ИНДИВИДУАЛЬНО-ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОТЕКАНИЯ СОСТОЯНИЯ НАПРЯЖЕНИЯ СТУДЕНТОВ В ПЕРИОД СЕССИИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження; методи дослідження; висвітлено наукову новизну роботи, її теоретичну та практичну цінність.

У першому розділі «Теоретико-концептуальні основи дослідження проблеми психічної напруги в науковій літературі» представлені матеріали огляду наукових першоджерел, які відображають теоретичні основи проблеми психічних станів в психології, їх сутність, структуру та класифікацію, проаналізовано роль станів у функціонуванні психіки, поведінці, діяльності та життєдіяльності людини. Показано, що під психічною напругою в науці традиційно розглядається загальне відчуття порушення рівноваги і готовність змінити поведінку при зустрічі з будь-яким загрозливим ситуативним чинником.

Проблема психічної напруги опрацьовувалася в межах психологічного, педагогічного та медико-біологічного напрямків, що вказує на її міждисциплінарний характер. Структура психічної напруги характеризується когнітивною (A.F.Kramer, L.J. Prinzel, A.H.Roscoe) та емоційною складовими (В.О.Машин). Чіткого смислового і феноменологічного розмежування понять «психологічний стрес» та «психічна напруга» в науковій літературі не наводиться, а інколи ці поняття вживають як синоніми, що характеризують особливості психічних станів в складних умовах діяльності. Важливу детермінуючу роль у розвитку стресу в період навчання відіграють індивідуально-типологічні особливості прояву властивостей нервової системи (Ц.І.Адамян, Г.Г.Аракелов, Д.Ю.Андріяшик, Ф.Б.Березін, Н.Я.Волкінд, Е.С. Геворкян, О.В.Даян та ін.) та особистісні характеристики (В.І.Ковальчук, Дж.Роттер, S.Nady, С.Nix та ін.). Дослідження останніх років доводять, що стрес, пов’язаний з модульним контролем негативно впливає на нервову, серцево-судинну та імунну системи студентів, може підвищувати ймовірність виникнення онкологічних захворювань (В.О.Бодров, П.Д.Горизонтов, Л.Ф.Мирзаянова, О.А.Самохіна, В.Б.Стрілець); впливає на мотиви навчальної діяльності студентів (М.В.Вовчик-Блакитна, С.А.Гапонова, А.М.Пєчніков, Г.А.Мухіна, Ф.М.Рахматуліна, Н.В.Комусова, В.М.Шкуркін та ін.). Незважаючи на те, що стрес розглядається як негативне явище, частина дослідників говорять про його позитивний вплив на особистісне зростання людини (Ф.Б.Березін, Д.Брайт, В.І.Кочубей, Е.В.Новикова, А.Маслоу, Р.Еммонс та ін.)

Вищевикладені результати наукових досліджень зумовлюють необхідність вивчення динаміки негативних психічних станів студентів вищих навчальних закладів у процесі підготовки та складання модульного контролю.

У другому розділі «Методичне забезпечення емпіричного дослідження індивідуально-типологічних особливостей стану напруги студентів в умовах модульного контролю» розкрито форми організації, зміст і умови проведення дисертаційного дослідження, обґрунтовано вибірку та методичний інструментарій.

На основі теоретико-методологічного аналізу проблеми розроблена програма емпіричного дослідження, яка включала етапи: підготовчий, діагностичний та аналітико-інтерпретаційний.

На підготовчому етапі був проведений аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблеми, визначено логіку дослідження, сформульовані цілі і завдання, обґрунтована і підібрана вибірка. На діагностичному етапі було визначено комплекс валідних психодіагностичних методик, релевантних предмету і меті дослідження, проведено емпіричне дослідження індивідуально-типологічних особливостей особистості студентів в період проведення модульного контролю.

Виходячи з того, що основним напрямком дослідження є вивчення  стресового впливу модульного контролю на індивідуально-психологічні показники студентів, дослідження проводилося за день до рубіжного контролю (у формі комп'ютерного тестування) для студентів 1-5 курсу. Учасники даного етапу дослідження були об'єднані в експериментальну групу. Також дослідження проводилися під час занять (за 5-7 тижнів до модульного контролю). Учасники цього етапу склали контрольну групу дослідження, тому що на момент опитування перебували у семестровому періоді навчання, поза впливом напруги, пов’язаної з перевіркою знань.

На третьому етапі дослідження - аналітико-інтерпретаційному - здійснювалася обробка отриманих емпіричних даних із застосуванням методів математичної статистики, були запропоновані пояснення виявленим фактам і закономірностям, сформульовані висновки та рекомендації.

У третьому розділі «Результати емпіричного дослідження та їх обговорення» представлений аналіз даних емпіричного дослідження індивідуально-типологічних особливостей переживання студентами напруги в період проведення модульного контролю та їх психологічна інтерпретація.

Для діагностики психічної напруги у студентів в період модульного контролю та семестрового навчання, були досліджені такі психічні стани, як нервово-психічна напруга, тривожність, фрустрація, ригідність, агресія і ситуативна тривожність.