ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ТА МОНЕТИЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ Автореферат

У першому розділі – «Теоретичні засади дослідження інформатизації та монетизації соціальних мереж» досліджено основні концепції та систематизовано теорії формування соціальних мереж, визначено роль мережевих інформатизаційних технологій в процесі їх інформаційного наповнення, доведено зв'язок між процесами їх інформатизації та монетизації, досліджено сутність та теоретичні основи монетизаційних процесів.

В роботі систематизовано категорійний апарат дослідження інформатизаційних та монетизаційних процесів соціальних мереж глобального інформаційного простору. Через узагальнення теоретичного доробку доведено, що світова економіка швидкими темпами перетворюється у інформаційне суспільство, в якому виробництво, поширення, поєднання, інтеграція та маніпулювання інформацією є центральною, суттєвою економічною, політичною та культурною діяльністю, а інформаційні продукти та послуги в будь-якому вигляді чи формі, стали невід’ємними атрибутами споживчого процесу. Водночас використання підходу систематизації теорій формування соціальних мереж дозволило дійти висновку, що соціальні зв’язки в середині інформаційного суспільства, що формується, все частіше відбуваються за рахунок потужних, простих та доступних комунікаційних інструментів – соціальних мереж. Систематизація різних поглядів на розуміння категорії соціальних мереж показала, що більшість дослідників у своєму трактуванні акцентувала увагу на соціологічній складовій визначення, тоді як дефініція, що б враховувала інформаційні та технологічні аспекти соціальних мереж в контексті процесів інформатизації суспільства, відсутня.

Узагальнення існуючих теоретичних напрацювань дало змогу виокремити наступні характерні риси даної групи технологій поширення та обміну інформації: інформаційна відкритість – соціальні мережі належать до відкритих інформаційних систем, що спонукають користувачів до обміну та інтенсивної участі (голосування, коментування, обговорення) у формуванні інформаційного контенту; ефективна двохстороння комунікація – тоді як традиційні медіа служать односторонній передачі інформації і, в силу специфіки структурної організації, не надають зручних способів зворотного зв’язку, в основі ж соціальних мереж лежить двохстороння комунікація, підсилена та пришвидшена за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій; формування сегментів (спільнот) користувачів за інтересами – мережева природа соціальних мереж дозволяє ефективніше виокремлювати спільноти користувачів за певними спільними інтересами; конвергенція інформаційних ресурсів – діяльність соціальних мереж характеризується імплементацією посилань на інші інформаційні ресурси Інтернету, утворюючи складну інформаційну мережу зі значними обсягами зібраної, посортованої та опрацьованої інформації.

Виходячи із наведених характеристик соціальних мереж, у роботі сформульовано авторське визначення даного поняття: соціальні мережі - відкриті інформаційно-комунікаційні системи, сформовані технологіями поширення та обміну інформацією, що характеризуються наявністю зворотного зв’язку з аудиторією, передбачають її інтенсивну участь у формуванні інформаційного контенту та сприяють формуванню спільнот користувачів за інтересами.

Дослідження ролі мережевих інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процесі формування та інформаційного наповнення соціальних мереж дозволило зауважити, що мережеві ІКТ виконують дуальну функцію – слугують технологічною базою для формування та функціонування соціальних мереж (базові технології) та є інструментами інформатизації, тобто інформаційного наповнення мереж контентом (інформаційні технології)(рис.1.).