ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СФЕРИ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

Короткий зміст

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача та апробацію досліджень.

6

У першому розділі «Теоретичні засади формування ефективної соціальної політики промислових підприємств » проведене дослідження сучасних поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів щодо формування соціального розвитку промислових підприємств. Встановлено, що більшість вчених пов’язують розвиток соціальних відносин з матеріальним заохоченням та життєвим рівнем населення, тобто зі зростанням валового національного доходу підвищуються соціальні гарантії, які сприяють росту життєвого рівня населення.

У роботі встановлено, що соціальний розвиток промислових підприємств пов’язаний з необхідністю створення сприятливих умов працівників. Особливе значення це набуває в періоди не тільки нарощування виробництва промислової продукції, але і в період кризи. На підставі аналізу, узагальнення та систематизації аргументовано, що сучасна теорія та практика управління соціальним розвитком промислових підприємств сьогодні не в повній мірі забезпечені відповідною методичною базою для створення привабливих умов роботи персоналу. Тому зазначено, що наразі відсутній єдиний методичний підхід до управління соціальним розвитком підприємства з урахуванням пріоритетності людського фактора як головного в забезпеченні гармонійного функціонування суб’єкта господарювання.

На вітчизняному ринку праці також залишаються  невирішеними ряд ключових проблем, серед яких: невідповідність між соціально-економічною динамікою та динамікою зайнятості працездатного населення, загострення проблем працевлаштування окремих соціально-демографічних груп населення, значимість масштабів прихованого безробіття, значні прорахунки в організації системи професійного навчання, зростання невідповідності між наявною кваліфікацією претендентів на робочі місця і вимогами виробництва, погіршення якості робочих місць, що призводить до зростання виробничого травматизму, дефіциту досвідчених кваліфікованих кадрів тощо.