема дисертації затверджена Вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 23 червня 2006 р. (протокол № 10), уточнена 31 березня 2011 р. (протокол № 7).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є нові наукові результати щодо сутності, передумов та регламентації змагальності у досудовому провадженні в законодавстві України, держав-учасниць СНД та держав-членів Ради Європи, а також у розробці на підставі результатів дослідження рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування.
Зазначена мета зумовила постановку і вирішення таких задач:
1) визначити та розглянути прояви змагальності у досудовому провадженні;
2) здійснити історико-правове дослідження змагальності у досудовому провадженні вітчизняного законодавства та виявити тенденції її розвитку у цій частині судочинства;
3) визначити предмет та зміст змагальності у досудовому провадженні;
4) дослідити межі дії змагальності у досудовому провадженні та уточнити початковий момент її реалізації у кримінальному процесі;
5) з’ясувати функціональне призначення змагальності у досудовому провадженні;
6) розкрити передумови змагальності у досудових стадіях кримінального процесу;
7) сформулювати власне визначення рівності сторін у досудовому провадженні;
8) на підставі матеріалів діяльності слідчих підрозділів ОВС України та чинного КПК України дослідити співвідношення прав представників сторін обвинувачення і захисту у досудовому провадженні та запропонувати авторське бачення щодо шляхів встановлення процесуальної рівності сторін у цій частині судочинства;
9) сформулювати системи процесуальних гарантій рівності сторін та незалежності і неупередженості суду в досудовому провадженні;
10) виявити особливості регламентації змагальності у досудовому провадженні в законодавстві держав-учасниць СНД та держав-членів Ради Європи і визначити, які з них доцільно реалізувати у вітчизняному законодавстві;
11) обґрунтувати та внести пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного кримінально-процесуального законодавства в частині регламентації відносин, пов`язаних із реалізацією змагальності у досудовому провадженні, а також надати рекомендації щодо вдосконалення діяльності слідчих підрозділів ОВС України із застосування норм чинного кримінально-процесуального законодавства, котрими регламентується змагальність.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають, розвиваються і припиняються під час досудового провадження в кримінальному судочинстві.
Предметом дослідження є змагальність у досудовому провадженні (за матеріалами діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ).
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання, а також наукові принципи й концептуальні положення, розроблені в галузі кримінально-процесуального права.
При визначенні проявів, предмета, змістовних ознак та функціонального призначення змагальності у досудовому провадженні (підрозділи 1.1.-1.2.) були використані такі методи: історичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, метод термінологічного аналізу, структурно-функціональний, соціологічний, статистичний, а також методи аналізу та дедукції. Дослідження передумов змагальності у досудовому провадженні (підрозділи 2.1-2.2.) потребувало застосування порівняльно-правового, соціологічного, статистичного, а також методів аналізу, синтезу, дедукції, індукції та узагальнення. З метою дослідження регламентації змагальності у досудовому провадженні держав-учасниць СНД та держав-членів Ради Європи (підрозділи 3.1 та 3.2), використовувалися порівняльно-правовий метод та метод аналізу.
Теоретичною основою дисертації є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з кримінального процесу, цивільного процесу, конституційного права, криміналістики, філософії, соціології, теорії та історії держави і права.
Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародні договори, закони й підзаконні нормативно-правові акти України, що стосуються кримінального судочинства, рішення ЄСПЛ й Конституційного Суду України.
Під час роботи над дисертацією використовувалися також постанови Пленуму Верховного Суду України, проекти КПК України, законодавство держав-учасниць СНД і держав-членів Ради Європи.
Достовірність та обґрунтованість проведеного дослідження забезпечується емпіричною базою. Останню складають: звіти ЄСПЛ щодо порушення ст. 6 ЄКПЛ за період 2009-2011 рр.; аналітичні й статистичні дані Верховного Суду України та МВС України; матеріали вивчення 330 кримінальних справ, що надійшли з органів внутрішніх справ та розглянуті у судах Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей за період 2007-2011 рр., а також дані, отримані під час анкетування 364 практичних працівників, серед яких: 250 слідчих органів внутрішніх справ АР Крим, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Кіровоградської та Чернігівської областей, 64 судді Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей, 50 адвокатів Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей.
Значення для дослідження мав також особистий досвід дисертанта, набутий під час роботи в практичних підрозділах системи МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що воно є першим в Україні комплексним дослідженням змагальності у досудовому провадженні, здійсненого за матеріалами діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ.
До найважливіших положень, що містять наукову новизну, слід віднести такі:

вперше одержано :
– доведено, що реалізація змагальності починається в момент, коли особа, щодо якої здійснюється кримінальне переслідування, повідомлена про це органами, що його здійснюють, або усвідомлює їх діяльність як таку, що спрямована на її викриття у вчиненні злочину, матиме реальну можливість здійснювати захист від кримінального переслідування шляхом використання наданих їй законом прав і звернутися до незалежного та неупередженого суду у разі їх порушення;
– сформульовано систему процесуальних гарантій рівності сторін у досудовому провадженні, яка включає в себе: нормативне розмежування сторін та визначення учасників, які здійснюють функції обвинувачення і захисту; законодавче закріплення рівності сторін; чітко встановлений правовий статус учасників кримінального процесу, що виступають як сторони; регламентація в кримінально-процесуальному законодавстві рівних процесуальних прав у представників сторін та надання їм рівних процесуальних можливостей для реалізації вказаних прав; наявність у спеціально уповноважених на те органів держави обов’язку здійснювати контроль або нагляд за дотриманням рівності сторін; обґрунтування рішень, що обмежують рівність сторін; встановлення відповідальності за суттєве порушення рівності сторін;
– сформульовано систему процесуальних гарантій незалежності та неупередженості суду в досудовому провадженні, що містить у собі: законодавче закріплення процесуальної функції, що покладається на незалежний та неупереджений суд; нормативно врегульований механізм здійснення об’єктивного та неупередженого розподілу справ між суддями; закріплення в кримінально-процесуальному законодавстві переліку підстав, що виключають участь судді; регламентована законом процедура самовідводу та відводу судді за наявності обставин, що виключають його участь; надання сторонам права подавати апеляції на рішення суду; встановлення юридичної відповідальності за порушення незалежності та неупередженості суду;
– запропоновано до тих слідчих і процесуальних дій, які найбільше обмежують конституційні права громадян і рішення про проведення яких приймається наразі органами досудового розслідування (виїмка, освідування, одержання зразків для експертних досліджень, проведення амбулаторної експертизи), застосовувати порядок, встановлений для проведення виїмки з житла;
удосконалено:
– визначення поняття рівності сторін, що сформульоване в теорії кримінального процесу, шляхом доповнення його такими ознаками: забезпеченість кримінально-процесуальними гарантіями; надання її сторонам обвинувачення та захисту з метою вирішення кримінально-процесуального конфлікту, що виник з приводу кримінально-правового спору; суттєве недотримання її надає підстави констатувати у конкретному випадку наявність іншої форми кримінального процесу (розшукової або змішаної);
– розуміння предмета змагальності в частині вирішення в досудовому провадженні кримінально-процесуального конфлікту, що виник між протилежними сторонами процесу з приводу кримінально-правового спору в межах кримінально-процесуальних правовідносин;
дістало подальший розвиток:
– перелік змістовних ознак змагальності у досудовому провадженні. У дисертації доведено, що ними є: процесуальна рівність сторін і наявність незалежного та неупередженого суду. Усі інші ознаки (наявність та активність сторін, свобода оскарження до суду, доступ до правосуддя, право обвинуваченого на захист та ін.), що виділяються законодавцем та вченими-процесуалістами (М. О. Ноздріна, М. С. Строгович, О. Г. Яновська та ін.) поглинаються вищезазначеними, окрім розмежування основних функцій, що є її сутністю;
– наукові висновки, сформульовані у теорії кримінального процесу (Л. М. Лобойко, М. А. Маркуш, О. О. Мохонько та ін.), про те, що змагальність є притаманною не лише для провадження у суді, а й для стадії досудового розслідування. Зроблено висновок, що змагальність має бути поширена і на інші стадії досудового провадження, зокрема на стадію порушення кримінальної справи;
– наукове положення, про те, що шляхами забезпечення реалізації змагальності на досудовому провадженні є: підвищення процесуального впливу потерпілого та його представника на провадження у справі за допомогою максимального наближення їх прав до прав обвинуваченого (підозрюваного) та захисника; розширення юрисдикції суду у досудових стадіях процесу. Зокрема, запропоновано надати суду повноваження, що наразі покладені на органи досудового розслідування, а саме: вирішувати відводи та розглядати скарги на рішення, дії та бездіяльність інших, окрім потерпілого, представників сторони обвинувачення; здійснювати допуск, заміну чи усунення захисника та представника цивільного відповідача від участі у справі; визнавати та оцінювати докази; приймати рішення щодо застосовування усіх заходів процесуального примусу та проведення будь-якого обшуку, а також тих слідчих і процесуальних дій, які найбільше обмежують конституційні права громадян і з приводу яких в органів розслідування існує велика вірогідність вважати, що їх виконання буде неможливим без застосування примусу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертації наукові положення, висновки і рекомендації можуть бути використані у:
 правотворчій діяльності – у процесі правотворчості в частині регламентації досудового провадження у кримінальних справах (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 10.10.2011 р. № 04-19/14-2029);
 правозастосовній діяльності – для надання методичної допомоги органам дізнання та слідства у належному застосуванні кримінально-процесуального закону при прийнятті та перевірці заяв і повідомлень про злочини та під час досудового розслідування (акт впровадження в діяльність Головного слідчого управління МВС України від 05.07.2010 р.).
 науково-дослідній діяльності – як основа для подальшого розроблення проблем удосконалення кримінально-процесуального законодавства в частині регламентації досудового провадження. Результати дослідження впроваджені у наукову діяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 24.02.2011 р. № 26);
 навчальному процесі – при підготовці лекцій та робочих навчальних програм з дисципліни «Кримінальний процес» Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 09.07.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладалися в тезах доповідей та повідомлень на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах і круглих столах: «Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства» (м. Дніпропетровськ, 2009); «Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності» (м. Київ, 2009); «Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 2009); «Досудове провадження: перспективи реформи» (м. Дніпропетровськ, 2010); «Закарпатські правові читання» (м. Ужгород, 2010), «Міжнародне співробітництво ОВС з правоохоронними органами зарубіжних країн: проблеми теорії і практики» (м. Дніпропетровськ, 2010), «Правовий вимір сучасних реформаційних процесів в Україні» (м. Львів, 2011).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 5-и наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також в 7-и тезах доповідей у збірниках матеріалів конференцій і круглих столів, на яких доповідалися результати дослідження.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження розв’язана конкретна наукова задача, що має важливе значення для науки і практики кримінального процесу: вперше комплексно досліджено змагальність у досудовому провадженні, на підставі чого отримані нові обґрунтовані теоретичні та прикладні результати, до найважливіших із яких належать такі:
1. Змагальність у досудовому провадженні виступає в трьох проявах: 1) як форма кримінального судочинства, 2) як принцип процесу та 3) як метод правового регулювання.
2. Вітчизняне кримінально-процесуальне законодавство, що регламентує досудове провадження, розвивається у напрямку від обвинувального через інквізиційний до публічно-позовного різновиду змагального кримінального процесу. Цей шлях обумовлюється рівнем розвитку процесуального законодавства, правової культури та ступенем автономії особистості в державі та суспільстві. Констатувати, що цей шлях успішно завершений, стане можливим лише після прийняття нового КПК України, який буде змагальним за своєю формою та таким, що надасть можливість через розширення сфери застосування змагального методу на всіх стадіях процесу повністю втілити в кримінально-процесуальному законодавстві таку надзвичайно важливу конституційну засаду, як змагальність.
3. Предмет змагальності у досудовому провадженні полягає у вирішенні на досудових стадіях кримінально-процесуального конфлікту, що виник між протилежними сторонами процесу з приводу кримінально-правового спору в межах кримінально-процесуальних правовідносин.
Конфлікти, що виникли між учасниками, які належать до однієї сторони процесу, не належать до предмета змагальності і є проявом так званої квазізмагальності.
4. Основними змістовними ознаками змагальності у досудовому провадженні є процесуальна рівність сторін та наявність незалежного та неупередженого суду. Усі інші ознаки, що виділяються законодавцем та вченими-процесуалістами, поглинаються вищезазначеними, окрім розмежування основних функцій, що є її сутністю.
2. Предмет змагальності у досудовому провадженні міститься у певних межах. Останні можуть бути нормативними та фактичними.
Нормативні межі змагальності є ширшими за фактичні. Так, нормативні акти України поширюють її дію на всі стадії кримінального провадження, у тому числі й на досудові. Фактично ж на досудовому провадженні змагальність реалізовується на стадії порушення кримінальної справи лише за умови допуску захисника, і то не на підставі КПК України, а ст. 59 Конституції України. На стадії досудового розслідування її реалізація обмежена, оскільки тут ще не повною мірою проявляються змістовні ознаки змагальності: процесуальна рівність сторін та незалежність і неупередженість суду.
3. Початок реалізації змагальності визначається моментом, коли особа, щодо якої здійснюється кримінальне переслідування, повідомлена про це органами, що його здійснюють, або усвідомлює їх діяльність як таку, що спрямована на її викриття у вчиненні злочину, матиме реальну можливість здійснювати захист від кримінального переслідування шляхом використання наданих їй законом прав і звернутися до незалежного та неупередженого суду у разі їх порушення.
4. Змагальність у досудовому провадженні виконує такі функції:1) приведення надмірної активності представників сторін обвинувачення (органи досудового розслідування) та захисту (особи, які переслідуються та їх захисники) в «нормативну» активність у відстоюванні своїх інтересів; 2) врівноважування прав і можливостей представників сторін обвинувачення та захисту в їх реалізації тоді, коли одна сторона створює у досудових стадіях для себе вигідні умови для змагання , а іншу - навпаки - ставить у невигідні для неї умови; 3) правова інтеграція цілей і завдань представників сторін обвинувачення і захисту у досудових стадіях в мету і завдання кримінального процесу, 4) обмеження повноважень сторін у досудовому провадженні.
5. Рівність сторін у досудовому провадженні – це забезпечена кримінально-процесуальними гарантіями рівність процесуальних прав (формальна рівність) і рівність процесуальних можливостей реалізації цих прав (фактична рівність), що надається сторонам обвинувачення та захисту для вирішення кримінально-процесуального конфлікту, що виник з приводу кримінально-правового спору, суттєве недотримання якої надає підстави констатувати у конкретному випадку наявність іншої форми кримінального процесу – розшукової або змішаної.
6. На сьогодні рівність прав між представниками сторін обвинувачення та захисту на досудовому провадженні відсутня, оскільки обвинувачений (підозрюваний) та його захисник наділені більшим обсягом прав, ніж потерпілий і його представник та мають значно менше прав порівняно з повноваженнями органів, які ведуть процес.
7. Процесуальними гарантіями рівності сторін у досудовому провадженні є: 1) нормативне розмежування сторін та визначення учасників, які здійснюють функції обвинувачення і захисту; 2) законодавче закріплення рівності сторін; 3) чітко встановлений правовий статус учасників кримінального процесу, що виступають як сторони; 4) регламентація в кримінально-процесуальному законодавстві однакових процесуальних прав у представників сторін та надання їм рівних процесуальних можливостей для реалізації вказаних прав; 5) наявність у спеціально уповноважених на те органів держави обов’язку здійснювати контроль або нагляд за дотриманням рівності сторін; 6) обґрунтування рішень, що обмежують рівність сторін; 7) встановлення відповідальності за суттєве порушення рівності сторін.
8. У вітчизняному кримінальному процесі шляхами встановлення рівності сторін у досудовому провадженні і забезпечення тим самим реалізації змагальності у досудовому провадженні є: 1) підвищення процесуального впливу потерпілого та його представника на провадження у справі за допомогою максимального наближення їхніх прав до прав обвинуваченого (підозрюваного) та захисника; 2) розширення юрисдикції суду у досудових стадіях процесу шляхом надання суду повноважень, що наразі покладені на органи досудового розслідування. На сьогодні суд у досудовому провадженні не є повністю незалежним та неупередженим. Він бере фрагментарну участь на цьому етапі провадження, до того ж у його діяльності спостерігається явно обвинувальний ухил.
9. Кримінально-процесуальними гарантіями незалежності та неупередженості суду в досудовому провадженні є: 1) законодавче закріплення виконання незалежним та неупередженим судом своєї процесуальної функції; 2) нормативно врегульований механізм здійснення об’єктивного та неупередженого розподілу справ між суддями; 3) закріплення в кримінально-процесуальному законодавстві переліку підстав, що виключають участь судді; 4) регламентована законом процедура самовідводу та відводу судді за наявності обставин, що виключають його участь; 5) надання сторонам процесу права подавати апеляції на рішення суду; 6) встановлення юридичної відповідальності за порушення незалежності та неупередженості суду.
10. Практика законодавчої регламентації принципу змагальності у досудовому провадженні є притаманною всім державам-учасницям СНД на відміну від держав-членів Ради Європи, де закріплюється не сам принцип змагальності, а окремі елементи, які забезпечують його реалізацію в кримінальному провадженні. Кримінально-процесуальне законодавство держав-членів Ради Європи, особливо держав з англосаксонським типом правової системи, відрізняється від законодавства держав-учасниць СНД повнішою регламентацією механізму реалізації змагальності у досудовому провадженні.
Пропонується запровадити в Україні порядок, що передбачений законодавцем Федеративної Республіки Німеччина щодо залучення суду для вирішення питань про застосовування заходів кримінально-процесуального примусу та здійснення тих слідчих, процесуальних та оперативно-розшукових дій, при проведенні яких відбувається найбільше втручання у сферу свобод обвинуваченого та інших осіб на досудових стадіях кримінального процесу, що, у свою чергу, сприятиме посиленню реалізації змагальності у досудовому провадженні.
11. З метою посилення реалізації змагальності у досудовому провадженні обґрунтовано необхідність внесення змін та доповнень до чинного КПК України, а саме до ст.ст. 16-1, 21, 32, 44, 54, 56, 58, 60, 110, 234, 236.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Великий тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.slovnyk.net/ (станом на 29 жовтня 2011 року).
2. Толковый словарь С. И. Ожегова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/228778 (станом на 29 жовтня 2011 року).
3. Хейзинга Й. Homo Ludens : статьи по истории культуры /пер., сост. и вступ. ст. Д. В. Сильвестрова; Коммент. Д. Э. Харитоновича. – М. : Прогресс – Традиция, 1997. – 377 с.
4. Ковальчук С. О. Здійснення захисту у кримінальних справах на засадах змагальності та диспозитивності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ковальчук Сергій Олександрович. – Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун -т ім. Василя Стефаника, 2007. – 221 c.
5. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – К. : Знання, 2006. – 307 с.
6. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=3&nr-eg=1001-05 (станом на 29 жовтня 2011р.).
7. Про судоустрій і статус суддів України: Закон України від 7 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41–42. – Ст. 529.
8. Зеленецкий В. С. Возбуждение государственного обвинения в советском уголовном процессе / В. С. Зеленецкий. – Х. : Вища школа, 1979. – 144 с.
9. Лобойко Л. М. Стадії кримінального процессу : навчальний посібник / Л. М. Лобойко. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. МВС України, 2004. – 154 с.
10. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами В. Р. Мойсиком, І. В. Вернидубовим, С. В. Ківаловим, Ю. А. Кармазіним (реєстр. № 1233 від 13 грудня 2007 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gska2.ra-da.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31115 (станом на 29 жовтня 2011 р.).
11. Проект Кримінального процесуального кодексу України, підготовлений робочою групою Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.aau.edu.ua/up/docs/kpk_final.html (станом на 18 червня 2010 р.).
12. Пашинін О. І. Актуальні проблеми досудового провадження у кримінальному процесі України : монографія / О. І. Пашинін. – Х. : Кроссроуд, 2009. – 164 с.
13. Конституція України від 28 червня 1996 р. – К. : IBA, 1996. – 52 с.
14. Смирнов А. В. Модели уголовного процесса / А. В. Смирнов. – СПб. : Наука, ООО «Изд-во “Альфа”», 2000. – 224 с.
15. Шестакова С. Д. Проблемы состязательности в российском уголовном процессе : дисс… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Шестакова Софья Дмитриевна. – СПб., 1998. – 184 с.
16. Мещеряков Ю. В. Формы уголовного судопроизводства : учебное пособие / Ю. В. Мещеряков. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1990. – 91 с.
17. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : курс лекцій / Л. М. Лобойко. – 2-ге вид., змін. і доп. – К. : Істина, 2008. – 488 с.
18. Макаркин А. И. Состязательность на предварительном следствии / А. И. Макаркин. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 265 с.
19. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства : в 2-х т. / И. Я. Фойницкий. – СПб. : Изд-во «Альфа», 1996. – Т. 1. – 552 с.
20. Строгович М. С. Природа советского уголовного процесса и принцип состязательности / М. С. Строгович. – М. : Госюриздат, 1939. – 150 с.
21. Полянский Н. Н. Основные формы построения уголовного процесса / Н. И. Полянский // Учен. зап. Моск. ун-та. Труды юрид. ф-та. – 1949. – Вып. 145. – Кн. 4. – С. 51–84.
22. Чельцов-Бебутов М. А. Курс советского уголовно-процессуального права. Очерки по истории суда и уголовного процесса в рабовладельческих, феодальных и буржуазных государствах / М. А. Чельцов-Бебутов. – М., 1957; СПб. : Равена, Альфа, 1995. – 846 с.
23. Нажимов В. П. Исторические типы, формы и виды уголовного процесса. Курс советского уголовного процесса. Общая часть / под ред. А. Д. Бойкова и И. И. Карпеца. – М., Юрид. лит., 1989. – 639 с.
24. Шамсутдинова Р. З. Нравственные основы применения мер уголовно-процессуального пресечения в состязательной модели уголовного судопроизводства: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Шамсутдинова Рушана Закировна. – Ижевск : Юж.-Ур. гос. ун-т, 2006. – 213 с.
25. Панько Н. К. Состязательность уголовного процесса России и роль адвоката-защитника в ее обеспечении: автореф. дисс. …. канд. юрид. наук: 12.00.09: уголовный процесс; криминалистика; теория оперативно-розыскной деятельности / Н. К. Панько. – Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2000. – 24 с.
26. Рябцева Е. В. Деятельность и положение суда в состязательном уголовном судопроизводстве : дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Рябцева Екатерина Владимировна. – Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2005. – 214 c.
27. Семухина О. Б. Типология уголовного процесса и деятельность суда в рамках обвинительного и состязательного типов уголовного процесса : автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09: уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / О. Б. Семухина. – Томск, Томск. гос. ун-т, 2002. – 24 с.
28. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів : монографія / В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 512 с.
29. Маркуш М. А. Принцип змагальності в кримінальному процесі України : монографія / М. А. Маркуш. – Х. : Видавець СПДФО Вапнярчук Н. М., 2007. – 208 с.
30. Розширена правда (за Троїцьким першим списком). Суд Ярослава Володимировича. Закон руський. // «Руська правда». Семінар-практикум : навч. посібник; упоряд. Заруба В. М. – Дніпропетровськ : ДДУВС, 2005. – С. 16–27.
31. Права, за якими судиться малоросійський народ: 1743 / відп. ред. та автор передмови Ю. Шемшученко; упоряд. та автор нарису К. Вислобоков. – К. : НАНУ, Ін-т держави і права ім. В. Корецького, 1997. – 547 с.
32. Козинець О. Судоустрій і судочинство за Судебниками 1497 та 1550 р.р. / О. Козинець // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 3. – С. 35–38.
33. Устав уголовного судопроизводства. Систематический комментарий / при участии: сенаторов А. Ф. Кони, В. К. Случевского, Н. С. Таганцева и др.; под общ. ред. проф. М. Н. Гернета. – Вып. III: Ст. 249–594. – М. : Изд-во А. И. Мамонтова, 1914. – 944 с.
34. Даневский В. П. Наше предварительное следствие: его недостатки и реформа / В. П. Даневский. – К. : Семенко Сергей, 2003. – 142 с.
35. Левинстим А. А. Предварительное следствие по судебным уставам, его недостатки и меры к улучшению / А. А. Левинстим // Журнал министерства юстиции – СПб. – 1895. – Ноябрь. – С.103–166.
36. О Суде: Декрет РНК РСФСР от 22 ноября 1917 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/DEKRET/o_su-de1.htm (станом на 29 жовтня 2011 року).
37. О Суде: Декрет РНК РСФСР от 15 февраля 1918 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/DEKRET/o_su-de2.htm (станом на 29 жовтня 2011 року).
38. О Суде: Декрет РНК РСФСР от 22 июля 1918 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/DEKRET/o_sude3.htm (станом на 29 жовтня 2011 року).
39. О народном суде РСФСР: положение от 30 ноября 1918 г. // СУ РСФСР – 1918. – № 85. – Ст.889.
40. О народном суде РСФСР: положение от 21 октября 1920 г. // СУ РСФСР – 1920 – № 83. – Ст.403.
41. Уголовно-процессуальный кодекс УССР. – Х. : Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1925.
42. Уголовно-процессуальный кодекс УССР. Официальное издание в редакции 1927 года. – Х.: Юрид. изд-во наркомюста УССР, 1927.
43. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – №2. – Ст. 15.
44. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схвалена Указом Президента України від 10.05.2006 р. № 361/2006 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 19. – С. 23 – 37.
45. Концепція реформування кримінальної юстиції України: затверджена Указом Президента України від 08 квітня 2008 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 12. – Ст. 486.
46. Проект КПК України, розроблений робочою групою з питань реформування кримінального судочинства [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://www.minjust.gov.ua/0/discuss (станом на 29 жовтня 2011 року).
47. Вапнярчук В. В. Кримінальний процес України (в схемах і таблицях) : навчальний посібник / В. В. Вапнярчук. – Х. : Видавець СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2004. – 212 с.
48. Мотовиловкер Я. О. О принципах объективной истины, презумпции невиновности и состязательности процесса / Я. О. Мотовиловкер. – Ярославль : ЯрГУ, 1978. – 96 с.
49. Машовец А. О. Принцип состязательности и его реализация в предварительном следствии: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Машовец Асия Океановна. – Екатеринбург : Урал. гос. юрид. акад, 1994. – 184 с.
50. Дадонов С. В. Реализация принципа состязательности на досудебных стадиях уголовного процесса России : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 : уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / С. В. Дадонов. – М. : Росс. тамож. акад., 2003. – 26 c.
51. Митрофанова Е. В. Действие принципа состязательности сторон в досудебных стадиях уголовного процесса: автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 : уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / Е. В. Митрофанова. – Волгоград : Волгоград. акад. МВД РФ, 2004. – 22 c.
52. Долгушин А. В. Развитие процессуальных условий реализации принципа состязательности : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09: уголовный процесс; криминалистика; теория оперативно-розыскной деятельности / А. В. Долгушин. – М. : Юрид. ин-т МВД России, 1995. – 24 c.
53. Даровских С. М. Принцип состязательности и равноправия сторон в уголовном процессе России : научно-практическое пособие. / С. М. Даровских. – Челябинск : НТЦ-НИИОГР, 2001. – 131 с.
54. Лотыш Т. А. Принцип состязательности и гарантии его обеспечения в уголовном судопроизводстве : автореф. дисс. ... канд. юрид наук : 12.00.09: уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / Т. А. Лотыш. – М. : МГУ им. М. В. Ломоносова, 2003. – 20 c.
55. Багдасаров Р. В. Принцип состязательности в уголовном процессе России и стран Европейского Союза / Р. В. Багдасаров. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 216 с.
56. Чичканов А. Б. Функции прокурора и принцип состязательности в российском уголовном судопроизводстве : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 : уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / А. Б. Чичканов. – СПб : СПб ГУ, 2003. – 34 c.
57. Трофимов В. О. Полномочия прокурора и их реализация в состязательном уголовном судопроизводстве : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 : уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / В. О. Трофимов. – М. : МГИ междунар. отношений (университет) МИД России, 2005. – 25 с.
58. Гусаков Э. Г. Предварительное расследование и принцип состязательности в уголовном процессе РФ : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09: уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / Э. Г. Гусаков. – СПб. : СПб юрид. ин-т, 2002. – 23 c.
59. Пикалов И. А. Состязательность в системе принципов уголовного процесса и её реализация стороной защиты на досудебных стадиях / И. А. Пикалов. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 160 с.
60. Мохонько О. О. Реалізація принципу змагальності сторін при застосуванні заходів процесуального примусу на стадії досудового розслідування : автореф. дис. ... канд. юрид наук : 12.00.09: кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність / О. О. Мохонько. – К.: КНУВС, 2009. – 16 c.
61. Ноздріна М. О. Диспозитивність як елемент принципу змагальності у кримінальному процесі України : дис. .. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ноздріна Марина Олександрівна . – Х. : НУВС, 2004. – 218 с.
62. Яновська О. Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства : монографія / О. Г. Яновська. – К. : Прецедент, 2011. – 303 с.
63. Півненко В. Особливості правового та організаційного механізму забезпечення дії принципів змагальності та рівності сторін на стадії досудового розслідування / В. Півненко // Юридический вестник. – 2004. – № 1. – С. 104 –111.
64. Мохонько О. Роль і місце принципу змагальності у системі принципів кримінально-процесуального права / О. Мохонько // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 1. – С.120 –123.
65. Даев В. Г. Процессуальные функции и принцип состязательности в уголовном судопроизводстве. / В. Г. Даев // Известия вузов. Правоведение. – 1974. – № 1. – С. 65 –71.
66. Загальна Декларація прав людини (Прийнята і проголошена Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 217 А (ІІІ) 10.12 1948 р.) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 18–24.
67. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К. : Парламент. вид– во, 2000. – С. 27 – 63.
68. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (Прийнятий резолюцією 2200 А (XXI) Генеральної Асамблеї від 16.12.1966 р.) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36 – 62.
69. Концепція судово-правової реформи України: схвалена Постановою Верховної Ради України 28 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 426.
70. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України : Закон України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 34 –35. – Ст. 187.
71. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України : Закон України від 12.07.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 44. – Ст. 234.
72. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 «У справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу)» // Вісник Конституційного Суду України. – 2009. – № 6. – С. 32.
73. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо права свідка на захисника та іншу правову допомогу : Закон України від 01.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. – с. 1379. – Ст. 06.
74. Окремі рішення Європейського Суду з прав людини проти України, які стосуються МВС. – Х. : Харківська правозахисна група. – 2009. – 148 с.
75. Про внесення зміни до статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України щодо обов’язків слідчого: Закон України від 1 липня 2010 року № 2396- VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. – с. 1380. – Ст. 507.
76. Про внесення зміни до статті 217 Кримінально-процесуального кодексу України щодо обов’язків слідчого : Закон України від 15 лютого 2011 року № 3028-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 36. –с. 1643. – Ст. 364.
77. Вандышев В. В. Уголовный процесс/ В. В. Вандышев, А. П. Дербенев, А. В. Смирнов. – СПб. : Лексикон, 1996. – 542 с.
78. Лобойко Л. М. Методи правового регулювання у кримінальному процесі України : дис... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Лобойко Леонід Миколайович. – Дніпропетровськ : Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006. — 437 с.
79. Скуляк І. А. Нормативно-правове регулювання діяльності органу дізнання в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09: кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність / І. А. Скуляк. – К. : Академія адвокатури України, 2009. – 16 с.
80. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції) : Закон України від 21 травня 2010 року № 2286-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 31. – Ст. 421.
81. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поміщення дітей у приймальники-розподільники для дітей : Закон України від 09 вересня 2010 р. № 2507-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 4. – с. 98. – Ст. 18.
82. Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України : Закон України від 02 грудня 2010 р. № 2756-VI [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 23. – с. 1186. – Ст. 160.
83. Про внесення змін до статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи : Закон України від 08 квітня 2011р. № 3228-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 42. – с. 1838. – Ст. 430.
84. Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною: Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua (станом на 29 жовтня 2011 року).
85. Литвинов В. В. Закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування / В. В. Литвинов // Наук. вісник Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ: зб. наук. праць. – 2011. – № 4 (56). – С. 475–483.
86. Кириллова Н. П. Процессуальные функции профессиональных участников состязательного судебного разбирательства уголовных дел в суде первой инстанции : автореф. дисс. …д-ра юрид. наук: 12.00.09: уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / Н. П. Кириллова. – СПб.: СПб ГУ, 2008. – 50 с.
87. Кудрявцев В. Н. Юридическая конфликтология / В. Н. Кудрявцев. – М. : Росс. акад. наук, 1995. – 316 c.
88. Ягофаров Ф. М. Механизм реализации функции обвинения при рассмотрении дела судом первой инстанции: дисс. ... канд. юрид. наук.: 12.00.09 / Ягофаров Фарит Мухамедвалеевич. – Оренбург : ОГУ, 2003. –149 c.
89. Карякин Е. А. Реализация принципа состязательности в уголовном судопроизводстве (вопросы теории и практики) : монография / Е. А. Карякин. — Оренбург : ГОУ ОГУ, 2005. – 98 с.
90. Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотношения / В. П. Божьев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 176 с.
91. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
92. Лоскутов Т. О. Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Лоскутов Тимур Олександрович. – Дніпропетровськ : Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – с. 204.
93. Попелюшко В. О. Цілі та завдання захисника-адвоката у кримінальній справі / В. О. Попелюшко // Кримінальне право України. – 2002. – № 2. – С. 36 – 44.
94. Про проведення експерименту щодо апробації вертикальної системи підпорядкування слідчих підрозділів органів внутрішніх справ : Наказ МВС України від 15.06.2011 р. № 336 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://umdpl.info/index.php?id=1314809946 (станом на 29 жовтня 2011 року).
95. Коментарий к Конвенции о защите прав человека и основных свобод и практике её применения / под общ. ред. д-ра юрид.наук, проф. В. А. Туманова и д-ра юрид. наук, проф. Л. М. Энтина. – М. : Норма, 2002. – 336 с.
96. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса: в 2-х т. / М. С. Строгович. – М. : Наука, 1968. – Т.1. – 470 с.
97. Уголовный процесс: учебник для вузов // под общ. ред. проф. П. А. Лупинской. – М. : Юристъ, 1995. – 544 с.
98. Элькинд П. С. Цели и средства их достижения в советском уголовно-процессуальном праве. / П. С. Элькинд. – Л. :, Изд-во ЛГУ, 1976. – 142 c.
99. Добровольская Т. Н. Принципы советского уголовного процесса (вопросы теории и практики) / Т. Н. Добровольская. – М. : Юрид. лит., 1971. – 200 с.
100. Митрофанова К. В. Реализация принципа состязательности на стадии возбуждения уголовного дела / К. В. Митрофанова, С. А. Тумашов // Проблемы состязательного правосудия : сб. науч. тр. / под. ред. В. Л. Будникова. – Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2005. – С. 30 – 45.
101. Маркуш М. А. Принцип змагальності у кримінальному процесі України : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Маркуш Марія Андріївна. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2006. – 210 c.
102. Вишневская О. В. Состязательная деятельность защитника на предварительном следствии : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.09: уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / О. В. Вишневская. – Казань : Казан. гос. ун-т, 2004. – 19 с.
103. Полянский Н. Н. Вопросы теории советского уголовного процесса / Н. Н. Полянский. – М. : Изд-во МГУ, 1956. – 115 с.
104. Попелюшко В. О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми : монографія / В .О. Попелюшко. – Острог : Вид-во нац. ун-ту “Острозька академія”, 2009. – 634 с.
105. Божьев В. Состязательность на предварительном следствии / В. Божьев // Законность. – 2004. – № 1. – С. 3– 6.
106. Давыдов П. М. Принципы советского уголовного процесса : учебное пособие / П. М. Давыдов. – Свердловск : Свердлов. юрид. ин-т высш. образования им. А. Я. Вышинского, 1957. – 51 c.
107. Давлетов А. Проблема состязательности решена в УПК РФ неудачно / А. Давлетов // Российская юстиция. – 2003. – № 8. – С. 16 – 18.
108. Мірошниченко Т. М. Принципи кримінального процесу / Т. М. Мірошниченко // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. Короткі тези доповідей та наукових повідомлень республіканської науково-практичної конференції 9–11.11.1995 р. / ред. кол.: М. І. Панов (відп. ред.) та ін. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 1995. – С. 337– 338.
109. Радянський кримінальний процес: підручник для студ. юрид. вузів і фак. / за заг. ред. А. Л. Ривліна. – К. : Вища школа, 1971. – 346 с.
110. Якуб. М. Л. Демократические основы советского уголовно-процессуального права / М. Л. Якуб. – М. : Изд-во Москов. ун-та, 1960. – 171 c.
111. Ефимичев С. П. Принцип состязательности и его реализация в уголовном судопроизводстве. / С. П. Ефимичев, П. С. Ефимичев // Российский следователь. – 2005. – № 1. – С. 5 – 10.
112. Погодин С. Действует ли принцип состязательности на досудебных стадиях? / С. Погодин, Р. Тугушев // Законность. – 2005. – № 3. – С. 44 – 47.
113. Руднев В. О. О состязательности на предварительном следствии / В. О. Руднев // Уголовное право. – 1999. – № 1. – С. 86– 88.
114. Грошевий Ю. М. Проблеми удосконалення законодавства, що регулює кримінально-процесуальну діяльність/ Ю. М. Грошевий // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2 (33) – № 3 (34). – С. 686–698.
115. Янович Ю. П. Проблемы совершенствования процессуального статуса подозреваемого и обвиняемого : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09: кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза / Ю. П. Янович / Х. : Укр. юрид. акад., 1992. – 21 с.
116. Дроздов О. Правове регулювання стадії порушення кримінальної справи / О. Дроздов // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 7 (49). – С. 78 – 87.
117. Сокира Л. Змагальність та раціональність у кримінальному судочинстві / Л. Сокира // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 62– 69.
118. Шишкін В. Змагальність – принцип судочинства в демократичному суспільстві / В. Шишкін // Право України. – 1999. – № 12. – С. 21– 24.
119. Півненко В. П. Впровадження конституційних принципів змагальності та рівності сторін на стадії досудового слідства: проблеми і шляхи їх вирішення / В. П. Півненко, Є. О. Мірошниченко // Вісник ВСУ. – 2003. – № 2. – С. 48 – 52.
120. Ісмаілова Л. Б. Етико-психологічний аспект законодавчого забезпечення рівності сторін у кримінальному судочинстві / Л. Б. Ісмаілова // Адвокат. – 2006. – № 12. – С. 11– 17.
121. Теорія держави і права : навч. посібник для підгот. до держ. іспиту / кер. авт. кол. І. А. Сердюк. – Дніпропетровськ : ДДУВС, 2009. – 204 c.
122. Крупницкая В. И. Состязательность уголовного процесса и гарантии допустимости доказательств / В. И. Крупницкая // Юрист-правоведъ. – 2007. – № 3. – С. 45 – 51.
123. Рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 «У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п’ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян Будинської Світлани Олександрівни і Ковриги Сергія Володимировича щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України)» // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – с. 89. – ст. 1004.
124. Quaranta v Switzerland (1991) (Appl. No. 12744/87, 24 May 1991) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.echr.coe.int/ (станом на 29 жовтня 2011 року).
125. Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – с. 1114. – ст. 260.
126. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. (станом на 29 жовтня 2011 року).
127. Ларин А. М. Процесуальные гарантии и функция уголовного преследования / А. М. Ларин // Сов. государство и право. – 1975. – №7. – С. 95 – 103.
128. Рогатюк І. В. Функція обвинувачення – рушійна сила кримінального процесу / І. В. Рогатюк // Право України. – 2002. – № 2. – С. 79– 82.
129. Ніколаєва Т. Змагальність чи ілюзія? / Т. Ніколаєва // Юридичний вісник України. – 2003. – № 10. – С. 10.
130. Соловьев А. Б. К вопросу о концепции правового обеспечения функции уголовного преследования / А. Б. Соловьев, Н. А. Якубович // Современные проблемы уголовного права, процесса и криминалистики. – М. ; Кемерово, 1996. – С. 79 – 83.
131. Eckle v Germany (1982) (Appl. No. 8130/78, 15 July 1982) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.echr.coe.int/ (станом на 29 жовтня 2011 року).
132. Foti and Others v Italy (1982) (Appl. Nos. 7604/76, 7719/76, 7781/77, 7913/77, 10 December 1982) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.echr.coe.int/ (станом на 29 жовтня 2011 року).
133. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – ст. 62.
134. Элькинд П. С. Адвокатская этика / П. С. Элькинд. – М. : Юрид. лит., 1978. – 86 с.
135. Рогальська В. В. Предмет, зміст та межі змагальності у досудовому провадженні / В. В. Рогальська // Право і суспільство. – 2011. – № 2. – С. 231 – 237.
136. Рогальська В. В. Розвиток законодавства та теоретичних поглядів на змагальність в стадії досудового розслідування /В. В. Рогальська// Право і суспільство. – 2009. – № 6. – С. 148 – 154.
137. Рогальська В. В. Історичний розвиток принципу змагальності на стадії досудового розслідування в кримінально-процесуальному законодавстві України / В. В. Рогальська // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності: Тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції (Київ, 3 квітня 2009 року). Видання присвячене пам’яті професора А. Я. Дубинського. – К. : Атіка, 2009. – С. 715 – 719.
138. Рогальська В. В. Початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі / В. В. Рогальська : Зб. наук. праць. Ч. 1. // Матер. І Міжнарод. наук.-практ. конф. „Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи” (24 квітня 2009 року). – Сімферополь : КРП «Вид-во „Кримнавчпеддержвидав”», 2009. – С. 593– 595.
139. Рогальська В. В. Поняття змагальності в стадії досудового розслідування в кримінальному процесі / В. В. Рогальська // Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства : матер. круглого столу (29 травня 2009 р., Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ). – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – С. 83– 85.
140. Величко О. Правова природа принципів рівності та рівноправності сторін в цивільному процесі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/magazine.php?id=31 (станом на 29 жовтня 2011 року).
141. Ісмаілова Л. Б. Забезпечення рівності і змагальності сторін у кримінальному судочинстві / Л. Б. Ісмаілова //Адвокат. – 2006. – № 10. – С. 16– 19.
142. Букина В.С. Основные принципы гражданского процесса / В. С. Букина, М. К. Треушников. – М. : Норма, 2000. – с. 121.
143. Лукашевич В. З. Принцип состязательности и равноправия сторон в новом УПК РФ / В. З. Лукашевич, А. Б. Чичканов // Известие вузов. Правоведение. – 2002. – № 2. – С. 102– 109.
144. Тушев А. Роль прокурора в реализации принципа состязательности в уголовном процессе / А. Тушев // Российская юстиция. – 2003. – № 4. – С. 33– 35.
145. Смирнов А. В. О принципе равенства в уголовном судопроизводстве / А. В. Смирнов // Уголовный закон и совершенствование правоприменительной деятельности. – Калининград, 1992. – С. 82– 89.
146. Баранов А. М. Состязательность как принцип и форма уголовного процесса: лекция. Омск, ОмЮИ МВД России, 1997. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ex-jure.ru/law/news.php?newsid=156 (станом на 29 жовтня 2011 року).
147. Корж В. Процесуальний інститут рівності прав сторін у судовому розгляді кримінальних справ / В. Корж // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4 (46). – С. 28 – 29.
148. Ісмаілова Л. Б. Процесуальні та етико-психологічні питання забезпечення рівності сторін в кримінальному судочинстві України : автореф. дис. .... канд. юрид. наук: 12.00.09: кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза /Л. Б. Ісмаілова. – К. : Академія адвокатури України, 2007. – 20 с.
149. Neumeister v Austria (1968) (Appl. No. 1936/63, 27 June 1968) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.echr.coe.int/ (станом на 29 жовтня 2011 року).
150. Wynen and Centre Hospitalier Interregional Edith-Cavell v Belgium (2002) (Appl. No. 32576/96, 5 November 2002). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.echr.coe.int/ (станом на 29 жовтня 2011 року).
151. H. v Belgium (1987) (Appl. No. 8950/80, 30 November 1987) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.echr.coe.int/ (станом на 29 жовтня 2011 року).
152. Borgers v Belgium (1991) (Appl. No. 12005/86, 30 October 1991[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.echr.coe.int/ (станом на 29 жовтня 2011 року).
153. Interights Manual for Lawyers: Article 6 of the European Convention of Human Rights [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.in-terights.org/view-document/index.htm?id=565 (станом на 29 жовтня 2011 року).
15