ПІДГОТОВКА КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДО ГРОМАДСЬКО СПРЯМОВАНОГО УПРАВЛІННЯ В ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито його наукову новизну і практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі «Підготовка керівника загальноосвітнього навчал ьного закладу до громадсько спрямованого управління як проблема педагогічної теорії і практики» проаналізовано наукові джерела та нормативно-правові документи, що розкривають основні функції, принципи, особливості системи підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) як основної складової післядипломної педагогічної освіти, що забезпечує оновлення, поглиблення й розширення професійної компетентності керівників ЗНЗ, підвищення їх інтелектуального і культурного потенціалу; виокремлено основні функції підвищення кваліфікації керівників освіти.

Аналіз наукової літератури, дисертаційних досліджень (В. Бондарь, Л. Ващенко, В. Дивак, Г. Єльникова, Н. Клокар, В. Маслов, В. Мельник, В. Олійник, В. Паламарчук, В. Пікельна, Н. Протасова, В. Пуцов, Т. Сорочан, А. Чміль) показав, що велику увагу вчені приділяють теоретичним і практичним аспектам розвитку функціональної компетентності керівників ЗНЗ, включаючи адаптивне управління, інноваційну діяльність, стратегічне управління, проектно-цільове управління тощо.

З’ясовано, що зміна організаційної структури, форм і методів управління загальною середньою освітою потребує впровадження нововведень у систему підготовки керівників ЗНЗ, а саме: оновлення змісту, форм, методів підвищення кваліфікації; розроблення змістовних перспективних напрямів і форм самоосвіти; істотного вдосконалення наукового, методичного, інформаційного забезпечення підготовки керівників до громадсько спрямованого управління ЗНЗ в контексті демократизації управлінського процесу та побудови громадянського суспільства в країні.

Наразі важливим постає безперервність різної міри поєднань державного та громадського управління, яке створює громадсько спрямоване управління. За таких вимог громадська думка дає змогу освітянам об’єктивно оцінювати результати роботи навчальних закладів і коригувати цю роботу відповідно до суспільних потреб та інтересів більшості учасників навчально-виховного процесу, що, безумовно, збільшує відповідальність керівників.

Доведено, що поєднання державного і громадського оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ сприяє досягненню взаємодії між державними і громадськими органами управління освітою, координації їх цілей і дій, підвищенню об’єктивності оцінювання завдяки громадському контролю за діяльністю державних органів. Це вимагає відповідної підготовки керівників ЗНЗ у системі післядипломної педагогічної освіти.

Вивчення стану практичної підготовки керівників ЗНЗ до громадсько спрямованого управління у процесі підвищення кваліфікації засвідчило, що елементи такої підготовки відображені в навчальних і навчально-тематичних планах обласних ІППО. Проте, значна частина керівників під час навчання на курсах підвищення кваліфікації демонструють низький рівень цієї підготовки. Встановлено, що 73 % керівників ЗНЗ не обізнані з громадсько спрямованим управлінням; 78 % – не ініціюють створення та реалізацію програм/проектів, спрямованих на розвиток місцевої громади; 69 % – зазначили використання вчителями у навчально-виховному процесі пасивних методів передачі інформації, лише 4 % – використання Інтернету, 12,5 % – проектної діяльності. Не змогли назвати чинники, які засвідчують демократизацію школи, 84 % респондентів, класу – 71,4 %. Водночас 42,8 % опитуваних оцінює залучення громади до діяльності школи як незадовільне; п'ята частина респондентів у тій чи іншій мірі чинить спротив створенню центру розвитку громади на території школи. Авторитарному характеру управління надають перевагу 82,5 % керівників.

Проведений контент-аналіз навчальних та навчально-тематичних планів обласних ІППО виявив низку питань, які повинні стати предметом уваги під час підготовки керівників ЗНЗ до громадсько спрямованого управління: вивчення нормативно-правової бази з підготовки керівника до громадсько спрямованого управління (наявне у 11,3 % планів); розробка змісту і технології підготовки керівників до громадсько спрямованого управління (наявні у 25,7 % планів); урахування специфіки підготовки керівників до громадсько спрямованого управління, яка включає демократизацію, волонтерство, партнерство (наявне у 15,9 % планів); психологічна мотивація керівників до громадсько спрямованого управління (наявна у 19,5 % планів); формування управлінських умінь керівників щодо впровадження отриманих знань на курсах підвищення кваліфікації в практичну діяльність (наявне у 23,2 % планів).

У другому розділі «Наукове обґрунтування моделі підготовки керівника загальноосвітнього навчального закладу до громадсько спрямованого управління в процесі підвищення кваліфікації в інституті післядипломної педагогічної освіти» подано концептуальні основи громадсько спрямованого управління в контексті інтеграції державно-громадського й громадсько-державного управління, розкрито структуру і зміст моделі підготовки керівника ЗНЗ до громадсько спрямованого управління в процесі підвищення кваліфікації, схарактеризовано структурні компоненти готовності керівника ЗНЗ до громадсько спрямованого управління: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, самооцінно-рефлексивний.

Теоретичне узагальнення досліджень вітчизняних і зарубіжних учених Л. Ващенко, Л. Гаєвської, В. Грабовського, М. Гриньової, Г. Дмитренка, Г. Єльникової, Б. Жебровського, В. Князева, М. Комарницького, Ю. Конаржевського, Н. Лісової, А. Мазака, Л. Нестеренко, Р. Пастушенко, М. Поташника, П. Третьякова, Т. Шамової довело, що в сучасних умовах взаємодія, співробітництво сім’ї, школи і громади є назрілою проблемою, а відтак, потребує нагального розв’язання, одним із шляхів якого стає розбудова громадсько-активних шкіл як осередків громадянського суспільства, що, в свою чергу, вимагає підготовки висококваліфікованих керівників, здатних ефективно вирішувати задачі впровадженням громадсько спрямованого управління у діяльність ЗНЗ.

Актуальність означеної проблеми зумовила необхідність визначення змісту та технології підготовки керівників ЗНЗ до громадсько спрямованого управління у процесі підвищення кваліфікації в ІППО, з урахуванням рівнів управлінської підготовки, практичного досвіду та особистих потреб керівників ЗНЗ, а також виокремлення характерних ознак громадсько спрямованого управління ЗНЗ: демократизації, волонтерства, партнерства для реалізації запитів місцевої громади. На цій основі у дослідженні поняття «громадсько спрямоване управління» представлено як інтеграцію державного й громадського управління; «громадсько спрямоване управління загальноосвітнім навчальним закладом» – як різновид гнучкого управління, що передбачає залучення громадськості до співпраці та прийняття управлінських рішень, встановлення рухомої рівноваги між запитами громади і наданням освітніх послуг загальноосвітнім навчальним закладом з метою активізації процесів самоорганізації та самоуправління; «підготовка керівника загальноосвітнього навчального закладу до громадсько спрямованого управління» –як цілісну систему навчальної діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу у процесі підвищення кваліфікації в закладі післядипломної педагогічної освіти, спрямованої на набуття теоретичних знань та практичних умінь щодо налагодження взаємодії державних органів, громадських об’єднань та організацій, які сприяють громадсько-правовому закріпленню взаємовигідного партнерства школи і місцевої громади; «готовність керівника загальноосвітнього навчального закладу до громадсько спрямованого управління» – як здатність до здійснення громадсько спрямованого управління на основі знань, умінь і навичок, набутих у процесі підвищення кваліфікації, яка відображає функціональну спрямованість діяльності, професійну компетентність, здібності, накопичений досвід у системі загальної середньої освіти.

Структура готовності керівника ЗНЗ до громадсько спрямованого управління включає мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, самооцінно-рефлексивний компоненти.

Мотиваційно-ціннісний сприяє вибору взаємодоповнювальних, спонукальних мотивів, пов’язаних єдиним процесом створення зацікавленості учасників навчально-виховного процесу у здійсненні громадсько спрямованого управління, забезпечує орієнтацію педагогічних працівників на досягнення конкретних результатів громадсько-активної діяльності, дозволяє обрати дієві та обґрунтовані стимули щодо її організації, посилює прагнення постійно самовдосконалюватися.

Когнітивно-процесуальний передбачає сформованість системи знань керівника ЗНЗ з теорії та практики громадсько спрямованого управління, що значно активізує його пізнавальну сферу шляхом застосування у навчальній та самоосвітній діяльності різноманітних інтерактивних технологій навчання.

Самооцінно-рефлексивний включає уміння використовувати теоретичні знання при впровадженні громадсько спрямованого управління, здійснювати самоаналіз та адекватну самооцінку управлінської діяльності, розвивати рефлексивне мислення, володіти основними компонентами громадсько спрямованого управління (демократизація, волонтерство, партнерство) та застосовувати їх залежно від зовнішніх та внутрішніх умов.

Усі три складники пов’язані між собою, дозволяють виявити кількісні та якісні характеристики готовності керівника ЗНЗ до громадсько спрямованого управління у процесі навчання, підвищення кваліфікації, практичній діяльності.