РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ КВАЛІФІКОВАНИХ КАДРІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Короткий зміст

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об\'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи міжнародної міграції кваліфікованих кадрів в умовах глобалізації» досліджено теоретичні основи глобалізації; визначено міжнародну міграцію кваліфікованих кадрів як характерну ознаку глобалізації; проаналізовано теоретичні аспекти регулювання міжнародної міграції кваліфікованих кадрів в умовах глобалізації

На сучасному етапі глобалізація виступає однією з провідних ознак світогос­подарського розвитку, охоплюючи практично всі сфери життєдіяльності людини, внаслідок чого її вплив на світову економіку стає дедалі більш відчутним.

На основі дослідження теоретичних ознак глобалізації (Т. Левітт, Ф. Бродель, І. Валлерстайн та ін.), визначення основних етапів розвитку глобальної економіки (XV-XVII ст., XVIIІ-ХІХ ст., кінець ХІХ – перша половина ХХ ст., 50-ті рр. ХХ ст. – тепер. час), аналізу основних джерел глобалізації (поглиблення міжнародного поділу праці, науково-технічний прогрес в області транспорту і засобів зв’язку; лібералізація торгівлі та інші форми економічної лібералізації; феномен транснаціоналізації; досягнення глобальної однодумності в оцінці системи вільної торгівлі; особливості культурного розвитку), визначення основних аспектів впливу на національну економіку (надзвичайно високі темпи зростання прямих іноземних інвестицій, що набагато перевершують темпи зростання світової торгівлі; вплив на технологічні інновації; торгівля послугами перетворюється на основний чинник міжнародних торговельних відносин), обґрунтовано, що оскільки процес глобалізації протікає в умовах поляризованої світової системи в плані економічної потужності і можливостей, таке становище є потенційним джерелом глобальних ризиків і конфліктів.    

Визначено переваги (загострення міжнародної конкуренції; економія на масштабах виробництва; виграш від торгівлі на взаємовигідній основі; підвищення продуктивності праці в результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні та поширення передової технології) та негативні наслідки (нерівномірний розподіл переваг глобалізації; деіндустріалізація економіки; помітне збільшення розриву в рівнях заробітної плати кваліфікованих і менш кваліфікованих працівників, а також зростанням безробіття серед останніх; мобільність робочої сили і загострення проблем зайнятості) глобалізаційного процесу.

Зроблено висновок, що міжнародні міграційні взаємодії відбуваються під впливом посилення глобалізації, яку запропоновано трактувати як процес постійного зростання взаємозв’язку та взаємозалежності усіх економічних та соціальних суб’єктів, що формує якісно нову організацію світового господарства, нову організаційну структуру світової економіки.  

На основі дослідження теоретичних основ міграції (А. Сміт, Д. Рікардо, Дж.М. Кейнс, Б. Томас, Т. Шульц, Дж. Мюнцер, Е. Тейлор, Е. Люттвак, Ю. Римаренко, О. Малиновська, А. Хомра, М. Романюк та ін.) (рис.1) зроблено висновок, що у новій економіці, заснованій на знаннях, в якій стратегічним чинником зростання виступає людський ресурс, ключового значення набувають кваліфіковані кадри. При цьому швидкі технологічні зміни, які ґрунтуються на використанні кваліфікованої праці та спрямовані на створення національних конкурентних переваг, зміщують ситуацію в індустріально розвинених країнах від надлишкової пропозиції професіоналів до надлишкового попиту на них, що посилює конкуренцію за володіння обмеженими людськими ресурсами.

Встановлено, що в умовах глобалізації спостерігається явище «оптимального витоку умів» (кваліфікована міграція стимулює освіту). Одночасно, оскільки країни-донори втрачають кваліфікованих спеціалістів, на підготовку заміни яких необхідні час та додаткові витрати, спостерігається специфічність впливу процесів міжнародної міграції кваліфікованих кадрів на окремі країни.   

Надано визначення міжнародної міграції кваліфікованих кадрів (ММКК) як форми міжнародних економічних відносин, зміст якої полягає у переміщенні досвіду, знань та навичок з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу  кваліфікованих кадрів між ланками світового господарства. Розроблено концептуальну модель міжнародного руху кваліфікованих кадрів в умовах глобалізації (рис.2).

На основі аналізу співвідношення втрат і виграшів для країн експортерів та імпортерів кваліфікованих кадрів запропоновано класифікацію міжнародної міграції кваліфікованих кадрів за такими ознаками: тривалість перебування (тимчасова, довготривала, маятникова, циклічна, ротаційна; постійна); «географія» (регіональна, міжрегіональна, внутрішньоконтинентальна, міжконтинентальна); спосіб організації (державна, приватна, самостійна); специфіка умов (реальна, віртуальна).