ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ ДО ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПОЛІЕТНІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження; зазначено його зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – «Проблема підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у теорії та освітній практиці» – проаналізовано ступінь розробленості проблеми формування культури поведінки молодших школярів у науково-педагогічній літературі; досліджено теоретико-методологічні основи підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки школярів, зокрема у поліетнічному середовищі, в історії зарубіжної та вітчизняної педагогічної думки; охарактеризовано основні напрями дослідження.

Здійснений у дисертації аналіз категоріально-понятійного апарату дослідження засвідчив: у науковій літературі відсутнє чітке визначення «культури поведінки», що пов’язано з багатозначністю самого поняття «культура» і частим синонімічним вживанням термінів «етикет», «етика», «моральна поведінка», «етична поведінка», «культура поведінки».

На основі досліджень С. Анісімова, В. Бакштановського, У. Беккета, С. Гончаренка, Т. Грибоєдової, Б. Кононенко, Л. Нечепоренко, О. Проценко, О. Степанова, П. Фулк’є, В. Шапаря, К. Янга та інших зроблено висновок, що культура поведінки формується під час становлення загальної культури особистості внаслідок засвоєння знань про навколишню дійсність і систему норм суспільного життя. Культура поведінки виступає характеристикою особистісних якостей суб’єкта поведінки, що безпосередньо проявляються у всіх сферах його діяльності, а також є показником його ставлення до інших, самого себе і довкілля.

Під час вивчення комплексу наукових праць і матеріалів з формування культури поведінки особистості встановлено, що вік від 6 до 10 років (збігається з віком молодших школярів) розглядається вітчизняною наукою і педагогічною практикою як найбільш сприятливий період для засвоєння правил культури поведінки. Психологічною передумовою формування культури поведінки молодших школярів є їхні особистісні характеристики, зокрема безпосередність, довірлива підлеглість авторитету вчителя, яскрава емоційність, вразливість до новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість, широта інтересів, сугестивність, розвинута уява.

На основі аналізу сучасних вітчизняних і зарубіжних теоретичних праць «культуру поведінки молодших школярів» визначено як засвоєння і дотримання ними загальнолюдських норм, правил життєдіяльності на рівні усвідомленої звички. Це поняття є комплексним і передбачає дотримання молодшими школярами правил культури поведінки у всіх сферах діяльності людини: родині, колективі, побуті, школі, громадських місцях, гігієні, мовленні, спілкуванні. Основою формування культури поведінки молодших школярів є засвоєні ними знання про моральні норми як цінності суспільного життя і розвинуті відповідні почуття.

Вивчення наукових джерел з досліджуваної проблеми дало змогу трактувати «поліетнічне середовище» як складний динамічний багатонаціональний суспільний феномен. Основними напрямами формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі визначено: особистісний розвиток кожного учня; розвиток їх етнічної, культурної грамотності; формування їх етнокультурної компетентності.

Подана в дисертації історіографія зарубіжної і вітчизняної суспільно-філософської, психолого-педагогічної думки дозволила простежити генезис поглядів на зміст підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки школярів. Ретроспективний аналіз наукового доробку з проблеми дослідження засвідчив, що у зарубіжній та вітчизняній літературі накопичено значний позитивний досвід підготовки майбутніх учителів до виховної роботи у закладах освіти. Але в сучасних умовах розвитку суспільства, що характеризуються підвищеною мобільністю населення і перетворенням значної кількості країн у багатонаціональні, привертає увагу недостатнє вивчення на теоретичному і практичному рівнях питання підготовки майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в поліетнічному середовищі.

Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень, прогресивного педагогічного досвіду з організації навчально-виховного процесу в поліетнічному середовищі показав, що значний потенціал формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі має тематичне і дидактичне забезпечення дисциплін філологічного циклу. Саме тому підготовка майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі потребує розробки відповідного змісту і методичного забезпечення педагогічного процесу у вищих навчальних закладів.

У висновках до розділу на основі результатів комплексного аналізу наукових праць визначено основні напрями дослідження.

У другому розділі – «Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі» – з’ясовано сучасний стан досліджуваної проблеми; уточнено поняття «уміння формувати культуру поведінки молодших школярів»; обґрунтовано критерії та виділено рівні розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; розроблено систему діагностики рівня розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; охарактеризовано модель підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

З метою проаналізувати актуальний стан підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки молодших школярів було проведено констатувальний експеримент. До експериментальної роботи залучили 502 респондента: 203 учні середніх загальноосвітніх шкіл, 210 студентів і 44 магістранта педагогічних факультетів вищих навчальних закладів, 45 учителів середніх загальноосвітніх шкіл.

За результатами анкетування, інтерв’ювання і спостереження встановлено, що рівень професійної підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі є недостатнім. Це зумовлюється такими чинниками: студенти цілеспрямовано не залучаються до вивчення і творчого використання досвіду прогресивних педагогів застосовувати методи активного навчання у роботі на уроці та позакласній роботі, організовувати навчально-виховний процес на засадах діалогу культур, а також до інтенсивного використання виховного потенціалу позакласних заходів; недостатня увага приділяється розвитку у майбутніх учителів рефлексивних умінь під час професійної підготовки у вищих навчальних закладах. Таким чином, за результатами проведеного дослідження, зроблено висновок про важливість цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Систематизація наукових підходів до професійної підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах дала змогу визначити «уміння формувати культуру поведінки молодших школярів» як готовність майбутніх учителів раціонально і творчо проектувати навчально-виховний процес відповідно до поставленої мети й умов формування культури поведінки учнів.

На основі досліджень провідних педагогів (Л. Бродська, М. Васильєва, О. Дзоєва, К. Дурай-Новакова, І. Зязюн, Ю. Кравченко, О. Ланцева, Г. Михайлишин, І. Межуєва, З. Шалік та ін.), щоб встановити стандарти визначення рівня розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, було окреслено два критерії зазначених умінь: пізнавально-теоретичний і рефлексивно-практичний.

Пізнавально-теоретичний критерій характеризує знання майбутніх учителів-філологів методологічних і педагогічних основ формування культури поведінки школярів у поліетнічному середовищі; вміння майбутніх учителів-філологів узагальнювати прогресивний педагогічний вітчизняний і зарубіжний досвід формувати культуру поведінки школярів у поліетнічному середовищі; їх обізнаність у існуючих методах і формах позакласної роботи, роботи на уроці, допомоги батькам у формуванні культури поведінки школярів у поліетнічному середовищі; теоретичну обізнаність майбутніх учителів-філологів у критеріях і методах аналізу ефективності впливу навчально-виховного процесу на формування культури поведінки школярів у поліетнічному середовищі.

Рефлексивно-практичний критерій визначає такі вміння майбутніх учителів-філологів: добирати і застосовувати оптимальні форми, методи позакласної роботи і роботи на уроці на основі особистісно орієнтованого підходу до проектування навчально-виховного процесу у поліетнічному середовищі; допомагати батькам у формуванні культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; виділяти, актуалізувати і використовувати виховний аспект вивчених творів, побутових ситуацій під час формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; впроваджувати прогресивний педагогічний досвід (вітчизняний та зарубіжний) формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі у навчально-виховний процес; володіти педагогічною технікою, професійною спостережливістю, рефлексією під час формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

На основі показників перелічених критеріїв науково обґрунтовано три основні рівні розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі: репродуктивний, евристичний, творчий.

З метою забезпечення ефективності процесу підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, а також для раціонального керування ним на основі визначених критеріїв і рівнів розроблено діагностичну карту-схему розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Цей діагностичний апарат покладено в основу створення моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Під час підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі було висунуто гіпотезу, яка полягає в тому, що рівень розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі підвищиться за таких умов:

1) оптимізувати особистісно орієнтовану навчально-виховної взаємодію у системі відносин «студент–викладач»;

2) сформувати у майбутніх учителів-філологів позитивне емоційне ставлення до проявів культури представників інших етнічних груп;

3) поглибити взаємозв’язок культури і виховання;

4) дотримуватися системного підходу в розвитку у майбутніх учителів-філологів теоретичних знань і практичних умінь творчо планувати, організовувати і аналізувати ефективність навчально-виховної діяльності у поліетнічному середовищі;

5) забезпечити науково-методичний і дидактичний супровід процесу підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі на засадах діалогу культур.

Компонентами моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі визначено: цільовий, що окреслює завдання розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; змістовий, який передбачає організацію процесу розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі згідно з тематичним планом і відповідно до поставлених завдань на основі дидактичних принципів розвитку знань, навичок, умінь; діяльнісно-операційний як комплекс ефективних форм і методів організації процесу розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; оцінювально-діагностичний як компонент зворотного зв’язку контролю успішності процесу розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Теоретичне обґрунтування і розробка моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі дали змогу впровадити її у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі» – перевірено ефективність моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; охарактеризовано методику розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; проаналізовано хід і результати формувального експерименту.

Формувальний експеримент відбувався у природних умовах з дотриманням принципу безперервності і послідовності процесу професійної підготовки майбутніх учителів-філологів.

Вивчення наукових підходів до визначення етапів розвитку професійних і професійно-педагогічних умінь (Ю. Вижевська, С. Кісельгоф, Е. Лузік, В. Наумчік, Л. Спірін) дало змогу виокремити три етапи (діагностико-проектувальний, навчальний, рефлексивно-корегувальний) розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. На основі змісту окреслених етапів створено авторську методику розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, розроблено спеціалізований навчальний курс «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі», забезпечено навчально-методичний і дидактичний супровід процесу розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Впровадження спеціалізованого навчального курсу «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі» у навчально-виховний процес експериментальних груп Херсонського державного університету, Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка, Українського гуманітарного інституту (м. Буча Київської обл.), Університетського коледжу Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка реалізовувалось у три етапи (відповідно до методики розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі). Усього до формувального експерименту було залучено 180 осіб.

Діагностико-корегувальний етап розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі передбачав діагностику рівнів розвитку у них відповідних умінь з метою виявлення знань і вмінь, необхідних для організації навчально-виховного процесу у закладах освіти.

Основна мета навчального етапу полягала в забезпеченні майбутніх учителів-філологів необхідними теоретичними знаннями і розвитку у них практичних умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Цей етап реалізовувався у три підетапи: інформаційний, репродуктивний, творчий.

Інформаційний підетап передбачав виклад теоретичного матеріалу на лекційних заняттях спеціалізованого навчального курсу «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі», опрацювання майбутніми вчителями-філологами рекомендованої та додаткової літератури під час самостійної роботи, а також обговорення теоретичних питань на семінарських заняттях.

Репродуктивний підетап полягав в організації практичної діяльності майбутніх учителів-філологів з формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі за допомогою виконання вправ під керівництвом викладача. Він реалізовувався під час практичних занять за темами спеціалізованого навчального курсу «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі».

На творчому підетапі майбутні вчителі-філологи розвивали творчі вміння самостійно проектувати навчально-виховну діяльність з формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі на засадах особистісно орієнтованого підходу, використовуючи досвід прогресивних педагогів. Поставлена мета досягалася під час самостійної роботи студентів, індивідуальних консультацій, лекційних, а також практичних занять; широко застосовувалися методи моделювання педагогічної діяльності та мікровикладання.

Рефлексивно-корегувальний етап авторської методики передбачав розвиток у майбутніх учителів-філологів умінь проводити самоаналіз під час формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Зокрема, студенти навчалися спостерігати за ефективністю власної педагогічної діяльності, аналізувати доцільність використання різних методів, форм роботи на уроці та позакласної роботи, допомоги батькам. Розвиток критично оцінювального мислення у майбутніх учителів-філологів відбувався під час обговорення виховних задач і педагогічних ситуацій, аналізу тренінгових, творчих, ігрових завдань, занять у цілому. На цьому етапі самостійна робота студентів включала відвідування й аналіз майстер-класів, позакласних заходів, занять гуртків практикуючих учителів і вихователів.

Обробка результатів впровадження моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України дала змогу зробити висновок, що у період від початку формувального експерименту до завершення педагогічної практики, згідно з оцінками експертів, кількість майбутніх учителів-філологів із репродуктивним рівнем розвитку умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі зменшилася на 22,46 % в експериментальних групах (ЕГ) і на 14,28 % у контрольних групах (КГ). Кількість респондентів з евристичним рівнем розвитку умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі зменшилася на 22,48 % в ЕГ і збільшилася на 7,69 % у КГ. Упродовж цього періоду кількість учасників експерименту із творчим рівнем розвитку вмінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі збільшилася на 44,94 % в ЕГ і на 6,59 % у КГ (табл. 1).