МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розглянуто стан вивчення проблеми, сформульовані мета та основні завдання, встановлено об’єкт і предмет дослідження, розкрито основні елементи наукової новизни, сформульовано практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «» розглянуто сутність категорії ефективність діяльності комерційного банку та наведено класифікацію різновидів і компонентів ефективності. Доведено доцільність використання індексу витрат та індексу прибутку як індикаторів ефективності діяльності українських комерційних банків. Представлено огляд сучасних досліджень в сфері оцінювання ефективності діяльності банків в різних країнах світу та виділено ті проблеми, які можуть бути досліджені за допомогою проведення оцінювання ефективності. Проаналізовано переваги та недоліки існуючих методів оцінювання ефективності діяльності комерційних банків та обгрунтовано доцільність використання методів граничного аналізу для оцінювання індексів витрат та індексів прибутку комерційних банків в Україні.

Узагальнення наукових точок зору, присвячених оцінюванню ефективності діяльності комерційних банків, свідчить про наявність великої кількості термінів, що використовуються для деталізації поняття ефективності. Зокрема, це економічна ефективність (economic efficiency), технічна ефективність (technical efficiency), ефективність розподілення або алокативна ефективність (allocative efficiency), сукупна ефективність (overall efficiency), неефективність (inefficiency), ефективність за індексом витрат (cost efficiency), ефективність за індексом прибутку (profit efficiency), ефективність за індексом випуску (revenue efficiency), Х-ефективність (X-efficiency), ефективність від масштабу (scale efficiency), операційна ефективність (operational efficiency) та ін. Таке розмаїття різновидів ефективності демонструє неоднозначність та багатогранність категорії ефективність діяльності комерційного банку.

Аргументовано доцільність розглядати ефективність в широкому сенсі цієї категорії, як здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо. Зазначено, що сутність понять “здатність приносити ефект” та “результативність” у випадку комерційного банку слід ідентифікувати в залежності від цілей оцінювання ефективності. Якщо досліджується ефективність виконання банком функції фінансового посередника і потрібно отримати інформацію про те, як ефективно банк мінімізує свої витрати при певному рівні випуску продуктів та послуг слід використовувати категорію ефективність за індексом витрат. У випадку оцінювання діяльності комерційного банку як господарюючого суб’єкта орієнтованого на максимізацію свого прибутку, потрібно досліджувати категорію ефективність за індексом прибутку.

Індекс витрат розраховується як відношення витрат ідеально функціонуючого банку до витрат банку, ефективність якого оцінюється. Під ідеально функціонуючим банком визначено реальний або умовний банк, який функціонує в однакових умовах, генерує ідентичні набір і обсяг продуктів та послуг і має найменше значення витрат.