ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕРЕЗИДЕНТІВ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ФІСКАЛЬНИЙ АСПЕКТ Статья

Актуальність теми. Світова економіка характеризується інтенсивними процесами інтеграції та глобалізації. Усі країни ведуть конкурентну боротьбу за залучення іноземного капіталу. Залучення капіталів нерезидентів – необхідна умова підйому та сталого розвитку національної економіки, один із пріоритетів фінансово-економічної політики держави. Серед різних форм міжнародного руху капіталів і міждержавного співробітництва в умовах посилення інтеграційних процесів важливе значення для модернізації економіки України, її зростання в середньо- і довгостроковій перспективі мають прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Вони активізують економічне зростання, сприяють накопиченню не тільки капіталу, а й унікального досвіду менеджменту, технологічних ноу-хау. Завдяки потенціалу ПІІ істотно прискорюється інтеграція національної економіки в світовий економічний простір.

Серед сукупності впливів на поведінку інвесторів – інтеграції, глобалізації, економічної кон’юнктури, політичної ситуації і соціальних умов – оподаткування є одним із визначальних факторів державного регулювання інвестиційного процесу. У даному дослідженні основну увагу зосереджено на фіскальному аспекті цієї проблеми. Податки можуть бути як перешкодою, так і нейтральним чинником і навіть стимулятором надходження іноземних інвестицій.

Умови оподаткування в інтеграційних процесах впливають на інвестиційну діяльність нерезидентів неоднозначно. З одного боку, інтеграція дещо підриває національний суверенітет над рухом капіталів і контролем над оподаткуванням, створює додаткові умови для міжнародних схем ухилення від податків, породжує міждержавну податкову конкуренцію, коли уряди змагаються між собою за залучення іноземних інвесторів через зниження податків. З іншого – інтеграція супроводжується уніфікацією та гармонізацією національних податкових систем, що породжує свої вигоди і проблеми. Вплив різнорівневих і різнопланових ефектів податкової системи на ПІІ потребує комплексного дослідження.

У зарубіжній економічній літературі проблемам залучення іноземних капіталів присвячено роботи Д. Лоренса, Р. Дернберга, М. Джонка, Л. Мізеса, В. Медведєва, У. Шарпа, П. Фішера та інших. Серед вітчизняних учених, які досліджують механізми залучення ПІІ, включаючи питання податкового регулювання, потрібно виділити роботи В. Андрущенка, Л. Борщ, В. Вишневського, А. Гальчинського, В. Гейця, Я. Жаліло, Ю. Іванова, А. Крисоватого, А. Кузнєцової, З. Луцишин, С. Онишко, А. Пересади, Ю. Пахомова, А. Соколовської, В. Федоренка, Л. Федулової, Л. Шаблистої та багатьох інших.

Разом із тим проблематика залучення капіталів нерезидентів при врахуванні важелів податкового регулювання в Україні в умовах інтеграційних процесів залишається недостатньо дослідженою. Більш глибокого аналізу потребує виявлення особливостей надходження ПІІ з різних інтеграційних угруповань, визначення напрямів фіскального регулювання залучення ПІІ в економіку України. Актуальність і науково-практична значущість системного дослідження інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні в умовах інтеграційних процесів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри податків та оподаткування Національного університету державної податкової служби України за темою „Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем: основні напрями та методологія використання” (державний реєстраційний номер 0102U00384) – автором здійснено аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні, обґрунтовано пропозиції стосовно податкового стимулювання залучення капіталів нерезидентів в Україну, а також кафедри техногенно-екологічної безпеки за темою „Проблеми оптимізації оподаткування в інноваційній, природо- та працеохоронній діяльності суб’єктів підприємництва” (державний реєстраційний номер 0105U008586); подано рекомендації щодо податкового стимулювання інноваційної активності.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження напрямів фіскального регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів в умовах інтеграційних процесів для підвищення конкурентоспроможності та зростання національної економіки. Згідно з метою визначено сукупність таких основних завдань, спрямованих на її досягнення:

– висвітлити значення прямих іноземних інвестицій для економічного розвитку України в умовах інтеграційних процесів;

– визначити місце та значущість фіскального регулювання в підвищенні ефективності залучення капіталів нерезидентів;

– розкрити економічні особливості інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні в умовах інтеграційних процесів;

– дослідити умови оподаткування інвесторів-нерезидентів в Україні як фактора впливу на залучення іноземного капіталу;

– з’ясувати сучасний стан інвестиційної діяльності іноземних корпорацій в Україні як передумови формування потужних вітчизняних транснаціональних компаній;

– розкрити специфіку функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні як об’єктів інвестиційної діяльності нерезидентів;

– визначити шляхи удосконалення організаційно-адміністративних методів залучення іноземних інвестицій в українську економіку;

– виявити можливості посилення податкового регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів в Україні в базових галузях економіки та інноваційній діяльності.

Об’єкт дослідження – залучення іноземного капіталу в економіку України в умовах інтеграційних процесів.

Предмет дослідження – фіскальне регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні.

Методи дослідження. Методологічний апарат дослідження складають загальнонаукові методи пізнання (діалектичний метод і метод багатокритеріального системного аналізу – при дослідженні економічних та правових передумов діяльності інвесторів-нерезидентів, вивченні особливостей інвестиційної взаємодії України з ЄС та інтеграційними угрупованнями країн колишнього СРСР на прикладі ЄЕП (розділі 1); ретроспективний аналіз, метод аналізу та синтезу, економіко-статистичні та графічні методи і прийоми – у дослідженні реалій існуючої практики інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні (розділ 2); нормативно-оціночний метод постановки цілей і рекомендацій щодо їх досягнення – при визначенні шляхів фіскального регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів в Україні (розділ 3).

Інформаційну базу роботи склали: законодавчі та нормативні акти, які регламентують діяльність іноземних інвесторів; офіційні статистичні та звітні матеріали, зокрема щодо прямих іноземних інвестицій та діяльності СЕЗ і ТПР; рейтинги найбільших компаній України за результатами їх фінансово-господарської діяльності. У дослідженні використано також аналітичну інформацію з наукових праць зарубіжних і вітчизняних авторів: монографій, статей у наукових збірниках, матеріали вітчизняних та міжнародних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати дослідження, що містять наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

– виявлено особливості та тенденції надходження прямих іноземних інвестицій ЄС та ЄЕП, а саме: у створенні підприємств переважно із стопроцентними інвестиціями нерезидентами з країн ЄС та домінуванні інвесторів-нерезидентів із країн ЄЕП при створенні в Україні спільних підприємств. Це дозволило аргументувати мотивацію залучення прямих іноземних інвестицій для зростання економіки України виключно з позицій економічного прагматизму;

– запропоновано селективні регулятивні механізми оподаткування для стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності нерезидентів щодо притоку ПІІ в економіку України за допомогою податкових пільг інноваційного спрямування з термінами їх надання, які б відповідали тривалості інноваційних циклів (зокрема, для галузей з коротким інноваційним циклом, – 2 роки; для галузей з довгим інноваційним циклом – 4 роки). Зазначене надає можливість ефективно використати надані пільги і запобігти бюджетним втратам;

удосконалено:

– трактування поняття „інноваційна діяльність” як процесу створення інноваційного продукту, розділеного на цикли: науково-інноваційний та виробничо-комерційний, що дозволяє віднести інвестиційно-інноваційну діяльність до другого циклу, де створюється оподатковуваний прибуток з метою використання податкових важелів стосовно стимулювання інноваційної активності;

– систематизацію нерезидентства з урахуванням екзогенних та ендогенних факторів залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, що дозволить узгодити національні інтереси з вигодами іноземних інвесторів та більш ефективно структурувати інвестиційну діяльність нерезидентів, зважаючи на інтеграційні процеси як зовнішній чинник, і особливості вітчизняної системи оподаткування – як внутрішній фактор;

дістало подальшого розвитку:

– аргументування необхідності введення в науковий вжиток і податкове законодавство додаткових принципів оподаткування, а саме: міждержавної сумісності, транспарентності, дебюрократизації з метою удосконалення національної податкової системи, зближення її зі стандартами ЄС і вимогами до оподаткування в Євросоюзі;

– обґрунтування заходів щодо активізації укладання двосторонніх міжнародних угод про усунення подвійного оподаткування, що буде сприяти гармонізації міжнародних податкових відносин та створенню сприятливого податкового клімату для притоку ПІІ.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дисертаційного дослідження теоретичні положення і практичні рекомендації можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади України, зокрема при розгляді питань щодо посилення фіскального регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні при підготовці проекту Податкового кодексу та інших нормативно-правових актів із зазначеного питання з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, прискорення розвитку високотехнологічних виробництв, соціально-економічного розвитку країни в цілому.

Практичну цінність одержаних результатів підтверджено довідками: Комітету з питань бюджету Верховної Ради України (№ 04-14/9-1103 від 14.07.2008 р.), Науково-дослідного інституту фінансового права НУДПСУ (№ 98 від 14.06.2008 р.). Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовувались у навчальному процесі при викладанні дисципліни „Податкові системи зарубіжних держав” у Національному університеті державної податкової служби України (№ 77-57 від 07.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, подані в дисертації та публікаціях, автор одержав самостійно. У роботі викладено авторський підхід до вирішення наукового завдання вдосконалення механізму податкового регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні з метою ефективного залучення прямих іноземних інвестицій з урахуванням національних економічних інтересів в умовах інтеграційних процесів. Внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (м. Ірпінь, 2003 р.), „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (м. Ірпінь, 2004 р.), „Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2005 р.), „Податкова політика та механізм її реалізації в Податковому кодексі” (м. Ірпінь, 2005 р.), „Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів” (м. Ірпінь, 2007 р.), „Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 2008 р.), „Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (м. Хмельницький, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, з них: 5 статей – у фахових періодичних виданнях. Загальний обсяг публікацій – 29,41 друк. арк.; особисто автору належить 3,41 друк. арк., з яких – у фахових виданнях 2,3 друк. арк.

Структура та обсяги дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел із 252 найменувань, 20 додатків. Основний зміст роботи викладено на 207 сторінках, у тому числі 12 рисунків і 11 таблиць.