ВОЙТОВ СЕРГІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ ТРАНСФОРМАЦІЯ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її мету й
завдання, об’єкт і предмет, сформульовано наукову новизну та практичне
значення отриманих результатів, зазначено відомості про їх апробацію.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи митно-тарифного
регулювання» здійснено аналіз еволюції, причин виникнення та розвитку
складових митно-тарифного регулювання, його структури і функцій, а також
ролі митно-тарифного регулювання в процесах інтеграції і державного
регулювання економіки.
Дослідження причинно-наслідкових зв’язків механізму митно-тарифного
регулювання за різних історичних періодів дає підстави для висновку
про стародавнє походження мита. Первісним проявом мита виступала
еквівалентна форма плати (збору) за окремий вид послуг, а головним його
призначенням було формування фондів накопичення та розподілу перших
державних утворень. З розвитком державної централізації, міжнародного
поділу праці й міжнародної торгівлі, мито набуває характеру податку на
зовнішню торгівлю та формує об’єктивно зумовлену систему економічних
відносин – митний тариф.
Поглиблення рівня і якості торговельно-економічних відносин сприяло
завершенню формування механізму митно-тарифного регулювання. Таким
чином, до XVIII ст. навколо митного тарифу і мита з’явилися інші
функціонально-регулятивні складові: митна вартість, розвинута товарна
номенклатура й класифікація, інститут країни походження товару. З подальшим
розвитком міжнародного ринку й інтернаціоналізацією світової економіки
нового й новітнього історичних періодів, протекціоністські тенденції митно-
тарифних відносин формують і визначають регулятивну й захисну
спрямованість митно-тарифного регулювання практично усіх економік світу.
Здійснений в роботі аналіз сприяє точній детермінації категорій «митного
тарифу» і «мита», згідно якої митний тариф визначається як системно
сформований інструмент функціонального впливу на процеси міжнародних
торговельних відносин, визначений на засадах створення ефективного
виробництва, вільноконкурентного ринку й використанні переваг взаємодії зі
світовим ринком. Категорія «мито» має більш спрямовану сутність і
визначається як непрямий податок на зовнішню торгівлю, що об’єктивно
зумовлений та направлений на врівноваження різниці товарних цін, яка
склалася у міжнародних і національних умовах виробництва з метою захисту
6
національного ринку, регулювання торговельних потоків й досягнення
фіскального ефекту.
Ґрунтовний науковий пошук дозволяє виявити об’єктивну структуру і
сутність митно-тарифного регулювання. При цьому, структурна оцінка
досліджуваної категорії свідчить про те, що митно-тарифне регулювання є
базисною категорією, а отже економічною складовою суспільних відносин.
Сутнісна детермінація визначає митно-тарифне регулювання як систему
інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі товарами, засновану
на митному тарифі, що здійснює вартісний вплив на ціну товарів, що
переміщуються через митний кордон, з метою створення ефективного
балансу ринкових конкурентних переваг і надходження платежів до
державного бюджету.
В роботі з’ясована роль і місце складових регулювання зовнішньої
торгівлі, що за функціональним змістом подібні до мита. В даному випадку,
імпортні ПДВ та акциз, з огляду на їх зовнішньоторговельну спрямованість,
визначаються податками на зовнішню торгівлю в структурі економічних
методів нетарифного регулювання, а митний збір, хоча й відноситься до
економічного інструментарію нетарифного регулювання, проте з огляду на
еквівалентний (неподатковий) характер плати за митні послуги, не є податком
на зовнішню торгівлю.
Вивчення ролі митно-тарифного регулювання в умовах поглиблення
міжнародних торговельно-економічних зв’язків об’єктивно зводиться до
дослідження процесів економічної інтеграції. При цьому встановлено, що в
умовах економічної інтеграції митний тариф об’єднує та позиціонує
інтеграційне угруповання по відношенню до глобального економічного
простору. Максимальний вплив митно-тарифного регулювання проявляється на
початкових етапах економічної інтеграції (зона преференційної торгівлі – зона
вільної торгівлі – митний союз) та виражається через дію головних його
елементів – митного тарифу і мита.
Результат дослідження показав, що безпосереднє призначення митно-
тарифного регулювання розкривається через його функції, головними з яких є
захисна, регулятивна і фіскальна.
У другому розділі «Особливості системи митно-тарифних відносин в
Україні» визначаються тенденції та ефективність митно-тарифного
регулювання, характер дії і потенціал окремих його елементів, а також
надається наукова оцінка митно-тарифної складової в поглибленні торгово-
інтеграційних процесів економіки України.
Порушення сталого розвитку світової економіки проявилося в результаті
глобальної валютно-фінансової кризи 2008-2009 рр. Зважаючи на ліберальний
характер зовнішньоторговельної політики України, її експортну орієнтацію та
стрімке нееволюційне і невиважене зниження рівня митно-тарифного захисту у
результаті вступу до СОТ, українська економіка не змогла ефективно прийняти
силу рецесійного тиску, що відобразилося на динаміці економічного розвитку
та стабільності окремих галузей національного господарства.
7
Як наслідок, темпи падіння українського експорту і ВВП у 2009 р.
перевищили у 3,6 та 6,1 разів середньосвітові показники, платіжний баланс
стрімко погіршився, а ряд галузей: харчова, легка, хімічна промисловість,
нафтопереробка, машинобудування та інші внаслідок посилення зовнішньої
конкуренції нині перебувають у кризовому стані. Більше того, навіть
посткризова динаміка ключових зовнішньоекономічних показників не є
сприятливою у рамках сталого економічного розвитку й має негативне
перспективне спрямування