ЛІТОВКА-ДЕМЕНІНА СВІТЛАНА ГРИГОРІВНА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ТУРИЗМУ ДО ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено її мету, завдання, об’єкт, предмет, теоретико-методологічні основи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів, публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі – «Теоретичні основи професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму» – проаналізовано основні тенденції розвитку туризму в Україні як сфери науково-практичної діяльності, організацію підготовки студентів до екскурсійної діяльності в процесі професійної туристичної освіти у ВНЗ як педагогічну проблему; формування готовності фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної туристичної освіти у ВНЗ України; уточнено сутність і зміст ключових понять «професійна взаємодія зі споживачами туристичних послуг» та «готовність майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної підготовки; охарактеризовано особливості формування готовності майбутнього фахівця сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної освіти у ВНЗ України.
На підставі результатів аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури систематизовано погляди учених ХХ на початку ХХІ століття з порушеної проблеми та зазначено, що упродовж останніх десятиліть відбувається методологічне осмислення структури туризму, як сфери науково-практичної діяльності, здійснюються наукові пошуки змісту і технологій професійної туристської освіти майбутніх фахівців.
Доведено, що на основі базису дослідження – науково-методологічного доробку теоретиків і практиків сфери туризму започатковано її вивчення, як цілісної сфери із чітким економіко-стратегічним спрямуванням її різних аспектів, які сьогодні є предметом туризмології (теорія туризму).
Виокремлено за результатами аналізу наукових, інформаційних і статистичних джерел етапи парадигми туризму у таких межах: економічні пріоритети (його вагомість розглядали із позиції прибутковості); інтеграція туризму із соціальними науками: (географія, історія, якими зумовлено формування двох його напрямів: регіоналістика туризму та історія туризму); вивчення соціальних засад туризму (пріоритетність досліджень філософії, соціології, педагогіки та психології туризму).
У розділі визначено низку проблем, які об’єктивно гальмують розвиток туристичної сфери в Україні. А саме: відсутність цілісної системи державного управління у регіонах; недостатність інформаційної, матеріальної, організаційної та методичної підтримки суб'єктів підприємництва туристичної галузі; перевага туристичних закладів, рівень яких не відповідає міжнародній стандартизації; незадовільний стан сервісної та інформаційної інфраструктури у зонах вітчизняних і міжнародних транспортних коридорів; недостатній рівень забезпеченості висококваліфікованими фахівцями; відсутність мобільної системи інформування споживачів екскурсійних послуг про об'єкти туристичної сфери.
Обґрунтовано аргументи (соціально-економічні, політичні, демографічні, географічні, екологічні) щодо доцільності перманентного розвитку туризму, оскільки як соціально-економічна цілісність, він виконує низку чітко визначених функцій: оздоровчу, політичну, економічну, виховну.
Доведено, що подолання означених негативних тенденцій уможливить підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної туристичної індустрії на міжнародному туристичному ринку, забезпечивши якість національного туристичного продукту шляхом облаштування природних територій і об’єктів культурної спадщини, відповідного інфраструктурного наповнення і створення інформаційного супроводу, у тому числі, для іноземних туристів.
Увиразнено парадигму підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у ВНЗ України, яка передбачає, по-перше – філософську складову: теоретико-методологічні засади туризмології, систему методологічних принципів і цінностей, що обумовлюють спосіб бачення реалій туризму (І. Зязюн, В. Квартальнов, В. Федорченко); по-друге – узагальнення закономірностей і законів, у яких визначено прямування понять туристської теорії; по-третє – забезпечення ефективної схеми реалізації завдань туризму, що обумовлюють його функціонування у руслі загальноприйнятих зразків і схем.
Зазначено, що туристська освіта повинна спиратися на гуманістичну філософію й утверджувати особистісно-орієнтовану та професійно-спрямовану освітньо-виховну діяльність; сприяти розкриттю творчого потенціалу суб’єктів педагогічного процесу; забезпечувати туристську галузь України конкурентоспроможними фахівцями за всіма спеціалізаціями згідно суспільних потреб.
Представлено завдання туристської освіти, які полягають у підвищенні рівня якості фахової підготовки в умовах її неперервності; забезпечення всебічного розвитку особистості майбутнього фахівця сфери туризму (комунікації з представниками інших країн), формуванні навичок професійної взаємодії. Уведення із 2003 н/р до державного класифікатора нової професії сфери туризму «Екскурсознавець» передбачає саме таку підготовку професіоналів.
Визначено обов’язкові умови забезпечення ефективної реалізації змісту професійної освіти: передусім – це додержання низки загально педагогічних принципів (цілісний підхід до змісту професійної підготовки; урахування органічної єдності між загальним і професійним навчанням; міцний зв’язок теорії з практикою; забезпечення партнерських стосунків між освітою і сферою праці). Встановлено, що адаптацію вищих навчальних закладів України, які здійснюють підготовку фахівців для сфери туризму в умовах її перманентного розвитку здійснено на основі системного аналізу модернізації стандартів професійної туристичної освіти.
Відповідно, виокремлено низку структурних компонентів готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності: аксіологічний, когнітивний, діяльнісний та особистісно-комунікативний. Аксіологічний - система цінностей і професійних установок, які мотивують до конструктивної професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг та формують позитивне ставлення студентів до неї; когнітивний - наявність комплексу професійно-орієнтованих знань студентів про особливості туристичної діяльності, які є необхідними для професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг; діяльнісний - наявність проектувально-конструктивних, виконавських, аналітико-рефлексивних умінь і навичок реалізації професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг і особистісно-комунікативний - морально-психологічна готовність і комунікативна компетентність студентів сфери туризму до успішної професійної взаємодії, професійно-ділового й міжособистісного спілкування зі споживачами екскурсійних послуг.
На підставі обґрунтування сутності та структури готовності студентів до екскурсійної діяльності визначено зміст поняття «готовність майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності» У нашому розумінні – це складне, інтегративне, особистісне утворення. Його стрижнем є ціннісні установки, потреби й мотиви безконфліктної взаємодії, професійно-важливі особистісні якості, знання, уміння і навички та певний досвід їх застосування у професійній взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг.
У другому розділі – «Формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної освіти» – охарактеризовано процес підготовки студентів до екскурсійної діяльності в умовах професійної туристичної освіти; змодельовано процес формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в умовах професійної освіти; розкрито особливості формування готовності до екскурсійної діяльності в процесі професійної освіти майбутніх фахівців сфери туризму. Зміст підготовки майбутніх фахівців сфери туризму укладено згідно із вимогами суспільства до їхніх знань, особистісних характеристик сучасного фахівця, запитів і потреб туристичного ринку праці (А. Конох, В. Лозовецька, Л. Лук’янова, Н. Мойсеюк, Н. Ничкало, А. Сесьолкін, М. Скрипник, Н. Сударєва, О. Фастовець, В. Федорченко). Підвищення якості процесу формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності зумовлено сучасними технологіями удосконалення професійного навчання, загалом, які спрямовані на активізацію розумової діяльності та формування професійних компетентностей студентів.
У розділі запропоновано та обґрунтовано цілісну модель формування готовності майбутнього фахівця сфери туризму до екскурсійної діяльності (рис.1). Процес формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності теоретично обґрунтовано структурно представлено і змодельовано із чотирьох блоків: організаційного, змістового, конструктивного, діагностико-результативного