НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРА ОСВІТИ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Автореферат

У вступі висвітлено актуальність і стан розробленості проблеми підготовки менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, теоретично обгрунтовано концепцію поетапної професійної підготовки менеджера у системі неперервної педагогічної освіти, сформульовано гіпотезу, охарактеризовано комплекс методів, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, форми апробації і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Методолого-теоретичні засади неперервної педагогічної підготовки менеджера освіти в умовах модернізаційних процесів” – виявлено ступінь дослідженості проблеми підготовки менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти, обґрунтовано наукові основи і теоретичну концепцію як компетентнісно-концентричну цілісність на основі визначення комплексу професійно-педагогічних компетентностей менеджера освіти і концентричного їх розвитку в контексті інноваційних парадигм управління, охарактеризовано людиноцентричну соціально-педагогічну сутність підготовки, компетентнісно-концентричний науковий підхід, основні його категорії й поняття, визначено закономірності, принципи, суперечності та структуру підготовки.

Встановлено у процесі аналізу комплексу наукових праць і матеріалів з досвіду роботи менеджерів освіти, що особистість менеджера розглядається вітчизняною наукою і педагогічною практикою як найвища цінність суспільства, системотвірний, центральний чинник менеджменту освіти, що актуалізує проблему обґрунтування людиноцентричних педагогічних, психологічних та соціально-психологічних основ, забезпечення всіх видів професійної орієнтації, цілеспрямованого формування, післядипломної освіти і самоосвіти, педагогічного фасилітаційного супроводу й підтримки суб'єктів професійної підготовки та саморозвитку широкого вікового діапазону.

Визначено на основі історико-логічного, системного, проблемно-цільового аналізу наукових підходів, методологічних положень, основних теоретичних ідей проблеми поетапної професійної підготовки менеджера освіти такі методолого-теоретичні аспекти: універсальні антропоцентричний і соціоцентричний; педагогічні особистісний, особистісно-соціальний, діяльнісний, відносницький; властиві для наукового і практичного менеджменту системний, ситуаційний, маркетинговий, антикризовий, бізнесовий.

Виявлено, що в межах кожного підходу формуються сутнісні закономірності, ознаки і поняття, які становлять основу дослідження. На основі конвергентного аналізу визначених підходів та методологічних положень науково обґрунтовано авторський методолого-теоретичний компетентнісно-концентричний підхід і концепцію професійної підготовки менеджера освіти як компетентнісно-концентричну цілісність, засновану на ідеях-концептах людиноцентризму, професіоналізації, компетентності і концентричності у контексті модернізації освіти і ринкових парадигм управління. Концепція забезпечує неперервність і поетапність професійної підготовки менеджера освіти як результат цілеспрямованого, концентричного і цілісного формування основних компетентностей його особистості на трьох етапах її процесу (початковому – професійно-орієнтувальному, основному – професійно-формувальному, післядипломному – професійно-супроводжувальному) у відповідних їм організаційно-технологічних концентрах І, ІІ, ІІІ рівнів. Реалізація цього підходу передбачає наукове визначення основних компетентностей менеджера освіти: пізнавально-аналітичних, ринково-креативних, навчально-виховних, лідерських, організаторських, інформаційно-комунікативних, загальнокультурних та розробку моделі підготовки фахівця, яка відповідає принципам неперервності, суб’єктності, фасилітації, елективності, компетентності, цілісності, концентричності, наступності, інноваційності.

Провідними складниками концепції як компетентнісно-концентричної цілісності процесу підготовки менеджера освіти є концепти, які визначають:

– методологічні основи: ідея людино центризму, яка базується на визнанні особистості професіонала вищою суспільною цінністю і первинною творчою реальністю;

– теоретичні засади: ідея професіоналізації, що заснована на педагогічній адаптації управлінських знань, інтеграції у системі підготовки передусім професійних, а також сучасних загальних універсальних знань, які перетворюються у процесі поетапної підготовки на особистісно-соціальні; та ідея компетентності як особистісно-професійної властивості й активно-діяльнісного практичного результату професіонала, що стимулює засвоєння фахових знань, умінь і навичок, формування системи ставлень і управлінсько-педагогічного досвіду менеджера освіти;

– технологічні основи: ідея концентричності – такої організації підготовки, яка полягає у поступальному вдосконаленні та розширенні початково заданого змісту засобами приведення у відповідність до віку та реального стану суб’єкта підготовки (майбутнього і діючого менеджера освіти) широкого вікового діапазону.

Це сприяє розумінню менеджменту освіти як науки і практики управління організацією в ринкових умовах і обставинах глобалізаційних суспільно-економічних трансформацій; баченню менеджера освіти як професіонала в сфері управління, креативної особистості, освітнього лідера й талановитого організатора, що має спеціальну професійну підготовку, володіє конвергентним мисленням, творчими й організаторськими здібностями, наділений владними повноваженнями з боку держави чи власника закладу. Такий менеджер керує педагогічним колективом відповідно до мети, освітніх стандартів і соціально значущих педагогічних вимог, забезпечує рентабельність і конкурентноздатність освітніх послуг, здійснює моніторинг внутрішнього та зовнішнього педагогічного середовища, проводить маркетинг освітніх послуг, налагоджує ефективні зв’язки з громадськістю, займається впровадженням інновацій у практику діяльності закладу (установи, підрозділу).

Здійснено уточнення й модифікацію основних понять поетапної неперервної професійної підготовки менеджера освіти: поняття „менеджмент освіти” розглядається як видове, підпорядковане родовому поняттю „педагогічний менеджмент”; поняття „поетапна педагогічна професійна підготовка менеджера освіти” модифіковане як поетапний концентричний індивідуалізований процес цілеспрямованого виявлення, формування, виховання особистісних і професійних компетентностей фахівця та його самоздійснення у системі освіти впродовж життя; поняття „конвергентний педагогічний менеджмент” розуміється як інноваційне управління освітою в ринкових умовах, яке базується на оптимальному поєднанні особистісних і соціальних, загальнолюдських і національних, традиційних та інноваційних, глобальних і локальних чинників розвитку організації освіти і кожної особистості в ній; з урахуванням комплексу теоретичних положень педагогічної науки і наукового менеджменту визначено поняття „менеджер освіти” (посилено ринково-креативні, лідерські та загальнокультурні компетентісні аспекти, виявлено необхідність розвитку цілісної людинознавчої компетентності професіонала). Виокремлення родових понять видової категорії „менеджер освіти” („менеджмент”, „педагогічний менеджмент”, „менеджмент освіти”, „організація”, „функціональна система”, „лідерство”) дало змогу розкрити її сутність і прийти до висновку про необхідність забезпечення процесу поетапної підготовки цієї соціальної групи фахівців на засадах ранньої професіоналізації і неперервної професійно-педагогічної освіти впродовж життя. Це передбачає опанування комплексом фахових знань, стимулювання самоздійснення особистості, широкий віковий діапазон процесу професійної підготовки: від лідера учнівського колективу до висококваліфікованого менеджера зі значним життєвим і професійним досвідом.

Обґрунтовано у структурі процесу поетапної неперервної педагогічної професійної підготовки менеджера освіти три етапи й організаційно-технологічні концентри І, ІІ, ІІІ рівнів: початковий – професійно-орієнтувальний етап та відповідний йому концентр І рівня (суб’єкти підготовки – старшокласники як лідери учнівських колективів); основний – професійно-формувальний етап та відповідний йому концентр ІІ рівня (суб’єкти підготовки – студенти і магістранти педагогічного університету як резерв управлінських кадрів загальноосвітнього навчального закладу); післядипломний – професійно-супроводжувальний та відповідний йому концентр ІІІ рівня (суб’єкти підготовки – діючі менеджери освіти).

Визначено сновні напрями вирішення проблеми поетапної професійної підготовки менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти: обґрунтування концептуальних методолого-теоретичних і організаційно-методичних основ формування й саморозвитку менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти в єдності початкового, основного і післядипломного етапів її процесу; використання результатів аналізу на засадах конвергентного менеджменту світового і вітчизняного досвіду підготовки управлінських кадрів для конструювання й ефективного впровадження в практику роботи системи освіти індивідуально та соціально орієнтованої організаційно-функціональної моделі формування і самоздійснення менеджера освіти; розроблення наскрізної компетентнісно-концентричної професійно-педагогічної програми розвитку ключових компетентностей менеджера освіти; адаптування інноваційних і традиційних методів, технологій та організаційних форм підготовки до вікових особливостей суб’єктів навчання: лідерів учнівських колективів; студентів і магістрантів – майбутніх учителів і менеджерів освіти; діючих управлінців та резерву керівних кадрів освіти; наукове узагальнення й апробація циклу методичних процедур поетапної неперервної підготовки менеджера освіти впродовж життя для кожного із визначених організаційно-технологічних концентрів формування й саморозвитку його фахової компетентності; розроблення рекомендацій для запровадження в практику діяльності системи освіти пропонованого в дослідженні підходу, моделі та технологій неперервної поетапної професійної педагогічної підготовки менеджера освіти.

У другому розділі – „Інтеграція індивідуально-креативних і когнітивно-маніпулятивних стратегій розвитку як організаційно-методична основа формування менеджера освіти” – засобами методів бенчмаркінгу (оцінка позитивного досвіду конкурентів), хронологічного, ретроспективного та ін. виявлено взаємозв’язки минулого, сучасного і майбутнього стану предмета дослідження, охарактеризовано конвергентний менеджмент як інноваційну індивідуально-креативну й когнітивно-маніпулятивну парадигму управління і самоуправління в освіті, реінжиніринг як ринково-креативну технологію конвергентного перепроектування організаційних бізнес-процесів, структур, компонентів діяльності менеджера освіти у рамках поетапної професійно-педагогічної підготовки, наведено зразки реалізації ідей конвергентного менеджменту, технологій маркетингу та моніторингу освітніх послуг у діяльності й підготовці менеджерів освітніх структур прогресивних країн світу, визначено специфіку і зразки інноваційної діяльності менеджерів освіти на регіональному рівні управління як змістову та організаційно-педагогічну основу формування і самоздійснення менеджера освіти у процесі поетапної професійної підготовки в системі неперервної педагогічної освіти. Встановлено, що організація неперервної поетапної професійної педагогічної підготовки менеджера освіти має враховувати положення про те, що науковий менеджмент як теорія і практика управлінської діяльності в умовах ринку освітніх послуг зорієнтований на послідовний процес пошуку інноваційного використання людських ресурсів організації, розкриття індивідуально-креативного професійного потенціалу кожної особистості. Аналіз провідних зарубіжних і вітчизняних науково-педагогічних управлінських тенденцій та потреб практики в умовах розширення обсягів освітніх послуг зумовлює необхідність досягнення у змісті підготовки менеджера превалювання професійних фахових знань над домінуючою в сучасних умовах загальною універсальною предметною освітою на всіх етапах формування менеджера. Оскільки предметом педагогічного менеджменту є відносини, що складаються у процесі управління, то для оптимального становлення і розвитку гуманних, етично й естетично довершених відносин між людьми, забезпечення підготовки нової ґенерації управлінських кадрів і педагогіка, і науковий менеджмент послуговуються ідеєю конвергенції, реалізація якої передбачає доцільне, обґрунтоване логікою „здорового глузду” поєднання традиційного й інноваційного, загальнолюдського і національного, глобального і локального, інституційного і громадського, особистісного і соціального чинників розвитку системи освіти в цілому і поетапної професійної підготовки менеджера освіти зокрема. Філософія освіти базується на положенні про те, що якщо ідея була коли-небудь корисною для розвитку сутнісних сил людини чи суспільства, то вона має постійно оновлюватися й використовуватися, але вже на якісно новому рівні розуміння. У цьому сутність конвергентного принципу доцільності поєднання традиційного (у освіті когнітивно-маніпулятивного) й інноваційного (індивідуально-креативного). Конвергентне мислення в освіті спирається як на глобальні тенденції розвитку цієї суспільної організації, так і на аналіз конкретних, специфічних для тих чи інших умов ідей, форм і методів управління базовими освітніми процесами, одним з основних серед яких є процес підготовки фахівців. Принциповою характеристикою нової якості освіти, у тому числі – поетапної професійної підготовки менеджерів освіти у системі неперервної педагогічної освіти, є взаємопроникнення філософських, соціальних і педагогічних знань, практична відсутність загальноконцептуальних обмежень для освітньої теорії та практики, громадське самоуправління освітніми організаціями й регіональними структурами, підвищена увага до особистості та індивідуальності кожного фахівця, конкурентноспроможного на ринку освітніх послуг.

Виявлено в результаті аналізу комплексу теоретичних джерел, зразків світового й вітчизняного досвіду діяльності інноваційних менеджерів освіти та даних констатувального експерименту, що в основі конвергентної освітньої парадигми і заснованого на ній процесу поетапної професійної педагогічної підготовки менеджера освіти лежить проблема взаємозв’язку інтересів особистості та суспільства, співвідношення раціонального й емпіричного в освітньому процесі, взаємозумовленість і взаємопроникнення традиційних та модернізаційних підходів, цінностей, знань і елементів досвіду впродовж життя, трактування менеджера як компетентного і конкурентноздатного фахівця на ринку освітніх послуг, здібного до професійного самоздійснення впродовж життя. Аналіз зарубіжних і вітчизняних тенденцій підготовки кадрів для управління освітою виявив, що сучасний менеджер освіти у процесі професійного формування і самоздійснення має оволодіти креативною ринково-педагогічною ідеологією, в якій синтезуються: здібності лідера і відповідний комплекс загальнолюдських якостей, свідоме ставлення до управлінської та педагогічної діяльності, мотиви, що рухають особистісне та професійне зростання, моделі спілкування з дорослими та дітьми, відчуття причетності до державного управління, громадянська позиція, прагнення до особистісного саморозвитку і професійного самотворення впродовж життя, власна технологія самоменеджменту. Як професіонал, він має використовувати досвід управління ефективними і якісними змінами на засадах інноваційного менеджменту, реінжинірингу бізнесових процесів, маркетингу і моніторингу освітніх послуг; в основі самоменеджменту такого фахівця лежить конвергентна ідея самоорганізації та саморозвитку особистості у процесі управлінської діяльності, а уміння управляти своїм часом та діловою поведінкою є технологічною базою самоздійснення професіонала в сфері управління.

Проаналізовано для отримання узагальнених даних підготовки менеджерів державних, регіональних і первинних освітніх структур досвід „школобазованого менеджменту” (SBM) США; державних і громадських органів управління освітою Великобританії, Франції, Ізраїлю, Нової Зеландії, Південної Кореї, Гонконгу, Австралії, Польщі, Японії, Росії та інших країн світу; конвергентну концепцію підготовки й діяльності ефективного менеджера, що її розвиває Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка особливу увагу приділяє критеріям якості як окремих менеджерів, так і масштабних освітніх структур, стимулює введення загальних і локальних реінжинірингових перетворень. Варіантами реалізації конвергентного підходу в державній і громадській освітній політиці та підготовці менеджера освіти визначено японські „школи співробітництва”, російські професійні асоціації та експериментальні педагогічні майданчики, польські програми підготовки керівників для „малих” шкіл тощо. У процесі системного та історико-логічного аналізу матеріалів з досвіду діяльності управлінських кадрів регіону й результатів пошукового експерименту було встановлено, що традиційним для регіонального корпусу управлінських педагогічних кадрів є прагнення до інноваційного оновлення навчальних закладів, до вивчення й освоєння ринку освітніх послуг та забезпечення конкурентноспроможності на цьому ринку. Як зразки такого менеджменту в дослідженні наводяться: впровадження проекту реінжинірингу школи №17 „Вибір” та інноваційної стратегії розвитку ліцею №4 м. Кременчука. Ці узагальнені дані стали вагомим емпіричним, теоретичним і практичним аспектом цілісної компетентнісно-концентричної концептуалізації поетапного професійного формування і самоздійснення менеджера освіти, змістовою й організаційно-методичною підготовкою до виділення комплексу фахових знань і основних професійно-педагогічних компетентностей менеджера освіти, розроблення особистісно і соціально зорієнтованої організаційно-функціональної моделі професійної підготовки менеджера освіти впродовж життя.

У третьому розділі – „Індивідуально та соціально орієнтована організаційно-функціональна модель підготовки менеджера освіти впродовж життя” – на основі теоретично обґрунтованої концепції як компетентнісно-концентричної цілісності процесу підготовки фахівця, даних включеного спостереження й експериментального пошуку встановлено, що сучасного менеджера освіти має характеризувати людинознавча компетентність, заснована на комплексі цінностей, фахових знань і досвіду управлінської діяльності, орієнтованих на всебічний розвиток особистості у педагогічному середовищі тривалий період життя, особливого типу навички організатора й лідера педагогічного колективу.

У процесі реалізації завдання дослідження – розроблення індивідуально та соціально орієнтованої організаційно-функціональної моделі поетапної професійної підготовки, особистісного самоздійснення менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти (рис. 1) – методами теоретичного, генетичного, функціонально-структурного моделювання виділено комплекс його цінностей, фахових знань і досвіду та визначено сукупність основних компетентностей для конструювання наскрізної професійно-педагогічної програми, що має концентричний характер. Комплекс фахових знань включає знання: філософії освіти; управлінської філософії, управлінської психології; управлінського виховання; управлінської етики; управлінської риторики; управлінської конфліктології; управлінської ортобіотики та іміджології; економіки й теорії бізнесу. Компонентами моделі та відповідної їй наскрізної професійно-педагогічної програми визначено інтегровані компетентності особистості менеджера освіти: пізнавально-аналітичні, ринково-креативні, навчально-виховні, лідерські, організаторські, інформаційно-комунікативні, загальнокультурні та наскрізні критерії (професійні знання, вміння, навички; освітні ринкові цінності; досвід управлінської діяльності). Розроблено основи прогнозування й генерування ідей та досвіду менеджером освіти методами моделювання, проектування, соціально-педагогічного консалтингу, бенчмаркінгу (вивчення досвіду конкурентів), формування робочих груп і команд, навчання трудового колективу, раннього виявлення лідерства в учнівських колективах і робочих підрозділах, моніторингу якості знань і управлінських процесів та ін. Комплекс методичних процедур конкретизовано поетапно: на початковому етапі – керівництво різновіковими колективами, факультативи і групи лідерів, індивідуальна робота з конкретним директором школи, педагогічні майстерні; на основному етапі – групи лідерів студентських колективів, науково-дослідницькі групи студентів і магістрантів, елективні навчальні спецкурси майбутніх менеджерів освіти; управлінська педагогічна практика; на післядипломному етапі – консалт-курси, групи індивідуального консалтингу, бізнес-школи і спеціальні дослідницькі групи діючих менеджерів освіти, індивідуальне проектування освітніх послуг і бізнес-процесів та ін.