ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСЯГУ ЗБИТКУ ТА ЕКОНОМІЧНОГО ВІДШКОДУВАННЯ ВІД ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА РЕГІОНУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність розглянутої проблеми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження. Розкрито наукову новизну одержаних результатів, визначено їх практичну цінність.

У першому розділі – «Теоретичні засади економічного відшкодування збитків від техногенного забруднення навколишнього природного середовища регіону» – дано характеристику еколого-економічного стану гірничорудного регіону, визначено види збитків від техногенного забруднення природного середовища, виконано дослідження важелів економічного механізму природокористування згідно з чинним законодавством в галузі бюджетного та податкового регулювання, проведено аналіз наукових та практичних засад відшкодування соціального збитку, спричиненого забрудненням навколишнього природного середовища.

Встановлено, що в системі еколого-гігієнічного моніторингу та економічного відшкодування збитку важливу роль відіграє достовірна та оперативна інформація про вплив техногенного забруднення на рівень захворюваності населення та наявність причинно-наслідкових зв'язків між ними. Однак лише за умови використання сучасних автоматизованих інформаційних систем обліку відповідних показників та їх динамічного аналізу можна визначити цей вплив. Крім того, для прийняття адекватних управлінських рішень необхідно не тільки мати числові характеристики ситуації, яка склалася у минулому періоді, а й мати уявлення про можливі тенденції її зміни в майбутньому.

Для економічного обґрунтування обсягу відшкодування соціального збитку важливо володіти як фактичними, так і прогнозними даними в наступному звітному періоді про економічний збиток від витрат на медичне обслуговування населення.

Актуальність наведеної задачі зумовлює необхідність прогнозування обсягу соціального збитку та його відшкодування. Етапи формування концептуальних положень визначення обсягу економічного відшкодування соціального збитку від впливу техногенного забруднення природного середовища розроблено на підставі економіко-математичної моделі, що включає вдосконалення методів прогнозування з урахуванням апріорної інформації про вплив факторів техногенного забруднення та нелінійного моделювання складової, що втілює вплив факторів неекологічного походження (рисунок).

У другому розділі – «Економіко-математичне моделювання обсягу соціального збитку» – проаналізовано фактори техногенного забруднення навколишнього природного середовища, що впливають на рівень соціального збитку, проведено їх кількісний аналіз з урахуванням територіальних особливостей гірничорудного регіону та визначено статистично значущі фактори, розроблено економіко-математичну модель розрахунку обсягу соціального збитку від техногенного забруднення природного середовища регіону.

Для формування системи показників, що визначають рівень соціального збитку, за допомогою методів множинної кореляції встановлено, що атмосферне повітря суттєво впливає на забруднення ґрунтів та водного середовища, проте забруднення ґрунту та водного середовища на території міста не є вагомим джерелом забруднення повітряного басейну. У той же час забруднювачі ґрунту за рахунок водно-міграційних та транслокаційних властивостей впливають на якість водного середовища та продукти харчування рослинного походження, тобто забруднення ґрунту чинить значний вплив на якість водного середовища. Згідно з викладеним вище дійшли висновку, що забруднення водного середовища відображає вплив забруднення всіх складових природного середовища на рівень захворюваності.

Вхідними параметрами для побудови регресійної моделі залежності рівня захворюваності від рівня техногенного забруднення природного середовища були моноелементні концентрації забруднюючих речовин водного середовища, визначені згідно з Регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, а перелік екологозалежних хвороб населення м. Кривий Ріг – згідно з Методикою визначення еколого-економічного коефіцієнта для установлення витрат місцевих рад на охорону здоров’я населення міст обласного підпорядкування і сільських районів Дніпропетровської області.

Спочатку було усунено мультиколінеарність факторних ознак. За результатами кореляційного аналізу сформовано набір вхідних параметрів, що визначають рівень соціального збитку.