Договір морського перевезення вантажу (порівняльний аспект)

Короткий зміст

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю теоретичного аналізу сучасного правового механізму  надання послуг перевезення вантажів морським транспортом,   стимулювання засадами цивільного права зростання загальних обсягів морських перевезень вантажів. Особливо важливо змоделювати умови для відновлення торговельного флоту України та правового регулювання морських перевезень вантажу в контексті світової практики та реального стану морської справи. Послуги торговельного флоту з перевезення пасажирів і вантажу надаються виключно на договірній основі і регулюються особливим субінститутом перевезення – договором морського перевезення.

Україна, як морська держава,  має 8 портів, потужну суднобудівельну й ремонтну інфраструктуру.  Ринкові перетворення та проведена в їх руслі приватизація на морському транспорті в Україні породили нові категорії власників та суб’єктів підприємницької діяльності на транспорті, з’явилась конкуренція, змінилися морська інфраструктура і законодавство і закономірно -  спрямування й характер договорів на перевезення морським транспортом.

Особливо суттєві зміни відбулися в цивільному законодавстві, яке багато в чому гармонізовано із кращими досягненнями світової цивілістики. Україна стала учасницею цілого ряду конвенцій та інших договорів з морського права, що не могло не позначитися на регулюванні морських перевезень вантажу. 

Але прорахунки в організації діяльності торговельного флоту, недосконалі  окремі напрямки законодавства, нездатність швидкого перерієнтування договірної практики на ринкові засади,  ігнорування  особливостей міжнародного приватного права приводять до того, що держава багато в чому  втрачає свої позициї.

З моменту прийняття нового Кодексу торговельного мореплавства (далі КТМ України) пройшло небагато часу, але стало зрозуміло, що деякі його норми не сприяють розвитку  розвитку торогового флоту,  регулюванню вантажопотоків. Його норми також не  повною мірою відповідають нормам Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Транспортні забов’язання,  на жаль, не стали предметом спеціального дослідження науковців-юристів. Особливо це стосується морських перевезень, які досліджуються обмеженим колом спеціалістів з морського права.

 На цьому тлі правове регулювання морських перевезень вантажу стало потребувати  приведення його у відповідність з новим цивільним законодавством та реаліями ринкової економіки. Так, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та “Заходами  щодо забезпечення виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України” передбачено вдосконалення транспортного законодавства  і прийняття низки законів щодо врегулювання транспортної інфраструктури і транспортних забов’язань.   

Ступінь наукового дослідження проблеми. Стосовно сутності, створення, природи та правового регулювання  договору морського перевезення вантажу у науковій, навчальній та популярній літературі порушено ряд  проблем, але фундаментальних монографічних досліджень на основі новітнього законодавства немає. Раніше традиційно наукові школи розвивались у тих містах, де була портова інфраструктура і навчальні або наукові заклади відповідного пофілю ( наприклад, Санкт-Петербург, Владивосток, Одеса). В 60 – 70 рр. з цих питань у СРСР були захищені дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук, але вони суттєво застаріли. Раніше в Україні  таких  досліджень не проводилось. В  останні роки з’явились деякі  роботи навчального характеру. (Демиденко В.В. Міжнародно-правова основа національного морського права України (теоретичні аспекти). - Одеса. АО БАХВА. 1995;  Шемякін О.М., Короткий Т.Р. Правовое регулирование морской перевозки грузов и пассажиров. – Одесса: ЛАТСТАР,1999; Котлубай М.И., Кухарчик В.Г., Сивопляс Е.Г. Международные перевозки грузов морским транспортом. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1999). Але в них не проаназізовані всі питання цієї проблеми.  Більш інтенсивно в цьому плані  працюють вчені близького та дальнього зарубіжжя. З’явилася необхідність компоративістичного (порівняльно-правового) аспекту даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі загально-правових дисциплін та міжнародного права Одеського національного університету імені І.І.Мечникова відповідно до державних комплексних цільових  програм “Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (Економічно-правовий аспект)” (держ. реєстрація № 0186.0. 070869) і “Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки” (держ. реєстрація № 0186. 070867) та  Комплексного плану наукових досліджень Одеського національного університету  ім. І.І.Мечникова.