ШКРАБАЛЮК ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ВИМІРИ ВПЛИВУ ВАЛЮТНОГО КУРСУ НА ДИНАМІКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано ступінь її дослідженості в працях українських і зарубіжних учених, наведено зв’язок роботи з науковими темами, визначено мету та завдання дослідження, сформульовано об’єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методологічну базу дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів, визначено особистий внесок здобувача у вирішенні поставленого наукового завдання, подано відомості щодо апробації результатів дисертаційного дослідження.
У першому розділі – «Генезис теоретичних і методологічних засад формування валютного курсу» відстежено еволюцію теорій валютного курсу, проаналізовано методологічне підґрунтя та моделі його визначення, досліджено зміст та економічну сутність стратегій впливу валютного курсу на основні показники зовнішньої торгівлі, здійснено порівняльно-критичний аналіз досліджень і емпіричних тестів виконання умови Маршалла–Лернера щодо покращення стану зовнішньоторговельного балансу у випадку зниження вартості національної валюти (девальвації).
У результаті проведеного дослідження систематизовано концептуальні погляди на феномен валютного курсу; простежено еволюцію модельно-теоретичних схем визначення валютного курсу, проаналізовано теоретичні підходи до типологізації валютних курсів та класифікації режимів валютного курсу, теоретично узагальнено методологічні підходи до розуміння впливу валютного курсу на динаміку зовнішньої торгівлі, зокрема, на стан зовнішньоторговельного балансу.
Особлива увага зосереджена на науковому підході до аналізу зовнішньоторго-вельного балансу з точки зору еластичності національного попиту на імпорт та іноземного попиту на національний експорт, у межах якого сформульовано основоположне правило сучасної міжнародної торгівлі – умова Маршалла–Лернера: , якщо сума цінових еластичностей попиту на експорт та імпорт перевищує 1, тоді девальвація національної валюти покращить стан зовнішньоторго-вельного балансу країни. Таким чином, еластичний підхід дозволив зробити висновок про те, що зниження курсу національної валюти (девальвація) призводить до зростання попиту на експорт країни та падіння попиту на імпорт, що веде до покращення балансу зовнішньої торгівлі.
Порівняльно-критичний аналіз емпіричних досліджень, присвячених перевірці виконання умови Маршалла–Лернера, дозволив провести їх класифікацію з виокремленням трьох груп: основоположні дослідження зовнішньоторговельних еластичностей; дослідження з одночасною оцінкою цінових еластичностей попиту на експорт та імпорт; дослідження, що тестують умову Маршалла–Лернера методом оцінки єдиного рівняння – попиту на експорт, імпорт чи зовнішньоторговельного балансу. Групи досліджень за обраним показником апроксимації цінової еластичності можуть бути розподілені: за реальним ефективним валютним курсом, співвідношенням індексів експортних (чи імпортних) та споживчих цін, ін. За рівнем агрегації статистичних даних дослідження поділяються на такі, що використовують макропоказники зовнішньої торгівлі країни, показники двосторонньої торгівлі країн, галузеву торгівлю; та ін.
Аналіз макроекономічних детермінант національного попиту на імпорт та іноземного попиту на національний експорт і систематизація наукових досліджень із вказаної проблематики дозволило визначитися з переліком змінних (показників апроксимації цінових еластичностей, доходу, лагових); побудувати та оцінити за допомогою техніки економетричного моделювання авторські моделі цінових еластичностей попиту на експорт та імпорт у вигляді рівнянь регресії (у логарифмічній формі) та емпірично перевірити виконання умови Маршалла–Лернера (статистика даних І.2009–ІV.2012), що детально викладено у наступному розділі дисертації.