ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ХАРЧОВИХ КУРЯЧИХ ЯЄЦЬ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Автореферат

Актуальність теми. Яєчне птахівництво належить до тих галузей агропродовольчого комплексу, успішний розвиток яких дозволяє достатньо швидкими темпами забезпечувати зростаючий попит населення на продукти тваринного походження за доступними цінами. Однак у даній галузі залишається невирішеною низка проблем, до яких належить питання економічної ефективності виробництва та реалізації харчових курячих яєць, оскільки досягнутий її рівень залишається недостатнім для забезпечення розширеного відтворення галузі. Існуюча в Україні система господарювання в галузі яєчного птахівництва не повною мірою забезпечує високоефективне використання ресурсного потенціалу, оскільки 48,1 % суб’єктів господарювання у 2009 р. виявилися збитковими за результатами реалізації курячих яєць. Особливо чітко ця проблема проявляється в окремих регіонах, зокрема, в Харківській області, де багато підприємств знаходиться не в найкращому економічному стані, причому в 2009 р. виробництво яєць у цілому по області було збитковим.

Розробці теоретико-методологічних і методичних основ економічної ефективності в аграрній сфері присвячені праці відомих учених-економістів, зокрема таких як: В. Я. Амбросов, В. Г. Андрійчук, Л. М. Анічин, П. С. Березівський, В. П. Галушко, С. І. Дем’яненко, В. С. Дієсперов, М. В. Калінчик, І. І. Лукінов, П. М. Макаренко, В. П. Мартьянов, В. Я. Месель-Веселяк, О. М. Онищенко, Б. Й. Пасхавер, О. В. Олійник, Л. М. Пархоменко, П. Т. Саблук, І. І. Червен, В. Й. Шиян, О. М. Шпичак, В. В. Юрчишин та ін.

Економічні аспекти розвитку птахівництва, формування й функціонування ринку яєць та підвищення конкурентоспроможності птахівничих підприємств досліджували Н. О. Аверчева, Т. В. Бакіна, О. В. Білик, О. А. Бужин, Р. І. Буряк, О. В. Гайдаєнко, І. О. Герасименко, В. В. Глазун, Т. О. Гуренко, І. І. Івко, Л. О. Мармуль, Б. А. Мельник, А. М. Стельмащук, О. В. Терещенко, В. І. Топіха, О. В. Ульянченко, В. І. Фісінін, Ф. О. Ярошенко та ін.

В умовах сучасного стану розвитку галузі яєчного птахівництва більш поглиблених наукових досліджень потребують питання визначення основних факторів підвищення економічної ефективності виробництва й реалізації харчових курячих яєць, особливо з урахуванням регіональних особливостей, співвідношення витрат у розрахунку на курку та несучості в контексті дії закону спадної віддачі, визначення оптимального рівня концентрації та спеціалізації птахівничих господарств, обґрунтування чинників підвищення якості курячих харчових яєць та зниження їх собівартості тощо. Все це й обумовило вибір і актуальність теми та структурну побудову дисертаційної роботи. Низький рівень економічної ефективності виробництва яєць часто не дозволяє здійснювати розширене відтворення основних елементів ресурсного потенціалу галузі яєчного птахівництва, що, в свою чергу, створює значні труднощі для забезпечення сталого розвитку досліджуваної галузі, особливо з урахуванням розробки «Стратегії сталого розвитку Харківської області до 2020 року», що поглиблює наукове й практичне значення обраної теми дослідження.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з планами науково-дослідних робіт і договірною тематикою Інституту птахівництва НААН України, зокрема з науково-дослідною темою відділу маркетингу на 2002-2006 рр. «Розробити автоматизовані системи забезпечення процесів планування, обліку і контролю господарської діяльності в птахівничих підприємствах» (номер державної реєстрації 0104U004296), у межах якої автором досліджено світові й вітчизняні тенденції формування й функціонування ринку яєць та структурні зрушення в розвитку яєчного птахівництва, а також із науково-дослідною роботою кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва на 2006-2010 рр. з теми «Розробка пропозицій по удосконаленню економічного механізму та підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу в реформованих сільськогосподарських підприємствах» (номер державної реєстрації 0107U010373), у рамках виконання якої роль автора полягала в дослідженні досягнутого рівня економічної ефективності виробництва й реалізації курячих харчових яєць у сільськогосподарських підприємствах та обґрунтуванні факторів її підвищення.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад і розробці практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності виробництва харчових курячих яєць. Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

· узагальнити теоретико-методичні основи економічної ефективності виробництва й реалізації харчових курячих яєць;

· проаналізувати світові та вітчизняні тенденції розвитку птахівництва яєчного напряму виробництва;

· дослідити стан та структурні зрушення в розвитку яєчного птахівництва й визначити можливості розвитку галузі в різних категоріях господарств;

· визначити основні тенденції, сучасний стан економічної ефективності виробництва харчових яєць і виявити особливості впливу на останню рівня розвитку галузі зерновиробництва;

· здійснити оцінку впливу рівня інтенсивності ведення галузі яєчного птахівництва на її ефективність та економічно обґрунтувати доцільність часткового використання цілого зерна злаків у годівлі курей-несучок;

· виявити основні чинники покращення якості харчових курячих яєць, дослідити вплив якості на ціни реалізації яєць та обґрунтувати проект покращення матеріально-технічної бази галузі яєчного птахівництва;

· визначити ступінь впливу концентрації та спеціалізації виробництва на формування економічної ефективності реалізації курячих яєць та обґрунтувати доцільність й ефективність переробки курячого посліду на біогаз.

Об’єктом дослідження є процес формування економічної ефективності виробництва яєць у сільськогосподарських підприємствах.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання підвищення економічної ефективності виробництва харчових курячих яєць у сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних проблем, фундаментальні положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених, у яких розкриваються теоретичні й практичні проблеми підвищення економічної ефективності виробництва. У ході дослідження використано такі основні методи: абстрактно-логічний (для тeорeтичних узагальнень результатів досліджень, формулювання висновків); монографічний (для поглибленого дослідження функціонування окремих птахівничих підприємств); eкономіко-статистичні, зокрема – динамічних рядів, порівняння (для аналізу сучасного стану та виявляння тeндeнцій розвитку досліджуваних явищ), графічний (для графічного зображення залежностей), економічного групування (для аналізу залежності економічної ефективності виробництва яєць від факторів, що її визначають), кореляційно-регресійного моделювання (для визначення кількісного впливу основних факторів підвищення економічної ефективності та розрахунку оптимальних рівнів інтенсивності, концентрації й спеціалізації виробництва); розрахунково-конструктивний (для обґрунтування пропозицій щодо підвищення економічної ефективності виробництва й реалізації курячих яєць).

Інформаційною базою дослідження слугували статистичні матеріали Держкомстату України, Головного управління статистики в Харківській області, дані статистичної звітності та разових обстежень ряду птахівничих підприємств Харківської області, довідкова, наукова література вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційно-аналітичні бюлетені та результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і практичних засад підвищення економічної ефективності виробництва харчових курячих яєць. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну й виносяться на захист, конкретизуються в такому:

вперше:

· розроблено концептуальні підходи щодо підвищення економічної ефективності виробництва харчових курячих яєць й обґрунтовано оптимальні рівні інтенсивності, концентрації та спеціалізації виробництва для птахівницьких підприємств на основі комплексного дослідження яєчного птахівництва на регіональному рівні;

удосконалено:

· підхід до розуміння суті ефективності в птахівництві яєчного напряму з виділенням технологічної, енергетичної, економічної, соціальної та екологічної її різновидів та формуванням відповідної системи показників, а також визначено взаємозв’язки між різними видами ефективності;

· теоретико-методичні підходи до обґрунтування системи основних показників економічної ефективності виробництва харчових курячих яєць, яка, на відміну від існуючих, передбачає підсистеми первісної, проміжної та кінцевої ефективності;

· методичний підхід до оцінки економічної ефективності виробництва й реалізації харчових курячих яєць з акцентом на необхідності врахування того, що курячі яйця одночасно виробляються підприємствами різних організаційних форм та при різних способах утримання птиці, що визначає можливості й доцільність використання запропонованих показників економічної ефективності;

дістало подальший розвиток:

· пропозиції щодо необхідності при розробці стратегії розвитку галузі яєчного птахівництва забезпечувати раціональне поєднання сільгосппідприємств, фермерських господарств та особистих господарств населення;

· методичні підходи до аналізу характеру зміни цін на зерно й валового збору зерна, що дозволило з’ясувати міру впливу їх динаміки на рівень цін реалізації та обсяги виробництва яєць;

· положення про необхідність враховувати при нарощуванні рівня інтенсивності виробництва курячих яєць дію закону спадної віддачі, що дасть змогу визначити оптимальний рівень витрат у розрахунку на курку-несучку;

· економічне обґрунтування доцільності часткового використання цілого зерна злаків у годівлі курей-несучок шляхом заміни в складі комбікорму 30 % подрібненого зерна аналогічною кількістю цілого зерна, що дозволить знизити собівартість курячих яєць і підвищити рівень рентабельності;

· системна модель чинників якості курячих харчових яєць, яка охоплює довиробничу, виробничу та післявиробничу стадії життєвого циклу яєць, і може бути основою формування системи управління якістю, що сприятиме підвищенню економічної ефективності.

Практичне значення одержаних результатів випливає з можливостей практичного застосування наукових розробок з метою підвищення економічної ефективності виробництва та реалізації курячих харчових яєць на рівні країни та Харківської області. Основні положення, висновки і пропозиції дисертації прийняті як рекомендації щодо підвищення економічної ефективності виробництва та реалізації курячих харчових яєць Асоціацією птахівничих підприємств «Птахопром України» (довідка № 63-2/7-11 від 03.03.2011 р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації при розробці «Комплексної програми інвестиційно-інноваційного розвитку сільського господарства та земельної реформи Харківської області у 2011-2015 роках та на період до 2020 року» (довідка № 08-28-45 від 09.03.2011 р.). Наукові розробки щодо підвищення економічної ефективності виробництва та реалізації курячих харчових яєць, зокрема, пропозиції щодо часткового використання цілого зерна злаків у годівлі курей-несучок, переробки курячого посліду, модернізації кліткового обладнання, використання при освітленні пташників компактних люмінесцентних ламп прийнято до впровадження такими підприємствами Харківської області: ПАТ «Крос-Птахофабрика «Зоря», ТОВ «Богодухівська птахофабрика» Харківського району (відповідно довідки № 259 від 11.03.2011 р., № 112/4 від 14.03.2011 р.), СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» Шевченківського району (№ 184 від 02.03.2011 р.). Теоретико-методичні узагальнення й практичні результати дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва при викладанні таких дисциплін: «Управління проектами», «Організація виробництва» (довідка № 334 від 17.03.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві (№ 4, 9, 11 за списком в авторефераті), використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідалися на: ІV, V, VІ Українських конференціях по птахівництву з міжнародною участю (м. Алушта, 2003 р., 2004 р., 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.); ХІ Украинской конференции по птицеводству с международным участием «Актуальные проблемы современного птицеводства» (г. Алушта, 2010 г.); ІV Міжнародному форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація національної економіки: досягнення теорії та проблеми практики» (м. Полтава, 2010 р.); Другій Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених (у заочній формі) «Продуктивні сили та продовольча безпека країни» (м. Київ, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні та інвестиційні процеси підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах глобалізації економіки» (м. Луганськ, 2010 р.); Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (м. Харків, 2010 р.); Міжнародному науково-практичному форумі «Наукові та практичні аспекти агропромислового виробництва та розвитку сільських регіонів» (м. Львів, 2010 р.); Підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і здобувачів ХНАУ (м. Харків, 2011 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 3,59 ум.-друк. арк. (частка дисертанта – 3,13 ум.-друк. арк.), з них 8 – у наукових фахових виданнях, у тому числі 7 одноосібних праць.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 11 додатків на 18 сторінках та списку використаних джерел з 260 найменувань, розміщених на 28 сторінках. Результати дослідження викладені на 255 сторінках, у тому числі основний текст – 198 сторінок. Дисертація містить 78 таблиць, 20 рисунків.