УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ АГРОСЕРВІСНИХ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розглянуто стан вивчення проблеми, визначено мету й основні завдання дослідження, встановлено об’єкт, предмет і методи дослідження, виділено основні елементи наукової новизни, сформульовано практичне значення отриманих результатів, їх практичне застосування та апробацію.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні аспекти управління інноваційною діяльністю агросервісних підприємств» – досліджено сутність та роль інновацій у функціонуванні та забезпеченні розвитку економічних систем, виділено елементи системи управління інноваційною діяльністю агросервісних підприємств, вивчено методичні аспекти оцінки ефективності інноваційної діяльності суб’єктів підприємництва.

Рушійною силою розвитку будь-якої економічної системи є впровадження різного роду інновацій. Особливої гостроти потреба у інноваційному забезпеченні господарського процесу набуває в умовах жорсткої конкуренції. Впроваджуючи нововведення, підприємства можуть знизити витрати виробництва, виготовляти нову або удосконалену продукцію, розробити досконалу систему акумуляції та реалізації управлінських рішень, що дозволить не лише зберегти конкуренті переваги та частку ринку, але й покращити власні конкурентні позиції. Відтак, інноваційний розвиток пов’язаний з економічним зростанням, підвищенням рівня ефективності функціонування системи, розширенням виробництва та підвищенням якості продукції чи надання послуг.

Спираючись на результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері інноваційної діяльності суб’єктів господарювання встановлено, що метою впровадження інновацій є безпосереднє задоволення суспільних потреб у продуктах, процесах, послугах більш високого якісного рівня, ніж ті, що застосовувалися раніше. Враховуючи це у дослідженні запропоновано авторське тлумачення поняття «інновація аграрного сервісу», яке визначено як новостворені та (або) удосконалені конкурентоздатні технології, продукти та послуги у сфері аграрного сервісу, а також організаційно-технічні рішення адміністративного, комерційного чи іншого характеру, що суттєво покращують структуру та якість агросервісних послуг і соціальної сфери.

Метою управління інноваційною діяльністю агросервісних підприємств є визначення основних напрямів науково-технічної і виробничої діяльності суб’єктів агросервісу в сферах розробки та впровадження нових видів послуг і технологій, модернізації та удосконалення сервісу сільськогосподарських виробників та забезпечення подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва. Досягнення наведеної мети можливе лише за умови створення та впровадження адекватної системи управління інноваційною діяльністю (рис. 1). В основу розробленої системи покладено взаємозв’язки між суб’єктами інноваційного процесу та напрями руху інновацій у процесі агропромислового відтворення, а також вплив факторів зовнішнього середовища.