ПЕДАГОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В СИСТЕМІ ДОУНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ СЛУХАЧІВ




  • скачать файл:
Назва:
ПЕДАГОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В СИСТЕМІ ДОУНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ СЛУХАЧІВ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дисертації; розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне й практичне значення одержаних результатів; охарактеризовано методи дослідження і наведено відомості щодо зв’язку роботи з науковими планами та програмами,  апробації та впровадження результатів, публікацій за темою дисертації, про обсяг і структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретичні основи педагогічного проектування доуніверситетської підготовки» - розглянуто поняття, що лягли в основу дослідження («проектування», «проект», «педагогічне проектування»), простежено відмінності в їх трактуванні; визначено види проектування, їх специфічні характеристики, властивості, компоненти; теоретичні засади використання педагогічного проектування в навчально-виховному процесі; здійснено ретроспективний аналіз доуніверситської підготовки слухачів як структурного елемента в системі безперервної освіти; проаналізовано роль доуніверситетської підготовки в системі безперервної освіти та виявлені чинники, які обумовлюють ефективність цієї підготовки.

Ретроспективний аналіз філософської, психолого-педагогічної  літератури з проблеми дослідження дозволив констатувати, що доуніверситетська підготовка як складова в системі безперервної освіти існувала давно і наповнювалась змістом, який визначався відповідно до завдань системи освіти для конкретного історичного проміжку часу. На сучасному етапі конкретизуються вимоги до розвитку доуніверситетської підготовки, що полягає в створенні гнучкої цілісної системи доуніверситетської освіти, яка здатна вирішувати комплекс організаційних, педагогічних, профорієнтаційних, методичних та інших завдань.

Результати теоретичного аналізу досліджуваних дефініцій                  (О.В. Безпалько, О.М. Коберник, І.І. Коновальчук, А.О. Лігоцький,            В.Ю. Стрельніков. В.С.Безрукова, В.П. Беспалько, Е.С. Заїр-Бек,                      В.В. Монахов, А.М. Новиков та ін.) свідчать про те, що саме педагогічне проектування, завдячуючи оперативності, гнучкості, універсальності, забезпечує в повному обсязі виконання всіх завдань доуніверситетської підготовки.

Проектування – складний процес, в якому тісно пов’язані логічні методи, засновані на досягненнях теорії моделювання, математичної статистики, теорії інформації, теорії імовірності, теорії множин, теорії алгоритмів та інтуїтивні методи, що ґрунтуються на кваліфікації та досвіді проектувальника-педагога. У загальних рисах проектування полягає в аналізі проектної ситуації (зборі та уточненні інформації), синтезі й оцінюванні рішень, прийнятих в результаті педагогічного проектування. Застосування технології проектування у навчально-виховному процесі – це науковий підхід до організації діяльності викладача, педагогічного колективу; перехід від інтуїтивного вирішення педагогічних завдань до логічно виваженого; переведення уваги викладача із зовнішнього фактору «що робити», на внутрішній – «як це робити».

Результати наукових досліджень вчених, які вирішують проблему підвищення якості підготовки випускників ЗНЗ, показали, що традиційна система планування навчально-виховного процесу увійшла в протиріччя із вимогами освітянського сьогодення. Це протиріччя полягає у тому, що застаріла система планування навчально-виховного процесу в сучасних змінних умовах недостатньо ефективно виконує завдання підготовки слухачів до ЗНО та навчання в університеті.

Досліджено сучасний стан доуніверситетської підготовки слухачів до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), за результатами якого здійснюється вступ до ВНЗ, та подальше успішне навчання їх в університеті. Аналіз вступної співбесіди  дозволив визначити рівень знань, умінь і навичок слухачів з навчальних дисциплін «Українська мова», «Математика», «Англійська мова», та констатувальний експеримент показав, що якісна успішність відповідно становила 22%, 20%, 24%. Результати проведеного анкетування викладачів підтверджували, що у слухачів недостатньо сформовані практичні навички застосування знань та вмінь, які вкрай необхідні на ЗНО. Такий стан речей спонукав нас до застосування науково виваженої  проектувальної системи, яка дасть змогу реалізувати процес доуніверситетської підготовки, що сформує рівень готовності слухачів до зовнішнього незалежного оцінювання, підготує до подальшого успішного навчання в ВНЗ.

Виявлені протиріччя можна вирішити шляхом заміни застарілих форм організації навчально-виховного процесу – традиційного планування на новітні педагогічні технології – проектування навчально-виховного процесу Інституту доуніверситетської підготовки.

У другому розділі «Обґрунтування та впровадження педагогічного проектування у навчально-виховний процес доуніверситетської підготовки слухачів» – обґрунтовано педагогічні умови впровадження педагогічного проектування на етапі доуніверситетської підготовки. 

       У процесі дослідження були визначені оптимальні умови педагогічного проектування навчально-виховного процесу, які сприятимуть ефективності доуніверситетської підготовки:

– створення єдиного освітнього простору через  проектування навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки слухачів;

– професійна спрямованість доуніверситетської підготовки слухачів;

– реалізація принципів безперервної освіти у навчально-виховному процесі доуніверситетської  підготовки;

– проектування моніторингу з метою своєчасного оцінювання якості знань слухачів, аналізу та прогнозування ефективності доуніверситетської підготовки;

– проектування виховної роботи з метою формування у слухачів наукового світогляду, особистісних рис громадянина України на основі відродження традицій національної свідомості і самосвідомості, професійного, морального, правового, фізичного, екологічного  розвитку;

– готовність викладачів до впровадження педагогічного проектування в навчально-виховний процес.

У розділі охарактеризовано складові проектування на етапі                            доуніверситетської підготовки слухачів, серед яких – прогнозування, планування, проблематизація. Визначено, що проектування навчально-виховного процесу – це важливий компонент професійної діяльності викладача, який включає педагогічні дії, що ґрунтуються на усвідомленні мети діяльності, способів, прийомів, методів і форм їх здійснення. Такі дії дозволяють зводити у єдину систему всі елементи цього процесу, чітко визначивши їх причинно-наслідкову залежність.

Аналіз наукових поглядів на сутність поняття «педагогічне проектування» дозволив конкретизувати зміст цієї дефініції як у широкому значенні, так і у вузькому. У широкому значенні педагогічне проектування – це  комплексний аналіз попередньої інформації щодо визначення цілей дидактичної програми спільної діяльності суб’єктів педагогічного процесу; синтез педагогічної системи оцінювання результатів її функціонування. У вузькому значенні відповідно до завдань  доуніверситетської підготовки – це аналіз початкового рівня знань, умінь та практичних навичок слухачів, ресурсів Інституту доуніверситетської підготовки, університету, сучасних вимог до навчально-виховного процесу; синтез педагогічної системи за напрямами підготовки (технічний, економічний, гуманітарний, підготовче відділення, робота з регіонами); оцінювання навчальних досягнень слухачів за результатами вступної співбесіди до ІДП, поточною та контрольною успішністю (моніторинг навчання) у процесі підготовки до ЗНО та вступу до ВНЗ.

Педагогічне проектування доуніверситетської підготовки – це цілісний процес, основне призначення якого полягає у дослідженні, передбаченні, прогнозуванні, оцінюванні результатів реалізації дидактичних, виховних, розвивальних та інших педагогічних завдань, шляхів створення спеціальних інтелектуальних засобів втілення задумів через проекти нових педагогічних технологій, методик, систем діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки.

Для реалізації педагогічного проектування застосовується метод моделювання реальних педагогічних процесів. Зіставлення сутнісного змісту термінів «моделювання» й «проектування» дозволяє зробити висновок про їх взаємне значеннєве «вкладення», тобто проект як система є складовою моделі, і навпаки, саме проектування може складатися з більш дрібних моделей. Застосування у процесі доуніверситетської підготовки інноваційних педагогічних технологій – проектування і моделювання – потребує теоретичного обґрунтування. В моделі педагогічного проектування навчально-виховного процесу в системі  доуніверситетської підготовки слухачів одним із вагомих системоутворюючих елементів, що підвищує результативність та ефективність доуніверситетської підготовки є визначені педагогічні умови.

Аналіз наукової педагогічної літератури показав, що у теорії педагогічного проектування традиційно  виділяють такі моделі, які є складовими проекту: прогностичну для оптимального розподілу ресурсів  і конкретизації цілей; концептуальну, створену на інформаційній базі даних і програмі дій; інструментальну, за допомогою якої можна підготувати  інструментальні засоби реалізації проекту й навчити викладачів роботі з новітнім педагогічним інструментарієм; моніторингу – для створення механізмів зворотного зв’язку й способів коригування можливих відхилень від планованих результатів; рефлексивну, що створюється для прийняття рішень у випадку виникнення несподіваних і непередбачених ситуацій.

Розроблена  модель педагогічного проектування доуніверситетської підготовки, яка вміщує три основні етапи, а саме: початковий – передбачає аналіз вихідних даних для проектування, основний – це етап синтезу головних функціональних складових, завершальний – оцінювання результатів діяльності викладачів і слухачів. Визначення основних етапів педагогічного проектування дало змогу удосконалити модель підготовки слухачів із застосуванням педагогічного проектування у навчально-виховному процесі (рис.1.), яка спираючись на педагогічні умови, враховує діяльність як викладача, так і слухача. Діяльність викладача доуніверситетської підготовки буде результативною, якщо враховується її поліфункціональна структура, що представлена такими складовими: концептуальною, прогностичною, інструментальною, а також складовими моніторингу, оцінювання, корекції. Впровадження педагогічного проектування в доуніверситетську підготовку висуває чіткі вимоги щодо набуття практичних знань та умінь, готовності до ЗНО, розвитку здібностей до співпраці  в системі «слухачі – викладачі» під час проектування навчально-виховного процесу.

Запропонована модель ґрунтується на таких принципах підготовки слухачів, як: професійна спрямованість, варіативність, послідовність і наступність, інтегрованість, мотивація, діалогізація навчання, розвивальне навчання, які реалізовувалися в навчально-виховному процесі.

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА