ФУНКЦІОНУВАННЯ АВІАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ СВІТОВИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет, методологічну та інформаційну основу дисертації, проаналізовано ступінь розробленості теми, розкрито наукову новизну.

У першому розділі «Теоретичні засади функціонування авіаційної інфраструктури в системі світових інтеграційних процесів» проаналізовано теоретичні засади функціонування авіаційної інфраструктури в контексті поглиблення світових інтеграційних процесів, розглянуто методичні підходи щодо оцінки ефективності функціонування аеропортів, узагальнено світовий досвід національного регулювання повітряного транспорту.

Визначено, що галузь цивільної авіації та її складова – авіаційна інфраструктура, за допомогою складних взаємозв’язків з іншими галузями національної і світової економіки, сприяє розвитку туризму, торгівлі і трудової зайнятості. З підвищенням рівня добробуту населення та обсягів виробництва товарів розширяється попит на різноманітні види авіаційних послуг. Крім того, авіаційна інфраструктура в системі світових інтеграційних процесів приносить і непрямі вигоди, сприяючи розширенню міжнародних контактів і взаєморозуміння.

Розкриті особливості стану світової господарської кон’юнктури, що безпосередньо позначається на розвитку повітряного транспорту в умовах інтеграції. Світове господарство розвивається циклічно з чергуванням періодів підйому, депресії, застою і криз. Крім прямого впливу на функціонування повітряного транспорту, циклічний розвиток світового господарства впливає на світові авіаційні перевезення в результаті спаду або підйому світової торгівлі, міжнародних туристичних і ділових зв’язків. Зростання об’єму міжнародних повітряних перевезень буде як і раніше залежати в основному від світового економічного зростання, зростання торгівлі і від змін у витратах авіакомпаній (у свою чергу, значно залежних від цін на паливо).

За результатами дослідження теоретичних основ визначено поняття авіаційного комплексу України та авіаційної інфраструктури. Авіаційний комплекс України – це комплекс виробництв з дослідження, проектування, випробування, сертифікації, експлуатації і ремонту, тобто комплекс із забезпечення всього життєвого циклу авіаційної техніки, як цивільного, так і військового призначення (рис.1). Цей комплекс має розгалужену структуру і складається з інфраструктури авіаційної промисловості, авіаційної інфраструктури, інфраструктури виробничого призначення; значний за своїми обсягами робіт та соціальної інфраструктури. Авіаційна інфраструктура – це сукупність елементів (суб’єктів) системи, що діють і взаємодіють для задоволення потреб суспільства в авіаційних роботах та перевезеннях. Суб’єктами авіаційної інфраструктури є повітряні судна з їх екіпажами, авіакомпанії, аеродроми й аеропорти, підприємства з обслуговування повітряного руху, авіаційна адміністрація та установи з нагляду за безпекою польотів. Авіаційна інфраструктура формується та розвивається під впливом попиту та пропозицій. Ці ринкові фактори служать головними орієнтирами розвитку авіаційної інфраструктури в системі світових інтеграційних процесів, визначаючи напрями інвестиційної політики, заходи державного регулювання.

В умовах перехідного періоду реструктуризації мережі аеропортів, а також з урахуванням неповноти статистичної та фінансової інформації доцільним є запропонувати методичні підходи щодо комплексної оцінки ефективності функціонування аеропортів. Особливостями методичних підходів за оцінкою ефективності функціонування аеропортів є: використання обмеженої частки економічних, фінансових показників; врахування не тільки пасажирських, але й вантажних перевезень.

Досліджено, що однією з перших була створена Міжнародна авіатранспортна асоціація (1919р.), яка сприяла розвитку безпечного, регулярного та економічно вигідного для держав авіасполучення. У 1944 р. була створена Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO), яка об’єднала зусилля щодо врегулювання повітряних перевезень понад 160 країн світу. Загальносвітовим інститутом міжнародної економічної співпраці на повітряному транспорті є Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA), яка згуртувала в єдине ціле близько 270 авіакомпаній та обслуговує світову індустрію авіаперевезень. Двосторонні угоди є основним документом, який використовується державами для спільного регулювання їх відносин в галузі міжнародних авіаційних перевезень в умовах світових інтеграційних процесів.