ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ У СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, ступінь її розробленості; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи та базу дослідження; розкрито наукову новизну й практичну значущість результатів наукового пошуку; подано дані щодо достовірності апробації та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі “Формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей як психолого-педагогічна проблема” проаналізовано історичні аспекти формування іміджу; здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблем формування іміджу фахівця; окреслено сучасні погляди на сутність і роль іміджу в професійній діяльності; уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження; виявлено особливості формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей.

Ретроспективний аналіз психолого-педагогічної та філософської літератури з проблеми дослідження засвідчив, що початок іміджелогії був покладений ще Марком Цицероном. Імідж, як вигляд людини, існував ще за часів античності й розглядався як певний елемент моральної культури, що відображає уявлення про те, як люди мають взаємодіяти один з одним для відповідного сприймання і розуміння певних дій або вчинків співрозмовника. Починаючи з епохи Нового часу, деякі аспекти іміджу розглядаються в контексті комунікативних теорій та концепцій, де важливим й необхідними чинником інтерсуб’єктивної взаємодії стає самопрезентація особистості. Імідж як поняття сформувалось у 60-80 роках XX століття в галузі загальної та соціальної психології в дослідженнях зарубіжних учених. Сучасні зарубіжні вчені (Б. Гі, Е. Гофман, Т. Грінберг, Дж. Ньюсон, К. Робінсон, Дж. Сорос, М. Спіллейн, Дж. Ягер та ін.) єдині в думці, що імідж – це знакові характеристики особистості, що відображають реально існуючі риси та ті, що вимагаються соціумом: діловитість, компетентність, комунікативність та ін. У вітчизняних джерелах поняття “імідж” почало вживатися лише з початку 80-х років минулого століття у працях з політичної та економічної проблематики, хоча деякі елементи теорії іміджу впроваджувались у практику ще з 70-тих років. Сьогодні застосування терміну “імідж” поширилося на різноманітні сфери життєдіяльності суспільства.

З’ясовано, що сучасні дослідники (В. Бебік, Я. Коломінський, І. Ладанов, С. Макаров, С. Максименко, Г. Почепцов, А. Реан, Г. Сорокіна, В. Шепель) розглядають імідж як складний, суперечливий і багатогранний психологічний феномен, який створюється з метою досягнення акме-вершин у професійній діяльності та особистісному житті. Деякі науковці пов’язують імідж з образом (“портретом”) людини, який є прикладом для інших (Н. Амяга, М. Пелагейченко, В. Горчакова). Так, Л. Мітіна вважає, що імідж професіонала – це складне утворення, зумовлене зовнішніми та внутрішніми взаємопов’язаними чинниками. У свою чергу, А. Чигиринських пов’язує імідж з образом прагматичним, зорієнтованим на обмежене коло завдань, що відповідають особистісним цілям фахівця чи організації.

Технологія побудови іміджу – складний і довготривалий процес, головною метою якого є вдосконалення людини, забезпечення сприятливих умов для самореалізації та особистісного професійного розвитку.

Аналіз точок зору (Н. Амяги, С. Єрмакової, М. Пелагейченка, Г. Сорокіної) на досліджувану проблему дав можливість виокремити такі складові іміджу фахівця: зовнішні (манери, жести, міміка); внутрішні (спосіб мислення, ідеї, інтереси, ерудиція) та процесуальні (форми спілкування, темперамент, професіоналізм).

У розділі визначено особливості формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей, зумовлені сутністю та специфікою мистецької освіти, яка, за визначенням академіка І. Зязюна, полягає у поєднанні інтелекту та почуттів і в сучасних умовах має бути складовою естетичного розвитку особистості, її креативності, культури методологічного мислення.

Наукові здобутки вчених (Г. Васяновича, Л. Масол, Н. Миропольської, О. Рудницької, В. Орлова, Г. Падалки, О. Щолокової), присвячені різним аспектам впливу мистецтва на формування особистості, дозволили виявити специфіку означеного впливу, котрий надає особистості можливість усвідомити та розвинути власний творчий потенціал, відтворити внутрішнє “Я”, самовиразитись та саморозвиватися, забезпечуючи тим самим формування професійного іміджу.

Аналіз та систематизація результатів сучасних досліджень дозволили констатувати, що професійний імідж студентів мистецьких спеціальностей – складне комплексне утворення в структурі особистості майбутнього фахівця, в якому гармонійно поєднані зовнішні й внутрішні чинники та процесуальні компоненти, що формуються завдяки інтеграції професійних та особистісних характеристик, відповідаючи вимогам соціокультурного середовища, освітнього простору та мистецької освіти.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка сформованості професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей” проаналізовано сучасний стан формування професійного іміджу студентів у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів, обґрунтовано структурні компоненти, інтегральні критерії та критеріальні показники, схарактеризовано та виявлено рівні сформованості досліджуваного утворення у студентів контрольної та експериментальної груп.

Реалізація дослідно-експериментальної роботи поєднувала два взаємозумовлені та взаємопов’язані етапи, на кожному з яких застосовувалась діагностувальна програма комплексу методів дослідження.

На першому етапі – на базі Херсонського державного університету, Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського, Державного закладу “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського” проводився аналіз нормативних документів: освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ), освітньо-професійних програм (ОПП), робочих програм з дисциплін і навчальних планів підготовки майбутніх фахівців, а також планів виховної роботи мистецьких факультетів з метою дослідження ступеня їх спрямованості на формування професійного іміджу студентів, анкетування студентів і викладачів з метою виявлення комплексу уявлень студентів про професійний імідж, усвідомлення майбутніми фахівцями і викладачами необхідності й важливості його формування.

Ґрунтовний аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) засвідчив, що сформованість професійного іміджу є необхідною умовою виконання майбутнім фахівцем професійних функцій і відповідних типових завдань професійної діяльності, однак означені документи не містять чітко окреслених вимог до формування професійного іміджу фахівця та лише опосередковано торкаються проблеми дослідження. Це означає, що його формування не є окремим напрямом у процесі підготовки майбутніх фахівців, хоча власний імідж є необхідним та незамінним атрибутом у майбутній професійній діяльності.

Освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців мистецького напряму, розроблені у вищезазначених університетах, включають три цикли підготовки: соціально-гуманітарної (СГ), природничо-наукової (ПН), професійної та практичної (професійно-орієнтованої) підготовки (ПП). Кожен з циклів представлений певним набором дисциплін, які спрямовані на оволодіння майбутніми фахівцями системою знань, умінь і навичок для виконання професійних функцій та завдань.

Аналіз освітньо-професійних програм засвідчив, що навчальні дисципліни, які входять до їх складу, можуть лише опосередковано впливати на формування професійного іміджу, а вибіркові дисципліни (“Основи іміджу та етикету”, “Паблік рілейшнз”, “Риторика”, “Основи менеджменту в мистецтві”), які безпосередньо мають впливати на формування професійного іміджу, не підлягають вибору ані навчальним закладом, ані студентами. І як результат – відсутність у більшості студентів чіткого уявлення про сутність та структуру професійного іміджу фахівця мистецьких спеціальностей, співвіднесення цього феномену з розповсюдженим та поширеним у всіх сферах життєдіяльності суспільства поняттям “імідж”.

За результатами аналізу концепцій виховної роботи ВНЗ встановлено, що пріоритетними напрямами в їх реалізації є формування у молодого покоління високої духовної культури, стійкої світоглядної позиції, моральних принципів (справедливості, доброти, працелюбності тощо), а також бажання розвивати власні здібності й таланти. Виявлено, що досить різноплановою є позааудиторна виховна робота з використанням різнобічних форм, методів та засобів виховання. Однак, практика свідчить – до неї залучаються лише найталановитіша молодь та студентський актив, що є свідченням недостатнього рівня її спрямованості на саморозвиток, самовираження та самореалізацію більшості студентів.

Подальше дослідження передбачало виявлення особистої участі викладачів у вирішенні проблеми формування професійного іміджу студентів. З цією метою проводилось анкетування серед викладачів мистецьких дисциплін (загалом 126 осіб), серед яких 38,5% – кандидати наук, доценти, 23% – старші викладачі, 26,3% – викладачі, 12,2% – асистенти. Середній стаж роботи викладачів, які працюють у ВНЗ, склав 6-12 років. Проведене анкетування засвідчило, що 37% викладачів впевнені, що навчально-виховний процес самостійно впливає на формування досліджуваного утворення, тому вони не вважають за потрібне проводити спеціальну роботу по його формуванню; 29% викладачів переконані, що в їх роботі відсутні послідовність та систематичність з проблем формування професійного іміджу; 19% – вважають, що його формування має, перш за все, ґрунтуватися на відпрацюванні елементів зовнішності, оскільки саме зовнішній вигляд підвищує репутацію професіонала; 4% – підкреслили, що означене питання не є метою й завданням вищого закладу, тому що студентам у процесі навчання не обов’язково формувати власний імідж. Лише 11% – впевнені, що означену роботу треба проводити систематично і цілеспрямовано.

Встановлено, що виявлена проблема частково може бути вирішена шляхом підвищення психолого-педагогічної компетентності викладачів через проведення конференцій, семінарів, симпозіумів, тренінгів з питань формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей.

Базуючись на тому, що поняття “професійний імідж” включає не тільки комплекс природних властивостей, але й мотиви, набуті фахові знання, вміння та способи дій, що формують загальну та професійну культуру особистості та рівень її вихованості (Л. Данильчук, А. Калюжний, Є. Кирейчева, В. Орлов, С. Сисоєва, Н. Тарасенко, В. Юрченко), ми виділили три взаємозумовлені та взаємозалежні структурні компоненти професійного іміджу: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-гносеологічний, процесуально-діяльнісний, кожен з яких може бути сформованим на високому, середньому або низькому рівнях залежно від якісних ознак кожного і прояву цих ознак у майбутніх фахівців.

Інтегральним критерієм мотиваційно-ціннісного компонента визначено професійну спрямованість; когнітивно-гносеологічного – професійну компетентність; процесуально-діяльнісного – професійно-творчу активність.

З метою діагностики рівнів сформованості професійного іміджу студентів було обрано експериментальну групу (ЕГ) кількістю 132 особи та контрольну (КГ), до якої увійшли 125 студентів, а саме: 9 академічних груп факультету культури і мистецтв Херсонського державного університету (загальною кількістю 117 осіб), 6 академічних груп Інституту мистецтв та художньо-графічного факультету Державного закладу “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського” (86 осіб), 4 академічні групи Інституту педагогічної освіти Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського (54 особи).

Слід зазначити, що до початку експерименту зазначені академічні групи знаходилися в ідентичних умовах тому, що навчально-виховний процес у них функціонує за однаковими програмами і реалізується за подібними навчальними планами. Однаковими були й мотивація вибору професії, соціально-психологічні ознаки, система цінностей та життєві позиції майбутніх фахівців.

Вимірювання рівнів сформованості професійного іміджу проводилося за допомогою методик В. Аванесова, Б. Басса, Т. Елерса, А. Карпова, М. Магомет-Емінова, В. Симонова, М. Спіллейн, Дж. Ягера та ін.

Результати діагностування перевірялися методами математичної статистики. Достовірність збігів або розходжень між КГ та ЕГ підраховувались за допомогою критерія однорідності . Кількісний результат рівнів сформованості професійного іміджу (за трьома компонентами) підсумовувався за допомогою метода знаходження середньої арифметичної величини. Узагальнення отриманих даних констатувального етапу засвідчило, що більшість студентів виявили низький (ЕГ – 49,5%, КГ – 45,6%) і середній рівні (ЕГ – 34,3%, КГ – 34,5%) сформованості професійного іміджу. До високого рівня сформованості віднесено 16,2% ЕГ та 19,9% КГ. Низькі та середні показники рівнів сформованості професійного іміджу зумовили необхідність та доцільність упровадження педагогічних умов, котрі сприяли б підвищенню ефективності формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей, чому й присвячено наступний розділ дослідження.

У третьому розділі “Педагогічні умови формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей” теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, спрямовані на підвищення ефективності формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей; розроблено модель формування досліджуваного утворення; проаналізовано результати експериментально-дослідної роботи.

Педагогічними умовами в нашому розумінні є зовнішні стосовно особистості студента необхідні й важливі обставини середовища навчання та виховання, що забезпечують позитивну динаміку формування професійного іміджу майбутніх фахівців.

Базуючись на аналізі психолого-педагогічних досліджень, теоретико-практичному аналізі сучасного стану формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей, ми окреслили педагогічні умови, що мають сприяти ефективності формування досліджуваного утворення:

– забезпечення позитивної мотивації студентів мистецьких спеціальностей до формування професійного іміджу та стійкої потреби в саморозвитку та самовдосконаленні;

– наповнення змісту професійної підготовки студентів мистецьких спеціальностей системою науково-теоретичних і практичних знань про сутність і значущість професійного іміджу;

– впровадження у навчально-виховний процес традиційних та інноваційних методів і форм роботи, що сприяють формуванню професійного іміджу студентів.

Розробляючи зміст та методику їх реалізації, ми ґрунтувалися на тому, що визначені умови мають забезпечити позитивну динаміку розвитку мотивації до формування професійного іміджу як динамічного комплексного й багатогранного утворення, засвоєння системи науково-теоретичних та практичних знань про його сутність та усвідомлення значущості для майбутньої професійно-мистецької діяльності, спрямовуючи особистість фахівця до постійного гармонійного самовдосконалення та саморозвитку.

Метою формувального експерименту була оптимізація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах з формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей. Упродовж його проведення (з 3 по 9 семестри навчання) на базі факультету культури і мистецтв Херсонського державного університету, Інституту мистецтв та художньо-графічного факультету Державного закладу “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського”, Інституту педагогічної освіти Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського, до експерименту були залучені 132 студенти експериментальної та 125 студентів контрольної груп.

Програма формувального експерименту передбачала дослідження динаміки рівнів сформованості професійного іміджу майбутніх фахівців згідно з впровадженими у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів педагогічними умовами. Експериментальна робота виконувалася послідовно та містила такі етапи: мотиваційно-змістовий, організаційно-діяльнісний та результативно-творчий, на кожному з яких використовувалося відповідне організаційно-методичне забезпечення навчально-виховної роботи з формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей.

Відповідно до логіки експериментальної роботи була розроблена модель формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей, спрямована на вдосконалення змісту навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів відповідно до завдань формування професійного іміджу, що включала мету, педагогічні умови, принципи, етапи, форми й методи, а також очікуваний результат – сформованість означеного утворення (рис. 1).

Об’єктом моделювання виступили складні багатокомпонентні етапи формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей.