Плугатар Ю.В. Стан дубових насаджень гірського Криму та їх відновлення

Короткий зміст

ПІДСУМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ РОСТУ, СТАНУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ

ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ

Дослідженню продуктивності та стану дубових насаджень присвячено багато вітчизняних і закордонних робіт (Погребняк, 1927; Жуков, 1929; Молотков, 1968; П’ятницький, 1968; Wigston, 1975; Гойчук, 1998; Лохматов, 1999; Patocka et al., 1999).

У Криму проведено роботи В.І. Станкевичем (1908), Б.І. Іваненком (1952), П.П. Посоховим (1964; 1972), О.Ф. Поляковим (1966, 1980, 1984, 1989).

Дубові насадження переважали у Криму як 200 років тому, так і зараз, проте у їх структурі, стані та продуктивності відбуваються суттєві негативні зміни. Проблема відновлення насіннєвих дубових деревостанів ускладнюється суперечностями їх призначення в Криму: вони виконують природоохоронні функції і є об’єктом рекреації, яка негативно впливає на їх стан.

За наявністю природного поновлення дуба в Криму Б.І. Іваненко (1952) виділив дві категорії земель. В одній із них поновлення відсутнє. Це – південні стрімкі схили з малорозвиненими грунтами, на вапняках, глинистих сланцях, з поширенням ерозії (С₀, С₁). На землях другої категорії, що характеризуються лісорослинними умовами С₂ та D₂, природне поновлення здійснюється успішно. На таких землях формуються: дубняк із ясеном і грабом у другому ярусі, дубняк грабовий, дубняк із ясеном і ярусом кизилу.

На стан дубових насаджень впливає низка чинників. Їх дія призводить до всихання окремих дерев і навіть насаджень. Є відомості щодо всихання дуба у різних країнах Європи, яке тривало по декілька років. З причин усихання дуба виділяють абіотичні (посуха, суворі зими, перепади температури, зміни гідрологіч­ного режиму, погіршення грунтових умов); біотичні (пошкодження комахами-лис­тогризами та ксилофагами, грибні та вірусні хвороби); антропогенні (Мєшкова, 2002).

Тривале вегетативне відновлення дубових насаджень призвело до їх дегра­дації та зниження продуктивності. Природна стиглість порослевих дубових насад­жень настає у 50–70 років, після чого відбувається їх зріджування (Ларина, 1973).

Зараз зріджені дубові насадження Криму реконструюють шляхом введення сосни, яка легко приживається, але часто пошкоджується пожежами.

Аналіз літератури свідчить, що для підвищення біологічної стійкості дубових насаджень Гірського Криму необхідно здійснювати заходи щодо заміни зріджених порослевих деревостанів на насіннєві.

ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Програма досліджень включала:

– вивчення проблем лісовідновлення у дубових насадженнях;

– оцінку таксаційних показників, продуктивності та стану дубових насаджень на 46 пробних площах, закладених у Гірському Криму;

– аналіз даних, отриманих 100 років тому на пробних площах у тому ж регіоні (В.І. Станкевич, 1908), та порівняння з результатами наших досліджень;

– аналіз матеріалів лісовпорядкування за період 1956–2002 рр. та “Оглядів санітарного стану лісів” АР Крим;

– порівняння за модельними деревами ходу росту дуба у різні роки спостережень;

– вивчення ступеню стійкості дубів скельного та пухнастого до несприятливих екологічних чинників;

– аналіз стану підросту в різних типах лісорослинних умов;

– закладання досліду щодо переформування порослевих дубових насаджень у насіннєві у Гірському Криму.

При дослідженнях використано принципи порівняльної екології та загальноприйняті методичні підходи (Гойчук, 1998; Жуков, 1949; Лохматов, 1999; Остапенко, 1979). Хід природного поновлення та підріст вивчали на облікових площадках розміром 2х2 м за методаками С.С. П’ятницького (1955) та УкрНДІЛГА (Поляков, 1966).

Як джерела даних при вивченні динаміки показників, що характеризують лісовий фонд АР Крим (площу та віковий склад насаджень, у тому числі, дуба високостовбурного та низькостовбурного), було використано матеріали лісовпорядкування за період 1956–2002 років. Матеріали останнього (2002 р.) лісовпорядкування використані для аналізу поширення дубових насаджень у розрізі підприємств лісового господарства регіону.

Детальніший порівняльний аналіз розподілу площі та запасу за віковими групами у 1963 та 2000 рр. проведено для Алуштинського лісництва.

Для порівняння таксаційних показників дубових насаджень різних порослевих генерацій було проаналізовано матеріали досліджень В.І.Станкевича, одержані у 1905 році, та наші дані з 37 пробних площ, закладених у тих же насадженнях.

Поширення всихання в насадженнях АР Крим аналізували за даними „Оглядів санітарного стану лісів”, матеріалами лісовпорядкування за 2002 рік, а також за даними безпосередніх досліджень на пробних площах, закладених на південному (Алуштинське л-во) та північному (Перевальненське л-во) макросхилах Кримських гір.

Ступінь і причини всихання дубових насаджень визначали з урахуванням “Рекомендацій щодо комплексного захисту дібров ... ” (Авраменко та ін., 1985), а стан дерев – відповідно до “Санітарних правил у лісах України” (1995).

Стан рекреаційних лісів і порушеність екологічної рівноваги визначали за методикою О.Ф. Полякова (1987). Екологічну роль насаджень оцінювали за водорегулювальною ємністю (ВЄ), коефіцієнтами водорегулювання (КВ) та порушення екологічної рівноваги (КПЕР) (Поляков, 1984). Рекреаційну ємність території визначали за О.Ф.Поляковим (1989).

Дослідження щодо переформування низькобонітетних порослевих дубових насаджень у високопродуктивні насіннєві здійснювали на спеціально закладених стаціонарах.

ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дано характеристику рельєфу, геології, клімату, гідрографії, гідрології, грунтів і рослинності регіону досліджень, а також – лісорослинному районуванню (Посохов, 1972). Зроблено висновок, що природні умови Гірського Криму сприятливі для росту дубових насаджень.

СТРУКТУРА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ

ГІРСЬКОГО КРИМУ

В АР Крим за період 1956–2002 рр. укрита лісовою рослинністю площа безперервно зростала (рис.1). При цьому дубові насадження складали за площею у 1956 р. 66,7%, у 1973 р. – 60,3%, у 1996 р. – 50%. Зменшення площі дубових насаджень відбувалося за рахунок створення лісових культур сосни кримської.

Площа молодняків становила у 1956 р. 16,3% від усієї площі дубових насаджень. У наступні роки вона неухильно зменшувалася (до 0,6% у 1996 р.). За останні роки площа молодняків збільшилася на 31,4 тис.га та складає 12,8%, тоді як площі середньовікових, пристигаючих і стиглих насаджень становлять, відповідно, 32,2; 21,1 і 33,9% від загальної (рис.2).

Аналіз матеріалів лісовпорядкування свідчить про переважання у Гірському Криму насаджень низькостовбурного дуба (табл.1). Участь високостовбурного дуба у насадженнях більшості підприємств АР Крим, зазвичай, не перевищує 1%, лише у Севастопольському ДЛМГ вона становить 1,74%, а у Кримському ПЗ  – 1,14%. Низькостовбурне дубове господарство складає за площею в середньому 55,7%, а максимальну частку – в Судакському ГЛМГ (74,4%) та Бахчисарайському ГЛМГ (73,4%).

Рис.1. Динаміка показників лісового фонду АР Крим

за даними лісовпорядкування (1956–2002 рр.)

Аналіз матеріалів Алуштинського лісництва свідчить про суттєве зниження як площі (з 724 га у 1963 р. до 23,4 га у 2000 р.), так і запасу (з 99 до 4,36 тис. м³) високостовбурних дубових насаджень. При цьому з високостовбурних насаджень у 1963 р. переважали молодняки (16,8% – І і 63,5% – ІІ класів віку), а у 2000 р. середньовікові деревостани (83,8%).